На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Рисунок з натури як головний засб вивчення учнями птахв. Ознайомлення у загальних рисах з анатомчною будовою тварин. Перспективне зображення риби. Особливсть процесу виконання начеркв з живих тварин, методичн вказвки, педагогчнсть малювання.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 22.11.2009. Сдан: 2009. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


19
Реферат
Методика виконання анімалістичного малюнка у початкових класах
Тваринний світ дуже цікавий і різноманітний за формою і кольором. У початкових класах ці форми малюють найчастіше в профіль, що дає змогу зменшити вплив перспективних змін на зображення. Наочністю для малювання форм тваринного світу можуть бути спочатку іграшки, чучела, а потім і жива натура. Учні прагнуть зобразити рухи птахів, тварин такими, якими вони їх бачать. Навіть персонажів літературних творів вони часто зображують у русі і в досить складних перспективних положеннях.
Майбутній вчитель повинен уміти виховувати любов до малювання складних форм тваринного світу: показувати методи зображення їх, послідовність виконання малюнків тощо. Щоб виконати це завдання, необхідно знати теорію і методику малювання форм тваринного світу.
Птахи - дуже цікава натура для зображення. Різноманітність видів птахів, краса живих форм та фарб, особлива пластичність та динаміка, властиві багатьом птахам - все це являє великий інтерес для учнів. Хоч в рисунку птахів є деяка специфіка, але закони реалістичного зображення натури справедливі та обов'язкові також і для рисунку таких об'єктів.
Головним джерелом отримання знань і навичок в області зображення птахів являється систематична самостійна робота над зарисовками з натури (в тому числі з опудал). Головним засобом вивчення учнями птахів залишається рисунок з натури [2].
У будь-якому випадку, чи ведеться малюнок з живої тварини або з його чучела, треба знати хоча б основну його анатомо-конструктивну будову, тобто будова скелета і розташування мускулатури. Анатомічна будова людини і чотириногих має багато загального: череп, хребетний стовп, грудна клітка, лопатки, таз, кістки кінцівок. Мускулатура тварин теж аналогічна людській по своїй системі, розташуванню загальних м'язових масивів, а також по рухах, значно більш обмеженим у тварин. Кінцівки з'єднуються з тілом, як у людини. Ззаду вони з'єднуються через таз, спереду -- за допомогою плечового поясу, лопатки з'єднуються з грудною кліткою і хребтом за допомогою м'язів, що нагадують м'язи плечового поясу людини [1].
При порівнянні голови людини з головами різних тварин також виявляється багато загального в будові: двобічна симетрія, мозковий і лицьовий череп, верхня і нижня щелепи, очні западини. Тому побудова зображення тварин робиться так само, як і людини -- ті ж серединна, лицьова лінії і т.п. Багато загального й аналогічного і в будові кінцівок. Проте треба пам'ятати, що тварина ступає на передню кінцівку, що знаходиться в положенні пронації. Рухами супінації і пронації володіють: лев, ведмідь, кішка, заєць, кролик, кенгуру, у меншій мірі собака, копитні зовсім ними не володіють [3].
Рухи кінцівок тварин порівняно з рухами людини в основному схожі -- це рухи згинання і розгинання при ходьбі, бігу і стрибках. У хижаків в передніх лапах є хапальні рухи, які включають рухи пронації і супінації. Але при цьому рухи відведення в плечових суглобах різко обмежені; у копитних їх зовсім немає.
Скелети і мускулатуру тварини треба уважно розглянути, вивчити і запам'ятати -- це необхідно для майбутнього малювання тварин з натури і по пам'яті. Якщо не уявляти собі анатомічну будову тварини, а малювати тільки на основі контурів, зовні видимих опуклостей і западин, грамотного і виразного малюнка не вийде. От чому рекомендується по можливості виконати нариси і зарисовки з скелетів різних тварин. Це дасть можливість вивчити загальний рух тварини, рух його ніг, шиї, вивчити пропорції різних частин тулуба, принцип з'єднання частин тіла, розподіл основних мас тулуба [7].
