На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


разработка урока Основн вдомост про творчсть митця Нечуй-Левицького. Визначення жанру Кайдашевої смї, проблематика твору, характеристика порвняння образв. Обгрунтування на уроц української ментальност, нацонального характеру, народної морал та етики.

Информация:

Тип работы: разработка урока. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



План заняття
жанр твір образ ментальність
Група:
13,14,19
Спеціальність ВБДК, ЗВ
Тема заняття: І.С. Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я" - зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Історія написання. Зміст твору "Кайдашева сім'я".
Мета заняття:
Навчальна - Знати основні відомості про творчість митця. Визначати жанр "Кайдашевої сім'ї", коментувати основні проблеми, характеризувати образи та порівнювати їх; висловлювати власні думки про українську ментальність, національний характер, народні мораль та етику.
Виховна - Усвідомлення основних рис української ментальності, їх значення для самопізнання та адаптації у сучасному суспільстві
Розвиваюча - Розвивати уміння аналізувати художні твори
Вид заняття: лекція
Вид лекції: вступна лекція
Форма проведення заняття: Лекція + евристична бесіда
Міжпредметні зв'язки:
Забезпечуючі Історія України
Забезпечувані Українська мова
Методичне забезпечення: опорні конспекти, тексти творів
Література:
1. Білецький О. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т.-- К., 1965.-- Т. 2.
2. Зборовська Н. Український світ Нечуя-Левицького: гендерний підхід // Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків.-- Львів, 1999.
3. Крутікова Н. У світі художньої правди і краси // Нечуй-Левицький І. Твори: У 3 т.-- К., 1988.-- Т.1.
4. Міщук Р. Співець душі народної: До 150-річчя від дня народження І. Нечуя-Левицького.-- К., 1987.
5. Панченко В. Дві повісті Івана Нечуя-Левицького ("Хмари", "Кайдашева сім'я") // Дивослово.-- 2003.-- № 8.
6. Погрібний А. Всевидяще око України.-- І. Нечуй-Левицький // Погрібний А. Класики. Не зовсім за підручником.-- К., 2000.
7. Хропко П. Романи І. Нечуя-Левицького з життя інтелігенції // Українська мова і література в школі.-- 1988.-- № 11.
Технічні засоби навчання комп'ютер
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
1.1 Привітання студентів
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
І.С.Нечуй-Левицький. "Кайдашева сім'я" - зразок реалістичної соціально-побутової повісті. Історія написання. Зміст твору "Кайдашева сім'я".
3. Мотивація навчання
Основні поняття теорії літератури - повість, соціально-побутова повість, образотворчі характеристики. Спостереження за менталітетом українського народу. //
Соціально-побутовою називається повість, у якій події і характери соціально зумовлені, тут пов'язано побут людей у соціальним розвитком суспільства.
4. Актуалізація опорних знань
Фронтальне опитування за лекційним матеріалом
1. Назвати основні політичні події 70-90рр
2. Перелічити відомі товариства та літературні спілки
3. Назвати теми творчості авторів 70-90рр.
Перевірка випереджаючого завдання:
1. Що ви можете сказати про передумови формування характеру Івана Левицького?
2. Які завдання перед собою ставили передові люди другої половини XIX століття?
3. Чому передові погляди Івана Нечуя-Левицького гімназійне начальство осуджувало?
4. Яким ви уявляєте Івана Семеновича? Яким його побачив Іван Франко?
5. Чим вас вразив останній період життя Нечуя-Левицького? Чи зазнав він родинного щастя?
6. Чому Іван Франко назвав Нечуя-Левицького "колосальним всеобіймаючим оком" України? Прокоментуйте відповідну цитату.
5. Коментар відповідей та робіт студентів
Аналіз відповідей, виставлення оцінок
6. Викладення та вивчення нового матеріалу (лекція)
Левицький був у важку, войовничу, заогнену пору тим, чого в таку пору і найрозумніші не розуміють -- був артистом, творцем живих типів...
(Іван Франко)
Іван Нечуй-Левицький (1838 -- 1918)
Одного з найкращих українських прозаїків, відомого в літературі під псевдонімом Іван Нечуй-Левицький, вважають неперевершеним майстром слова, тонким знавцем народного побуту, історії, ментальності українців, митцем з яскраво вираженою громадянською позицією. Талант письменника навіть у радянські часи, коли його прагнули втиснути в рамки "дожовтневого" автора з "манерою докладного, неквапливого зображення матеріального побуту", змушував читачів замислюватися над причинами розбрату в українському суспільстві ("Кайдашева сім'я") та появи шукачів правди, які заради волі нехтували особистим щастям, благополуччям родини ("Микола Джеря").
25 листопада 1838р.
народився в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині -- Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район).
Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.
