На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Малювання крейдою на класнй дошц в педагогчнй дяльност вчителя, вдомост з сторї застосування зображення крейдою. Художн зображальн матерали та технчн прийоми малювання крейдою. Робота крейдою на дошц на уроках декоративного малювання.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Педагогика. Добавлен: 13.10.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Дипломна робота
“Педагогічний малюнок на класній дошці в роботі вчителя початкових класів”
Вступ
Мистецтво
впливає на духовне життя людини, її почуття, смаки, потреби. Чим досконалішими стають здобутки науково - технічного прогресу, тим незахищенішою є тендітна чуттєва сфера особистості, тим важливішим виявляється встановлення того емоційного балансу, який забезпечує людині мистецтво.
За сучасних умов першочергової значущості в цьому напрямку набувають так звані візуальні види мистецтва (до них належить і образотворче мистецтво) - передавачі більш як 90% наочної інформації про навколишній світ. Серед інших видів мистецтв образотворче мистецтво справляє на людину чи не найефективнішу дію, бо завдяки своїй універсвльності плідно розвиває її емоційно - чуттєву сферу, поглиблює знання. Інтенсифікує візуальний і сенсорний досвід, формує загальну та естетичну культуру, що цілком відповідає основним завданням естетичного виховання: “...бачити в красі оточуючого світу, в красі людських відносин духовне благородство, доброту, сердечність І на цій основі стверджувати прекрасне в самому собі”.
У
педагогічній практиці образотворче мистецтво сприяє розвитку образного мислення, асоціативної пам'яті, художньої уяви. Воно певною мірою впливає на внутрішній світ дитини, залучає її до сфери людських емоцій. Виховує в ній здібність орієнтуватися в навколишньому житті, пробуджує сприйнятливість до прекрасного. Стаючи зв'язком для ідей та почуттів, загальною мовою для різних культур, воно олюднює інші галузі пізнання, стимулює творчість, збагачує життя.
Ще до недавнього часу образотворче мистецтво було в школі так званим “другорядним” предметом і обмежувалося такими видами діяльності учнів, як малювання та розмови про мистецтво. В останні роки спостерігаються тенденції до позитивних змін, орієнтованих на більш якісний загальний та естетичний розвиток особистості. Вони передбачають насамперед удосконалення здібностей дитини до емоційно - естетичного відгуку на твори мистецтва, активізацію її творчого потенціалу, реалістичну та творчо переосмислену зображальну діяльність.
Актуальність дослідження. Перед сучасною педагогічною наукою гостро стоїть питання про необхідність докорінних реформ у сфері освіти, які спрямовані на всебічну підготовку підростаючого покоління, його цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання. Поетано, цілеспрямовано, зважаючи на час і умови, в яких ми живемо, необхідно навертати дітей на шлях духовності, розуміння та сприймання сьогодення. Для цього потрібно зрозуміти і повірити у величезні можливості образотворчого мистецтва в освітянському процесі.
Анаізуючи сучасне скерування мистецьких дисциплін у початковій школі та діючі навчальні програми, слід зазначити велику силу власного прикладу вчителя в педагогічній роботі з учнями.1 Тому серед пріоритетних напрямів сучасної педагогічної науки вагоме місце посідає дослідження широкого кола питань культурологічної підготовки майбутнього фахівця, зокрема, вчителя початкових класів, котрий здатний на високому художньо - естетичному рівні вести уроки образотворчого мистецтва, який
усвідомлює
своє соціокультурне призначення і здатний до творчої самореалізації у художньо - педагогічній діяльності.
Перспективність вивчення та дослідження визначеної прблеми пов'язана з практичними зображальними вміннями вчителя на уроках образотворчого мистецтва. Сприймання і вивчення образотворчого мистецтва відбувається в першу чергу візуально. І ніякі словесні пояснення тем, аспектів, законів, особливостей образотворчого мистецтва не замінять наочного демонстрування основ зображальної грамоти. Тому пошук методів викладання образотворчого мистецтва у початковій школі, які б сприяли підвищенню рівня засвоєння учнями програмового матерілу, формуванню творчих здібностей та сприяли б естетичному вихованню, є актуальною проблемою сьогодення.
Праці В.Г. Ступарика, Н.К. Резниченко, Б.М. Нєменського, В.С. Кузіна, Л.Ю. Якименко дають можливість зрозуміти методичну скерованість педагогічного малюнка в ході оволодіння навичками образного та реалістичного творення в процесі навчання та творчій діяльності школярів.
Враховуючи важливість реалізації педагогічного малюнка на уроках образотворчого мистецтва в молодших класах, актуальність та доцільність визначеної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження: “Педагогічний малюнок на класній дошці в роботі вчителя почвткових класів”
Об'єкт дослідження: зображальна робота вчителя на класній дошці як основна форма наочного методу навчання.
