На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Лекции Поняття та методика побудування лекцї, її призначення та функцональн особливост. Види лекцй з управлнського облку та їх вдмнн особливост. Методика пдготовки, проведення та аналзу лекцї. Критерї професйної пдготовки викладача до лекцї.

Информация:

Тип работы: Лекции. Предмет: Педагогика. Добавлен: 20.11.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Методика підготовки та проведення лекцій
Види лекцій з управлінського обліку
Важливою формою навчальних занять, призначених для вивчення теоретичного матеріалу, є лекція. З неї починається знайомство студента з дисципліною, вона закладає основи наукових знань. Кожна окрема лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює матеріал з управлінського обліку, тематика яких визначається робочою навчальною програмою. Лекція визнана провідною формою організації навчання, оскільки в ній послідовно та систематизовано розкриваються основні питання методології.
Зміст лекції визначається робочою навчальною програмою, але лектор (професор, доцент) має право не обмежуватися у питаннях трактування навчального матеріалу, формах активізації пізнавальної діяльності студентів. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються навчальної дисципліни, але не охоплені програмою. Такі лекції проводяться провідними науковцями кандидатами та докторами економічних наук. Лекції проводять у спеціально обладнаних приміщеннях для однієї або для декількох академічних груп за певними етапами (рис. 4.1).
Після організаційного моменту у вступі перераховують програмні питання. їх не повинно бути більше п'яти. Особливу увагу слід приділяти характеристиці списку рекомендованих джерел, включаючи інтернетресурси (бажано кожному студенту мати заздалегідь одержаний від лектора їх загальний перелік). Далі формулюється основна мета лекції, яка повинна мати навчальну, стимулюючу, професійну та виховну спрямованість.
В основній частині відповідно до навчальної програми розкривається зміст матеріалу.
В заключній частині лекції лектор підводить підсумки викладеного, дає відповіді на поставлені студентами питання, а при їх відсутності для активізації пізнавальної діяльності та контролю може запропонувати питання, які потребують коротких відповідей. Наприклад, «Чи вірите Ви, що?….
Відповіді будуть: «Так» чи «Ні». Студенти можуть відповідати разом.
Відповідно до педагогічних вимог кожна лекція повинна носити закінчений характер, що потребує ретельного планування лекційної діяльності викладача.
Лекція як форма організації навчання має позитивні якості, а саме: можливість врахування специфіки аудиторії, емоційний вплив на слухача, врахування найновітніших наукових досягнень, безпосередній контакт з аудиторією, можливість критично оцінювати процес засвоєння матеріалу, можливість раціонально використовувати час.
Класифікація лекцій може бути проведена за різними ознаками (рис. 4.2).
Вступна лекція дає початок процесу навчання, визначає шляхи здійснення всіх видів і форм навчання, встановлює їх взаємозв'язок. Вона може носити характер установчо-мотиваційної. Від неї залежить сприйняття студентами наступних лекцій, тому більшість методистів вважають, що до вступної лекції необхідно готуватися найбільш ретельно.
У вступній лекції необхідно ознайомити студентів з метою та призначенням дисципліни, її місцем і роллю в системі інших професійно орієнтованих дисциплін; дати короткий огляд тем, які будуть вивчатися (є сенс у забезпеченні студентів програмою курсу та списком основної літератури, якщо їм не видано спеціальних навчальних комплексів). У цій лекції необхідно розкрити загальну методику вивчення навчального предмету, зорієнтувати на рекомендовані лектором основні підручники. Безумовно, в цьому контексті найкращими є підручник ……., оскільки вони включають логічно взаємопов'язані дидактичні матеріали і практично не мають помилок в умовах завдань та їх рішеннях. Але для більш поглибленого вивчення в якості основних можна рекомендувати ґрунтовні роботи …….
Студентам необхідно розповісти про всі форми занять, в тому числі і ті, що планується проводити за інноваційними методиками; про необхідність попередньої підготовки до кожної наступної лекції, вимоги до всіх видів контролю. З першої лекції студенти повинні знати про мотивацію діяльності тих з них, які працюватимуть над предметом у позааудиторний час особливо активно.
