На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Флософя утворення сламу. Виховання навчання дтей в сламськй традицї. Розумння морал моральност в мусульманськй см'ї. Особливост виховання у народв сламу. Особливост єрархчної структури пзнання, яка снує у сламському свтогляд.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 25.07.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Курсова робота на тему:
Ісламська традиція виховання
ПЛАН

    Вступ
    1. Філософія утворення ісламу
    2. Особливості виховання у народів ісламу
    3. Виховання і навчання дітей в ісламській традиції
    Висновок
    Список використовуваної літератури
    Вступ

    Посланець аллаха сказав: "Найцінніше, що дає отець своєму дитяті, - хороше виховання" (Ат-тірмізі). Велику роль у формуванні підростаючого покоління у народів ісламу відводиться вихованню, а саме вихованню в ісламській традиції.
    «Для батьків немає більш значущого, ніж виховання віруючих, а значить, доброчесних дітей», - вважається в ісламській педагогіці. Людина вчиться впродовж всього свого життя. Пророк Мухаммед совітує нам шукати і добиватися знань "з першого і до останнього дня нашого життя".
    Педагогами у всьому світі доведено, що освіта досягає двох цілей - розвиток особи і, як наслідок, прогрес всього суспільства. Правильне навчання допомагає розкритися і розвиватися фізичному, інтелектуальному і етичному потенціалу людини. У цьому сенсі Сократ порівнює вчителя з повитухою, оскільки його роль - допомогти виявитися тому, що вже закладене в дитяті з народження. Безумовно, то, в якому ступені виявляться таланти дитяти, і те, як скоро він їх в собі розкриє, багато в чому залежить від здібностей самого вчителя. Інша, не менш важлива роль освіти - передати і удосконалити культурні цінності і спадщину певного суспільства. Якщо в процесі навчання знання і домінуючі культурні цінності просто передаються від покоління до покоління, цей процес вважається за консервативний. Також освіта грає дуже важливу роль в реформуванні суспільства. Загалом, в процесі цивілізації освіта грає одночасно і консервативну, і прогресивну роль.
    Наша країна є багатонаціональною. Але довгий час питання про виховання в ісламській традиції не вивчалося. Адже напевно у народів ісламу існують свої особливості підходу до виховання підростаючого покоління. Наша наука повинна спиратися не лише на досвід західних колег, але і обертати свій погляд на схід. Можливо там ми знайдемо багато интересного.
    Діти всіх народів і релігій однаково пустують, здійснюють помилки, їх карають батьки, виховують педагоги. Проте, виховання на Сході значно відрізняється від європейського.
    Завдання даної роботи розкрити особливості і традиції у вихованні і навчанні дітей у народів ісламу.

1. Філософія утворення ісламу

На думку ісламських педагогів, три важливі елементи є складеними інгредієнтами формування філософії ісламської освіти - а саме, що вчиться, знання і способи викладання [9, 56].

Учень є за своєю природою людиною, і, отже, є дуальність тіла і духу. Його духовні складові відомі як рух (душа), акль (розум або інтелект), кальб (емоції), або нафс (эго) залежно від виконуваних функцій. Акль (мислення), унікальна здатність людських істот, прославляє їх над іншими Божественними створеннями.

Душа може піднестися до вершин праведності і добра, але також може опуститися в низини пекла. Тіло людини виконує певні функції відповідно до діяльності органів сприйняття. Саме природа учня і його здатність отримувати знання і є предметом вивчення психології. Загальноприйнято вважати, що більшою мірою допитливість і сприйнятливість учень проявляє в ранньому віці. Потенційний учень має фізіологічні потреби в їді, діяльності і статевих стосунках; соціальні потреби в прихильності, любові і певному положенні в соціальній групі; і, нарешті, духовні потреби в чомусь більшому, ніж те, що знаходиться в межах його эго, тобто в потребі досягти Бога.

Іслам твердо упевнений в можливості пізнання Істини і Дійсності. У філософській традиції Ісламу, як свідчить історія, на цю тему майже не велося дебатів, на відміну від західної філософської традиції, де ця можливість постійно оспорюється, зачинаючи з часів грецької філософії і поглядів Платона. Ми знаємо, що людина наділена душею і органами сприйняття і створена аллахом, щоб отримувати знання. Згідно Аль-аттасу, ільм (знання) - це відвідини маной (сенсом) істоти, що має душу, або досягнення цієї істоти знання.