Предмет дослідження: формування основ зображальної грамоти учнів на основі педагогічного малюнка.
Мета дослідження: науково обгрунтувати, теоретично дослідити та експерементально перевірити доцільність, ефективність реалізації педагогічного малюнка для змістовного, глибокого вивчення основ образотворчого мистецтва учнями 1- 4 класів.
Завдання дипломної роботи:
- обгрунтувати
значення педагогічного малюнка як виду начності на уроках образотворчого мистецтва;
- проаналізувати історичний аспект застосування зображення крейдою на класній дщці в процесі навчання образотворчому мистецтву;
- розкрити особливості зображальних матеріалів для педагогічного малюнка та технічні прийоми малювання крейдою на дощці;
- розробити методичні скерування ведення педагогічного малюнка на уроках малювання з натури, тематичного та декоративного малювання;
- розробити і експерементально перевірити тематику та композиції педагогічних малюнків, котрі вчитель повинен виконувати крейдою на класній дошці.
Методи дослідження. Для розв'язання поставленої проблеми були використані такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз та узагальнення наукової, психолого-педагогічної, методичної та мистецтвознавчої літератури;
емпіричні: цілеспрямовані педагогічні спостереження, бесіди, перегляд та аналіз учнівських робіт.
Апробація результатів дослідження. Основні положення порушеної проблеми та результати дипломної роботи заслуховувалися та обговорювалися на засіданні секції образотворчого мистецтва кафедри українознавства; були висвітлені у доповіді на науковій студентській конференції (березень 2002р.) Подані в додатках розроблені композиції педагогічних малюнків використовувались на уроках образотворчого мистецтва під час проходження педагогічної практики (вересень - жовтень 2001р.). Результати проведених занять та аналіз дитячих малюнків виявили позитивний рівень активності учнів у виконанні навчальних та творчих завдань.
Структура дмпломної роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списка використаної літератури і додатків.
У вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано завдання та методи дослідження, наведено відомості щодо апробації на практиці розробок композицій педагогічного малюнка.
У першому розділі ”Малювання крейдою на класній дошці в педагогічній діяльності вчителя” подано відомості з історії застосування зображення крейдою на дошці, охарактеризовано художні зображальні матеріали та технічні прийоми малювання крейдою на дошці.
У другому розділі “Методика ведення педагогічного малюнка” методичне скерування та тематику малюнків на класній дошці, розроблено методичні скерування ведення педагогічного молюнка на уроках за видами зображальльної роботи школярів (малювання з натури, тематичне та декоративне малювання).
У висновках сформульовано результати наукового дослідження, значення їх у навчальному процесі учнів та педагогічній роботі вчителя, необхідність реалізації наочної форми навчання за допомогою педагогічного малюнка.
Додатки включають ілюстративний матеріал, а саме: розробки ескізів - композицій малюнків на класній дошці, котрі вчитель повинен виконувати на уроках для змістовного, глибокого пояснення завдань та методики виконання навчальних і творчих робіт учнів на уроках образотворчого мистецтва в молодших класах згідно сучасних педагогічних скерувань та нових навчальних програм для початкової школи.

1. Короткі відомості історії застосування зображення крейдою на класній дошці

У Древній Греції для навчання малюванню користувалися буковими дошками, покритими воском. На них вправлялися в малюванні предметів, продрапували контури зображення загостреними металевими чи кістяними паличками (стилусами). Невірно чи неточно проведені при цьому лінії легко знищувалися розрівнюванням воску пальцями. Це вже можна вважати прообразом класної дошки і крейди. Перед учнями ставилася задача тренування руки при проведенні різних ліній і форм, виконанні вправ для розвитку почуття пропорцій, оволодіння закономірностями лінійної перспективи і т.п.
Є відомості, що в середні віки в Західній Європі для вправ при навчанні малюванню застосовувалися грифельні дошки. Найбільше поширення малюнок крейдою на класній дошці одержав у другій половині XIX століття, тобто в той період, коли малювання було введено в школах як загальноосвітній предмет. Історики вважають, що одним з перших педагогів, що запропонував використовувати класну дошку і крейду на початкових етапах навчання, був Рамзауер, учень Песталоцці. Іоганн Генріх Песталоцці (1746--1827), розробляючи теорію навчання, писав про те, що застосування чіткої, науково обґрунтованої методики дозволяє будь-якій людині навчитися малювати прості предмети. Він запропонував ряд вправ, що сприяють розвитку окоміру, розумінню об'єму і простору. Песталоцці пропонував навчати дітей осмисленому малюванню, учити їх аналізувати складні форми, порівнювати, групувати по подібності з найпростішими геометричними формами. Він подав думку про застосування аспідних дощок і крейди для набуття початкових навичок у малюванні найпростіших предметів. Навчати малюнку, вважав Песталоцці, можна тільки з натури. Рамзауер, розвиваючи далі основні положення методики Песталоцці, видав у Франції книгу «Навчання малюванню», у якій пропонував проводити спочатку попередню, так названу механічну підготовку учнів, пов'язану з розвитком рухів руки. На цьому етапі учні повторювали у своїх зошитах малюнки, виконані вчителем крейдою на класній дошці (головним чином різні кути, криві лінії, геометричні фігури). Тільки після подібних багаторазових вправ можна було переходити до малювання з натури.