У кожній наступній лекції зміст матеріалу повинен спонукати студентів до наступних думок:
- знання дають можливість реалізувати себе професійно, оскільки ринкова економіка змушує бухгалтера стати бухгалтером-аналітиком, бухгалтером-менеджером. Європейський та вітчизняний ринок праці потребують його фахових знань;
- всього декілька років тому студентам такої дисципліни не викладали, отже на підприємствах не так багато спеціалістів з питань управлінського обліку;
- якщо хотіти досягти успіху, то необхідно постійно поглиблювати набуті знання.
Такий вступ дозволить уявити загальний зміст і структуру дисципліни, ознайомитися з методами роботи над вивченням матеріалу.
Тематична лекція - це всі інші лекції, які читаються для студентів денної форми навчання відповідно до робочої програми. Більшість з них розрахована на дві академічні години. Між тим, деякі теми викладаються протягом декількох академічних годин, а саме:
Оглядові лекції для студентів денної форми навчання читають під час підготовки до державного екзамену на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Протягом 2-4 годин лектор повинен створити умови для повторення ключових моментів з кожної теми та консультації. Оглядові лекції носять консультативний характер.
Настановчі лекції читають студентам заочної форми навчання, концентруючи увагу студентів і на змісті найважливіших питань, і на методах опрацювання інформаційних джерел, і на формах контролю набутих знань, умінь та навичок.
В умовах кредитно-модульного навчання доцільно використовувати види лекцій, що наведені на рис. 4.3.
Проблемно-модульна лекція є культурно організованим спілкуванням лектора зі студентською аудиторією як соціальною групою, у процесі якого:
- створюється сприятливий соціально-психологічний клімат у ході спільного розв'язання окремої суспільної або наукової проблеми;
- здійснюється діловий, інформаційний та психологічний обмін знаннями, вміннями, нормами і цінностями між викладачем і студентами;
- формується полімотиваційність освітньої діяльності кожної особистості як внутрішня передумова взаємодії у тріаді «викладач - економічні дисципліни - студент».
З педагогічної літератури відомо, що проблемно-модульна організація лекційних курсів диференціюється на дві взаємозамінні групи: основні типи лекцій цілісного освітнього циклу та похідні, які деталізують поетапний перебіг зазначеного циклу. Важливо, що кожна лекція має:
- домінування різних сфер змістового модуля;
- специфічні дидактичні опори;
- різні психологічні механізми практичного втілення повноцінної освітньої діяльності викладача і студентів.
Останні два параметри зафіксовані у структурі модуля, що також вказує на перехід учасників навчального процесу від одного рівня ментального досвіду, соціалізації ї професійної компетентності до якісно вищого в результаті проходження кожним етапом модульно-розвиваючого технологічного циклу.
На першому етапі впровадження кредитно-модульної технології (один - два роки) викладач створює науковий проект навчального курсу за базовою схемою: «пізнавально-інформаційна», «науково-проектна» і «світоглядно-рефлексивна» лекції. При цьому кожний навчальний модуль, незалежно від кількості годин, має пропорційно диференціюватися на три зазначених типи лекцій.
Науково-інформаційна лекція покликана висвітлити прогресивні способи виявлення; вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою, тобто добування і використання теоретичних знань, важливої наукової інформації з конкретної теми курсу. її мета - виявити і довести фундаментальні залежності, довести, що управлінський облік як наука в розумовій діяльності людини фокусується у вигляді теорій, законів, закономірностей, категорій, понять, наукових фактів. Квінтесенція пошукової взаємодії - це постановка (запитання, дебати, діалог тощо) і розв'язання (припущення, гіпотези, версії, аргументації) реальних наукових проблем. Має місце домінування наукових знань і пізнавальних умінь над соціально-культурними цінностями.
