На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Лекции Головний персонаж роману Хба ревуть воли, як ясла повн Чпка Варениченко - пропаща сила. Система образв другого плану в роман. Жноч образи (Мотря, Галя, Христя), їх роль у твор. Образи Грицька й Максима. Жанр художн особливост роману.

Информация:

Тип работы: Лекции. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


54

План заняття №
Тема заняття:
Головний персонаж роману Чіпка Варениченко - "пропаща сила". Система образів другого плану в романі (семінар). Жіночі образи (Мотря, Галя, Христя), їх роль у творі. Образи Грицька й Максима. Жанр і художні особливості роману. Проблематика твору
Мета заняття:

Навчальна -

Ознайомити студентів з першим соціально-психологічним романом, розкрити образ головного героя Ничипора Варениченка. Розкрити соціальні та психологічні причини бунтарства Чіпки.

Виховна -

На прикладі еволюції Чіпки: від правдошукацтва до розбійництва виховувати порядну та відповідальну особистість

Розвиваюча -

Розвивати почуття відповідальності людини перед рідними, перед батьківщиною, розвивати аналітичне мислення і творчі здібності студентів

Вид заняття: семінар

Форма проведення заняття: диспут, евристична бесіда

Міжпредметні зв'язки: забезпечуючі, Історія України, Теорія літератури; забезпечувані Українська література.

Методичне забезпечення:

опорні конспекти, питання для закріплення матеріал, текст роману

Література:

Гончар О. Перший симфоніст української прози: Панас Мирний // Гончар О. Письменницькі роздуми. - К., 1980.

Грицай М. Панас Мирний: Нарис життя і творчості. - К., 1986.

Єфремов С. Панас Мирний // Єфремов С. Історія українського письменства. - К., 1995.

Погребенник В. Панас Мирний // Українська мова та література. - 1998. - № 21 - 24.

Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного. - К., 1989.

Технічні засоби навчання: кодоскоп, комп'ютер

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Організаційний момент

1.1 Привітання студентів

1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів

2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття (план заняття)

Робота над образами роману Мирного П. та Білика І. "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", пов'язуючи всіх їх з головним героєм.

3. Мотивація навчання

1. Що ви довідалися про роль Шевченкового "Кобзаря" в долях Івана й Панаса Рудченків?

2. Яку роль відіграв Іван Білик у становленні Панаса Мирного як письменника? Що ви можете розповісти про творчу співпрацю братів?

3. Які теми Панас Мирний розробляв у своїх творах, які проблеми порушував? Чи засвідчувала така тематика і проблематика актуальність цих творів?

4. Які твори світової класики переклав Панас Мирний? Як ви думаєте, чому перекладацька діяльність у той час була вкрай необхідною справою?

5. Що ви можете розповісти про останні роки життя Панаса Яковича і його ставлення до суспільних подій, які відбувалися в Україні?

6. Які факти про дитячі та юнацькі роки Панаса Рудченка вам найбільше запам'яталися і чим саме?

7. Як ви думаєте, чому образ няньки Панаса - баби Оришки - часто зринав у його художніх творах? 3. Що спонукало юнака до творчості?

