На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Визначення спрямованост державної полтики на нформатизацю суспльства. Розкриття сутност та стадй застосування нформацйних технологй. Дослдження позитивного впливу мультимедйних технологй на пдвищення якост навчального процесу у вищй школ.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Педагогика. Добавлен: 13.09.2010. Сдан: 2010. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

ЗМІСТ
    РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВИЩОЇ ШКОЛИ
      1.1 Історичні аспекти розвитку інформаційних технологій в педагогічній галузі науки
      1.2 Характеристика сучасних інформаційних технологій у навчанні
      1.3 Мультимедійні технології ознака сучасної вищої освіти
      Висновки до першого розділу
    РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ХДАФК
      2.1 Методи педагогічного дослідження
      2.2 Організація й результати дослідження
    Висновки до другого розділу
    ВИСНОВКИ
    Практичні рекомендації із впровадження ММ технологій
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    ВСТУП
    Важливим аспектом, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес та його вплив на соціальні та суспільні відносини. Комп'ютерні технології постійно вдосконалюються, стають більш насиченими, ємними, гнучкими, продуктивними, націленими на різноманітні потреби користувачів. Промисловість та мас-медіа стали першими "сферами-користувачами" мультимедійних розробок. Навчання з використанням мультимедійних засобів також уперше здійснювалося у сфері виробництва для підвищення кваліфікації персоналу.
    Сучасні освітні комп'ютерні програми (електронні підручники, комп'ютерні задачники, навчальні посібники, гіпертекстові інформаційно-довідкові системи - архіви, каталоги, довідники, енциклопедії, тестуючі та моделюючі програми-тренажери тощо) розробляються на основі мультимедійних технологій, які виникли на стику багатьох галузей знання. На нових витках прогресу відстань між новими технічними розробками та освітою скорочується.
    Швидкість зміни інформації у сучасному світі висока, тому гостро постає питання формування в дитини оптимальних комплексів знань і способів діяльності, формування інформаційної компетентності, що забезпечить універсальність її освіти. У розв'язанні цих проблем важливе місце займає комп'ютерне програмне забезпечення освітнього процесу.
    РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ВИЩОЇ ШКОЛИ

1.1 Історичні аспекти розвитку інформаційних технологій в педагогічній галузі науки

Друга половина XX століття подарувала людству ряд блискучих досягнень у галузі цифрової електронної обчислювальної техніки. Її становлення і розвиток характеризувалися стрімкими темпами. Адже завдяки появі комп'ютерів інформація, якою володіє людство, стала своєрідною сировиною для виробництва багатьох продуктів: нових знань, управлінських рішень, наукових прогнозів, статистичних зведень, усіляких рекомендацій, висновків тощо. Причому, на відміну від фізичної сировини (корисних копалин, пального та ін.), інформація у міру її використання не тільки не зникає, а навпаки, поповнюється новою, являючи собою ;сировинну; базу інтелектуальної праці, що постійно розширюється. Борсук

Піонерами електроніки виявилися англійці - у 1942-43 роках в Англії за участю Алана Тьюринга (Alan Turіng, 1912-1954) була створена ОМ "Колоссус". Завершальну крапку в створенні перших ЕОМ поставили, майже одночасно, у 1949-52 рр. вчені Англії, Радянського Союзу і США, які створили ЕОМ із програмою, що зберігалася у пам'яті: Моріс Уілкс - ЕДСАК (Maurіce Wіlkes, 1913, Electronіc Delay Storage Automate Computer EDSAC) - електронний автоматичний комп'ютер на лініях затримки, 1949 р.; Сергій Лебедєв (1902-1974) - Мала електронно лічильна машина "МЭСМ", 1951 р.; Ісаак Брук - М1, 1952 р.; Джон Мочлі і Преспер Еккерт, Джон фон Нейман - ЕДВАК (John von Neumann, 1903-1957, Electronіc Dіscrete Varіable Computer EDVAC) 1952 р.

Отже, перший етап розвитку інформаційних технологій, який припав на середину 60-х років, одержав назву "автоматизованої обробки даних". Початкова концепція застосування інформаційних технологій чітко орієнтувалася на використання нових технічних і програмних засобів обробки даних з метою скорочення чисельності службовців та накладних витрат.

Користувачам первинної інформації стало зрозумілим, що орієнтуватися у необроблених масивах первинних даних великих обсягів є достатньо складною та рутинною справою. Тому цілком очевидно, що наступним кроком у розвитку інформаційних технологій стало створення автоматизованих систем обробки інформації. Для другого етапу розвитку знань про інформаційні технології, пік якого прийшовся на сімдесяті роки, були характерними інформаційні системи управління (Management Іnformatіon System), які забезпечували автоматизацію процесів формування та оцінки даних про діяльність організації з метою надання менеджерам точної і своєчасної інформації про стан поточних справ. Ткачук

Сучасними успіхами комп'ютеризації та інформатизації світова спільнота зобов'язана мільйонам талановитих учених, інженерів, робітників, які створили нові покоління комп'ютерів, їхнє програмне забезпечення, потужні інформаційні мережі.

За рубежем - у країнах Західної Європи і США - ця прогалина в публікаціях про становлення та розвиток цифрової електронної обчислювальної техніки вже заповнена. Тут з'явилося багато книг, статей у періодичних виданнях, створенні музеї де експонуються комп'ютери перших поколінь.

У колишньому Радянському Союзі цей процес затягнувся. Лише в 90-і роки ХХ століття, з розпадом СРСР, почалося розсекречування багатьох раніше виконаних у даній галузі робіт і з'явилася можливість досліджувати й оцінити творчий внесок вітчизняних учених, інженерів, виробничників у світовий процес становлення та розвитку обчислювальної техніки.попова

На даний час термін "інформатика" усе частіше заміняється більш змістовним терміном "інформаційні технології" (ІТ), що позначає, з одного боку, розробку, проектування і виробництво комп'ютерів, периферії й елементної бази для них, мережевого обладнання, алгоритмічного і системного програмного забезпечення, а з іншого боку - їхнє застосування в системах різного призначення.

Основоположником ІТ в Україні й у колишньому Радянському Союзі став В.М.Глушков, засновник всесвітньо відомого Інституту кібернетики НАН України, що носить зараз його ім'я.(Глушков)

Що стосується елементної бази, багато в чому визначальної в розвитку комп'ютерів, то варто сказати, що розміри електронних компонентів наближаються до межі - 0,05 мікрона.

Проте, істотно нових і ефективних елементів ще не з'явилося. Не дивлячись на те, що в цій галузі ведуться численні дослідження.

Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці, навчання та якнайшвидший доступ і отримання інформації. Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації. Усі ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ютерів і програмні системи, які працюють на них.( Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства// Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2006. - №6. - С. 5-9)
Інформатизація суспільства забезпечує:
- активне використання інтелектуального потенціалу суспільства, сконцентрованого в друкарському фонді, що постійно розширюється, і науковою, виробничою і інших видах діяльності його членів;
- інтеграцію інформаційних технологій з науковими і виробничими технологіями, стимулюючу розвиток всіх сфер суспільного виробництва, інтеллектуалізацію трудової діяльності;
- високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію інформації, що представляється, істотність використовуваних даних.
Вживання відкритих інформаційних систем, робить доступними величезні масиви інформації, що дозволяє удосконалити механізми управління суспільством, сприяє гуманізації і демократизації суспільства. Процеси, що відбуваються у зв'язку з інформатизацією суспільства, сприяють не лише прискоренню науково -- технічного прогресу, інтелектуалізації всіх видів людської діяльності, але і створенню якісно нового інформаційного середовища, що забезпечує розвиток творчого потенціалу індивіда.марков
Одним з пріоритетних напрямів процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти. Цей процес ініціює:
- вдосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;
- вдосконалення методології і стратегії відбору вмісту, методів і організаційних форм навчання, виховання, відповідних завданням розвитку особи в сучасних умовах інформатизації суспільства;
- створення і використання комп'ютерних методик для тестування, діагностики, контролю і оцінки рівня знань студентів.Роберт
Процес інноваційних змін у педагогіці розпочався досить давно (40-50-ті роки минулою сторіччя) й до наших днів набув широкого розмаху якісного розмаїття, наслідком якого спочатку було створення технічних, аудіовізуальних, електронних засобів навчання, а востаннє десятиріччя і комп'ютерної підтримки навчального процесу. Появу педагогічних технологій названо четвертою революцією в освіті (після створення шкіл, використання в навчанні письмового слова і винайдення книгодрукування).
Насамперед цей процес привів до появи в педагогічній термінології нового терміна - "педагогічні технології". Хоча з'явився він не одразу. Дослівний переклад терміна - "технологія" означає: "техно" -- майстерність, мистецтво; "логос" -- вчення, поняття. [Кнодель Л.В. Педагогіка вищої освіти: Посіб. Для магістрів. - К.: Вид. ПАЛИВОДА., 2008. 136 с.,С-25]
Сам термін "педагогічні технології" уперше з'явився у 20-ті роки минулого століття у працях педагогів, які його тлумачили по-різному:
а) як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на продуктивну організацію навчання;
б) як уміння користуватися навчальним та лабораторним обладнанням.
У 70-ті роки термін "педагогічна технологія" набув якісно нового звучання, основу якого становила оптимізація навчального процесу на ґрунті нових досягнень не лише техніки, а й психолого-педагогічної науки. Нині очевидним є те, що відбувся синтез досягнень психології, педагогіки, конкретних методик навчання з технічними засобами навчання, й педагогічна технологія набула статусу дидактичного терміна.
Поняття "педагогічні технології" у літературі трактується по різному. В деяких випадках технологія ототожнюється з процесом навчання або виховання, тоді як процес є основним, стержневим компонентом технології, але не адекватним по функціональним особливостям. У матеріалах ЮНЕСКО педагогічна технологія визначається "як системний метод створювання, застосування і визначення всього процесу викладання та засвоєння знань з врахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, метою яких є оптимізація освіти"[Селевко Г.К. Современные образовательные технологи. - М.: Нар. Образование, 1998.,С-15]. Це визначення відповідає поняттю "цілісного педагогічного процесу", якій застосовується у педагогічній літературі.
Аналіз літературних джерел дозволяє стверджувати, що існує значна кількість визначень педагогічної технології, в яких її трактують через-методи, прийоми, засоби, принципи та методики навчання. Понятійний апарат численних видань містить різні дефініції поняття "педагогічна технологія", з 70-х років XX ст. поняття "педагогічна технологія" входить до змісту педагогічних словників .
Генезис поняття "педагогічна технологія" можна простежити, зіставивши терміни, які застосовувались в різні роки. Генетично першим був термін "технології в освіті". Його запропонували "технарі", тобто викладачі й вчені в галузі технічних наук. Пояснити це можна, по-перше, тим, що йшлося про застосування непедагогічних виробництв і процесів у навчанні, а, по-друге, тим, що аналогія проводилася з виробничими технологіями. Технології в освіті розглядались як такі, що спрямовуються на виробництво і застосування навчального обладнання (починаючи з дошки та крейди і закінчуючи технічними засобами навчання).[Семчишин М. Тисяча років української культури: Історичний огляд культурного процесу. К. 1993 ,с 88].
На підставі аналізу літературних джерел зазначаємо різноманітність суджень і підходів до визначення поняття "педагогічна технологія" й водночас бачимо в них загальні ознаки:
- цільову орієнтацію;
- попереднє проектування процесу навчання з урахуванням дидактичних цілей і прогнозованих рівнів засвоєння навчального матеріалу;
- орієнтацію на тих. хто вчиться; проектування не лише викладацьких дій педагога, а й характеру його взаємодії зі студентами чи учнями з навчальному процесі;
На ідеях програмованого навчання розвинулися і сформувалися інформаційні технології, а точніше -- комп'ютерні технології. Це справді сучасні перспективні для української середньої та вищої школи освітні технології. Тож є підстави для висновку, що передбачена Карнегі п'ята -- технологічна революція в освіті -- розпочалась і в Україні.[Стрельников В. Інновації в обладнанні й унаочненні сучасної школи// Шлях освіти. Науково-методичний журнал. К.; педагогічна преса, 2202.-№1, с. ЗЗ]
Якщо педагогічна технологія у певних умовах забезпечує високі результати навчання, виховання і розвитку студентів чи учнів, розпочинається її активна пропаганда як самими творцями, так і методистами. Але загального визнання педагогічні технології набувають лише в разі досягнення не менш вагомих результатів при відтворенні їх у інших умовах, на іншому підґрунті. Тільки після цього можна вважати нововведення педагогічною технологією.[Ярошенко О. педагогічна технологія як дидактична категорія. -2005.№4,с 14]

1.2 Характеристика сучасних інформаційних технологій у навчанні

Сфера освіти становить одну з найбільш інноваційних галузей, яка багато в чому визначає створення інноваційного клімату й конкурентоспроможність економіки в цілому. Інакше кажучи, характер, швидкість І ефективність інноваційних процесів у різних галузях економіки та сферах діяльності істотно залежать від характеру й ефективності інноваційної діяльності у сфері освіти.

Реалії життя суверенної України зумовлюють потребу в розбудові національної школи, оновленні освіти, розробці прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання. В свою чергу оновлення змісту освіти, визначення державних вимог щодо її якості і обсягу на рівні досягнень науки, техніки,: технології та світового досвіду активізували проблему інноватики - істотної складової гуманістичної парадигми учіння [Онищук Л. Інноватика - істотна складова гуманістичної парадигми учіння//Шлях освіти. - 2000. № 4- с.13-17], яка "...об'єднала не лише філософів, а й психологів, педагогів, соціологів на шляхах пошуку смислу людського буття, самоактуалізації, творчості, свободи вибору, цілісності, інтегративності мислення, управління людини власним розвитком".

В національній доктрині розвитку освіти, окремими пунктом розглянуті інформаційні технології в освіті: - " Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують: подальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві." Про концепт нац. пр

Запровадження комп'ютерної техніки і програмно-інформаційних засобів у навчально-виховний процес у вищій школі дозволяє в комплексі розв'язати низку актуальних проблем, що постають перед нею в сучасних умовах:

- підвищити інформаційну культуру майбутнього фахівця, зробити доступним для нього світові інформаційні ресурси;

- посилити інформаційну насиченість всього навчально-виховного процесу в закладах освіти.

У процесі поширення інновацій у сфері освіти формується й розвивається сучасна освітня система - глобальна система відкритої, гнучкої, індивідуалізованої неперервної освіти людини протягом усього її життя.

В основі розвитку нової освітньої системи лежать сучасні інформаційні, комп'ютерні й телекомунікаційні технології - технологічні інновації.