Отже, душа не лише не пасивна, навпаки, вона теж здатна проявляти активність. По волі аллаха душа може досягти вахи (одкровення) і інтуїції. П'ять відчуттів сприйняття - це вікна розуму, призначені для отримання емпіричного і раціонального знання [9, 57].

У Ісламському світогляді існує певна ієрархічна структура пізнання. Оскільки природа людини дуальна, існує і дві категорії пізнання, фард айн і фард кифайя. Ці дві категорії відрізняються ступенем упевненості в знанні і способом його отримання. Знання фард айн чітко визначене і обов'язково для кожного мусульманина. Воно включає знання стовпів релігії, основ віри і Шаріату. Отримання знання фард кифайя обов'язково для існування в суспільстві. Кожна країна зацікавлена в освічених і кваліфікованих кадрах, фахівцях в інтелектуальних або придбаних науках, необхідних для виживання суспільства, таких як медицина, математика, природні, прикладні і соціальні науки. Отже, Іслам забезпечує кожній людині прихильність до своєї віри і в той же час можливість відкривати для себе нові горизонти. Щоб описати стосунки розуму і віри, можна привести аналогію паперового змія, де віра - нитка, а розум - власне паперовий змій. Між розумом і вірою завжди існує напруга, як існує напруга між ниткою і змієм; якщо по деяких причинах нитка порветься, змій відлетить в невідомому напрямі. Подібно до цього, якщо розум не грунтується на вірі, він мандруватиме, не знаючи кордонів. (Цим порівнянням я зобов'язаний докторові Йедулла Казмі з відділу освіти).

Як свідчить світогляд на основі "таухида" (єдинобожності), знання цілісне або інтегроване, його не можна розділити на релігійну і світську сферу. І фард айн, і фард кифайя мають на меті зміцнення віри, перше за допомогою глибокого вивчення слів аллаха в Священному Корані, а друге - за допомогою ретельного, систематичного вивчення життя людини і природи. Пізнання нерозривно пов'язане з дією людини, його духовністю і етикою [9, 58].

Природа пізнання, що є суттю освітнього процесу, представляє основний інтерес учбової програми, і це бачення людини і знання є корінною позицією Ісламської освіти. Освіта (тадиб, деякі віддають перевагу слову тарбийа), це адаб, що розвивається в особі. ("Концепція освіти в Ісламі"). Адаб (освіта) відноситься до дисципліни тіла, розуму і духу. Він наділяє того, хто їм володіє, знанням правильних місць і дій (хикмах) в схемі Творця і знанням, як добродійно поводитися (адль).

Аль-аттас визначає поняття освіти як послідовне збагнення "...и визнання стану речей в порядку їх створення, яке веде до збагнення і пізнання відповідної ролі Бога в порядку буття і існування людства". Тому первинна мета навчання - вести людину до визнання і збагнення свого Творця, яке виявляється в підпорядкуванні і дотриманні Його заповідей. Іншими словами, первинна мета Ісламської освіти полягає в тому, щоб виховати гідну людину, яка, розвиваючи свої потенціали, буде вірним рабом (абд) і намісником (халіфа) аллаха, що дає аману (істину) і підтримку розвитку на землі. В цьому відношенні Ісламська освіта виховує в людині богобоязливість (таква)*. Раб господній обізнаний про свої особисті вертикальні стосунки з аллахом (хаблун мін аллах) і горизонтальні соціальні стосунки з рештою людей (хаблун мін аль-нас). Таким чином, основні цілі освіти поєднують духовний, моральний, соціальний, інтелектуальний і фізичний розвиток із специфічно релігійними цілями. Між соціальними і особистими устремліннями не існує ніяких конфліктів, оскільки тут спостерігається повна єдність намірів [9, 59].

Оскільки знання характеризує людину, ідеально складена учбова програма, особливо на рівні молодшої школи, відображуватиме знання. Дані нижче демонструють зв'язок людини з викладанням знання і учбовим планом. Подібно до того, як людина має подвійну природу, володіючи душею і тілом, так і учбова програма повинна складатися з обов'язкових предметів, заснованих на Божественному знанні і забезпечуючих духовні потреби людини і наук, що задовольняють потреби в інтелектуальному і фізичному розвитку суспільства.

Обидва види знання, фард айн і фард кифайя, мають дуже велике значення для щастя і благополуччя людей, як в цьому, так і на загробному світі. Між цими дисциплінами необхідно зберегти рівновагу. Будучи обов'язковим предметом, фард айн (Божественне знання) має бути потрібним від всіх студентів. Щоб оволодіти фард кифайя (придбаними науками), студенти повинні вибрати щонайменше одну з галузей сучасних знань для своєї спеціалізації [9, 60].

