Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Створення психологчного клмату. Активн методи навчання. Парадоксальна розповдь. Блц-нтерв`ю. нтерактивн технологї навчання: колективно-групового навчання, кооперативного навчання, опрацювання дискусйних питань. Гра як нтерактивний метод.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 18.09.2008. Сдан: 2008. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
ПЛАН

Вступ........................................................................................................................ 3
1. Створення психологічного клімату.......................................................4 - 5
2. Активні методи навчання.......................................................................5 - 6
2.1. Парадоксальна розповідь.........................................................................5 - 6
2.2. Бліц-інтерв`ю....................................................................................................6
3. Інтерактивні технології навчання..............................................................6 - 15
3.1. Технології колективно-групового навчання .........................................7 - 11
3.2. Технології кооперативного навчання...................................................11 - 13
3.3. Технологія опрацювання дискусійних питань....................................13 - 15
3.4. Гра як інтерактивний метод навчання..........................................................15
Висновок.................................................................................................................16
Додатки ..........................................................................................................17 - 23
Література..............................................................................................................24
Вступ

Існує велика кількість активних та інтерактивних технологій навчання - проблемна лекція, парадоксальна лекція, евристична бесіда, пошукова лабораторна робота, розв'язання ситуаційних задач, колективно групове навчання, ситуативне моделювання. Вони можуть бути використані на різних етапах уроку: під час первинного оволодіння знаннями, під час закріплення й удосконалення, під час формування вмінь та навичок. Їх можна застосовувати також як фрагмент заняття для досягнення певної мети або ж проводити цілий урок з використанням окремої технології.
Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії розвитку критичного мислення. Завдання цієї стратегії полягає у „пробудженні свідомості”, коли молода людина усвідомлює реалії, що оточують її, і шукає шляхи розв'язання проблем. Такий підхід співзвучний концепції особистісно-орієнтованого навчання і нерозривно пов'язаний із застосуванням активних та інтерактивних технологій.
Сучасне життя потребує активної творчої особистості. Виховати її можна лише впроваджуючи у педагогічну практику стратегії критичного мислення.
1. Створення психологічного клімату

Для успішного впровадження технологій розвивального навчання необхідно пам'ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати.
Для вирішення цієї проблеми рекомендується використовувати „розминку”, яка замінює так звані організаційні моменти уроку і до того ж відіграє певну роль в обґрунтуванні навчання.
Наприклад.
Розминка до теми „Типи темпераменту” (Біологія людини, 9-й клас).
Подивіться у вікно. Зранку накрапав дощик і було холодно, а зараз теплі промені сонця лоскочуть ваші обличчя. Погоду, особливо весняну, порівнюють з манірною, вередливою жінкою, у якої часто змінюється настрій.
Завдання.
Що спільного є між погодою та людиною?
(Учні обговорюють у парах завдання, пропонують свої пояснення, формулюють загальний висновок, який коректується вчителем)
Висновок. Спільне в мінливості погоди та настрої людей: в основі зміни погоди лежать фізичні закономірності, а особливості поведінки залежать від процесів збудження та гальмування в корі великого мозку.
Розминка до теми „Сучасне різноманіття органічного світу. Сучасна роль людини у біосфері” (Загальна біологія, 11-й клас).
Гей, нові Колумби й Магелани,
Напевно вітрила наших мрій!
Кличуть нас у мандри океани,
Бухту спокою облизує прибій.
Хто сказав, що все уже відкрито?
Нащо ж ми народжені тоді?
Як нам помістити у корито
Наші сподівання молоді?
В. Симоненко
Сьогодні у нас заключний урок з курсу „Біологія і основи екології”. За кілька тижнів розпочнеться і ваше самостійне доросле життя. Ви вже багато чого знаєте, іноді здається, що всі відкриття уже зробили до вас. Але варто згадати що генетичний код людини був прочитаний 2001 року, а гени смерті у клітинах нематод відкриті 2002 року. Природа ховає ще безліч таємниць, які, можливо, вам вдасться розгадати.
2. Активні методи навчання

Активне навчання використовує систему методів і прийомів, спрямовану головним чином не на повідомлення готових знань, їх запам'ятовування, а на організацію учнів для самостійного здобування знань, засвоєння умінь і навичок у процесі пізнавальної та практичної діяльності.
2.1. Парадоксальна розповідь

Парадоксальна розповідь - це розповідь, яка містить хибні або неправильні твердження. Спираючись на свої знання, учням необхідно виділити парадоксальні моменти та довести, у чому полягає їх хибність. Під час виконання цієї вправи розвиваються вміння швидко і логічно мислити, стисло конспектувати, чітко висловлювати свою думку.
Наприклад, тема „Тканини тварин” (загальна біологія, 10-й клас).
„Органи тварин утворені тканинами, які поділяють на 5 основних типів: нервова, сполучна, м'язова, жирова, епітеліальна. Всі типи тканин складаються з клітин і великої кількості міжклітинної речовини. Нервовій тканині властиві збудливість та скоротливість. М'язова тканина утворює м`язи та серце, а внутрішні органи утворені сполучною тканиною”.
2.2. Бліц-інтерв`ю

