На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик сторичн психолого-педагогчн основи морального виховання учнв, його мсце та значення в практичнй робот вчителя на сучасному етап. Можливост урокв образотворчого мистецтва в процес морального виховання учнв молодшого шкльного вку.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 19.09.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


35
Вступ
Актуальність дослідження. Нині українське суспільство прагне до створення системи утворення світового класу. Намітилися нові перспективи для вдосконалення його якості. У цьому контексті актуалізується проблема посилення ціннісного сенсу освіти як провідного чинника прогресу суспільства. Ця лінія чітко позначена в державних документах., Концепція національного виховання» декларує, що стратегічним орієнтиром в освіті повинна стати ідея формування людей нової генерації з інноваційним творчим типом мислення, з розвиненою світоглядною культурою, з етично відповідальним відношенням до світу. У зв'язку з цим перед сучасною школою ставиться завдання виховання відповідального громадянина, здатного самостійно оцінювати дійсність і будувати свою діяльність відповідно до інтересів навколишніх його людей. Рішення цих завдань пов'язане, передусім, з формуванням стійких моральних якостей особи школяра.
Динамічна і іноді непередбачувана соціально-політична обстановка в країні значно ускладнила характер і тенденції освіти і, пред'являючи до нього нові вимоги, висуває на одне з перших місць проблеми морального виховання. В умовах ринкових стосунків потрібні не лише самостійність, гнучкість, діловитість кожного члена суспільства, але і виховання нової особи, орієнтованої на загальнолюдські моральні цінності, що сприяє успішному розвитку особистості. В той же час вивчення передового досвіду і відповідної літератури показало, що здійснення цього процесу найефективніше в шкільному віці, через залучення дітей до образотворчого мистецтва. Саме цілеспрямована навчально-виховна робота в школі створює унікальну можливість розширити пізнавальні якості, кругозір через виявлення інтересу до образотворчого мистецтва.
Моральне виховання підростаючого покоління є багатоплановим і багатогранним процесом, пов'язаним з іншими аспектами педагогічної діяльності. Вивчення відповідної вітчизняної і зарубіжної наукової літератури дає можливість скласти уявлення про моральний ідеал, гуманізм особи.
У педагогічній літературі досліджувана нами проблема знайшла віддзеркалення у фундаментальних дослідженнях Крупской Н.К., Макаренко А.С., Луначарського А.В., Сухомлинського В.А., Архангельського А.М., Болдирєва Н.М., Харламова И.Ф. Амонашвілі Ш.А., Рувинського Л.І. та ін., в яких виявляється суть основних понять теорії морального виховання, вказуються шляхи його подальшого розвитку.
Ряд досліджень освітлюють різні напрями морального виховання: Іманов А.К., Івахнова Л.А., Калюжний А.А. Кокозева К.Ш., Лисенко Т.Ф., Бутенко Н.І., Жупанін С. І., Ільїнська Н.И., Максимова Н.А.
Численні дослідження учених свідчать, що проблеми морального виховання учнів є предметом пильної уваги спеціальних наукових досліджень. Вищеназвані учені, що здійснювали вивчення важливих педагогічних питань, внесли значний вклад до розробки історії і теорії морального виховання.
Підкреслюючи цінність розробок вітчизняних і зарубіжних педагогів, слід зазначити, що у вітчизняній педагогічній науці на сьогодні все ж недостатньо досліджень щодо морального виховання учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва.
Отже, що і зумовило проблему дослідження, що полягає в розробці теоретично обґрунтованого підходу до розуміння суті і особливостей морального виховання учнів і шляхів його реалізації на практиці. Виходячи з актуальності проблеми, її недостатній розробленості в педагогічній науці визначена тема мого дослідження «Моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі».
Мета дослідження: теоретичне обґрунтування змісту і ефективних шляхів морального виховання учнів засобами образотворчого мистецтва в початковій школі.
Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес в початковій школі.
Предмет дослідження: моральне виховання учнів на уроках образотворчого мистецтва.
