Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Основн об'єктивн закономрност навчання. Традицйн та нетрадицйн методи й принципи викладання українського народознавства в школ. Методики навчання, спрямован на формування особистост. Органзаця нсценування на уроц та логчне мислення.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 27.01.2009. Сдан: 2009. Страниц: 4. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1
Реферат з українознавства
на тему:
"Основні принципи та нетрадиційні методи викладання українського народознавства в школі"
План
1. Традиційні принципи викладання народознавства
2. Нетрадиційні принципи викладання українського народознавства в школі
3. Нетрадиційні методи викладання українського народознавства
4. Методи навчання, спрямовані на формування особистості
1. Традиційні принципи викладання народознавства
Принципи навчання - це провідні положення, які визначають діяльність учителя й характер пізнавальної діяльності учня. У теорії та практиці вони відіграють основоположну роль. Принципи навчання визначають ефективність навчання в різних формах, за різного його змісту й організації.
Вони виражають певні об'єктивні закономірності навчання.
Принцип виховуючого навчання передбачає, що в процесі організації змісту й методів навчальної діяльності вчитель дотримуватиметься глибин національного виховання в Україні, основними шляхами і засобами реалізації якого є рідна мова, фольклор, мистецтво, народний календар, народна символіка, родинно-побутова культура, народні традиції, звичаї та обряди, вірування, релігійні виховні традиції.
Виховний характер навчання забезпечує формування світогляду учнів, виховних моральних якостей особистості й вольових рис характеру учнів, формування почуттів, розвиток здібностей.
Принцип науковості навчання. Наукові знання - це правильне відображення дійсності. Необхідність принципу науковості полягає в тім, щоб створити правильні умови для відображення, розуміння й засвоєння учнем закономірностей навчального матеріалу.
Навчальний матеріал завжди включає наукові знання. Завданням учителя є наблизити учня до певного рівня наукового розуміння, зважаючи на вік учня. Суттєвою ознакою науковості навчання, яка визначає напрям наукової діяльності учнів, є розуміння теоретичних положень, понять, явищ, процесів, яке запобігає можливості механічного запам'ятовування навчального матеріалу й забезпечує інтелектуальний розвиток учнів.
Принцип науковості є також принципом професійної діяльності вчителя, що передбачає використання наукових повідомлень із засобів масової інформації, літератури, методичних рекомендацій, які постійно надходять із шкільної бібліотеки.
Принцип науковості базується на використанні сучасної науки й техніки та реалізується у процесі навчання за такою системою:
а/ через навчальні програми, плани, підручники та посібники;
б/ через технічні засоби навчання /ТЗН/;
в/ через систему уроків;
г/ через позашкільну науково-дослідну роботу з учнями /малі
академії наук/.
Принцип систематичності й послідовності навчання. К.Д.Ушинський точно підкреслив: "Тільки система дає нам повну владу над нашими знаннями".
Таким чином, принцип систематичності передбачає використання певних правил:
а/ від простого до складного;
б/ від відомого до невідомого;
в/ від одиничного до загального й навпаки.
Тобто, коли учень навчиться в загальному виділяти одиничне, це буде виявом витого рівня мислення.
На основі послідовності в розміщенні матеріалу будується навчальна програма з українського народознавства. Вона передбачає розміщення матеріалу за принципом лінійності та концентричності:
принцип лінійності - вивчається матеріал з повторенням; принцип концентричності - без повторення, на більш високому рівні мислення учнів з кожним наступним уроком.
Принцип доступності навчання. Він забезпечує відповідність народознавчого матеріалу анатомічним, фізіологічним, психологічним, віковим, статевим особливостям учнів. Він дозволяє вчасно розвинути природні нахили учнів, здібності, таланти, сприяє їхньому повноцінному розвитку.
