На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Коротк сторичн вдомост про афазю. Симптоматика механзми виникнення афазї. Нейропсихологчна класифкаця афазї ученого А. Луря. Принципи коренцйної роботи при акустикомнестичнй та еферентнй моторнй афазї з дорослими, специфка занять.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 03.04.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство освіти і науки України

Полтавський державний педагогічний університет

імені В.Г. Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра соціальної і корекційної педагогіки

Курсова робота

Особливості логопедичної роботи з дорослими при афазії

студентки 4 курсу

заочного відділення

(група ДФ-49)

Шабельник Людмили

Михайлівни

Науковий керівник

ас. О.І. Олефір

Полтава 2008 р.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Афазія, як основний наслідок втрати мовлення

1.1 Короткі історичні відомості про афазію

1.2 Симптоматика і механізми виникнення афазії

1.3 Нейропсихологічна класифікація афазії А. Лурія

Розділ 2. Специфіка логопедичної роботи з дорослими при афазії

2.1 Принципи коренційної роботи при еферентній моторній афазії

2.2 Коректувально-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії

Список використаної літератур

Додатки

Вступ

Афазія - повна або часткова втрата мовлення, зумовлена локальними ураженнями головного мозку.

На сьогоднішній день ця хвороба є найбільш поширеною серед людей з порушенням мозкового кровообігу, травмами, пухлинами , інфекційними захворюваннями головного мозку. Можна чітко стверджувати , що поки існуватимуть причини розвитку хвороби, афазія буде розвиватися.

Безліч психологів, науковців, лікарів розробляли і будуть розробляти все нові технології для подолання наслідків цієї хвороби.

Афазія дуже складна проблема, якщо виникає у дитини.

Об'єктом дослідження є причини виникнення афазії у дорослих.

Предмет - корекційно-педагогічна і логопедична робота з хворими.

Мета дослідження - простежити процес виникнення, проходження та специфіка корекційної роботи при афазії у дорослих.

Завдання:

1. Дослідити історичні відомості про афазію

2. Визначити симптоматику і механізми виникнення афазії

3. Ознайомитися з нейропсихологічною класифікацією афазії вченого А. Лурія

4. Вивчити специфіку логопедичної роботи з дорослими при афазії

5. Визначити корекційну роботу на різних класифікаціях хвороби

6. Специфіка використання різних прийомів та підходів до кожної людини з афазією.

Діагностика у різних форм афазії має вагоме значення і проводиться з метою виявлення вогнищевих уражень кори головного мозку різної локалізації. При афазії проводять комплексне, поетапне і диференційоване стаціонарне лікування в залежності від основного захворювання, форми афазії, віку хворого і неврологічного статусу.

Ми визначили що, основними завданнями є подолання труднощів і дефектів усного і писемного мовлення, порушення розумінь.

В логопедичній роботі використовуються загально дидактичні принципи навчання (наочності, доступності, усвідомленості та ін.) .Проте необхідно пам`ятати, що вищі кіркові функції людини , яка розмовляла і писала організовані трохи інакше, ніж у нерозмовляючої дитини. Тому при складанні плану коректувально-педагогічної роботи потрібно дотримуватися певних правил та положень,які описані у моїй роботі. Також потрібно використовувати різноманітні вправи по корекційній роботі.

Розділ 1. Афазія, як основний наслідок втрати мовлення

1.1 Короткі історичні відомості про афазію

Афазія - повна або часткова втрата мовлення, зумовлена локальними ураженнями головного мозку.

У 1861 р. французький лікар П. Брока продемонстрував мозок хворого на афазію з обширним розм'якшенням в області лівої середньої мозкової артерії, охоплюючим задні відділи третьої лобової звивини. Брока вважав, що одержав доказ локалізації центру усного мовлення в лобових відділах мозку. В 1874 р. Верніке описав 10 хворих з ураженням скроневих відділів кори головного мозку зліва з порушенням розуміння мовлення і своєрідними розладами експресивного мовлення, письма і читання. Це дало йому підставу пов'язати розвиток сенсорної афазії з локалізацією патологічного осередку в задній третині верхньої скроневої звивини.