Батько його, Семен Степанович, був священиком з діда-прадіда. Він змалку привчав дітей до книжки, адже зібрав велику бібліотеку, в якій були й "Літопис Самовидця", й "Літопис Грабянки", й "Історія Малої Русі" Дмитра Бантиш-Каменського. За словами сина, Семен Левицький основою усіх своїх починань " мав українську ідею", всупереч настановам Російського Синоду, проповіді в церкві читав українською мовою. Ще малим хлопцем майбутній письменник чув від односельців про Шевченка, адже Керелівка (Кирилівка) розташована поблизу від Стеблева, та й батько любив читати напам'ять вірші Кобзаря. Народолюбство священика Левицького було дійовим: при церкві він започаткував школу, в якій кріпацьких дітей учив грамоти, проте місцевий поміщик Головінський заборонив навчання, мотивуючи це тим, що грамотні кріпаки панщину відробляти не захочуть. Разом із селянськими дітьми в цій школі вчився й Івась, грався з ровесниками в народні ігри, слухав фантастичні фольклорні перекази про "нечисту силу", вражаючі розповіді про нестатки в родинах, про панську сваволю. Ці дитячі враження, знання реального життя стали другою передумовою формування особистості митця, його намаганням в художніх творах захистити, виправдати скривджених, затаврувати винуватців соціального зла.
Третьою передумовою кристалізації характеру, вироблення стійкої громадянської позиції стало те, що змалку в сім'ї, від ровесників, кобзарів, односельців Іванові Левицькому випадало чути історичні легенди про Івана Гонту й Максима Залізняка, яких народ вважав своїми заступниками, тому ці постаті вразливий хлопчик уявляв у ореолі слави й жертовності. Патріотично налаштований Семен Левицький при кожній нагоді привертав увагу дітей до історичних місць. Про це згадував Іван Семенович у "Життєписі": "Було, як їдемо з ним в Корсунь, то все, було, показує нам Різаний Яр та могили під Корсунем, де була битва Богдана Хмельницького з поляками; показував Наливайків шлях, що повертає з Корсунської дороги". Матір майбутнього письменника, Анна Лук'янівна, з роду Трізвінських, знала чимало народних пісень, прислів'їв, приказок, була грамотною жінкою. За свідченнями з автобіографії письменника, мамина соковита мова згодом лягла в основу багатьох творів митця.
1847-1852
- початкова освіта вдома, потім у духовному училищі при Богуславськім монастирі. Дев'ятирічного Івася батько відвіз до Богуслава в духовне училище. Добре підготовленого хлопчика зарахували не до підготовчого, а відразу до першого класу. Незважаючи на природні здібності й належну підготовку, вчитися вразливому Івасеві було важко через сувору дисципліну, знущання окремих вчителів і схоластичність, абстрактність багатьох наук. На щастя, в училищі були й справжні педагоги, які давали учням глибокі знання. Їхній приклад пізніше надихнув Івана Семеновича на викладацьку діяльність.
1853 року
Івана Левицького перевели до Київської духовної семінарії. Тут він захопився читанням художньої літератури, а повість Миколи Гоголя "Тарас Бульба" знав напам'ять. Закінчення семінарії для Івана Левицького виявилося не тільки важливим етапом духовної зрілості, а й фізичним випробуванням: від систематичної перевтоми юнак серйозно захворів. Проте мальовнича природа рідного Стеблева, материнське піклування, належні харчі й відпочинок скоро поставили Івана на ноги. Він почав викладати у Богуславському училищі
восени 1861
- вступив до Київської духовної академії. Майбутні священики цього богословського закладу підтримували тісні стосунки зі студентами Київського університету, які обговорювали проблеми рідної мови, історії України. Це активізувало цікавість юнаків до українського письменства, стимулювало їх до власної творчості. Почав писати українською й Іван Левицький, не втаємничуючи ні товаришів, ні батьків. Юнак вирішив не висвячуватися на священика, оскільки це унеможливлювало перспективу письменницької справи, тож обрав викладацьку діяльність.
Перед ним відкривалася духовна кар'єра, але юний магістр богослов'я рішуче від неї відмовився і, пориваючи з сімейними традиціями, викладав російську мову, літературу, історію, географію, логіку в Полтавській семінарії (1865 -- 1866), гімназіях Каліша, Седлеця (1866 -- 1873), Кишинева (1873 -- 1884). 1885р. письменник вийшов у відставку, оселився в Києві і, ведучи досить замкнене життя, повністю віддався літературній праці.
у 1868 році
Випускник академії влаштувався на роботу викладачем російської словесності в Полтавській духовній семінарії, де й написав свої перші повісті -- "Дві московки" й "Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть". За змістом ці твори суттєво відрізнялися: перший стосувався страшних реалій долі жінки-солдатки, другий -- вражав романтизмом буряної ночі, містичним акцентом тяжів до творів Миколи Гоголя. Оскільки в Україні діяла офіційна заборона на друк будь-яких творів українською мовою, рукописи своїх повістей молодий автор, неабияк ризикуючи, надсилав до Львова.
1869
повість "Причепа"
У 1872 році
у Львові вийшли друком "Повісті Івана Нечуя".
В 70-ті рр. художник створює класичні твори з народного життя
1874
"Не можна бабі Парасці вдержатись на селі"
1875
"Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти"
1878
"Микола Джеря"
< и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.