Цей вид роботи використовується для перевірки знань, які отримані на попередніх уроках. Тривалість вправи залежить від цілей та типу уроку (5 - 10 хв.). учні самостійно готують запитання, що будуть ставити під час „інтерв'ю”. Найголовніша вимога - вони мають бути чіткі та лаконічні. Під час виконання цієї вправи школярі навчаються із фактів виділяти головні думки, на основі яких і будують запитання, що вимагають відповіді двома-трьома словами. До того ж розвивається взаємоповага та коректне ставлення один до одного. Для проведення „інтерв'ю” колектив поділяється на „експертів” та „журналістів”. „Експерти” займають місце в центрі, „журналісти” по черзі ставлять запитання.
Наприклад, під час вивчення теми „Нервова регуляція” (Біологія людини 8-й клас) учні можуть запропонувати такі запитання:
- Із чого складається сіра речовина? (Тіл нейронів).
- Які є відділи головного мозку? (Стовбур, мозок, великий мозок.)
- Які функції спинного мозку? (Рефлекторна і провідникова).
3. Інтерактивні технології навчання.

Інтерактивні технології базуються на постійній активності взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це спів навчання, взаємо навчання, тісна взаємодія в міні-колективі (групи, ланці, команді), коли і учні, і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.
3.1. Технології колективно-групового навчання

1. Мозковий штурм.
Опираючись на життєвий досвід та знання, всі учасники обговорення вільно висловлюють свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію.
За короткий термін (до 3 хв.) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці). На завершальному етапі цієї ідеї систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, що допоможуть розв'язати проблему. Пропозиції щодо вирішення проблеми зберігаються протягом уроку й використовуються як опорний конспект під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу.
Перед виконанням завдання учнів ознайомлюють з правилами мозкового штурму:
1. Висловлюйте все, що спадає на думку.
2. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших.
3. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим.
4. Розширення вже озвученої ідеї заохочується.
Наприклад, під час вивчення теми „Порушення зору. Гігієна зору” (Біологія людини, 9-й клас) розглядаємо таке питання: багато людей мають проблеми із зором. Які причини порушень ви можете назвати? Учні пропонують такі відповіді: „читання в ліжку”, „якщо батьки мають поганий зір, то й у дітей він також поганий”, читання у транспорті”, „ нераціональне харчування”, „погане освітлення робочого місця”, „дрібний шрифт”, „перегляд телепередач близько від екрану”, „через велику кількість творів, що задають додому”, „мала відстань від очей до книжки”...
2. Мікрофон
Ця технологія є різновидом загально групового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи по черзі.
Організація діяльності учнів.
Перед класом ставиться запитання. Учням пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає олівець. Якщо учень не має що сказати, він передає слово однокласнику. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. По закінченню вчитель або учень, який добре володіє цією темою підбиває підсумок.
Наприклад, під час вивчення теми „Будова клітин прокаріотів” (Загальна біологія, 10-й клас), можна запропонувати запитання: які складові містять рослинні і тваринні клітини? (Для виконання цього завдання потрібно тільки перерахувати компоненти клітини: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, пластиди тощо).
Під час вивчення теми „Поняття про середовище існування, шляхи пристосування до нього організмів” (Загальна біологія, 11-й клас) для визначення рівня компетентності учням пропонується, використовуючи знання, здобуті у попередніх класах, назвати одне середовищ існування та вказати, як певний організм адаптувався до нього (водне - риби мають тіло, вкрите слизом; наземно-повітряне - птахи та ссавці мають легені ...).
3. Рішення ситуаційних задач
Ситуації слугують для учнів конкретними прикладами для ідей та узагальнень, забезпечують основу для високого рівня абстрагування й мислення, зацікавлюють та захоплюють, допомагають пов`язати навчання з досвідом реального життя, дають шанс реального застосування знань.
Ця вправа навчає учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виділяти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.
Наприклад під час вивчення теми „Спадковість і мінливість організмів” (Загальна біологія, 11-й клас) пропонується розв'язати таку проблему: до медико-генетичної лабораторії звернулися працівники суду за консультацією. Розглядається справа про стягнення аліментів і необхідно встановити батьківство громадянина Х. Проведено необхідні дослідження і встановлено, що у матері І група крові, у дитини - ІІ, у громадянина Х - ІІІ. Ви, як експерт, виступаєте в суді і пояснюєте, чи може бути цей чоловік батьком дитини.
4. Мозаїка
Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу.
Для виконання такої вправи учні поділяються на експертні групи, які отримують завдання для експертизи. Працюючи з додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал у цілому, занотовують необхідну інформацію, а після завершення роботи повертаються до своїх експертних груп, де остаточно узагальнюють весь матеріал.
Під час вивчення теми „Життя в палеозойську еру” (Загальна біологія, 11-й клас) учні знайомляться з удосконаленням будови та процесами життєдіяльності організмів, що існували на кінець палеозою.
На цьому уроці перед дітьми стоїть завдання - виявити ускладнення в будові та процесах життєдіяльності організмів, що дали змогу цим організмам завоювати суходіл та деякий час панувати на ньому.
Клас об'єднується у 4 експертні групи. Перша виявляє вдосконалення, що виникли у вищих спорових та голонасінних, друга - у комах, третя - у земноводних, четверта - у плазунів.
План експертної оцінки:
1. особливості еволюції;
2. представники;
3. подальша доля організмів.
Приклад звіту експертної групи.
Удосконалення будови та процесів життєдіяльності вищих спорових рослин та голонасінних:
1. а) Наявність кореня, пагона (девон) забезпечили швидке поширення по суходолу; б) утворення насіння звільнило процес розмноження від обов'язкової наявності води; в) насіння мало поживні речовини, оболонку, що захищала від несприятливих умов.
2. Лепідодендрони, птеридосперми, кордаїти, хвойні, цикадові, гінкгові.
3. Дерев'янисті вищі спорові рослини вимерли на початку пермського періоду, а деякі хвойні та гінкгові дали початок сучасним голонасінним рослинам.
5. Виконання проектів
Це самостійне вивчення учнями окремої проблеми протягом певного проміжку часу, яке завершується творчим звітом. Сприяє розвитку пізнавальних інтересів та згуртованості колективу. Виконання проектів може бути корисним для викладання природничого циклу, оскільки воно:
- Дає учням практичні навички в організації власної діяльності, плануванні часу і роботі за визначеним графіком.
- Дає змогу під наглядом учителя контролювати своє навчання.
- Створює можливості для співпраці учнів один з одним.
- Допомагає набути практичних навичок публічної презентації та захисту своїх надбань та досягнень.
Оголошення загальної теми та вибір підтем із цієї проблеми здійснюється заздалегідь. Теми доцільно підбирати у вигляді конкретних, чітких запитань, які б зацікавили учнів. Необхідно враховувати, що чим менший вік учасників проекту, тим доступнішою має бути тема для дослідження. Наприклад, як шумове забруднення впливає на здоров`я жителів нашого міста (для учнів 11-го класу)? Запитання повинні бути сформовані чітко, щоб учні не розгубилися.
Визначаємо тривалість проекту, його тривалість та форму представлення результатів, підбираємо матеріали, необхідні для роботи. Діти працюють групами: тих, що не мають навичок дослідницької роботи, навчають більш підготовлені учні.
3.2. Технології кооперативного навчання

