На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Елементи методу навчання їх взаємозв'язки. Основн вимоги до використання методу проектв. Особливост використання телекомункацйних проектв. Основн правила мозкового штурму. Частково-дидактичн, частково-пошуков та репродуктивн методи навчання.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 23.04.2010. Сдан: 2010. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Реферат на тему:
"Методи навчання"

2010
Методи навчання дають відповідь на запитання «Як навчати?»Метод у перекладі з грецької означає шлях, спосіб. Методом навчання називають систему послідовних взаємозв'язаних дій викладача і студентів, які забезпечують засвоєння змісту освіти і спрямовані на досягнення ними освітніх цілей.
Від методів навчання, які застосовуються, залежить успіх всього освітнього процесу. Цим обумовлена особлива увага до методів навчання.
Спосіб -- складова частіша методу, належить до розв'язування невеликого класу задач.
Від методів навчання відрізняють прийоми навчання. Прийом -- це деталь методу. Наприклад, розповідь викладача -- це метод навчання, а попереднє повідомлення студентам плану розповіді -- це прийом, який мобілізує студентів на активне сприйняття того, що викладає викладач. Окремі прийоми навчання можуть входити до складу різних методів навчання.
Методи навчання поділяються на: 1) наукові методи навчання (загальнодидактичні методи), тобто методи наукової діяльності, адекватні відомим розумовим операціям (спостереження і дослід, порівняння, аналіз і синтез тощо), а також методи наукового дослідження (індуктивний, дедуктивний та ін.); 2) навчальні методи {частково-дидактичні), тобто методи, які були спеціально створені з метою здійснення ефективного вивчення навчального предмета. Наприклад, сюди належать евристичний метод, навчання на моделях, метод доцільних завдань, метод телекомунікаційних проектів.
Можна стверджувати: незважаючи на те, що існує багато означень і тлумачень поняття «метод навчання», всі вони певною мірою доповнюють один одного.
Спільним для всіх підходів є те, що в кожному з них відображається три групи ознак, які характеризують:
* навчально-пізнавальну діяльність;
* педагогічну діяльність;
* предмет спільної діяльності учасників педагогічного процесу.
Тому для того щоб задати, дібрати або описати практично реалізований за тих або інших умов метод навчання, потрібно вказати ознаки, що належать усім трьом групам. Різноманіття можливих методів навчання -- це різноманіття варіантів добору ознак, що належать цим групам.
Елементи методу навчання і їх взаємозв'язки можна зобразити схематично, як показано на схемі (мал. 2.1).
Було зроблено чимало спроб класифікувати основні загальноди-дактичні методи навчання, взявши за основу певну класифікацію різних ознак (наприклад: за джерелом одержання знань; за характером спільної діяльності викладача і студентів; за характером дидактичних завдань та ін.).
До найпоширеніших можна віднести дві класифікації:
1. Класифікація методів навчання за джерелом одержуваних учнями знань (іншими словами за способом передавання інформації від вчителя до учнів). За даною ознакою методи навчання поділяють на (мал. 2.2):
вербальні (словесні) методи, які включають в себе як подання матеріалу викладачем (лекція, розповідь, пояснення, бесіда), так і роботу студентів з книжкою (підручником, довідковою, науково-популярною і навчальною літературою) та комп'ютерними програмами чи глобальною мережею Інтернет;
наочні методи (демонстраційний експеримент), у яких головну роль відіграє демонстрація викладачем явищ і предметів, а слово набуває скеровуючого значення (ним викладач спрямовує хід спостережень і логіку міркування студентів);
практичні методи (виконання лабораторних робіт, практикумів, робота з роздатковим матеріалом, розв'язування задач та ін.).
2. Класифікація методів за рівнем пізнавальної активності і самостійності студентів (за характером розумової активності) або за характером пізнавальної діяльності, яку організовує викладач і здійснюють студенти в навчальному процесі.
М.Н. Скаткін і І.Я. Лернер поділяють ці методи навчання на:
1) пояснювально-ілюстративний, або інформаційно-рецептивний (розповідь, лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація та ін.) -- викладач повідомляє матеріал, студенти його сприймають:
2) репродуктивний (відтворення знань і способів дій, діяльність за алгоритмом, програмою тощо) -- студент виконує дії за зразком, наданим викладачем;
проблемне навчання -- викладач ставить перед студентами проблему і демонструє шляхи її розв'язання; студенти стежать за логікою розв'язування проблеми, одержують зразок розгортання пізнання;
частково-пошуковий або евристичний -- викладач розділяє проблему на частини, студенти здійснюють окремі кроки щодо розв'язування підпроблем;
дослідницький, метод проектів -- пошукова творча діяльність студентів стосовно розв'язування нових для них проблем.
