На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Тратицйний пдхд монторингу якост вищої освти. Дагностична система визначення ефективност професйної дяльност персоналу вищих учбових закладв. Управлння якстю за стандартами ISO 9000:2000. Сучасн статистичн методи в процес монторингу.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 06.07.2009. Сдан: 2009. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


4
36
Моніторинг систем управління якістю ВНЗ

Моніторинг якості вищої освіти. Традиційний підхід

Традиційно моніторинг якості вищої освіти пов'язується зі спостереженням та оцінюванням результатів освіти з подальшим їх аналізом і вжиттям заходів для підвищення рівня підготовки випускників ВНЗ.
У розвиток цього підходу пропонувалось у 1 розглядати моніторинг як систему, яка включає взаємодію суб'єктів (зовнішніх і внутрішніх) та об'єктів (студенти, викладачі, навчальний процес).
Виходячи з світових тенденцій розвитку вищої школи, варто відзначити перспективність рейтингової системи поточного контролю успішності студента, яка сприяє суттєвому підвищенню рівня якості підготовки за рахунок стимулювання студента до планомірної, систематичної навчальної діяльності протягом усього семестру. Передумовою для створення ефективної системи контролю є організація інтерактивного процесу навчання, коли викладач і студенти є партнерами на шляху до здобуття нових знань, а також належна організація самопідготовки студента.
Останнім часом поширеною стала практика поєднання результатів поточного і проміжного контролю у інтегровану оцінку успішності студенту за семестр. Ця оцінка пропорційно враховує рівень відвідування занять, результати поточного контролю (тестів, контрольних робіт, поточних завдань, наукової роботи) і поточного контролю (заліків, іспитів, курсових робіт, практики). Інтегрована оцінка успішності студента за семестр дорівнює:
Oic = P1В3 + P2PПК + P3PПРК, де
де P1, P2, P3 - вагові коефіцієнти оцінки відвідування занять В3, результатів поточного контролю PПК та проміжного контролю PПРК.
Аналогічно за рейтинговою системою має оцінюватись діяльність викладацького складу та іншого персоналу ВНЗ:
OiП = P1РОС + P2PМР + P3PНД, де
де P1, P2, P3 - вагові коефіцієнти результатів опитування студентів щодо якості викладання РОС, експертної оцінки результатів методичної діяльності викладача PМР, експертної оцінки результатів наукової діяльності PНД.
У 2 деталізовано вимоги до традиційної системи моніторингу, його змісту, функцій та методів. При цьому наголос робиться на необхідності відслідковування не тільки рівня професійної підготовки спеціаліста, а також його особистісних якостей. На рис.2 наведено основні вимоги до моніторингу якості вищої освіти.
На рис. 3 наведено функції моніторингу.
На рис. 4 наведено методи моніторингу якості вищої освіти.
У 3 наведено практичні рекомендації щодо здійснення моніторингу за якістю підготовки студентів у розрізі організаційної структури ВНЗ. У таблиці 1 представлено типові моніторингові функції кожного організаційного рівня ВНЗ.
Таблиця 1
№ з/п
Рівень організаційної структури ВНЗ
Функція моніторингу
Відповідальний

