На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Теоретичн основи використання мжпредметних звязкв в процес трудового навчання. Методика вивчення роздлу Технка технологчн процеси виготовлення виробв з конструкцйних матералв у 5 клас. Експериментальна переврка розробленої методики.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2008. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


4
КУРСОВА РОБОТА
«Міжпредметні звязки у процесі трудового навчання»
ЗМІСТ

Вступ
Розділ І. Теоретичні основи використання міжпредметних зв'язків в процесі трудового навчання
1.1. Стан використання міжпредметних зв'язків в процесі трудового
навчання ..................................................................................................................7
1.2. Суть використання міжпредметних зв'язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” ……………………………………………………………………….10
1.3. Аналіз програми з розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 - 6 класах.........................................16
Розділ ІІ. Методичні основи використання міжпредметних зв'язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі
2.1. Методика вивчення розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі з використанням міжпредметних зв'язків.............................................................21
2.2. Планування занять з трудового навчання ...................................................26
2.3. Експериментальна перевірка ефективності розробленої методики з використанням міжпредметних зв'язків при вивченні розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 класі ........................................................................................................................29
Висновки................................................................................................................32
Література...............................................................................................................35
Додатки...................................................................................................................38
Вступ

Зміна умов суспільного життя на сучасному етапі розвитку України призвела до відкриття широких можливостей розвитку національної культури, науки, освіти. Це потребує докорінного реформування процесу навчання і виховання молодого покоління, застосування методів навчання, які допоможуть активізувати пізнавальну і трудову діяльність учнів, розвинути їхню уяву, мислення, технічні і художньо-творчі здібності.
Такі обставини спричинили певні вимоги до вчителя трудового навчання, на якого покладаються особливі завдання із забезпечення підготовки гармонійно розвиненої особистості, носія культурного надбання народу, людини, здатної до творчої діяльності в галузі науки, техніки, мистецтва.[11,26]
Міжпредметні зв'язки в сучасній дидактиці й методиці навчання розглядаються, як одна із найважливіших умов підвищення наукового рівня викладання будь-якого навчального предмета та підвищення ефективності всього процесу навчання.
Реалізація міжпредметних зв'язків у навчанні сприяє наступності у формуванні понять на уроках різних дисциплін. Запровадження ефективних міжпредметних зв'язків - справа всіх вчителів. Кожен має право вносити до неї свій посильний доробок, розвинути світогляд учнів, їх мислення, пам'ять, уяву, здібності. За цих умов ефективніше здійснюються загально дидактичні принципи - свідомості, систематичності, послідовності, доступності - в оволодінні учнями необхідними знаннями, уміннями, навичками, досвідом творчої діяльності.[6,16]
Ефективність навчання можна досягти лише тоді, коли вчитель ставить за мету стимулювання внутрішніх сил особистості до саморозвитку, прагне спонукати учнів до творчого пошуку.
Учитель має спиратися на досвід учнів, їх знання з основ наук, застосовуючи наочні посібники (макети, муляжі), які допомагають розвитку просторової уяви та технічного мислення учнів. Використовуючи міжпредметні зв'язки в навчанні, треба пам'ятати, що вони діють і в зворотньому напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал, який в інших загальноосвітніх курсах вивчаються значно пізніше. [8,6]
Розглядали та досліджували докладніше використання міжпредметних зв'язків: Сергій Бондаренко та Олена Коробова, Микола Курач, Олександр Баранов, Олена Васюк, Валерій Василенко та Оксана Кожем'яка, Павло Кузьменко, Глинская Е.Л., Филатова Г.Д., Титова В.В., Кулаги П.Г., Максимова В.П. та інші.
Таким чином актуальність проблеми та недостатність її розробки в теорії і практиці трудового навчання у поєднанні з практичною значимістю визначили тему нашого дослідження: „Методика вивчення розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 - 6 класах з використанням міжпредметних зв'язків”.
Мета дослідження: розробити і теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити методику використання міжпредметних зв'язків в процесі вивчення розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”.
Об'єкт дослідження: процес трудового навчання учнів 5 - 6 класів загальноосвітньої школи.
Предмет дослідження: методика вивчення розділу: „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 - 6 класах з використанням міжпредметних зв'язків.
