На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Теоретичний аспект застосування грових прийомв на уроках хмї. грова дяльнсть. Методичн принципи органзацї та проведення гор на уроках хмї. Застосування сучасних освтнх технологй на уроках хмї. Експериментально-дослдна частина.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 03.05.2007. Сдан: 2007. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


38
    ЗМІСТ:
    Вступ 3
    Розділ 1. Теоретичний аспект застосування ігрових прийомів на уроках хімії 6
    1.1. Ігрова діяльність 6
    1.2. Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії 8
    1.3. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії 11
    Розділ 2. Експериментально-дослідна частина 22
    Висновок 36
    Список використаної літератури 38

Вступ

На цей час практично кожний учитель хімії застосовує в своїй діяльності нетрадиційні форми навчання школярів. На мій погляд це пов'язане зі становленням нового стилю мислення вчителів, що орієнтуються на ефективне рішення освітньо-виховних задач в умовах більш ніж скромної кількості предметних часів та посилення самостійної творчо-пошукової діяльності школярів.

“Давно визнано, що гра займає значну частину життя дитини. Ще у вісімнадцятому столітті Ж. Ж. Руссо писав про те, що для того, щоб пізнати та зрозуміти дитину, необхідно спостерігати за його іграми, а це означає, що, прагнучи учню вираз та дослідження власного емоційного світу, педагог повинен звертатися до цього концептуально-експресивному світу. На відміну від дорослих, для яких природним середовищем є мова, природнім середовищем для дитини є гра та різноманітна діяльність». Эльконин Д. Б. Психология игры. М., 1999. С. 8. Про першорядне значення гри, для природного розвитку дитини свідчить той факт, що ООН проголосила гру універсальним та невід'ємним право дитини. Так само, як дитинство має свій внутрішній зміст та не є простою підготовкою до дорослості, так само гра має свою внутрішню цінність та важлива не залежно від того, до яких наслідків вона може привести. На відміну від роботи, яка має певну мету та спрямована на виконання якогось певного завдання шляхом пристосування до вимог безпосереднього оточення, гра внутрішньо складна, не залежить від заохочення з існуючими у дитини уявленнями.

“Гра для дітей - засіб навчитися тому, чому їх ніхто не може навчити. Це засіб дослідження та орієнтації в реальному світі, просторі та часі, речах, тваринах, людях. Включаючись в процес гри, діти навчаються жити в нашому символічному світі - світі змістів та цілей, в той же час досліджуючи, експериментуючи, навчаючись”. Эльконин Д. Б. Психология игры. С. 45.

Крім того, гра створює особливі умови, за яких розвивається творчість учнів. Сутність цих умов заключається у спілкуванні на рівних, де зникає боязкість, виникає відчуття - “я теж можу”, тобто у грі відбувається внутрішнє розкріпачення. Для навчання дуже важливо те, що гра є класичним засобом навчання дією. В ній органічно закладена пізнавальна задача та відчувається самостійний пошук знань. “Оволодіння знаннями у грі - нова, унікальна умова з'єднування однолітків, умова набування інтересу та поваги один до одного, а по ходу - і навчання себе”, Букатов В. М. Педагогические таинства дидактических игр // Преподавание истории в школе. 1997. № 3. С. 38. таким чином, крім всього іншого, у грі відбувається і величезна виховна робота.

