На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Лекции Ознайомлення студентв з життєвим творчим шляхом письменника Панаса Мирного. сторя написання роману Хба ревуть воли, як ясла повн. Джерела твору, своєрднсть композицї (багатоплановсть сюжету, екскурси в минуле, публцистичн вдступи).

Информация:

Тип работы: Лекции. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2011. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



План заняття № 4
Група:
Спеціальність
Тема заняття:
Панас Мирний. Нарис життя і творчості. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Історія написання роману, джерела твору, своєрідність композиції (багатоплановість сюжету, екскурси в минуле, публіцистичні відступи.)
Мета заняття:

Навчальна:

Ознайомити студентів із життєвим і творчим шляхом письменника. Розкрити формування світогляду письменника в умовах посилення визвольного руху в країні, вплив традицій Т. Шевченка, Марка Вовчка, передової російської та західноєвропейської літератури на розвиток таланту митця.

Виховна:

Виховувати в учнів любов і повагу до минулого України, почуття патріотизму, гідності людини вільної держави

Розвиваюча -

Розвивати уміння аналізувати історичні події, літературну спадщину письменника

Вид заняття:

лекція

Вид лекції:

Лекція з елементами бесіди

Форма проведення заняття:

евристична бесіда

Міжпредметні зв'язки:

Забезпечуючі

Історія України

Забезпечувані

Українська мова

Методичне забезпечення:

опорні конспекти, тексти творів

Література:

1. Білецький О. Панас Мирний // Білецький О. Зібрання праць: У 5 т. - К., 1965. - Т.2.
2. Горленко В. “Повія”, роман П. Мирного // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія: У 3 кн. - К., 1998. - Кн.2.
3. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ - початку ХХ ст. - К., 1991.
4. Пивоваров М. Майстерність психологічного аналізу (Роман “Повія” Панаса Мирного). - К., 1960.
5. Сиваченко М. Корифей української прози. - К., 1967.
6. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного. - К., 1989.
Технічні засоби навчання
комп'ютер
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
1.1 Привітання студентів
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
Ознайомити студентів із життєвим і творчим шляхом письменника. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". Історія написання роману, джерела твору, своєрідність композиції (багатоплановість сюжету, екскурси в минуле, публіцистичні відступи.)
Головний персонаж роману Чіпка Варениченко - "пропаща сила"
3. Мотивація навчання
Розвиток аналітичного мислення і творчих здібностей студентів
4. Актуалізація опорних знань
Студенти пропонують свої доповіді про письменника.
Панас Мирний та Іван Білик училися мудрості у свого народу. Доказом цьому є й те, що роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" рясно пересипаний народними приказками і прислів'ями, й те, що одне з них стало назвою твору, й те, що думки і настрої народу автор передав через своїх персонажів.
5. Коментар відповідей та робіт студентів
Аналіз відповідей, виставлення оцінок
6. Викладення та вивчення нового матеріалу (лекція)
"В цій людині билося палке серце патріота,
справжнього гуманіста"
(Олесь Гончар)
Панас Мирний (1849 - 1920)
Один із найвідоміших класиків Панас Рудченко, який виступав у літературі під псевдонімом Панас Мирний, був творцем українського соціально-психологічного роману, визначним майстром реалістичної прози. Михайло Коцюбинський називав Панаса Мирного "силою і красою літератури нашої", підкреслюючи широкий та вільний лет думки автора багатьох повістей, романів, оповідань як особливість його творчої манери, як " те, чого не стає мало не всім нашим белетристам".
13 травня 1849 року Панас Якович Рудченко народився в Миргороді на Полтавщині у сім'ї зубожілого дворянина-чиновника. Яків Григорович, батько митця, був бухгалтером повітового скарбництва і подбав про забезпечення дітей освітою та майбутньою чиновницькою посадою. Панас навчався у Миргородській церковно-парафіяльній школі, згодом - у Гадяцькому повітовому училищі, де отримав п'ять похвальних листів як один із кращих учнів.
панас мирний письменник студент
Велику роль у вихованні Панаса відіграла його мати Тетяна Іванівна, дочка миргородського дрібного чиновника Гординського, яка змалку прищеплювала своїм дітям любов до української мови й народної пісні. П'ятеро дітей відчували її повсякденну турботу й виховувалися за принципами української етнопедагогіки. У народному дусі виховувала дітей у сім'ї Рудченків і няня Оришка - Ірина Костянтинівна Батієнко, яку майбутній письменник дуже любив і яка пізніше стала прообразом багатьох героїнь його художніх творів. Малі Рудченки залюбки читали Шевченків "Кобзар".
1863 р:
Здібний випускник, звичайно, мріяв про гімназію, після якої відкривалися можливості університетської освіти, проте, за наполяганням батька, вже з чотирнадцяти років розпочав роботу в повітовому суді. З одного боку, рано розпочата кар'єра мала переваги: Панас служив канцеляристом у різних установах Гадяча, Прилук, Миргорода,
в 1871 році:
поки назавжди не оселився в Полтаві, поступово піднявшись по службовій драбині на найвищий щабель і ставши дійсним статським радником. З іншого боку - казенне канцелярське середовище, оточення бюрократів і хапуг жорстоко травмувало вразливу душу юнака, особливо в перші роки служби.
1872:
припадають його перші спроби на ниві літературної творчості та фольклористичної діяльності - публікував свої фольклорні матеріали в "Полтавских губернских ведомостях", друкувався в "Основі"
1874:
в журналі "Правда" побачили світ нарис "Подоріжжя од Полтави до Гадячого" та оповідання "П'яниця"
1875:
в співавторстві з братом Іваном Біликом було закінчено роботу над романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" і подано до цензури, але в зв'язку з так званим Емським указом 1876 року в Росії цей твір не був опублікований і теж вперше з'являється в Женеві у 1880 році.
в 1877:
в Женеві з'являється повість "Лихі люди"
1881:
завершив роман "Повія"
1886:
Києві виходять збірник творів письменника "Збираниця з рідного поля" та комедія "Перемудрив".
1889:
він одружився із Олександрою Михайлівною Шейдеман, дочкою поліцейського чиновника. З народженням дітей сім'я потребувала все більших коштів, тож Рудченко мусив шануватися на посаді, багато сил віддавати службі. Сучасники Панаса Яковича свідчили, що він ретельно виконував свої службові обов'язки, хоч, водночас, ніколи не запобігав перед начальством, не спокушався перспективою отримати прибутковіше місце ціною компромісів. Навіть рідному братові, який кликав його до Києва зануритися в бурхливе мистецьке життя і заробити більше, ніж у провінційному місті, Панас Якович відповів, що прагне мати державну роботу, яка б забезпечувала його хлібом насущним, але не призводила до непорозумінь із власною совістю.
1905:
почав видаватися в Полтаві, у ряді своїх творів ("До сучасної музи", "Сон", "До братів-засланців") відгукується на революційні події.
У 1903-1907:
роках вийшов тритомник вибраних творів письменника.
1914 року:
було заборонено вшанування пам'яті Шевченка, письменник у відозві, написаній з цього приводу, висловлює глибокий протест і обурення ганебними діями царизму. Не дивно, що в 1915р. поліція розшукує "політично підозрілу особу" Панаса Мирного.
Останній період життя письменника був сповнений втрат і горя. Один за одним помирали друзі, яких Панас Мирний високо цінував: Борис Грінченко, Микола Лисенко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський. Перша світова війна зумовила розшуки жандармерією по всій Полтавщині неблагонадійного російського підданого Рудгана. Йшлося про Панаса Рудченка, чиї листи до Львова з творчих питань у роки війни були розцінені як ворожа діяльність. Що цікаво, Панасові Яковичу особисто доводилося давати письмову відповідь, що в його відомстві Рудган не працює. Та найстрашнішим для митця стало те, що війна забрала життя улюбленого сина Віктора, який після закінчення університету служив офіцером на фронті.