Гіпотеза дослідження: якщо в навчально-виховному процесі школи активно розвивати моральні якості учнів через уроки образотворчого мистецтва, то це істотно підвищить рівень їх морального виховання, розширить кругозір і пізнавальні інтереси, внаслідок чого буде створено цілісне освітньо-виховне середовище.
Завдання дослідження:
1. Розкрити історичні і психолого-педагогічні основи морального виховання учнів.
2. Виявити можливості уроків образотворчого мистецтва в процесі морального виховання учнів молодшого шкільного віку.
Методологічною основою дослідження є філософські положення по теорії пізнання, теорії особи в її формуванні, соціальній суті виховання; особистісно-діяльнісний, особово-орієнтований, культурологічний і компетентністний підходи; теорія цілісного педагогічного процесу.
Джерела дослідження: праці педагогів, філософів, психологів, методистів по проблемах морального виховання учнів; закони, постанови і інші нормативні документи в області освіти, державні стандарти середньої освіти, досвід роботи вчителів школи.
Методи дослідження: аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми морального виховання; порівняльний аналіз, дослідження офіційних матеріалів в області освіти; вивчення шкільної документації, учбових планів, програм, творчих робіт учителів; аналіз робіт учнів, методи спостереження.
1. Моральне виховання школярів як психолого-педагогічна проблема
1.1 Проблема морального виховання у психолого-педагогічній літературі
Мислителі різних віків трактували поняття моральності по-різному. Ще в давній Греції в своїх працях Арістотель про моральну людину писав:, Морально прекрасною називають людину досконалої гідності… Адже про моральну красу говорять з приводу доброти: морально прекрасним називають справедливу, мужню, благородну і взагалі володіючу всіма добротами людину.»
А Ніцше вважав:, Бути моральним, етичним - означає бути покірним давно встановленому закону чи звичаю»., Мораль - це перевага людини перед природою». В науковій літературі вказується, що мораль з'явилась на початку розвитку суспільства. Визначну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без визначених обов'язків по відношенню до роду людина не змогла б встояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємовідносин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим спонукає до життєдіяльності суспільства. В свою чергу, суспільство, підтримуючи і розповсюджуючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість відповідно до свого ідеалу. На відміну від права, яке має діло з областю взаємовідносин людей, але спираючись на примус зі сторони держави. Мораль підтримується силою суспільної думки і звичайно виконується в силу переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, де сказано як треба поводитись. Зі всього цього ми можемо дійти висновку, що старшій людині буває тяжко обирати, як повестись в тому чи іншому випадку не, впавши обличчям в багно».
А що ж говорити про дітей? Ще В.О. Сухомлинський говорив про те, що необхідно займатись моральним вихованням дитини, навчати, вмінню відчувати людину».
Василь Олександрович говорив:, Ніхто не вчить маленьку людину: Будь байдужим до людей, ламай дерева, попирай красу, вище за все став своє особисте». Все діло в одній, в дуже важливій закономірності морального виховання. Якщо людину вчать добру - вчать уміло, розумно, вимогливо, в результаті буде добро. Вчать злу (дуже рідко, але буває і так), в результаті буде зло. Не вчать ні добру, ні злу - все одно буде зло, тому що і людиною її треба зробити».
Сухомлинський вважав, що непорушна основа морального переконання закладається в дитинстві і ранній юності, коли добро і зло, честь і безчестя, справедливість і несправедливість доступні розумінню дитини лише при умові яскравої наглядності, очевидності моральної суті того, що вона бачить, робить, спостерігає.
1.2 Сутність морального виховання

Важко назвати щось більш важливе для людини, ніж її взаємини з іншими людьми. Від характеру цих взаємин багато що залежить в нашому житті: настрій, моральне самопочуття, працездатність тощо. Стосунки з оточуючими дають можливість бачити смисл свого існування, усвідомлювати себе як частку людського суспільства. Людина, як суспільна істота, немислима поза взаєминами з іншими людьми. Саме завдяки спілкуванню і певним взаєминам, що складаються в процесі цього спілкування, людський індивід поступово стає особистістю, яка здатна усвідомлювати не лише інших, але й саму себе, свідомо й активно регулювати власну діяльність та поведінку, впливати на оточуючих, враховувати їх прагнення, інтереси.
