Здесь можно найти учебные материалы, которые помогут вам в написании курсовых работ, дипломов, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

 

Повышение оригинальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение оригинальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения оригинальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, РУКОНТЕКСТ, etxt.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии так, что на внешний вид, файл с повышенной оригинальностью не отличается от исходного.

Результат поиска


Наименование:


курсовая работа Стан, методи та шляхи удосконалення обліку праці та її оплати

Информация:

Тип работы: курсовая работа. Добавлен: 15.12.2014. Год: 2014. Страниц: 58. Уникальность по antiplagiat.ru: < 30%

Описание (план):


КУРСОВА РОБОТА

з предмета «Бухгалтерський облік»

на тему: Стан, методи та шляхи удосконалення обліку праці та її оплати
Виконав: студент 4 групи ІІІ курсу

спеціальності 5.050111 «Бухгалтерський облік»

Галак Костянтин Ілліч
м. Кам’янець-Подільськи

2008 рік


Зміст
Вступ

1. Теоретичні аспекти обліку оплати праці

2. Нормативно правове регулювання обліку праці та її оплати в Україні

3. Стан та методи обліку оплати праці на підприємстві

3.1 Техніко-економічна та фінансова характеристика підприємства

3.2 Форми і системи оплати праці, що використовуються на підприємстві

3.3 Первинний облік праці та її оплати

3.4 Порядок нарахування заробітної плати працівникам підприємства

3.5 Порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності

3.6 Порядок розрахунків щорічних і додаткових відпусток

3.7 Утримання із заробітної плати

3.8 Синтетичний та аналітичний облік розрахунків по оплаті праці та контроль за використанням фонду оплати праці

4. Вдосконалення обліку праці та її оплати на підприємстві

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел



Вступ

Бухгалтерський облік називають мовою бізнесу. Якщо бізнес здійснюється у рамках окремо взятого підприємства, то дані бухгалтерського обліку використовують для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень.

Для прийняття управлінських рішень, навіть на рівні підприємства, повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувача. Зокрема, щоб порівняти фінансові результати, досягнуті у попередньому та звітному періодах, необхідно використовувати показники, які визначені за єдиною методологією з використанням однакових критеріїв і правил.

З цією метою підприємство повинно розробити свою облікову політику, що підпорядкована потребам внутрішнього менеджменту. Але при прийнятті ефективних управлінських рішень менеджери не обмежуються суто внутрішньою фінансовою інформацією, а порівнюють її з відповідними показниками подібних підприємств: підприємств конкурентів чи партнерів по бізнесу. Тому закономірно виникає потреба в стандартизації вимог до фінансової інформації у рамках галузі, системи економіки країни.

Економічні реформи в країні призвели до необхідності реформування бухгалтерського обліку на засадах міжнародної гармонізації і стандартизації.

З цією метою була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.98 № 1706, яка затвердила Програму реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

19 липня 1999 р. був затверджений Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 1707 ІІІ, в який були внесені зміни від 08.06.2000 № 1807_ІІІ; та від 22.06.2000 № 1829 ІІІ. Цей закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Україна офіційно оголосила формування соціально орієнтованої ринкової економіки як стратегічного курсу своєї державної економічної і правової політики. Сьогодні завдання полягає в тому щоб, зробити своєчасний вибір оптимального варіанта того чи іншого тактичного руху, виходячи з ситуації, яка реально складається в країні. І, як уявляється такими головними пріоритетами економічної політики українського уряду мають ставати відбудова державної керованості економіки, стимулювання виробництва на підвищення ефективності праці, створення сприятливих умов підприємницької й в цілому трудової активності.

Будь-якому керівнику необхідно навчитись самостійно приймати управлінські рішення, щодо подальших шляхів розвитку підприємств, а приймати вірні рішення він зможе коли на підприємстві буде правильне і швидке подання інформації. В цьому допомагає бухгалтерський облік.

Підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в управлінні господарською діяльністю, німецький вчений-економіст І.Ф. Шерр ще наприкінці ХІХ століття писав, що «Бухгалтерський облік – це непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кожного підприємства». Бухгалтерія – це мистецтво. Професія бухгалтера потребує таланту, терпіння та уміння. Особливістю є те, що за цифрами можна бачити складний світ економіки у її взаємозв’язку та гармонії. Облік праці та її оплати посідає одне з вагомих місць в бухгалтерському обліку на підприємстві, тому є дуже важливим вивчання питань пов’язаних з цією темою. Важко переоцінити роботу бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Результати діяльності підприємства залежать в значній мірі і від мотивації персоналу, яка полягає у здійсненні об'єктивної кількісної та якісної оцінки трудової активності працівника і визначенні відповідної винагороди. Матеріальне стимулювання праці задовольняє, насамперед, первинні (фізіологічні) потреби працівників в їжі, одягу, житлі, навчанні, а також матеріалізовані психологічні: престижне авто, дорогий курорт, концерти відомих артистів тощо. Матеріальне стимулювання має своє відображення у розмірі та складових заробітної плати. Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати : точний розрахунок заробітної плати кожного робітника, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; контроль за дисципліною праці, витратами фонду заробітної плати; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України. Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці на підприємстві. Заробітна плата також займає одне з головних місць у системі бухгалтерського обліку як елемент собівартості продукції (робіт, послуг).Розмір заробітної плати залежить від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці й господарської діяльності підприємства і (відповідно до статті 94 КЗпП) максимальним розміром не обмежується.

