На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Використання передового педагогчного досвду та вимоги до сучасного уроку українознавства. Теоретичн положення методики виховної роботи, змст завдання курсу методики викладання українського народознавства в школ. Особливсть факультативних занять.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 27.01.2009. Сдан: 2009. Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


2
Реферат з українознавства
На тему:
"Методика викладання українського народознавства в школі:
зміст та завдання"
План
1. Зміст і завдання курсу методики викладання
українського народознавства в школі
2. Творча лабораторія учителя народознавства
1. Зміст і завдання курсу методики викладання українського народознавства в школі
Головна особливість педагогіки українського народознавства полягає в тому, що вона покликана формувати навчально-виховний процес так, щоб кожен учень добре знав свій народ, а в ньому пізнав себе. За таких умов діти успішно оволодівають народною культурою, духовний набутком своєї нації, зростають її палкими патріотами.
Успіх у вивченні народознавства забезпечується вдало дібраною методикою викладання, принциповими вимогами до особистості вчителя й рівнем національної системи освіти та виховання. Курс методики викладання народознавства висвітлює базовий зміст навчального предмета в школі, напрями формування народознавчих знань та їхню структуру. Адже "народознавство - це сукупність наук про народ, його історію, побут, матеріальну й духовну культуру, виховання та освіту, а також здобутки народних ремесел і промислів, різних галузей мистецтва, досягнення в сфері родинного, громадського, виробничого й державного життя .
У курсі викладання українського народознавства з'ясовується, яким має бути вчитель-народознавець. Учитель сам має бути особистістю, бо особистість може виховати тільки така сама особистість.
Вимоги до сучасного вчителя необхідно дуже високі, йому належить володіти всіма тими якостями, які він хоче виховати в своїх учнів.
Учитель повинен опанувати педагогічну майстерність, любити свою справу, мати високі моральні якості: терплячість, гармонію серця й розуму, чуйність, сердечну турботу та мудрість.
Методика викладання народознавства пропагує використання передового педагогічного досвіду - важливого фактора підвищення педагогічної майстерності, розвитку творчої ініціативи вчителя, невичерпне джерело нового, прогресивного, живої творчості освітян.
Передовий досвід учителів-народознавців вирізняється з масової практики оригінальністю, новизною, творчим ентузіазмом, з новою системою форм і методів навчання з нестандартним використанням прийомів педагогічної діяльності.
У даній методиці представлено творчу лабораторію вчителя - методиста з українського народознавства, яка є фактично лабораторією формування особистості, результатом багаторічного новаторського пошуку. Учитель народознавства має знати традиційні й нетрадиційні принципи, методи та прийоми навчання, їхню взаємозалежність, обґрунтовану наукою й підтверджену практичним досвідом. Тому в курсі методики визначено провідні положення сучасного навчання, способи, які дають позитивні наслідки у реалізації навчальної мети. На педагогічних закономірностях та принципах, методах і прийомах навчання базується зміст освіти в національній школі України, тобто окреслюється система знань, умінь та навичок, якою повинні оволодіти учні протягом усіх років нявчання в школі й котра позитивно впливає на формування особистості учня як активного громадянина незалежної України.
Основною дидактичною формою навчання народознавству є урок. У курсі методики викладання народознавства визначено типи уроків та їхню структуру, вимоги до сучасного уроку народознавства: виховні, дидактичні, психологічні, гігієнічні. Завданням методики є навчити проводити сучасний якісний урок - добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети та наявних можливостей. Пропонуємо увазі читача приклади планів-конспектів уроків українського народознавства різних типів і видів для учнів середніх і старших класів. Ці розробки призначені для досвідченого вчителя, відтак учитель-початківець може мати певні труднощі в ідеалізації плану уроку. Важливим розділом курсу методики є розділ "Формування народознавчих знань та вмінь учнів", в якому розкриваються ази педагогічної майстерності: педагогічні такт і практика, забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, інтенсивний розвиток самостійної пізнавальної діяльності учнів, їхніх творчих здібностей, характеристика сучасного уроку народознавства, правила реалізації принципів викладання, опанування яких гарантує досягнення високої результативності у навчанні й вихованні. Разом з методичними порадами, як саме слід вчити учнів, увазі вчителів пропонуються фрагменти чи окремі етапи уроків, які несуть у своєму змісті широкі й важливі народознавчі знання.
Українське народознавство як сукупність наук перебуває у численних міжпредметних зв'язках з іншими шкільними дисциплінами.
Міжпредметні зв'язки мають свої цілі, напрями, методику організації народознавчого навчально-виховного процесу. Курс методики викладання народознавства формує поняття про вміння вчителя та учнів здійснювати інтегративні зв'язки на уроці, факультативних заняттях та виховній позакласній і позашкільній роботі з українського народознавства.