2. Особливості виховання у народів ісламу

У народів ісламу вважається, що діти народжуються в змозі «фитра» (чистота), а потім їх батьки виховують їх віруючими або атеїстами. Згідно Муснаду ибн Ханбаля, "Діти невірних, краще, ніж ти дорослий. Кожне жваве створення народжується з праведною суттю." Обов'язок і борг батьків і педагогів, виховати дітей, так, що подорослішавши вони стали віруючими діяльними мусульманами. Відправка дітей в Ісламську Школу є хоч і важливою, але незначною часткою Ісламського навчання. Основний "інститут виховання" у народів ісламу для кожного дитяти це перш за все його сім'я, і основними "професорами" є його батьки [1, 10].

В основному вихованням дітей в мусульманських сім'ях традиційно займаються матери. Вважається, що це велика довіра для жінки і одночасно величезна відповідальність перед Всевишнім за виховання віруючих дітей. Якщо вони дотримуватимуться своєї релігії і виконуватимуть норми Ісламу, мати отримає від Творця винагороду. Саме тому в хадисах (висловах Пророка Мухаммада) сказано: «Рай знаходиться під ногами вашої матери» і «Якщо вас одночасно покликали мати і отець, спочатку підійдіть до матери». Це ще раз доводить шанобливе відношення до жінки-матери.

Про важливість виховання дітей свідчать багаточисельні аяты Священного Корану і вислову Пророка Мухаммада. Так, аллах Всевишнього говорить в Коране: "Про ви, які увірували! Остерігайте себе і свої сім'ї від вогню пекельного, паливом якого служать люди і камені" (сура "Заборона", аят 6) [1,11].

Також Посланець аллаха сказав: "Шануєте ваших дітей і добре виховуйте їх" (Ібн Мад).

Таким чином, за ісламською традицією вважається, що аллахом Всевишнього і його Посланником Мухаммадом на батьків і вчителів покладена велика відповідальність по вихованню дітей.

Тягар цього вантажу, на їх думку, полягає в тому, що діти довірені нам Всевишнім, і в Судний день ми відповідатимемо за них перед аллахом. Виховання людини найплідніше в ранньому віці. Адже саме в ці роки формуються основи особи. Чим доросліше дитя, тим важче він піддається переробці. З м'якого воску можна сліпити що завгодно, але затверділий віск легко перетворити на порошок [1,12].

Плоди хорошого виховання дістаються ціною великої праці і турбот, тому в процесі виховання враховуються наступні аспекти:

1. Релігійний. Тут мається на увазі залучення дитяти з самого народження до иману, навчання його основам ісламу і шаріату.

Іман - це віра в аллаха Всевишнього, Його ангелів, Його небесні книги і Його пророків, в Судний день і визначення долі, в те, що все хороше і погане відбувається по волі аллаха Всевишнього .

Стовпи ісламу - це поклоніння у формі аш-шахадата, намазу, поста, аз-заката, аль-хаджа і так далі

Принципи шаріату - це комплекс розпоряджень і норм, встановлених аллахом Всевишнього для людей, що повірили в нього, і регулюючих їх поведінку як на рівні окремої людини, так і на рівні суспільства.

Всі діти народжуються з властивій природі людини вірою в існування Єдиного Бога. По словах Абу Хурайри, Посланець аллаха сказав: "Всі діти народжуються в "" - батьки їх роблять християнами, іудеями або многобожниками" (Аль-бухарі). Фитра означає, що всі діти з'являються на світло, готовими прийняти все. Іншими словами, дитя покидає утробу матери, відкриваючи перед собою двері життя без нав'язаних уявлень і пристрастей. Їх душі подібні до чистого листка паперу, саме батьки дають дітям уявлення про навколишній світ, вибирають їм релігію. Тому саме вони несуть відповідальність за майбутнє дитяти перед аллахом Всевишнього.

2. Етичний. Цей аспект має на увазі комплекс морально-етичних принципів, які необхідно прищепити дитяті з раннього дитинства. Ці принципи повинні стати стрижнем його психологічної особи.

Посланець аллаха визначив основну мету своєї великої місії словами: "Я був посланий для того, щоб удосконалити моральність".

Про важливість етичного виховання свідчить і інший хадис, де мовиться: "Навчайте ваших дітей і домочадців моральності і виховуйте їх" (Абд-ар-разак).

