Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Змст, форми напрями соцально-педагогчної роботи з рзними типами смей. Допомога смям, де батьки зловживають алкоголем, наркотиками та мають низький морально-культурний рвень. Рекомендацї щодо успшного розвязання конфлктних ситуацй.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 14.05.2009. Сдан: 2009. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Зміст

Вступ
Розділ І. Зміст і форми соціально-педагогічної роботи із різними типами сімей
1.1 Напрями діяльності соціального педагога із сім'ями
1.2 Групові та індивідуальні форми роботи із неблагополучними родинами
Розділ ІІ. Організація і проведення роботи соціального педагога із дисфункційними сім'ями
2.1 Робота з неповними сім'ями
2.2 Особливості соціально-педагогічної діяльності з конфліктними родинами
2.3. Соціальна допомога сім'ям, де батьки зловживають алкоголем, наркотиками
2.4 Робота соціального педагога з батьками, які мають низький морально-культурний рівень
2.5 Зовні благополучні сім'ї та допомога їм у вирішенні родинних проблем
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
У зв'язку із змінами, що відбуваються в політичній, соціальній та економічній сферах, виникло ряд проблемних ситуацій в суспільстві серед яких особливого значення має проблема підростаючого покоління. Водночас з вимогами підвищення якості сімейного та шкільного виховання реально знизилися їхні можливості. Характерним для сучасної сім'ї є зниження рівня життя. Батьки сьогодні зайняті, в основному добуванням засобів для існування, що часто призводить до обмеженості спілкування батьків з дітьми. Вони не мають можливості нормально нагодувати, вдягнути дитину, не говорячи вже про витрати на культурне дозвілля. Крім того, зростання психологічної напруженості в суспільстві позначається на психологічному кліматі у сім'ї. Усе це призводить до прагматизму, внаслідок чого створюється своєрідний тип мислення, що позначається на формуванні ціннісних орієнтацій у дітей. Тобто батьки не мають змоги розвивати їхні здібності, задовольняти інтереси. Водночас у суспільстві зростає соціальна цінність сім'ї у вихованні, формуванні та розвитку особистості дитини. Така суперечливість породжує проблеми у сімейному вихованні. Вони виникають у нормальних сім'ях, а ще більше їх у неблагополучних сім'ях, які ми визначаємо як такі, що повністю або частково, в силу тих чи інших причин, втратили свої виховні можливості. У результаті в цих сім'ях об'єктивно чи суб'єктивно складаються несприятливі умови для виховання.
Діти таких сімей рано перестають спілкуватися із батьками, свої життєві проблеми розв'язують із однолітками. Для цих дітей характерні агресивність, жорстокість, егоїзм, конфліктність, замкненість, озлобленість, невпевненість у своїх силах, небажання вчитися тощо. В результаті соціологізуючий вплив неблагополучної сім'ї на дитину значно знижений.
У соціальній педагогіці виділяють п'ять типів неблагополучних сімей, а саме:
неповні сім'ї;
конфліктні сім'ї;
сім'ї, у яких батьки зловживають алкоголем чи наркотиками;
сім'ї із низьким морально-культурним рівнем батьків;
зовні благополучні сім'ї.
Крім того, ми можемо виділити і сім'ї групи соціального ризику, які не можуть повноцінно виконувати свої функції внаслідок складних соціальних умов, у яких перебуває сім'я. Це багатодітні сім'ї, малозабезпечені, сім'ї з дітьми-інвалідами, неповнолітніми матерями.
Отже, є чимало проблемних сімей, які потребують соціальної допомоги і психологічної підтримки соціальних педагогів і практичних психологів - допомагати безконфліктно розв'язувати виникаючі проблеми, психологічно підтримувати їх, допомагати у побудові правильних взаємовідносин з учителями школи, де навчаються їх діти, державними органами, службами, громадськими організаціями, оточуючими людьми. Це дасть змогу сім'ям подолати труднощі з найменшими психологічними втратами.
Розділ і. Зміст і форми соціально-педагогічної роботи з різними типами сімей

1.1 Напрями соціально-педагогічної діяльності з сім'ями

Одним із важливих напрямів роботи соціального педагога є надання допомоги вчителям, вихователям, батькам, учням у налагодження взаємостосунків, здобутті взаєморозуміння, раціональних шляхів вирішення складних шкільно-сімейних проблем.