Суттєвою ознакою доступності є зв'язок нових знань із тими, які вже є у свідомості учня. Знання стають доступними тоді, коли вони ґрунтуються на особистому досвіді дитини, входять "як ланка до складу його особистого досвіду" /І.М. Сеченов/. Можливість зв'язку знань має філософське обґрунтування. Частинка світу відображається у свідомості учня у вигляді знань, умінь, почуттів, видів діяльності, потреб, прагнень. Цей світ учитель може пов'язати з будь-якими явищами, предметами, навіть Всесвітом.
Під час навчання виникають суперечності між необмеженими можливостями й обмеженою діяльністю пізнання. Способи розв'язання таких суперечностей слід шукати в індивідуальному розумовому розвиткові учнів. І вчитель використовує з цією метою різні форми розвитку мислення: порівняння, синтез, узагальнення, абстрагування.
Доступність пояснення й можливість розуміння навчального матеріалу залежать від того, наскільки розвинуті в учнів ті формально-логічні форми писання, на підставі яких дається пояснення. Учитель повинен розрізняти корисність і необхідність народознавчого матеріалу в розвитку учнів. Будь-які знання, що дають можливість учню правильно уявити й зрозуміти навколишній світ, корисні. Однак необхідно розподілити навчальний матеріал на певні частини й бути впевненим, що саме ця сукупність знань необхідна саме в цю мить для розвитку учня.
Таким чином принцип доступності навчання включає три постулати:
1) нові знання мають базуватися на вже набутих учнями знаннях, на їхньому життєвому досвіді;
2) система знань має сприяти переходу на глибший рівень загального розвитку чи створити помітні тенденції для такого переходу;
3) у конкретних умовах навчання має бути очевидною необхідність саме цього навчального матеріалу для розвитку учнів.
Принцип свідомості й активності учнів. Він визначає переважно психологічний бік навчання. Його головне завдання - зрозуміти, як засвоює знання учень, яке його ставлення до навчання та який ступінь його активності в процесі вивчення навчального матеріалу.
Свідомість розуміння визначається відповідністю теоретичного й практичного матеріалу на уроці. Якщо на уроці учень звертає увагу на теоретичні положення й намагається їх зрозуміти, то звичайно, він шукає обґрунтування, підтвердження, доказ. Факти, приклади, пояснення стають для нього не самоціллю, а засобом засвоєння теорії.
Принцип зв'язку навчання з життям. Він виражає ставлення вчителя до реальної дійсності, яка випереджає часом розвиток теоретичнихположень: Цей принцип базується на використанні конкретних прикладів із життя, на підставі яких робляться узагальнення, висновки, визначаються певні закономірності. Цей принцип передбачає, що наукові положення в навчально-виховному процесі повинні підтверджуватися конкретною практикою.
Принцип міцності знань. Міцність знань означає тривале збереження в пам'яті знань, які вивчаються, навичок і вмінь, які формуються. На міцність збереження знань впливає багато об'єктивних і суб'єктивних факторів, умов навчання й життя дитини поза школою. Проблема міцності навчання полягає в тому, щоб посилити дію позитивних факторів і знизити роль негативних. Можна виділити такі важливі положення щодо цього:
1. виділення головного в даному навчальному матеріалі;
2. зв'язок головної думки з раніше набутими знаннями учнів;
3. формування матеріалістичних поглядів і переконань;
4. використання знань, які вивчаються, в практичній діяльності учнів.
Принцип наочності навчання. Принцип наочності в історії педагогічної думки знайомить з філософським положенням про роль чуттєвого пізнання й утверджує необхідність цього виду пізнання в навчанні. Гармонійний розвиток особистості, складні завдання розумового розвитку учнів потребують умілої організації всього чуттєвогопізнання дитини. Наочне приладдя є одним із засобів досягнення мети навчання. До нього належать реальні предмети, їх зображення у вигляді картин,малюнків, схем, муляжів. Усе поширенішими у навчанні народознавства стають діафільми, кінофільми, телебачення та інші технічні засоби. Основним і необхідним видом наочності є експонати, речі культури і побуту українського народу.
Принцип урахування індивідуальних особливостей у навчанні виражає особисте ставлення вчителя до учня, коли задатки та здібності школяра можуть розвиватися, а можуть і стримуватися.
