На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Специфiчнi порушення розвитку мовлення. Напрямки корекцiйної роботи. Розвиток зорового та слухового сприйняття. Затримка розвитку мовлення у детей з розумовою вiдсталiстю, його залежнсть вд ступеня недорозвитку когнiтивної сфери та психiки в цiлому.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 14.10.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


8
Міністерство освіти та науки України
Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка
Затримка розвитку мовлення у дітей з органічним ураженням нервової системи

Виконала
студентка групи _______
Полтава 2007
Затримка мовленнєвого розвитку у дiтей з органiчним ураженням нервової системи (за МКХ-10 Специфiчнi порушення розвитку мовлення - F 80.1; F 80.2)

Проявами ризику виникнення мовленнєвих порушень у дiтей з органiчним ураженням нервової системи є вiдсутнiсть або недостатнiсть iнтонацiйної виразностi крику i гулiння, якi супроводжуються хаотичними рухами кiнцiвок, вiдсутнiстю смiху, перевагою назалiзованих звукiв крику.
Основним прийомом корекцiйної роботи є нормалiзацiя процесу годування; створюються необхiднi артикуляційні передумови для вимовляння звукiв.
Поряд з цим слiд також розвивати у дитини потребу в спiлкуванні з дорослими, формувати зорову фiксацiю i здiбнiсть слiдкувати за предметом, що рухається, слухову увагу, умiння локалiзувати звук у просторi.
Особлива роль вiдводиться заняттям для активiзації голосових реакцій.
Симптомами ризику розвитку мовленнєвих порушень в домовленнєвому перiодi є вiдсутнiсть чи рудиментарнiсть лепету, вiдсутнiсть вибiркового предметно-дiйового спiлкування, невиконання простих словесних команд, вiдсутнiсть iгрових дiй за прикладом.
При обстеженнi дiтей з затримкою передмовленнєвого розвитку та раннього мовлевнєвого (до 3-х рокiв) можна почути скарги батькiв на те, що дитина “не цiкавиться iграшками”, “не контактна”, “не говорить''. Всi вади мовленнєвого розвитку за традицiєю класифiкуються не iнакше як затримка мовленнєвого розвитку.
Але при детальному обстеженнi та виявленнi особливостей анамнезу вже в цей час можна спрогнозувати, як буде формуватися мовлення, якi мовленнєві вади виникнуть пiзнiше, в яку мовленнєву патологiю потiм може перейти звичайна затримка мовленнєвого розвитку в ранньому вiцi.
У дiтей з органiчним ураженням нервової системи треба попередити розвиток таких мовленнєвих вад, як алалiя або загальне недорозвинення мовлення. Оцiнка передмовленнєвого та раннього мовленнєвого розвитку у дiтей з органiчним ураженням нервової смстеми повинна бути диференцiйованою. Треба звернути увагу на розвиток гулiння та лепету, на появу перших слiв, на розумiння зверненої мови, на стан загальної та дрiбної моторики, на оральний праксис та емоцiйний i когнiтивний розвиток.
На етапi раннього мовленнєвого розвитку у дiтей при проведеннi дiагностики можна спостерiгати такi варiанти затримки мовленнєвого розвитку -- (ЗМР):
1. ЗМР як “iстинна” затримка мовленнєвого розвитку.
2. ЗМР з елементами загального недорозвинення.
3. ЗМР з елементами локального недорозвинення мовлення у формi переважної моторної алалiї. Сенсорну алалiю дiагностувати в такому вiцi дуже важко.
ЗМР як „істинна“ затримка мовленнєвого розвитку

Розвиток мовлення у дитини з затримкою мовленнєвого розвитку вiдрiзняється тiльки своїми темпами.
Закономiрностi формування лексико-граматичних структур в iмпресивному i експресивному мовленнi вiдповiдають розвитку його у здорової дитини. Діти з ЗМР здатнi самостiйно оволодiти мовними узагальненнями, що малодоступно дiтям з недорозвиненням мовлення чи з локальним недорозвиненням - алалiєю. Одним з важливих критерiїв диагностиці „iстинноi” затримки мовленнєвого розвитку є можливiсть засвоїти дитиною граматичної норми рiдної мови. Вiдсутнi змiшування розумiння значень слiв, близьких за звучанням в ходi становлення мовлення. Вiдсутнi порушення структури слова i аграматизми, якi характернi i сталi для дiтей з загальним недорозвиненням мовлення.
ЗМР з елементами загального недорозвинення