Невміння виховувати - людська біда. Завдання соціального педагога полягає в тому, щоб надати батькам конкретної кваліфікованої методичної допомоги з корекції недоліків сімейного виховання. Цього можна досягти лише тоді, коли взаємини із сім'єю будуватимуться на співробітництві, взаємній допомозі, взаєморозумінні. В основі таки взаємин лежить тісний контакт із сім'єю., розуміння процесів, що відбуваються в сучасній сім'ї, використання позитивного виховного потенціалу, безмежних джерел народної педагогіки, пропаганда досвіду сімейного виховання.
У зв'язку із вищевказаним значні завдання покладаються на шкільну соціально-психологічну службу. ЇЇ напрями роботи: психодіагностика, корекційна робота з дітьми, неблагополучними сім'ями, дітьми із сімей групи ризику; соціально-педагогічні консультації батьків з різних питань виховання дитини у сім'ї; допомога батькам і дітям у встановленні правильних взаємостосунків; допомога підліткам і юнакам у подоланні невпевненості в собі, розширення знань педколективу, батьків і дітей про правила формування здорового способу життя; навчання засобів захисту від психологічних і соціальних стресів, контроль за умовами життя дитини в сім'ї та школі; оцінка індивідуально-психологічних особливостей і можливостей дитини та створення програми з оптимізації її розвитку; зниження емоційного напруження учнів, які прийшли до школи.
Якщо сім'я неблагополучна, то одне із найважливіших завдань соціального педагога - скоригувати недоліки сімейного виховання, захистити дитину від сімейного неблагополуччя, запобігти педагогічній занедбаності, важковиховуваності та ін.
Соціальний педагог працює разом із дирекцією школи, класними керівниками, класними і шкільними батьківськими комітетами, з інспекцією у справах неповнолітніх, дільничим інспектором міліції. Як свідчить практика, неблагополучними у школі вважаються сім'ї, де батьки-алкоголіки, наркомани, ведуть аморальний спосіб життя; сім'ї, де у дитини не склалися стосунки з вітчимом, мачухою. Інші типи неблагополучних родин майже не фіксуються. Уваги соціальних педагогів вимагають всі типи неблагополучних сімей, незважаючи на те, вплинули вони на дитину, чи ні. Як відомо сімейне неблагополуччя негативно позначається на формуванні особистості дитини, тому такі сім'ї і діти, які виховуються в них, повинні постійно бути в центрі педагогічної уваги: захисна позиція відносно таких дітей, конкретна методична допомога батькам з питань організації сімейного виховання, педагогічна освіта цих батьків.
1.2 Групові та індивідуальні форми роботи соціального педагога із неблагополучними сім'ями

Корекція сімейного виховання, допомога дитині передбачає контакти соціального педагога з директором школи, заступником директора з виховної роботи, батьківським комітетом. У роботі з неблагополучними сім'ями можна поєднувати груповіі та індивідуальні форми роботи. Зокрема, соціальному педагогові школи в роботі з сім'ями допоможуть індивідуальні та групові консультації батьків із спеціалістами-науковцями: педагогами, психологами, медиками, юристами, соціологами. Зустрічі бажано проводити регулярно; групи батьків при цьому мають бути невеликими. Доцільно попросити батьків, щоб вони заздалегідь підготували питання, які їх цікавлять, тоді відповідно до цього і запрошують спеціалістів.
Цікавою формою роботи із сім'єю є шкільна батьківська конференція. Тематика конференцій може бути різноманітною: "Про роль сім'ї у вихованні громадянськості учнів", "Правове виховання дітей у сім'ї", "Роль сім'ї у вихованні духовності у дитини", "Трудове виховання дитини у сім'ї", "Формування здорового способу життя у дітей". До конференції готують узагальнюючий матеріал, серед батьків, учнів проводять спеціальні дослідження (додаток1) (анкетування, бесіди, інтерв'ю, спостереження, написання дитячих творів на задану тематику тощо). Узагальнені дані про результати дослідження доводять до відома батьків. Бажано, щоб такими дослідженнями були охоплені неблагополучні сім'ї. Крім того, батьки обмінюються досвідом сімейного виховання. До підготовки конференції слід залучати батьків з неблагополучних родин, запропонувати їм виступити, розповісти про позитивний досвід сімейного виховання.
