На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Лнгво-психологчн особливост аудювання як виду мовленнєвої дяльност. Дослдження мовленнєвої компетенцї учнв 6-го класу на уроц французької мови в аудюванн на приклад теми Les saisons. Контроль та оцнювання рвня сформованост навичок.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА
Кафедра романо-германських мов
Курсова робота на тему:
«Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні»
Студентки 346 групи
факультету іноземних мов
Квашко Юлії Володимирівни
Науковий керівник
викладач кафедри романо-германських мов
Шевцова Наталія Олександрівна
Суми - 2010р.
План
Вступ
Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
1.1 Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення
Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу
2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
2.3 Контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів шостого класу
2.4 Організація процесу навчання аудіювання у шостому класі
Висновки
Резюме
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Сучасний етап розвитку України позначився значним розширенням міжнародних контактів країни майже в усіх суспільних сферах, у тому числі й в освіті.
Навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Формування вмінь іншомовного спілкування передбачає зокрема оволодіння учнями навичками аудіювання (Проект Державного освітнього стандарту з іноземної мови).
Аналіз наукової літератури показав, що проблемі навчання аудіювання присвячено дуже багато досліджень: Н.І. Гез, Н.В. Єлухіна, Н.Є. Жеренко, С.Л. Захарова, Т.В. Каріх, О.Б. Метьолкіна, Н.С. Харламова, В.В. Черниш для середньої школи.
Актуальність дослідження зумовлена новими вимогами щодо наявності сформованих в учнів 6-го класу вмінь аудіювання.
Об'єктом дослідження є процес дослідження мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні на прикладі теми „Les saisons”.
Метою дослідження є теоретичне обгрунтування методики навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та практична розробка комплексу вправ для формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні.
Завдання:
1) визначити мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;
2) дослідити лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;
3) уточнити труднощі навчання аудіювання учнів 6-го класу;
4) визначити етапи навчання аудіювання учнів 6-го класу;
5) розробити вправи для формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;
6) дослідити контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу.
Методами дослідження є аналіз наукової літератури з методики навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні та узагальнення досвіду навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні в середніх навчальних закладах.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому теоретично обгрунтовано й розроблено методику навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні.
Практичне значення полягає у розробці системи вправ для навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та її реалізації у циклі занять.
Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
1.1. Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів визначені у нормативних документах - ЗЄР та програмі (пос). Разом з цим мета і зміст формування мовленнєвої компетенції були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, Г.В.Рогової, І.О. Зимньої, С.П. Шатілова, О.О. Миролюбова.
Необхідно узагальнити та конкретизувати мету і зміст формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні, саме тому зупинимося окремо на цьому питанні. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі типи мети формування мовленнєвої компетенції:
1. Практична мета, яка передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 - 42; Шатілов, 1977, с. 53 - 55);
2. Виховна мета реалізується через систему особистого ставлення до нової культури у процесі оволодіння цією культурою (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 - 42; Шатілов, 1977, с. 53 - 55);
3. Освітня мета здійснюється у процесі навчання на базі навчального матеріалу, наприклад, текстів для читання, аудіювання (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 - 42; Шатілов, 1977, с. 53 - 55);
4. Розвиваюча мета реалізується у процесі оволодіння учнями досвідом творчості, пошукової діяльності, усвідомлення явищ як своєї, так і іншої дійсності, їх подібності та розбіжності (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 - 42; Шатілов, 1977, с. 53 - 55).
Проаналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С. П. Шатілов, О.О. Миролюбов, Н.І. Гез, А.І. Щукін досліджували зміст формування мовленнєвої компетенції. І вони виділили такі основні компоненти змісту формування мовленнєвої компетенції:
ѕ Мовний матеріал, який повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити учням можливість користуватися іноземною мовою як засобом спілкування (Гез, 1982, с. 52 - 57; Миролюбов, 1967, с. 31 - 38; Шатілов, 1977, с. 55 - 58);
ѕ Уміння і навички, які забезпечують володіння різними видами мовленнєвої діяльності (Гез, 1982, с. 52 - 57; Миролюбов, 1967, с. 31 - 38; Шатілов, 1977, с. 55 - 58).