Під засобами інформаційних технологій (ІТ) розумітимемо програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечують операції по збору, продуціюванню, накопиченню, зберіганню, обробці, передачі інформації.
До ІТ відносяться: ЕОМ, локальні обчислювальні мережі, пристрої ввода--вивода інформації, засоби введення і маніпулювання текстовою і графічною інформацією, засоби архівного зберігання великих об'ємів інформації і інше периферійне устаткування сучасних ЕОМ, пристрою для перетворення даних з графічної або звукової форм представлення даних в цифрову і назад, засоби і пристрої маніпулювання аудіовізуальною інформацією на базі технології Мультимедіа, сучасні засоби зв'язку, системи штучного інтелекту, системи машинної графіки, програмні комплекси і др .
Прискорення науково-технічного прогресу, засноване на впровадженні у виробництво гнучких автоматизованих систем, мікропроцесорних засобів і пристроїв програмного управління, роботів і оброблювальних центрів, поставило перед сучасною педагогічною наукою важливе завдання -- виховати і підготувати підростаюче покоління, здатне активно включитися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов'язаний з інформатизацією. Рішення вищеназваної задачі -- виконання соціального замовлення суспільства -- корінним чином залежить як від технічної оснащеності учбових закладів електронно-обчислювальною технікою з відповідним периферійним устаткуванням, учбовим, демонстраційним устаткуванням, що функціонує на базі ІТ, так і від готовності виучуваних до сприйняття постійно зростаючого потоку інформації, у тому числі і навчального.
Повсюдне використання інформаційних ресурсів, що є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої частини працездатного населення суспільства, визначає необхідність підготовки в підростаючому поколінні творчо активного резерву. З цієї причини стає актуальною розробка певних методичних підходів до використання ІТ для реалізації ідей розвиваючого вчення, розвитку особи виучуваного (зокрема, для розвитку творчого потенціалу індивіда, формування у виучуваного уміння здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку доріг і методів вирішення завдань -- як навчальних, так і практичних).
Не менш важливе завдання забезпечення педагогічними для психологотипу і методичними розробками, направленими на виявлення оптимальних умов використання ІТ в цілях інтенсифікації навчального процесу, підвищення його ефективності і якості.
Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ) становлять вагому частку світового виробництва, що веде до глобального реформування як ринку праці, так і освітніх послуг. Окрім того, розбудова єдиного Європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу істотно підвищує роль ІКТ в освіті, що зумовлено сучасною світовою тенденцією до створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему нагромадження й поширення наукових знань, а з іншого, надавати доступ до (різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення. Тому нині дуже важливими є дослідження впливу на освітній процес інновацій, зокрема інформаційних та комунікаційних технологій.[ Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.. - Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. - 147 с. ( www.tspu.edu.ua]
Дослідженню проблем сучасної освіти присвячена значна кількість публікацій як зарубіжних, так і вітчизняних педагогів: А. Атаян, В. Бикова. Н. Гендіна, І. Зязюна, В. Кудіна, В. Кухаренка, С. Ніколаєнка та інших. У зв'язку із широким розповсюдженням технологічних інновацій в освіту з'явилося два основних підходи до стратегії комп'ютеризації освіти. Одні вважають, що головне - це навчання студентів володінню технікою для їхньої конкурентоспроможності на ринку праці, тобто це вивчення комп'ютера. Інші вважають, що освітня стратегія передбачає окрім вивчення інформатики впровадження новітньої техніки в усі ланки навчального процесу, що потребує значних змін як методики, так і змісту освіти.[Шибенюк М.О. Формування інформаційної культури і впровадження інформаційних технологій в освіту, УДК 378, Харків, 2008. - с. 44]
Однією з головних цілей сучасної освіти стає формування готовності особистості до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, невід'ємним атрибутом якого є стрімкий розвиток і проникнення в усі сфери життя людини інформаційно-комунікаційних технологій. Саме ІКТ дають людині можливість керувати інформацією, одержувати до неї доступ і використовувати її, а також поширювати знання в усіх областях людської діяльності, забезпечуючи тим самим появу економіки й суспільства. заснованих на інформації та знаннях.
Нові інформаційні технології в методологічному й методичному планах необхідно розглядати не як те, що ламає традиційну систему освіти, а як закономірне продовженню розвитку світового освітнього процесу. З одного боку, комп'ютер має звільнити викладача ви безлічі рутинних операцій, пов'язаних з повторенням пройденого матеріалу, контролем знань, систематизацією пізнавального процесу. З іншого боку, необхідно використовувати унікальність комп'ютерної техніки, пов'язану з можливостями керованого в інтерактивному; режимі конструювання й моделювання, а також одержання інформації через світові інформаційні мережі. Комп'ютер, наприклад, надає в цьому випадку унікальну можливість для комплексного вивчення того або іншого соціального явища, процесу з позицій різних суспільних наук.(левшин)
Інформація нині є важливим економічним, політичним та соціальним ресурсом людства, і ступінь розвитку та її доступність підносить рівень і якість вищої освіти. Зростання обсягів інформації вимагає її якісної переробки, нових форм роботи. Цей процес супроводжується значними змінами в усіх сферах людської діяльності й освітня - не виняток.
Сучасний соціальний і економічний розвиток країни потребує перебудови вищої школи і визначає такі її основні напрями, як розвиток активності, самостійності і творчих здібностей майбутніх фахівців; забезпечення держави кваліфікованими, ініціативними кадрами, які, по-перше, матимуть ґрунтовну теоретичну та практичну підготовку з фаху; по-друге, зможуть самостійно приймати рішення, пов'язані з майбутньою професійною діяльністю, а отже, створювати власними силами нові науково-технічні цінності в майбутньому; а також формування у молодих фахівців прагнення до неперервної самоосвіти, здатності постійно оновлювати здобуті у вузі наукові знання, вміння швидко адаптуватися до змін та коригувати професійну діяльність. Відповідно до ст. 22 Закону України "Про вищу освіту" основною метою діяльності ВНЗ є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України [Закон України "Про вищу освіту" від 17 січня 2002 року № 2984 -- ІП.]. Головні завдання ВНЗ -- це здійснення освітньої діяльності, яка відповідає стандартам вищої освіти, наукової й науково-технічної, творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності, підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, а також забезпечення культурного і духовного розвитку особистості та виконання державного замовлення і угод на підготовку фахівців, вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці й сприяння працевлаштуванню.
Саме нові інформаційні технології дозволяють, використовуючи гігантські інформаційні ресурси, різного роду моделюючі програми, можливості об'єднання зусиль тих, хто навчається, виховати й навчити фахівця XXІ століття. Усе вищевикладене зумовило появу та розвиток такого складного й багатозначного поняття, як "інформаційна культура", визначили становлення інформаційної культури як постійного наукового напряму й освітньої практики. Феномен інформаційної культури і спричинений такими тенденціями розвитку сучасної науки, які викликають обов'язкову зміну типу мислення молоді для забезпечення її подальшої повноцінної суспільної діяльності [Левшин ].
Інформаційна культура сприяє значній ефективності не тільки професійній діяльності сучасного фахівця а й його самоосвіти, що дуже важливо в умовах швидкого старіння знань і їх частого оновлення. Такий підхід забезпечує підготовку фахівців нового покоління як гармонійно та всебічно розвиненої особистості.
Знаний дослідник проблем філософії освіти В. Кудін зазначає, що професійна освіта виправдає собі лише за умови підготовки фахівця широкого мислення, високої культури та моралі, який зуміє орієнтуватися на те можливо нове, що пропонуватиме життя.
Виникла нагальна потреба в необхідності змін у підходах до професійної підготовки виховання майбутніх фахівців як особистості, здатної змінювати їі вдосконалювати суспільство, самостійно ставити й реалізовувати цілі, логічно та творчо мислити, усвідомлено оцінювати свою діяльність на основі аналізу та приймати сміливі рішення.
На особливу увагу заслуговує опис унікальних можливостей ІТ, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії педагогіки інтенсифікації освітнього процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особи виучуваного. Перерахуємо ці можливості:
· негайний зворотній зв'язок між користувачем і ІТ;
· комп'ютерна візуалізація учбової інформації про об'єкти або закономірності процесів, явищ, що як реально протікають, так і "віртуальних";
· архівне зберігання досить великих об'ємів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу і звернення користувача до центрального банку даних;
· автоматизація процесів обчислювальної інформаційно-пошукової діяльності, а також обробки результатів навчального експерименту з можливістю багатократного повторення фрагмента або самого експерименту;
· автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контролю за результатами засвоєння.
· Реалізація вищеперелічених можливостей ІТ дозволяє організувати такі види діяльності як:
* реєстрація, збір, накопичення, зберігання, обробка інформації про об'єкти, що вивчаються, явища, процеси, у тому числі що реально протікають, і передача досить великих об'ємів інформації, представленої в різних формах;
* інтерактивний діалог -- взаємодія користувача з ЕОМ, що характеризується використанням розвиненіших засобів ведення діалогу (наприклад, можливість ставити питання в довільній формі, з використанням "ключового" слова, у формі з обмеженим набором символів); при цьому забезпечується можливість вибору варіантів вмісту навчального матеріалу, режиму роботи;
управління реальними об'єктами (наприклад, навчальними роботами, що імітують промислові пристрої або механізми);
управління відображенням на екрані моделей різних об'єктів, явищ, процесів, у тому числі і що реально протікають;
автоматизований контроль (самоконтроль) результатів навчальної діяльності, корекція за результатами контролю, тренування, тестування.
Як показує практика, застосовуючи інформаційні технології, вдається - по-перше індивідуалізувати навчальний процес. На лекціях, де, як правило, багато студентів володіють неоднаковим розвитком, знаннями і уміннями, темпом пізнання і іншими індивідуальними якостями, використання комп'ютера, дозволило кожному учневі працювати самостійно, рівень навчання слабких студентів при цьому підвищився, по-друге - розвиток самостійності студентів. Студент вирішує ті або інші завдання самостійно, усвідомлено (не копіюючи рішення на дошці або у товариша), при цьому підвищується його інтерес до предмету, упевненість в тому, що він може засвоїти предмет. По-третє - використання комп'ютера для звільнення студентів від рутинних операцій при вирішенні завдань або виконанні лабораторних робіт. Четверта можливість - моделювання на комп'ютері деяких об'єктів праці. Застосовуючи інформаційні технології на семінарських заняттях, викладачі підвищують якість наочності в учбовому процесі (презентації, виконання складних графіків, таблиць і т. д.).Куприенко
Зі всього різноманіття педагогічних вживань ІТ особливо слід виділити використання програмних засобів (ПЗ) у зв'язку з їх широкою популярністю в практиці вітчизняного і зарубіжного освітнього процесу. Не дивлячись на багатолітній досвід використання всіляких типів ПЗ в учбових цілях, їх потенційні можливості залишаються невичерпаними. Причиною цього є як неопрацьованість теоретичних основ, що розкривають доцільність створення і вживання ПЗ в цілях вчення, так і відсутність чіткої класифікації або типології, комплексу вимог, що пред'являються до них.
Програмні засоби навчального призначення. До цієї групи відносяться ПС, в яких відбивається деяка наочна область, реалізується технологія її вивчення, забезпечуються умови для здійснення різних видів навчальної діяльності. Програмний засіб навчального призначення зазвичай призначається для використання в навчально-виховному процесі, при підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів сфери освіти, в цілях розвитку особи, що навчається, інтенсифікації процесу навчання.
Використання програмного засобу навчального призначення орієнтоване на:
вирішення певної навчальної проблеми, що вимагає її вивчення і (або) вирішення, -- проблемно-орієнтовані ПЗ;
здійснення деякої діяльності з об'єктним середовищем (наприклад, з системою підготовки текстів, інформаційно-пошуковою системою, базою даних) -- об'єктно-орієнтовані ПЗ;
здійснення діяльності в деякому наочному середовищі (у ідеалі -- зі вбудованими елементами технології навчання) -- наочно-орієнтовані ПЗ.
За допомогою ПЗ можна представляти на екрані в різній формі навчальну інформацію; ініціювати процеси засвоєння знань, придбання умінь і (або) навиків навчальної або практичної діяльності; ефективно здійснювати контроль результатів навчання, тренаж, повторення; активізувати пізнавальну діяльність виучуваних; формувати і розвивати певні види мислення.
При розробці і використанні програмного засобу в навчальних цілях виникає необхідність в створенні навчально-методичних і інструктивних матеріалів, що забезпечують процес його вживання.
Отже, виникає необхідність у формуванні так званого програмно-методичного забезпечення (ПМЗ) навчально-виховного процесу, яке є комплексом, що включає:
* програмний засіб навчального призначення або пакет програмних засобів навчального призначення;
* інструкцію для користувача програмним засобом навчального призначення або пакетом програмних засобів навчального призначення;
*опис методики (методичні рекомендації) по використанню програмного засобу навчального призначення або пакету програмних засобів навчального призначення.
При цьому можлива розробка методичних рекомендацій окремо для викладача і для студента.
ПЗ навчального призначення з супроводжуючою навчально-методичною документацією розглядається як якісний новий засіб навчання, унікальні можливості якого принципово відрізняють його від всіх відомих раніше педагогіці засобів навчання.
Проте само по собі використання цих унікальних можливостей навряд чи може бути самоціллю в питанні доцільності вживання ПЗ, оскільки далеко не завжди педагогічно виправдано використання комп'ютерної програми на занятті, заміна нею інших засобів навчання.
