На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Бесда як ефективний метод правового виховання молодших школярв. Формування правових уявлень навичок правомрної поведнки в рзномантних життєвих ситуацях. Педагогчно сконструйован ситуацї - пдготовка учнв до реальних ускладнень у житт.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 27.09.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Реферат

ЗМІСТ ПРАВОВОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Практика виробила різноманітні методи і форми правового виховання молодших школярів. Визначальним для вирішення вибору кожної з них в конкретному випадку є зміст правової інформації, характеристика контингенту школярів і знання виховних завдань, актуальних для даного колективу. За всіх цих умов мова повинна йти не про разові виховні заходи, а про тривалу діяльність, в якій забезпечені послідовність, взаємозв'язок і взаємопідсилення виховних заходів.

У правовиховній роботі з молодшими школярами використовуються різні методи і форми роботи. Особливе місце серед них займають словесні методи (роз'яснення, розповіді, бесіди, читання творів літератури та інші).

Найбільш уживаним методом, який ми з класоводами використовували в експериментальних групах, було роз'яснення. Суть цього методу полягає у з'ясуванні суті правових понять, фактів, явищ. До цього методу вдаються найчастіше тоді, коли треба поінформувати учнів про зміст нових для них правових понять, розкрити їх суть, ознаки, зв'язки, практичне значення. "Ціль роз'яснення, - пише М. Стельмахович, - розкрити соціальний, духовний, морально-етичний, естетичний зміст тих чи інших подій, вчинків, допомогти учням сформувати в собі правильні оцінки поведінки й людських взаємин" . Так, починаючи з першого класу, вчителі через роз'яснення схиляли дітей до розуміння й дотримання законів України, норм і правил громадського співжиття, дотримання громадського порядку, роз'яснювали правила для учнів, правила дорожнього руху, протипожежні правила та інше.

Ефективним методом правового виховання молодших школярів була розповідь - усне, словесне повідомлення вчителя про когось чи що-небудь. Теми розповідей були різні: про правоохоронців, про позитивні вчинки учнів чи дорослих й інше. Для того, щоб розповідь мала виховний вплив на учнів, вона насамперед повинна бути яскравою, емоційною, викликати у дітей почуття, справляти на них враження. Учні охоче слухали розповіді вчителя чи інших людей тоді, коли вони торкалися життєвих питань, викликали у дітей довір'я, готовність співпереживати.

Дієвим методом правового виховання була бесіда. Вона може мати різне призначення. Так, бесіда-повідомлення мала на меті дати дітям відомості про історію виникнення тих чи інших правових норм і правил поведінки, ознайомити з правовими нормами з тих чи інших галузей права, конституційними правами і обов'язками громадян, переконати в необхідності їх дотримання, збагатити школярів прикладами правомірної поведінки людей у різних життєвих ситуаціях.

Бесіда-припис має на меті дати учням алгоритм дії щодо застосування правових знань на початковому етапі формування правових уявлень і навичок поведінки в різноманітних життєвих ситуаціях, передбачає складання пам'яток і правил поведінки. Під час вивчення Правил дорожнього руху ми пропонували дітям дотримуватися такого алгоритму дій:

ь Вдома скажи, де і скільки будеш гуляти. Не забудь вчасно повернутися додому.

ь Знай свою адресу. Познайомся з назвами сусідніх вулиць, дізнайся, які установи, крамниці тут знаходяться, вмій пояснити, як куди пройти.

ь Ходи тільки по тротуару, дотримуючись правої сторони. Якщо не має на вулиці тротуару, йти треба лівим узбіччям дороги назустріч руху транспорту.

ь Переходь вулицю тільки при зеленому світлі світлофора і при відповідному сигналу регулювальника.

ь Переходь вулицю тільки по пішохідній доріжці, а де вона відсутня - на перехресті.

ь Перш ніж переходити дорогу, переконайся в повній безпеці переходу.

ь Виходячи з автобуса (тролейбуса), не спіши переходити дорогу, обійди ззаду, щоб бачити транспорт, що рухається.

ь Не грайся на проїжджій частині вулиці і не дозволяй це робити іншим.

ь Не перебігай вулицю перед машиною, не вважай це проявом хоробрості.

ь Самостійно користуватися транспортом можна тільки з дозволу батьків.

ь Запам'ятай добре, яким транспортом і до якої зупинки тобі їхати.