Одна із форм роботи з неблагополучними сім'ями - батьківські дні в школі, які організовує адміністрація школи разом із батьківським комітетом, соціальною службою (в основному, раз на місяць). У цей день в школі мають бути присутніми керівництво, вчителі, класні керівники, вихователі, соціальний педагог, психолог, спеціалісти з питань психології, медицини, юриспруденції. Батьківські дні проводять за здалегідь розробленою тематикою: "Як допомогти дитині вчитись", "Зміст, форми і методи сімейного виховання", "Організація вільного часу дитини у сім'ї", "Відповідальність батьків за виховання своїх дітей".
Цікавою може бути і робота шкільного музею сім'ї. Екскурсоводи музею - учні. Виховання любові до своєї країни починається з виховання любові до рідного міста, села, рідного дому, батьків. Тому в музеї зосереджуються матеріали про сім'ї учнів, їх родовід, соціальний портрет, сімейні традиції, про батьків та їх професії, сімейні династії, багатодітні сім'ї, щасливі сім'ї, кращий досвід сімейного виховання, народні традиції у виховному потенціалі сім'ї, про молоду сім'ю, її проблеми. Усе це відображено на стендах і альбомах "Сімейні традиції", "Книжка в нашій сім'ї", "Виховання працею", у книгах пошани батьків, дитячих творчих роботах, у пересувних папках. Особливо захоплює робота з встановлення родовідного дерева сім'ї. Спрямовуюча лінія музею - привернути увагу батьків та учнів до своєї сім'ї, родоводу, розвивати кращі традиції сімейного виховання та популяризувати його досвід.
У роботі з неблагополучними сім'ями допомагає і шкільна комісія по профілактиці правопорушень серед неповнолітніх (додаток 2). Під час зустрічей за круглим столом, що відбуваються раз на місяць, батьки, які не справляються з вихованням дітей, мають можливість дістати поради від психологів, соціальних педагогів, медиків, юристів. Дає свої роз'яснення інспекція у справах неповнолітніх, дільничий інспектор.
Значне місце у роботі з неблагополучними сім'ями посідає педагогічна пропаганда у вигляді індивідуальних, групових консультацій серед батьків. Доцільно вести диференційовану роботу серед окремих груп неблагополучних сімей, а також спрямовувати діяльність класних керівників на індивідуальну роботу з певними групами батьків.
Соціальні педагоги ведуть творчий пошук найефективніших шляхів удосконалення навчально-виховного процесу: педагогічні брифінги, мости, аукціони, місячники, свята сім'ї, консіліуми, бліц-турніри.
Ефективною формою роботи з пропаганди кращого досвіду сімейного виховання, народної педагогіки, щасливого сімейного життя є великі свята сім'ї. Матеріали до свята готуються протягом року. Це і виставки малюнків, фотовиставки, газети "Моя сім'я", "Батьки і діти", стенди, альбоми про трудові династії, сімейну творчість, захоплення і вподобання, виставки виробів сімейних умільців, кулінарів, кращі твори учнів про сім'ї. Свято сім'ї - це змагання, веселі старти, у яких беруть участь всі члени сімей, можуть бути команди батьків і дітей, причому змагання не тільки спортивні, а й сімейних ерудитів, кулінарів, різних майстрів, музикантів, співаків, танцюристів, сімейні концерти.
Для кожного з неблагополучних сімей слід знайти теплі слова, показати їх позитивний досвід виховання, поздоровити батьків з успіхами. Це свято доброти і щедрості, воно розкриває душі, приводить до взаєморозуміння. Проведення такого свята сприяє встановленню контактів сім'ї і школи, виховує у батьків і дітей гордість за свою сім'ю, породжує бажання відстоювати її честь, продовжувати кращі традиції.
У деяких школах м. Білої Церкви, а саме: ЗОШ І-ІІІ ст. №№ 5, 9, 15, 16, за здалегідь розробленою програмою проводяться місячники сім'ї, у яких беруть участь батьки і діти. Для учнів молодших класів - "Тато, мама і я - спортивна сім'я", "Свято рушника", вечорниці. Пропонуються батьківські збори: "Як ми схожі", "У своїх вчинках ми вас пізнаємо".