Відкриття Брока і Вернікє поклали початок дискусії вчених двох напрямів: «локалізаціоністів» і «антилокалізацюністів». Дискусія тривала протягом п'ятдесяти років. Перші прив'язували складні психічні функції до певних ділянок мозку (Ліхтгейм, 1855; Лібманн, 1905). Вони стояли на прогресивних позиціях. Проте серед «локалізаціоністів» були і парадоксальні вузькі локалізаціоніські напрями. Так, Клейст локалізував не тільки цілі функції - рахунок, письмо, читання - в окремих ділянках мозку, але і «особистісне і суспільне Я», «любов до Батьківщини» та ін. Безумовно, що ранні роботи Клейста і інших вузьких «локалізаціоністів» породили бурхливі Виступи "аптилокалізіціоністів", ряд яких також виказував раціональні запереченпя. але серед них, у свою чергу, були і ортодоксальні погляди, наприклад, П. Марі рахував хворих з афазією дементними, психічнохворими. Найбільший афазіолог Гольдштейн вважав, що порушення складних функцій не можна співвідносити з окремими ділянками кори бо мозок людини працює як єдине ціле. Він пов'язував порушення складних психічних Функцій при захворюваннях головного мозку із змінами інтелектуальної діяльності, з ураженням глибинних «інстинктів», з порушенням «абстрактної установки» і «категоріальної поведінки».

Особливий внесок в розуміння складних психічних функцій був внесений Джексоном, який ще в 1863 р. показав, що кожна функція має складну «вертикальну» організацію, і стверджував, що можна локалізувати симптом, але не можна локалізувати функцію, оскільки вона має складну ієрархічну будову від іііі- і.'юї лапки до витої. Проводилися спеціальні дослідження окремих проявів порушень вищих психічних функцій, наприклад, різних видів апраксії, у тому числі апраксії артикуляційного апарату (Лібманн), аграматизма (А. Пік); порушенню складних форм мовленнєвої діяльності (розумінню складних логіко-граматичних зворотів), що виявляється при семантичній афазії, присвячені праці X. Хеда. В Росії вивченню проблем локалізації вищих психічних функцій передував вихід монографії І. Сеченова «Рефлекси головного мозку», яка зробила великий вплив на роботи В. Тарковського, М. Аствацатурова, М. Кроля й інших російських учених.

1.2 Симптоматика і механізми виникнення афазії

Причинами виникнення афазії є порушення мозкового кровообігу (ішемія, геморагія), травми, пухлини, інфекційні захворювання головного мозку. Афазії судинного генезу часто виникають у дорослих людей в результаті розриву аневризми судин головного мозку, тромбоемболії, викликаних ревматичною хворобою серця, а черепно-мозковими травмами афазії нерідко спостерігаються у підлітків й осіб молодого віку. Афазія виникає приблизно в третині випадків порушень мозкового кровообігу, найбільш часто спостерігається моторна афазія.

У дітей афазія виникає рідше, як результат черепно-мозкової травми, пухлинних утворень або ускладнень після інфекційної хвороби.

Афазія - один з найважчих наслідків мозкових уражень, при яких системно порушується вся мовленнєва діяльність. Складність мовного порушення при афазії залежить від локалізації ураження (розташування осередку при крововиливі в підкіркових відділах мозку), величини осередку ураження, залишкових і функціонально збережених елементів мовленнєвої, діяльності, при ліворукості. Реакція особистості хворого на мовний дефект і особливості відновлення функції (наприклад, ступінь автоматизації) визначають фон відновного навчання. В основі будь-якої форми афазії лежить та або інша первинно порушена нейрофізіологічна і нейропсихологічна передумова (наприклад, порушення динамічного або конструктивного праксису, фонематичного слуху, апраксії артикуляційного апарату та ін., що веде до специфічного системного порушення розуміння мовлення, письма, читання, рахунку. При афазії специфічно системно порушується реалізація різних рівнів, сторін, видів мовленнєвої діяльності (усне мовлення, мовна пам'ять, фонематичний слух, розуміння мовлення, писемне мовлення, читання, рахунок та ін.). Великий внесок у розуміння порушення мовлення при афазії внесений як нейрофізіологією, так і нейропсихологією і нейролінгвістикою.

Еферентна моторна афазія.