База дослідження: НВК № 12.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
1. З'ясувати стан використання між предметних зв'язків на заняттях обслуговуючої праці;
2. Розкрити суть використання міжпредметних зв'язків в процесі трудового навчання;
3. Виконати аналіз програми трудового навчання 5-6 класів з метою відбору тем, при вивченні яких використовуються міжпредметні зв'язки в процесі трудового навчання;
4. Розкрити методику використання у 5 класі міжпредметних зв'язків в процесі трудового навчання, при вивченні розділу «Техніка і технологічні процеси використання виробів з конструкційних матеріалів»;
5. Виконати планування занять на прикладі розділу «Техніка і технологічні процеси використання виробів з конструкційних матеріалів» 5-6 класах;
6. Експериментально перевірити ефективність розробленої методики використання міжпредметних зв'язків у 5 класі.
Методи дослідження: для вирішення поставлених завдань будуть використані такі методи, як, теоретичні, статистичні та математичні:
- аналіз та узагальнення науково-педагогічної та методичної літератури, навчальної програми;
- педагогічного спостереження, бесіди;
- опрацювання результатів оцінок.
Отже, предмет, мета, об'єкт і завдання нашого дослідження визначенні переходимо до теоретичного розгляду проблеми дослідження.
Розділ І. Теоретичні основи використання міжпредметних зв'язків в процесі трудового навчання

1.1. Стан використання міжпредметних зв'язків в процесі трудового навчання

Трудове навчання має тісний зв'язок з шкільними предметами, які передбаченні навчальним планом школи. На уроках праці учні мають можливість застосовувати на практиці знання й уміння, набуті під час вивчення інших предметів. Крім цього, під час трудової діяльності перед учнями виникають проблеми, вирішення яких вимагає ґрунтовних знань з шкільних предметів. Це спонукає учнів глибше вивчати математику, основи здоров'я, образотворчого мистецтва, трудового навчання: технічна та художня праця, історії. Загальноосвітні предмети сприяють успішному навчанню праці, збуджують в учнів інтерес до трудової діяльності, у процесі якої розширюються, поглиблюються й конкретизуються знання з цих дисциплін. [27,18]
Олена Васюк в своїй статті вказується, що: „Використовуючи міжпредметні зв'язки в навчанні, треба пам'ятати, що вони діють у зворотному напрямку. Адже на уроках трудового навчання часто доводиться залучати матеріал, який в інших загальноосвітніх курсах вивчаються значно пізніше.”
Особливе значення для трудового навчання мають міжпредметні зв'язки з креслення. Вони носять як правило, випереджаючий характер, вимагаючи від вчителя праці доброї графічної підготовки, в статті О. Васюк наводиться такий приклад: „Так, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки в 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотриманням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.”[8,6-7]
Шиленко Е.Г. показує підходи до використання міжпредметних зв'язків при вивченні обслуговуючої праці, при цьому слід відмітити, що вона наводить дуже цікаві приклади зв'язків трудового навчання з математикою: „При побудові креслень викрійок швейних виробів виконуються розрахунки по формулах”. Слід звернути увагу учнів на використання постійних і змінних величин. Так ширина сітки для побудови креслення розраховується по формулі:
ВВ1=С4 : 2+Пр.
Учні без зусиль помітять, що величина С4 - змінна, а Пр - у всіх однакова, значить постійна. Вони також використовують на практиці знання про перпендикуляр, прямий кут, паралельні прямі, ділять кут навпіл, побудова спряжень. Тому на уроці повинні бути додаткові таблиці, по яких учні самі знайдуть необхідні їм дані для розрахунків.