Між скелетом людини і птаха також багато схожого: у птахів хребет особливо подовжений в шийній частині, грудна клітка з грудною кісткою, виступаючою вперед на зразок кіля корабля, - тут прикріпляються могутні грудні м'язи, що приводять в рух крила, які піднімають птаха в повітря. Плечовий пояс має своєрідну будову кісток (аналогічних людським ключицям і лопаткам), які сприяють розмаху крил. Таз легкий, тонкий; ззаду виступає хвостова частина хребта, управляюча хвостовим оперенням. З'єднання ноги і тазу приховане під оперенням, але по малюнку скелета можна зрозуміти, де знаходиться тазостегновий суглоб, де коліно, як від нього йде гомілка і під яким кутом виходить з оперення, де знаходиться гомілковостопний суглоб і як побудована ступня. У багатьох птахів (гусака, півня, голуба і ін.) ступня тільки опорна, у хижих птахів вона і хапальна, тому така могутня і сильна.
Після ознайомлення у загальних рисах з анатомічною будовою тварин, птахів (або в натурі -- скелети, чучела, або по репродукціях, ілюстраціях в книзі) можна приступити до малювання тварин з натури.
Спочатку доцільно зробити ряд начерків і зарисовок олівцем, вугіллям, сангіною, кистю, пір'ям (однотонною аквареллю, тушшю) з чучел тварин -- зайця, лисиці, білки, півня, курки, качки, сороки, ворони, фазана і ін., а по можливості і з живих моделей.
Залежно від поставлених завдань, характеру форми тварини, її шерстного покриву і оперення вибирається не тільки певна образотворча техніка, але і спосіб виконання швидкого малюнка. У образотворчій творчості широко використовуються наступні способи швидкого малювання:
-- одними лініями;
-- лініями з одночасним опрацьовуванням начерку штрихами;
-- виконання начерку із застосуванням елементів схеми побудови;
-- виконання начерку схемою;
-- виконання начерку тоном, «плямою» [5].
Залежно від вибраних способів виконання начерку він може починатися з осьових, серединних ліній, що вказують на загальний рух і просторове розташування тварини, птаха, з подальшою вказівкою короткими лініями, штрихами розташування шиї, голови, ніг, хвоста, або починатися лінією, мазком, що обкреслює силует, абрис, характерний для зображуваної тварини. Широко поширений спосіб виконання начерків тварин з використанням елементів схеми, коли начерк виконується геометричними формами, в які вписуються об'ємні форми тварин, а потім уточнюються і промальовуються індивідуальні особливості будови, шерстного покриву й оперення тварин і птахів.
Причому для уважного і ґрунтовного вивчення кожної тварини доцільно виконати декілька начерків і зарисовок окремих частин (голови, ніг і т. п.) однієї тварини з різних точок зору, з різних сторін. Якщо малювання ведеться з живої, рухомої моделі, краще стояти на одному місці і «ловити» різні рухи натури. Не проблема, якщо той або інший рух, поза швидко міняються, - треба почати інший начерк, а коли перший рух, поза повторяться, продовжити перший начерк і т.д. Слід мати на увазі, що в клітці, в умовах обмежених просторів багато рухів, пози тварин безперервно повторюються.
В практиці учнів можуть зустрітися випадки, коли прийдеться зображувати птахів в повітрі, коли вони летять. Потрібно при цьому враховувати, що політ буває двох видів: гребний, коли птах махає крильми, роблячи гребні рухи і відштовхуючись від повітря; і паруючий, коли птах підтримує своє тіло на розгорнутих крилах, користуючись інерцією чи підходящою течією повітря [9].
Рисуючи голови різних птахів, необхідно прослідкувати різницю форм, їх пропорції, місце знаходження основних частин. Рисуючи птахів, учень повинен також вміти зображувати ці об'єкти засобами живопису.
Щоб добре вивчити анатомічну будову тварин і птахів, отримати достатнє уявлення про методичну послідовність виконання їх зображення, необхідно зробити з натури ряд тривалих рисунків.
Ґрунтовний, достатньо тривалий в часі виконання рисунок дозволяє уважно розглянути, проаналізувати конструкцію тіла зображуваного птаха, передати характерні особливості його зовнішності за потрібним ступенем деталізації. Тоді рисунки можуть неодноразово знадобитися вчителю при виготовленні наочних посібників до уроків у школі. Відносно тривалих зарисовок, то вони можуть здійснюватися як з опудал, так і з живої натури, коли пропонується можливість нарисувати птаха, що знаходиться більш-менш тривалий час в одному положенні.
При роботі з живої натури рисунок хоч і може бути достатньо тривалим, але все ж він, як правило, обмежений в часі виконання. Рисунок з опудал птахів можна проводити протягом багатьох разів. Це дозволить зобразити натуру у всіх дрібницях з нерухливої моделі при постійному освітленні [1].
