На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Декоративне малювання в школ: карбування, рзьблення, аплкаця, оздоблення, розпис та вишивка. Сюжетне та символчне зображення, орнамент. Стилзаця природних форм. Види народного орнаменту: хохломський, городецький, гжельський розписи, курський килим.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 16.06.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


17
План
    І. Теоретична частина
      1.1 Ознайомлення учнів з видами декоративного малюнку
      1.2 Зображувальні види декору
      1.3 Стилізація природних форм
      1.4 Народний орнамент
      ІІ. Практична частина
      2.1 Робота над створенням орнаменту
      Література

І. Теоретична частина

1.1 Ознайомлення учнів з видами декоративного малюнку

Щоб успішно навчити дітей декоративно-тематичного малювання в школі, правильно розвивати в них образне мислення і творчі здібності, учитель має розуміти особливості дитячого малюнку.

Декоративне мистецтво нерозривно пов'язане з виробництвом матеріальних благ. Адже ткацтво, килимарство, керамічно-фаянсова і фарфорова промисловість, будівельна справа повинні насамперед задовольняти не тільки матеріальні, а й естетичні потреби людини. Декоративні сюжети можна побачити на килимах, рушниках, тарелях, панно, тощо.

Учні на уроках праці, образотворчого мистецтва, а також на позакласних уроках, гуртках учать різні види і техніки виконання декоративних малюнків, складають різноманітні композиції.

Є такі види декоративного малювання:

карбування;

різьблення;

аплікація;

оздоблення;

розпис;

вишивка.

Декоративно-прикладне мистецтво по своєму походженню - мистецтво народне: народ створює речі, народ знаходить їм потрібну форму і вираження, народ зберігає знайдену в них красу і усі свої досягнення передає нам у спадщину. У творах декоративно-прикладного мистецтва ми бачимо мудрість народу, його характер, уклад життя. У них вкладена душа народу, його почуття і його представлення про краще життя. Тому вони мають таке величезне пізнавальне значення. Археологи по речах визначають історичну епоху, суспільні відносини, природні і соціальні умови, матеріальні і технічні можливості, народні вірування і традиції, спосіб життя, заняття, інтереси і смаки людей, їхнє відношення до навколишнього. Речі роблять великий виховний вплив. Вивчення творів декоративно-прикладного мистецтва, їхніх художніх особливостей і засобів створення виховує дбайливе відношення до речей, повага до національного надбання і національної культури, до творчої праці людей, підвищує наш культурний рівень.

Творець корисної речі прагне наділити її естетичними якостями. Таке естетичне перетворення прикладних речей здійснюється декором, тобто прикрасою форми і її поверхонь за допомогою спеціальної художньої обробки. Аналіз судин різного призначення переконує нас у досконалості їхньої форми, а разом з тим виявляє їхню художню виразність. Естетичні якості матеріалу, кольорово-пластичні властивості форми й інші зовнішні ознаки викликають у пам'яті почуттєві образи пережитих явищ дійсності, утягують річ у навколишню її природне і суспільне середовище, зв'язуючи її з предметним світом, збуджуючи цими зв'язками в людини гаму різноманітних почуттів. Річ стає не тільки матеріально корисної, але і духовно значимої.

Річ стає "почуттєво стала перед нами людською психологією". Створена руками умільця, вона несе на собі відбиток багатогранної людської особистості, її матеріальних і духовних нестатків, а тому здобуває значення художнього твору.

1.2 Зображувальні види декору

До специфічних образотворчих видів декору відносяться сюжетне зображення, символічне зображення й орнамент.

Сюжетне зображення - це малюнок на поверхні предмета, що зображує якесь визначене явище, подію, конкретної чи людину річ. Художня виразність самої форми предмета здатна викликати естетичні почуття, емоції, наприклад почуття радості. Конкретне зображення додає цьому почуттю усвідомленість, скажемо, радість від краси росіянки білоствольної берізки, що художник органічно ввів у декор предмета.

Символічне зображення - це умовний образ, що позначає яке-небудь поняття, ідею, явище. У вузькому змісті символ з'являється у виді умовного знака, наприклад п'ятикутної зірки, чи у виді монограми - сплетення перших букв імені і прізвища. До символічних зображень належать емблеми, герби, знаки (поштові і фабричні, грошові знаки, медалі й ордена). Дуже часто в них використовується алегорія - іносказання.

Емблема являє собою узагальнене зображення визначених предметів, наприклад серпа і молота, що символізують союз робітників і селян. Емблема виражає конкретні поняття. Вона може стати знаком держави, міста, роду, тобто гербом.