Метою курсової роботи є вивчення стану обліку праці та її оплати на приватних підприємствах, знаходження шляхів удосконалення обліку заробітної плати. Об’єктом дослідження даної роботи є Товариство з обмеженою відповідальністю «Український кристал».

Джерелами інформації слугували:

1. Нормативно-правові акти, що стосуються заробітної плати.

2. Підручники відомих українських професорів, вчених.

3. Журнали та преса бухгалтерських видань.

4. Дані синтетичного, аналітичного та первинного обліку об’єкта дослідження.

5. Фінансова звітність підприємства, що досліджується.

При написанні цієї роботи та дослідженні підприємства використовувались такі методи:

§ Розрахунковий метод;

§ Метод економічного аналізу;

§ Логічного мислення.

облік бухгалтерський праця заробітний


1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

Економічний зміст заробітної плати та завдання її обліку

В ст. 1 Закону України «Про оплату праці» зазначено наступне визначення заробітної плати: «Заробітна плата— це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.»

Заробітна плата є одним з елементів витрат, і має свою структуру, яку можна побачити на схемі 1.1.




























Схема 1.1. Структура заробітної плати
Згідно із Законом України «Про оплату праці»встановлено наступні визначення:

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і за особливі умови праці.

Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або які здійснюються понад встановлені вказаними актами норми.

Сутність заробітної плати виявляється у функціях. Виділяють наступні функції заробітної плати:

1. Відтворювальна функція. Ця функція полягає у забезпечені працівни-ків та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь;

2. Стимулююча. Ця функція заробітної плати передбачає встановлення залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства;

3. Регулююча, або ресурсно-розміщувал на функція заробітної плати. Вона оптимізує розміщення робочої сили за регіонами, галузями народного господарства та підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури;

4. Соціальна функція заробітної плати. Значення цієї функції полягає у забезпеченні соціальної справедливості при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, а також при розподілі доходу між найманими працівниками у відповідності з результатами їхнього трудового внеску;

5. Функція формування платоспроможного попиту населення. Призначенням цієї функції є узгодження форм виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, з одного боку, і виробництва споживчих товарів з іншого.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

У сучасних умовах розмір заробітної плати залежить в основному від фінансових можливостей підприємства й принципу матеріального заохочення кожного працівника. Державою встановлені мінімальні гарантії на оплату праці. Відповідно до статті 95 КЗпП і ст. З Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата є обов'язковою соціальною гарантією на всій території України для підприємств усіх форм власності й господарювання.

Мінімальна заробітна плата на місяць установлена: з 01.01.08 р.— 515 грн.; 01.04.08 р. — 525 грн.; з 01.10.08 р. планується у розмірі 545 грн., а з 1.12.08 р. – 605 грн.

До мінімальної зарплати не включаються доплати за роботу:

—у понаднормовий час;

—у важких, шкідливих і особливо шкідливих умовах праці;

— на роботах з особливими природними географічними й геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров'я;

—премії до ювілейних дат, за раціоналізаторські пропозиції;

—матеріальна допомога.

Джерелом засобів оплати праці є засоби підприємства, отримані від господарської діяльності.

Грошова форма оплати праці є основною на території України. Колективним договором як виняток може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою.

Підприємство самостійно (колективним договором) установлює форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови призначення й розмір надбавок, доплат, премій, винагород і інших заохочень. Але при цьому воно повинно враховувати норми й гарантії, передбачені чинним законодавством, генеральними й галузевими (регіональними) угодами.

Існують такі форми та системи оплати праці, які використовуються в певних видах підприємств та в певних видах робіт.

Погодинна оплата праці – передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період. Погодинна оплата праці відповідає інтересам певних верств населення, саме молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов’язковою умовою преміювання є виконання місячного плану та обслуговування робітниками-почасови ами робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим-почасовикам нараховуються по місячним результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Відрядна оплата праці – заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди : пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновидом відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній заробіток визначається множенням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система оплати праці – застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивні оплаті праці об’єм робіт, який виконаний зверх норми, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках зверх заробітку за досягнення результатів роботи.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною).