Еферентна моторна афазія виникає при ураженні передніх гілок лівої середньої мозкової артерії. Вона супроводжується, як правило, кінестетичною апраксією, що виражається в труднощах засвоєння і відтворення рухової програми.

Ураження премоторних відділів мозку викликає патологічну інертність мовних стереотипів, що приводять до звукових, складових і лексичних перестановок, повторам. Мимовільні повтори слів, складів, є наслідком неможливості своєчасного перемикання з одного артикуляторпого акту на іншій, утрудняють, а іноді роблять повністю неможливим усне мовлення, читання.

Аферентна кінестетична моторна афазія.

Аферентна кінестетична моторна афазія виникає при ураженні вторинних чан постцентральних і нижньої-тїм'яних відділів кори головного мочку, розташованих позад і від центральної або роландової борозни. Вторинні поля пост центральних і нижньо-тімяних відділів тісноно пов'язані з первинними полями, для яких характерна чітка соматотопічна будова. Нервові волокна, що несуть імпульси від нижніх протилежних кінцівок розташовуються у верхніх відділах цієї зони. Нервові волокна, що несуть імпульси від верхніх кінцівок, --- в середніх відділах, імпульси, що поступають від обличчя, губ, язика, глотки - в нижніх постцентральних відділах. Ця проекція побудована не по геометричному. а за функціональним принципом: чим більше значення мас та або інша область периферичних тактильно-кінестетичних рецепторів або іншого активного органу і чим більша ступінь свободи має той або інший руховим сегмент: суглоб, фаланга пальців, язик, губи і т. д. тим більмо територію маг його представництво в соматопїчній проекції кори. Суттєво, що соматонічна проекція органів, що беруть участь в артикуляції звуков, значно більше представлена в лівому, домінантному по мовленню півкулі.

Відомо, що кожний мовний звук вимовляється одномоментним включенням або виключенням певної групи просторово організованих артикуляційних органів. Так. вторинні поля, що приймаючи комплексну. симультанну участь в організації тієї або іншої фонеми, пов'язані з первинними, проекційними полями. Проте не завжди враховується, що змикання губ і язика при вимові м і н є менш напруженою, ніж при 6 і п, д і т. Більш напружені є змикання при вимові глухих фонем к і т, але при цьому голосові складки опиняються в ненапруженому стані. Труднотами визначення них тонких диференціальних кінестетичних ознак фонем пояснюється виникнення при аферентній моторній афазії грубої аграфії, алексії, порушень розуміння мовлення.

Сенсорну афазію вперше описав німецький психіатр Верпікс. Він довів, що сенсорна афазія виникає при ураженні задньої треті скроневої звивини лівої півкулі у праворуких. Провідною рисою цієї форми афазії с порушення розуміння мовлення при сприйманні її на слух. Тривалий час причини порушення розуміння при цій формі залишалися неясними. Лише у 30-ті роки XX ст. вітчизняними психологами було встановлено, то в основі мовної акустичної агнозії лежить порушення фонемного слуху.

Акустико-мнестична афазія.

Процес слухового, акустичного запам'ятовування є прямим продовженням процесу сприйняття, тобі акустико-гностичного аналізу звукового складу слова. Зовнішній вплив, а тим більше необхідність запам'ятати наступне слово, по значенню не пов'язане з попереднім неминуче гальмує і блокує акустико-мнестичні процеси.

Акустико-мнестична афазія виникає при уражені середніх і задніх відділів скроневої ділянки.

А. Лурія вважав, що в її основі лежить зниження слухо-мовної пам'яті, яке викликане підвищеним гальмуванням слухових слідів. При сприйнятті кожною нового слова і його усвідомленні хворий втрачає попереднє. Це порушення виявляється також при повторенні серій складів і слів.

Семантична афазія.

Семантична афазія виникає при ураженні тім'яно-потиличної області домінантної по мовленню півкулі . При поразці тім'яно-потиличних (або задніх, нижнє тім'яних) відділів півкулі головного мозку зберігається плавна синтагматична організація мовлення, не відмічається ніяких пошуків звукового складу слова, відсутні явища зниження слухомовної пам'яті або порушення фонематичного сприйняття.