ь Молодші школярі можуть входити з передньої площадки. При цьому не треба поспішати, штовхати інших. Старшим слід уступати місце. Якщо багато людей, а тобі потрібно пройти до виходу, ввічливо запитай, попроси пропустити тебе вперед. Якщо ненавмисне штовхнеш когось, попроси вибачити тобі. Якщо ти не знаєш, де тобі виходити, запитай пасажирів або водія. При виході з вагону не кидай квиток під ноги. Будь обережним при виході і вході.

Коли виникала потреба уточнити хибні, перекручені правові уявлення дітей про правові норми, підвести їх до правильних висновків, спонукувати учнів до обдумування складних життєвих ситуацій з метою пошуку правильного виходу з них, використовувались проблемні бесіди (бесіди-роздуми) на різноманітну тематику (Додаток 5).

Якщо ставилась мета проаналізувати та оцінити вчинки літературних героїв чи конкретних учнів з правових позицій, для стимулювання чи гальмування негативних вчинків, які мали місце в житті класу, використовувалася обговорювальна бесіда (бесіда-оцінка). Прикладом може послугувати обговорення певної ситуації. Наприклад: "На уроці художньої праці учні робили іграшки для дитячого садка. Василько дуже старався і зробив гарну іграшку. Йому стало шкода віддавати її в дитячий садок. Він подумав: "Візьму її додому" і сховав іграшку в портфель. Наприкінці уроку всі учні поклали свої іграшки на стіл. Учитель полічив іграшки і сказав: "Однієї іграшки не вистачає. Хто забув здати свою іграшку?"

- Діти скажіть: що повинен був зробити Василько?

- Як можна оцінити його вчинок?

- Скажіть будь-ласка, як на місці Василька поступили би ви?

- Як можна назвати вчинок Василька, хорошим чи поганим?

У процесі обговорення правових фактів і явищ важливо вміти забезпечити активну участь у такому обговоренні бажаючих учнів, з педагогічним тактом корегувати неправильні і неточні висловлювання учнів, спрямовувати розмову в потрібному напрямку, щоб домогтися правильних висновків.

Позакласна робота з правового виховання молодших школярів не обмежувалася детально спланованими заходами. Більш ефективними були невимушені, ненав'язливі бесіди, під час яких учні мали можливість висловити свою думку з хвилюючої їх проблеми. Вчитель у такому разі допомагав їм зрозуміти моральну і правову суть цього питання. Такі бесіди часто виникали з якогось конкретного приводу. Ним могли бути вчинок учня, прочитана книжка, переглянутий фільм.

Обговорюючи життєві ситуації, важливо будувати бесіду з вихованцями так, щоб про добрі вчинки когось із дітей говорили інші. Якщо про свої соціально значущі вчинки судить дитина, а дорослий заохочує її до цього, то мотив самоцінності моральної норми може трансформуватись у бажання отримати похвалу.

"Не піддавайтесь спокусі порівнювати дитину з іншими дітьми, у яких, на ваш погляд, більше позитивних якостей, - пише І. Бех. - Дитина завжди має відчувати, що вона неповторна, і що ви любите її такою, якою вона є. Оцінювати дитину доцільніше порівнюючи не з товаришем, а з тим, якою вона була раніше і якою стала тепер, виходячи з того, як змінилися її особистісні риси".

У правовиховній роботі з молодшими школярами важливо використовувати такі форми й методи виховної роботи, які б дозволяли спиратися на власний життєвий досвід учнів та сприяли надбанню нового досвіду шляхом їх включення у спеціальні педагогічні ситуації. Мова йде про наближення змісту бесід, обговорень до реального життя, до тих морально-правових проблем, з якими діти можуть зустрітися і в школі, і вступивши у самостійне життя.

З'ясовуючи з учнями питання про добро і зло, педагоги мають виходити з настанов В. Сухомлинського: „Треба так впливати на свідомість і почуття вихованців, щоб вони переживали привабливість добра і нетерпимість до зла, щоб уже в ранньому дитинстві їх полонила моральна краса людської поведінки, щоб дитина сама прагнула до щастя бути морально красивою”.