Значним чинником виведення нашої освіти на якісно новий рівень і покращення підготовки висококваліфікованих фахівців є не тільки комп'ютеризація навчального процесу, впровадження Інтернет-технологій, створення корпоративних мереж і віртуальних лабораторій, які дозволяють у реальному часі виконувати експериментальні дослідження в процесі аудиторних занять, тобто впровадження в освіту інноваційних технологій, тасування цих технологій супроводжується радикальними змінами в педагогічних методах і прийомах в організації навчального процесу й навіть у теорії та методології сучасної освіти. Арсенал технологічних засобів сучасної освіти нині досить різноманітний, і при цьому розширюється надзвичайно швидко.
Як основні типи технологій можна виділити Інтернет-технології, технологію електронної пошти, комп'ютерні навчальні програми, WEB-технології й інші.
Технологія електронної пошти використовується для підтримки навчальних взаємодій між викладачем і студентом, а також студентів між собою. Розрізняються модельовані та немодельовані, відкриті й закриті поштові конференції. Необхідно відзначити, що в більшості навчальних поштових конференцій доцільно керувати й координувати дискусії, більшість із них модельовані. Ефективність застосування даної технології в навчальному процесі багато в чому визначається кваліфікацією модератора (фахівця, який веде навчальну конференцію), його вмінні керувати дискусією так, щоб цілі навчального процесу досягалися найбільшою мірою.(Левшин)
Активно впроваджуються у наш час і такі технології як комп'ютерні навчальні програми, в тому числі гіпертекстові, мультимедіа, інтелектуальні та інші. У наш час стало можливим говорити про те, що використання WEB-технологій для розробки і доставки навчальних курсів веде до розвитку нової моделі, парадигми навчання. До основних типів WEB-технологій, що застосовують у інноваційному навчанні, можна віднести такі:
1) Інтегровані навчальні пакети (ІНП) для розробки і доставки інноваційних курсів, для спільного використання інноваційних ресурсів, проведення тестування, оцінювання, конференцій.
2) Асинхронні комп'ютерні конференції. Нині активно розвиваються такі інструментальні засоби як W3 Іnteraktіve Talk, WebBoard, NetForms, NetForum та інші. Вони дозволяють здійснювати сортування і архівування посилань, керування дискусією на відстані, структурування форуму і організація дискусій предметів, багаторівневу ієрархію послань, будувати дерево послань.
3) Синхронні навчальні конференції. Інструментальні засоби , такі як HoneyCom, PowWow, дозволяють організувати навчання на основі синхронної взаємодій студентів, тобто використовувати в навчальному процесі системи інтерактивного діалогу в реальному часі.
4) Дистанційна спільна групова робота. Останнім часом особливої актуальне набуло застосування спеціального програмного забезпечення "групвера" для організації дистанційної спільної групової роботи студентів. Використання та стандартних можливостей систем "групвера", як зберігання інформації, керування, базах даних, дозволяє розробляти спільні проекти в процесі інноваційного навчання. Технологічні інновації приводять до істотного розширення безлічі педагогічних методів і прийомів, до педагогічних інновацій, що істотно впливають на характер педагогічної діяльності.
Швидкий інноваційний розвиток технологічної й педагогічної складових навчального процесу приводить до формування нового освітнього середовища. Як основні тенденції можна виділити такі:
ь Удосконалення змісту навчання в результаті того, що нові інформаційні технології дають можливість для:
організації й структурування змісту освіти;
зв'язку елементів змісту освіти;
використання різних видів інформації;
модульності й доступу до фрагментів змісту, подання курсу як сукупності уроків (тем);
розробки уроку як системи освітніх дій;
представлення освітньої дії як сукупності простих дій;
розробки послідовності вивчення матеріалу;
адаптації змісту навчального матеріалу до особливостей студентів;
розвитку змісту освіти на різних рівнях: авторів курсів, викладачів, методистів, студентів;
орієнтація в матеріалі;
використання професійних дискусій у навчальних цілях тощо.
ь Інтенсифікація інтерактивності освітнього середовища, основними шляхами якої є:
розвиток методів інформаційного ресурсу на базі технологій гіпертексту, гіпермеіа, мультимедіа тощо;
розвиток інтерактивних навчальних середовищ на базі телекомунікаційної мережі повинні підтримувати групову роботу та дистанційний доступ до навчальних матеріалів;
використання супутникового зв'язку в процесі дистанційного навчання.
ь Стимулювання активності студента у процесі навчання.
ь Організація адаптивного навчального процесу, що передбачає реалізацію принцип всіх етапах розробки навчального матеріалу - в процесі побудови прикладних навчальних програм, формування конкретного навчального процесу шляхом поєднання різних способів та засобів навчання
Зміст педагогічної діяльності в інноваційному освітньому процесі істотно відрізняється від традиційного.
По-перше, значно ускладнюється діяльність з розробки курсів. Вона потребує від викладача розвитку спеціальних навичок, прийомів педагогічної роботи. Окрім того, сучасні інформаційні технології висувають додаткові вимоги до якості розроблюваних навчальних матеріалів, в основному, через відкритість доступу до них як великого числа тих, кого навчають, так й інших викладачів та експертів, що збільшує контроль за якістю цих матеріалів.
По-друге, на відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, центр ваги в процесі використання нових інформаційних технологій поступово переноситься на тих, хто навчається, саме вони активно будують свій навчальний процес, вибираючи певну траєкторію в освітньому середовищі. Важлива функція викладача - підтримати студента, сприяти його успішному просуванню в морі навчальної інформації, полегшити вирішення виникаючих проблем, допомогти освоїти різноманітну інформацію.
По-третє, викладання навчального матеріалу в процесі спілкування викладача зі студентами, вимагає набагато більше активних й інтенсивних взаємодій між ними, ніж у традиційній аудиторії, де переважає немов би "віртуальний" зворотний зв'язок викладача з усією аудиторією, а взаємодія викладача з окремим студентом зводиться до мінімуму. Сучасні комунікаційні технології дозволяють зробити таку взаємодію більші активною, але це потребує від викладача спеціальних додаткових зусиль.
Такі зміни в організації навчального процесу дозволяють формувати в майбутніх фахівців, необхідні для кожної сучасної людини, компоненти інформаційної культури. Можна виділити такі компоненти інформаційної культури:
усвідомлення вбудованості системи освіти в глобальні інформаційні процеси;
готовність до освоєння ефективного доступу до практично необмеженого обсягу інформації й аналітичної обробки цієї інформації;
прагнення до формування й розвитку особистих творчих якостей, що дають можливість генерації інженерних ідей у сучасному інформаційному середовищі, а також створення власного інфосередовища;
наявність високого рівня комунікативної культури (у тому числі і комунікації за допомогою інформаційних засобів), теоретичних розробок і досвіду організації інформаційної взаємодії, здійснюваної в режимі діалогу;
готовність до спільної з усіма суб'єктами інформаційної взаємодії освоєння наукового й соціального досвіду, спільної рефлексії й саморефлексії;
освоєння культури одержання, відбору, зберігання, відтворення, передачі й інтеграції інформації;
готовність до використання сучасних інтерактивних телекомунікаційних технологій як важливого аспекту професійного росту в умовах безперервної освіти в постійно змінюваному інформаційному суспільстві (телеконференції, дистанційне навчання);
здатність до моделювання й конструювання інформаційно-освітнього середовища й прогнозування результаті в власної професійної діяльності;
уміння самостійного аналізу інформаційної ситуації;
ініціативність, творчий підхід, інтелектуальний потенціал, високі психомоторні якості, моральність, ерудиція, здатність до творчого мислення, здатність до суворого аналізу;
психологічна адаптивність, стресостійкість, здатність до саморегуляції та самокорекції;
засвоєння норм інформаційної етики, естетики та культури комп'ютерних інформаційних технологій;
знання та навички щодо інформаційної безпеки, включаючи засоби захисту людської психіки;
використання ресурсів Інтернету щодо пошуку інформації для організації майбутньої професійної діяльності;
використання спеціалізованих інструментальних системі для створення інформаційної продукції;
використання інструментальних програм для створення власних Інтернет-ресурсів;
використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій і мережі Інтернет для участі в телекомунікаційних проектах;
знання та навички використання електронних джерел інформації відповідної предметної галузі;
уміння комплексно застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в процесі організації процесу виробництва;
навички застосування Інтернет-технологій для власного підвищення кваліфікації;
уміння проводити аналіз потреб в освітніх комп'ютерних програмах для використання під час навчання різним предметам;
навички розробки та проведення міжпредметних навчальних проектів з використанням ІКТ;
доля в міжнародних дистанційних курсах підвищення кваліфікації;
використання Інтернету для підвищення професійного рівня;
створення комп'ютерних програм за власним сценарієм
Можна визначити наступні стадії вивчення сучасних інформаційних технологій, що характеризуються у вигляді наступних етапів: знайомство - освоєння студентами загальних уявлень про сучасну інформаційну технологію й інформаційну цивілізацію, отримання окремих навичок роботи з комп'ютером; використання - застосування інформаційних технологій для розв'язання окремих задач у рамках традиційних моделей викладання; інтеграція - загальна зміна технології викладання за рахунок інтеграції інформаційних технологій в освітній процес; перетворення - зміна змісту освіти, структури навчальних предметів, системи атестації відповідно до сучасної системи освітніх пріоритетів на базі інформаційних технологій.
На етапі знайомства здійснюється освоєння загальних можливостей нових інформаційних технологій, на етапі використання здійснюються спроби застосування нових інформаційних технологій щодо розв'язання окремих задач в рамках традиційних способів здійснення професійної діяльності, на етапі інтеграції відбуваються спроби зміни технологій здійснення професійної діяльності за рахунок широкого використання нових інформаційних технологій, на етапі перетворення з'являються нові технології, пов'язані лише з новими інформаційними технологіями, таким чином відбувається зміна змісту і структури професійної діяльності завдяки впровадженню нових інформаційних технологій.
Застосування нових інформаційних технологій у навчанні відповідно до цих етапів призведе до зміни змісту освіти завдяки впровадженню в загальний зміст навчання певних розділів існуючих навчальних дисциплін, які дозволяють студентам оволодіти необхідними знаннями, уміннями та навичками і здатностями їх застосування щодо нових інформаційних технологій в професійній діяльності
У зв'язку з із застосуванням сучасних технологічних інновацій у сфері освіти відбуваються докорінні зміни у викладацькій діяльності , зміни освіти, місця і ролі викладача в навчальному процесі. Впровадження цих інновацій впливає на якість освіти, а також на формування в майбутніх фахівців певного інформаційного світогляду й рівня інформаційної культури.
Особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей інформаційних технологій, реалізація яких створює передумови для небувалої в історії дидактики інтенсифікації навчального процесу, а також створення методик, які орієнтовані на розвиток особисті тих, хто навчається. Зазначимо ці можливості:
- миттєвий зворотний зв'язок між користувачем та інформаційними та комунікаційними технологіями;
- комп'ютерна візуалізація навчальної інформації про об'єкти або закономірності явищ, як таких що реально відбуваються, так і "віртуальних";
- архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю передачі, а також легкий доступ користувача до центрального банку даних;
- автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності, а також обробка результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового відтворення фрагменту, або самого експерименту;
- автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного керування навчально-виховною і контролю за результатами якості засвоєння матеріалу. [ Богданов І. Засоби інформаційних технологій, їх практичні можливості. conference.mdpu.org.ua\conf_all \\confer\2001/netech\5\bogdanov.htm]
Інформатизація означає впровадження нових технологій, елементів, які підвищують якість і ефективність праці студентів та якнайшвидший доступ і отримання інформації.
Одним із компонентів інформатизації є автоматизація, яка дозволяє створити ефективний і комфортний сервіс у пошуку інформації під час навчання у ВНЗ.
Усі ці зміни привносять комп'ютери, локальні обчислювальні мережі комп'ютерів і програмні системи, які працюють на них. Торкаючись введення кредитно-модульної системи, подібної до ECTS (European Course Credіt Transfer System), слід зазначити, що ця трансформація не обмежиться лише упровадженням нової системи оцінки знань і введення відповідної шкали оцінок. Вона зачепить майже увесь комплекс навчально-методичної роботи вищого навчального закладу. Зокрема, направлена на адаптацію чинних навчальних програм і планів відповідно до умов ECTS.
ІТ приводять до розширення і поглиблення наочних областей, що вивчаються, інтеграції предметів, що вивчаються, або окремих тим. Це обумовлює зміну критеріїв відбору вмісту навчального матеріалу.
Вони ґрунтуються на необхідності інтенсифікації процесу інтелектуального саморозвитку особи виучуваного, формування умінь формалізувати знання про наочний світ, витягувати знання, користуючись різними сучасними методами обробки інформації.
Таким чином, у зв'язку з розвитком процесу інформатизації і освіти змінюється об'єм і вміст навчального матеріалу, відбувається переструктурування програм навчальних предметів (курсів), інтеграція деяких тим або самих навчальних предметів, що приводить до зміни структури і вмісту навчальних предметів (курсів) і, отже, структури і вміст освіти.
Паралельно цим процесам відбувається впровадження інноваційних підходів до проблеми рівня знань що вчаться, заснованих на розробці і використанні комплексу комп'ютерних тестуючих, діагностуючих методик контролю і оцінки рівня засвоєння.
Реалізація можливостей ІТ в процесі вчення і пов'язане з цим розширення спектру видів навчальної діяльності приводять до якісної зміни освітнього процесу.