Знання математики можна використовувати і для створення проблемних ситуацій. Наприклад, при розкроюванні спідниць кльош (сонце) або півсонце, учні будують лінію низу по колу. Можна запропонувати їм подумати, яку довжину треба відкласти для підгину нижнього зрізу. Порівнюючи різні пропозиції, учениці прийдуть до висновку, що підгин зрізу повинен складати не більше 0,5-0,7 см інакше утворюються складки і підшивку виконувати буде незручно. Вчитель може спитати їх: чому утворюються складки; у якого кола: з меншим або більшим радіусом - довжина більша? Згадавши про прямопропорційну залежність довжини кола від радіуса, дівчата дадуть правильну відповідь. [26,45]
У журналі „Сільська школа України” автор, Сапон В. розповідає, що „Життя і здоров'я є найбільшою цінністю людини. Якщо людина гине чи втрачає здоров'я, це не тільки горе рідним і близьким, але й величезні фінансові втрати держави і суспільства..... Основи здоров'я відіграють значну роль у викладанні трудового навчання. Виконання програми трудового навчання дає величезні можливості не тільки для забезпечення належного рівня загально трудової підготовки, трудового виховання, але й для формування навичок безпечної праці, користування різноманітними інструментами, безпечної поведінки в побуті, школі, громадських місцях.”[22,41-43]
Шутяк В. Г. в своїй книзі „Методика трудового навчання в початковій школі”, розглядає взаємозв'язок трудового навчання з іншими предметами, наприклад: „Надзвичайно багатогранні зв'язки трудового навчання і математики. Так, знання арифметичного матеріалу діти використовують на практиці буквально з перших уроків: під час проведення вимірювань і простих обчислень, визначення кількості деталей у виробі, послідовності трудових операцій, під час використання графічних позначень. Пізніше учні оперують такими поняттями, як периметр, площа, масштаб і ін. Геометричний матеріал використовується на уроках праці під час оволодіння прийомами роботи креслярсько-вимірювальними інструментами, під час побудови окремих геометричних фігур, креслення розгорток, визначення форми предметів.” Також особливої уваги слід приділити зв'язкам трудового навчання з образотворчим мистецтвом: „Зв'язок уроків трудового навчання та образотворчого мистецтва здійснюється при виборі продуктів праці, їх графічному зображення, оздоблення. Виготовлення аплікацій, сувенірів, витинанок, масок для вертепу, персонажів лялькового театру неможливе без елементарних знань сучасного дизайну.”[27,18-19,21]
Вивчення періодичної літератури в основному журналів „Школа і виробництво” та „Трудова підготовка” показало, що проблемі реалізації міжпредметних зв'язків в процесі трудового навчання приділяється недостатньо уваги.
Спостереження за роботою вчителів трудового навчання, які проводились мною під час педагогічної практики показують, що практичне здійснення зв'язків навчального матеріалу по трудовому навчанню з шкільних предметів здійснюється дуже слабо. Тому можна сказати, що використання міжпредметних зв'язків на уроках трудового навчання, майже не використовується.
Таким чином, намагатимемося з'ясувати міжпредметні зв'язки трудового навчання з іншими шкільними предметами.
1.2. Суть використання міжпредметних зв'язків при вивченні розділу ”Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”

В процесі здійснення міжпредметного зв'язку трудового навчання з іншими шкільними предметами неможливо розглядати всі поняття і закономірності, які використовуються як наукові основи трудового процесу.
Проблема міжпредметних зв'язків взагалі має два підходи в їх реалізації. Перший з них передбачає усунення дублювання вивчення одних і тих самих зв'язків, понять в різних навчальних предметах, що здійснюються при розробці програм шкільних дисциплін. Другий - направлений на поглиблення і розширення знань і вмінь учнів по вивченому навчальному предмету. Він реалізується в процесі навчання учнів.
Основним методом виділення зв'язків між предметами в дослідах в 50-х роках був тематико-годинниковий (встановлення взаємозв'язків навчальних тем різних предметів з часом) з елементами логіко-понятійного аналізу (встановлення взаємозв'язків в розвитку основних понять, загальних для ряду предметів). Первинна класифікація міжпредметних зв'язків будувалась на часовому критерії: попередні, супроводжуючі і наступні зв'язки.
Практичне здійснення таких зв'язків сприяє систематизації знань, дозволяє спиратися на раніше вивчений матеріал, розглядати перспективи у вивченні знань.
Однак при вивченні навчальних програм порушувались раніше встановлені логіко-понятійні і часові координаційні зв'язки, знижувалась їх практична цінність і виникала потреба в пошуку більш надійних критеріїв, які відображають багатоаспектність міжпредметних зв'язків у навчанні.
Введена категорія типів міжпредметних зв'язків:
· І тип - по спорідненим законам і теоріям;
· ІІ тип - по методам експериментального дослідження;
· ІІІ тип - світоглядного характеру;
· ІV тип - розрахунково-вимірювального характеру.
Виявлена можливість встановлення міжпредметних зв'язків на основі не тільки загальності змістовних компонентів навчання (факти, поняття, закони, теорії, ідеї), а й загальності навчальних вмінь, способів діяльності вчителя і учнів.
Міжпредметні зв'язки на рівні видів навчальної діяльності встановлюються між загальними прийомами навчальної роботи, загальними способами рішення одноманітних навчальних задач (розрахунково-вимірювальних, графічних, конструктивно-технічних, творчих), загальними способами розумової, речової, образотворчої, художньої та інших видів діяльності, які здійснюються учнями.