Для батьків і дітей підліткового віку пропонуються сімейні естафети, концерт "Дім дітьми веселий". Під час проведення такого місячника учні школи пишуть твори про свою сім'ю "Моя сім'я", "Мій родовід". Крім того, для старшокласників та їх батьків - диспути "Щастя - коли тебе розуміють у сім'ї...", "Сімейна мораль", "Сімейний бюджет", вечорниці - сватання, весілля, у яких беруть участь і батьки. Обов'язково до у часті в цих святах і конкурсах залучаються неблагополучні сім'ї, де їм надається можливість виявити себе з позитивного боку.
У роботі з неблагополучними сім'ями соціальному педагогові допоможе використання традицій народної педагогіки. Педагог має утверджувати культ батьків як найперших вихователів, і ніколи не принижувати авторитету батьків, хоч у цих сім'ях можуть складатися ситуації, коли батьки не достатньо приділяють уваги дітям, не турбуються про них, деякі не виконують як слід свої батьківські обов'язки. Таким батькам слід роз'яснювати, що з рідним домом у дитини завжди пов'язується відчуття роду, родини, відбувається зв'язок поколінь. Адже педагогічна практика знає, які б несприятливі умови виховання не були для дитини у сім'ї, все одно вона тягнеться до рідної домівки, любить своїх батьків. Для виховання відчуття сім'ї слід рекомендувати батькам широко використовувати свята, традиції, звичаї українського народу (свято Нового року, зустрічі - Весни, Івана Купала, Великодня, Різдва та ін.) Ці сімейні свята (додаток 3) завжди вражають дітей барвистістю, емоційністю, пов'язані з обновами, святковою їжею, іграми, веселощами, прибиранням і прикрашанням домівки, родинним спілкуванням і тому мають великі виховні можливості.
Великого значення в роботі соціального педагога набуває надання допомоги у встановленні контактів батьків з класними керівниками, яким слід усвідомити, що не можна класні збори перетворювати на рознос батьків, які не справляються з вихованням. Адже наболілі питання таким чином не розв'язуються, зате вдома результати розмов з учителем виливаються у конфлікти з дітьми. Батьківські збори повинні бути тематичними, допомагати з'ясувати різні питання сімейного виховання, проте форми занять із батьками слід урізноманітнювати. Це можуть бути вечори запитань і відповідей, рольові ігри, робота із педагогічними ситуаціями.
Крім масових та індивідуально-групових форм роботи з неблагополучними сім'ями, соціальний педагог працює з кожною сім'єю окремо. Робота з конкретним типом неблагополучної сім'ї має свої особливості. Отже розглянемо їх.
Розділ ІІ. Організація і проведення роботи соціального педагога із дисфункційними родинами

2.1 Робота з неповними сім'ями

За ІІ півріччя 2001 року в Україні зафіксовано більше розлучень, ніж шлюбів. У деяких регіонах вони досягають 60-80 відсотків від кількості взятих шлюбів. 1,5 млн. дітей виховується без батька. У роботі з неповною сім'єю соціальному педагогу слід усвідомити, що кожна конкретна сім'я, у кожному конкретному випадку потребує конкретної допомоги. соціальний педагог має проводити реабілітаційну роботу з матерями і дітьми після розлучення, допомагати розв'язувати життєві та виховні проблеми, урегулювати питання, що торкаються інтересів дитини. Вони мають брати участь у судових засіданнях, де йде мова про розлучення й вирішується доля дитини - з ким її залишити.
Вивчення неповної сім'ї дає соціальному педагогу можливість з'ясувати, які взаємовідносини складаються в ній. Якщо мати значну кількість часу приділяє домашньому господарству, надмірно опікає дитину, намагається задовольнити всі її потреби, щоб вона не відчувала відсутності батька, матеріальних нестатків, і це стає сенсом її життя, - необхідна індивідуальна педагогічна допомога. Соціального досвіду дитина набуде швидше, якщо сім'я розширюватиме коло знайомств, спілкування з друзями. Надмірна орієнтація матері лише на матеріальну забезпеченість сім'ї призведе до того, що дитина буде позбавлена материнської турботи.