Учитель семінарії в місті Фрейбурзі К. Солдан у своєму посібнику «Про мету застосування оригіналів при систематичному навчанні елементарному малюванню» (1836) виступив проти навчання малюванню з натури, обмеживши коло пізнань в області образотворчого мистецтва малюванням з оригіналів найпростіших форм і предметів. Початкові вправи були приблизно такими ж, як і в Рамзауера, тобто вчитель на класній дошці будував різні плоскі геометричні форми (квадрати, кола й ін.) у різноманітних сполученнях. Учні повторювали зображення слідом за вчителем, але малювали не в зошитах, а на грифельних дошках крейдою. Тут ми зустрічаємося з комплексним застосуванням чорної дошки і білої крейди при роботі учня і вчителя.
Подальше навчання по методу Солдана проводилося на основі копіювання оригіналів. Цей метод, хоча й одержав поширення, мав великі недоліки, тому що не розвивав мислення учнів, обмежував їхнє уявлення про навколишню дійсность.
Зображеннями на чорній грифельній дошці скористалися в 30-х роках XIX сторіччя брати Фердинанд і Олександр Дюпюі, що у 1835 році відкрили в Парижі безкоштовну малювальну школу. Вони розробили свою методику, що включала ряд розділів. Для кожного розділу художники зробили велику кількість моделей, частина з яких застосовується й у наш час.
Початкові вправи виконувалися крейдою на невеликих дошках, обтягнутих полотном і покритих чорним лаком. Після попередніх вправ на цих дошках переходили до малювання вугіллям на папері.
У 1844 році професор Тулузьської школи мистецтв Гальяр видав працю «Повний курс початкового малювання від руки і за допомогою інструментів». У цій книзі він запропонував свій спосіб навчання елементарному малюванню. Сутність його методів полягала в наступному.
Учні групувалися по вісім-десять осіб перед великою класною дошкою. Кращий учень (монітор) після пояснення вчителя і демонстрації таблиць будував форму на класної дошки. Інші учні виконували те ж на грифельних дошках. Потім учитель перевіряв малюнок монітора за допомогою інструментів, і учні виправляли свої роботи. В інших випадках учні по черзі зображували на класній дошці крейдою різні форми, а монітор перевіряв їхні малюнки за допомогою креслярських інструментів. Той учень, що зробив при малюванні менше помилок, вважався кращим. Тільки після подібних тренувань учні приступали до роботи на папері.
Гальяр доводив необхідність навчання малюванню на класній дошці. У 1839 році в Австрії доктор Гіллярд запропонував метод малювання по сітці і стигмографічне малювання. Цей метод не приніс великої користі, тому що сковував самостійний підхід до малювання предметів. Гіллярд рекомендував ряд візерунків, що учитель повинен був малювати на дошці, після чого ці візерунки розбивалися на клітки і по такій же сітці учні перемальовували (копіювали) зображення у своїх зошитах.
У 1901 році, ґрунтуючись на висловленнях професора Конрада Ланге, пруські художні школи розробили методику викладання малювання, що полягала в наступному.
Учні малювали той чи інший предмет по пам'яті, після чого викладач організовував обговорення виконаних робіт з метою виявлення головних ознак предмета. Потім один з учнів малював предмет на класній дошці крейдою. Помилки, допущені на дошці, виправлялися загальними зусиллями учнів і вчителя. Малювання на класній дошці використовувалося тут на всіх етапах роботи, супроводжуючи пояснення вчителем основних закономірностей побудови форми.
З 1876 року у Франції класна дошка знаходить широке застосування, особливо на перших етапах навчання малюванню як загальноосвітньому предмету. Курс навчання починався з малювання найпростіших геометричних тіл і закінчувався зображенням людини. Учні тренувалися в роботі на грифельних дошках, перемальовуючи те, що зображував учитель па великій дошці.
В Англії, де в 1852 році був утворений департамент прикладних мистецтв, в основу навчання був покладений так званий геометричний метод. У перші два роки навчання вихованці тренувалися в побудові криволінійних форм білими і кольоровими крейдами на грифельних1. дошках чи на шматках твердого темного картону, причому вчитель малював оригінали на класній дошці.
