На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


разработка урока Вивчення процесу розробки методики проведення урокв по сторї України на тематику нацонально-визвольної вйни українського народу XVII ст. Мета, типи, форми роботи, устаткування структура урокв. Органзаця уроку-екскурсї уроку-вистави.

Информация:

Тип работы: разработка урока. Предмет: Педагогика. Добавлен: 14.12.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Урок №1

Тема: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Причини та передумови. Початок війни.
Мета: з'ясувати, якими були передумови Національно-визвольної війни; розповідати про Б. Хмельницького та його сподвижників, перші битви Національно-визвольної війни; характеризувати події початку війни; розвивати логічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Форми роботи: фронтальна, групова, самостійна, евристична бесіда, розповідь вчителя, складання проекту, робота з дидактичним матеріалом.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Національно-визвольна війна.
Основні дати: 1595-1657 pp. - роки життя Б. Хмельницького; 22 січня 1648 р. - початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 1648-1657 pp. - Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького.
Структура уроку
I. Організація навчальної діяльності
II. Актуалізація опорних знань.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Сприйняття і первинне усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Передумови та причини Національно-визвольної війни.
Розповідь учителя
Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Національно-визвольна війна українського народу, що була обумовлена загостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, які спричинили передумови початку війни.
Завдання
1) Наведіть факти погіршення соціально-економічного становища та національно-релігійних утисків українського населення від польської влади.
2) Якими були причини козацьких виступів у 20-30-х pp. XVII ст.?
Виступи учнів за методом проектів.
У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-економічній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь польської шляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погіршилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критичним було становище в національно-релігійній сфері. Усіляко обмежувалися можливості українців уживати рідну мову. Один за одним в Україні з'являлися католицькі костьоли, монастирі та єзуїтські колегіуми. Незважаючи на проголошувану владою свободу віросповідання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні саме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.
Робота з документом
Б. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбавляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.
Запитання до документа
У чому Б. Хмельницький убачав основну причину війни українців із поляками?
Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.
Розповідь учителя
У політичній сфері відсутність власної державності, втрата еліти через полонізацію та окатоличення призвели до того, що український народ за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої не мав перспектив для повноцінного розвитку. Визрівали також психологічні передумови до вибуху Національно-визвольної війни. Ступінь-і характер насильства в діях панів, орендарів, урядовців і католицького духівництва під час придушення козацьких виступів попередніх років викликали в українському суспільстві гнів щодо гнобителів і прагнення помститися за заподіяні кривди.
Робота з термінами та поняттями
Національно-визвольна боротьба -- рухи поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного й колоніального гноблення, завоювання національної незалежності.
Робота в малих групах: виявлення причин та передумов Національно-визвольної війни (використовується текст підручника та додаткових матеріалів). У підсумку виявлені причини та передумови зводять в єдину таблицю.
Наприклад:
Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
Передумови
Причини
Формування української ранньоновітньої нації, яка в межах Речі Посполитої фактично не мала шансів на повноцінний розвиток. Перетворення українського козацтва на провідну політичну силу, яка внаслідок загострення протиріч між інтересами України і великодержавними амбіціями Польщі відігравала роль суспільного детонатора. Поширення в Україні ідей боротьби за національну незалежність і особисту свободу людини, що набули в цей час поширення в Європі
Посилення соціально-економічного гноблення селян, міщан, козаків, яке дедалі більше ототожнювалося з польським пануванням. Посилення національно-релігійного гніту внаслідок відверто дискримінаційної політики Речі Посполитої: утиски православної церкви, усунення українців від участі в міському самоврядуванні, обмеження щодо української мови і освіти тощо. Перетворення репресивної політики польської влади на «зразок» у боротьбі українців за свої станові інтереси: орієнтація на силові засоби захисту своїх прав. Прагнення народу помститися шляхті за наругу над ним
2. Б. Хмельницький та його соратники.
Слово учителя
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р. (існують й інші періодизації війни; деякі історики називають її революцією, що тривала до 1676 p.). Вона мала національно-визвольний, релігійний та соціальний характер. її рушійною силою були козаки, міщани, селяни, православне духівництво, частина дрібної української шляхти. Очолював їх Б. Хмельницький.
Повідомлення учня про Б. Хмельницького.
Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595--1657) -- гетьман України, творець Української козацької держави. Місцем народження вважається хутір Суботів. Походив він із дрібної української шляхти. Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Із юнацьких років Б. Хмельницький перебував на військовій службі. У 1620 р. разом із батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турок. У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив до турецького полону, із якого його викупили запорожці. Повернувшись, він вступив до реєстрового козацького війська, згодом став писарем. Брав участь у походах проти Кримського ханства, а в часи повстань 30-х pp. XVII ст. виступав на боці козаків. У січні 1648 р. очолив Національно-визвольну війну. Під час національно-визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної боротьби, сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етнічних межах і розпочав її реалізацію. Домігся визнання Української козацької держави як суб'єкта міжнародного права. Помер у Чигирині й був похований у Суботові в Іллінській церкві.
Завдання: скласти таблицю на основі отриманої інформації.
Хмельницький як особа
Хмельницький як діяч
Розповідь учителя
Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боролася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на своїх сподвижників. Серед них були представники різних станів -козацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали талановитими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами.
До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат Бурляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий; Філон Джеджалій, Максим Кривоніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші.
V. Узагальнення і систематизація знань.
Запитання
Якими були передумови і причини Національно-визвольної війни?
Назвіть дату Національно-визвольної війни середини XVII ст..
Назвіть імена соратників Б. Хмельницького.
На які періоди поділяється Національно-визвольна війна?
Яка подія стала приводом до початку війни?
Якою була кількість повсталих, зібраних Б. Хмельницьким кінець квітня 1648 p.?
Підсумки уроку:
На кінець 40-х pp. XVII ст. політика, здійснювана Річчю Посполитою на українських землях, призвела до появи великої кількості незадоволених серед різних верств суспільства. Це створило передумови до початку національно-визвольної боротьби.
Б. Хмельницький став лідером повстанців і разом зі своїми сподвижниками згуртував український народ для боротьби за свої права га свободи.
Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. розпочалася після оволодіння військами Б. Хмельницького Запорозької Січі.
VI. Домашнє завдання.
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Скласти історичні портрети сподвижників Б. Хмельницького, звернувши увагу на їхні погляди щодо війни.
Урок №2

