На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Поняття творчост творчої активност. Змни показникв танцювальних рухв. Умови для успшного розвитку творчої активност. Роль музично-ритмчної дяльност у розвитку дитини. Значення музично-ритмчної дяльност в розвиток творчої активност.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 25.07.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Курсова робота на тему:
Організація процесу творчого розвитку дитини
План
    Вступ
    1. Поняття творчості і творчої активності
    2. Розвиток творчої активності в дошкільному віці
    3. Умови для успішного розвитку творчої активності
    4. Роль музично-ритмічної діяльності у процесі творчого розвитку дитини
    5. Значення музично-ритмічної діяльності в розвиток творчої активності дошкільників
    Список використаної літератури

    Вступ
    По своїй дивній здатності викликати в людині творчу активність, мистецтво займає, безумовно, перше місце серед всіх багатообразних елементів, складових складну систему виховання людини.
    Комплексний підхід до виховання творчої особи охоплює широкий круг питань, що відносяться до проблем спільно-естетичного і етичного виховання. Нерозривна єдність ідейно-світоглядного, духовного і художнього є невід'ємною умовою особи підростаючої людини, різносторонності і гармонійності її розвитку.
    Цінність творчості, його функції, полягають не лише в результативній стороні, але і в самому процесі творчості.
    Під творчою активністю ми розуміємо розвиток творчих умінь в сприйнятті (слухацькій діяльності), виконання, імпровізації, роздуму про музику. Це також уміння інтонації ритмопластики і вільне володіння музичними знаннями, уміннями і навиками в різних областях учбової діяльності.
    Багато таланту, розум і енергія вклали в розробку педагогічних проблем, пов'язаних з творчим розвитком особи, насамперед особи дитяти, такі видатні дослідники як Л.С. Виготський, Б.М. Теплов, До. Роджерс, П. Едвардс.
    В даний час дослідженням проблем креативности займаються також Г.В. Ковальова, Н.Ф. Вішнякова, Л. Дорфман, Н.А. Терентьева, А. Мелік-пашаєв, Л.Футлік.
    Наше століття комп'ютеризації і інформації вимагає від особи великої творчості, пошуку, пізнань.
    Саме музика і рух формують у дитяти свободу в творчому мисленні, дають можливість імпровізувати, віддаючи взамен дитяті емоційні реакції - радість, задоволення.
    Музика і рух допомагають виховувати дітей, дають можливість пізнати мир. Через музику і рух у дитяти розвивається не лише художній смак і творча уява, але і любов до життя, людини, природи, формується внутрішній духовний світ дитяти.
    Музично-ритмічні і танцювальні рухи виконують функцію психічної і соматичної релаксації, відновлюють життєву енергію людини і його самовідчуття як індивідуальності.
    Видатні педагоги Л.С. Виготський і Н.А. Ветлугина вважали, що дітей слідує, якомога раніше спонукати до виконання творчих завдань.
    Одін з видів музичної діяльності, який більшою мірою сприяє розвитку творчості - є музичний рух.
    Музичні рухи - це найбільш продуктивний вид музичної діяльності з погляду формування у дошкільників музичної творчості і творчих якостей особи.
    Організовуючи роботу по розвитку творчих здібностей дітей в умовах Дошкільної освітньої установи виникла необхідність в наданні більшої уваги музично-ритмічним і танцювальним рухам.
    Головна лінія - лінія образних музично-рухових етюдів, які сприяють корекції особи, її розкріпаченню.
    Перед дитям ставляться завдання втілення того або іншого образу, при цьому використовується не лише пантоміма, але і мова жестів і міміки.
    Друга лінія - оволодіння основними рухами: різними видами ходьби, бігу, стрибків, техніки рухів.
    Третя лінія - танцювальні рухи і танці, особлива увага в них - спілкування.
    Четверта лінія - орієнтування в просторі.
    П'ята - основна - індивідуальний творчий прояв дітей в русі - імпровізація.
    Кращі варіанти, відібрані самими дітьми, стають основою групових композицій.
    Проблема розвитку творчих здібностей у дітей полягає в тому, що нам необхідно продовжувати розвивати у дошкільників музично-ритмічні і танцювальні рухи, закладені природою, оскільки музично-ритмічна творчість може успішно розвинутися тільки за умови цілеспрямованого керівництва з боку педагога, а правильна організація і проведення даного виду творчості допоможуть дитяті розвинути свої творчі здібності.
    Мета. Визначення рівня розвитку у дітей творчих здібностей через розвиток музично-ритмічних і танцювальних рухів.
    Завдання дослідження
    1. Виявити, якими творчими знаннями, уміннями і навиками володіють діти для виконання музично-ритмічних і танцювальних рухів.
    2. Досліджувати зміни показників музично-ритмічних і танцювальних рухів в період проведення експерименту.
    3. Визначити рівень розвитку творчих здібностей у дітей після проведення експерименту.
    Об'єкт дослідження. Музично-ритмічна діяльність дітей старшого дошкільного віку.
    Предмет дослідження. Рівень музично-ритмічної і танцювальної діяльності.
    Гіпотеза пропонуємо, що якщо змінити рівень засвоєння завдань по розвитку музично-ритмічних і танцювальних рухів і технологію їх рішення, то розвиток творчих здібностей в умовах Дошкільної освітньої установи відбуватиметься найуспішніше.