Так, наприклад, креслення викрійок учні виконують в 5 класі, а предмет креслення починають вивчати тільки у 7 класі. Тому вчителю трудового навчання необхідно слідкувати за дотримуванням єдиних вимог під час виконання креслень, не допускати формування в учнів неправильних понять та вмінь, які на уроках креслення довелося б виправляти.
З уроків математики учні знайомі з мірами довжини, інструментами для їх вимірювання та побудовою креслень (тільки на площині). Під час знімання мірок учні вперше стикаються з обмірюванням об'ємних тіл. Тому увагу учнів необхідно звертати на те, що креслення викрійки швейного виробу є не проекцією, а розгорткою фігури на площині в натуральну величину. Щоб учні могли це усвідомити, варто використовувати прості моделі геометричних об'ємних тіл, виготовлені з паперу.[8,6]
На уроках трудового навчання в навчальних майстернях, як і на інших уроках, треба привчати учнів до раціоналізації навчальної діяльності. Міжпредметні зв'язки повинні виключити дублювання матеріалу, якщо навіть він вивчався давно. Учні спроможні за завданням учителя самостійно повторити раніше вивчений матеріал з іншою предмета (за повторення слід виставляти оцінки), а на уроці трудового навчання має відбуватися не повторення, а поглиблення знань. Це особливо стосується теоретичного матеріалу.[6,18-19]
Дуже часто на уроках трудового навчання застосовуються міжпредметні зв'язки. Існує декілька визначень „міжпредметних зв'язків”, а саме:
Міжпредметні зв'язки - це дидактичний засіб, який передбачає комплексний підхід до формування й засвоєння змісту освіти, що дає можливість здійснювати зв'язки між предметами для поглибленого, всебічного розгляду, найважливіших понять, явищ, вони є результатом узагальнюючих дій, розвивають системне мислення.[21,48]
Міжпредметні зв'язки - це особливо значні в сучасних умовах наукової інтеграції фактори формування, утримання і структури навчального предмету/
Філософське розуміння структури зв'язку дозволяє виділити в понятті „міжпредметний зв'язок” три суттєвих ознаки (склад, спосіб, направленість) і їх види зв'язку, що розслідуються між предметами: по складу (об'єкти, факти, поняття, теорії, методи); за способом (логічні, методичні прийоми і форми навчального процесу, при допомозі яких реалізуються зв'язки в змісті); по направленню (формування узагальнених вмінь і навичок, комплексне використання знань при рішенні навчальних задач). [15,33,52]
Будь-який випадок зв'язку між предметами повинен мати всі три ознаки і три види міжпредметних зв'язків. Необхідна побудова споріднених ієрархічних структур, які відображають багатосторонній характер міжпредметних зв'язків, які проникають в усі аспекти навчально-виховного процесу.
Проблему класифікації зв'язків розв'язують на основі розкриття їх багатоаспектності. Визначають три типи зв'язків:
o змістовно-інформаційні;
o операційно-діяльнісні;
o організаційно-методичні.
Кожний навчальний предмет - дидактично перероблена система наукових знань, яка вимагає відомості із суміжних наукових областей. Будь-який структурний елемент навчального предмету служить основою міжпредметних контактів в процесі навчання. В змісті кожного навчального предмета, крім спеціальних, закладені елементи методологічних і ідеологічних знань. Міжпредметні зв'язки на основі змісту знань можна віднести до типу змістовно-інформаційних.
Види зв'язків по типу розрізняють:
· по складу наукових знань (фактологічні, понятійні, теоретичні);
· по знаннях про пізнання (філософські, історично-наукові, логічні);
· по знаннях про ціннічні орієнтації (ідеологічні, тобто діалектно-матеріалістичні, ідейно-політичні, політико-економічні, етичні, естетичні, правові).[14,19], [15,31]
Зв'язки в способах навчально-пізнавальної діяльності і вмінь учнів в навчанні різним навчальним предметам представляється правовірним віднести до типу операційно-діяльнісних. Необхідність виділення і здійснення особливого типу операційно-діяльнісних зв'язків обумовлена самою структурою навчального предмету, яка має в собі крім змістовних і процесуальних елементи, які визначають пізнавальну і інші види діяльності учнів в процесі навчання.