(урок - екскурсія)
Тема. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648 - 1649 рр. програма розбудови Української козацької держави.
Мета: розповідати про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями та визвольного походу українського війська до Галичини; пояснювати, у чому полягала висунута Хмельницьким програма побудови Української козацької держави; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: засвоєння навичок і умінь.
Форми роботи: групова, самостійна, робота з підручником та дидактичним матеріалом, складання звіту, повідомлення учнів.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.
Основні поняття й терміни: Військо Запорозьке (Українська козацька держава).
Основні дати: 22 січня 1648 р. - початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.; 5-6 травня 1648 р. - битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. - битва під Корсунем; 11-13 вересня 1648 р. - битва під Пилявцями.
Структура уроку
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.
Виступи учнів з повідомленнями про сподвижників Б. Хмельницького.
Звернути увагу!
Соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох питань. Одні з них були досить поміркованими, інші - налаштованими радикально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї боротьби за визволення України.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями.
Клас ділиться на три команди. Кожна команда готує за підручником та додатковим матеріалом інформативну екскурсію про одну із битв першого року війни. На кожну екскурсію відводиться 5-6 хвилин.
Жовті Води
Урочище Жовті Води - місце першого зіткнення повсталого козацького війська під проводом Б.Хмельницького з польськими загонами 29 квітня-16 травня 1648 р.
Сили сторін
Польське
військо
Жива сила - 15 тис. осіб;
артилерія - 41 гармата
Воєначальники
Коронний гетьман М. Потоцький,
польний гетьман М. Калиновський,
С. Потоцький, королівський комісар Я. Шемберг, генеральні осавули реєстрового війська Барабаш, І. Караїмович
Козацьке
військо
Жива сила: козаки - до 8 тис.осіб;
татари - 1 тис;
реєстрові козаки - 1,5 тис;
артилерія - 4 гармати
Воєначальники
Гетьман Б.Хмельницький, перекопський мурза Тугай-Бей, наказний гетьман реєстровиків Філон Джеджалій
Корсунська битва
Корсунська битва - переможна битва між українською армією і польсько-шляхетським військом 16 травня 1648р. під Корсунем (тепер Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.)
Сили сторін
Польське
військо
Жива сила - 20 тис. осіб (разом військо з обозними і слугами)
Воєначальники
Коронний гетьман М.Потоцький,
польний гетьман М.Калиновський
Українське військо
Жива сила - 12 тис. козаків,
1,5 тис. татар
Воєначальники
Б.Хмельницький,
полковник М.Кривоніс
Пилявецька битва
Пилявецька битва - переможна битва між козацько-татарським військом і польською армією 11-13 вересня 1648 р.