Принцип індивідуалізації навчання допомагає визначити той рівень знань і розвитку учнів, який дає змогу ставити й вирішувати конкретні завдання навчання. Індивідуальні особливості найбільше виявляються у розумовій діяльності, у ставленні до вчителя, в таких рисах як працездатність, дисциплінованість, комунікабельність. Великий вплив на формування індивідуальних рис особистості дитини справляють сімейне виховання й найближче оточення. Процес навчання народознавству, заснований на загальних та індивідуальних особливостях дітей, гарантує успішне вивчення навчального матеріалу, сприяє високому інтелектуальному й моральному розвитку дитини.
Усі правила реалізації цього принципу зводяться до головного:учитель повинен враховувати індивідуальні особливості учня.
Принцип історизму. Народознавство - наука історична, бо вивчає народ на всіх етапах його історичного життя. Отже, викладання народознавства в школі має бути принципово історичним. Принцип історизму охороняє також педагогіку народознавства від загрози перетворити її на скороминущу "моду" в системі національної освіти. Народознавство повинно бути обов'язковим навчальний предметом у загальноосвітній школі.
2. Нетрадиційні принципи викладання українського народознавства в школі
Принцип народоналежності. Він означає подолання у свідомості учнів байдужості до культурно-історичної спадщини України, подолання національного нігілізму. Українське народознавство покликане прилучити нове покоління до етносоціального досвіду, сформувати почуття національної гідності. Воно правдиво висвітлює позитивне й негативне в історії народу з метою запобігання останньому в майбутньому. Незалежній українській державі завжди будуть потрібні громадяни-патріоти. Важливий у педагогіці народознавства є принцип етнічності.
Українського народознавства навчаються діти різних національностей і народностей. Отож, зміст предмета повинен задовольняти й враховувати інтереси всього українського етносу й окремих етнікосів та етнічних груп. Педагогіка українського народознавства - це педагогіка народу, а народ - це й українці, і білоруси, і росіяни, і молдавани, і люди багатьох інших національностей і національних меншин. Тому навчання предмета треба проводити так, аби кожен з нас пишався і своїм народом і своєю національністю, і водночас знав і поважав культуру та історію інших народів та інших національностей. Це - обов'язок кожної людини демократичного суспільства. Невід'ємним у педагогіці народознавства є краєзнавчий принцип. Учні повинні добре знати історію, культуру, побут свого регіону,області, міста чи села, тобто минуле й сучасне своєї батьківщини. Зв'язок між батьківщиною і Батьківщиною нерозривний і найкраще формує патріотичні почуття учнів.
Життєво необхідним для педагогіки народознавства є принцип суспільності. Адже вона має охопити всі ланки суспільства: дитсадок, сім'ю, школу, місцеву громадськість. Усе суспільство, діти й дорослі, повинні бути переконані в її необхідності. Хіба можемо ми виховати культурну людину, коли деякі вчителі, навіть адміністрація школи, нехтують українською мовою? Хіба виживе українське народознавство в школі, коли діти є свідками відвертої зневаги до української мови й до України взагалі, що й досі подекуди спостерігається в нашому суспільстві?
Принцип демократизації навчання передбачає право кожного учня на формування світогляду, вибір віросповідання чи відмову від віри,на самовираження, анулює політизацію в школі. Україна - держава,яка тільки будує демократичне суспільство. Народознавство - це предмет, який навчить демократії з дитинства, виховає людину волелюбну,цивілізовану. Ці риси необхідні новій особистості, людині третього тисячоліття.