чіпка варениченко панас мирний
8. Як ви можете прокоментувати обраний Панасом Яковичем літературний псевдонім? Назвіть перші твори Панаса Мирного і поясніть, чому автор друкував їх у Галичині.
9. Що ви довідалися І про громадську діяльність Панаса Мирного? Доведіть, що його мужні вчинки засвідчували дієвий патріотизм митця.
10. Чому Панас Мирний присвятив чиновницькій службі п'ятдесят років свого життя? Чи це позначилося на вдачі митця й характері його творчості? Свою думку аргументуйте.
11. Порівнюючи творчість Івана Нечуя-Левицького і Панаса Мирного, літературознавець Сергій Єфремов писав: "Є у цих двох письменників схожість і в темах, і в загальному світогляді, хоча зовсім інші у кожного з них художні засоби. Левицький швидше жанрист, зовнішні обставини притягають найбільше його увагу, тому, може, й милується він так в описах природи та вроди своїх героїв і щедро розсипає ті описи в своїх творах. Панас Мирний - більше психолог. Проблеми внутрішнього життя, переживання душі людської переважно цікавлять цього письменника, і не етнографія, не зовнішні обставини, не природа в її показних формах, а люди з усіма людськими рисами стоять у нього на першому плані". Як ви вважаєте, чому в художньому вираженні талантів Іван Нечуй-Левицький і Панас і Мирний були суголосними митцями?
На протязі вивчення твору дослідити виховну думку: "Чи варто виправдовувати Чіпку? Чи слід брати з нього приклад?"
4. Семінар
4.1 Обговорення плану
4.2 Визначення навчального матеріалу для підготовки студентів до семінару
4.3 Узагальнення теоретичного навчального матеріалу за планом
1. Узагальнити знання про жанр і художні особливості роману. Проблематика твору
Пригадуємо особливості роману:
зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду,
тривалий час дії,
основних дійових осіб до десяти (більше),
відтворення складних шляхів розвитку образів - персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством,
значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле),
докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо),
докладність розповіді про події та персонажів,
прозова форма (крім роману у віршах),
великий обсяг (дилогія, трилогія, тетралогія).
Роман, в якому аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини називається соціально-психологічним.
2. Робота над образами роману:
- Образ Грицька
- Максим - хлопець козацького роду
- Жіночі образи
- зв'язок всіх героїв з Чіпкою (нове мислення)
* Правдивий показ життя селянства на межі двох епох - кріпосництва та "голодної волі", його матеріального становища, культури, мрій.
Безземелля і бідність, беззаконня і відчуття меншовартісності, національне приниження - основні причини жалюгідного становища селян у суспільстві. Темнота і затурканість спонукала селян до немилосердного цькування Мотрі та її сина після того, як Івана Вареника забрали в солдати. На селі немає грамотних людей. Неосвіченість людей спритно використовує місцеве панство для крутійства і обдурювання, захоплення влади. Всі мрії селянина - про землю, вона одна здатна зробити його господарем.
* Найголовніша сюжетна лінія у творі. Персонажі другого плану, масові сцени, епізодичні образи.
Доля Чіпки від народження до ув'язнення - стрижнева сюжетна лінія роману. Характер головного героя розкривається у стосунках з іншими персонажами. Протягом усього роману увага читачів привернута до образу Грицька, досить докладно змальований і характер Максима Гудзя. У масових сценах (картині бунту, на виборах до земства) розкриті настрої селян у період реформ, їх необізнаність і безпорадність.
Епізодичними у творі можна вважати образи Чижика, Шавкуна, Пороха та інших представників чиновництва і панства. Важливим для розкриття ідеї твору є епізодичний образ представника губернської адміністрації, який приїхав перевіряти скаргу Чіпки. Зовсім не для розваги вводять автори у твір образи другого плану - Лушні, Матні і Пацюка.
* Морально-етичні моменти, їх роль у творі.
"От з кого беріть, дітки, примір, як у миру жити! - не одна, не дві матірки радили своїм дочкам з зятями або синам з невістками - з Грицька та Христі. Він зостався сиротою й вона сиротою. А що з них вийшло? Чесною працею он скільки надбали!. Одна в них думка, одна рада. Отак, дітки, треба на світі жити!"
А як думаєте ви?