Зазначені методи можуть бути поділені на дві групи:
репродуктивні (1-й і 2-й метод), при використанні яких студент засвоює готові знання і репродукує (відтворює) вже відомі йому способи діяльності;
продуктивні (4-й і 5-й), які відрізняються тим, що студент здобуває суб'єктивно нові знання внаслідок творчої діяльності.
Проблемне навчання належить до проміжної групи, оскільки воно рівною мірою передбачає як засвоєння готових знань, так і елементи творчої діяльності.
Пояснювально-ілюстративний метод використовується при введенні понять, вивченні базових структур алгоритмів, правил конструювання алгоритмів, мов програмування, принципів будови комп'ютера, основних функцій текстових і графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних, експертних систем, основних послуг Інтернету, методів і способів розв'язування різних класів задач тощо.
При цьому методі навчання діяльність викладача зводиться до подання нового навчального матеріалу, а діяльність студентів -- до сприймання, усвідомлення, запам'ятовування матеріалу. Навчальний матеріал при цьому по-різному може співвідноситися з досвідом студентів:
* вперше повідомляється і засвоюється індуктивним способом -- без опори на попередні знання студентів;
повідомляється традуктивно -- з опорою на раніше засвоєне студентами на основі актуалізації вихідних ознак, властивостей, функцій;
удосконалюється дедуктивним способом -- шляхом застосування нових знань.
Аналогічно можна застосовувати практичний і наочний методи. При такій організації навчання в студентів формуються знання і способи діяльності: прийоми аналізу, узагальнення, методи індукції, дедукції й аналогії.
Репродуктивний метод застосовується під час повторення вивченого на уроці, виконання домашнього завдання. Діяльність викладача при цьому -- аналізувати відповідь студента, виправляти його помилки; діяльність студентів -- відтворювати те, що було зроблено в класі. Репродуктивний метод використовується для формування в студентів уміння застосовувати знання.
Викладач дає завдання, а студенти їх виконують: розв'язують задачі -- за зразком, шляхом застосування теоретичних знань, за допомогою вже відомого способу. Будь-які вправи можуть бути індуктивними, дедуктивними або такими, які виконуються за аналогією. Але в усіх випадках маються на увазі дії, які вже неодноразово виконувались.
Система репродуктивних методів сприяє збагаченню студентів знаннями і вміннями, формуванню в них навичок здійснення основних розумових операцій. Для розвитку творчих здібностей студентів потрібні репродуктивні знання.
Недоліком двох названих методів є те, що вони мало сприяють розвитку продуктивного мислення, пізнавальної активності й самостійності студентів. Разом з тим недооцінка репродуктивної діяльності студентів призводить до того, що не забезпечується фонд дійових знань студентів, володіння яким є необхідною умовою для самостійної пізнавальної діяльності, розвитку творчого мислення і продуктивної діяльності.
Проблемні методи характеризуються тим, що викладач, використовуючи слово і наочність, ставить проблему, а потім у формі пояснення чи лекції сам її розв'язує, показуючи тим самим процес пізнання. При цьому можуть певною мірою залучатися студенти. Однак постановка проблем посилює увагу студентів, активізує процес сприймання і усвідомлення того, що пояснює викладач.
Частково-пошуковий метод (його інколи називають евристичною бесідою). Готуючись до уроку в частині засвоєння студентами нового матеріалу, викладач заздалегідь складає систему запитань для студентів, відповідаючи на які, студенти відкривають для себе нове в навчальному матеріалі. Такий метод доцільно використовувати при формуванні нових понять з інформатики.
При застосуванні частково-пошукових методів в одних випадках студенти беруть активну участь у пошуку, який збуджується і спрямовується словом викладача, в інших -- після ознайомлення з певними правилами чи законами (теоретичним твердженням) студенти під керівництвом викладача доводять їх істинність; пошук нових знань здійснюється на основі аналогії.
Пошуковий метод. При використанні комп'ютера разом з програмним забезпеченням та комп'ютерних мереж виникають питання не стільки про засвоєння або запам'ятовування конкретних відомостей, скільки про уміння орієнтуватися у величезній масі доступної інформації, добувати з неї конкретні знання, правильно будувати запити до інформаційно-пошукових систем, уміти швидко і гнучко коригувати свій запит при невдалому пошукові.