Основоположним принципом педагогіки народознавства є принцип гуманності. Адже передовсім ця педагогіка ставить собі за мету виховання справжньої людини, гідного громадянина. А хіба може негуманна педагогіка виховати гуманну людину? Звичаї, традиції, обряди, культура, історія, побут гуманізують розвиток людини. Навчання народознавству в школі обов'язково веде до вибору учнем життєвих позицій, пробуджує творчі пошуки, стимулює особисте самовизначення. Учень усвідомлює себе діючою частинкою народу,вчиться самостійно господарювати /пекти хліб, паску, вичинити шкіру, розмалювати кухонну дощечку, вишити серветку/. Українське народознавство сприяє вибору професії, нахилу до самодіяльності - пісні,танцю, театру.
Народознавство запалює іскорка надій, мрій на майбутнє, породжує бажання жити й творити. Отже, його педагогіці властивий принцип життєвої активності. Народознавство, як предмет, має специфічний вплив, адже воно виховає в кожному учневі Особистість, не схожу на інші, зі своїм власним сприйняті як навколишньої дійсності. Це є метою педагогіки народознавства. Тому можна говорити про принцип ціленаправленності навчання. Учитель повинен бачити перед собою мету - сформувати особистість людяну й чесну, працелюбну й вільну, освічену й культурну,яка знайде своє місце на землі. Тільки глибоко принциповий підхід до педагогіки народознавства дасть змогу отримати успішні результати навчання й виховання підростаючого покоління. Тому й педагог, який бере собі за обов'язок займатися викладанням українського народознавства, має бути людиною високих моральних принципів.
3. Нетрадиційні методи викладання українського народознавства.
Учитель народознавства не обійдеться без суто особистісних,"винайдених" ним самим методів навчання. Їх породжує спосіб життя,творча уява вчителя, прагнення досягти успішних результатів, бажання перетворити навчально-виховний процес на цікаве слідкування,дружбу, взаєморозуміння з учнями. Дістервег сформулював два правила щодо методів навчання: "Виходити при виборі методу з природи предмета" і "Метод навчання зумовлений особистістю самого вчителя.
1. Метод національного утвердження. На уроці "Краю мій, земля священна. Історичні відомості про рідний край. Виникнення його назви /Україна/. Легенди, казки, вірші про рідний край", на етапі "Узагальнення й систематизація знань", я читаю учням власний вірш, в який вклала свої почуття та мрії про долю України в майбутньому. Діти із задоволенням вчать вірш напам'ять,а дехто сам пише вірші про Україну. Пропоную Вашій увазі свій вірш"Дихай вільно, моя Україно".
Дихай вільно, моя Україно,
гордо світові в очі дивись,
і прости грішних доньку чи сина,
що забули твій Голос колись,
що зреклися перлинної мови,
не співали козацьких пісень,
що не красять дива рушникові
вже давно стіни наших осель.
Рідна земле, пробач, ми осліпли...
Дай свободи нам промінь ясний!
Нині прагне народ наш прозріти я вірю:
нам вистачить сил.
Знов господарем стане людина,
а не гостем на рідній землі,
і пшенична, і житня хлібина
буде пахнути в нас на столі.
А за партами в школах,
ліцеяснове плем'я козацьке зросте,
і до тебе, Вкраїно, душею
вже з дитинства воно приросте.
Вільні діти твоєї родини
у майбутнім прославлять свій край
і простори твої, Україно,
перетворять в справжнісінький рай.
2. Метод права етнічного голосу. На будь-якому уроці при вивченні будь-якої теми учень не української національності повинен мати право на задоволення його етнічних інтересів. Так, наприклад,учні вивчають тему "Скарби бабусиної скрині. Скриня як предмет побуту і мистецтва", а хтось із учнів /росіянин, білорус чи татарин/бажає розповісти про хатній "сейф" своєї бабусі. Його інформація також буде навчальним матеріалом. А самому учневі дуже приємно вчити однокласників, іноді навіть учителя, і найголовніше - відчувати повагу друзів до його національності чи народності.
3. Метод мовного очищення. Його застосовую на кожному уроці. Він полягає в тому, щоб привчити учнів говорити справжньою українською мовою. Популярними в школі стали мовні кросворди, які складають самі діти. Вони знаходяться в кабінеті народознавства, і вчитель на уроці дає учням 6-8 крос и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.