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) – це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції чи надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). Заробіток кожного працівника такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі та, можливо іншим показником.

Акордна оплата праці – одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Зараз дуже широко розповсюджується оплата праці по контракту, яка заключається у домовленості сторін та пов’язується з виконанням умов контракту.

У випадках найма працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

Кодексом Законів про працю України передбачено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

1) відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками – в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

3) працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день .

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими угодами та колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків від тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види оплати та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

Завданнями обліку праці та її оплати є:

• точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;

• правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;

• дотримання порядку розподілу оплати праці по об'єктах бухгалтерського обліку;

• повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;

• своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності по оплаті праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

2. НОРМАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ В УКРАЇНІ

Конституція України – це основний установчий юридичний акт держави. Преамбула Конституції України визначає її як Основний Закон нашої країни.

Ст. 8 основного Закону говорить, що "Конституція України має найвищу юридичну силу". Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює певні документи.

Ця система зображена у вигляді схеми 2.1.

Для регулювання питань оплати праці використовують наступні закони, нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України :

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. N 996-XIV визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.



Схема 2.1. Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Кодекс законів про працю України затверджений Верховною Радою України 10 грудня 1971 p. № 322-VIII, зі змінами від 3 березня 2005 року № 2454-IV .

Регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Закон України «Про оплату праці» 24 березня 1995 року N 108/95-ВР та зі змінами і доповненнями від 21 жовтня 2004 року N 2103-IV. Зміст цього закону визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати. В цьому законі даються визначення «заробітна плата», «основна заробітна плата», «додаткова заробітна плата», також мінімальна заробітна плата, як законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці.

Закон України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року, який встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно відпусток» від 6 лютого 2003 року № 490-IV. Цей закон визначає на деякі зміни у законодавчих актах України стосовно відпусток.

Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Закон України «Про загальнообов'язко е державне соціальне страхування на випадок безробіття» відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 22, ст.171 із змінами та доповненнями. Цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язко е державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язко ого державного соціального страхування на випадок безробіття.

Нарахування у фонд соціального страхування на випадок безробіття складає 1,3 %.

Закон України «Про загальнообов'язко е державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI від 28.12.2007 року. Цей Закон відповідно до основ законодавства України про загальнообов'язко е державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язк вого державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Нарахування у фонд соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності сьогодні становить 1,5%.

Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. N 1058-IV визначає хто є платниками збору та об’єктами оподаткування. Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування сплачується одночасно з одержанням коштів в установах банків на оплату праці. Сьогодні нарахування в Пенсійний фонд є такими:

- основним працівникам – 33,2 %

- інвалідам – 4 %.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. N 889-IV. При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

П(с)БО 26 «Виплати працівникам» визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності» від 27.04.98р. №571 визначає в яких випадках і хто з працівників отримуєдопомогу по тимчасовій непрацездатності у розмір 60% , 80% та 100% від середньої заробітної плати. Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності – 1,5 %.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” 8 лютого 1995 р.№ 100 застосовується у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, переведення вагітних жінок, службових відряджень, тимчасової втрати працездатності та інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві здійснюється Міністерством праці та соціальної політики України, фінансовими органами, Державною податковою адміністрацією, професійними спілками та іншими органами, що представляють інтереси працівників.

Усі закони України, що приймаються Верховною Радою, обнародуються за підписом Президента України. Офіційними друкованими виданнями в Україні є: «Офіційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України», газета «Урядовий кур'єр».


3. СТАН ТА МЕТОДИ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ


3.1 Техніко-економічна та фінансова характеристика підприємства

На сьогоднішній день на підприємстві «Український кристал» працює цілодобово хлібопекарський цех, який випускає хліб, булочки та кекси, що можна побачити та придбати майже у всіх продовольчих крамницях міста. Хлібобулочні вироби користуються значною популярністю, багато - кому полюбилися та розкуповуються досить швидко. Також цілодобово працює пиріжковий цех, що випускає пиріжки із субпродуктовим, гороховим та картопляним фаршем, повидлом. Цей здавнавідомий виріб користується значною популярністю та пошаною серед покупців.

Діє цех по заморожуванню плодовоовочевої продукції. В основу покладена глибока заморозка фруктів та овочів. Незабаром буде введений в дію сухарний цех, який буде займатися виробництвом сухариків до пива зі смаком сиру, бекону. Продукцію підприємства знають не лише в місті та області, а й за її межами. На майбутнє планують випускати воду газовану солодку, алкогольні напої (вино, горілку, пиво, бальзам «Український орнамент»). Отже ТОВ «Український кристал», стало гідною заміною заводу «Український кристал». В асортименті продукції ТОВ «Український кристал» є наступні вироби:

u Хліб дарницький (овальний);

u Хліб білий з борошна вищого ґатунку подовий;

u Хліб білий з борошна 1 ґатунку подовий;

u Хліб білий (овальний) нарізаний;

u Рогалики фруктові та інше.