Виховання - цілеспрямований свідомий процес формування гармонійної особистості, що включає формування гуманності, працелюбства, чесності, правдивості, дисциплінованості, почуття відповідальності, власної гідності, виховання патріотизму, любові до Батьківщини. Процес виховання відображує становлення кожної людини.
Мораль - це система ідей, принципів, законів, норм і правил поведінки та діяльності, які регулюють гуманні стосунки між людьми за будь-якої ситуації на демократичних засадах. Мораль - це імперативно-оцінний спосіб ставлення людини до дійсності, котрий регулює поведінку людей з огляду на принципове протиставлення добра і зла.
У складному процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню. Моральне виховання - виховна діяльність школи і сім'ї, що має на меті формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.
Виходячи із загальнолюдського змісту моральності, можна сказати, що загальнолюдська мораль - це не сукупність незмінних норм і принципів, що споконвіку відомі кожній людині або спільноті, а система, яка поповнювалась, розширювалась, змінювалась протягом віків, збагачуючись новими критеріями, новим смислом. А, отже, не можна вважати поняття, загальнолюдська мораль» як щось однозначне, яке має неухильно здійснюватись, оскільки її суть і спрямованість залежить тільки від людини. Суб'єкт морального виховання у процесі розвитку і спілкування вже володіє певним моральним досвідом.
Організація життєдіяльності молоді потребує безпосереднього впливу на неї і взаємодії з нею. Це має стати своєрідним фундаментом, на якому базується і діяльність, і спілкування, і стосунки, і поведінка молодих людей. Соціальний розвиток сучасної молоді потребує рішучого переведення його з позиції виконавця у позицію активного учасника, співавтора, автора і співвиконавця всього виховного процесу. Адже відома істина стверджує, що бездумний виконавець ніколи не стане господарем ситуації.
В реальному житті нашого суспільства наступив той період, коли необхідно усвідомити, якщо не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної особистості молоді, то ні про які перетворення в нашому реальному житті не може бути й мови. При цьому доцільно уникати однобічного підходу до визначення цілей і змісту виховання, який передбачає і однобічний характер виховної діяльності.
Два інститути грають першочергову роль в процесі морального виховання. Перший - це сім'я, де дитина закладає основи характеру своєї особистості. Моральні стосунки в сім'ї накладають відбиток на все життя людини, оскільки їх вплив пов'язаний, по-перше, із сильними переживаннями, по-друге, вони постійніші, по-третє, в них закладаються підвалини всіх моральних ставлень людини до суспільства, до праці, до інших людей.
Другий - це школа та позашкільні навчально-виховні заклади. Позашкільні навчально-виховні заклади - це широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля. До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.
Основною метою морального виховання, як сімейного виховання, так і викладання у школі є прагнення передати знання та культурні традиції, навчити молодь розвиватися як особистість та збільшувати культурну спадщину. Нажаль, у цілому процес виховання більш спрямований на те, щоб розвивати інтелектуальні здібності, аніж культуру та духовність.
В процесі морального виховання важливими є розуміння наступних категорій.
Моральність - охоплює моральні погляди, переконання, почуття, стосунки, поведінку людей. Моральність треба розглядати у двох основних вимірах - як складову історичного духовного досвіду, а також - у формі віддзеркалення цього досвіду в житті конкретних людей. У першому випадку механізмами регуляції моральної поведінки особи є історично вироблені норми (моральні норми, принципи, поняття добра), які вже існують у колективній свідомості як ідеальні. Але ці моральні механізми зовнішнього спонукання людини до моральної дії приймаються нею не автоматично, а шляхом їх обґрунтування для самої себе. Завдяки цьому стає можливим «внутрішнє» моральне становлення особистості та її моральної поведінки.
Моральна свідомість - одна із сторін суспільної свідомості, яка у вигляді уявлень і понять відображає реальні відношення і регулює моральний бік діяльності людини. Моральні переконання - пережиті та узагальнені моральні принципи норми.