Будь-яка робота по зображенню птахів, з живої натури чи з опудала повинна проводитись послідовно, цілеспрямовано, з врахуванням особливостей зображуваного об'єкта і завдань, що стоять перед учнями. Послідовність роботи тривалого рисунку птаха з натури чи з опудала можна сформулювати так: відносно до композиційного задуму і формату листка потрібно виділити кордони зображення, легкими штрихами намітити загальні обриси форм птаха, з врахуванням його рухів, слідкуючи за тим, щоб фігура була стійко поставлена. Потім визначають співвідношення частин тіла: встановлюють довжину тулуба і знаходять його ширину, розміри голови, помічають лапи і хвіст.
Вишукуючи співвідношення частин тіла, слід починати з найбільш масивних частин, необхідно проводити роботу від загального до конкретного, від головного до другорядного, від великих частин до малих, піклуючись про цільність рисунку. При цьому звертають увагу на форму голови, грудини, тулуба, крил та хвоста [5].
Потрібно відмітити, під яким кутом нагнута вісь тулуба до поверхні землі чи до гілки, на якій сидить пташка, який напрям осі шиї по відношенню до тулуба, як розміщені осі ніг по відношенню до осі тулуба. Коли загальні форми птаха знайдені, то переходять до подальшого їх уточнення. Визначають конкретні особливості форм тулуба, голови, крил та хвоста, ніг. Форма тулуба більшості птахів яйцеподібна, що звужується по напряму до хвоста. Характер цього залежить від виду птаха, якого рисують. У різних видів птахів форми голови і шиї дуже різноманітні.
Учню потрібно враховувати, яка форма тулуба, яке місце на рисунку повинні займати крила та хвіст, які форми голови, шиї. Побудувавши загальну форму тіла птаха, необхідно провести уточнення окремих частин і деталей рисунку [6]. Аналізуючи натуру, з'ясовують, що кожна форма тваринного світу пристосована до того середовища, в якому вона живе. Так, основна форма тіла риби пристосована до легкого плавання у воді і нагадує овал, який інколи буває видовжений і загострений з обох кінців.
Вивчивши форму тулуба, голови, плавників, відношення розмірів окремих частин натури -- риби, приступають до її зображення. Спочатку проводять осьову для визначення напряму тіла і виявлення руху риби. Потім намічають довжину і найбільшу ширину її, визначають місце і величину голови, тулуба, хвоста і плавників. Перевіривши й уточнивши пропорції і перспективне положення тіла, приступають до виявлення форми і малюють деталі риби.
Перспективне зображення риби малюють вже в 1 класі на уроках тематичного малювання («Рибка в акваріумі серед водоростей»), коли учні прагнуть намалювати рибок такими, якими вони бачили їх -- у русі і в різних перспективних положеннях. Тому майбутній учитель повинен вміти малювати риб у різних просторових положеннях.
Розглядаючи форми різних птахів, помічаємо, що основна форма їхнього тулуба нагадує яйце -- форму, в якій формувався на початку свого життя кожний птах. Форми голови, шиї, тулубів птахів надзвичайно різноманітні і цікаві [4].
Намалювати птаха з живої моделі, у русі без досвіду дуже важко. Найкращими моделями для вивчення цих форм у натурі спочатку є іграшки, а потім -- чучела птахів і жива натура. Щоб полегшити зображення складної форми птахів або тварин, слід користуватися конструктивними схемами, від яких легко перейти до реального зображення натури.
Чучело птаха спершу слід зображувати в профіль. Поставивши натуру, аналізують її конструктивну форму, освітлення тощо. Звертається увага на форму птаха, його пропорції, плавність переходу форми тулуба, шиї, голівки. Наприклад, під час аналізу чучела голуба звертають увагу на те, що воно має тулуб овальної форми з нахилом назад, круглу голівку з напрямом дзьоба вниз, ніжки з нахилом уперед. Легкими штрихами визначають на папері загальні розміри птаха і пропорції тулуба, голови з дзьобом, хвоста, ніг і малюють з натури його загальну форму. Потім промальовують деталі і передають об'ємну форму чучела.
Далі ускладнюють завдання перспективним поворотом чучела вперед до того, хто малює. Зображення птахів на тематичних малюнках закріплює уміння і навички в малюванні їх у просторі [8].
Малювання тварин, як і птахів, потрібно починати з іграшок і чучел у профіль. Малюнок починають з розміщення зображення на аркуші паперу, визначення загальної величини і пропорцій тіла тварин. Осьовими лініями визначають положення в просторі тулуба, голови, ніг тварин, узагальнено зображують їхню форму.