Дослідницький метод використовується в тому випадку, коли проблему перед студентами ставить або викладач, або її формулюють самі студенти і самостійно розв'язують цю проблему.
Використання дослідницьких методів дозволяє забезпечити студентів глибоко усвідомленими знаннями і формувати в них досвід творчої, самостійної дослідницької діяльності. Дослідницькі методи найчастіше застосовуються при розв'язуванні задач, причому проблему ставить сам студент, сам її розв'язує і сам перевіряє правильність розв'язку.
До дослідницьких можна віднести метод проектів, основною тезою якого є: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати».
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок студентів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність студентів -- індивідуальну, парну, групову, яку студенти виконують протягом певного проміжку часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів завжди припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути «відчутними», тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв'язання; якщо практична, конкретний результат, готовий до впровадження. Основною цінністю проектної системи навчання є те, що вона орієнтує студентів на створення освітнього проекту, а не на просте вивчення певної теми. Освітній проект -- це форма організації занять, яка передбачає комплексний характер діяльності студентів на одержання освітньої продукції за певний проміжок часу -- від окремого уроку до кількох місяців. Основні вимоги до використання методу проектів:
* Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми чи задачі, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв'язування, наприклад, проблема використання існуючого програмного забезпечення для розв'язування різних задач та ін.
* Проект розробляється за ініціативою студентів. Тема проекту для всієї групи може бути однією, а шляхи його реалізації в кожній підгрупі різні.
* Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби, спільний випуск газети, альманаху, план заходів, рекомендації щодо впровадження та використання педагогічних програмних продуктів, створення веб-сторінки тощо).
* Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність студентів.
* Визначення кінцевої мети спільних/індивідуальних проектів.
* Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.
* Структурування змістової частини проекту (з вказуванням поетапних результатів). Проект заздалегідь спланований, сконструйований, але разом з тим допускає гнучкість і зміни в ході виконання.
* Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із проблем, висунення гіпотез щодо способів їх розв'язування, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз даних, підведення підсумків, коригування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу», статистичних методів опрацювання результатів експериментів, творчих звітів, перегляду та ін.).
* Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відеофільм, альбом, бортжурнал «подорожей», комп'ютерна газета, альманах, веб-сторінка).
* Проект реалістичний, орієнтований на ресурси вузу.
Освітній проект має структурну основу, яка відображається в його положенні чи програмі:
назва проекту;
цитата, лозунг або інша форма представлення проекту;
ідея проекту;
цілі і задачі проекту;
учасники проекту;
умови реєстрації в проекті;
терміни реалізації проекту;
етапи проведення проекту;
умови участі в проекті (організаційні, технічні, інші);
особливості проведення проекту, види діяльності учасників;
форми взаємодії організаторів проекту з його учасниками і іншими суб'єктами;
критерії оцінки робіт окремих учасників, всього проекту;
діагностична і оцінкова група;
результати проекту, їх оцінка; призи і нагороди;
можливе продовження і розвиток проекту;
автори, координатори, адміністратори, організатори проекту.
Етапи розробки і проведення проекту
Цілі проекту з визначенням знань, умінь, павичок, яких повинні набути студенти в результаті роботи над проектом.
Презентація ситуацій, які дозволяють виявити одну чи кілька проблем з обговорюваної тематики.
Висування гіпотез розв'язування виявленої проблеми («мозковий штурм»). Обговорення й обґрунтування кожної з гіпотез.
Обговорення методів перевірки прийнятих гіпотез у малих групах (у кожній групі по гіпотезі), обговорення можливих джерел інформації для перевірки висунутої гіпотези.
Обговорення оформлення результатів.
Робота в групах над пошуком фактів, аргументів, які підтверджують чи спростовують гіпотезу.
Захист проектів (гіпотез рішення проблеми) кожної з груп з опануванням всіма присутніми.
Висування нових проблем.
У зв'язку з розвитком засобів комп'ютерних телекомунікацій широке розповсюдження одержують дистанційні освітні проекти, в яких беруть участь студенти із різних вищих шкіл, міст, країн.
Навчальний телекомунікаційний проект -- це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність студентів-партнерів, організована на основі комп'ютерних телекомунікація, яка має спільну мету -- дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення спільного результату діяльності.