Види міжпредметних зв'язків операційно-діяльнісного типу розрізняють по наступним критеріям:
за способом практичної діяльності у використанні теоретичних знань - „практичні”, які сприяють виробленню в учнів рухових, трудових, конструктивно-технічних, розрахунково-вимірювальних, розрахункових, експериментальних, образотворчих вмінь;
за способом навчально-пізнавальної діяльності в „здобуванні” нових знань - „пізнавальні”, які формують загальнонавчальні узагальнені вміння розумової, творчої, навчальної, організаційно-пізнавальної діяльності;
за способом цінічно-орієнтаційної діяльності - „цінічно-орієнтаційні”, необхідні для вироблення вмінь оціночної, комунікативної, художньо-естетичної діяльності, що має велике значення у формуванні світогляду учня.
При вивченні теоретичних основ тих чи інших трудових операцій необхідно привчати учнів використовувати відомості по іншим навчальним дисциплінам, але при цьому не можна забувати основного: кожне заняття в майстернях забезпечує засвоєння учнями в суворій системі і послідовності знань, вмінь і навичок по темі, що вивчається. А між тим, не вияснивши дидактичної сутності міжпредметних зв'язків, можна перетворити їх в самоціль, що негативно скажеться на якості знань учнів і на формуванні в них трудових вмінь. [15,32-34]
Для здійснення міжпредметних зв'язків, крім об'єктивних передумов, потрібно вміння вчителя притягнути для конкретного заняття по трудовому навчанню необхідні відомості з інших шкільних дисциплін. Слід враховувати при цьому, що учень черпає знання, крім уроків, з навколишньої дійсності: кіно, радіо, телебачення, газети, журнали, виробництво і т.д. Важливо крім цього, вчителю визначити методи і прийоми реалізації зв'язків.
Таким чином, зв'язки трудового навчання з іншими шкільними предметами являються необхідною умовою глибокого і всебічного засвоєння теми, що вивчається.
Зв'язки трудового навчання можуть бути здійснені наступним шляхом:
1. Зв'язки внутріпредметні:
використання знань, умінь отриманих учнями в процесі трудового навчання за попередні роки;
використання відомостей про працю і виробництво;
використання матеріалу про досягнення сучасної науки і техніки, який ще не увійшов у зміст навчання;
зв'язок з позакласним заняттям з технічної творчості учнів.
2. Зв'язки з іншими навчальними предметами:
використання математичного апарату;
зв'язок з іншими предметами.
Міжпредметні зв'язки функціонують в процесі навчання і здійснюються з допомогою тих чи інших методів і організаційних форм. Це дозволяє виділити вторинний, підпорядкований першим двом типам організаційно-методичних зв'язків, що має самостійне значення. Міжпредметні зв'язки цього типу збагачують методи, прийоми і форми організації навчання.
Види зв'язків даного типу розрізняються:
за способом засвоєння зв'язків в різних видах знань (репродуктивні, пошукові, творчі);
за широтою здійснення (міжкурсові, внутріциклові, міжциклові);
за часом здійснення (послідовні, супутні, перспективні);
за способом взаємозв'язку предметів (односторонні, двосторонні, багатосторонні);
за постійністю реалізації (епізодичні, постійні, систематичні);
за рівнем організації навчально-виховного процесу (позаурочні, тематичні та інші);
за формами організації роботи учнів і вчителів (індивідуальні, групові, колективні).[14,19]
Міжпредметні зв'язки реалізуються в різних формах організації навчальної і позанавчальної діяльності: на узагальнюючих уроках-лекціях, комплексних екскурсіях, в домашніх завданнях, на міждисциплінарних факультативах, конференціях, тематичних вечорах, в роботі учнівських наукових суспільств і т.д. Характер навчальної діяльності учнів і навчаючої діяльності вчителів при цьому буде різною (індивідуальна, групова або колективна).
Отже, суть міжпредметних зв'язків можна розглядати як дидактичний еквівалент не тільки міжнаукових зв'язків, але й зв'язків науки з іншими формами суспільної свідомості і видами людської діяльності. Тому, спробуємо показати методичну реалізацію їх на основі наступних зв'язків з математикою, основами здоров'я, довкіллям, образотворчим мистецтвом та трудовим навчанням: технічна і художня праця у початкових класах.
1.3. Аналіз програми з розділу „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів” у 5 - 6 класах

Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.
Основна мета трудового навчання - формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного, інформаційного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навичок творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.
Трудове навчання має розв'язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення. У процесі трудового навчання учні оволодівають загально-трудовими знаннями, та вміннями, вчаться розв'язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов'язковий мінімум знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.