Тепер вважаємо необхідним конкретизувати зміст і мету формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Це дозволить визначити які конкретно уміння і навички є необхідними для учнів шостого класу і які сприятимуть реалізації формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Тому важливо визначити систему вправ, завдяки якій будуть формуватися ці вміння і навички. Ця система вправ повинна реалізувати етапи формування умінь і навичок учнів шостого класу в аудіюванні і послідовність навчання аудіювання учнів шостого класу.
Таким чином, ми проаналізували і визначили мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні і на основі компонентів змісту визначили систему вправ, яка необхідна для формування вмінь і навичок мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.
1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності
Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О.О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності.
С.Ю. Ніколаєва виділила такі основні компоненти мовленнєвої діяльності:
1. Мотив, який породжує певну думку;
2. Предмет, яким виступає думка;
3. Засіб існування, формування і вираження цієї думки. Ним являється система мови та її фонетичні, лексичні та граматичні засоби;
4. Способи формування та формулювання думки , які, в свою чергу, бувають:
ѕ внутрішні;
ѕ зовнішні усні;
ѕ зовнішні письмові (Ніколаєва, 1999, с. 59 - 61).
Важаємо необхідним конкретизувати лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. За словами С.Ю. Ніколаєвої при аудіюванні учень одержує мовленнєву інформацію, тобто сприймає і розуміє думки інших людей. Аудіювання являється рецептивним видом мовленнєвої діяльності і, в свою чергу, виступає як вербальний засіб спілкування.
Проаналізуємо лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Предметом аудіювання, на нашу думку, є розуміння думок іншої людини, засобом - формування і вираження цих думок, і вважаємо, що аудіювання належить до внутрішнього способу формування та формулювання думки, адже, як уже було зазначено, аудіювання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, а внутрішній спосіб заключається в тому, що людина включається у рецепцію або думання.
Отже, ми проаналізували та дослідили лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і на їх основі виділили предмет, засіб та спосіб аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.
1.2. Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення
Труднощі розуміння аудитивного повідомлення були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, С.П. Шатілова, М.Я. Дем'яненка, Ф.М. Борозьонової.
Необхідно узагальнити та конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення, саме тому розглянемо окремо це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі види труднощів:
1. Суб'єктивні труднощі зумовлені індивідуально-віковими особливостями учнів: рівнем розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам'яті, концентрації уваги (Єлухіна, 1989, с. 28 - 36; Миролюбов, 1967, с. 184 - 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 - 128; Шатілов, 1977, с. 114 - 117);
2. Мовні труднощі зумовлюються характером мовних засобів і структурно-композиційними характеристиками аудіо текстів. Виділяють такі типи мовних труднощів:
· Граматичні труднощі пов'язані з синтаксисом і морфологією
· Лексичні труднощі виникають при кількісному збільшенні словникового матеріалу та його різноманітності, а також при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів
· Фонетичні труднощі пов'язані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення (Єлухіна, 1989, с. 28 - 36; Миролюбов, 1967, с. 184 - 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 - 128; Шатілов, 1977, с. 114 - 117);
3. Труднощі, зумовлені умовами сприймання (Єлухіна, 1989, с. 28 - 36; Миролюбов, 1967, с. 184 - 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 - 128; Шатілов, 1977, с. 114 - 117).
На відміну від С.Ю. Ніколаєвої, Л.А. Єпіфанцева виокремлює наступні труднощі навчання аудіювання.
- Труднощі фонетичного порядку, зокрема, наявність в французькій мові фонем, які відсутні в рідній мові: [r], [n];
- лексичні труднощі проявляються у відмітних від рідної мови способах сполучуваності лексичних труднощів, у підвищеній порівняно з українською мовою омопімічності й багатозначності;
- граматичні труднощі зумовлені відмінностями в структурному оформленні граматичних явищ, розвиненою системою часів, наявністю граматичних явищ, відсутніх у рідній мові;
- графічні труднощі пов'язані з відмінністю між написанням і вимовою. Так, наявність у свідомості учнів графічного образа слова, що відрізняється від звукового, часто перешкоджає упізнаванню цього слова в усному мовленні через більшу чіткість і міцність першого.