Телекомунікації -- передавання інформації на відстань за допомогою електронних засобів. Комп'ютерні телекомунікації-- передавання інформації з одного комп'ютера на інший у будь-якій точці земної кулі. Комп'ютерні телекомунікації дозволяють учням і вчителям з різних країн світу спілкуватися між собою.
Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення властивостей комп'ютерних телекомунікацій. Іншими словами, далеко не всі проекти, якими б цікавими і практично значущими вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів.
Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання:
* передбачаються численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим або іншим природним, фізичним, соціальним чи іншим явищем, які потребують збирання даних у різних регіонах для вирішення порушеної проблеми;
* передбачається порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, яка відбулася чи має місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття рішення, розробки пропозицій тощо;
передбачається порівняльне вивчення ефективності використання одного і того самого або різних (альтернативних) способів вирішення однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найефективнішого, прийнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для одержання даних про об'єктивну ефективність способу вирішення запропонованої проблеми;
пропонується спільна творча розробка деякої теми, будь-то чисто практична або творча робота (створення журналу, газети, веб-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, пропозицій щодо вдосконалення навчального курсу, педагогічного програмного продукту, спортивних, культурних спільних заходів, народних свят та ін.);
* передбачається провести захоплюючу пригодницьку спільну комп'ютерну гру, змагання.
Особливості використання телекомунікаційних проектів:
* Телекомунікаційний проекти, як і проекти будь-якого іншого виду, можуть бути ефективні лише в контексті загальної концепції навчання і виховання. Вони припускають відхід від авторитарних методів навчання, з одного боку, але з іншого, передбачають ретельно продумане і концептуально обґрунтоване поєднання з різноманіттям методів, форм і засобів навчання. Це лише компонент системи освіти, а не сама система.
* Організація телекомунікаційних проектів потребує спеціальної і досить ретельної підготовки як викладачів, так і студентів.
* Телекомунікаційні проекти дозволяють не тільки передавати студентам певну суму знань, а також навчити здобувати ці знання самостійно за допомогою різноманітних досліджень, експериментів пошуків, зокрема використання глобальної комп'ютерної мережі Інтернет; уміти користуватися одержаними знаннями для розв'язування нових пізнавальних і практичних завдань.
* Викладачі і студенти в процесі роботи в телекомунікаційному проекті набувають комунікаційних навичок і вмінь, тобто вміння працювати в різних групах, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця, посередника та ін.).
Наведемо приклад телекомунікаційного проекту, який організовувався Ресурсно-методичним центром «АЙОРН» (м. Київ).
Назва проекту: «Інтернет-2000 -- очима школярів».
Стислий опис. Школярі і молодь пишуть колективний твір про місце Інтернету в їх сьогоднішньому та в майбутньому дорослому житті.
Повний опис проекту. Створення мережі Інтернет займе чинне місце серед досягнень людства в другому тисячолітті. Вчені ставлять Інтернет поруч із такими винаходами, як двигун внутрішнього згорання, електрична лампочка та персональний комп'ютер.
Враховуючи все це, мабуть не буде перебільшенням прагнення подивитися на Інтернет очима мільйонів школярів, щоб краще збагнути значення цього явища на сьогодні та помріяти, що воно може дати людству в новому тисячолітті. Тому журнали «Комп'ютер-клас!» та «Інтернет-клас!» запрошують усіх школярів узяти участь у написанні колективного твору на тему: «Інтернет 2000 -- очима школярів». У кожному випуску журналу ми будемо знайомити читачів із сторінками цього твору. До цього номера ввійдуть усі сторінки, одержані від Вас протягом року, із зазначенням авторів. «Інтернет 2000 -- очима школярів» стане унікальною збіркою, що зафіксує ваше уявлення про планетарне явище, яким є Інтернет, та про майбутній розвиток Мережі і донесе його до майбутніх поколінь школярів. Сподіваємося, що ця збірка займе почесне місце в кабінетах інформатики кожної школи нашої країни, а також буде цікавою для розробників нового обладнання, програмного забезпечення і послуг мережі Інтернет.
Крім школярів України, до написання цієї збірки ми будемо залучати , школярів Росії, Білорусі, інших країн близького та далекого зарубіжжя. Тому цю збірку з цікавістю прочитають і в інших країнах світу. Отже, висловлюючи свої міркування про Інтернет, вже сьогодні ви маєте можливість стати відомими школярам всього світу.
На наш погляд, на сторінках колективного твору «Інтернет 2000 -- очима школярів» було б цікаво побачити ваші міркування з таких питань. Питання, які, мабуть, и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.