1. Поняття творчості і творчої активності

Творчість визначається як діяльність людини, що створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього що ще не існує.

Поняттю «творчість» також можна дати і ширше визначення. Філософи визначають творчість, як необхідну умову розвитку матерії, утворення її нових форм, разом з виникненням яких міняються і самі форми творчості.

Творчість -- це процес створення суб'єктивно нового, заснованого на здатності породжувати оригінальні ідеї і використовувати нестандартні способи діяльності.

По суті справи, творчість - це "здатність створювати будь-яку принципово нову можливість" (Г.С. Батіщев).

У тому числі відмітною ознакою інтелектуальної творчості є удосконалення способів вирішення вже відомих проблем. У дослідженні А. Г. Віноградова було показане, що здатність відшукувати (відкривати) способи власної діяльності в різних типах проблемних ситуацій є наслідком організації індивідуального понятійного знання, яке може виступати як одне з джерел індивідуальних відмінностей в здібності до процедурної творчості.

Важливу роль в інтелектуальній творчості грає можливість трансформувати інтуїтивні, виражені в незвичайному, часто достатньо смутному вигляді суб'єктивні уявлення в придатні для людського спілкування форми (словесно-мовні, категоріальні, комунікативні).

Поняття природи творчості пов'язане з питанням про критерії творчої діяльності. Творчість може розгледіти в різних аспектах: продукт творчості - це те, що створене; процес творчості - як створено; процес підготовки до творчості - як розвивати творчість.

Продукти творчості - це не лише матеріальні продукти - будівлі, машини і так далі, але і нові думки, ідеї, рішення, які можуть і не нейти відразу ж матеріального втілення. Іншими словами, творчество- це створення нового в різних планах і масштабах.

При характеристиці суті творчості поважно враховувати різноманітні чинники, ознаки, властиві процесу створення.

Творчість має ознаки технічні, економічні (зниження собівартості, підвищення рентабельності), соціальні (забезпечення умов праці), психолого-педагогические - розвиток в творчому процесі психічних, етичних якостей, естетичних відчуттів, інтелектуальних здібностей людини, придбання знань і ін.

З погляду психології і педагогіки особливо цінним є сам процес творчої роботи, вивчення процесу підготовки до творчості, виявлення форм, методів і засобів розвитку творчості.

Творчість є цілеспрямованою, наполегливою, напруженою працею. Воно вимагає розумової активності, інтелектуальних здібностей, вольових, емоційних рис і високої працездатності.

Творчість характеризується як вища форма діяльності особи, що вимагає тривалої підготовки, ерудиції і інтелектуальних здібностей. Творчість є основою людського життя, джерелом всіх матеріальних і духовних благ.

Спільні проблеми дослідження механізмів творчості можна сформулювати таким чином:

1. Аналіз творчості, як конкретного явища з метою виявлення в нім специфічних сторін і вказівки на спільний характер відповідних ним закономірностей.

2. Синтез підсумків спеціальних досліджень кожній з виділених сторін з метою створення можливостей раціонального управління ходом конкретної творчої діяльності, розрахунком творчого потенціалу.

У спільній структурі творчої діяльності, що розглядується, як системі, можна виділити декілька основних підсистем.

Це - процес творчої діяльності, продукт творчої діяльності, особа творця, середа і умови, в яких протікає творчість. У свою чергу в кожній з названих підсистем можна виділити їх складові.

Процес діяльності може мати такі основні складові, як формування задуму і його реалізація.

Особа творця характеризується здібностями розуму, темпераментом, віком, характером і так далі

Середа і умови є фізичним оточенням, колективом, стимуляторами і бар'єрами в творчій діяльності і так далі

Творчість відвіку ділять на наукове і художнє.

Побудова спільної теорії творчості, тобто перехід від емпіричних до фундаментальніших досліджень цього складного феномену привів до того, що всі наполегливі почали шукати спільні риси, властиві як науковій, так і художній творчості.