Моральні почуття - запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості. Моральні звички - корисні для суспільства стійкі форми поведінки, що стають потребою і здійснюються за будь-якої ситуації та умов. Моральна спрямованість - стійка суспільна позиція особистості, що формується на світоглядній основі, мотивах поведінки і виявляється як властивість особистості в різних умовах.
Коли мова йде про людину, то звичайно мається на увазі два аспекти людської природи: те, що називаємо розумом чи душею - внутрішній аспект, та фізичне тіло - зовнішній аспект. Кожна людина володіє цими двома аспектами, один з яких спрямований на реалізацію фундаментальних духовних цінностей істини, добра, краси, любові, а інший, в свою чергу, піклується про фізичний комфорт: їжу, житло та одяг, котрі безумовно необхідні нам для виживання. Освіта має змогу надати молодому поколінню знання, які б дозволяли досягати успіху в матеріальній сфері. Також дуже важливо, щоб ці матеріальні блага були здобуті з використанням моралі та етики. Така освіта включає в себе виховання цінностей сім'ї, розвиток характеру, викладання того, як стати громадянином чи моральною особистістю.
Етика - наука про мораль, її природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і взаємовідносин між людьми в суспільстві. Етика є методологічною засадою морального виховання.
Процес морального виховання ґрунтується на певних принципах. Принципи виховання - керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу. Основні принципи такі:
· цілеспрямованість виховання передбачає спрямування виховної роботи на досягнення основної мети виховання - всебічно розвиненої особистості, підготовки її до свідомої та активної трудової діяльності;
· обов'язковий зв'язок виховання з життям. Суть принципу полягає в тому, що виховна діяльність має орієнтувати особистість на необхідність жити у суспільстві;
· єдність свідомості та поведінки у вихованні. Поведінка людини - це її свідомість у дії. Виховання такої єдності свідомості - складний і суперечливий процес, оскільки формування навичок правильної поведінки набагато складніше, ніж виховання свідомості;
· виховання в праці. В основі цього принципу - ідея, що формування особистості безпосередньо залежить від її діяльності, від особистої участі в праці. Цей принцип спирається і на таку психологічну якість, як прагнення дитини до активної діяльності;
· комплексний підхід у вихованні ґрунтується на діалектичній взаємозалежності педагогічних явищ і процесів. Втілення його в життя передбачає: єдність мети, завдань і змісту виховання; єдність форм, методів і прийомів виховання; єдність виховних впливів школи, сім'ї, громадськості, засобів масової інформації, вулиці; врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів; єдність виховання і самовиховання;
· виховання особистості в колективі. Індивід стає особистістю завдяки спілкуванню і пов'язаному з ним відокремленню. Найкращі умови для спілкування й відокремлення створюються в колективі. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою та самодіяльністю учнів. Педагогічне керівництво зумовлюється відсутністю в учнів життєвого досвіду; виховання творчої особистості можливе, якщо існують умови для вияву самостійності й творчості, схвалюються ініціатива та самодіяльність;
· поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього. У цьому - головний сенс гуманістичної педагогіки щодо формування необхідних взаємин вихователів і вихованців. Цей принцип передбачає: єдність вимог до вихованців з боку педагогів, контроль за їх поведінкою, гуманне ставлення до них, поважання їхньої думки та ін.;
· індивідуальний підхід до учнів у вихованні. Такий підхід як індивідуальна корекція загальної системи виховання - важлива вимога до організації виховного процесу і одна з умов підвищення його ефективності;
· принцип системності, послідовності й наступності у вихованні. Виходить з того, що для формування свідомості, вироблення навичок і звичок поведінки потрібна система певних послідовних виховних заходів. Такі якості людської особистості не можна сформувати, якщо виховний процес являтиме собою випадковий набір виховних заходів, що матимуть епізодичний, а не системний характер;
· єдність педагогічних вимог школи, сім'ї і громадськості. Повинна охоплювати всі сторони навчально-виховної роботи школи, всі форми діяльності учнівського та педагогічного колективів, сім'ї, знаходити свій вияв у змісті, формах навчання та виховання, у правилах поведінки школярів, у стилі життя школи, її традиціях. Така єдність є однією з умов оптимізації виховного процесу.
