На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Суть, мета та завдання позаурочної роботи з трудового навчання, її мсце та значення в сучаснй школ, принципи та форми органзацї. Основн види трудової дяльност в позаурочнй робот молодших школярв, дослдження ступеню її впливу на дтей.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 15.06.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


34

Вступ

Актуальність теми дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті зазначено, що система освіти має забезпечувати всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів та потреб, сучасного світогляду, навичок самостійного наукового пізнання, оволодіння засобами практичної та пізнавальної діяльності. Ці завдання реалізовуються в школі під час вивчення учнями різних предметів, зокрема трудового навчання.

Як свідчить аналіз шкільної практики, інформаційне навантаження школярів з різних предметів досить велике, а особливо для молодших школярів, які тільки адаптуються до шкільних умов. Це спричиняє зниження в учнів пізнавального інтересу, пасивність під час навчання. У той же час ефективність навчального процесу значною мірою залежить від активності школярів під час сприймання і засвоєння матеріалу: від напруженої роботи їх уяви, пам'яті, мислення, інтересу до предметів і явищ, які вивчаються.

Важлива роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позаурочною.
Позаурочна робота - різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи.
Завдання позаурочної роботи - закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, спорту, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.
Її зміст визначається загальним змістом виховання школярів, який передбачає розумове, моральне, трудове, естетичне і фізичне виховання.
У сучасній школі вчитель уже практично перестає бути основним джерелом інформації, але натомість зростає його роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Оскільки активізувати пізнавальну діяльність школярів лише на уроках є неможливим, необхідно всіляко підтримувати їх активність у позакласній роботі та скеровувати на поглиблене засвоєння трудових навичок під час занять в позаурочних гуртках, на позаурочних заходах з трудового навчання.
Методику організації позаурочної роботи з трудового навчання розглядали в наукових працях Веремійчик І.М. [8], Глущенко А.Г. [11], Шутяк В.Г. [45], [46], [47] Міщенко І.Т. [27], [28], [29] та інші.
Аналіз досвіду роботи вчителів-практиків свідчить, що наявні в методиці викладання трудового навчання в молодших класах форми й види позакласної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах використовуються епізодично, безсистемно, з недостатнім урахуванням вікових особливостей дітей. Причина цього не лише у відсутності належної уваги до позакласної роботи, але й у недостатній методичній підготовці педагогів до її проведення.
Актуальність проблеми активізації пізнавальної діяльності школярів на позаурочних заходах з трудового навчання, її теоретичне й практичне значення та роль у трудовій підготовці учнів потребують спеціальних досліджень, що зумовило вибір теми курсової роботи «Позаурочна робота з трудового навчання та її роль у трудовій підготовці молодших школярів».
Об'єкт дослідження - Трудова підготовка молодших школярів в загальноосвітньому закладі.
Предмет дослідження - зміст, форми та види позаурочної роботи з трудового навчання як засоби активізації пізнавальної діяльності та трудової підготовки молодших школярів.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективних форм і видів позаурочної роботи з трудового навчання, орієнтованих на ефективну трудову підготовку та активізацію пізнавальної діяльності учнів молодших класів.
Відповідно до мети були визначені такі завдання дослідження:
1) вивчити стан дослідження проблеми проведення позаурочних занять з трудового навчання у психолого-педагогічній літературі;
2) дати визначення поняттю «позаурочна робота», та охарактеризувати її суть;
3) теоретично обґрунтувати ефективність різних форм і видів позаурочної роботи з трудового навчання у молодших класах;
4) розробити план-конспекти позаурочних занять для молодших школярів;
5) експериментально перевірити ефективність запропонованих позаурочних заходів.
Для розв'язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження:
емпіричні - вивчення та аналіз досвіду роботи вчителів з методики позакласної роботи з трудового навчання; педагогічне спостереження, бесіди та опитування школярів з метою з'ясування стану проведення позаурочної роботи в сучасній школі та рівня методичної підготовки вчителів до її організації; педагогічний експеримент, у ході якого було перевірено ефективність форм і видів позакласної роботи в процесі трудової підготовки молодших школярів (формувальний експеримент);
теоретичні - аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури для визначення стану дослідження проблеми; статистична кількісна і якісна обробка результатів дослідження, на основі якої було перевірено педагогічну ефективність розроблених позаурочних заходів.
Організація дослідження. Дослідження проводилось упродовж 2008-2009 років у три етапи: констатуючий, пошуковий, формувальний.
На першому етапі (2008 р.) здійснено аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, навчальних планів і програм.
На другому етапі (2009 р.) розроблено методичні рекомендації щодо проведення позакласної роботи, спрямованої на ефективну трудову підготовку молодших школярів; проведено констатуючий експеримент, щодо відношення молодших школярів до уроків та позаурочної роботи з трудового навчання; підготовлено матеріали для формувального експерименту. Розроблено методику формувального експерименту.
На третьому етапі (2009 р.) проведено формувальний експеримент; систематизовано й узагальнено результати дослідження, здійснено їх статистичну обробку; сформульовано основні висновки.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в Полянській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. Березнівського р-ну. Всього в педагогічному експерименті взяло участь 20 учнів 2-го класу і 20 учнів 3-го класу.
Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел, який налічує 46 найменувань.
1. Позаурочна робота з трудового навчання у молодших класах - суть, форми та завдання