Сили сторін
Козацько-татарське військо
Жива сила - 118 тис. осіб (з них 40 тис. погано озброєних повстанців-селян, які часто тільки заважали діям, і 5 тис. татар)
Командувач
Б.Хмельницький
Польське військо
Жива сила - 100 тис. осіб;
артилерія - 100 гармат;
обоз - 100 тис. возів з винами, припасами, посудом, одягом панів
Командувач
Коронний гетьман М.Потоцький
Цікаво знати:
За повідомленням українського літописця М. Гунашевського, після завершення битви відбулася зустріч Б. Хмельницького з М. Потоцьким. Ймовірно, щоб якось дошкулити переможцю, коронний гетьман із неприхованим презирством і злою іронією запитав: «Хлопе, ...чим же так зацному рицерству орд татарських (котрим і звитяг приписовали) заплатиш?». На що отримав відповідь: «Тобою... й іншими з тобою». Справді, обидва польські гетьмани і майже всі полонені були передані Тугай-бею як воєнна здобич.
2. Визвольний похід українського війська в Галичину.
Розповідь учителя в ролі екскурсовода (супроводжується показом відповідних подій на карті).
Звільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів, Хмельницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення рухатися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вересня, а вже 5 жовтня полк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під час переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький погодився зняти облогу за відносно невеликий викуп.
16 жовтня Хмельницький рушив на Замостя - важливе місце на шляху до польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він запропонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову і наказав брати його штурмом.
Три штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала загальна втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача коней, артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні номер М. Кривоніс.
У цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Владислава IV на престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі від нього до Хмельницького прибув посланець із пропозицією укласти перемир'я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна військова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й відступити «на Україну». 14 листопада україно-козацька армія залишила околиці Замостя й рушила додому.
3. Програма побудови Української козацької держави.
Розповідь учителя
Одночасно з керівництвом визвольною боротьбою формувалися уявлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбутня вільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української козацької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув після Корсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея II. Хмельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому програму вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної держави «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише королю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву і Умань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно «королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоцький відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, що влада ніколи їх не задовольнить.
Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення походу в Галичину урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали київський митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що перебував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єрусалимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі на війну з поляками.
На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (квітень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудови Української держави.
Запитання
Якою бачив Українську козацьку державу Б. Хмельницький? ,
Чи було втілено у життя його бачення?
Робота з документом
Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами в Переяславі (23 лютого 1649 р.)
«Виб'ю з лядської неволі народ весь руський . А що первей шкоду й кривду свою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет мі то чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права рука нашая, люди, котриє холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати двісті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, мой брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, зараз вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За границю на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на Україні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм по Львов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі за Віслою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя і шляхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же Войску Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.»
Запитання до учнів стосовно документа
Яку головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими засобами він збирався її досягнути?
IV. Застосування знань і дій у стандартних ситуаціях.
Запитання
1) Коли почалася Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького?
2) Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?
3) Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунській битві?
4) Якими були результати Пилявецької битви?
5) Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?
6) До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?
Підсумки уроку.
Блискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кампанії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і правильність обраної ним тактики.
Проголошена Хмельницьким програма побудови Української козацької держави була шляхом до створення незалежної Української держави в межах розселення українців.
V. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника, робота з атласом.
Урок №3