    Таким чином, актуальність обраної теми, її наукова та практична значимість обумовили вибір теми курсової роботи “Ігрові прийоми навчання на уроках хімії”.
      У зв'язку із цим мета дослідження: виявити, як активізувати думки дітей не уроці хімії, як досягти інтересу до предмету та емоційного виховання матеріалу, як формувати соціальну ідентичність підростаючих поколінь в умовах розвитку українського суспільства.
        Задачі нашого дослідження наступні:
          По-перше, розкрити поняття “ігрові ситуації та опорні конспекти на уроках хімії”, виявити їх психологічну та педагогічну основу.
          По-друге, довести, що серед численних шляхів виховання у школярів інтересу до навчання найбільш ефективним є з'єднання ігрової діяльності та використання опорних конспектів.
          По-третє, показати методичні прийоми ігрової діяльності та опорних конспектів на уроках хімії.
          В якості об'єкту дослідження я виділяю активні форми навчання, суб'єкт дослідження - учні 5-9 класів.
          В ході роботи над темою мною були використані наступні методи дослідження: метод вивчання наукової літератури, бесіди, практична апробація теоретичного матеріалу, перегляд та аналіз періодичної печаті.
          Практична значимість роботи заключається в тому, що вона допоможе студентам у вивченні цього питання, залучаючи використовуваний мною матеріал. Крім того, робота може бути корисною педагогам практикам, бо містить конкретний матеріал з використання ігор та опорних конспектів на уроках хімії.
          Структура курсової роботи відповідає логіці дослідження та включає: вступ, два розділи, висновки та аналіз, список використаної літератури.

Розділ 1. Теоретичний аспект застосування ігрових прийомів на уроках хімії

1.1. Ігрова діяльність

Гра наряду із трудом на навчанням - один з основних видів діяльності людини, дивовижний феномен нашого існування.
За визначенням, гра - це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відновлення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та удосконалюється самоуправління поведінкою.
В людській практиці ігрова діяльність виконує такі функції:
·
Розважальну (це основна функція гри - розважити, доставити задоволення, натхнути, пробудити інтерес);
· Комунікативну: засвоєння діалектики спілкування;
· Самореалізації у грі як полігоні людської практики;
· Ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають у інших видах життєдіяльності;
· Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри;
· Функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистих показників;
· Міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;
· Соціалізації: включення в систему суспільних відношень, засвоєння норм людського спілкування.
Більшості ігор властиві чотири головні риси (за С.О. Шмаковим):
· Вільна розливальна діяльність, що застосовується лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності, а не лише від результату (процедурне задоволення);
· Творчій, в значній мірі імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності (“поле творчості”);
· Емоційне піднесення діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція, атракція та ін. (чуттєва природа гри, “емоційна напруга”);
· Наявність прямих або непрямих правил, що відображають зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.
В структуру гри як діяльності органічно входить цілепокладання, планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, в яких особа повністю реалізує себе як суб'єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечує її добровільності, можливостями вибору та елементами змагальності, задоволення потреби в самоствердженні, самореалізації.
В структуру гри як процесу входять: а) ролі, взяті на себе граючими; б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; в) ігрове застосування предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; г) реальні відношення між граючими; д) сюжет (зміст) - область дійсності, що умовно відтворюється у грі.
Значення гри неможливо вичерпати та оцінити розважально-рекреативними можливостями. В тому й складається її феномен, що, являючись розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, в творчість, в терапію, в модель типу людських відношень та проявів у праці.
Гру як метод навчання, передачі досвіду старих поколінь молодшим люди використовували з давнини. Широке застосування гри знаходить в народній педагогіці, в дошкільних та позашкільних установ. В сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію учбового процесу, ігрова діяльність використовується в наступних випадках:
· В якості самостійних технологій для засвоєння понять, теми та навіть розділу учбового предмету;
· Як елементи (іноді доволі суттєві) більш різноманітної технології;
· В якості уроку (заняття) або його частини (вступ, пояснення, закріплення, вправи, контролю);
· Як технології позакласної роботи.
Поняття “ігрові педагогічні технології” включає достатньо різноманітну групу методів та прийомів організації педагогічного процесу в формі різних педагогічних ігор.