У 1901 році програма була трохи перероблена. Художник Гране увів виконання букв латинського алфавіту на класній дошці крейдою, що, на його думку, сприяло розвитку окоміру. Крім того, у цей час в Англії практикувалося малювання крейдою на дошці великих кіл і симетричних орнаментів обома руками.
У XIX сторіччі в Америці класна дошка застосовувалася вже на початкових етапах навчання малюванню. Закон про обов'язкове навчання малюванню в школі був введений у цій країні в 1870 році. Артур Доу пропонував учителю використовувати спеціальні таблиці для пояснення закономірностей композиції. Викладач малював з цих таблиць на класній дошці всілякі лінії, пояснюючи закони ритму, рівноваги й інших елементів композиції.
Директор народної художньої школи у Філадельфії Ліберті Тедд вважав основною задачею навчання малюванню розвиток спритності рук, що повинні бути знаряддям мозку, що кориться. Головним у навчанні Тедд вважав вправи в малюванні білою крейдою на великих класних дошках різних візерунків, орнаментів, предметів побуту, тварин. Робота велася як правою, так і лівою рукою. На перших етапах учитель малював ту чи іншу форму на класній дошці, потім учні повторювали зображення за пам'яттю. Спочатку йшла побудова прямих ліній, петель, різних комбінацій, потім листків орнаменту, двічі повторюваних завитків і їхніх сполучень, різних стилізованих рослин. Після цього учні малювали предмети домашнього побуту, птахів і тварин.
Система Л. Тедда мала грубі методичні помилки. Так, він рекомендував уникати всіляких бесід і лекцій, відкидав необхідність наукового пізнання навколишньої дійсності, вивчення закономірностей конструкції предметів, перспективної побудови. Замість цього, говорив він, треба «витончувати спостережливість дітей у відшукуванні відмінності предметів», у пізнанні побаченого шляхом численних повторень. Малюнок слід виконувати одним плавним рухом руки без усяких виправлень. Цей прийом навчання вимагав непосильної праці, сковував думку школяра. Його можна порівняти з прийомами бездумного зубріння, де відбувалося механічне запам'ятовування без розуміння суті досліджуваного. Успіхи в техніку малювання, що досягалися при застосуванні системи Тедда, можна віднести тільки за
рахунок великої кількості часу, що витрачався на вправи. Обов'язковим і корисним в американській системі вважалося малювання на дошці букв латинського алфавіту, а також цілих слів і фраз з них.
У Росії та Україні малювання крейдою на дошці при навчанні одержало широке поширення в другій половині XIX століття. З 1804 року малювання починає викладатися в гімназіях і військових училищах. До 30-х років XIX століття в системі навчання панував так названий копіювальний метод, при якому використовувалися малюнки-оригінали для перемальовування учнями.
Так, у книзі Франкера «Керівництво до лінійного малювання і геометричного креслення» (1842) пропонувалося десять таблиць з малюнками, що служать зразками для викладача при роботі на класній дошці. Учні перемальовували ці зразки крейдою на грифельні дошки і потім перевіряли зображення за допомогою інструментів.
Поступово пануючою системою навчання став геометричний метод. Завдяки працям А.П. Сапожникова в середині століття одержала поширення більш прогресивна методика навчання, при якій зросла і роль малюнка вчителя на дошці. Основою навчання в багатьох навчальних закладах поступово стає малювання з натури. Однак недоліком цієї системи все-таки залишався малий зв'язок навчання з навколишньою дійсністю.
Великий внесок у розвиток методики викладання малювання внесли П.П. Чистяков і художники-передвижники. Натуральний метод навчання, що з'явився в той час, дозволяв вирішити деякі питання взаємозв'язку навчання і виховання. Малювання крейдою на класній дошці і тут мало велике значення. В основу методу було покладено осмислене зображення предметів з натури. Класна дошка використовувалася при бесідах як спосіб роз'яснення послідовності малювання. Питанням малюнка вчителя на дошці приділялося усе більше уваги. З'явилися книги, що узагальнюють досвід у цій області: «Педагогічний малюнок» В.С. Мурзаєва, «Техніка малювання на класній дошці» Э. Вебера й інші. Вони не втратили значення і для сучасних педагогів, хоча в них і мають місце недоліки.
У передреволюційний період для вчителів різних предметів організовувалися курси, де давалися навички в малюванні, у тому числі і крейдою на класній дошці. Серед учителів загальноосвітніх предметів були такі, котрі захоплювалися цим видом роботи.

2. Художні зображальні матеріали для педагогічного малюнка


У навчальних приміщеннях наших середніх та вищих навчальних закладах завжди є класні дошки чорного, коричневого, рідше темно-зеленого кольору, на яких чітко виділяються написи чи малюнки крейдою.