Наочне приладдя є одним із засобів досягнення мети навчання й сприяє правильній організації мислення учнів. Методика вчить ефективно використовувати наочність у різних формах навчально-виховного процесу. Адже органи зору "пропускають" у мозок майже в 5 разів більше інформації, ніж органи слуху, і майже в 73 - ніж органи дотику. Водночас методика вчить не обмежуватися наочністю, бо вона не є метою, а лише засобом досягнення поставленої мети.
Невід'ємною рисою сучасного уроку є застосування в школі засобів масового інформування та їх особливого типу - технічних засобів навчання. Учитель народознавства повинен науково та обґрунтовано застосовувати сучасні види ТЗН: поліекранну проекцію, навчальне телебачення, відеозапис, кодослайди; досконало володіти технічними засобами, методикою їхнього використання, яка є важливою частиною даного курсу.
Відомо, що добре обладнаний навчальний кабінет, досконала методика навчально-виховного процесу забезпечують активізацію пізнавальної діяльності учнів, а отже, міцність знань та зв'язок їх із практикою. Курс пропонує досвід передового вчителя українського народознавства щодо створення кабінету народознавства, його оригінальну схему, вимоги до оформлення, матеріального забезпечення, гігієнічні вимоги до обладнання, освітлення й температурного режиму в класній кімнаті.
Крім основної форми навчання /уроку/, у школі використовуються факультативні заняття з народознавства, які вносяться до розкладу.
Учитель повинен володіти методикою проведення факультативних занять, метою яких є поглиблене вивчення предмета за бажанням учнів.
Учителю-народознавцю пропонується програма, деякі зразки планів - конспектів занять, узагальнений досвід учителя-методиста щодо проведення факультативів, зміст курсу формує уявлення про творчий підхід вчителя до проведення факультативних занять, висвітлює багатющий арсенал потенційних можливостей формування народознавчих знань та вмінь за допомогою цієї допоміжної форми навчання.
Процес виховання - це складне явище, яке здійснюється на основі цілеспрямованого й організованого формування особистості громадянина незалежної держави. Мета й завдання виховання визначаються потребами сучасного суспільно-економічного розвитку України. Вчителю народознавства належить значна роль у вихованні молодого покоління. Тому в курсі методики розглядається позакласна й позашкільна робота з українського народознавства, яка має чітко виражений творчий характер, потребує творчої свободи, відповідного методичного забезпечення і встановлення певних критеріїв результативності.
Теоретичні положення методики виховної роботи з народознавства підкріплюються практичним досвідом. Сценарії виховних заходів з народознавства подаватимуть суттєву допомогу вчителю в оволодінні методами виховання, які взаємопов'язані з традиційними та нетрадиційними принципами виховання. 3міст виховної роботи з народознавства, запропонований як зразок, підтверджує думку К.Д.Ушинського:
"Незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя мета і свої особливості для досягнення цієї мети" .
Перевірка й оцінка знань учнів мають важливе державне значення, оскільки вони є основним засобом контролю органів народної освіти й адміністрації школи за роботою вчителя. Методика викладання українського народознавства пропонує власне народознавчу систему перевірки й оцінки знань учнів. Такі методи перевірки знань і оцінки результатів навчання справляють на розвиток особистості учнів великий виховний вплив.
Пропонована методика викладання є плодом педагогічного досвіду лише одного вчителя українського народознавства. Не було змоги навіть просто порівняти її з іншими через відсутність таких у національній системі освіти.
2. Творча лабораторія учителя народознавства
Учитель народознавства має насамперед бути творчою особистістю. Адже його предмет незвичайний. Незвичайний тим, що дає знання й одночасно виховує громадянина України. Уроки народознавства - це уроки любові до ближнього, до свого міста чи села, до своєї вулиці, до батьків і до Батьківщини. Учитель народознавства несе моральну відповідальність за національну свідомість учнів. Якщо одинадцять років навчання народознавству не прищеплять людині потреби служити своєму народові, то це означає, що вчитель народознавства був професійно непридатним, а його уроки - пустоцвітом.
Учитель-особистість, учитель-майстер своєї справи повинен пам'ятати, що він ставить оцінку учням на уроці, а вони оцінюють його повсякчасно, протягом усього життя. А чи легко й чи взагалі можна завжди працювати на "відмінно"? Це, звичайно, нелегко, але можливо для творчої людини.
Людина, яка мріє стати вчителем українського народознавства, повинна мати неабияку силу волі, палкий темперамент, постійний оптимізм, організаторські здібності, художнє обдаровання. Однак навіть усі ці риси не допоможуть стати справжнім учителем без любові до дітей і ґрунтовних професійних знань.
Учитель народознавства повинен мати вищу освіту, досконало знати історію України, захоплюватися краєзнавчою та пошуковою роботою, багато займатися самоосвітою. Те, що дають спеціалісту вузи, менше від того, що людина здатна взяти сама.