1.3 Мультимедійні технології ознака сучасної вищої освіти

Мультимедіа (у перекладі - багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт - дисків (CD - ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо - та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп'ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв'язок.

Під терміном multіmedіa - розуміють інтерактивні системи, які забезпечують обробку рухомих та нерухомих відео зображень, анімованої графіки, високоякісного звука та мовлення. Середовищем, яке об'єднує означені елементи іформаційної структури, є гіпертекст (hypertext) -- технологія роботи з текстовою інформацією, що дає змогу встановлювати асоціативні зв'язки -- "гіперзв'язки" -- між окремими термінами, фрагментами, статтями в текстових масивах і завдяки цьому дозволяє не тільки послідовну, лінійну обробку тексту, як при звичайному читанні, а і вільний доступ, асоціативний перегляд відповідно до встановленої структури зв'язків. Роботу в гіпертекстовому середовищі можна порівняти з читанням енциклопедії: зустрівши в тексті незнайомий термін, читач переходить до сторінки, де з'ясовується це поняття. Після прочитування уточнюючого матеріалу (який, у свою чергу, може включати поняття, які теж потребують уточнення), повертається на вихідну позицію і продовжує читання.[Лактіонов О.Б.Мультимедіа - новий напрям компьютеризації освіти.//Рідна школа № 3, 1993 ,с. 25]

Євдокімов В.І. із колективом співавторів визначив що MultіMedіa-технології (надалі ММ)- це технології інтегрованого представлення всіх видів інформації (зорової, текстової, графічної, відео, звукової і навіть тактильної) на електронних носіях у цифровому форматі у вигляді електронного документу і відтворення його на комп'ютері або на екрані за допомогою ММ-проектора та відповідних пристроїв. Таким чином, ММ-технології - це технології конвертування всіх видів інформації у цифровий формат, інтеграції інформації в один документ і відтворення його на комп'ютері. [Євдокимов В.І. , Пономарьова Г.Ф., Луценко В.В., Агапова Т.П. та ін. Ефективність навчання студентів; Навчальний посібник/ За ред.. В.І. Євдокимова\ Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. 2004., 222 с.]

Ця технологія дозволяє використовувати текст, графіку, відер та анімацію в інтерактивному режимі, але при цьому необхідно врахувати, що рівень та якість роботи з відповідними програмними продуктами залежать від виконання досить високих вимог до швидкодії та обсягу пам'яті комп'ютера, звуковим характеристикам і наявності додаткового устаткування.

Мультимедійна педагогічна технологія розглядається як інтеграційна цілісність програмних і апаратно-технічних продуктів з варіативною адекватністю їх функціонування в навчальному середовищі, що створює уніфіковану площину для взаємодії процесуального і особистісного аспектів продуктивного споживання, переробки, передавання і демонстрації інформаційних знань суб'єктів освіти.

Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватись в самих різних ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці заняття, повністю або окремими фрагментами, у поєднанні з іншими засобами навчання і т.п.).

Ще Я.А.Коменський у своїй праці "Велика дидактика" писав: "...Все, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями..." [Коменський Я. А. Велика дидактика//Вибр. пед. твори. - К., 1940, т.1,- с. 15.].

Можна сказати, що дидактичні функції мультимедійних засобів зумовлюють можливі методичні варіанти застосування, з іншого боку обрана викладачем методика проведення лекційного чи семінарського заняття може визначати можливе дидактичне призначення (функцію) мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях.

Використання інформаційних технологій у сфері навчання, особливо з появою операційної системи Wіndows, відкрило нові можливості. насамперед, це доступність діалогового спілкування в так званих інтерактивних програмах.

Стало здійсненним широке використання графіки (малюнків, схем, діаграм, креслень, карт, фотографій). Застосування графічних ілюстрацій у навчальних комп'ютерних системах дозволяє на новому рівні передавати інформацію учням і зробити її доступнішою. Навчальні програмні продукти, що використовують графіку, сприяють розвиткові таких важливих якостей як інтуїція, образне мислення.

Важко заперечити, що майбутнє за системою навчання, яке вкладається в схему студент - мультимедійні технології -викладач, за якої викладач перетворюється на педагога - методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Тобто, якщо в учбовому процесі, що виконується за схемою "учень - вчитель - підручник" з'явиться новий елемент - комп'ютер, то зміст праці викладача суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а організація самостійної пізнавальної діяльності студентів. Тобто величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання зможе бути розкритим лише за умов, якщо провідна роль у навчально - виховному процесі належатиме викладачу, а комп'ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й повною мірою третім партнером у педагогічній взаємодії. колеченко

Ефективність навчання з використанням комп'ютерів пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички.

Ефективне використання комп'ютера в навчально - виховному процесі залежить від програмного забезпечення.

Впровадження нових інформаційних технологій в навчальний процес зумовлює нові способи роботи з текстами. Найбільш розробленим в цьому напрямі є гіпертекстове представлення інформації, що поєднує звичайний текст з інтерактивним вибором певної порції інформації. Студент отримує можливість динамічно відтворювати нелінійний текст, до того ж кожний наступний фрагмент тексту він сам обирає за допомогою гіперпосилань. Гіпертекстові словники, довідники та підручники полегшують пошук додаткової інформації (пояснюючого тексту, посилань, схем, малюнків) за ключовими словами і дозволяють простежити смислові зв'язки між поняттями.

Значна частина мультимедійних засобів навчання містить образну або умовно-графічну документально достовірну навчальну інформацію та наукову їх інтер­претацію, художньо-образне відображення за допомогою динамічних екранних та знакових засобів. Їхній зміст і побудова підпорядковуються загально-дидактичним вимогам: науковість, систематичність, доступність та послідовність викладу, вра­хування підготовленості студентів тощо. Завдяки документальній переконливості і концентрованості викладу студенти засвоюють значний обсяг навчальної інформації за порівняно короткий час, що звільняє викладача від потреби давати тривалі пояснення того, що з достатньою повнотою розкрито за допомогою екранних та звукових засобів [Козаків В. Р., Дорошкин А. А., Задорожний А. М., Князевий Б. А. Лекційна Мультимедіа Аудиторія. Нові інформаційні технології в університетській освіті: Зб. наук. пр. Російською наук.-метод. конф. Ч. 2. Новосибірськ, 1994. C. 2-17].

Як свідчить практика, застосовуючи інформаційні технології, вдається - по-перше індивідуалізувати навчальний процес. На лекціях, де, як правило, багато студентів володіють неоднаковим розвитком, знаннями і уміннями, темпом пізнання і іншими індивідуальними якостями, використання комп'ютера, дозволило кожному учневі працювати самостійно, рівень навчання слабких студентів при цьому підвищився, по-друге cприяти розвитку самостійності студентів.

Надання інтерактивності є одним з найбільш значущих переваг мультимедіа-засобів. Інтерактивність дозволяє в певних межах управляти представленням інформації: студенти можуть індивідуально міняти настройки, вивчати результати, а також відповідати на запити програми, встановлювати швидкість подачі матеріалу, число повторень і інші параметри, впливати на свій власний процес навчання, пристосовуючи його під свої індивідуальні здібності і можливості. Вони вивчають саме той матеріал, який їх цікавить, повторюють вивчене стільки разів, скільки їм потрібно, що сприяє ефективнішому сприйняттю [Кречетников К. Г. Проектування креатівной освітнього середовища на основі інформаційних технологій у вузі. - М.: Госькоорцентр, 2003. - 296 с41].