Перевіривши і уточнивши за натурою визначені пропорції тіла, їхній взаємний зв'язок, промальовують необхідні деталі і виявляють об'ємність форми світлотінню. Набагато важчим завданням є зображення моделі тварини, розміщеної в повороті та в русі відносно до того, хто малює. Особливу увагу звертають на перспективну побудову малюнка, передачу індивідуальних особливостей тварини, виявлення її форми світлотінню і на передачу фактури [10].
Якщо дозволяє час і вчитель упевнений, що діти зацікавилися малюванням тварин, дуже корисно виділити ще одну годину для виконання швидких начерків з натури живого кролика чи іншої тварини (морської свинки, білки тощо). Для цього насамперед потрібно заздалегідь домовитись із учителем біології (якщо при школі є живий куточок) або кимсь із учнів, хто займається кролівництвом, щоб принести в школу живу натуру для виконання начерків.
Щоб тварина спокійно почувала себе перед класом, на підвищенні обладнують демонстраційне місце: застеляється низ, а з трьох боків столу влаштовується з картону чи цупкого паперу загорожа. Тварині дають улюблені харчі, щоб вона якомога менше рухалася [2].
Процес виконання начерків з живих тварин дуже складний, але водночас і цікавий. Адже лише в русі найбільш повно виявляється характер тварини, пластичність будови її тіла. З другого боку, в учнів з особливою активністю виробляється спостережливість, окомір, техніка виконання. Малювання живих тварин з натури має багато складнощів. По-перше, в наш час у місті тварини в основному знаходяться в зоопарку, що дуже незручно з погляду учбового малювання. По-друге, тварини дуже рухомі і їх дуже важко, часом неможливо, зображати з однієї, фіксованої точки зору. Тому звичайно обмежуються виконанням швидких начерків і зарисовок з натури живих звірів, птахів, риб, домашніх тварин. Виконання ж тривалих робіт (малюнків в олівці, вугіллі, акварелі) звичайно ведеться з чучел тварин.
Більшість птахів і тварин дуже рухливі, і тому важко розраховувати на те, що модель буде достатньо довго знаходитися в тій позі, яка потрібна для виконання задуманого рисунку. Приходиться терпляче чекати моменту, коли повториться вибрана для зображення фаза руху і можна буде продовжувати роботу. Потрібна немала спритність, досвід та активність, щоб успішно рисувати птахів у русі. В таких випадках доречно використовувати швидкі начерки. За допомогою лаконічних засобів в них передається саме головне, характерне для того чи іншого об'єкта.
Начерки - це найбільш стиснута, економна за засобами розповідь про побачене. В тривалому начерку можна детальніше показати натуру, приділити більше уваги істотним деталям. Але і такий начерк повинен залишатися дуже коротким [3].
Поетапність начерку така: спочатку потрібно заздалегідь вдивитися в натуру, оцінити побачене, подумки уявити собі завдання і кінцевий результат роботи. І все це потрібно зробити в надзвичайно стислий відрізок часу, інколи майже миттєво. Таким чином, зміст начерку, виділення істотних елементів, досягнення цільності зображення повинні швидко і впевнено здійснюватися учнями. В результаті систематичної роботи з'являється необхідний досвід та впевненість, які дозволяють в подальшому виконувати начерки на високому рівні.
Щоб засвоїти принципи роботи над анімалістичною тематикою, учням потрібно наполегливо оволодівати правильними методами виконання начерків, застосовувати різні матеріали і техніки рисунку, добиватися правдивої та виразної передачі натури. Потрібно привчити себе дотримуватися послідовності роботи: спочатку швидко та цікаво скомпонувати зображення, відмітивши легкими насічками його межі, потім встановлюють основні пропорції об'єкту, характеризують рухи птахів і проводять необхідні уточнення форми, добиваючись правдивості, виразності та цільності начерку. В більшості випадків всі ці дії здійснюються дуже швидко (див. рис. 1).
Давати загальні методичні вказівки з роботи над начерками важко завдяки різноманітності завдань, що виникають при рисуванні різних представників світу птахів. Однак можна відмітити деякі закономірності такої роботи, дати окремі рекомендації з її проведення. Перш за все, слід враховувати, що послідовність виконання начерку, рисунок від загального до конкретного, від великих, головних частин до більш дрібних, другорядних, необхідність досягнення цільності зображення - и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.