В той же час С.Ю. Ніколаєва вирізняє ще чотири види труднощів: пов'з мовною формою (фонетичні, лексичні, граматичні), пов'язані зі змістом (розуміння предметного змісту; розуміння логіки викладу; розуміння загальної ідеї, мотивів, вчинків, дійових осіб), пов'язані з умовами пред'явлення (кількість прослуховувань; темп мовленнєвих повідомлень; джерело аудіювання; опори та орієнтири), пов'язані зі сприйманням виду мовлення (монологічне мовлення; діалогічне мовлення).
Вважаємо необхідним конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення учнями шостого класу, застосувавши системний підхід, що дасть можливість виокремити основні і другорядні труднощі.
Вважаємо, що основними труднощами аудіювання для учнів шостого класу є фонетичні труднощі, адже учням шостого класу важко зорієнтуватися, якщо темп мовлення дуже швидкий, і тоді вони можуть не зрозуміти зміст повідомлення взагалі.
Відповідно другорядними труднощами розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення можемо вважати граматичні, лексичні труднощі та труднощі, зумовлені умовами сприймання.
Таким чином, ми уточнили труднощі розуміння аудитивного повідомлення для учнів шостого класу та на їх основі виділили фонетичні труднощі у якості основих, а в якості другорядних - граматичні, лексичні та труднощі, зумовлені умовами сприймання.
Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу
Навчання аудіювання як діяльності передбачає формування адитивних навичок та вмінь, а також удосконалення механізмів рецептивного плану, які обслуговують цей вид діяльності. Етапи навчання аудіювання визначені в Державному освітньому стандарті з іноземної мови і в працях С.Ю. Ніколаєвої.
Вважаємо необхідним узагальнити етапи навчання аудіювання, тому розглянемо конкретно це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі етапи навчання аудіювання:
1. Етап навчання аудіювання на рівні фрази передбачає дії, спрямовані на:
- розуміння повідомлень даного рівня, побудованих на знайомому матеріалі; реакція на почуте - невербальна (дії, символи);
- розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте - вербальна (з допомогою засвоєних мовленнєвих зразків, що відповідають темі чи ситуації);
- розпізнавання початку повідомлення і його завершення.
2. Етап навчання аудіювання на понадфразовому рівні передбачає дії, що забезпечують:
- розуміння монологічного повідомлення даного рівня, побудованого на повністю знайомому матеріалі; реакція на почуте - невербальна або коротка вербальна;
- розуміння мікродіалогів з наступним визначенням характеру взаємодії партнерів шляхом віднесення сприйнятого діалогу до одного з відомих учням комунікативних (структурно-функціональних) типів мікродіалогів: діалогу-обміну думками, діалогу-волевиявлення, ритуалізованого діалогу.
3. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту передбачає дії, за допомогою яких досягається:
- розуміння зв'язного (монологічного) мовлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі, шляхом членування тексту на смислові частини або виділення інформаційних точок; реакція на почуте - невербальна (дії, символи і т.і.);
- розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте - невербальна або вербальна як у процесі слухання, так і після нього;
- розуміння зв'язного тексту, побудованого тільки на знайомому матеріалі, але такого, що передбачає антиципацію змісту повідомлення по його заголовку, придумування іншого заголовку чи вибір із даних "готових" заголовків найбільш прийнятного, вибір із даних після тексту речень, що відповідають або не відповідають його змісту і т.п.;
- розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик; реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання, тесту множинного вибору і т.п.;
- розуміння зв'язного тексту, що містить деякі незнайомі елементи: слова, словосполучення, про значення яких можна здогадатися на підставі співзвучності з рідною мовою (опора на здогадку, мовний досвід); розуміння можна перевірити за допомогою тесту множинного вибору, відповідей на запитання і т.п.;
- розуміння зв'язного тексту з деякими незнайомими елементами, але здогадка про їх значення здійснюється за формальними ознаками з опорою на знання та асоціативні зв'язки в іноземній мові;
- розуміння зв'язного тексту з наявними незнайомими елементами; здогадка про їх значення здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв'язки;
- розуміння зв'язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділенням спеціальних перешкод з метою подолання їх шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане і т.п.
Усі ці дії формуються в цілісній системі вправ.
Проаналізувавши методичну літературу С.Ю. Ніколаєвої, вияснили, що виділені у ній етапи навчання аудіювання підходять для навчання аудіювання учнів шостого класу. Необхідним вважаємо конкретизувати етапи навчання аудіювання учнів шостого класу, для цього уточнимо їх за допомогою схеми:
Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу
Рівень фрази
Понадфразовий рівень
Рівень тексту
Отже, ми розглянули та проаналізували етапи навчання аудіювання та визначили етапи навчання аудіювання для учнів шостого класу.