Також підприємство займається глибоким замороженням фруктів та овочів. До асортименту цього виду діяльності входить така продукція:

u Полуниця;

u Петрушка-зеленина;

u Баклажани;

u Картопля рання та інше.

За допомогою таблиці 3.1.1. та діаграми 3.1.1. можна визначити склад та структуру товарної продукції цього підприємства.

Таблиці 3.1.1. Склад, структура товарної продукції.

Види продукції

2005 р.

2006 р.

2007 р.

Сума, тис.грн.

Структура, %

Сума, тис.грн.

Структура, %

Сума, тис.грн.

Структура, %

Основне виробництво-всього в т. ч.

310,9

85,58

403,89

87,84


1363,54

87,91

Хліб білий (овальний)

105,50

29,04

137,94

30,00

465,47

30,01

Хліб дарницький (овальний)

99,90

27,50

128,74

28,00

431,97

27,85

Хліб білий з борошна 1 ґ.

83,10

22,87

105,34

22,91

355,19

22,90

Інші види хліба

22,40

6,17

28,74

6,25

110,90

7,15

Вироби булочні

27,10

7,46

34,49

7,50

116,33

7,50

Сухарики

15,20

4,18

19,31

4,20

62,04

4,00

Заморожені овочі всього:

10,10

2,78

5,24

1,14

9,15

0,59

Всього

363,30

100

459,80

100

1 551,06

100






Діаграма 3.1.1. Структура товарної продукції

На основі даної таблиці можна зробити висновок, що ТОВ «Український кристал» найбільше випускає хліб білий (овальний). У базисному році підприємство випустило цього продукту на суму 105,5 тис. грн., а у звітному році на суму 465,47 тис. грн., на 359,97 тис. грн. більше ніж у базисному. За останній рік підприємство випустило хліб дарницький (овальний) на суму 431,97 тис. грн., що на 332,07 тис. грн. більше ніж у базисному році. Ще було вироблено велику кількість хліба білого з борошна 1 ґатунку. У звітному періоді ТОВ «Український кристал» випустило цей вид продукту на 272, 09 тис. грн. більше ніж у базисному періоді. Показники діаграми показують, що найбільшу питому вагу у звітному році займають хліб білий (овальний) – 29% усієї продукції, хліб дарницький (овальний) – 28%, хліб білий з борошна 1 ґатунку. Організаційна структура відображена в схемі 3.1.1.


Схема 3.1.1. Структурна схема ТОВ «Український кристал»

Сьогодні в ТОВ «Український кристал» працює 41 чоловік. За останні три роки чисельність зросла, що відображено в таблиці 3.1.1. та в діаграмі 3.1.1.

Таблиця 3.1.1. Аналіз чисельності робітників і службовців на підприємстві, чол.

Категорії працівників

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Звітний рік у % до базисного року

Всього працівників - в т.ч.

35

40

41

117,14

робітники

20

22

23

115,00

інженерно-технічний персонал

12

15

15

125,00

адміністративний персонал

3

3

3

100,00






Діаграма 3.1.1. Структура чисельності працівників.
Аналізуючи чисельність працівників можна зробити висновок, що чисельність працюючих на підприємстві зросла в порівнянні звітного року із базисним зросла на 6 чоловік за рахунок збільшення робітників на 3 чоловіки та інженерно-технічного персоналу теж на 3 чоловіки.

Діаграма показує, що найбільший відсоток працюючих припадає на робітників (56%), на інженерно-технічний персонал припадає 37 % працюючих на підприємстві, а адміністративний персонал займає лише 7 % від загальної чисельності працівників. Основними техніко-економічними показниками підприємства є обсяг реалізації продукції, обсяг випуску продукції, середньорічна вартість основних фондів, середньорічна вартість оборотних фондів, рентабельність виробництва та чисельність працівників підприємства. Проаналізувати ці показники за останні три роки можна за допомогою аналітичної таблиці 3.1.2.
Таблиця 3.1.2. Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Показники

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Відношення звітного року у % до

базисного

минулого

Реалізація продукції (послуг), тис. грн.

363,30

459,80

1 551,06

426,94

337,33

Обсяг продукції, виробленої у порівняльних оптових цінах підприємств, тис. грн.

363,30

459,80

1 551,06

426,94

337,33

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

776,10

763,90

761,90

98,17

99,74

Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.