У процесі дослідження правові світоглядні положення подавалися в яскравій емоційній формі, тому що тільки збагачена емоціями думка перетворюється у переконання. Цьому сприяли приклади з довколишнього життя, добре знайомої учням дійсності, з їх власного життя, з творів мистецтва і літератури, які наближують до школярів зміст правового матеріалу. Яскравий епізод з кінофільму, телепередачі переконливіші за довгі роз'яснення вчителя. Тому вміло ввести у процес виховання кіно, телепередачу, читання - все, що дітям подобається і що не залишає їх байдужими, - значить, забезпечити значну долю успіху виховної роботи.

Специфіка змісту правового матеріалу передбачала використання не тільки позитивних, а й негативних емоцій. Важливий компонент правових переконань - негативне ставлення до аморальної поведінки, правопорушень. Формування такої позиції істотно полегшується, якщо педагог висловлює емоційну оцінку негативних фактів. При цьому краще використовувати фактичний матеріал, взятий з життя, близький і доступний школярам.

Дослідження переконує, що наводячи приклади протиправної поведінки, порушення законів, правил людського співжиття, слід пам'ятати, що формування негативного ставлення до будь-яких аморальних проявів відбувається лише тоді, коли воно здійснюється паралельно з нагромадженням позитивного соціально-правового досвіду. Розуміння недопустимості порушень норм права перетворюється в особисті переконання, якщо у моральній і правовій свідомості склались стійкі погляди на суть цих норм.

Слід пам'ятати, що відносно широке використання негативного матеріалу у процесі правового виховання суперечить загальному принципу педагогіки про перевагу актуалізації позитивного прикладу. Тому у процесі пошуково-експериментальної роботи нами виявлено умови ефективного впровадження у правове виховання молодших школярів методу прикладу.

Передусім важливо не зловживати негативними прикладами, щоб в учнів не склалося враження про навколишнє середовище як про сукупність тільки негативних явищ. По-друге, треба домагатися колективного осуду негативних проявів, які мають місце у класі чи школі. По-третє, якщо учні не розуміють суті негативного вчинку, є потреба пояснити його на конкретних прикладах, зокрема, відомих їм, показати його аморальність, неправомірність. По-четверте, необхідно розкрити учням шкідливість і моральне зло окремих звичок, які призводять до відповідних негативних вчинків, правопорушень. По-п'яте, особлива виховна цінність у залученні школярів до посильної діяльності у боротьбі з проявами аморальності, неправомірної поведінки. Така орієнтація дає можливість формувати у школярів "імунітет" проти морального зла, правопорушень.

Важливе місце серед форм правовиховної роботи з молодшими школярами займало читання книжок морально-правового змісту (Додаток 6). Є багато шляхів пропагування серед них такої літератури.

Це бесіди, вікторини, обговорення прочитаного, голосне читання, огляд наявної в бібліотеці літератури, використання газетних чи журнальних статей на правову тематику. Пропагувати таку літературу серед школярів допомагало спеціальне інформування по шкільному радіо і телебаченню, через стінну газету.

У процесі дослідження мали на увазі, що створення спеціальних педагогічних ситуацій у навчальній та позанавчальній діяльності допомагає швидше нагромадити необхідний досвід, ніж в умовах його традиційного формування - в реальній практичній діяльності. Адже соціальний досвід ефективніше формується, коли учневі доводиться самостійно осмислювати складні життєві ситуації, шукати виходу із них, відчути складність міжособистісних стосунків. Щоб підготувати школяра до боротьби зі злом, його необхідно частіше зіштовхувати з ним у різних педагогічно сконструйованих ситуаціях.

Вирішуючи спеціальні педагогічні ситуації, учень готується до реальних ускладнень у житті, оскільки він уже багато разів засудив і переміг зло у своїх думках і почуттях. Розв'язуючи морально-правові колізії в розумовому плані, школярі відчувають ті самі почуття, що й під час перемоги над негативним у реальному житті. Ця задоволеність собою і є тією силою, що прискорює духовне дозрівання юного громадянина.

У правовому вихованні молодших школярів важливе не тільки засвоєння ними правових знань, формування у них умінь і навичок правомірної поведінки, а й вироблення уміння бачити, як ті чи інші моральні якості впливають на поведінку людини. Учні цього віку мають розрізняти, чому злих людей не люблять, чому до злодіїв ставляться з презирством. У цьому плані ми намагалися, щоб у процесі виховання діти на практиці бачили наслідки не лише позитивної дієвості вихованості людей. Класоводи спеціально організовували спостереження учнів за поведінкою дорослих у ситуаціях, де чітко виявляється їх правова вихованість, а також за людьми, яким її бракує. Результати таких спостережень спільно аналізувались.