1.1 Стан дослідженності проблеми у науковій літературі

Трудове навчання - обов'язкова умова і складова частина навчання, виховання та розвиток дитини на початковому щаблі загальноосвітньої школи реалізується засобами різноманітної визначеної і позаурочної діяльності учнів. Питаннями трудового навчання в урочний та позаурочний час займалися такі видні вчені, як Н.К. Крупська [20], А.С. Макаренко [24], А.В. Луначарський, В.А. Сухомлинський [38], [39]. Мішень трудового навчання - виховання особистості учнів на базі формування трудової діяльності. Н.М. Конышева вказує, на те, що на уроках праці в школі або вдома з батьками, а пізніше без допомоги інших діти можуть навчитися безлічі цікавих і потрібних речей: роботі з папером і вишивці, шиттю і виготовленню виробів із природного матеріалу, роботі з дерева і ліплення із пластиліну, можуть навчитися випалювати і шити м'які іграшки, випробувати себе в ролі кухаря або кулінара, а може бути, дитині більше сподобається бути актором лялькового театру й відразу - і власником цього театру [17], [18].

Теорія і практика трудового виховання учнівської молоді тісно пов'язана з організацією трудової діяльності (Сухомлинський В.О., Ушинский К.Д. і інші), однією із складових частин загальної системи позашкільного виховання, вирішення завдань якої спрямоване на розвиток здібностей і талантів учнів, задоволення їх інтересів і духовних потреб. [38], [39], [41]
Деякі аспекти цієї проблеми висвітлені в працях Л.Ю. Бокарева [4], О.Д. Корнійчука [34, 12], П.І. Орлика, А.П. Шевченко [31], С.Є. Левченка, В.М. Мадзігона, А.М. Пашинського і ін. [34, 13]
Проблеми трудового виховання в позашкільному середовищі відображені в працях педагогів, сучасних дослідників С.М. Букрєева [5], А.М. Гурасової [12], Б.М. Ступарика [37], І.Ф. Сватковського, Н.Д. Ярмаченка [42, 15]. Вони збагатили теорію педагогіки новим дослідження про роль праці в житті людини і вплив трудового виховання на особистість учня. В їх працях розкрита роль соціально-економічних перетворень нашої держави, які створили нову сферу, що впливає на формування особистості учня.
Методику організації позаурочної роботи з трудового навчання розглядали в наукових працях Веремійчик І.М. [7], Глущенко А.Г. [10], Шутяк В.Г. [44], [45], [46], Міщенко І.Т. [26], [27], [28] та інші.

1.2 Суть, мета та завдання позаурочної роботи з трудового навчання

Однією із пріоритетних завдань сучасної школи є створення потрібних і повноцінних умов для особистого розвитку кожної дитини, формування активної позиції кожного учня в навчальному процесі. Тому впровадження активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізнавальні здатності формуються і розвиваються в процесі пізнавальної діяльності. Коли дитина не просто слухач, а активний учасник у пізнавальному процесі та своєю працею добуває знання. Ці знання більш міцні.