1.2. Методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії

Структурна схема, яка запропонована нижче, є умовним алгоритмом розробки, проведення та аналізу навчальних ігор.
Авжеж, не всі пункти приведеної схеми обов'язкові для застосування, однак, я спиралась на досвід вчителів-практиків, які застосовують прийоми навчальної гри. Я намагалась якомога більш повно викласти методичні принципи організації та проведення ігор на уроках хімії. Відзначимо, що найбільш глибоко технологія ігор, як форми організації та удосконалення учбового процесу, розглянуто С.Ф. Занько, Ю.С. Тюнниковим та С.М. Тинниковою, які вважають, що:“до розвитку теорії проблемного навчання, її основних понять, принципів та методів гра не могла отримати та не мала педагогічної логіки своєї побудови ні в аспекті дидактичної інтерпретації структури та змісту проблем ні в аспекті організації та здійснення процесу гри». Занько С. Ф., Тюнников Ю. С., Тюнникова С.М. Игра и учение. Теория, практика и перспективы игрового общения. В 2 т. М., 1992. Т 1. С. 6.
Організація гри починається з її задуму. Тут необхідно представити умови та закони існування ігрового світу. Схема опису така: місце дії, час дії, діючі особи та положення, яке вони займають, важливі події, що передували ігровому періоду, ситуація, що склалася до початку гри.
При цьому особливу увагу необхідно прибілити наступним моментам:
По-перше, задумана ситуація повинна бути цілісна та повна, та припускати численні ситуації, в тому числі заздалегідь не задані. Чим повніше та більше задумане, тим краще. Однак тут слід зробити поправку на досвід гравців.
По-друге, визначається форма проведення гри: кабінетна або полігонна.
Наступний етап організації гри, розробка правил гри. При цьому слід враховувати наступні моменти: щоб запобігти суперечок в процесі гри правила повинні бути зафіксовані в письмовому вигляді. Всі учасники гри повинні бути ознайомлені з правилами до початку гри, та кожна команда повинна мати хоча б один екземпляр.
В правилах повинна міститися наступна інформація:
· Загальний опис гри та ситуації на момент початку гри;
· Перелік учасників та основних команд із вказівкою їх іміджу;
· Правила перерахунку реального та ігрового часу;
· Окремі відомості гри.
Авжеж, до цього мінімального списку можна додати й інші розділи. Так, наприклад, бажано включити в правила гри перелік прав та обов'язків гравця та майстра (організатора) гри.
На цей час при складанні правил проведення ігор спостерігається два абсолютно протилежних підходи: “Одні віддають перевагу максимально коротким правилам, що містять лише найнеобхіднішу інформацію. Головний принцип при цьому - дозволено все, що не заборонено. В цьому випадку, ігрові ситуації, що відсутні в правилах, дозволяються майстром гри на свій розсуд, що може викликати нарікання гравців та накладає на майстра додаткову відповідальність. Другий підхід передбачає детальний опис гри та всіх можливих ігрових ситуацій. Це зменшує свавілля майстра, але створює іншу проблему: надто об'ємні правила погано запам'ятовуються гравцями, та й майстру надто важко запам'ятати всі можливі нюанси». На мою думку, при складанні правил проведення ігор краще за все дотримуватися середини та складати правила за принцом: не більше, ніж потрібно.
Всім відомо, що: “динаміка гри збудована на досягненні кожним гравцем якихось своїх інтересів та цілей, це означає - в кожній грі присутні інтрига”.
Динаміка гри в цілому забезпечується наступними факторами:
“Фактор підготовки учасників. Для гри дуже важливо, щоб гравець усвідомив свою мету. Усвідомлення цілі відбувається в результаті особистої роботи майстра гри з гравцем, коли перший розповідає гравцю все, що він повинен знати. Дуже важливо, щоб потенціал гравця відповідав поставленій меті. Крім того, поставлена мета не повинна викликати у гравця явної неприязні”.
Фактор пророблення цілі. Це визначальний фактор для успішного проведення гри. Як вже говорилося вище мета повинна відповідати потенціалу учасника. Це означає, що майстер повинен знати можливості гравця, а також і те, що гравець зробить для досягнення поставленої задачі. Крім того, кожний гравець повинен уявляти, які ходи він буде здійснювати для досягнення своєї цілі. При цьому вірогідно, що він може помилитися. Крім розуміння гравцем своїх ходів, майстер повинен забезпечити постійне нагадування гравцю про ті задачі, які перед ним поставлені. При помітній різниці в потенціалах гравців для більш сильних, рекомендується вводити певні обмеження». Занько С. Ф., Тюнников Ю. С., Тюнникова С. М. Игра и учение. Теория, практика и перспективы игрового общения. В 2 т. Т 2. С. 130.
Відзначимо наступні особливості цілей ігор:
Цілі гри повинні бути пов'язані з якимись предметами або особами;
Предметами або послугами осіб гравці можуть скористатися лише одноразово.
Існують два варіанти зав'язування цілей різних гравців один на одного:
а) Намисто - цілі гравців стоять один за одним, задачі одного пов'язані із задачами іншого.
б) Коло - цілі пов'язані один на одного за колом. Можливо, що при простій круговій зацікавленості гравці швидко знайдуть загальну мову, тому потрібно встановити взаємозв'язки ніби всередині кола. Так щоб мета першого та іших гравців були пов'язані не лише з передуючими, але ще й в хаотичному порядку, так, щоб неможливо було знайти кінців інтриг.
Фактор підтримки цілі. “Ціль повинна світити учаснику всю гру так як вона є пружиною, що штовхає учня до дії.