Рівень ректорату
Організація навчального процесу кафедри/факультету; виконання навчальних планів; робочих програм; виконання поточного та проміжного контролю; використання технічних та програмних засобів у навчальному процесі; проведення вибіркових тестувань (ректорські контрольні); організація самостійної роботи студентів; організація контролю за відвідуваністю лекцій; проведення анкетування студентів і викладачів; складання звіту
Уповноважений ректором співробітник
Рівень деканату
Аналіз сесій з урахуванням успішності студентів різних спеціальностей; аналіз інформації з кафедр щодо самостійної підготовки студентів; організація олімпіад; організація додаткових занять
Декан, або уповноважений ректором/ деканом співробітник
Рівень кафедри
Поточний тестовий контроль знань, попереднє тестування; повторне здавання заліків та іспитів комісії; оцінювання залишкового рівня знань за результатами навчання суміжних спеціальностей; контроль за засвоєнням практичних навичок та умінь; проведення конкурсів, семінарів, олімпіад для студентів; додаткове навчання для студентів, що відстають
Завідувач кафедрою та/або уповноважені ним співробітники
Студентський рівень
Оцінювання рівня викладання, умов навчання
Деканат
Рівень випускника ВНЗ
Анкетування випускників
Департамент працевлаштування, факультети, кафедри
У багатьох роботах, присвячених проблемі створення і функціонування системи моніторингу, представленої на рис.1, описано її окремі елементи, запропоновано конкретні методи і підходи, які спрямовані на покращення рівня підготовки студентів. Так у 4, 5 досить детально висвітлено питання створення якісних тестових завдань для об”єктивності засвоєння знань. Представлено результати та практичні рекомендації досліджень, пов”язаних з визначенням надійності, валідності, оптимального розміру тесту і часу проведення тестування, а також статистичного аналізу результатів тестування і вироблення рекомендацій щодо поліпшення тесту, вивчення слабких місць і коригування навчального процесу.
У 6 запропоновано діагностичну систему для визначення університетських умінь, які визначають ефективність професійної діяльності персоналу вищого учбового закладу. Система також здійснює прогнозування успішності виконання персоналом професійних функцій. Систему можна використати для атестації та підбору персоналу ВНЗ.
У 7 наведено результати впровадження системи автоматизованого тестування студентів на всіх етапах навчання, визначення рейтингу студента. Система орієнтована на посилення контролю якості процесу навчання та підвищення об'єктивності оцінювання. Крім того, система здійснює психологічне тестування студента, яке дозволяє отримати додаткову інформацію для індивідуалізації процесів навчання. Звернуто увагу на складність вирішення завдання оцінювання творчих здібностей студента.
Натомість, у 8 надано рекомендації щодо створення тестових завдань, які визначають готовність студентів до творчої діяльності.
У 9 розглядається технологія моніторингу якості викладання. Запропоновано модель, яка дозволяє здійснювати систематичне коригування навчального матеріалу з урахуванням попередньої підготовки студентів на основі регулярного контролю знань у тестовій формі, а також забезпечує досягнення кожним студентом необхідного ступеню оволодіння навчальними одиницями тематичного модуля, визначеного освітнім стандартом. При безумовній корисності розглянутих підходів і методів та доцільності їх використання у практиці ВНЗ існує певна вада, яка притаманна розглянутій вище системі моніторингу вищої освіти. Вона полягає у зосередженні на контролі за кінцевими результатами навчання, зокрема, рівнем підготовки студента. В той час, як процеси, з яких складається діяльність ВНЗ, і які є саме тією визначальною ланкою, від якої залежить якість вищої освіти, залишаються певною мірою поза увагою системи моніторингу.
Автори дослідження пропонують усунути прогалину, пов'язану з відсутністю системності, використавши принципи TQM та стандарти ISO серії 9000 версії 2000 року для побудови ефективної системи моніторингу якості підготовки випускника ВНЗ.
2. Система моніторингу СУЯ ВНЗ за стандартами ISO 9000:2000