В результаті етичного виховання дитя, зростаюче з вірою в аллах, вихований в богобоязливості, відчуватиме Його контроль і відповідальність за свої вчинки. У його психіці, поза сумнівом, зачнуть закладатися фундаментальні морально-етичні цінності. Він відрізнятиметься винятковою врівноваженістю, чесністю, правдивістю, глибоким відчуттям любові до своїх батьків, братів, сестер, друзів.

3. Фізичний. Завдання цього аспекту виховання полягає у формуванні сильної, міцної, здорової людини, яка повинна переживати радість і задоволення від тієї користі, яку він приносить своїй сім'ї і суспільству.

Фізичне виховання направлене на вдосконалення організму, зміцнення імунітету, попередження захворювань. Здоров'я, з погляду ісламу, одна з найбільших милостей аллаха. Посланець аллаха сказав: "Сильний віруючий краще для аллаха і улюбленіший Їм, ніж слабкий". Іслам настійно рекомендує укріплювати і зберігати тілесне здоров'я за допомогою фізичних вправ, спортивних ігор і тренувань.

4. Інтелектуальний. Це сторона виховання не менш важлива, чим попередні. Інтелектуальне виховання формує у дитяти прагнення до збагнення наук і пізнанню навколишнього світу. Головні зусилля необхідно прикладати до оволодіння релігійними знаннями, що допомагають досягти спокою і щастя на цьому і тому світлі. Про цінність знань і про обов'язок людей осягати ісламське учення свідчать багаточисельні аяты Священного Корану і хадисы Пророка Всевишній говорить: "Скажи: чи рівні ті, які знають, і ті, які не знають?" (сура "Натовпи", аят 9). Проте не можна забувати і про інші науки. Абу Хурайра передав, що Посланець аллаха сказав: "Тому, хто йде по дорозі знань, аллах полегшить дорогу в Рай" (Муслім).

5. Психологічний. Цей аспект має на увазі виховання здорової, стійкої психіки, проявом якої у дитяти є сміливість, самостійність, прагнення до досконалості, добра, любові.

При правильному психологічному вихованні дитя стає невразливим до ненависті, заздрості або неприязні і позбавляється відчуття страху перед ким-небудь, окрім аллаха Всевишнього. Він задоволений волею свого Панове і постійно бажає здобути Його благословення. У нім немає ненависті, заздрості або неприязні.

6. Соціальний. Завдання цього аспекту - привчити дитяти дотримувати суспільні норми поведінки. Одним з його основоположних принципів є неухильне дотримання важливим правилам людського гуртожитку. Необхідно з раннього дитинства формувати в дитяті уміння і навики встановлення соціальних контактів і зв'язків. При цьому потрібно орієнтуватися на модель поведінки, запропоновану Пророком Мухаммадом: ".поддерживай стосунки з тим, хто пориває їх з тобою, давай тому, хто відмовляє тобі, і прощай тому, хто гнобив тебе".

7. Половою. Цей вид виховання має на увазі освіта дитяти в питаннях підлоги. Він включає роз'яснення суті взаємин між підлогами, інстинкту продовження роду і інших питань, пов'язаних з браком [1,73].

Судячи по аятам Корану і хадисам Пророка, батькам і вихователям можна відверто говорити з дітьми про питання, пов'язані із статевим життям. Мета статевого виховання - перш за все фізичне і моральне здоров'я дитяти, а також його освіта в області дозволеного і забороненого в цій сфері людського життя.

Такі основні традиції ісламського виховання, і досвід мусульманських країн переконливо показує його благотворність і ефективність.

3. Виховання і навчання дітей в ісламській традиції

Найефективніший спосіб виховання, за ісламською традицією, це бути людиною для наслідування. Не залежно від того хочемо ми того чи ні, діти вчаться поводитися в життя спостерігаючи за нами. Навіть відсутній батько - модель для наслідування. Так, хлопчик, що виріс в сім'ї яку кинув отець, можливо, вчинить аналогічно зі своїми дітьми. Кожного разу при спілкуванні з дітьми, ми учимо їх, не залежно від нашого наміру робити це чи ні [10, 9].

Таким чином, необхідно проаналізувати, то як ми поводимося з дитям, що б отримати бажаний результат.

Негативні поведінка і думки приводять до появи у дітей негативних якостей. Термін позитивна і негативна підтримка, популярний в сучасній психології. Але цей термін затверджувався в Коране і в діях і словах П и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.