Спостерігаються специфічні амнестичні труднощі при пошуках потрібного слова або довільній назві предмету, коли хворі при труднощах знаходження токсичної парадигми звертаються до опису функцій і якостей цього предмету синтагматичними засобами, тобто не замінюють одне слово іншим (вербальні парафазії) а замінюють слово цілою фразою, говорять « ну, це те, чим пишуть", а з другого боку, є характерний для цієї форми афазії складний імпресивний аграматизм.

Імпресивний аграматизм і амнестичні трудності при амнеетико-семантичній афазії мають багато загального з вираженою просторово-конструктивною апраксією, оскільки первинно порушеною передумовою при цій формі афазії є орієнтування в просторово організованих семантичних координатах, характерних для складних парадигм, парадигм-синонімів: наприклад, брат - дядько (інваріантом значення слова дядько є чоловік, а не певний родич батька, який знаходиться в складному семантичному просторі родинних відносин.

Динамічна афазія.

Динамічна афазія виникає при ураженні задньолобових відділів лівої домінантної по мовленню півкулі тобто відділів третього функціонального блоку -- блоку активації, регуляції і планування мовленнєвої діяльності.

Основним мовленнєвим дефектом при ній формі афазії є трудність, а іноді і повна неможливість активного розгортання висловлювання. При динамічній афазії правильно вимовляються окремі звуки, повторюються без, аргикуляторних труднощів слова й короткі речення, проте те комунікативна функція мовлення все ж таки виявляється порушеною. При грубій вираженості розладу відмічаються не тільки мовленнєва, але і загальна аспонтанність, безініціативність, виникає виражена ехолалія, а іноді і ехопраксія, коли як би механічно повторюються за співбесідником не тільки вимовлені ним слова, питання, але і рухи.

1.3 Нейропсихологічна класифікації афазії А. Лурія

Існують різні класифікації афазій: класична, неврологічна класифікація Верніке-Ліхтгейма лінгвістичні класифікації X. Хеда й інших, кожна з яких відображає рівень розвитку неврологічною, психологічною, фізіологічною і лінгвістичною наук, характерних для того або іншого історичною періоду розвитку вчення про мовлення. В даний час загальноприйнятою є нейропсихологічна класифікація афазій А. Лурія. нейропсихологічний підхід до організації вищих кіркових функцій А. Лурія є продовженням нейрофізіологічних відкриттів І. Павлова, Н. Берштейна і П. Анохина про системну організації функцій і «зворотну аферентацію», а також нейропсихологічних і психологічних поглядів Л. Виготського, О. Леонтьева і інших психологів. В 1947 р. А. Лурія формулює принцип системної будови і динамічної поетапної локалізації вищих кіркових функцій. Ним розроблені методи вивчення порушень психічної діяльності, різних пізнавальних процесів людини. Нейропсихологічна методика, запропонована А. Лурія, дозволяє досліджувати різні симптоми і синдроми, закономірні поєднання симптомів, що виникають при ураженні тих або інших структур мозку. Використання цієї методики дозволяє не тільки робити висновок про наявність тієї або іншої форми афазії, але і діагностувати місце ураження головного мозку. Ним доведено, що при будь-якій формі афазії порушується реалізація мовленнєвої діяльності.

В основу сучасної нейропсихології і нейролінгвістики покладено вчення про роль внутрішнього мовлення і мислення. Біля витоків психолінгвістики стоять імена Ф. де Сосюра і Бодузна де Куртене, що поклали початок диференціації понять «мова» і «мовлення», - «парадигматичні» і «синтагматичні» відносини, «статика» мови і «динаміка» мовлення.

При різних формах афазії по-різному порушується «парадигматична» організація імпресивного і експресивного мовлення (А. Лурія, 1975).

А. Лурія розрізняє шість форм афазій: акустико-гностичну і акустико-мнестичну афазії, що виникають при ураженні скроневих відділів кори головного мозку, семантичну афазію і аферентну моторну афазію, виникаючі при ураженні нижніх тім'яних відділів кори головного мозку еферентну моторну афазію і динамічну афазію, виникаючі при ураженні премоторних і задньолобових відділів кори головного мозку (зліва у праворуких).