1.3 Форми і методи морального виховання особистості

Основними методами і способами морального виховання дітей і молоді Ушинський вважав переконання, запобігання неправильній поведінці, педагогічний такт учителя та заохочення і покарання, але не тілесні, особистий приклад учителя, а також батьків і старших, правильний режим, навчання тощо. Але найкращим засобом морального виховання, на його думку, є фізична праця, за допомогою якої формуються кращі моральні якості дітей і молоді, але з умовою правильного поєднування її з працею розумовою.
У своїй статті, Праця в її психічному і виховному значенні» Ушинський вказував на велике значення фізичної праці не тільки у вихованні дітей та молоді, а й у розвитку суспільства взагалі., Виховання, якщо воно бажає щастя людині, - писав Ушинський, - повинно виховувати її не для щастя, а готувати до трудового життя». Виховне значення фізичної праці, в тому числі і для морального виховання дітей, він розумів конкретно, виходячи з практики завдань школи і сім'ї: самообслуговування вдома і в школі, допомога батькам по господарству, праця в саду і на городі, допомога вчителям у виготовленні наочного приладдя і т. ін. Привчаючи дітей до праці, слід виховувати у них уміння долати труднощі, водночас стежити за тим, щоб діти не перевтомлювались, діставали насолоду від фізичної праці.
Праця людини, писав Ушинський, також необхідна для її душевного здоров'я, як чисте повітря для її фізичного здоров'я.
Без праці людина не може йти вперед, не може і залишатися на одному місці, вона буде йти назад:, Праця - не гра і не забава; вона завжди серйозна і важка».
У питаннях морального виховання людей, зокрема в процесі їх фізичної праці, Ушинський допускав і помилки, особливо в перший період своєї педагогічної діяльності: деякі питання моралі й етики розглядав з точки зору релігійності та ідеалізації патріархальних відносин; вірив у можливість перевиховання і морального вдосконалення людей в процесі їх трудової діяльності, не змінюючи при цьому суспільного ладу.
Особливості організації морального виховання у початковій школі
З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова система освіти, докорінне її реформування мають стати підґрунтям відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, національного відродження, становлення державності і демократизації суспільства в Україні.
У цей час проблема виховання та освіти підростаючого покоління набуває особливої вагомості, адже від розв'язання її значною мірою залежить майбутнє української держави [].
Особливо ця проблема стосується морального виховання учнів у початковій школі, адже саме в цьому віці діти починають розуміти, що добре, а що погано, що таке совість, гідність, чуйність, тобто моральні норми.
Слово «мораль» прийшло з Франції (morale - моральний), а до Франції - з Давнього Риму (moralis - моральний). У словнику В. Даля визначається як «правила для волі та совісті» [].
Проблема морального виховання привертала й привертає увагу багатьох вчених: психологів, педагогів та методистів. Саме тому і існує так багато поглядів на визначення поняття, моральне виховання». Розглянемо декілька з них.
С.У. Гончаренко дає таке визначення:, Моральне виховання - один з найважливіших видів виховання, полягає у цілеспрямованому формуванні моральної свідомості, розвитку морального почуття і навичок моральної поведінки людини відповідно до певної ідеології. Моральне виховання здійснюється на національному ґрунті шляхом засвоєння національних норм і традицій, багатої духовної культури народу, тих моральних норм і якостей, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві, узгодження дій і вчинків людей» [].
Дещо інше визначення дає С.Г. Карпенчук:, Моральне виховання учнів - це вивчення теоретичних основ моралі, формування в них моральних уявлень, організація досвіду їхньої поведінки і діяльності, які відповідають вимогам моралі нашого суспільства» [].
В, Абетці морального виховання» за редакцією І.О. Каірова, О.С. Богданової ми зустрічаємо ще одне визначення поняття, моральне виховання». Моральне виховання - це найважливіший бік формування і розвитку особистості дитини, який передбачає становлення її відносин з батьками, оточуючими, з колективом, суспільством, до своїх обов'язків і до самої себе [].