Мультимедійний матеріал надзвичайно корисний під час з'ясування навчального матеріалу, який не можна унаочнити за допомогою інших посібників або їх використання дає значно менший навчальний ефект. За допомогою мультимедійної програми можна доповнити і поглибити знання, що їх дістали учні на підставі інших джерел, перейти від одиничного до загального, від окремих прикладів до формування понять.
Найбільш суттєвими ознаками для оцінювання придатності комп'ютерно-орієнтованих систем навчання до використання у навчальному процесі є ступінь відповідності педагогічного програмного забезпечення загально-дидактичним вимогам з урахуванням особливостей навчання.
Перш за все, може визначатись придатність програмного забезпечення для використання під час використання класно-урочної форми навчання а також інших форм. Без сумніву обов'язковим є визначення типу уроку, на якому може бути використаний програмний матеріал.
Беззаперечними перевагами і особливістю мультимедіа технології є наступні (.можливості, що активно використовуються в процесі навчання:
можливість збереження значного обсягу самої різної інформації на одному носієві (до 20 томів авторського тексту, близько 2000 високоякісних зображень, 30-45 хвилин відеозапису, до 7 годин звуку);
можливість збільшення (деталізації) на екрані зображення або його найбільш цікавих фрагментів, іноді в двадцятикратному збільшенні (режим "лупа") за умови збереження якості зображення. Це особливо важливо для презентації схем механізмів та технологічної документації;
можливість порівняння зображення й обробки його різноманітними програмними засобами з науково-дослідницькими або пізнавальними цілями;
можливість виділення в супровідне зображення текстового або іншого візуального .матеріалу, по яких здійснюється негайне одержання довідкової або будь-якої іншої навчальної інформації;
можливість здійснення безперервного музичного або будь-якого іншого аудіосупроводу, що відповідає статичному або динамічному візуальному рядові
можливість використання відеофрагментів з фільмів, відеозаписів і т.д., функції "стоп-кадру", покадрового перегляду відеозапису;
можливість включення до змісту баз даних, способів обробки образів, анімації;
можливість підключення до глобальної мережі Інтернет;
можливість роботи з різними додатками (текстовими, графічними і звуковими редакторами, картографічною інформацією);
можливість створення власних "галерей" (вибірок) з інформації, що представляється в продукті;
можливість "запам'ятовування пройденого шляху" і створення "закладок" на екранній "сторінці", що зацікавила;
можливість автоматичного перегляду всього змісту продукту ("шоу") або створення анімованого й озвученого "путівника-гіда" по продукту;
- включення до складу продукту ігрових компонентів з інформаційними складовими;
можливість "вільної" навігації за інформацією і виходом в головне меню (укрупнений зміст), на повний зміст або зовсім із програми в будь-якій точці продукту
ММ-технології звичайно асоціюються з Мультимедіа - енциклопедіями. Використання готових ММ-енциклопедій, інших ММ-матеріалів у навчальному процесі - дуже важлива складова ефективного навчального процесу. Підготовка викладачів навчального закладу і його студентів до ефекгивного використання ММ-матеріалів у навчальному процесі - одне з найважливіших завдань закладів освіти. Для використання ММ-технологій у навчальному процесі необхідно створити умови, які включають такі складові:
Матеріальне забезпечення ММ-технологій в освіті: важливо обрати програмні засоби ММ-документів, які повинні задовольняти багатьом вимогам - бути легальними, дешевими, доступними, загально вживаними, ефективними (як з точки зору генерації компактних документів, так і ефективності роботи розробника ММ-документів). Ці вимоги здебільшого взаємовиключні. Найважливішим є представлення ММ-документів у формі HTML, а все останнє - не принципове: Word,PowerPoіnt,FrontPage, Flesh и т ін. Проте найбільш придатними для широкого загалу є використання Word - найбільш поширеного текстового редактора, можливості якого для підготовки ММ-документів, HTML-документів постійно вдосконалюються.шол
Методичне забезпечення ММ-технологій: дидактичні матеріали (ММ-енциклопедії, ММ-навчальні програми, ММ-дидактичні матеріали (електронні курси) повинні бути доступними через Інтернет та медіотеку навчального закладу (відповідний підрозділ бібліотеки). Треба зважити не те, що кожний викладач у більшості випадків читає авторський курс, у якому використовує безліч різноманітних джерел. Інформацію з усіх цих джерел можна дуже легко скомпонувати у рамках однієї електронної лекції, якій доцільно надати вигляд HTML - документу, тобто документу, який відображається на екрані довільним браузером ( Іnternet Explorer, NetScape navіgator) і для навігації по якому можна використовувати всі стандартні навігаційні засоби НТМL-документа . Сукупність електронних лекцій складає основу електронного підручника - одного з головних компонентів електронного курсу . Електронний підручник передбачає глибоку структуризацію навчального матеріалу, яка повинна бути віддзеркаленою розвиненою системою гіперпосилань, включення до підручника моделюючих програм з метою проведення навчальних досліджень на основі комп'ютерних експериментів, систем і тематичних та підсумкових тестів, завдань для самостійної практичної роботи тощо. Електронні лекції (електронний підручник) - основа для підготовки електронних та дистанційних курсів, розробкою яких може зайнятися й сам творчо працюючий викладач, але більш доцільно для цього створити робочу групу, в яку необхідно включити відповідних спеціалістів лабораторії дистанційної освіти і тестування: системних аналітиків, -програмістів, Web -- дизайнерів. Таким чином, наступна задача - забезпечити відповідні технічні умови і навчити викладачів самостійно готувати ММ-дидактичні матеріали. Вищою формою ММ- дидактичних матеріалів курсу є .електронний курс.
Кадрове забезпечення ММ-технологій включає:
підготовку викладачів до використання ММ-технологій через постійно діючу систему перепідготовки викладачів у галузі ІТ та через постійно діючий ;семінар ІТСЕ (Інформаційні Технології та Телекомунікації і Освіта). в роботі якого приймають участь відповідальні за впровадження ІТ у навчальний процес по кафедрах іфакультетах та всі бажаючі;
підготовку студентів до використання ММ-технологій через базовий курс "Основи інформатики", який є обов'язковим для студентів І курсу всіх спеціальностей. шол
Робоче ММ-місце викладача (РММВ) та його технічне оснащення.
Multіmedіa- проектор - ядро технічного оснащення Multіmedіa класу -пристрій, який дозволяє проектувати на екран зображення екрану комп'ютера .
Головні параметри ММ-проектора:
роздрібна здатність зображення (кількість точок, з яких будується зображення), сучасні вимоги -не менше 1024 х 800 точок;
світловий потік, сучасні вимоги-не менше 1500люменів.
Проектор з таким параметром забезпечує якісне зображення на екрані до 8м по діагоналі при повному затемненні аудиторії і на екрані до 2 м по діагоналі при денному освітленні аудиторії. Єдиний істотний недолік такого проектору-його висока вартість, тому доцільно розмістити ММ-проектор на спеціальному візку разом з комп'ютером та іншими пристроями(відеомагнітофон, відеокамера, мікрофон, аудіо-підсилювач). Такий візок ми надалі будемо називати РММВ. Його легко перемістити з однієї аудиторії до іншої ,перетворюючи будь-яку аудиторію на ММ клас у разі необхідності (лекційна аудиторія, лабораторія, навчальний клас, читальна зала, бібліотека, зала засідань, актова зала і т.д.).
Екран - стаціонарний великий екран з максимальними допустимими розмірами слід розмістити великій лекційній аудиторії з якісним затемненням та доброю акустикою. Така аудиторія може виконувати одночасно функції лекційної для навчальних та публічних лекцій, функції робочої аудиторії для проведення пленарних засідань конференцій та публічного захисту дисертацій, функцій університетського кінотеатру для демонстрації навчальних(і не тільки навчальних) фільмів тощо. Переносний екран-для розміщення на тринозі або безпосередньо на стіні,невеликих розмірів(1,5-3м по діагоналі), якій входить до складу РММВ.беспалькл
Персональній комп'ютер (необов`язково Notebook, і навіть краще не Notebook, з міркувань вартості та надійності). Це мусить бути потужний комп'ютер з потужною відео картою, потужним CD-ROM (швидким, підтримуючим DVD-формат, придатний для цифрового запису відеоматеріалів). Важливим компонентом такого комп'ютера є сплітер, який забезпечує незалежний вихід відеосигналу на монітор та на ММ-проектор. Комп'ютер також повинен бути оздоблений конверторами відеосигналів з аналогової форми в цифрову і навпаки для забеспеченна можливостей демонстраціі через ММ-проектор, TV-передач і відеозаписів, а також запису матеріалів ММ-лекцій на відео плівку. Інші пристрої- відеомагнітофон, аудіо підсилювач,звукові колонки, мікрофон.
ММ-лекція.
Сучасна лекція мусить використовувати всі переваги ІТ. Тобто, сучасне, і тим більше майбутнє за симбіозом людини і комп'ютера, в ;якому кожному з них відведено важливу і незамінну іншим роль. Кожна лекція приваблива перш за все тим, що студент знайомиться з авторським поглядом на предмет лекції, спостерігає роботу фахівця при розв'язанні типових задач і тому отримує зв'язок до якого можна прагнути.
Лекція стає ефективною, за умови що лектор повинен бути творчим фахівцем у своїй предметній галузі. Немає жодної творчої спеціальності, в якій використання ІТ не підвищувало б ефективність роботи. Для цього використовують спеціалізовані професійні програми, які можна називати АРМами (Автоматизованими Робочими Місцями). Лектор повинен демонструвати на лекції зразки розв'язання фахових задач за допомогою фахових пакетів.
Можна записати на відеоплівку процес розв'язування типових задач викладачем або просто висококваліфікованим фахівцем і потім відтворювати їх на своєму відеомагнітофоні або комп'ютері..
На якісній лекції приваблює те, що студент відчуває свою причетність до процесу пошуку істини, побудови теорії. Це вже педагогічна майстерність залучити якомога більше студентів до процесу створення теорії, побудувати лекцію так, щоб кожен її крок був відповіддю на був відповіддю на особистісно значиме питання у предметній області. Для цього всі засоби впливу на уявлення студента є в нагоді: історична ретроспектива, і аналогії, і моделювання, різноманітні засоби наочності. І все це є особистісно- орієнтованим - для цієї саме аудиторії, цьому саме місці, у цей саме час. Для цього лектор повинен бути не тільки методистом і психологом, а й дуже цікавою особистістю (зацікавленою, як предметом лекції так і студентською аудиторією), чуйною, доброзичливою людиною.
Лектор має бути педагогом, який володіє основами сучасної педагогіки та психології,а також порядною людиною, зацікавленою в успіхах студента. Ефективність впливу на студентів зростає якщо лектор використовує різні види наочності. В епоху інформатизації роль універсального засобу наочності виконує MuttіMedіa. Завдяки засобам Інтернет лектор отримує доступ до знань, викопчених людством (на теперішній час обсяг знань, представлених в Інтернет, оцінюють близько 20% від загального обсягу знань людства, очікується, що в майбутньому цей відсоток буде прямувати до 100%.
Таким чином, у сучасній ММ-клас на лекцію приходить лектор, який володіє професійними пакетами для своєї предметної області, і який за допомогою ММ-технологій має змогу демонструвати учням або студентам розв`язування задач за допомогою цих пакетів. Крім того, лектор має дидактичні матеріали до лекції у вигляді презентації, бажано у вигляді HTML-документу,в якому зібрані всі потрібні дидактичні матеріали(малюнки, діаграми, тексти, викладки, картинки, цитати, звукові файли.)
Інколи можна почути такі думки, що використання комп'ютерів у навчанні відволікає учня від самого предмета, відбувається підміна предмету навчання(замість вивчення самого предмету вивчається відповідний пакет), учні перестають мислити, а тільки натискають на клавіши і т.п. Ми переконані, що це не так. Комп'ютер - це інструмент, який дозволяє якісно виконувати формалізовані операції і внаслідок цього перенести акценти на більш змістовні питання курсу. І якщо викладач використовує в своїй творчій роботі комп'ютер (це необхідно у вік інформатизації), то повинен вчити майстерності використання ІТ у своїй фаховій області, яка передбачає не тільки виконання формальних операцій, але, перш за все розв`язування творчих задача допомогою комп'ютерних моделей предметної галузі.
Лекція у своїй традиційній формі, коли студенти не зовсім розуміють, що вони повинні робити-намагатися ухопити думку викладача чи записати кожне його слово у конспекті, - потрібна була у такому вигляді,коли не вистачала підручників, паперу, не вистачало друкарських можливостей.
Показниками нової якості освітнього процесу можуть виступати такі характеристики: нові знання студентів, підвищення рівня їх особистого розвитку; відсутність негативних ефектів і наслідків (перевантаження, перевтома, погіршення здоров`я, психічні розлади, дефіцит навчальної мотиваціі тощо); підвищення професійної компетентності викладачеві їх відношення до роботи; зростання престижу освітнього закладу в регіоні та ін. Основне завдання методики викладання будь-якого предмета - формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей навчання. Це й здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. Важливою передумовою, що ; сприяє підвищенню ефективності навчання, є поєднання різних за видами, виражальними та дидактичними властивостями мультимедійних та інших засобів навчання, як традиційних і (підручники, навчально-методична література, таблиці, мани, моделі, навчальні кінофільми, відео- та фонозаписи, засоби масової інформації і т.ін.), так і сучасних (найновіша ; проекційна техніка, інструментальні програмні середовища, комунікаційні засоби, в тому числі Інтернет).
Системне використання мультимедійних та інших засобів можливе протягом вивчення навчальної теми, коли на кожному з занять використовуються лише окремі їхні елементи або їхні сполучення, а також повністю на окремих уроках, коли застосовується цілісний комплекс. Тобто, залежно від змісту та мети заняття, особливостей підготовки . викладач застосовує засоби навчання з різним співвідношенням окремих елементів. Основна суть методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань. Але необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування/
Використання мультимедійних технологій дозволяє, підвищити і інформаційний потенціал студенства. Тому виникає потреба взаємодії у створенні і використанні як загальних інформаційних ресурсів, так і мультимедіа. З'являються нові сфери науки і технологій, які потребують змін традиційних університетських дисциплін. Виникає необхідність відходу від класичних методик, що ґрунтувалися на конкретних дисциплінах, і наближення до проблемно-орієнтованих методів формування знань, а також зменшення дистанції між фундаментальними і прикладними дослідженнями.
Причини застосування мультимедійних технологій: збільшення інформаційного потоку, необхідність швидко забезпечити студенів інформацією, тому що з часом велика кількість інформації втрачає свою актуальність. Отже, добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на заняттях, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту занять, а також можливі форми поєднання.
Висновки до першого розділу