Афазії, що виникають при уражені верхньо-скроневих і нижньо-тім'яних зон, що входять у другий функціональний блок (А. Лурія, 1979), називаються задніми формами афазії. Це афазії, при яких порушуються парадигматичні відносини.

Афазії, що виникають при ураженні задньо-лобових відділів мозку, що входять в третій функціональний блок, називаються передніми афазіями.

При цих формах афазії порушуються синтагматичні співвідношення. При ураженні мовленнєвих зон відбувається порушення первинної передумови, здійснюючої специфічну діяльність відповідної системі аналізатора. На основі первинного порушення аналізатора виникає вторинний, також специфічний розпад всієї функціональної системи мови і мовлення, тобто виникає порушення всіх видів мовної діяльності: розуміння мовлення, усного і писемного мовлення, рахунку та ін. Характер і ступінь порушення розуміння мовлення його експресивної форми, читання і письма залежать перш за все не від величних вогнища ураження в корі головного мозку, а від тих гностичних (кін естетичної, акустичної або оптичної) передумов, які по-різному вносять свій внесок з реалізацію різних мовленнєвих процесів.

Розділ 2. Специфіка логопедичної роботи з дорослими при афазії

2.1 Принципи корекційної роботи при еферентній моторній афазії

Еферентна афазія при ураженні передніх гілок лівої середньої мозкової артерії, і супроводжується кінестетичною апраксією, що виражається в труднощах засвоєння і відтворення рухової програми. Вона викликає розлад граматичнрго мовлення і складність переходу одного слова (складу) в інше, внаслідок мовленнєвих стереотипів.

Порушення експресивного мовлення.

При грубій еферентній моторній афазії на ранньому етапі після порушення мозкового кровообігу може бути повністю відсутнє власне мовлення. Апраксія апарату артикуляції при цій формі афазії виявляється не в труднощах повторення окремих звуків, а у втраті здатності повторити серію звуків або складів. Хворий багато разів повторює їх, при проханні повторити дві серії звуків або складів переставляє звуки з попереднього звукового або складового ряду, не зазнаючи труднощів в самому акті вимови. Це найважчий варіант еферентної моторної афазії. При сьому повністю відсутня функція називання, а у разі підказки першого складу слова відбувається або автоматизоване його закінчення, або зісковзування на інше слово, що починається з того ж складу.

Унаслідок інертності артикуляції окремих слів можуть спостерігатися контамінації, обумовлені перенесенням складу попереднього слова.

При другому варіанті еферентної моторної афазії при спонтанному відновленні мовлення і спілкування нерідко формується виражений експресивний аграматизм: хворі пропускають дієслова, насилу вживають прийменники, флексії іменників -- виявляється так званий аграматизм типу , телеграфного" стилю, який виникає унаслідок порушення предикативної функції внутрішнього мовлення. В більш легких випадках дієслова переносяться в кінець речення.

При третьому варіанті еферентної моторної афазії не спостерігається такого грубого аграматизму, а виявляється крайня інертність у виборі слів, у вислові наявні тривалі паузи, персеверації, вербальні парафразії, вимовляння слів стає розтягнутим.

Тривалі паузи, викликані інертністю протікання мовних процесів, зовні нагадують амнестичні труднощі, характерні для семантичної афазії, але в їх основі лежить інертність вибору лексичних засобів.

Порушення регуляції вибору слів приводить і до вербальних парафазій, які обумовлені інертністю перемикання при їх витяганні з різних „.семантичних полів". Наприклад, склавши фразу: хлопчик вудить рибу» страждаючий афазією переходить до складання фрази по іншій сюжетній картинні і замість фрази „Хлопчик купається в річці", вимовляє: хлопчик удится, ловиться в річці".

І нарешті, серед різних варіантів еферентної моторної афазії спостерігається така, при якій мовлення порушується лише в ланці плавної, мелодійної зміни одного складу іншим. Мовлення цих хворих граматично правильно оформлене, але через порушення її ритміко-мелодичної сторони страждає виділення не тільки наголошених складів, в і забарвлення інтонації психологічного предиката, тобто того нового, про що мовиться в повідомленні, на ідо падає логічний наголос. На відміну від аферентної мої орної афазії звукова структура складів при еферентній моторній афазі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.