Відповідно до вимог 10 організація, яка впровадила систему управління якістю повинна забезпечити 3-х рівневий моніторинг, який складається з:
моніторингу та вимірювання показників системи управління якістю;
моніторингу та вимірювання продукції;
моніторингу та вимірювання показників процесів.
У 11 наведено методичні рекомендації, які розширюють сферу дії системи моніторингу, визначену стандартом 10. У 12 надано роз'яснення стосовно того, що є продукцією ВНЗ, а у 13 описано з яких ключових процесів складається його діяльність. Виходячи з специфіки діяльності ВНЗ, його систему моніторингу СУЯ відповідно до стандартів ISO 9000:2000, можна зобразити у вигляді, представленому на рис. 5.
Порівняльний аналіз системи моніторингу СУЯ ВНЗ, наведеної на рис.5, з системою на рис. 1 (СМЯВО) свідчить, що СМСУЯ увібрала у себе усі елементи, або складові СМЯВО. Так, елементи зовнішнього моніторингу СМЯВО увійшли до першого рівня СМСУЯ. При цьому додались важливі нові елементи, такі, як внутрішній аудит СУЯ, самооцінка ВНЗ, визначення ступеню задоволеності усіх заінтересованих сторін, зовнішні аудити органу сертифікації СУЯ та, за потреби, підприємств і замовників (роботодавців), аналіз вищого керівництва, аналізування даних, аналізування витрат, бенчмаркінг. А ці нові складові мають значно підвищити ефективність і результативність моніторингу.
Елементи внутрішнього моніторингу СМЯВО, пов'язані з оцінюванням якості підготовки студентів, увійшли до ІІ рівня СМСУЯ. До них додався ще один елемент - управління невідповідною продукцією, який визначає процеси повторного контролю відстаючих студентів. А елементи внутрішнього моніторингу СМЯВО, пов'язані з контролем якості викладання, увійшли до ІІІ рівня СМСУЯ - моніторингу якості ключових процесів, одним з яких є процес управління ресурсами, у тому числі людськими, тобто, персоналом ВНЗ.
Ще одне суттєве посилення системи моніторингу СМСУЯ здійснено за рахунок введення моніторингу за 9 ключовими процесами ВНЗ, крім щойно згаданого. Можливі методики оцінювання якості зазначених на рис. 5 ключових процесів за системою показників (параметрів), які їх описують, наведено у 13. Дані, отримані в процесі моніторингу І,ІІ, ІІІ рівнів, є джерелами інформації для здійснення коригувальних і запобіжних дій, що в свою чергу сприяє постійному поліпшенню діяльності ВНЗ. Надамо декілька коментарів до запропонованої СМСУЯ. Так, внутрішні і зовнішні аудити СУЯ доцільно здійснювати за методологією, описаною у 14.
Визначення ступеню задоволеності заінтересованих сторін здійснюється через письмове анкетування.
ВНЗ можна використати методику проведення самооцінювання, наведену у додатку А до 11. Аналізування даних на всіх трьох рівнях СМСУЯ бажано здійснювати з використанням відповідних статистичних методів, описаних у 15, вироблення рішень та виконання дій за результатами аналізування здійснюється на основі логіки, досвіду та підтвердженої ним інтуїції. Результатами аналізування з боку вищого керівництва ВНЗ мають стати нові цілі щодо рівня якості підготовки студентів, стратегія стосовно підвищення задоволеності замовників, маркетингу, плани зменшення втрат, оцінювання придатності структури та ресурсів ВНЗ для майбутнього розвитку. Методику проведення бенчмаркингу описано у 12 та 7, наведено особливості використання цього інструменту для ефективного управління ВНЗ.
Методика аналізування витрат описана у 16.
Для запровадження процесу постійного поліпшення діяльності ВНЗ можна використати методику, описану у додатку Б до 11. При цьому дуже важливим є установлення конкретних цілей щодо поліпшення для персоналу на всіх рівнях організаційної структури ВНЗ, запровадження чіткого порядку подання пропозицій і швидкого реагування на них, а також визначення та винагородження за досягнення успіхів у справі поліпшення. Прикладом може слугувати система заохочення персоналу, описана у 17.
Збирання та зберігання даних, отриманих в процесі моніторингу за СУЯ ВНЗ можна здійснювати за допомогою інформаційної системи підтримки СУЯ, описаної у 18.
Підсумовуючи результати порівнянні СМ СУЯ і СМЯВО, слід відзначити їх головну відмінність - запровадження моніторингу за ключовими процесами ВНЗ. У 19 наведено методику опису процесів дослідно-конструкторської організації. Запропонований підхід можна використати для опису процесів ВНЗ. У 20 надано методику оцінювання навчального процесу на кафедрі ВНЗ через визначену систему 10-х показників. Кожен показник оцінюється у балах від 0 до 10 у відповідності з кваліметричною шкалою групою експертів. На основі індивідуальних оцінок експертів розраховується загальна оцінка процесу. Для вирішення задачі оброблення великих масивів статистичних даних з контролю за роботою кафедр розроблено відповідну комп'ютерну програму. Цей підхід певною мірою збігається зі згадуваною вище методикою, представленою у 13. У випадку, коли діяльність ВНЗ розглядається як досить велика кількість взаємопов'язаних і взаємодіючих процесів, кожен з яких в свою чергу описується великою кількістю показників (у наведеному вище прикладі - 10). Тому виникає завдання знаходження серед них ключових, тобто, таких, які впливають на виходи свого процесу, а також інші процеси.
У відповідності з процесним підходом, визначеним у 10, моніторинг за належним функціонуванням ключових процесів, з яких складається діяльність організації та на яких базується модель системи управління якістю (СУЯ), передбачає спостереження за системою показників, що характеризують кожен з зазначених процесів. При цьому слід враховувати, що процеси є взаємопов'язаними і взаємодіючими між собою. Згідно з методологією процесного підходу виходи одного процесу є входами іншого. Стандарт 10 вимагає також опису взаємодії між процесами.
Можна зробити припущення про те, що показники, які описують взаємопов'язані процеси, також пов'язані між собою. Можливі два варіанти зв'язку між показниками процесів. Перший, прямий зв'язок, якщо при визначенні значення показника одного процесу використовується значення показника іншого процесу. Другий, опосередкований зв'язок, якщо на значення показника одного процесу впливає значення показника іншого процесу. Надамо роз'яснення на прикладі трьох процесів, кожен з яких характеризується двома параметрами: температурою та тиском (t1D1, t2D2, t3D3). Виходи першого процесу є входами другого, а виходи першого і другого - входами третього. Розглянемо взаємодію між процесами з точки зору отримання якісного проміжного та кінцевого результату, тобто виробу на виході першого, другого й третього процесу. Згідно з технологією виріб на виході першого процесу вважається якісним, якщо температура і тиск досягли певних значень, наприклад t1, D1. Виріб на виході другого процесу буде якісним, якщо температура другого процесу буде доведена за допомогою відповідного технологічного обладнання до значення t2, а тиск до D2. Тобто, t2 = t1 + 1, D2 = D1 + 1. Відповідно кінцевий виріб буде якісним, якщо t3 = t2 + 2, D3 = D2 + 2 (“1, 2, 1, 2 - приріст температури та тиску відповідно до технологічних вимог протікання процесів). Це є прикладом зв”язку першого типу і може бути записано у такому вигляді: t2R0t1, t3R0t2, D2R0D1, D3 R0D2, де R0 визначає наявність взаємозв'язку, або відношення. В той же час, якщо температура першого процесу не досягла t2, то дотримання необхідного рівня тиску D1 у першому процесі не дозволить отримати якісний виріб на його виході. Аналогічно для виходів другого та третього процесів, якщо температура у другому процесі буде меншою за значення t2 та t3, то на виході цих процесів не можна отримати якісного виробу. Тобто, значення температури опосередковано впливає на значення тиску, і, відповідно, на кінцевий результат.
Таким чином D2 = D1 + 1 за умови, якщо t2 досягло встановленого значення і може бути записано, як у попередньому випадку, D2 Rt2.
D3 = D2 + 2 за умови, якщо t3 досягло встановленого значення, тобто D3 Rt3.