(урок-вистава)
Тема. Збаразько-Зборівська кампанія. Берестецька битва та її наслідки.
Мета: схарактеризувати 3баразько-3борівську кампанію, її результати та наслідки; визначати за картою напрямки походів українського війська в 1648-1649 pp., територію Української козацької держави за Зборівським договором та її сусідів, розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 p.; порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості.
Тип уроку: засвоєння навичок та умінь.
Форми роботи: групова, повідомлення учнів, складання звіту, розповідь вчителя, робота з картою, театралізоване дійство.
Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, костюми українського козака та польського шляхтича.
Основні дати: червень-серпень 1649 р. - облога Збаража; 5-6 серпня 1649 р. - битва під Зборовом; 8 серпня, 1649 р.- укладання Зборівського договору, 18-30 червня 1651 p.-битва під Берестечком; 18 вересня 1651 р. - укладання Білоцерківського договору.
Структура уроку
І. Організація навчальної діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Творче завдання
Який історичний зв'язок між відкриттям X. Колумбом Америки і Національно-визвольною війною українського народу середини XVII ст.? Складіть історичний ланцюжок подій.
IIІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІV. Вивчення нового матеріалу і первинне застосування набутих знань.
1. Збаразько-Зборівська кампанія.
Клас ділиться на дві групи: козаків та поляків, які готують інформацію для диспуту між двома сторонами. Для цього використовуються підручник, атлас та додаткова інформація, надані вчителем. (10 хвилин)
Допоміжна інформація:
У лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та Б. Хмельницьким було досягнуто угоди про перемир'я. Однак уряд Речі Посполитої розробив новий план завдати козацькій Україні удару об'єднаними силами польської та литовської армій. 20 травня 1649 р. поляки порушили перемир'я, переправилися через Горинь, вторглися до південно-східної Волині та дійшли до Староконстянтинова. Довідавшись про відновлення воєнних дій, Хмельницький рушив свої полки на Волинь. Уже 16 червня гетьман зупинився під Пилявцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під захист стін Збаразького замку.
Тим часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ війська литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман Михайло Кричевський, за наказом Хмельницького, спробував зупинити литовське військо біля м. Річиця, але битву було програно. Кричевський, отримавши важке поранення, помер, а козаки відступили. Однак завдання Хмельницького було виконано. Унаслідок величезних втрат Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про вторгнення в Україну.
Під Збараж до Хмельницького прибула 30-40-тисячна татарська орда під проводом хана Іслам-Гірея. З липня, маючи у своєму розпорядженні 80-90 тис. вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами вона досягала 28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже півтора місяця.
Від розвідки Хмельницький та Іслам-Гірей дізналися, що на виручку обложеним рухається з 5-тисячним військом король Ян Казимир. Було вирішено не дати полякам об'єднатися й розбити королівське військо на марші. У ніч із 3 на 4 серпня майже 40 тис. козаків і 20 тис татар, очолюваних гетьманом і ханом, рушили назустріч королю в напрямку Зборова.
Битва під Зборовом відбулася 5-6 серпня 1649 р. Лише надвечір 6 серпня її було припинено й розпочалися переговори. За посередниці хана Іслам-Гірея 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський договір.
За його умовами, під владу гетьмана переходили Брацлавське, Київське та Чернігівське воєводства. Із цієї території виводилися польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозького. На землях, що переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов'язувався призначати на адміністративні посади лише православних шляхтичів.
Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта, маєтки якої були розташовані на підвладній гетьману територі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.