Проаналізувавши всі визначення поняття, моральне виховання» ми вважаємо, що моральне виховання молодших школярів - одна з найважливіших задач початкової школи. І це закономірно, тому що в житті нашого суспільства все більше зростає роль моралі, поширюється сфера діяльності морального фактора.
У нашому дослідженні ми будемо дотримуватися визначення поняття, моральне виховання», яке висувають Г.В. Троцко та В.І. Лозова. На нашу думку, це визначення більш підходить до початкової школи.
Моральне виховання - це цілеспрямований процес організації та стимулювання різнобічної діяльності учнів, їх спілкування, спрямований на оволодіння школярами моральною культурою, яка визначає ставлення до навколишнього світу [].
Ще за часів, коли Україна входила до складу СРСР, до змісту морального виховання відносили значення та збереження цінних традицій, обрядів та моралі. Вважалося, що вони сприятимуть тому, що в більш ефективній формі будуть передаватися підростаючому поколінню способи поведінки й досвіду, вироблені та відпрацьовані в попередні століття. І в середині суспільства формуються нові звичаї, традиції, які втілюються в невід'ємні риси національного образу життя. Вони виявляються в тому, як відзначаються свята та ювілейні дати в родині, школі, суспільстві. Все це грає велику роль в процесі морального виховання дітей [].
Зараз поняття, зміст» визначається як, сутність предметів, явищ, якісна визначеність і характерні особливості їх». Зміст виражає саму природу певної речі в її внутрішніх зв'язках, властивостях і ознаках (за Філософською енциклопедією).
Докутіна О.М. у журналі, Початкова школа» перелічує складові частини змісту виховання. Це - виховання любові до рідної землі, народу, його культури та мови; братерського ставлення до інших народів, осуду національної та расової неприязні. Виховання гуманних почуттів, доброзичливого ставлення до людей, потреби надавати їм безкорисливу посильну допомогу. Формування свідомої дисципліни, відповідального ставлення до колективної праці, бережливого - до її результатів [].
Гнатюк В. у журналі, Рідна школа» зазначає, що зміст морального виховання учнів визначає тріада:, громадянин - патріот - гуманіст». Кожен з цих компонентів має свої специфічні ознаки:
1. Громадянин:
Ш громадянська свідомість;
Ш громадянська відповідальність;
Ш громадянська гідність;
Ш громадянська освіта.
2. Патріот.
Характерні ознаки патріота:
Ш розуміння і сприймання української ідеї;
Ш сприяти розбудові державної незалежності України;
Ш любов до рідної культури, мови, національних свят і традицій;
Ш збереження і зміцнення власного здоров'я і здоров'я однолітків.
3. Гуманіст:
Характерні ознаки гуманної людини:
Ш доброта;
Ш толерантність;
Ш справедливість;
Ш щирість;
Ш сумлінність;
Ш взаємоповага;
Ш принциповість;
Ш непримиренне ставлення до фальші, цинізму, лицемірства, підлабузництва [].
Тому ми вважаємо, що змістом морального виховання буде сутність предметів, явищ, внутрішній смисл, значення моралі. На нашу думку, це визначення більше підходить до початкової школи.
І знову визначення поняття, моральної культури» ми знаходимо у підручниках В.І. Лозової та Г.В. Троцко. Моральна культура - це найголовніший компонент духовного життя людини, який характеризує її досягнення в оволодінні основами моралі як сукупності принципів, вимог, норм, правил, які регулюють поведінку в усіх сферах життя []. На нашу думку, це визначення найбільше підходить до початкової школи.
Головне завдання морального виховання - формування моральної культури особистості, яка включає такі компоненти: індивідуальну моральну свідомість, моральні почуття, моральні стосунки, поведінку і спілкування. Індивідуальна моральна свідомість включає в себе ідеали, погляди, переконання, прагнення особистості, що складає духовно-моральну основу формування моральної культури особистості школяра.
Моральні почуття можуть бути як свідомими, так і стихійними. Тому важливо, щоб людина володіла своїми почуттями свідомо. Моральні стосунки виявляють особисті якості школяра.