Складання багатьох схем дозволяють укласти, що творчий акт і звичайне вирішення проблем мають однакову психологічну структуру, яка виражається у вигляді етапів, що включають ланцюг розумових завдань.

Процес творчої діяльності можна розбити на етап знаходження принципу рішення і етап застосування рішення.

Причому вважається, що найбільш вираженим предметом психологічного дослідження є події першого етапу. Детальніше можна виділити наступні етапи творчої діяльності:

1. Накопичення знань і навиків, необхідних для чіткого викладу і формування завдання, виникнення проблеми (постановка завдань).

2. Зосередження зусилля і пошуки додаткової інформації, підготовка до рішення завдання.

3. Відхід від проблеми, перемикання на інші заняття (період інкубації).

4. Осяяння або инсайт (геніальна ідея і проста здогадка скромних масштабів - тобто логічний розрив, стрибок в мисленні, отримання результату, не витікаючого однозначно з посилок)

5. Перевірка і доопрацювання задуму, його втілення.

Можна виділити також і основні ланки творчого процесу:

· ланка зіткнення з новим;

· ланка творчої невизначеності;

· ланка прихованої роботи;

· ланка еврика;

· ланка розвитку рішення;

· ланка критики;

· ланка підтвердження і втілення.

Представлені етапи можна назвати і по-іншому, та і само число етапів можна збільшити або зменшити, але в принципі творчий процес характеризується саме такою структурою.

Творчості мають бути властиві адекватність, тобто рішення має бути дійсне рішенням, новизна і оригінальність, доработанность.

За рішення вважається не просто хороша ідея, а неодмінно здійснена ідея, витонченість і простата.

Творчість -- несуцільний і безперервний рух. У нім чергуються підйоми, застої, спади. Вищою точкою творчості, його кульмінацією є натхнення, для якого характерний особливий емоційний підйом, ясність і виразність думки, відсутність суб'єктивного переживання, напруга. П.І.Чайковський писав про свій творчий стан: «...в інший раз є абсолютно нова самостійна музична думка. Звідки це є -- непроникна таємниця. Сьогодні, наприклад, з ранку я був охоплений тим незрозумілим вогнем натхнення, завдяки якому я знаю заздалегідь, що все написане мною сьогодні матиме властивість западати в серце і залишати в нім враження, що невідомо звідки береться».

У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. По словах І.Е.Репіна, натхнення -- це нагорода за каторжну працю.

Творчі рішення міняють істотні методи, рідше за традицію, ще рідше основні принципи і зовсім рідко - погляд людей на світ.

Аналіз проблеми розвитку творчої активності багато в чому зумовлюватиметься тим змістом, який ми вкладатимемо в це поняття. Дуже часто в буденній свідомості творча активність ототожнюються із здібностями до різних видів художньої діяльності, з умінням красиво малювати, складати вірші, писати музику і тому подібне Що таке творча активність насправді?

Очевидно, що розглядуване нами поняття тісним чином пов'язане з поняттям "творчість", "творча діяльність". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, - будь це предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.

Якщо уважно розгледіти поведінку людини, його діяльність в будь-якій області, то можна виділити два основні види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюючими або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії.

Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були в його досвіді, або дій, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності лежать творчі здібності.

Творча активність тісним чином пов'язана з творчими здібностями.

Творчі здібності є сплавом багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається до цих пір відкритим, хоча зараз існує декілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів зв'язують здатності до творчої діяльності, перш за все з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гилфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особам властиве так зване дивергентне мислення /6, 436/. Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні якої-небудь проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а зачинають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розгледіти якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного. Дивергентний спосіб мислення лежить в основі творчого мислення, яке характеризується наступними основними особливостями:

1. Прудкість - здатність висловлювати максимальну кількість ідей (в даному випадку важлива не їх якість, а їх кількість).

2. Гнучкість - здатність висловлювати широке різноманіття ідей.

3. Оригінальність - здатність породжувати нові нестандартні ідеї (це може виявлятися у відповідях, рішеннях, неспівпадаючих із загальноприйнятими).

4. Закінченість - здатність удосконалювати свій "продукт" або надавати йому закінченому вигляду.

Відомий вітчизняний дослідник проблеми творчості А.Н. Лук, спираючись на біографії видатних учених, винахідників, художників і музикантів виділяє наступні творчі здібності /14,6-36/

1. Здатність бачити проблему там, де її не бачать інші.

2. Здатність згортати розумові операції, замінюючи декілька понять одним і використовуючи все більш ємкі в інформаційному відношенні символи.

3. Здатність застосувати навики, придбані при рішенні однієї задачі до рішення інший.

4. Здатність сприймати дійсність цілком, не дробивши її на частини.

5. Здатність легко асоціювати віддалені поняття.