Першi слова дiтей можуть сигналiзувати про неблагополучний початок розвитку мовлення. Дитина говорить “ма” замiсть “мама”, “та” - замiсть “тато”, або слово “мама” вiдносить до мами i до iнших осiб. Незалежно вiд того, чи почала дитина вимовляти першi слова повнiстю або тiльки окремi частини слова, необхiдно розрiзняти “безмовленнєвих” дiтей за рiвнями розумiння ними “чужого” мовлення. Один рiвень розумiння включає в себе великий словниковий запас i розумiння значення слiв. В таких випадках батьки кажуть: “Вiн все розумiє, тiльки не говорить”. В iнших випадках дiти погано орiєнтуються в зверненому до них словесному матерiалi. Особливою є також стiйка вiдсутність мовленнєвого наслiдування нових для дитини слiв.
Дитина, в якої ми можемо запiдозрити елементи загального недорозвинення мовлення, майже повнiстю не розумiє граматичних змін слiв, їй притаманні стiйкi експресивнi та iмпресивнi аграматизми та порушення структури слiв.
ЗМР з елементами локального недорозвинення мовлення у формi моторної алалiї

При обстеженнi дитини в передмовленнєвому та в ранньому мовленнєвому вiцi слiд звернути увагу на те, що при нормальному онтогенезi у дiтей є потреба легко наслiдувати i повторювати за дорослими слова, в iнших випадках цього немає. Так, коли при огляді ми чуємо скарги вiд батькiв, про те що дитина “не говорить” i спостерiгаємо за дитиною, то помiчаємо такi недолiки в мовленнєвiй системi:
1) один етап мовленневого розвитку не замiнюється плавно iншим
2) темпи формування мовлення сповiльненi;
3) є оральнофацiальні дискоординації;
4) неправильне використання словесних символiв;
5) не формується уява про фонемний склад слова;
6) дитина володiє достатнiм пасивним словником, але зазнає стiйких складнощів в називаннi предметiв. Слiд думати, що у дитини формується локальне ураження -- моторна алалiя.
В основi моторної алалiї лежить недостатнiсть моторної ланки, зокрема, мовленнєвого праксису. Дiти мають достатнi артикуляційнi можливостi i всi немовленнєвi артикуляції достатнi. Вони в змозi вимовляти окремi звуки, але не можуть реалiзувати цi можлввостi при вимовляннi слiв. Це i є характерною особливiстю моторної алалії.
Розвиток когнiтивної функцiональної системи достатнiй i вiдповiдає вiковим властивостям.
За допомогою проведення ранньої корекцiйної роботи можна уникнути тяжких вад мовлення, спрогнозувати розвиток можливих та усунути затримку мовленневого розвитку у домовленнєвому та передмовленнєвому перiодi, а також в подальшому його розвитку.
Корекція затримки мовленнєвого розвитку (домовленнєвий та передмовленнєвий перiод) у дiтей з органiчним ураженням нервової системи

При виявленнi порушень мовленневого розвитку в домовленнєвому перiодi (0 -- 8 мiс.) корекцiйну роботу необхiдно спрямувати на розвиток сенсорних можливостей дитини (зорових, слухових, нюхових), на розвиток емоцiйного спілкування.
3 1-го мiсяця необхiдно вчити дитину фiксувати погляд на предметах i слiдкувати за їх рухом, розвивати вмiння прислухатися до звукiв мовлення, звучання iграшки. При виявленнi парезiв в мiмiчних м'язах доцiльно проводити необхiдний масаж погладжуванням.
Стимуляцiя емоційного спiлкування. З цiєю метою дорослий нахиляється над дитиною, лагiдним голосом з нею розмовляє, погладжує дитину i показує яскравi iграшки. Важливим компонентом є усмiшка. Лагiдн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.