Класні дошки виготовляються з древесностружкової плити, на яку наклеюється лінолеум темного забарвлення. Лінолеум натягнуть таким чином, щоб поверхня була ідеально рівною. Дошка має раму, або буртики знизу і зверху. Нижній буртик, що робиться з твердих порід дерева, має лоток з виїмкою для крейди і ганчірки. Дошки часто виготовляють з фанери, що небажано, тому що вони деформуються під впливом змін вологості повітря і поверхня їх стає нерівною. Застосовується й особлива товста фанера, що не жолобиться. Буртики покривають безбарвним лаком.
Колір лінолеуму повинен гармоніювати із забарвленням приміщення, не стомлювати очей і давати можливість ясно бачити намальоване на дошці із самих віддалених місць навчальної кімнати.
Покищо в школах найчастіше можна бачити дошки темного кольору. Це викликано тим, що крейди випускаються тільки світлих тонів. Більш вдале використання дощок ясно-сірого кольору і темних крейд, що дає можливість наблизити зображення на дошці до зображення на папері.
Стирати крейду зручно сухою ганчіркою і вологою губкою. Спочатку змахують крейду ганчіркою, а потім начисто витирають дошку мокрою губкою.
Для малювання па дошці застосовують білі і кольорові крейди, що повинні бути відносно м'якими, щоб малюнок був чітким, виразним. У заводських умовах для виготовлення крейд використовують крейду, каолін, парафін і фарбуючи речовини. Як сполучну речовину використовують картопляний крохмаль.
Крейда, парафін і барвники у випадку їхньої відповідності стандартним вимогам використовують без попередньої обробки. Каолін замочується водою за добу до формування. Крохмаль перед змішуванням компонентів заварюють окропом. Перераховані матеріали у відповідних пропорціях перемішуються в мішалці, потім вони добу вистоюються, після чого на машині типу м'ясорубки формуются у виді прямокутних смуг, що підсихають на піддонах у приміщенні цеху. Потім їх ріжуть на палички необхідних розмірів і сушать у тунельній сушарці при температурі 100°С. Готові до вживання крейди сортують і упаковують. Покищо випускаються крейди світлих відтінків, але можливості палітри кольорових крейд необмежені. При відсутності кольорових крейд звичайні білі просочують кольоровим чорнилом чи аніліновими фарбами.
Можна приготувати кольорові крейди й у домашніх умовах. Для цього треба мати порошки фарб, терту крейду і шматочок вишневого чи сливового застиглого клею (соку, що влітку стікає по стовбурі дерева). Клей варто розпустити в гарячій воді (попередньо його треба потовкти), одержавши дуже слабкий розчин, яким змочити порошок фарби, змішуючи його, якщо це потрібно, з порошком крейди або білил. Тісто, що утворилося, скручують в палички і дають висохнути. (Якщо склад клею занадто міцний, то отримана крейда буде дряпати дошку.) Такі крейди вживав у своїх творчих роботах поряд з пастеллю художник С. В. Малютін.
Можна використовувати для роботи класну дошку, покриту білою емаллю, оброблену наждаковим папером. Малюнок на ній варто виконувати крейдами, просоченими чорним чорнилом.
Часто вчитель малює на папері вугіллям чи пастеллю. Для цього треба мати планшет з наклеєним на нього аркушем паперу. Його можна виготовити з різних матеріалів; на підрамник натягують біле полотно або зміцнюють фанеру, щільний картон, деревостружкову плиту. Необхідно мати пристосування, за допомогою яких можна прикріплювати планшет до стіни чи дошки і швидко його знімати. Розмір планшета повинний бути таким, щоб на ньому можна було виконувати малюнки великого формату. Бажано, щоб по великій стороні він мав довжину не менш метра.
Для малювання на планшеті використовують деревне вугілля. Віно добре лягає на поверхню паперу, картону чи полотна і легко знімається з нього.
Для виготовлення вугілля обпалюють гілки різних порід дерева (верби, берези, бересклета). Можна також використовувати пилене дерево, розрубавши його на невеликі палички чотиригранної форми. У домашніх умовах вугілля приготовляеться в такий спосіб: у залізну банку циліндричної форми щільно закладаються гілки чи палички (краще березові), потім їх засинають просіяним річковим піском, закривають кришкою і замазують глиною. Пісок засипається для того, щоб палички не деформувалися при згорянні. Для випалу все це ставиться в піч. Обпалюють вугілля доти, поки з отвору банки (спеціально зробленого в кришці) не припиняється вихід газів, що виділяються при горінні.
Чорні сорти вугілля на заводі пресують під великим тиском, іноді додаючи небагато рослинного клею для одержання пресованого вугілля.