У часи УНР Панас Мирний робив усе для того, щоб українська мова й література посіли в суспільстві належне місце. Він заснував у Полтаві товариство наймолодших читачів - "Зірка", підготував театралізоване "Батькове свято", приурочене до 150-річчя з дня народження Івана Котляревського. Варто пригадати, що святкування проходило в часи денікінського терору, тож письменник за свою активність та патріотичні переконання міг бути суворо покараним. Прихід радянської влади Панас Мирний зустрів без ентузіазму. Працюючи на посаді завідуючого відділом податків Полтавського фінансового відділу, митець бачив, як обкладали нещадними податками й доводили до крайнього зубожіння працьовите українське селянство новітні гнобителі. Та найбільше вражала письменника зневага нової влади до безцінних духовних скарбів нації. В одному з останніх віршів Панас Мирний писав:
Та знищити все захотіли,
Що наживалося віками,
Що здобувалось кров'ю й потом
Із примусу і по охоті
Дідами нашими й батьками.
Бо то було добро "буржуйне",
А ми усі соціалісти.
Вночі з 19 на 20 січня 1920 р. а 28 січня
стався крововилив у мозок, письменника не стало. Поховано його в Полтаві. Згідно з постановою уряду Української РСР в будинку, де жив письменник з 1903 року, утворено літературно-меморіальний музей. У 1951 році в Полтаві урочисто відкрито пам'ятник письменникові.
Аналіз роману
1. Поняття про соціально-психологічний роман
Особливості роману:
зображення великого й складного кола подій та явищ суспільного й побутового життя певного історичного періоду,
тривалий час дії,
основних дійових осіб до десяти (більше),
відтворення складних шляхів розвитку образів - персонажів у їхніх багатоманітних зв'язках з суспільством,
значна сюжетна розгалуженість (крім головної лінії, можуть бути три і більше побічних, що розвиваються паралельно, схрещуються і переплітаються, становлячи єдине ціле),
докладні описи (портрети, пейзажі, інтер'єри тощо),
докладність розповіді про події та персонажів,
прозова форма (крім роману у віршах),
великий обсяг (дилогія, трилогія, тетралогія).
І. Франко: "Хіба ревуть воли…" - перший "роман з народного життя", тут "змальовано майже столітню історію українського села", розкрито соціальну діяльність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку.
Роман, в якому аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини називається соціально-психологічним.
2. Історія написання роману
В основу роману покладено факти живої дійсності. У 1872р. Панас Мирний після поїздок по селах України, аналізуючи народне життя, створив повість під назвою "Чіпка". Прочитавши цей твір Іван Рудченко зробив ряд зауважень і подав змістовні поради. Панас Мирний змінив назву на "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". У співавторстві з братом роман було закінчено в 1875р. і подано до цензури. Цензура викреслила окремі місця, але роман і після цього не був надрукований, бо вийшов царський указ 1876р. про заборону друкувати книжки українською мовою. Тільки у 1880р. роман уперше був надрукований у Женеві.
Історію створення роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" можна розкрити в бесіді, використовуючи такі запитання:
· Що стало поштовхом для роботи над великим епічним полотном?
· Скільки років було тоді Панасові Мирному? Який внесок у роман зробив Іван Білик? Що ви знаєте про цього співавтора твору?
· Скільки редакцій мав роман і про що це свідчить?
· Де й коли було опубліковано твір, під якою назвою?
Складність, багатоплановість роману.
Учні визначають основні проблеми, порушені у творі, насиченість змісту подіями і героями, переказують епізоди, які найбільше вразили і схвилювали їх: ставлення дітей до малого Чіпки; у Варениченка забирають землю; селянський бунт і його наслідки; розмова Галі з Чіпкою про одруження; прагнення Нечипора послужити громаді і нова несправедливість; стосунки Чіпчиної матері з невісткою; дружба Галі і Христі; чудові пейзажі.
Деякі особливості композиційної будови твору.
Яку з чотирьох частин ви назвали б екскурсом у минуле? Які події з історії України відкрилися вам на сторінках другої частини роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
У другій частині автори повертають нас у часи руйнування Запорозької Січі Катериною II і поступового закріпачення України.
Довгий час у шкільному літературознавстві побутувала думка про те, що друга частина роману порушує композиційну цілісність твору, що вона ніби штучно прив'язана до загального змісту і майже не пов'язана з лінією головного героя. Академік О. Білецький взагалі вважав, що композиція роману схожа "на будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом".
Але, зауважмо, твір витримав шість редакцій! Якщо згадати, якими прискіпливими були до змісту й форми самі автори, то одразу починаєш сумніватися, що вони нехтували композиційною стрункістю твору. Можливо, критики просто не зрозуміли, в чому логіка подій у романі, або свідомо перекручували очевидне?
Давайте візьмемо на себе роль дослідників-літературознавців і з'ясуємо місце і значення другої частини роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" До речі, до шкільних хрестоматій донедавна не включали навіть уривків з цієї частини, а тільки передавали зміст коротким абзацом. Чи не тому, що будь-яка згадка про козацтво та Запорозьку Січ, тим паче жалкування за козацькою вольницею, називалося однозначно - буржуазним українським націоналізмом? А саме в другій частині, свідомо чи несвідомо, брати Рудченки художньо переконливо довели, що московська неволя стала руїною не лише для державності України, цього багатого, освіченого колись краю, а й руїною для моралі і психіки нашого народу. Саме тут розкрито, як нищився вільний козацький дух, як з українця-козака робили українця-вола, німого раба, в душі якого жили не лише покора, а й протест - неусвідомлений і грізний, немов ревіння вола. Той протест часто був потворний і приречений у темноті своїй.
Давайте звернемося до тексту.
· Як реєстрові козаки і просто вільні хлібороби зустріли звістку про неволю?
· Кому було подаровано село Піски, за які заслуги?
· У яких епізодах показано зверхність до українського населення новоявлених господарів, приниження і знущання над селянами?
· Прочитайте цитати, що свідчать про презирливе, зневажливе ставлення українців і прокоментуйте їх.
· Чому генеральша не хотіла видати меншої дочки заміж за сотниченка Саєнка?
· Прокоментуйте уривок:
Минав час. Чимало піщан тікало на Дон, але більшість корилася, байдужіла.
. Розпились, розледачіли. Забули навіть у мандри бігати. Як було хто втече, то це таке диво - на півроку розмови! Неволя, як той чад, задурманила людям голови. Уже вони й не сумували - наче так тому й треба! Стали тільки по шинках киснути. Коли и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.