Дослідження переконують, що особливе місце в організації такого спостереження належить різноманітним екскурсіям на підприємства, в організації, до селянської спілки і ін. Такий колективний виховний захід сприяє оживленню виховної роботи. Спостерігаючи те, про що вони читали і чули на уроках, учні проникаються довірою до теоретичного матеріалу. Враження від екскурсії дають матеріал для власних роздумів, важливих у профілактичному значенні. Взаємодія школярів з колективами відвіданих підприємств прискорює процес їх соціалізації, учні дізнаються про специфіку виробничих відносин і ознайомлюються з виробництвом продукції тощо.

У процесі правового виховання слід мати на увазі і естетичні моменти, шляхи залучення школярів до прекрасного, роботу з формування у них естетичних смаків. Так, наприклад, перед тим, як знайомити учнів з історичними пам'ятками, творами музеїв, картинних галерей, творчістю архітекторів, монументальної скульптури і т.п., у процесі дослідження попередньо проводили бесіду про право громадян України на користування досягненнями культури і обов'язки піклуватися про історичні пам'ятники та інші культурні цінності. Опора на правові положення сприяла конкретизації аналізу змісту творів мистецтва, посилювала виховний аспект естетичної діяльності.

У процесі пошуково-експериментальної роботи у правовому вихованні молодших школярів використовувалась гра. Гра як форма правовиховної роботи зачіпає емоційну сферу молодших школярів. Присутність глядачів, почуття відповідальності за якість свого виступу перед колективом викликає в учнів прагнення виступати краще, чим досягається виховний ефект.

Перевага гри перед іншими формами правового виховання в її емоційному впливі не тільки на учасника, а й на глядача. Присутні бачать у виконавці не тільки свого товариша, а й спеціаліста-виконувача певних функцій. За такого подання правові знання вже не тільки інформація, а й важливий фактор виховання. Вплив ігрової ситуації тим сильніший, чим глибше вживаються школярі в свою роль. При цьому важливо правильно "дозувати" пізнавальний матеріал з розважальним, щоб гра не стала лише розвагою. Виховний ефект гри знижується також, якщо вона перетворюється на спектакль, коли учні грають уже завчені ролі і елементів вільної імпровізації стає все менше. Уникнути цього можна за умови, що буде заохочуватись творчість школярів під час гри.

У процесі пошуково-експериментальної роботи під час вивчення правил дорожнього руху в експериментальних класах широко використовувалась гра "Світлофор". Її учасники розбивалися на команди пішоходів, водіїв автомобілів, автобусів, тролейбусів, працівників ДАІ. У ході гри ролі її учасників мінялися.

Мета гри - закріплення отриманих знань, перевірка на практиці умінь і навичок правомірної поведінки. Під час гри учні ставились у ситуації вибору виду поведінки. Наприклад, сигнал світлофора "червоний", але "проїжджа частина" вільна, транспорту немає. Як діяти? Переходити чи не переходити вулицю? У процесі гри, розбору ситуації і пригод школярам ставились запитання: Для чого потрібно суворо дотримуватись правил дорожнього руху? Яку роль відіграє світлофор в управлінні дорожнім рухом? Для чого на проїжджу частину наноситься розмітка і встановлюються дорожні знаки? Які дорожні знаки ви знаєте? Для чого служить тротуар? і т.д.

Для того, щоб гра стала цікавою, а також для ефективнішого закріплення умінь та навичок дітей, проводили її на спеціально підготовленому майданчику. На ньому встановлені дорожні знаки, нанесена розмітка проїжджої частини.

Важливим засобом формування правових уявлень і правомірної поведінки молодших школярів виступає колектив, якщо він організований і функціонує на гуманістичних засадах. За таких умов колектив є незмінним засобом самоствердження й саморегулювання особистості молодшого школяра, залучення його до оцінної діяльності, виховання відповідальності перед суспільством.

Важливою проблемою з правового погляду у процесі пошуково-експериментальної роботи було створення в дитячому колективі атмосфери захищеності кожного його члена від тих учнів, які поводяться зверхньо, збиткуються над слабшими фізично, встановлюють свій авторитет сили.