935,50

985,40

1 156,80

123,66

117,39

Рентабельність виробництва, %

5

7

10

200

142,86

Чисельність працюючих

35

40

41

117

103






Діаграма 3.1.2. Обсяг реалізації продукції (послуг).

Аналізуючи показники цієї таблиці можна зробити наступний висновок: Обсяг виробленої та реалізованої продукції з кожним роком зростає, підприємство продає всю вироблену продукцію. У звітному році в порівнянні з базисним обсяг реалізації зріс на 1187,76 тис. грн. Також видно, що зі збільшення виробництва на 221,30 тис. грн. зросла середньорічна вартість оборотних фондів. Це є показник того, що підприємство закуповує більше сировини та матеріалів для виробництва своєї продукції, адже сировину та матеріали включають до виробничих запасів, які в свою чергу входять до оборотних активів.

Обсяг реалізації продукції є одним із найважливіших техніко-економічних показників підприємства. Для аналізу цього показника на основі даних таблиці 3.1.2. побудовано діаграму 3.1.2. в якій чітко відображено обсяг реалізації продукції за останні три роки існування підприємства.

З цієї діаграми видно що реалізація продукції збільшилась у звітному році більш ніж у тричі в порівнянні із минулим роком (з 459,80 тис. грн. до 1551,06 тис. грн.), і більш ніж в чотири рази в звітному в порівнянні з базисним роком (з 363,30 тис. грн. до1551,06 тис. грн. ). Це теж говорить про те, що підприємство збільшує випуск і реалізацію продукції, що воно розвивається.

Також важливим є аналіз складу та структури забезпеченості підприємства основними фондами.

Основні фонди – це засоби праці які неодноразово беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при цьому своєї первинної форми. Їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами в міру зношення шляхом амортизаційних відрахувань.

Для аналізу складу та структури забезпеченості підприємства основними виробничими фондами побудовано таблицю 3.1.3, за допомогою якої можна в цифрах побачити склад основних фондів підприємства, а структуру основних виробничих фондів зображено на діаграмі 3.1.3.

Таблиця 3.1.3 Аналіз складу та структури забезпеченості підприємства основними виробничими фондами

Види основних виробничих фондів

2005 рік

2006 рік

2007 рік

сума,

тис. грн.

структура, %

сума,

тис. грн.

структура, %

сума, тис. грн.

структура, %

Будинки та споруди

659,69

85

649,32

85,00

647,62

85

Автотранспорт

69,85

9

69,51

9,10

69,33

9,1

Машини та обладнання

38,81

5

38,19

5,00

38,85

5,1

Інструменти, прилади, інвентар

5,43

0,7

4,58

0,60

4,57

0,6

Інші

2,32

0,3

2,30

0,30

1,53

0,2

Всього основних фондів

776,10

100

763,90

100,00

761,90

100






Діаграма 3.1.3. Структура основних виробничих фондів підприємства
Розглядаючи таблицю 3.1.3. бачимо, що вартість основних виробничих фондів підприємства з кожним роком зменшується. Це пов’язано із зносом основних засобів та малою закупівлею, будівництвом чи відновленням основних засобів на даному підприємстві. У 2005 році загальна вартість основних виробничих фондів складала 776,10 тис. грн., наступного року їх вартість знизилась на 12,20 тис. грн., а в 2007 році на 2 тис. грн. менше за 2006 рік. Вартість автотранспорту теж знизилась. Вартість машин та обладнання у 2006 році зменшилась на 0,62 тис. грн., але в 2007 році за рахунок закупівлі нового обладнання їх вартість зросла на 0,66 тис. грн. і становить 38,85 тис. грн. Підприємству потрібно вкладати кошти на ремонт будинків та споруд або на придбання нових основних засобів, оскільки вони вже застарілі і щороку зменшується їх вартість.

Розглядаючи структуру основних виробничих фондів яка зображена на діаграмі 3.1.3. можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу серед усіх основних фондів займають будинки та споруди (85%), автотранспорт займає 9% усієї вартості цих фондів, машини та обладнання – 5% , інструменти, прилади та інвентар 1%.

Таблиця 3.1.4. Аналіз застосування основних засобів.

Показники

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Звітний рік в % до базисного

Обсяг продукції, виробленої у порівняльних оптових цінах підриємств, тис. грн.

363,30

459,80

1 551,06

426,94

Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.

776,10

763,90

761,90

98,17

Фондовіддача (виробництво продукції на 1 коп. основних виробничих фондів), коп.

0,47

0,60

2,04

434




Показники цієї таблиці показують, що в базисному році вартість основних засобів була більшою ніж у звітному на 14,2 тис. грн., але виробництво продукції було меншим, що говорить про застосування основних засобів не повну можливість. У звітному році в порівнянні із базисним роком обсяг виробленої продукції зріс на 1157,76 тис. грн. або на 426,94 % не зважаючи на зменшення середньорічної вартості основних засобів. Підприємство почало більше виготовляти продукції, а отже і збільшило використання основних засобів.