6. Здатність пам'яті видавати потрібну інформацію в потрібну хвилину.

7. Гнучкість мислення.

8. Здатність вибирати одну з альтернатив вирішення проблеми до її перевірки.

9. Здатність включати знов сприйняті відомості у вже наявні системи знань.

10. Здатність бачити речі такими, які вони є, виділити спостережуване з того, що привноситься інтерпретацією.

11. Легкість генерування ідей.

12. Творча уява.

13. Здатність доопрацювання деталей, до вдосконалення первинного задуму.

Кандидати психологічних наук В.Т. Кудрявцев и В. Синельников, грунтуючись на широкому історико-культурному матеріалі (історія філософії, соціальних наук, мистецтва, окремих сфер практики) виділили наступні універсальні креативные здібності, що склалися в процесі людської історії /12, 54-55/.

1. Релізм уяви - образне схоплювання деякої істотної, спільної тенденції або закономірності розвитку цедостного об'єкту, до того, як людина має про неї чітке поняття і може вписати її в систему строгих логічних категорій.

2. Уміння бачити ціле раніше часток.

3. Надситуатівно - преобразовательный характер творчих рішень - здатність при вирішенні проблеми не просто вибирати з нав'язаних ззовні альтернатив, а самостійно створювати альтернативу.

4. Експериментування - здатність свідомо і цілеспрямовано створювати умови, в яких предмети найбільш опукло виявляють свою приховану в звичайних ситуаціях суть, а також здатність прослідити і проаналізувати особливості "поведінки" предметів в цих умовах.

Таким чином, в найзагальнішому вигляді визначення творчої активності виглядає таким чином. Творча активність - це індивідуальні особливості людини, які визначають успішність виконання ним творчій діяльності різного роду.

2. Розвиток творчої активності в дошкільному віці

Розвиток творчої активності дітей залишається одній з психолого-педагогических проблем сучасності. Створені всілякі ігри, направлені на фізичний і розумовий розвиток, на вдосконалення сенсорного апарату, проте художній грі вихователями традиційно приділяється недостатньо уваги. Деколи це відбувається із-за недостатнього професіоналізму самого вихователя, або формального відношення до роботи. Але головна причина, швидше за все, в тому, що творчо мисляча особа довгі роки була не затребувана в нашій країні, тому і розвитку творчої активності дітей уваги приділялося украй мало. Скажімо так, це не вважалося за пріоритетний напрям педагогічній теорії і практики. Разом з тим, в нашій країні проводилися дослідження, предметом яких була проблема розвитку дитячої індивідуальності в творчих іграх. Нерідко мали місце і дискусії з даного питання.

Фахівці, зокрема, прийшли до висновку, що навчання і розвиток дитячої творчості йдуть в єдності і взаємодії. Доводячи це, Е.А.Флеріна, наприклад, піддала критиці “теорію спаду” дитячої творчості, що мала місце, яка полягає в тому, що творчість дошкільників несвідомо визначається інстинктивними, успадкованими спонукачами.

Флеріна довела, що спад може настати через відсутність навчання або із-за поганого навчання; при правильному ж керівництві і навчанні творчість дітей досягає щодо високого рівня./17./

Шлях до розвитку творчості - оволодіння навиками. Проте не можна думати, що спочатку треба навчити дитяти, а потім розвивати його творчі здібності. “Творчий початок пронизує процес засвоєння навиків”./2./

Для того, щоб заглиблювати представлення дітей, будити у них інтерес до художньої гри, до малювання, музики, танцю, викликати певні емоції, спостереження життя необхідно доповнювати художніми образами. У старшому дошкільному віці книга, картина, музичний твір стають важливим джерелом творчості. Від того, наскільки емоційно сприймуть діти ці літературні, музичні, художні образи, як глибоко усвідомлюють ідею, залежить багатство їх задуму, винахідливість у пошуках засобів його якнайкращого втілення.

Для розвитку здатності йти від думки до дії необхідно розвивати цілеспрямованість діяльності дитяти. За наявності мети дітей можна без особливих зусиль привчити обдумувати майбутній задум. Мета є найважливішим елементом структури творчої діяльності.

Аналіз положень про дитячу творчість відомих учених Г.В.Лабунськой, В.С.Кузіна, Н.П.Сакуліной, Б.М.Теплова, Е.А.Флеріной і ін. дозволили сформулювати, що під творчістю дітей дошкільного віку розуміється створення дитям суб'єктивно нового (значущого для дитяти перш за все) продукту (малюнка, ліплення, розповіді, танцю, пісеньки, гри, придуманих дитям), придумування до відомого нових, раніше не використовуваних деталей, що по-новому характеризують створюваний образ и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.