Пастель багато в чому має подібність з кольоровими крейдами. Це. в основному, спресовані у вигляді паличок порошки пігментів. Усі фарби-пігменти можуть служити для виготовлення пастельних олівців. Зв'язувальною речовиною служить траганат, декстрин, молоко, цукор, відвар солоду. Обходяться без клею в тому випадку, якщо для розбілу тонів уводиться біла трубкова глина, крейда, гіпс, порцелянова глина, магнезія чи тальк.
Ці речовини звичайно служать сполучним елементом у паличках пастелі. Пігменти дуже дрібно розмелюють, просівають через сито, потім додають інші необхідні для даного кольору речовини і перетирають з водою. У ті пігменти, де це необхідно, додають клей. Співвідношення його з порошком фарби не має точних пропорцій і звичайно визначається дослідним шляхом у залежності від інших компонентів, що входять до складу того чи іншого кольору. Масу, отриману при перетиранні з водою, підсушують, доводять до консистенції густого тіста формують машиною під тиском у довгі палички. Палички розрізають і сушать при високій температурі щоб уникнути зміни кольору.
3. Технічні прийоми малювання крейдою на класній дошці
Технічні прийоми малювання крейдою визначаються в основному навчальними задачами і призначенням даного виду зображень на дошці, а також можливостями матеріалів, що є в наявності вчителя. Основна задача педагога -- найбільше повно, дохідливо донести навчальний матеріал до слухачів. Це пред'являє до педагогічного малюнка ряд основних вимог.
Насамперед, малюнок на дошці повинен бути досить великого розміру, щоб усі сидячі в класі добре бачили його. Він повинен бути також гранично простим, ясним, лаконічним, тому що викладачу необхідно виділити головне в зображеному і звернути на нього увага учнів. Треба мати на увазі, що здебільшого малюнки на дошці робляться для того, щоб дати учням правильний напрямок для самостійного рішення задачі побудови об'ємних зображень. Тому довго малювати, затримуючи увагу дітей роботою на дошці, не слід.
Крейда як матеріал малюнка має свої позитивні якості. Це слухняний матеріал у руках художника. Він дає контур різної товщини, легко стирається.
Однак малюнок на темній дошці світлими крейдами в силу своєї негативності обмежує можливості передачі об'ємності предметів, різної їхньої тональності і фактури. Крім того, використання крейди не дозволяє повною мірою показувати технічні прийоми роботи через невідповідність його тому матеріалу, що знаходиться в руках учнів. Однак не у всіх випадках ця обставина відіграє негативну роль, тому що школярі звикають сприймати білі лінії на дошці як чорні в себе в зошиті і не звертають уваги на цю невідповідність.
Деякі початкові моменти в зображенні об'єму можна показати великими штрихами, але при цьому потрібно знайти міру в їхньому застосуванні. Соковитим грфічним штрихом можна переконливо показати напрям поверхонь, а суцільне тушування білою крейдою небажане.
Перед початком роботи вчитель пояснює завдання, супроводжуючи бесіду малюванням на дошці. При цьому не можна, захоплюючись зображенням, забувати про пояснення. Біля дошки вчителю необхідно стояти обличчям до класу, перериваючи малювання звертанням до учнів. Вчитель, якщо він знаходиться близько від дошки великих розмірів, повинен пам'ятати, що це створює труднощі в проведенні паралельних прямих ліній і ліній, що паралельні краям дошки. Тому в процесі роботи необхідно відходити від дошки на деяку відстань, для того щоб перевірити зображене. Ці проміжки часу варто заповнювати поясненням, розповіддю про задачі наступного етапу роботи і т.д.
Навчальні програми педагогічних та художньо-графічних факультетів складені із врахуванням того, що студент на заняттях по малюнку і живопису одержує достатній запас знань в області образотворчого мистецтва. Однак перераховані вище специфічні особливості малюнка на класній дошці вимагають додаткового тренування. Треба навчитися поєднувати чітке і послідовне словесне пояснення і виконання виразного малюнка. Уміння тримати себе біля дошки має велике значення і досягається не відразу. Якщо в самостійній роботі з натури на папері можуть бути постійні пошуки, виправлення помилок, переробки, то на дошці цього допускати не можна. Помилка, зроблена викладачем і особливо не виправлена ним на дошці, часто залишається в пам'яті учнів. Крім того, варто враховувати, що на постійні виправлення при малюванні на дошці вчителю просто бракуватиме часу. Спочатку роботи в школі необхідне додаткове тренування в малюванні на класній дошці, практична перевірка своїх знань і можливостей.