Алегорія на відміну від емблеми через конкретний образ виражає абстрактні поняття, такі, як "воля", "слава", "перемога", "Родіна" і т.п.

Символічні зображення говорять про широке коло суспільних явищ, зрозумілих людям різних національностей і країн. Але в силу переваги в символах розумового початку їхній вплив носить менш емоційний характер, чим сюжетні мотиви.

Орнамент - це візерунок, заснований на повторі і чергуванні складових його елементів. Орнамент може зображувати конкретні форми - листочки, квіти, комах, птахів - з досить великим наближенням до натури і менш конкретні, узагальнені і навіть абстрактні форми - прямокутники, трикутники, кола, ромби та інші фігури.

Основним джерелом створення орнаменту завжди була природа. На шкурках змій, гусениць, звірів, крилах птахів і метеликів, на рослинах і плодах природа "намалювала" чудесні візерунки, відкривши людині нескінченна безліч орнаментальних форм, колірних відтінків, красу і багатство їхніх сполучень, цілісність і строгу співпідпорядкованість всіх елементів. Людина, зачарована красою і казковою розмаїтістю природи, насолоджувався, уважно вивчав цю красу, прагнув використовувати закономірності, Що Лежать у її основі, і створював нові орнаментальні форми, щоб ними прикрасити речі і свій побут.

Орнамент може компонуватися з одного чи декількох декоративних чи елементів фігур. Так, орнаменти, що прикрашають гжельський глечик, складені з візерунка дна (один елемент - листочок), візерунка тулова (стеблинки, квіткові голівки, листи і завитки), візерунка горлечка (листочок, фігурні дужки і дві крапки). Як видно, смужка першого візерунка виникає в результаті повтору одного декоративного елемента, у другому візерунку ритмічно організована безліч елементів, а третій візерунок будується на основі повтору однієї групи, складеної з чотирьох елементів.

Таку компактну цілісну групу декоративних елементів, що своїм повтором створює орнамент, називають декоративною ланкою.

Асиметричні декоративні елементи і ланки додають орнаменту динамічність, приклад тому візерунок, що прикрашає тулово гжельского глечика: безупинний хвилеподібний рух цього візерунка підкреслює округлість об'ємної форми й оживляє строгість її симетричного силуету. Виникле протиріччя між динамікою тулова і статичним положенням глечика художник усуває симетрією декоративного елемента і декоративної ланки, з яких будуються візерунки дна і горлечка.

Декоративні елементи і ланки часто зображують предмети навколишньої людини середовища і художньо виражають відношення до них самої людини.

Сюжетні, символічні зображення й орнаменти своїми ритмами, симетрією, контрастами підвищують емоційну виразність речей, красу їхньої форми, єдність їхнього зовнішнього вигляду і змісту.

1.3 Стилізація природних форм

У школі на уроках образотворчого мистецтва, ми ознайомилися з деякими видами декоративно - прикладного мистецтва, в основі якого лежить створення побутових предметів і оздоблення їх розписом, різьбленням, фарбуванням, тощо.

Мотиви для створення різних декоративних тенденцій, орнаментів і візерунків. Народні умільці беруть із оточуючого середовища. Вони творчо переробляють реальні форми предметів на основі місцевих і національних традицій. У результаті переробки реальних мотивів дістають узагальнене площинне зображення, виконане у певному стилі. Стилізований образ того чи іншого предмета зберігає тільки найхарактерніші ознаки, усі деталі виконуються умовно. Особливу увагу художники приділяють добору матеріалу для виробів.

Реальний предмет, який є основою стилізації, називається мотивом. Один або кілька мотивів, поєднаних у декоративній композиції, називаються візерунком. Візерунок або група візерунків, створені кілька разів у певному ритмі, спорюють орнамент.

Різноманітні по кольору і формі мотиви рослинного і тваринного світу, предмети побуту і сама людина є нескінченним джерелом творчості для всіх народів у всі часи.

Початковий етап стилізації природних форм декоративні - це замальовки, етюди які учні виконують під час екскурсії. В них вони повинні передати найбільш характерні риси.

На уроці учні продовжують роботу над образом по пам'яті, узагальнюючи форму. Стилізацію замальовки в плоскі декоративні композиції краще всього виконувати техніками графіки чи в техніці аплікація. Учитель нагадує учням про різні завдання, які стоять перед художниками станкового і декоративного мистецтва.