Конкретно форма активного навчання - це перша іскорка, що запалює смолоскип допитливості. Учитель відмовляється від авторитарного характеру навчання на користь демократичного пошуково-творчого. У якості головних незаперечних достоїнств виступають: високий ступінь самостійності, ініціативності, розвиток соціальних навичок, сформованість уміння добувати знання, розвиток творчих здатностей. Почуття свободи вибору робить навчання свідомим, продуктивним і більш результативним. Однією з форм учбово-виховного процесу, що становить частину виховання, є позакласна робота з трудового навчання. Вірно поставлена позакласна робота в школі має величезне освітнє і виховне значення. Вона розширює й поглиблює знання, отримані на уроці, дозволяє набути багато корисних навичок, а, отже, наближає навчання й виховання до життя. Позаурочна робота спрощує особистий підхід до учнів, створює сприятливі умови для розвитку в них самостійності. Під час уроків нереально задовольнити всі питання учнів. Позаурочна робота у взаємозв'язку з навчальною служить тим діючим засобом, що мобілізує активність учня в пошуку знань і допомагає повніше задовольнити інтереси школярів. [37, 49]

У педагогічній енциклопедії «позакласна робота» визначається як «складова частина навчально-виховного процесу в школі, одна з форм організації вільного часу учнів». [25, 24] Позакласній роботі постійно приділялася пильна увага з боку багатьох учителів, методистів і вчених. У методичній літературі існує багато визначень позакласної роботи. Більша частина авторів вважають, що позакласна робота - навчально-виховний процес, реалізований у позаурочний час понад навчального плану і обов'язкової програми колективом учителів й учнів або працівників і учнів установ додатково освіти на добровільних починаннях, неодмінно з урахуванням інтересів всіх її учасників, будучи невід'ємною складовою частиною виховного процесу [25, 27].

Суть позакласної роботи визначається діяльністю школярів у позаурочний час при організуючій і направляючій вчителя. Але ця організація проводиться таким чином, що творчість і ініціатива учнів зобов'язані постійно виходити на перший план. Г.І. Перевертень [34] вважає, що поза сумнівом той факт, що позакласна робота з будь-якого предмету, зокрема з трудового навчання грає величезну роль для сучасної школи. В умовах перманентної трансформації соціального і економічного життя, в якій перебуває українське суспільство зростає роль позакласної роботи у вихованні нового виду особистості. Ця робота вносить вклад у такі властивості особистості, як ініціативність, активність, творчість, здатність до саморозвитку, самовиховання, самоосвіті. Позакласна робота - це, з одного боку, педагогічна система, що володіє цілісними якостями і закономірностями функціонування, а з іншого боку - невід'ємна частина вітчизняної системи освіти. З цієї причини однією із центральних проблем методики позакласної роботи, зокрема з трудового навчання, є постійна непогодженість взаємозв'язку визначених і позаурочних занять.

У педагогічній літературі зустрічається безліч формулювань цілей і завдань позакласної роботи із предмета, які давали наступні автори: А.С. Лында [21], Н.І. Николаева [30], Я.А. Рожнев [35], А.Г. Глущенко [10]. Існує безліч визначень цілей позакласної роботи для різних предметів.

Загальною метою позаурочної роботи з усіх шкільних предметів є - розширення й поглиблення знань. Також можна відзначити, що позакласна робота ставить перед собою дуже важливе завдання - це формування й розвиток творчої особистості учня. Але окрім перерахованих цілей позакласної роботи вірно проглядається, що в рамках якихось визначених шкільних предметів, зокрема трудового навчання є характерні лише для даного предмета задачі. Мета позакласної роботи вимагають рішення ряду завдань, до яких автори відносять наступні: формування пізнавального ентузіазму до предмета; зв'язування шкільного предмета з життям; поглиблення і розширення змісту досліджуваного предмета; розвиток здатностей учнів; втілення особистого підходу; професійна організація позакласної роботи з предмета; поліпшення вмінь і навичок використання джерел інформації. Але І.М. Веремійчик [7] відзначає, що кінцеві цілі й задачі позакласної роботи із предмету можуть бути конкретизовані і змінені вчителем в узгодженні зі специфікою й можливостями предмета.

Головні задачі позакласної роботи з трудового навчання:

1. Прищеплювання ентузіазму до трудового навчання.

2. Розвиток і удосконалення навичок по трудовій підготовці.

3. Розвиток творчої активності, ініціативи й самодіяльності учнів

4. Підготовка учнів до практичної трудової діяльності

5. Організація відпочинку учнів у сполученні з їх естетичним і моральним вихованням.

Навчання і виховання становить єдиний педагогічний процес, який забезпечує формування і всебічний розвиток особистості учня. Досвід показує, що педагогічні задачі вдало вирішуються тільки при органічному сполученні учбово-виховної роботи в ході уроку із цілеспрямованою дією на учня в позаурочний час, тому позаурочні заняття справедливо розглядаються як принципову складову частину роботи школи.