У залежності від тематики завдань, зміст малюнків на дошці і їх технічні прийоми дуже різноманітні. Це можуть бути лінійні малюнки; часто, наприклад, при декоративному малюванні, необхідно використовувати чорну і білу пляму або колірні прокладки. Лінійні малюнки звичайно будуються від руки. Але іноді при роботі крейдою на дошці можуть бути застосовані лінійка, циркуль (наприклад, на уроках при поясненні перспективи). Широко використовується лінійний малюнок із застосуванням штрихування, що показує побудову об'ємів. Можуть бути малюнки негативні і позитивні, начерки людей і тварин, де сполучаються лінії і штрихування. Усе це розширює творчі можливості вчителя стосовно до задач матеріалу, що викладається, з урахуванням специфіки даної області зображень.
Вибір технічних прийомів у кожному конкретному випадку залежить від призначення малюнка. Малюнок як засіб пізнання і відображення дійсності має свої особливості і задачі. Часто він відіграє пдопоміжну роль. Такими є схеми, малюнки, креслення на уроках біології, фізики, трудового навчання й ін.
4. Методика ведення педагогічного малюнка на уроках образотворчого мистецтва. Методичне скерування педагогічного малюнка


Образотворче мистецтво поряд з іншими загальноосвітніми предметами сприяє розвитку мислення, творчої уяви, естетичних почуттів учнів. Учитель образотворчого мистецтва направляє мислення школярів на активне пізнання навколишньої дійсності, розуміння об'єктивних закономірностей життя, виявляє і розвиває індивідуальні здібності кожного. Усе це вимагає глибоких знань педагогіки, фахової методики, естетики, історії мистецтв, уміння професійно малювати, володіти методикою викладання образотворчого мистецтва.
Шкільна програма по образотворчому мистецтву передбачає засвоєння великого обсягу знань за порівняно короткий (по кількості відведеного на заняття) час. Тому педагог повинен гранично чітко використовувати всі засоби і можливості навчання. Усне пояснення завдання підкріплюється демонстрацією відповідних наочних посібників і малюванням крейдою на класній дошці. Це допомагає розкриттю найбільш ефективних способів і прийомів зображення.
Уже при складанні загального тематичного ілюстрованого плану на навчальний рік учитель намічає ті уроки, де малюнок крейдою на класній дошці буде максимально використаний, і заняття, на яких можна дати його в меншому обсязі, застосувати замість класної дошки малюнок вугіллям або показати прийоми роботи акварельними фарбами на планшеті з наклеєним на нього аркушем паперу. Визначаються також уроки, де застосовується тільки словесне пояснення.
У плані-конспекті уроку характер малюнків крейдою намічається у вигляді невеликих олівцевих ескізних замальовок, що супроводжують текст усного пояснення. Це дозволить учителю чітко продумати хід уроку, виділити головне, не затримуючи значну увагу на подробицях і деталях.
Часто вчитель обмежується показом репродукцій, наочних посібників, методичних малюнків чи таблиць, де добре видно методику виконання завдання від початкового задуму до кінцевого завершення роботи. Однак досвід і експериментальні дослідження показали, що при постійному використанні таблиць педагогічний ефект їхнього застосування знижується, тому що учні швидко звикають до них, увага їх розсіюється, сприйняття трохи притупляється.
Виконання малюнка вчителем на очах у школярів завжди викликає жвавий інтерес, прагнення побачити весь процес створення зображення. Уміле ведення малюнка, дотримання основних методичних вимог, творче натхнення педагога в процесі роботи допоможуть зрозуміти послідовність виконання завдання, значення окремих етапів і їхній зв'язок.
У таблицях етапи малювання дані на окремих аркушах у відриві один від одного, а в малюнку на дошці з'являється можливість розкрити їхній зв'язок, логічну необхідність ведення завдання саме в тому порядку, у якому воно виконується вчителем. Крім того, при цьому педагог може дати і словесне пояснення своїх дій. Це дозволяє попередити помилки учнів, що особливо важливо в процесі навчання.
Попередження помилок повинне проводитися на основі вивчення малюнків школярів, визначення характерних неточностей і можливостей розвитку активної розумової діяльності дітей. Робота з попередження помилок ведеться цілеспрямовано і будить активність учнів; часто вона використовується для закріплення пройденого матеріалу. У цих випадках вчитель у початковому начерку на дошці навмисне припускається помилки і, звертаючись до класу з питанням, змушує усіх задуматися і загальними зусиллями виправити її.
Можна виконати кілька начерків і разом з дітьми відібрати найбільш вдалий варіант. Інші начерки закреслюються або стираються. Деякі характерні помилки, що зустрічаються в багатьох учнів, учитель показує на дошці, роз'яснює, чому не можна так вести роботу, і одночасно відзначає особливості вірного малюнка. За умови добре підготовлених окремих учнів класу, можна викликати до дошки спочатку слабшого учня, а потім більш підготовленого, котрий під керівництвом учителя виправить неточності малюнка першого учня.