Як показують дослідження, спілкування з батьком, який покинув сім'ю, може складатися по-різному. Якщо батько сплачує лише аліменти, тактовно треба привернути його увагу до виховання дитини. Можливо, запросити до школи, поговорити, роз'яснити, що дитині і молодшого, і підліткового віку потрібна не тільки матеріальна допомога, а й дружнє спілкування, розказати, який вплив має батько на формування особистості дитини.
Буває, що мати категорично заперечує, щоб дитина бачилася з батьком, вважаючи, що він негативно впливає на виховання, стан здоров'я, нервову систему дитини. Батька розглядають лише як того, хто матеріально забезпечує дитину. Таких жінок у літературі називають амазонками: у них незалежність переходить у самоціль, а інстинкт материнства - в інстинкт власності. Батьківські почуття чоловіка ігноруються повністю. У таких умовах доля дитини складна. З її свідомості викорінюється поняття "батько", про нього розповідають тільки погане. Це не може не впливати на психіку дитини, її духовність, розвиток емоційної сфери.
Матері слід роз'яснити, що тільки волею вона не може заборонити батькові бачитися з дитиною. Конвенція ООН про права дитини, Кодекс про шлюб та сім'ю України підтверджують це: дитина не може бути предметом спекуляцій, використовуватися для зведення рахунків між батьками. Стверджуючи рівні права розлучених батьків на виховання дитини, Кодекс ставить обох у рівні права і обов'язки. Отже суперечливі питання участі розведених батьків у вихованні дитини допомагають розв'язувати органи опіки і піклування.
Соціальний педагог, працюючи з неповною сім'єю і регулюючи непорозуміння між батьками, які розійшлися, ставить мету - захист інтересів дитини. Він має бути не пасивним спостерігачем того, що відбувається з дитиною, а активним, терплячим провідником педагогічної доцільності своїх порад і пропозицій.
Певна складність виникає у роботі з одинокими матерями. Звичайно, таким матерям важко виховувати дитину внаслідок невпорядковуваності особистого життя, вони обмежують свої можливості у задоволенні духовних, культурних і моральних потреб. Діти в таких сім'ях більше страждають від недогляду, відсутності повноцінного спілкування з матір'ю, зовсім не знають батька. Усе, це, звичайно, позначається на формуванні їх особистості (діти з таких сімей більш знервовані, закомплексовані). Крім того, виховання дитини залежить від культурного освітнього рівня матері, способу її життя, ставлення до виховання дитини, до свого становища одинокої матері, від її ціннісних орієнтацій. Така жінка може бути постійно у стані хронічного стресу, що негативно позначається на її здоров'ї, самопочутті.
Матері-одиночки хворобливо ставляться до того, коли цікавляться їхнім сімейним життям, хоч і потребують педагогічних порад і допомоги. Тому потрібний особливий педагогічний такт, чуйність, доброзичливість, довіра до матері і дитини. Важливо допомогти таким матерям знайти роботу з більш високою оплатою у режимі неповної зайнятості, розв'язати юридичні проблеми, залучити дітей до занять у гуртках, секціях безплатно.
Отже , неповні сім'ї мають багато різних проблем, складностей і тому потребують допомоги соціальних педагогів.
2.2 Особливості соціально-педагогічної діяльності із конфліктними родинами

У роботі із сім'ями, у яких мають місце стійкі конфлікти між батьками, соціальному педагогу слід більше уваги звертати не на сімейні конфлікти, а на необхідність створення сприятливого сімейного мікроклімату. Особливу увагу подружжя слід звернути на те, що нормальні взаємостосунки між батьками (взаємна повага, взаємодопомога і взаєморозуміння, повага до запитів і інтересів один одного, справедлива оцінка вчинків і дій, зусиль. спрямованих на благо сім'ї, конструктивне розв'язання складних сімейних проблем) створюють сприятливу атмосферу для психічного здоров'я та врівноваженості всіх членів сім'ї, допомагають уникати нервово-психічних захворювань, позитивно позначаються на трудовій активності батьків і дітей. Якщо ж у сім'ї и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.