1.3. Застосування сучасних освітніх технологій на уроках хімії

На цей час до випускників середніх шкіл пред'являються великі вимоги при вступі до вищого учбового закладу.
Дітям, що закінчити школу необхідно адаптуватися в складному сучасному світі та скоріше за все їм не стільки потрібна сума отриманих знань, скільки вміння їх знаходити самостійно, вони хочуть відчувати себе компетентними людьми в будь-якій області, які творчо мислять, щоб успішно ствердитися в житті. Я вважаю, що добитися гарних успіхів у навчанні можна лише шляхом підвищення інтересу до свого предмету. Напевно, однією з причин цього інтересу є непридатність деяких традиційних прийомів та методів навчання для сучасних молодих людей. Засвоєння хімії припадає в школі на 13-16 років, коли дитина знаходиться в так званому “кризовому” періоді. В цей період розвинуте почуття самосвідомості та власного достоїнства. В цьому віці відбувається зміна процесів психологічного розвитку, перебудова минулих відношень до світу , до себе, виникає потреба в самовизначенні та самовираженні. У підлітка викликає нудоту та дратування авторитарний натиск, наказ. Я вважаю в сучасній школі дуже важливий особистісний підхід, працювати з кожним в зоні його найближчого розвитку. Перехідний період часто у дітей протікає із загостренням хронічних захворювань, що викликає застосування на уроках технологій, що зберігають здоров'я. Одним з важливих моментів на уроці для дитини є розумінням необхідності особистої зацікавленості в набуванні знань, щоб учні могли відчути свою компетентність не лише в результаті, але і протягом всього процесу навчання. Я вважаю, що в цьому і є умова розвиваючого впливу навчання на особистість учня. Тому сучасний урок, на мою думку, повинен бути збудований у сполученні спеціально організованої діяльності та звичайного міжособистісного спілкування (готовність дитини до контакту, довірливості, зацікавленості), таким чином через особистісний план спілкування на уроці реалізується врахування вікових, психологічних особливостей учнів: їх готовність до розширення кола спілкування, до переживання проблем дорослих, прагнення до самоствердження.
Досягти поставлених цілей вчителю можуть допомогти сучасні освітні технології, такі як технологія організації адаптаційно-розвиваючих діалогів, адаптивна система навчання, моніторинг. Сучасні технології дозволяють формувати та розвивати предметні та навчальні знання та вміння в процесі активної різнорівневої пізнавальної діяльності учнів в умовах емоційно-комфортної атмосфери, розвивати позитивну мотивацію навчання. Наприклад, одним з елементів технології організації адапційно-розвивальних діалогів на уроках хімії є використання хімічного тренажера, який дозволяє застосовувати предметні знання та вміння, розвивати навички використання хімічної номенклатури, класифікації, основних хімічних понять (найбільш ефективно його використання при вивченні основних класів неорганічної та органічної хімії). Використання хімічного тренажера розвиває у дітей вміння приймати участь в загальному діалозі. Здійснювати само- та взаємоконтроль, самоперевірку, формувати адекватну самооцінку. Робота в динамічних парах та малих групах дозволяє співвідносити свою діяльність з діяльністю інших, дитина може провести не лише самооцінку, але і самокорекцію.
Урок. Граничні одноатомні спирти.
Цілі:
Освітні:
· Продовжити формування знань про класи органічних з'єднань, поняттях гомолог, ізомер;