Також це видно із показника фондовіддачі який у звітному році зріс на 1,57 в порівнянні із базисним. Зростання цього показника говорить про більший обсяг виробленої продукції та застосування основних засобів. Це є позитивним для будь-якого підприємства.
Таблиця 3.1.5. Аналіз використання виробничих потужностей підприємства.

Показники

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Середньорічна виробнича потужність

1704,46

1704,46

1704,46

Річне виробництво продукції

363,30

459,80

1 551,06

Коефіцієнт використання потужності %

21

27

91




Метою аналізу використання потужностей підприємства є інформація про те чи виробляє підприємство продукції стільки, скільки може виробити за допомогою своїх засобів виробництва. З даної таблиці 3.1.5. бачимо, що середньорічна виробнича потужність є незмінною на протязі базисного, минулого та звітного років. А разом з тим бачимо що річне виробництво у звітному році в порівнянні із базисним збільшилось на 787,76 тис. грн. Це вже говорить про те, що підприємство краще свої засоби виробництва і потужності. Розрахувавши коефіцієнт використання виробничих потужностей у відсотковому виразі можна зробити висновок, що ТОВ «Український кристал» у базисному році використовувало свої виробничі потужності лише на 21%. По словам головного бухгалтера це зумовлено тим, що підприємство починало свою діяльність. У звітному році підприємство використовувало свої виробничі потужності на 91%. Це на 70% більше ніж у базисному році, і це є позитивним показником для підприємства.

Одним з інструментів з'ясування конкурентноздатності підприємства є аналіз його фінансового стану.

Аналіз фінансового стану підприємства — комплексне вивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, що проводиться за допомогою методів статистичного, економічного та фінансового аналізу.

Фінансовий стан підприємства може бути задовільний або незадовільний.

Аналіз фінансового стану даного підприємства проводиться на основі Балансу (ф.1м) та Звіту про фінансові результати (ф. 2м), оскільки воно належить до малих підприємств, для яких встановлено скорочену фінансову звітність (див. дод. 3.1.1). Показники, що описують майновий стан підприємства розраховуються на підставі даних активу Балансу, до яких належать:

Сума наявних у підприємства господарських коштів – це кошти які перебувають у розпорядженні підприємства (це є валюта, підсумок балансу);

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку первісної вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах.

Коефіцієнт оновлення основних засобів визначає частку від наявних на кінець звітного періоду основних засобів, яка складає нові основні засоби.

Коефіцієнт вибуття основних засобів показує, яка частина основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з різних причин.

Коефіцієнт придатності основних засобів є доповненням коефіцієнта вибуття основних засобівдо 100 % (або одиниці).

Розглядаючи показники суми наявних у підприємства господарських коштів, бачимо, що ця сума з кожним роком зростає. У 2005 році на підприємстві ця сума становила 1724,1 тис. грн., у 2006 році – на 44,5 тис. грн. більше, у 2007 цей показник у порівнянні з минулим роком зріс на 169,4 тис. грн. Це говорить про те, що підприємство розвивається, зростає кількість коштів які перебувають у розпорядженні підприємства та про розширення підприємством господарського обороту. Це є хороші показники для підприємства.

Таблиця 3.1.6. Показники оцінки майнового стану підприємства.

Показник

Формула розрахунку

Величина показника та методика розрахунку

2005 рік

2006 рік

2007 рік

Сума наявних у підприємства господарських коштів (тис. грн..)

ряд. 280 або

ряд. 640 ф. 1.

1724,1

1768,6

1938,0

К. зносу основних засобів

ряд. 032 ф.1.

ряд. 031 ф.1.

134,4/910,5=0,15

176,9/940,8=0,19

272,8/1034,7=0,26

К. оновлення основних засобів

усього за р. І

на кінець періоду

- всього за р. І

на початок періоду

усього за р. І на

кінець періоду

(788,6-345,1)/ 788,6=0,56

__

__

К. вибуття основних засобів

всього за р. І на

початок періоду-

– усього за р. І на

кінець періоду

усього за р. І

на початок періоду

-

(788,6-783,2)/ 788,6= 0,006

(783,2-781,2)/ 783,2=0,002

К. придатності

ряд. 030 ф.1.