1. Карусель
Це варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію варто застосовувати для:
- Збирання інформації з будь-якої теми;
- Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань;
- Розвитку вміння аргументувати свою позицію.
Клас об'єднується у кілька бригад (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися).
Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми.
Наприклад.
Для рефлексії знань з теми „Походження еукаріотичного типу організації, багатоклітинності. Еволюція еукаріот. Життя в протерозойську еру” (Загальна біологія, 11-й клас) використовується метод „Карусель”.
І бригада - реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Л. Маргуліс.
ІІ бригада - реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу Е. Геккеля.
ІІІ бригада - реєструє факти, які підтверджують або спростовують гіпотезу І. Мечникова.
2. Діалог
Для виконання творчого завдання діти об'єднуються у групи (до 5 учнів), а результати своєї діяльності оформляють у вигляді схем, таблиць, на основі яких потім звітують, захищаючи свої погляди. Мета вправи - сформувати спільні погляди на певні проблеми. Узагальнені висновки учні занотовують.
Наприклад, під час вивчення теми „Взаємозв'язки організмів в екосистемах” (Загальна біологія 11-й клас) для осмислення об'єктивних зв'язків і взаємозалежності у вивченому матеріалі учням пропонується виконати завдання.
1-ша група. Відомо, що джмелі запилюють конюшину. Вони живуть у нірках під землею. Який зв'язок існує між конюшиною, джмелем та мишею?
2-га група. Відомо що восьминоги живляться раками-самітниками. Досить часто на черепашках, де оселилися раки, живуть актинії. Який взаємозв'язок існує між цими організмами?
3-тя група. Взимку миші та зайці об`їдають кору молодих плодових дерев. Які взаємозв'язки властиві цим організмам?
4-та група. Карасі є травоїдними тваринами, щуки - хижаками. Який існує взаємозв'язок між водоростями, карасями та щукою?
5-та група. Коти полюють на пацюків, які можуть розносити збудника чуми. Які взаємозв'язки виникають між людиною та зазначеними тваринами?
6-та група. Велика біла чапля живиться рибою та водними безхребетними. Які взаємозв'язки виникають між корюшкою (риба), чаплею та безхребетними?
Для прискорення виконання завдання пропонується алгоритм.
Алгоритм для встановлення взаємозв'язків між організмами.
1. З`ясуйте: прямий чи непрямий вплив організми мають один на одного.
2. Визначте, який це вплив: негативний чи позитивний.
3. Встановіть характер взаємовідносин між організмами (антагоністичний, мутуалістичний, нейтральний).
4. Визначте, який тип взаємозв'язків в екосистемі між організмами (трофічний чи топічний).
3.3. Технологія опрацювання дискусійних питань

Диску и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.