Науково-проектна лекція спрямована перш за все на розкриття нормотворчої функції (призначення) теоретичного знання, подання наукової інформації у прийнятих соціальних формах-взірцях (інструкції, програми, методики, технології, правила). її мета - організоване залучення студентів до соціального нормотворення, навчання їх теорії і практиці наукового проектування. Квінтесенція пошукових взаємин - скоординований пошук можливих способів доцільного застосування наукового знання на практиці, що сприяє виробленню умінь і навичок розумно контактувати з оточенням. Утверджується домінування соціальних умінь і норм як над теоретичними знаннями, так і над культурними цінностями.
Світоглядно-рефлексивна лекція орієнтована на розширення горизонту конструктивного світобачення студентів, прискорення їхнього духовного розвитку і виявлення шляхів громадянського та професійного самоствердження. Її мета - ціннісно-естетичне наповнення осмислених знань і норм, розгортання процесів критичної і творчої рефлексії здобутого, збагачення чуттєво-естетичної сфери та моральне зростання в довірливих взаємостосунках з викладачем. Квінтесенція цієї лекції зводиться до внутрішнього пошуку студентом конструктивних опор (смисли, значення, переконання) у власному ментальному досвіді і подальший розвиток його концепції, якій притаманні самоповага і свобода вольової дії. Характерним є домінування цінностей та естетичних умінь над нормами і знаннями
На другому етапі впровадження модульної технології викладач, оволодівши досвідом проектування й успішного втілення базової технологічної схеми інноваційного читання лекційного курсу, створює деталізований проект довершеної освітньої взаємодії із студентами за універсальною схемою.
Відтепер, якщо є достатня кількість академічних годин, програмний зміст кожного навчального модуля має пропорційно розподілятися між всіма етапами проблемно-модульних лекцій. У такий спосіб удосконалюється технологічний цикл навчання, в результаті чого вузівська лекція характеризуватиметься високим комунікативним впливом на студентську аудиторію.
Установчо-мотиваційна лекція - це:
{ постановка нових академічних і культурних цілей та завдань;
{ формування психологічної установки студентів щодо близької і далекої перспектив вивчення теми;
{ презентація плану проблемно-пошукової діяльності на лекції;
{ стимулювання прагнення кожного до успіху в спільній освітній діяльності з викладачем;
{ порівняння та аналіз відомого й невідомого, очевидного і неочевидного;
{ актуалізація внутрішніх мотиваційних резервів та пізнавальних інтересів студентства;
{ моделювання проблемно-діалогічного поля сучасної науки; осмислення і грамотна постановка реальних проблем, актуальних питань розвитку окремої наукової сфери;
{ введення студентів у новостворене понятійно-термінологічне поле; рефлексування припущень і гіпотез щодо правильності формулювання теоретичних проблем тощо.
Теоретично-пошукова лекція - це:
{ мінімізація теоретичного матеріалу теми, зосередження на головному;
{ актуалізація опорних знань і ментального досвіду студентів та відшукування їхніх зв'язків з невідомими знаннями;
{ формування і переборення кожним студентом власних внутрішніх проблемних ситуацій, що спричинені єдиною навчальною проблемою;
{ розумове зіткнення студента з особистісною невизначеністю, інтелектуальними труднощами, смисловими суперечностями;
{ змістовність і розгорнутість зовнішнього і внутрішнього навчальних діалогів, елементи дискусії і спору;
{ висунення системи версій і гіпотез, їх обґрунтування; достатність різних проблемно-діалогічних форм демонстративного розумового) мисленнєвого процесу викладача і моделювання продуктивних пауз та позитивних емоцій студентської аудиторії;
{ вибір оптимальних рівнів розв'язування студентами проблемних завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;
{ презентований пошук причинно-наслідкових завдань з урахуванням їхніх прагнень та інтересів;
{ презентований пошук причинно-наслідкових, функціональних та інших фундаментальних (теоретичних) зв'язків;
{ авторське розкриття викладачем загальної логіки теоретизування, первинне осмислення здобутого наукового знання в контексті його соціально-культурного значення;
{ розвиток у студентів оцінки і системи аргументованих доведень.