· Ознайомити з граничними одноатомними спиртами: хімічною будовою, гомологією, ізомерією;
· Навчити складати структурні формули та назви гомологів та ізомерів.
Виховні:
· Навчити приймати участь в загальному діалозі;
· Розвивати здатність відстоювати власну точку зору;
· Формувати адекватну самооцінку.
Розвиваючі:
· Формування основних учбових компетенцій: учбової, комунікативної, особистісної.
1. Мотивація.
З метою психологічного настою дітей на співробітництво, проведемо оцінку настрою за допомогою невеличкого тесту “мордашка”.
Дітям пропонується намалювати усмішку на виданому малюнку:
, якщо є бажання співробітничати з вчителем на уроці:
; якщо бажання немає, то намалювати . Урок проводиться з урахуванням отриманих даних від дітей.
Клас ділиться на 6 варіантів та пропонується робота з хімічним тренажером. З кожного варіанту просимо дати відповідь на наступні питання (для цього називаємо координати потрібної нам речовини, всі діти мають можливість контролювати відповіді інших та їх корегувати):
- До якого класу органічних з'єднань відноситься ця речовина?
- Дайте назву речовині.
По закінченні роботи з хімічним тренажером, спеціально просимо дати назву речовині з класу спиртів. Діти розуміють, що для цього їх не вистачає знань.
- Чому ви не можете назвати дану речовину?
- Що хотіли б узнати про цю речовину та класі, до якого вона відноситься?
Діти самі формулюють (мимоволі) мету уроку. Записуємо їх питання на дошці. Повертаємося до хімічного тренажеру. Вказуючи на спирти, питаємо:
· Що спільного в побудові між речовинами відомими вам і речовинами під №6? (Відповідь: вуглеводневий радикал)
· Що особливого в побудові речовин ви бачите? (Відповідь: у всіх речовин є гідроксогрупа)
· Органічні речовини, що складаються з вуглеводневого радикалу, який поєднаний з однією або кількома гідроксогрупами, називають спирти.
ІІ. Орієнтація.
- Всі спирти - отрути. Наприклад, кілька грамів метилового спирту викликають втрату зору та смерть. Сьогодні в Україні масове споживання етилового спирту - це національна проблема. В результаті споживання спирту порушуються функції центральної нервової системи, відбувається деградація особистості. Спирти - це великий клас органічних з'Єднань. Але ми сьогодні почнемо знайомство з однією лише групою, яка зветься граничні одноатомні спирти. Записуємо тему уроку: “Граничні одноатомні спирти”. Чи всі слова в темі уроку вам зрозумілі?
Учні питають:
- Чому називають ці спирти граничними?
- Чому одноатомними спиртами?
Для цього пропоную розглянути таблицю. В таблиці назви закриті, добре видно лише формули, по яким будується бесіда за питаннями.
Таблиця 1.
- Чим відрізняються спирти 1-ї та 2-ї колонки? (Кількістю гідроксогруп)
- Які спирти називають одноатомними? (Ті, що містять одну гідроксогрупу).
- Правильно, (знімаємо папірець, де написана класифікація спиртів) за числом гідроксогруп спирти діляться на одноатомні та багатоатомні, а також спирти, що складаються з бензольного кільця з'єднаного з гідроксогрупою звуть - феноли. Існує ще одна група спиртів, які називаються - ароматичні, але в середній школі вони не вивчаються. Ці речовини більш складні за будовою. Якщо вам цікаво, то можна прийти на факультатив та я вам розповім більш докладно про них.
Діти, як ви думаєте, з чого ми почнемо вивчати новий клас органічних з'єднань? Учні самі пропонують план вивчення теми:
1. Хімічна будова
2. Номенклатура
3. Гомологи
4. Види ізомерії.