Програма трудового навчання для учнів 5 - 9 класів передбачає наступність у розвитку знань та вмінь, набутих в 1 - 3-х класах і є базою для наступного профільного навчання у 8 - 11 класах, вона також передбачає єдину загальнотрудову підготовку учнів за такими основними розділами: „Проектування виробів”, „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів”, „Раціональне ведення домашнього господарства”, „Технологія вирощування рослин”, „Технологія догляду за тваринами”.
Після аналізу програми, а саме модуля „Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів з конструкційних матеріалів ” у 5 - 6 класах виявлено такі теми робіт:
5 клас: (16 год.)
· Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.
· Технологічні процеси ручної обробки деталей виробів.
· Техніка.
· З'єднання деталей виробів. Техніко-технологічна документація.
· Оцінка об'єктів і процесу технологічної діяльності.
6 клас: (12 год.)
· Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.
· Техніка.
· Ручна і механічна обробка деталей виробів. Монтаж виробів.
· Оздоблення виробів.
· Оцінка об'єктів і процесу технологічної діяльності.
При вивченні даного розділу у 5 класі учні повинні знати: процес і етапи виготовлення виробу; способи отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів; особливості процесу різання різних матеріалів, етапи і правила розкрою тканини; поняття про технічну культуру, про вишивку як вид декоративно-ужиткового мистецтва; машину як один із видів техніки, призначення і загальну будову універсальної побутової швейної машини з ручним і ножним приводом, будову машинної голки, шпульного ковпачка; технологічні операції в технології виготовлення виробу, типові професії, робота яких пов'язана з виготовленням та обробкою текстильних матеріалів, об'єкти їх праці, типові умови праці, загальні вимоги до працівників цих професій; візуальний метод оцінювання, поняття витрат.
Учні повинні вміти: підготовляти тканину до розкроювання; раціонально розкладати лекала на тканині; крейдувати деталі розкладки та розкроювати деталі на тканині; організовувати робоче місце для виконання ручних та волого-теплових робіт з обробки тканини; виконувати ручні шви, прасувати; вибирати мотиви для вишивання та розміщувати вишивку на виробі; розпізнавати і зображувати машинні шви та їх графічне зображення; визначати технологію виконання швів; заправляти швейну машині та керувати нею;
працювати і інструкційними картками; вимірювати лінійні розміри виробу за допомогою лінійки і сантиметрової стрічки; визначати основні витрати на виготовлення виробу.
При вивченні даного розділу у 6 класі учні повинні знати: схему розкладки лекал деталей фартуха на тканині; будову і принцип роботи регулятора натягу верхньої нитки, будову та принцип роботи моталки швейної машини; послідовність обробки і з'єднання деталей фартуха; українську вишивку як традиційний вид оздоблення одягу; техніки вишивання, характерні для свого регіону; способи і прийоми контролю геометричних розмірів деталей із різних конструкційних матеріалів; поняття дійсний розмір і номінальний.
Учні повинні вміти: економно розкладати лекала на тканині; розрізняти строчки з нерівномірним, слабким або надмірним натягом ниток; усунути дефекти строчок з нерівномірним натягом ниток, намотувати нитки за допомогою моталки; виконувати накладний і настрочний шви та їх графічне зображення; графічні зображення вивчених швів; види вишивки: однобічні і двобічні, глухі і прозорі, лічильні і вільні; розрізняти основні види орнаментів, характерні для української народної вишивки, технологію вишивання штапівкою і косим хрестиком; контроль розмірів швейних виробів.
Безпосередньо у програмі не виділяються міжпредметні зв'язки з іншими навчальними дисциплінами в школі. Для цього ми самостійно спробуємо встановити такі зв'язки з математикою, основами здоров'я, довкіллям, образотворчим мистецтвом та трудовим навчанням: технічна і художня праця у початкових класах, так як ці дисципліни вподальшому є основою вивчення обслуговуючої праці.
5 клас
Так при вивченні теми: „Види технологічних процесів. Розмічання. Різання.”, у 5 класі, слід спиратись на знання з математики, які були здобуті в 1 класі з теми: „Геометричні фігури”, „Величина та одиниці величини”; з образотворчого мистецтва з теми: „Прості форми. Ліплення”; основ здоров'я у 2 класі: „Безпека в школі. Ситуації можливої небезпеки у школі”, „Охайність і особиста гігієна”.
Тема: „Технологічні процеси ручної обробки деталей и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.