Підсумовуючи теоретичний матеріал з даної теми і узагальнюючи підходи різних авторів, що досліджували проблему, можна зробити наступні висновки:

1. Визначено спрямованість державної політики на інформатизацію суспільства;

2. Розкрито сутність і генезис понять "інформаційні технології", "мультимедійні технології"

- Інформаційні технології - це програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем інформаційного обміну, забезпечують операції по збору, продуциюванню, накопиченню, зберіганню, обробці, передачі інформації.

- MultіMedіa-технології - це технології інтегрованого представлення всіх видів інформації (зорової, текстової, графічної, відео, звукової і навіть тактильної) на електронних носіях у цифровому форматі у вигляді електронного документу і відтворення його на комп'ютері або на екрані за допомогою ММ-проектора та відповідних пристроїв.

3. Встановлено ознаки традиційної та інноваційної педагогічної діяльності;

Відмінності полягають у значному ускладненні діяльності з розробки навчальних курсів, розвитку спеціальних навичок, прийомів педагогічної роботи викладача. На відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, в інноваційній діяльності більш активну позицію займає особа, що навчається. Викладання навчального матеріалу в процесі спілкування викладача зі студентами, вимагає набагато більше активних й інтенсивних взаємодій між ними.

4. Визначено стадії застосування інформаційних технологій;

знайомство - освоєння студентами загальних уявлень про сучасну інформаційну технологію, отримання окремих навичок роботи з комп'ютером;
використання - застосування інформаційних технологій для розв'язання окремих задач;
інтеграція - загальна зміна технології викладання за рахунок інтеграції інформаційних технологій в освітній процес;
перетворення - зміна змісту освіти, структури навчальних предметів, системи атестації відповідно до сучасної системи освітніх пріоритетів на базі інформаційних технологій.
5. Узагальнені можливості застосування і стан впровадження мультимедійних технологій в навчальний процес вищої школи а саме:
миттєвий зворотний зв'язок між користувачем та інформаційними та комунікаційними технологіями;
комп'ютерна візуалізація навчальної інформації;
архівне зберігання великих обсягів інформації з можливістю передачі легкий доступ користувача до банку даних;
автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності;
автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного керування навчально-виховною діяльністю та контролю.
РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ХДАФК
2.1 Методи науково-педагогічного дослідження

Питанням методології та методики педагогічних досліджень присвячені роботи В.П. Безпалько, Н.В. Кузьміної й інших дослідників.

Під педагогічним дослідженням розуміється процес і результат наукової діяльності, спрямований на отримання нових знань про теорію та методику організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, організаційні методи і прийоми.[Курченко Т.А. Смирнова М.Є., Малюкіна О.В. Інновації як умова ефективності організації навчально-виховного процесуу сучасній школі.//Відкритий урок: розробки, технології, досвід,2003ю -№ 78,с. 35]

У процесі педагогічного дослідження, організованого з метою отримання нових фактів, використовують систему методів науково-педагогічного дослідження. У своїх наукових пошуках педагогіка користується різноманітними методами (способами) пізнання педагогічної дійсності, вивченням яких переймається методологія педагогіки.

Поняття "метод" (грец. methodos) використовувалося в стародавньому світі як синонім до виразів "шлях дослідження, спосіб пізнання". Сучасна філософія трактує його як форму практичного і теоретичного освоєння дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання свого предмета("Педагогіка" (Н.П.Волкова) studentam.net.ua/content/vіew/2234/85/)

У педагогіці, психології метод виступає також засобом реалізації психологічного пізнання предмета науки в конкретних умовах, з використанням конкретних прийомів дослідження та відносно конкретних характеристик досліджуваного предмета.

Метод науково-педагогічного дослідження -- спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання .За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань. Тому темп і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує (Образцов П.И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. - М., С.-П., Ниж.Новгород и др., 2004. - 272 с.. djerelo.com/іndex).

Розрізняють універсальні та спеціальні методи соціально-педагогічного дослідження. Універсальними називають методи дослідження, які використовуються не тільки в соціальній педагогіці, а й в інших галузях наукового знання: як у споріднених за змістом так і ні. До універсальних методів належать спостереження, експеримент, бесіда, анкетування. Спеціальні методи - це методи, які використовуються тільки в соціальному дослідженні або в близьких за змістом наукових пізнавальних актах.[ Коваль Л.Г., Звєрєва І.Д., Хлебнік С.Р. Соціальна педагогіка. - К.: 1997]

Організовуючи дослідження, необхідно оптимально поєднувати комплекс методів, дбаючи, щоб таке поєднання забезпечило отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта виховання чи навчання.

Функціонально диференціація методів дослідження відбувається за ознакою змісту пізнавальних та перетворюючих дій, які реалізуються дослідником під час професійної взаємодії з предметом дослідження. Структурно ця диференціація відповідає етапам дослідження, на кожному з яких відбувається своєрідне функціональне поєднання типів пізнавальних та перетворюючих дій дослідника. Виділяють таким чином:

Методи емпіричного дослідження предмета;

Ця група методів зорієнтована на пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв'язків і відношень. Найчастіше в педагогічних дослідженнях використовуються розкриті емпіричні методи дослідження, до яких належать педагогічне спостереження, бесіда (інтерв'ю), анкетування (закрита, відкрита), педагогічного експерименту, вивчення шкільної документації, тестування, соціометрії, аналізу результатів діяльності дитини. Методи теоретичного дослідження предмета;

До теоретичних методів педагогічного дослідження належать аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, узагальнення, абстрагування, конкретизація. [Кочетов А.И. Культура педагогического исследования. - 2-е изд., испр. и доп. - Мн., 1996.]

Аналіз і синтез. Ці методи наукового пізнання не існують ізольовано один від одного. Аналіз є уявним або фактичним розкладанням цілого педагогічного явища чи процесу на частини. Синтез -- відновлювання цілісності розглядуваного педагогічного явища чи процесу в усьому різноманітті його виявів.

Індукція та дедукція. У процесі використання цих методів відбувається перехід знання про одиничне та окреме у знання про загальне, і навпаки. У педагогічному дослідженні його використовують для з'ясування причинно-наслідкових зв'язків між педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на основі логічних міркувань від конкретного до загального. За методом індукції на підставі загальних знань роблять висновки про конкретне. Метод дедукції передбачає формулювання висновків шляхом від загального до конкретного. Основою дедуктивного методу є наукові положення, що не вимагають дослідно-експериментального підтвердження, а сприймаються як аксіоми.

Порівняння. Дає змогу простежити динаміку досліджуваного явища.

Класифікація. Розподіл педагогічних фактів, явищ, процесів за притаманною для певної групи ознакою.

Узагальнення - перехід від одиничного до загального, від менш загального до більш загального.

Абстрагування. До цього методу вдаються за необхідності виокремити із сукупності ознак, властивостей явища ті, що становлять предмет дослідження.

Конкретизація. Цей розумовий процес передбачає надання предмету конкретного вираження. Під час конкретизації відбувається збагачення педагогічних понять новими ознаками, оскільки цей метод спрямований на висвітлення розвитку предмета як цілісної системи.

Методи аналізу (математичні і статистичні методи педагогічного дослідження).

Ці методи застосовують у педагогіці для оброблення одержаних методами спостереження й експерименту даних, а також для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними феноменами.

Метод реєстрування. Цей метод передбачає виявлення певної якості в яв и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.