Галя глянула - і скрикнула. "Умер! Умер!." - кричала вона не своїм голосом, вибігаючи у кімнату і кидаючись на ліжко лицем у подушки.
Чіпка зирнув - і затрясся. Він ніколи не бачив такого страшного, холодного погляду. Перед ним війнула друга смерть - бабина. Там - тихо, наче забуваючись або засипаючи, заспокоювалась добра душа. Тут - з страшним болем, муками та прокльонами покидала вона землю.
Чому так? - висловіть свої міркування.
Образ Грицька
1. Дитинство Грицька
2. Заробітки на південних степах
3. Одруження й господарювання
4. Поведінка Грицька під час селянського бунту
5. Ставлення Грицька до Чіпки - п'яниці та Чіпки-багатого
6. Грицько - майбутній куркуль
· Яке уявлення склалося у вас про Грицька? Розкрити образ цього персонажа через авторську характеристику, вчинки, мову, взаємодію з іншими персонажами.
· Чому запорізький козак Мирін Гудзь не міг би пишатися онуком Максимом. Якими вчинками Максим Гудзь знеславив свій козацький рід.
· Чому дочка розбійника не захотіла стати дружиною розбійника. Розкрийте внутрішній стан Галі, вмотивуйте її вчинки після одруження.
· З'ясуйте причини прихильності Христі до Чіпки, аналізуючи обставини життя, душевний стан і вчинки героїні.
· У чому трагізм жіночої і материнської долі Мотрі.
· З'ясуйте життєву філософію баби Оришки і Галиної матері Явдохи.
Підсумки. Герої роману живуть, заробляють свій важкий кусень хліба, страждають і плекають надію на краще в обставинах, коли Україна перебувала під соціальним та національним гнітом, у темноті й бідності, у повному безправ'ї. У кожного з персонажів - власна доля. Вони по-різному думають, по-різному шукають своє щастя, по-різному влаштовують життя. Але в художньому творі ці люди живуть поруч, взаємодіють, допомагаючи нам краще зрозуміти кожного. Вони так майстерно виписані авторами роману, що ми переконані у їхній справжності. Що ж наповнює літературні персонажі роману такою життєвою силою? Очевидно, те, що їхні характери ми пізнаємо не лише через вчинки, зовнішнє життя, а й через думки, сумніви, переживання і вподобання, болі й муки. Заглиблення авторів у внутрішній світ людини дало змогу заглянути в саму душу уярмленого народу України на межі двох епох - часів кріпосництва і періоду реформ. І що ж ми побачили там? Попри прояви егоїзму, низькопоклонства, лакейства, спричинені неволею, кращі представники народу несли в собі здорове зерно народної моралі й етики. Пригадайте епізоди, в яких персонажі найбільше проявляють свою доброту, чесність, мудрість. (Учні наводять приклади).
Симпатію в читача викликають ті персонажі, в яких проявилися найкращі риси українського народу - доброта й любов до ближнього, працелюбства, почуття гідності й честі, які в усі часи мають бути основою життєвої філософії кожного молодого покоління.
Образ Максима
Образи "пропащої сили". Ще однією головною сюжетною лінією роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" є лінія життя Максима Ґудзя. Дід Максима, січовик Мирін Ґудзь, прийшов у вільне село Піски поблизу містечка з промовистою назвою - Гетьманське - незадовго до зруйнування Запорозької Січі. Автор підкреслює, що побут самотнього осілого запорожця спочатку мало чим відрізнявся від способу його життя в попередні роки: "Воював, - казав він, - з ляшнею, воював з башею, воював з татарвою, а тепер воюватиму зі звіром!". Немає день, немає два, іноді й на третій не видно. А там - глянь! І несе шкур п'ять або шість вовчих". Одружившись з Мариною Зайцівною, перша зустріч з якою виявилася романтичною, Мирін Ґудзь ціною щоденної хліборобської праці став заможним господарем. Єдиний син старого запорожця Іван, хоча змалечку захоплено слухав батькові страшні розповіді про криваві січі, та вдачею був подібний до неньки й з роками все більше сповідував її настанови: "Треба з людьми в мирі жити!" Зруйнування Запорозької Січі, занепад гетьманського ладу й козацьких порядків в Україні для старого Ґудзя виявилися тяжчим випробуванням, ніж військові походи у часи молодості: "Пустіє, глухне наш край! Незабаром і запліснявіє серед такої каламуті!" Тож коли народилися внуки, свою горду душу старий січовик наче вдихнув у молоду душу найстаршого з трьох Іванових синів. Саме на цей час припадає закріпачення села Піски паном Польським. Хоч громада й висловлювала своє невдоволення, окремі сміливці погрожували навіть "до самої цариці" поїхати скаржитися, далі розмов діло не пішло. Волю своїм нащадкам виборов тільки старий Ґудзь: " Не журись, сину! - скрикнув старий, увійшовши в хату, забув і поздоровкаться. - Ось тобі - на! Поки світа-сонця козаком будеш." - Та й віддав синові до рук бумагу. Мов сонце вступило в хату. Такі всі раді, веселі. І Мирін вернувся, й волю приніс! Тепер їх ніхто не присилує ні панщиною, ні чиншем". Проте воля для нащадків запорожця була отримана дорогою ціною - старий так перехвилювався долею роду й усієї Вкраїни, що невдовзі віддав Богу душу: " Як косою, скосила його думка про неволю".