Учитель народознавства має бути зразком культури. А в чому ж полягає культура людини і педагога? Насамперед у його слові. У коваля є ковадло, у вишивальниці - голка з ниткою, а в учителя - слово. Воно має бути завжди чесним, справедливим, образним. Чи може вчитель розповідати про літературу чи театральне мистецтво, музику чи архітектуру, образотворче мистецтво чи історію, коли він не володіє словом?
Слово - це іскорка, яка може запалити вогонь у дитячій душі. І це не просто слова. Саме слово, а не спільне існування в одній школі, на одному уроці, має зв'язувати учня й учителя. Слово - це генератор дружби між старшим і молодшим, між тим, хто вчить, і тим, хто вчиться. Учительське слово є запорукою високих результатів навчання й виховання учнів. Мова вчителя не може бути монотонною, нудною. Ви приходите на урок "будити". Тож несіть із собою учням слово-крицю, слово-сонце! Я впевнена, що й у відповідь Ви почуєте такі самі слова. Вам скажуть їх діти, бо вони так зацікавлені, щоб урок не був сорокап'ятихвилинним „відсиджуванням”, а частиною життя.
Захопіть дітей багатством думок, простотою та якістю викладу й успіх Ваш буде забезпечений, а в класі не існуватиме проблема дисципліни. Кожна людина любить отримувати подарунки. А особливо це люблять діти. Не йдіть на уроки без подарунка! Я маю на увазі не матеріальні речі. Принесіть красиву поезію, веселий жарт, навіть гостру проблему, таку, щоб дитина думала над нею тиждень, місяць щоб та проблема пробудила в дитині якесь почуття, збагатила її духовність.
Якщо помножити 34 поурочні години народознавства на 11 класів, то матимемо 61 повний день спілкування з учнями. А якщо додамо до цього добутку факультативні години, години пошукової, виховної краєзнавчої роботи, то набереться цілий рік особисто Вашого спілкування з учнями. Рік життя! Отже, у Вас є досить часу навчити дітей світлому, доброму, корисному. На Вас, учителя українського народознавства, держава покладає великі надії. То чи можна забувати про цю високу відповідальність, про те, що йти до школи без бажання означає нести дітям зло?
Учитель народознавства не має права хитрувати, виховуючи учнів у дусі патріотизму. Коли він говорить їм "Любіть свою землю" то мусить сам показати цю любов. Діти мають знати, що саме вчитель науки про народ зробив, або робить для свого народу.
Учитель народознавства повинен добре знати музичне мистецтво, живопис, архітектуру, театр, народні промисли й ремесла, а народна культура має стати його захопленням і невмирущою любов'ю.
Учитель народознавства творить людину нову, людину з національною свідомістю та гідністю. Тому у нього має бути власна творча лабораторія - ті професійні "секрети", які збагачуються з кожним уроком і з кожним роком педагогічної діяльності, Без накопичення досвіду будь-якому вчителю працювати нелегко, а вчителю народознавства взагалі неможливо. Це тому, що підготовку уроку народознавства можна порівняти з підготовкою театру до прем'єри. Учитель, не маючи власної творчої лабораторії, може перетворити цю прем'єру або в комедію для дітей, або в особисту трагедію. Що ж треба покласти в основу творчої лабораторії?
Насамперед творчий підхід. Учитель не повинен лише "планувати" урок, йому потрібно розробити його так, аби він був цікавим, сучасним і потрібним учням. Списані з преси чи літератури розробки уроку - то чужа праця, чуже слово, чужі думки й переконання. Це не Ваш урок. На ньому Ви будете присутні фізично, а не всією душею. Взагалі, я пораджу Вам писати конспекти уроків влітку, під час відпустки.
У цей час учитель сумує за школою, за своїми учнями, і навіть сама вчительська душа налаштовується на щось високе й прекрасне, на таке, на що двох вихідних Вам ніколи не вистачить! Вільний час сприятиме ґрунтовній підготовці до уроку. Ви встигнете і намалювати й прочитати те, що потрібно, і розшукати якісь стародавні речі чи записати місцевий фольклор. 0, скільки Ви встигнете і скільки знань, радощів, задоволення дасте дітям і собі!
Звичайно, уроки, проведені за тією самою розробкою в різні роки чи в різних класах, будуть різними. Але розробка є необхідною базою. У ній обдумане кожне слово, кожна фраза, кожен етап уроку, початок і кінець, кульмінація й розв'язка. Кожна розробка уроку народознавства чи сценарію виховного заходу повинна зберігатися в кабінеті народознавства. Іноді учень щось не записав, не звернув уваги на необхідний матеріал. Іноді просто замислився на уроці - таке вже життя, не без проблем. У такому випадку він зможе взяти папку з розробкою й прочитати головне. Або приходить учень після хвороби в клас. Учні не студенти, вони мало пишуть. Де ж узяти теоретичний матеріал? Адже підручники з українського народознавства не скоро з'являться у школі. Ось тоді учень і користується розробкою уроку. А ще и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.