Стилізація пейзажних мотивів в декоративні, потребує попереднього вивчення навколишнього середовища, уміння узагальнювати природні мотиви, починаючи із дерева і закінчуючи такими складними явищами як річка чи небо. При виконанні практичних вправ учні орієнтуються на ритмічну, врівноважену організацію композиційних елементів, на гармонійність кольорових відношень. Слід пояснити учням, що стилізуючи предмети натюрморту в декоративну композицію, можна міняти розміри предметів, їх колір, тональні відношення.

Найбільш складним об'єктом стилізації в декоративному мистецтві є людина, потрібно пам'ятати що образ людини повинен бути завжди пізнаванним, а узагальнення його форм може бути до конкретних границь.

Стилізація форм застосовується у різних видох декоративної побудови: різьбленні, вишивці, розписі і інших. Стилізувавши ту чи іншу природну форму учень може скласти з неї декоративні композиції, поєднуючи різні елементи. Також у стилізації можна робити тільки декілька ліній, які є контурами предмету, але по цих лініях має бути видно який предмет хотів зобразити учень.

Стилізація - це спрощення форми. Будь яку природну форму можна стилізувати надавши їй декоративного образу. Особливо це застосовується під час малювання учнями керамічних іграшок, аплікації, ліногравюрі, вишивці, різьбленні, карбуванні і в іншому. Стилізовану форму легше малювати тим учням, яким важко дається малювання, адже стилізуючи предмет вони не малюють його деталі, а узагальнюють їх. Іноді це може бути одна - дві лінії, а іноді просто штрих. Але щоб стилізувати предмет вчитель має пояснити як це потрібно зробити, які лінії можна забрати, а які лишити. При стилізації предмету (рослина, тварина, предмети побуту) потрібно пам'ятати, що стилізований предмет з першого погляду можна впізнати, здогадатись що це за предмет у навколишньому середовищі. Також на слід забувати що ліній у стилізованому предметі має бути як найменше.

Одразу предмет стилізувати не можна, слід зробити декілька пошуків. Вчитель повинен слідкувати за процесом роботи учнів, допомагати їм з підбором природної форми для стилізації, адже чим складніша природна форма тим важче її стилізувати, також вчитель повинен продемонструвати учням на дошці як стилізується предмет, які лінії забираються, а які залишаються. Кожен пошук стилізованої форми учитель пояснює учням.

Щоб дітям було легше стилізувати учитель повинен завчасно розробити декілька пошуків стилізації форми (плакат на дошці), по ньому діти вже можуть зрозуміти що таке стилізація. Типові помилки учнів вчитель узагальнює і пояснює всьому класу, закінчені малюнки він аналізує разом з учнями, допомагає їм помітити свої помилки. Стилізують учні і колір. Стилізованими мають бути як форма так і колір. При стилізації кольору слід слідкувати за тим щоб композиція не була тільки з холодних або з теплих кольорів, хоча такий варіант допускається, наприклад коли стилізація виконана холодним тоном то предмет буде здаватись гнітючим, стомлюючим якщо тільки теплими то навпаки - яскравим радісним, полум'яним.

Отже стилізація потребує попереднього вивчення предмету навколишнього середовища в якому цей предмет знаходиться. Вчитель повинен дати можливість учням організувати, спростити свої дитячі враження, подбати щоб діти повністю віддалися творчій праці. Також при побудові будь - якої композиції слід враховувати такі критерії побудови: як ритм, симетрія, асиметрія, психологічні дії кольору.

Ритм - один із основних засобів упорядкування різних елементів і форм. Важливою ознакою ритму є повтор елементів форми та інтервалів між ними.

Ритмічні повторення можуть бути рівномірними, зменшуватись або збільшуватись. Організуюча роль ритму в композиції тим активніша чим сильніший вияв закономірності. Ритм буває ледь помітний, а може бути провідний у композиції. У ритму, як такого є класифікації (порядок) метричний, ритмічний. Найпростіший метричний являє собою повторення різних форм та інтервалів та має три схеми рішення:

1. повторення рівних форм через рівні інтервали;

2. повторення рівних форм інтервалам в яких є границя слідуючої форми;

3. радіальні ритми, як різновид.

Для ритмічних порядків характерне закономірне, послідовне зростання, або зменшення форм, або інтервалів, що відображаються чотирма основними схемами:

1. чергування рівних елементів з інтервалами що зменшуються;

2. елементи форми збільшуються або зменшуються, а інтервал незмінний;

3. збільшуються або зменшуються елементи форми то інтервали між ними;

4. елементи форми та інтервали між ними збільшуються або зменшуються при радіальному розташуванні.

Симетрія - одна з найяскравіших властивостей композиції. Це стан форми і засіб за допомогою якого організовується форма.

Один з принципів організації елементів заснований на правильн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.