ряд. 031 ф.1

776,1/910,5=0,85

763,9/940,8=0,81

761,9/1934,7=0,74




Коефіцієнт зносу основних засобів постійно зростає, що є небажаним для підприємства. Прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більше ніж 50 % (а, отже, коефіцієнта придатності – менше 50 %) вважається небажаним. У випадку з цим об’єктом дослідження бачимо, що коефіцієнт зносу основних засобів у 2007 році зріс в порівнянні з минулим роком на 0,07. Але розглядаючи коефіцієнт придатності, можна зробити висновок, що коефіцієнт зносу основних засобів не більше за цей показник, що є позитивним для підприємства в цілому. У базисному році коефіцієнт придатності сягав позначки 0,85, наступного року він зменшився на 0,04, в звітному році в порівнянні із базисним на 0,11. Ці два коефіцієнти взаємозалежні. Якщо коефіцієнт зносу збільшується, то коефіцієнт придатності зменшується, а сума цих показників дорівнює 1.

Наприклад у звітному періоді коефіцієнт зносу основних засобів 0,26, коефіцієнт придатності 0,74. Тоді 0,26+0,74=1.

Коефіцієнт оновлення основних засобів на цьому підприємстві зріс тільки у базисному році до 0,56, в наступні роки збільшення цього показника не відбувалося. Це говорить про те, що підприємство не закуповує основні засоби, частки нових у кінці періоду немає.

Коефіцієнт вибуття основних засобів у 2006 році складав 0,006, а у 2007 році зменшився на 0,004. Вибуття основних засобів не є позитивним для будь-якого підприємства.

Загалом можна зробити висновок, що стан основних засобі на даному підприємстві не поганий, сума наявних у підприємства господарських коштів є зростаючою, а коефіцієнт зносу сягає 0,26 або 26%, що свідчить про те, що ці основні засоби не так давно введенні в експлуатацію розпочали свою роботу.

Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує частку власності власників підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.

Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним коефіцієнту фінансової автономії (добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1). Він характеризує частку залучених коштів у загальній сумі коштів фінансування. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених коштів і власного капіталу.
Таблиця 3.1.7. Показники фінансової стійкості підприємства

Показник

Формула розрахунку

Величина показника та методика розрахунку

2005 рік

2006 рік

2007 рік

К. фінансової автономії (незалежності)

ряд. 380 ф.1.

ряд. 640 ф.1

749,2/1724,1=0,43

778,7/1768,6=0,44

1102/1938=0,57

К. фінансової залежності

ряд. 640 ф.1

ряд. 380 ф.1

1724,1/749,2=2,32

1768,6/778,7=2,27

1938/1102=1,75

К. фінансового ризику

ряд.430+ ряд.480+

+ряд.620+ряд.630 ф.1

ряд. 380 ф.1

974,9/749,2=1,30

989,9/778,7=1,27

836/1102=0,76

К. інвестування

ряд. 380 ф.1.

ряд. 080 ф.1

749,2/788,6=0,95

778,7/783,2=0,99

1102/781,2=1,41




Розрахувавши показники фінансової стійкості підприємства можна сказати, що підприємство з кожним роком менше залежить від кредиторів, власники все більше фінансують своє підприємство самостійно. Це видно зі збільшенням коефіцієнта фінансової автономії (незалежності),який з за останній рік збільшився на 0,13, та зі зменшенням коефіцієнта фінансової залежності, який в порівнянні з минулим роком зменшився на 0,52 і крокує до 1, що є позитивним показником для підприємства. Також це видно зі зменшення показника фінансової залежності який є зворотним до коефіцієнта фінансової автономії (незалежності). Цей висновок також підтверджує показник фінансового ризику підприємства який з кожним роком теж зменшується, що є позитивним для підприємства. Аналіз платоспроможності та ліквідності важливий для підприємства і для зовнішніх інвесторів. Під платоспроможністю підприємства розуміється наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів у кількості, достатній для розрахунків щодо кредиторської заборгованості, яка вимагає негайного погашення.

Поняття платоспроможності та ліквідності дуже близькі. Проте між ними існують певні відмінності. Поняття ліквідності більш ємне. Від ступеня ліквідності балансу залежить його платоспроможність. У той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан активів, а і перспективний.

Ліквідність балансу – це рівень покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов'язань. Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні коштів за активом, згрупованих за ступенем їх ліквідності та розташованих в порядку убування ліквідності, із зобов'язаннями за пасивом, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими в порядку зростання таких термінів.

ЛІ. Найбільш ліквідні активи
2005 р.=Л1 = ряд. 220 + ряд. 230 + ряд. 240=0 тис. грн.;

2006 р.=0 тис. грн.;

2007 р.=0+1,4=1,4 тис. грн.
Дані балансів досліджуваного підприємства за грудень трьох років показують, що у 2005 та 2006 роках цей показник дорівнював нулю, тобто не було найбільш ліквідних активів, а у 2007 році до цієї групи належало вже 1,4 тис. грн..