Це є прикладом зв”язку другого типу - опосередкованого, або змістовного зв”язку, а R визначає наявність змістовного відношення.

У разі, якщо діяльність організації розглядається як сукупність великої кількості взаємодіючих процесів, кожен з яких характеризується системою показників, виникає завдання відповідно до вимог стандарту 10 виділити з досить великої кількості показників (десятки ато і сотні) ті, які взаємопов”язані між собою і безпосередньо впливають на кінцевий результат діяльності організації 13.

Вирішення цього завдання дасть змогу оптимізувати контроль і управління ключовими процесами на основі контролю за відносно невеликою кількістю так званих проміжних показників.

Для аналізу систем показників, що характеризують усю діяльність організації, розглянемо парні взаємозв”язки або відношення між показниками. При чому показники можуть бути вхідними, які не належать від інших, проміжними, які залежать від інших, і вихідними, від яких не залежать інші показники.

Формалізовано парні відношення між показниками можна представити у формі матриці сумісності, яка є квадратною бінарною матрицею, проіндексованою по обох вісях множини показників процесів де P1 = P1, P2, P3 … Pn, де n - число показників.

P1
P2
P3
P4
Pj

Pn
P1
P11
P12
P13
P14
Pj1

P1n
P2
P21
P22
P23
P24
Pj2

P2n
P3
P31
P32
P33
P34
Pj3

P3n
A =

P41
P42
P43
P44
Pj4

P4n
Pi
Pi1
Pi2
Pi3
Pi4
Pij

Pin

Pn
Pn1
Pn2
Pn3
Pn4
Pn5

Pnn
де Pij =
1, якщо між Pi і Pj існує відношення
0, якщо відношення відсутнє
i =
1, N ;
j =
1, N

У позиції (i, j) матриці сумісності А Pij = 1, якщо між показниками Pi та Pj існує відношення Ro, або безпосередній прямий зв”язок, тобто, як зазначалось вище, значення Pj можна отримати через значення Pi. Наявність відношення між Pi і Pj буде мати вигляд PiRoPj, а відсутність

Pi
Ro
Pj,
і при цьому Pij=0.

У матриці кожен елемент є недосяжним для самого себе, тобто:

Pi
Ro
Pj,
i =
1, N.

Матрицю А можна представити у вигляді графу G (P,Ro), вершинами якого є множина показників Р, а кожна дуга (Pi Pj) відповідає умові PiRoPj, тобто запису “1” у позиції (i j) матриці А. Якщо застосовувати цей підхід до наведеного вище прикладу трьох процесів, кожен з яких характеризується температурою і тиском, то матриця А буде мати вигляд:

P1
P2
P3
P4
P5
P6
P1(t1)
0
0
1
0
0
0
P2(D1)
0
0
0
1
0
0
A =
P3(t2)
0
0
0
0
1
0
P4(D2)
0
0
0
0
0
1
P5(t3)
0
0
0
0
0
0
P6(D3)
0
0
0
0
0
0

Елементи P1 і P2 не залежать від інших, а для того, щоб отримати значення елементів P3, P4, P5, P6 необхідно мати значення P1, P2, P3, P4 відповідно.