Культура поведінки і спілкування втілює в собі результати виховання, ступінь розвитку моральної свідомості особистості. Визнання школярами загальних правил поведінки, знання основних категорій етики - ще не показник моральної культури особистості. Знання повинні знайти форму виявлення в діяльності, спілкуванні, відбиваючи глибину засвоєння норм поведінки і здатність втілити їх у життя. Тому методами формування моральної культури є не лише просвіта, а й вироблення навичок, поведінки, організація діяльності і спілкування учнів, створення ситуацій морального вибору [].
Отже, ми можемо сказати, що найголовніше завдання школи, сім'ї - виховання особистості, яка, маючи стійкі позитивні мотиви поведінки, діє в будь-яких обставинах у відповідності з моральними нормами поведінки.
В.І. Лозова та Г.В. Троцко також дають визначення поняття, моральні норми». Моральні норми - це система вимог, які визначають обов'язки людини по відношенню до оточуючого світу, зразки, які не тільки орієнтують поведінку особистості, але й дають можливість оцінювати й контролювати її []
Моральні норми закріплені в таких поняттях, як: добро, обов'язок, совість, гідність, справедливість, щастя, зміст життя та інші, які визначають характер поведінки людини.
Поняття, добро» відбиває все те позитивне, що спрямоване на благо людей. Тому добро служить засобом моральної оцінки вчинків, дій, стосунків між людьми. Але по-справжньому вчинок хороший, якщо його мета, мотив, результати є позитивними. Протистоїть добру зло, тобто згубна, ворожа людині діяльність. Розкриваючи сутність поняття, добро» В.О. Сухомлинський писав:, Добро - це думка, яка помножена на волю, тільки за цієї умови отримаємо непримиримість до зла, а це і е сама сутність добра» [].
Обов'язок - припускає певні зобов'язання людини, виконання яких виходить із складних стосунків між людьми, усвідомлення своїх прав і обов'язків по відношенню до Батьківщини - громадський обов'язок, до сім'ї - сімейний обов'язок та ін. Але ці обов'язки повинні бути усвідомлені особистістю і виконуватися за внутрішнім покликом [].
Совість - почуття і свідомість моральної відповідальності за свою поведінку та вчинки перед оточуючими людьми. Це внутрішня самооцінка своїх вчинків, емоційне хвилювання, внутрішній суддя, спонукач доброго вчинку [].
Честь - визначення вчинків, дій людини, її заслуг, що проявляються в шануванні, авторитеті і в той час у прагненні людини до визначення і високої оцінки з боку оточуючих, похвали, популярності. [].
Гідність - передбачає усвідомлення особистістю своїх високих моральних якостей і повагу їх у самому собі, тобто усвідомлення особистістю своєї цінності (національна гідність, власна гідність) [].
Поняття, щастя» безпосередньо пов'язане з розумінням людиною змісту життя, бо воно визначається як стан морального задоволення, задоволення власним життям. Для одних щастя в тому, щоб кохати і бути коханим, мати сім'ю, дітей, хороших друзів, для інших - мати матеріальний достаток тощо, тобто щастя конкретної людини визначається сенсом її життя, її потребами [].
З організацією морального виховання у початковій школі, крім змісту та структури, ще пов'язані форми виховання, а також основні напрями морального виховання.
Поняття, форма» означає, спосіб організації і спосіб існування процесу». Форма в педагогічній науці визначається як, спосіб організації виховного процесу, що відображує внутрішній зв'язок його елементів і характеризує взаємовідносини вихователів і вихованців» [].
Форма організації навчання - це зовнішній вигляд організації навчального процесу, який пов'язаний з кількістю учнів, місцем і часом їхнього навчання й порядком його реалізації. В формі організації навчання органічно поєднуються мета, зміст, методи навчання. Основні форми організації навчання у школі:
@ урок;
@ екскурсія;
@ факультатив;
@ домашня робота;
@ заняття в навчальних майстернях;
@ урок-лекція;
@ співбесіда;
@ практикум;
@ консультація;
@ семінар.
Форми позакласної навчальної роботи:
@ предметні гуртки;
@ наукові товариства;
@ олімпіади;
@ конкурси.
Структура кожної з форм навчання включає ті самі елементи, що й процес навчання:

Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.