2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні
Проаналізувавши підручник Ю. Клименка, зробили висновок, що у ньому недостатня кількість вправ для навчаня аудіювання учнів шостого класу. І тому ми вирішили розробити комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Вважаємо необхідним зобразити за допомогою таблиці систему вправ для навчання аудіювання учнів шостого класу.
Система вправ для навчання аудіювання учнів 6-го класу
Підсистема І
Підсистема ІІ
Вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання.
Вправи для розвитку вмінь аудіювання.
Група 1
Група 2
Група 3
Група 1
Група 2
Вправи для формування фонетичних навичок аудіювання
Вправи для формування лексичних навичок аудіювання
Вправи для формування граматичних навичок аудіювання
Вправи, що готують учнів до аудіювання текстів
Вправи в аудіюванні текстів
Мета вправ І підсистеми - сформувати в учнів слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. До І підсистеми входять не комунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.
Наведемо приклади вправ І підсистеми:
А. Вправи, що спрямовані на формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіювання.
· Вправи на диференціацію звукової форми слова та його розуміння.
Fois - voix
Doigt - toi
Code - cote
Cage - cache
· Вправи на семантизацію похідних і складних слів.
Machine a ecrire, voir - prevoir, construction - destruction, charger - decharger.
· Вправи на розуміння фраз з незнайомими лексичними одиницями і багатофункціональними граматичними структурами.
Il fait frais. Il y a des fleurs. Les oiseaux chantent.
Б. Вправи, що спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.
· Вправи на розвиток імовірного прогнозування.
Ecoutez la premiere phrase et inventez la suite:
Quand il fait chaud…
Ecoutez la caracteristique de la personne et devinez vers quelle profession lui se rapporte:
Chaque matin je vais a l'ecole.
Ecoutez les titres et devinez le sens de ces texts:
“Les saisons”, “Les repas des Francais”, “Les fetes d'automne”.
Ecoutez le debut de l'histoire et devinez le sens de ces texts:
“En automne les Francais not quelques fetes…”
“Je suis allee a Paris. Je suis montee sur la Tour Eiffel…
· Вправи на розвиток уваги та адитивної пам'яті.
Ecoutez les mots et les repetez:
Blanc, gris, violet, rose, roux, vert, noir.
Ecoutez deux phrases et les repetez
C'est le printemps. Ilfait beau.
Ecoutez les mots et definissez quel d'eux se rapportent a notre sujet:
Automne, soleil, cotton, fleurs, vetements, chocolat, orage.
· Вправи на розвиток механізму осмислення.
Ecoutez le dialogue et dites qui parle:
- Allo, c'est l'hotel?
- Oui, c'est bien ca.
- Je voudrais parler a ma fille Yulia.
- Allo, maman, bonjour!...
Ecoutez les phrases et dites ou il y a une action:
“Il fait un temps magnifique: 26 degres a l'ombre.”
Мета вправ ІІ підсистеми - розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні та комунікативні рецептивні вправи.
Розглянемо приклади вправ ІІ підсистеми:
· Вправи на передбачення змісту тексту і розвиток уяви.
Ecoutez le debut de la phrase et la finissez:
Le ciel est noir…
Ecoutez le debut du texte et inventez la suite:
Decembre, janvier, fevrier. C'est l'hiver. Il fait froid. Il neige.
· Вправи на визначення логічної послідовності подій.
Ecoutez le texte et dites quelles actions les heros font:
Alban et Yulia sont en vacances dans les Carpates. Il pleut. La mere de Yulia est a Yalta, au bord de la mer. Elle telephone.
· Вправи на розуміння тексту без домислювань.
Ecoutez le texte et dites il y avait dans lui une telle phrase ou non:
Comme, c'est bizarre!
· Вправи на розуміння основної думки.
Ecoutez le texte et inventez le titre:
- Allo, c'est l'hotel „Boukovel"?
- Oui, c'est bien ca.
- Je voudrais parler а Yulia ou bien а Alban, s'il vous plait.
- Ne quittez pas, je vous passe la chambre и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.