Біографічний метод розкриття образу Максима Ґудзя в романі використано сповна. Читач має нагоду щиро захоплюватися дитячими іграми малолітнього нащадка запорожця, його наскоками на генеральшин сад і далеко не безпечною для життя дитини коридою зі здоровенним бугаєм. Проте вже в юності буйність вдачі переростає в Максимові не в усвідомлену силу, спрямовану не на благородні справи, а на парубоцькі розваги й жарти, образи старших і зганьблення дівчат: "Хто пустив погану славу на багатирку Шрамченкову дочку? У кого ж язик довший, як не в Максима! Сам устряне, зведе дівчину, - сам потім перший і насміхається". Не тільки вуличне прізвисько Махамед негативно характеризувало Максима. Охочий до чарки і до бійки, він вкоротив життя не одному ровесникові, який скуштував його важкого кулака. Спроба Івана й Мотрі одружити Максима в сусідньому селі, де про його вчинки менше знали, теж до добра не привела, бо на заручинах жених так набрався, що ледь не побив майбутнього тестя. Безперечно, така ганебна поведінка Максима дала підстави Іванові Ґудзю вирвати його з батьківського серця: " У мене немає третього сина - і не було ніколи!", а скарги генеральші на Максима комісарові й людський поговір змусили старого віддати непутящого нащадка в солдати. Важливо, що коли перед Максимом постала перспектива служити у війську, він " зразу згодився та й пішов до прийому, виспівуючи та вигукуючи".
Очевидно, армія для внука славного січовика асоціювалася з козацькою доблестю й славними походами. На жаль, у москалях Максим пройшов таку школу ницості, про яку напередодні й уяви не мав." Прокормлєнія", які виявилися типовим грабунком, безпросвітна пиятика, рукоприкладство - все це невблаганно руйнувало Максима як особистість. Час від часу він ще був здатний на добрі вчинки: міг узяти вину товаришів на себе, самостійно навчився читати, та процес деградації з кожним днем нищив у ньому людину. Показовим з цього приводу можна вважати епізод, коли російська армія брала участь у придушенні буржуазної революції в Австро-Угорщині. Привласнивши собі подвиг Чіпчиного батька, який напередодні врятував Максимові життя, а в жорстокій битві, захищаючи бойове знамено, впав смертю хоробрих, Максим за чужу звитягу заслужив георгіївський хрест і, ставши фельдфебелем, думав лише про те, як: "глибше п'ятірню запустити у московські достачі: не звод який там, а ціла рота в руках!. Ніщо не перепускалось через його руки, щоб він не вигадав остачі для себе".
Не останню роль у долі Максима Ґудзя відіграла Явдошка, що зійшлася з нечистим на руку фельдфебелем. Дитя п'яниць і ледарів, вона дивом не померла немовлям і, зіп'явшись на ноги, почала просити милостиню, з ранніх літ навчилася красти, а в юності мати власноручно продала Явдошку до будинку розпусти. Життя Явдохи з Максимом до народження Галі було безпутним і паразитичним: " Тільки те й робили, що пили та гуляли нишком." Повернення Максима з дружиною і маленькою дочкою в Піски, де батько не позбавив його спадщини й заповів старшому синові хату, не зробило з "москаля" мирного хлібороба. Максим з сім'єю оселився на хуторі й незабаром став отаманом ним же створеної банди, яка швидко об'єдналася з бандою Чіпки. Заради благополуччя дочки і зятя, який за наполяганням Галі вирішив покинути розбійницьке ремесло, Максим вдруге стає отаманом. Мученицька смерть ватажка, яку Чіпка зіставляє з тихою, безболісною смертю бабусі Оришки, виявляється у романі підтекстовою пересторогою Варениченкові й закономірним закінченням безпутного життя козацького нащадка, який міг стати лицарем на Запорозькій Січі, та не став навіть просто порядною людиною після служби в російській армії.
До "пропащої сили" в романі можна зарахувати й панських байстрюків Лушню, Матню і Па и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.