Л2. Активи, які швидко реалізуються

Л2 = ряд. 130 + ряд. 140 + ряд. 150 + ряд. 160 + ряд. 170 + + ряд. 180 + ряд. 190+ + ряд. 200 + ряд. 210.

2005 р.=223,4 тис. грн.;

2006 р.=184+2,3=186,3 тис. грн.;

2007 р.= 283,9 тис. грн..

ЛЗ. Активи, які повільно реалізуються

ЛЗ = ряд. 100 + ряд. 110+ ряд. 120 + ряд. 250 + ряд. 270.

2005=536,6+175,5=712 1 тис. грн.;

2006 р. =623,6+175,5+ 799,1 тис. грн.;

2007 р=808+63,5=871,5 тис. грн..
Л4. Активи, які важко реалізуються

Л4 = ряд. 080.

2005 р.= 788,2 тис. грн.; 2006 р.= 783 тис. грн.;

2007 р.= 781,2 тис. грн.

П1. Найбільш термінові зобов'язання

До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, роботах, послугах:

П1 = ряд. 530.

П2. Короткострокові пасиви

П2 = ІVП - ряд. 530 + IIП + VП = ряд. 620 - ряд. 530 + ряд. 430 + ряд. 630 =

= ряд. 640 - ряд. 380 - ряд. 480 - ряд. 530.

ПЗ. Довгострокові пасиви

ПЗ = ПІП + ПП +VП = ряд. 480 + ряд. 430 + ряд. 630.

П4. Постійні (стійкі пасиви) — це стаття першого розділу пасиву Балансу:

П4 = П1 = ряд. 380.

На підприємстві «Український кристал» ці показники становлять:

П1: 2005 р.=175,5 тис. грн.; 2006 р=210,1 тис. грн.; 2007 р.=73,3 тис. грн.

П2: 2005 р.=799,4 тис. грн.; 2006 р.=799,8 тис. грн.; 2007 р.=762,7 тис. грн.

ПЗ: 2005 р.=0 тис. грн.; 2006 р.=0 тис. грн.; 2007 р.=0 тис. грн.

П4: 2005 р.=749,2 тис. грн.; 2006 р.=778,7 тис. грн., 2007 р.=1102 тис. грн.

Для визначення ліквідності балансу необхідно зіставити підсумки наведених груп за активом і пасивом. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі нерівності: Л1 > П1; Л2 > П2; ЛЗ > ПЗ; Л4 < П4.

Якщо виконуються перші три нерівності в цій системі, то це тягне за собою виконання і четвертої нерівності. Тому важливо зіставити підсумки перших трьох груп за активом і пасивом. Іншими словами, при розрахунку оцінки ліквідності балансу до розрахунку беруться оборотні активи підприємства і залучені джерела фінансування.

Для зіставлення підсумків цих груп за активом і пасивом Балансу побудовано таблицю 3.1.6. Аналіз ліквідності Балансу у звітному році.
Таблиця 3.1.8. Аналіз ліквідності Балансу у звітному році

Актив

На початок року

На кінець року

Пасив

На початок року

На кінець року

Платіжний надлишок (+) або брак коштів (-)

1

2

3

4

5

6

7 = 2-5

8 = 3-6

Л1

0

1,4

П1

210,1

73,3

-210,1

-71,9

Л2

186,3

283,9

П2

799,8

762,7

-613,5

-478,8

ЛЗ

799,1

871,5

ПЗ

0

0

799,1

871,5

Л4

783

781,2

П4

778,7

1102

4,3

-320,8

БАЛАНС

1768,4

1938

БАЛАНС

1788,6

1938

-20,2

0




Результати розрахунків по підприємству «Український кристал», що аналізується показують, що зіставлення підсумків груп за активом і пасивом має такий вигляд:

- на початок року - (Л1<П1, Л2<П2, ЛЗ>ПЗ, Л4>П4);

- на кінець року - (Л1<П1, Л2<П2, ЛЗ>ПЗ, Л4<П4).

У випадку з даним підприємством нерівності системи мають протилежний знак у порівнянні із зафіксованим в оптимальному варіанті, ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної. Загалом можна сказати, що Баланс цього підприємства не є абсолютно ліквідним, оскільки показники системи нерівностей мають показники протилежні оптимальним показникам. Це говорить про те, що хоча підприємство розвивається, проте воно не взмозі на 100% за рахунок своїх коштів забезпечувати свою діяльність, в деякій мірі підприємству ще потрібне залучення позикових коштів.

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації). За допомогою цього коефіцієнта оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості. На підставі цього коефіцієнта судять, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти.
Таблиця 3.1.9. Показники ділової активності підприємства

Показник

и т.д.................


Скачать работу


Скачать работу с онлайн повышением оригинальности до 90% по antiplagiat.ru, etxt.ru


Смотреть полный текст работы бесплатно


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.