Перевертаємо дошку, де ще до уроку написаний план вивчення теми.
- Подивіться наша мета уроку та план роботи у нас спільні: почати знайомство з граничними одноатомними спиртами, вивчити їх будову, гомологію, види ізомерії, номенклатуру. Розглянемо таблицю 2.
Таблиця 2.
- подивіться на перших трьох представників групи граничних одноатомних спиртів. Як ви вважаєте, ким вони є по відношенню один до одного? (Гомологами).
- Які речовини називають гомологами? За міжнародною номенклатурою граничним одноатомним спиртами, дають назви (розглядаємо на прикладі з таблиці):
1. Знаходимо в номенклатурі найдовшу вуглеводневий ланцюг, пов'язаний з гідроксильною групою.
2. Пронумеруємо атоми вуглецю в цьому ланцюгу так, щоб атом “С”, пов'язаний з групою - ОН, мав найменший номер.
3. Називаємо алкан, що відповідає найдовшому ланцюгу, вказавши положення всіх заступників.
4. Позначаємо гідроксильну групу суфіксом - ОЛ.
5. Цифрою вказуємо положення групи - ОН.
- Ким є ці речовини по відношенню один до одного? (Ізомерами).
- Які речовини називають ізомерами? В ході бесіди відкриваю поняття “гомолог”, “ізомер”.
- Подивіться на речовини бутанол-1 та бутанол-2, назвіть вид ізомерії.
- Подивіться на речовини бутанол-1 та 2-метилпропанол-1, який вид ізомерії тут?
- Який можна зробити висновок?
Діти відповідають.
- Запишемо до зошитів схему як в таблиці (по якій будувалась бесіда). Для спиртів характерний ще один вид ізомерії - це між класова, з простими ефірами (розглядаємо приклад).
ІІІ. Певний етап.
Діти в динамічний парах. Кожна пара за 4 хвилини, почергово виконує 4 картки. Картки під номерами, вони залишаються на столі, пересуваються лише діти. Номер картки відповідає номеру столу на цьому ряду. За одну хвилину необхідно дати відповідь письмово в зошиті, на зворотному боці картки є правильна відповідь (для самоперевірки), взявши із собою ручку та зошит пересісти учням зі своїх столів за схемою: 1 стіл переходить на 2, 2 на 3, 3 на 4, 4 на 1. Пересаджуються за сигналом вчителя.
Картка №1.
Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:
Картка №2.
Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:
Картка №3.
Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:
Картка №4.
Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:
Картка №5.
Назвіть спирт за міжнародною номенклатурою:
Обговорення результатів протягом 1 хвилини.
IV. Енергетичний етап.
Клас ділиться на групи по четверо. Кожна група обирає консультанта, який буде представляти роботу групи, аналізуючи ї. Кожній групі видається аркуш ватману, на якому написане завдання.
Завдання. Складіть як можна більше можливих ізомерів речовин склад якого С7Н16О. Дайте назву речовинам.
Кожний консультант вішає на дошку творчу роботу своєї групи, аналізує, коментує, всі разом виправляють помилки. За підсумками роботи група оцінує діяльність кожного на спеціальному аркуші та віддає вчителю. Разом діти роблять висновок самостійно (граничними одноатомними спиртами називають ...).
V. Оцінюючий етап.
Оцінюється та коментується діяльність кожного вчителя.
Домашнє завдання.
- Якщо бажаєте отримати оцінку “4” - прочитайте параграф та виконайте №1 в кінці. Якщо бажаєте отримати оцінку “5” - припустіть, який вплив здійснює атом кисню в молекулах спиртів. Припустіть, як це відіб'ється на хімічних властивостях спиртів.
Рефлексія.
- Яку мету ми ставили на уроці? Чи досягли ми поставленої и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.