Організовуючи обговорення негативної поведінки окремих учнів у колективі, ми керувалися порадами видатного педагога В.Сухомлинського про те, що не варто виносити на загальний огляд: "погану поведінку, причини якої - негаразди в сім'ї дитини, особливо загострення стосунків між батьками; негідну поведінку або окремі вчинки, якщо причина їх криється в душевному надломі дитини, яка страждає від того, що в неї немає батька або він нерідний; необачні, непродумані вчинки, що об'єктивно є протестом дитини проти грубощів, сваволі або помилок батьків чи вихователя; відставання дитини у навчанні лише у тому випадку, коли вона хоче, але не може впоратися із завданням; вчинки, пояснення яких вимагає розповіді про глибокі особисті стосунки дитини із своїм другом".

У правовому вихованні молодших школярів враховувався той фактор, що колектив молодших школярів ще неспроможний стати дійовим інструментом виховання, оскільки між дітьми цього віку ще слабо розвинені міжособові зв'язки: не відчувається такої згуртованості і дружби, як у підлітковому віці; симпатії та антипатії часто міняються; спонтанні вибухи антипатій (передражнювання, глузування) швидко й імпульсивно виникають і зникають. Дехто наслідує зовні дорослих або старших і стає "лідером" колективу, інші шукають підтримки в середовищі сильніших учнів.

У процесі дослідження правове виховання учнів не обмежувалось формуванням у них системи правових знань і уявлень. Важливим компонентом правопослушної особистості є і її правомірна поведінка. Для її формування інформаційні методи правового виховання учнів мають поєднуватися із залученням їх до відповідної правової діяльності, до громадського осуду негативних проявів.

Один із шляхів підвищення ефективності позакласної правовиховної роботи з молодшими школярами є залучення їх до активної правоохоронної діяльності.

У процесі пошуково-експериментальної роботи молодші школярі брали участь у таких видах правоохоронної діяльності, як робота комісії дисципліни і порядку, чергування у класі і в школі, робота інспекторів руху, зелених патрулів та ін. Одним із напрямків правоохоронної діяльності молодших школярів була їх природоохоронна робота в школі і за її межами.

Творче використання вчителем змісту підручників, постійне доповнення їх матеріалами правового характеру забезпечувало розвиток в учнів загальних уявлень про важливість і шляхи особистої участі у вирішенні правоохоронних проблем. Поруч з вирішенням завдань правового виховання така діяльність учителя сприяла здійсненню всього процесу виховання, формуванню всебічно розвиненої особистості.

Ефективність правової діяльності учнів може бути підвищена, якщо врахувати концепцію рольового підходу. Відомо, що виконання будь-якої соціальної ролі, яка задовольняє людину, дає їй моральне задоволення, породжує відчуття подолання нових висот - сприяє її розвитку, істотно впливає на моральні та інші якості. Саме з цієї закономірності, з особливостей і можливостей самої дитини повинна виходити школа в організації тієї або іншої діяльності.

Важливим є питання про послідовність, логіку правового виховання у процесі правоохоронної діяльності школярів. Ця послідовність має будуватися не просто за принципом ускладнення правової інформації і діяльністних завдань, а відповідати психолого-педагогічним закономірностям формування складних цілісних якостей особистості. Дослідження переконують, що формування правових знань, умінь і навичок правоохоронної діяльності молодших школярів повинно реалізуватись від абстрактно-узагальнених уявлень про право, охорону законності і правопорядку, інтересу до правоохоронної діяльності до відповідних знань, умінь та навичок і на базі нових утворень особистості до розвитку дійових правових поглядів.

У правовиховній роботі з молодшими школярами важливо дотримуватися принципу індивідуального підходу. У практиці виховної роботи ще нерідко зустрічаються класоводи, які розуміють індивідуальний підхід тільки як безпосередній вплив на особистість невстигаючого чи недисциплінованого учня. Тому вони обмежуються у правовиховній роботі виправленням уже допущених недоліків шкільного та сімейного виховання. Доки учень не почне відверто порушувати правила поведінки, на нього майже ніхто не звертає уваги, а тільки він допустив негативний вчинок, його починають "перевиховувати", читаючи йому моральні сентенції.

Під час дослідження класоводи у такому разі передусім виявляли причини допущених негативних вчинків. Залежно від причини, а їх може бути безліч, підбиралась міра індивідуального впливу. Індивідуальний підхід тільки тоді буде ефективним, коли спрямований не на вирішення окремої ситуації, а органічно вплітається в систему, спрямовану на подолання недисциплі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.