Консультативно-змістовна лекція - це:
{ формування пошуково-змістовного поля пізнавальних дій і вчинків;
{ система завдань і ситуацій для оцінки рівнів засвоєння і розуміння студентом актуального освітнього змісту;
{ глибинне осмислення кожним фундаментальних залежностей як по суті закону теорії, поняття;
{ корекція адекватності володіння студентами науковою інформацією, консультаційні послуги щодо досконалості оперування здобутими знаннями;
{ проміжна рефлексія викладачем обраних форм і методів результативності навчання;
{ керований пошук нових змістовних контекстів ситуативного використання опанованих наукових знань;
{ стимулювання успіхів у конкретній освітній діяльності студентів; актуалізація соціально-нормативних труднощів і суперечностей як невідповідність між теоретичними знаннями і потребами їх практичного використання.
Соціально-адаптивна лекція - це:
{ система вправ для вироблення вмінь, норм і навичок ефективної освітньої діяльності студентів;
{ диференціація тематичних завдань, форм і методів потенційної навчально-регуляційної діяльності аудиторії; аналіз ситуацій умілого і невдалого практичного використання теоретичних знань;
{ застосування здобутих наукових знань у типових і нетипових умовах; моделювання регуляційно-вольових зусиль студентів під час проходження ними соціальних програм, реалізації технологій, адаптації методик;
{ творче перенесення знань у нові ситуації міжсуб'єктивної взаємодії; осмислення ефективності різних норм діяльності в нетипових ситуаціях;
{ вироблення ефективних способів дії із соціальними нормами та діяльнісне оволодіння ними.
Системно-досвідна лекція - це:
{ актуалізація ментального досвіду студентів як цілісної світоглядної системи;
{ створення сприятливих умов для вияву ціннісно-естетичного ставлення студентської аудиторії до здобутих знань і норм;
{ уміння визначити місце теми у загальному змісті навчального курсу та вищої освіти в цілому;
{ тестове або модульно-рейтингове оцінювання рівня володіння кожними програмними знаннями, уміннями, нормами і цінностями;
{ встановлення взаємозв'язків і закономірностей між поняттями і явищами (аналіз і синтез), а також причинно-наслідкових, функціональних та інших зв'язків;
{ постановка і концептуальне розв'язання кількох світоглядних проблем;
{ оформлення систематизованих знань за допомогою знаково-графічних засобів (таблиці, моделі, схеми, малюнки, графіки, креслення);
{ перехід від локальних узагальнень до широких, міжпредметних; проектування студентом свого міні-підручника, задачника чи іншого продукту освітньої діяльності.
Корекційно-рефлексивна лекція - це:
{ опис ситуацій, які спричинюють розвиток творчої рефлексії, ціннісно-естетичної сфери особистості;
{ зіставлення оцінки викладача та самооцінки студентів щодо їхніх академічних і культурних успіхів;
{ обстоювання студентами привласнених етнонаціональних цінностей;
{ самозвіт учасників навчання про усвідомлення освоєного набору норм і прийнятих цінностей у власному житті; особистий вибір та обстоювання кожним, починаючи з викладача, етнонаціональних вартостей і святинь;
{ ситуації рефлексивного переструктурування особистісних знань, норм і цінностей у єдиному контексті персонального самоствердження;
{ загострення проблеми духовного самовдосконалення особистості протягом життя і відшукання способів її пом'якшення;
{ самоаналіз і самоусвідомлення викладачем і студентами міри збагачення власного ментального досвіду;
{ обґрунтування актуальних морально-естетичних проблем, осмислення потреби їх розв'язання на особистісному рівні.
Культурно-підсумкова лекція - це:
{ моделювання ситуацій самобутнього творення і продуктивного фантазування;
{ підсумкове оцінювання рівня оволодіння студентською групою програмними знаннями, нормами, цінностями (групове опитування, тестування тощо);
{ гуманізація міжособистісних взаємин в аудиторії через програмування чуттєвих переживань (художні взірці);
{ свобода асоціативного мислення та уявлення викладача и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.