Інформаційний граф G (P, Ro) у цьому досить простому випадку буде мати вигляд, представлений на рис. 6.

Для формалізації виділення вхідних, проміжних і вихідних показників процесів потрібно на основі графу G(P,Ro) побудувати матрицю досяжності В.
Матриця В є квадратною бінарною матрицею, яка проіндексована за обома вісями множиною показників Р, аналогічно матриці сумісності А.

Рис. 6

Запис “1” у позиції (i j) матриці В відповідає наявності для пари показників (PiPj) змістовного відношення досяжності R. При цьому елемент Pj вважається досяжним з елементу Pi тобто PiRoPj, якщо на графі G(P,Ro) існує направлений зв”язок від вершини Pi до вершини Pj. Якщо
Pi
Ro
Pj,
то відношення досяжності між Pi і Pj відсутні і у позиції
(i j) матриці В записується “0”. Відношення досяжності є транзитивним, тобто, якщо PiRPк і PкRPj, то PiRoPj,
i, j, k =
1, N .
Записи “1” в j-тому стовпчику матриці В відповідають показникам Pi, котрі необхідні для отримання значень елементів Pj і які є множиною елементів передування С(Pi) для цього елементу.
Записи “1” в i-тому стовпчику матриці В відповідають всім елементам Pj, які досягаються з елементу Pi і які є множиною досяжності R(Pj) цього елемента. Показники, рядки яких у матриці В не містять одиниць (нульові рядки) є вихідними, а показники, відповідні нульовим стовпчикам матриці В, є вхідними. Показники, які не мають нульового стовпчика або рядка, є проміжними.
Для наведеного прикладу матриця В буде мати вигляд:
P1
P2
P3
P4
P5
P6
P1
0
1
1
0
0
0
P2
0
0
0
1
0
0
В =
P3
0
0
0
1
1
0
P4
0
0
0
0
1
1
P5
0
0
0
0
0
1
P6
0
0
0
0
0
0
Відмінність стовпчиків матриці В і А можна пояснити тим, що у матриці В враховано змістовне відношення (другий тип зв”язку між показниками відношення R), а у матриці А тільки безпосередній зв”язок або відношення Ro.
З аналізу матриці В випливає, що показники P1 є вхідним, показник P6 - вихідним, а показники P2 P3, P4, P5 є проміжними. На основі матриці В можна побудувати структурований по вхідним (L1 ), проміжним (L2) і вихідним показникам (L3 ) граф системи показників GS(P,R), що описують процеси, з яких складається діяльність організації.
Цей граф є результатом аналізу множини елементів передування С(Pi) і досяжності R(Pj). Граф GS(P,R), який отримано з матриці В наведеного вище прикладу, представлено на рис. 7.
Побудований граф має бути проаналізовано стосовно надмірності (зайвих дуг та елементів). Отриманий, після видалення зайвих показників і зв'язків, граф буде визначати оптимальну структуру показників ключових процесів, з яких складається діяльність організації.
Аналіз внутрішньо системних зв'язків ключових процесів організації може бути проведений за допомогою матриці сумісності. Матриця має однакові стовпчики і рядки, які відповідають порядковим номерам процесів. Рядок визначає процеси стовпчиків, для яких входами є виходи процесів даного ряду. Стовпчик визначає процеси рядків, які є входами для процесів даного стовпчика.
У матриці на табл. 2 зв'язок між процесами відмічено “1” у відповідній клітинці, а відсутність “1” говорить про відсутність зв'язку між процесами.
Таблиця 2
Номери процесів











1
1

1
1
1
1
1

1
1
1

1
1

1

1
1
1


1
1
1

Наявність тільки пустих клітинок у рядку говорить про те, що виходи процесів у рядку є зовнішніми (процеси 7 та 9). Наявність тільки пустих клітинок у стовпчику (процеси 1 та 4) говорить проте, що входи процесів у стовпчику є зовнішніми. Присутність одиниць у рядку та стовпчику говорить про те, що входи і виходи процесів є внутрішніми.
Ефективний моніторинг ключових процесів передбачає використання сучасних статистичних методів.
3. Використання сучасних статистичних методів в процесі моніторингу

У 15 наведено перелік статистичних методів, які мають стати у пригоді організації в процесі розроблення, впровадження, підтримання та поліпшення СУЯ відповідно до вимог ISO 9001. В залежності від виду діяльності організації рекомендовано и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.