Зображення на класній дошці з успіхом використовується в проблемному навчанні. Проблемні ситуації можна застосовувати на кожнім уроці. Так, з різних варіантів малюнка учням пропонують самостійно вибрати вірний варіант. Можна показати на дошці початковий етап зображення і запропонувати дітям самостійно закінчити роботу.
Отже, малюнок учителя на класній дошці сприяє вихованню самостійності, активності учнів, цілеспрямованості при виконанні зображень. Малюнок педагога на дошці, усне пояснення, що супроводжує хід роботи, питання до школярів і їхні відповіді допомагають встановити тісний контакт учителя з учнями. Такий метод роботи веде до більш повного і заглибленого засвоєння знань і умінь. Педагог при цьому має можливість виявити ступінь активності учнів і залучити до виконання завдань учнів, що відносяться дещо байдуже до занять.
При всіх перевагах малюнок крейдою на дошці має і деякі недоліки. Так, він не дозволяє показати завершальні стадії роботи над зображенням тому, що у вчителя не вистачить на це часу, та й сам характер негативного (біле на чорному) малюнка не дає можливості повноцінно передати тональні відношення натурної постановки. Тут необхідна наочність у вигляді таблиці, малюнка, виконаного викладачем, чи репродукції з роботи відомого майстра. Можливе використання зразка з методичного фонду, створеного студентами художнього навчального закладу, або роботи вчителя згідно обраної теми уроку.
Малюнок учителя стирається з дошки відразу ж після пояснення. Незважаючи на це, він повиннен нести в собі творчий початок, тому що діти, схильні до наслідування, по-своєму засвоюють особливості прийомів роботи вчителя. Творчий малюнок стимулює розвиток художніх прагнень учнів, сприяє виникненню естетичних почуттів при сприйнятті предметів натурних постановок, розумінню особливостей підходу до зображення специфічними художніми засобами (розмаїтість прийомів до передачі матеріальності предметів, точність, лаконізм лінії в начерку, короткочасному малюнку, графічність штриха при виконанні об'єму предметів.
Учитель, що добре володіє прийомами творчого малюнка на класній дошці, здобуває безсумнівний авторитет, що, у свою чергу, активізує образотворчу діяльність школярів на уроках образотворчого мистецтва.
Великий розмір класної до01шки дозволяє учителю виконувати малюнки великих розмірів, що допомагає словесному поясненню ходу роботи. Зручність полягає також у тім, що крейду завжди легко стерти і знову швидко нанести зображення на площину дошки. У минулому учні використовували чорну дошку менших розмірів для тренування руки, розвитку окоміру, що було обумовлено необхідністю економії дорогих матеріалів (паперу, олівців і ін.).
5. Тематика малюнків на класній дошці
Малюнок на класній дошці, як уже відзначалося, може бути використаний учителем для ілюстрації усного пояснення, а також як легко доступний матеріал для тренування, що сприяє розвитку почуття пропорцій, композиційних навичок і т.д.
Призначення малюнків крейдою визначає їхню тематику. Цей вид зображення може бути використаний на уроках малювання з натури, декоративного малювання і малювання на теми. Відповідно до цього на дошці зображуються геометричні тіла, орнаменти, натюрморти, пейзажі, фігури тварин і людей і т.д. Якщо ж враховувати і підготовчі малюнки художника-педагога крейдою на кольоровому ґрунті, то тематика може розширюватися при розробці портретів і навіть картин.
У школі класна дошка і крейда застосовуються і при вивченні шрифту, його конструктивних особливостей, для попередніх вправ при написанні закликів, гасел, при створенні ескізів костюмів і декорацій для шкільних театральних постановок.
Малюнок на дошці може використовуватися для роз'яснення деяких питань історії, пояснювальних замальовок і схем на уроках географії, ботаніки, фізики, хімії і багатьох інших предметах, що вивчаються у загальноосвітній школі. При вивченні анатомії він має багато в чому переваги перед таблицею, тому що дозволяє ясніше розповісти про функціональні особливості м'язів і кістяка людини. Велике значення має малюнок і креслення на дошці у викладанні технічного малювання, питань технічної естетики і креслення. Такий далеко не повний перелік тематики малюнка на класній дошці.
Розглянемо питання застосування малювання крейдою на різних уроках образотворчого мистецтва у початковій школі. В першу чергу зупинимося на використанні класної дошки при вивченні основ образотворчої грамоти в молодших класах.

Зміст навчання образотворчому мистецтву, основам зображальної грамоти в школі включає наступні види робіт: малювання з натури, за пам'яттю і за уявою, декоративне малювання та малювання на теми, бесіди про образотворче мистецтво. Усі ці види робіт нерозривно пов'язані між собою і сприяють більш глибокому пізнанню навколишньої дійсності, естетичному і моральному вихованню школярів и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.