Принциповим завданням позакласних занять з трудового навчання є розвиток уміння школяра, без допомоги інших працювати з різними видами матеріалів і навичок експериментальної трудової діяльності. Нарешті, значимий виховний елемент позаурочних занять - виконання суспільно потрібних завдань, у ході якого в учнів виробляється почуття відповідальності, дбайливе відношення до матеріальних цінностей, повага до праці. Варто виділити ще одну дуже важливу сторону позаурочної робіт. Чудовий педагог нашого часу В.А. Сухомлинський писав: «Логіка навчального процесу таїть у собі небезпеку замкнутості і відособленості, тому що в школі на кожному кроці підкреслюється: досягай успіху своїми зусиллями, не сподівайся на кого-то й - результати розумової праці оцінюються індивідуально. Щоб шкільне життя було перейнято духом колективізму, воно не зобов'язане вичерпуватися уроками». [39, 130] Позаурочна робота поєднує учнів у дружні колективи, пов'язані спільними інтересами і захопленнями. Вона допомагає переборювати такі негативні риси характеру, як замкнутість, егоїзм, недисциплінованість. Робота в колективах з трудової підготовки - кружках, товариствах, секціях - виховує учнів у дусі товариства, цілеспрямованості, найглибшого й активного ентузіазму до науки. Позакласні заняття більшою мірою, ніж урок і факультатив, пристосовані для розвитку в учнів самостійності в роботі, творчої самостійності і винахідливості, вони дозволяють глибше і конкретніше познайомити учнів з багатьма питаннями виробництва предметів своїми руками, встановити більш тісний зв'язок досліджуваного теоретичного матеріалу із практикою його використання у виробничих умовах, прищепити і розвити багато коштовних практичних навичок і уміння.

Позаурочна робота з трудового навчання зобов'язана бути частиною загальношкільної системи позаурочних заходів, і гармонійно змішуватися з аналогічною роботою по іншим предметами. Плануючи позаурочна робота з трудового навчання варто врахувати загальношкільну позаурочну роботу, яка виникає у зв'язку з різними заходами, що виходять за рамки шкільної роботи, наприклад: конкурси, виставки творчості, тематичних та предметних тижнях і днях. Позакласну роботу з трудового навчання потрібно планувати перспективно на навчальний рік і більш детально на півріччя і чверть. Необхідність ця визначається не лише тим, щоб зв'язати позаурочні заняття з навчальними планами з трудового навчання, але й тим, щоб уникнути перевантаження учнів позаурочними заходами щодо трудової підготовки і інших предметів. Плани позаурочної роботи, як по окремих предметах, так і школи в цілому, обговорюються з учнівським активом, затверджуються директором школи і доводяться потім до відомості всієї школи в особливих графіках, афішах, оголошеннях. Причому інформувати учнів про окремі заходи масового характеру потрібно заздалегідь. Варто виділити, що не може бути вдалої позакласної роботи без її початку на уроці праці. Принцип єдності визначеної і позаурочної роботи - найважливіший принцип організації учбово-виховного процесу. Конкретно на уроках учитель ставить перед учнями питання, які зобов'язані провокувати їхню допитливість, дати перші імпульси до читання додаткової літератури по предмету, викликати бажання своїми руками виконати те, про що говорив вчитель на уроці, або про що читали в книжках.

1.3 Принципи та форми позаурочної роботи з трудового навчання

У методичній літературі можна зустріти різні формулювання принципів позакласної роботи з ряду шкільних предметів [5,6, 7, 10]. При дослідженні цих літературних джерел вдалося встановити, що є загальні принципи позакласної роботи, характерні всім шкільним предметам, а так само принципи, які характерні тільки лише даній дисципліні. При аналізі літературних джерел були виділені загальні принципи позакласної роботи, які характерні для всіх шкільних предметів:

- Добровільності (принцип, що враховує бажання школярів прийняти роль у позакласній роботі). Сприяє тому, що учні можуть обирати профіль занять за інтересами. Педагоги за таких умов повинні ретельно продумувати зміст занять, використовуючи нові, ще не відомі учням факти, форми і методи, які б посилювали їх інтерес.
- Врахування особистих особливостей учнів (принцип врахування розходження спрямованості інтересів і рис характеру учнів).
- Розвиток ініціативи і самодіяльності учнів. У позакласній і позашкільній діяльності слід ураховувати бажання школярів, їх пропозиції, щоб кожен із них виконував цікаву для себе роботу. Самодіяльність - це основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє необхідності працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати життєвою позицією кожного учня. Учителю слід спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику та форми позакласного спілкування.
- Розвиток винахідливості, дитячої технічної та художньої творчості. Під час занять перед учнями слід ставити завдання пошукового характеру: створення нових приладів, удосконалення наявних; приділення особливої уваги творчому підходу до справи тощо.
- Зв'язок з навчальною роботою. Позакласна та позашкільна робота повинна бути логічним продовженням навчально-виховної роботи, яка здійснюється на уроках.
- Використання ігрових форм, цікавість, емоційність. Реалізація цього принципу потребує широкого використання пізнавальних ігор, ігор з комп'ютерами, демонстрування цікавих дослідів та ін.
Є принципи позакласної роботи, характерні лише для певного предмета, наприклад для трудового навчання - комунікативної активності (принцип, що стимулює і втягує учнів у впровадження новітніх, невідомих їм матеріалів, пізнавальна цінність і цікавість яких викликають потребу в спілкуванні, підвищують його якісний рівень, що сприяє розвитку комунікативної компетентності школяра). Всі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в цілому забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості. [11, 43]
Розглянемо
основні принципові принципи позакласної роботи. Однією з основних завдань позакласної роботи є формування в учнів пізнавального ентузіазму до предмета. Такий ентузіазм не може з'явитися, якщо робота виконана без бажання, по примусу. Тому А.В. Колганова вважає, що принцип добровільності є одним з головних принципів позакласної роботи. [14, 75] Учень зобов'язаний виражати щире бажання прийняти роль у позакласній роботі з предмета. Зрозуміло, що по рівнях загального розвитку, спрямованості інтересів і рисам характеру учні відрізняються один від одного. Ігноруючи ці розходження, нереально домогтися успіхів у позаурочній роботі. Б.М. Ступарик стверджує, що принцип врахування особистих особливостей учнів є принциповим при організації позакласної роботи [37, 49]. Він дозволяє врахувати рівні розвитку кожного школяра і, виходячи із цього, коректувати всі види робіт, проведених з кожним учнем. Як і у навчанні будь-якого шкільного предмета, у позакласній роботі визначальним є зміст, який підбирається довільно. Тема позакласної роботи зовсім різноманітна. У позакласній роботі більше, ніж у будь-якій іншій, проявляється вплив особистості вчителі, його кругозору, інтересів, теоретичного і морального багажу. Зміст позакласної роботи підкоряється строго певним вимогам [31, 96]: науковості (встановлює певне співвідношення змісту шкільного предмета зі змістом науки); доступності (зміст зобов'язаний відповідати віковим особливостям учнів, не відхилятися від шкільної програми, провокувати бажання пізнання, до роботи з додатковою літературою, до дослідницької діяльності); актуальності і практичній значимості (зв'язок з життям); цікавості (учню повинно бути цікаво під час проведення позакласної роботи).
В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальну, групову та масову. В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття «масовості», Б.М. Ступарик пропонує розрізняти форми позакласної роботи з трудового навчання за організаційно-структурною ознакою. [37, 51] Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові - до не структурних.
Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення про різні предмети та матеріали, про професії людей і т.д. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.
Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: конструювання, плетіння, ліплення, кулінарні. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.
Масові: форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як фестивалі, конкурси, тематичні тижні і дні. Ці заходи проводяться епізодично.
У педагогічній літературі є поняття «об'єднуючі форми позакласної форми» [42, 80]. До об'єднуючих форм відносять дитячі клуби за інтересами, гуртки та ін. Такі товариства є ефективною формою позакласної роботи з трудового навчання, тому що вони об'єднують учнів різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах.
Отже, узагальнивши все вище сказане, схематично можна зобразити:

Схема 1.Форми позакласної роботи

Позакласна робота


Індивідуаль
Позакласна робота сприяє розширенню сфери застосування вмінь і навичок, які були здобуті на уроках трудового навчання, та розширення сфери застосування вмінь трудової підготовки. Якщо позакласна робота супроводжує весь курс трудового навчання в молодшій школі, то вона успішно підтримує так звану близьку мотивацію, так як у кожному елементі навчального процесу створюються умови для застосування набутих знань, умінь і навичок, що в свою чергу, забезпечує стійке позитивне відношення до навчання.
В основі позакласної роботи лежить самоуправління учнів. Саме вони є суб'єктами позакласної роботи: вона проводиться ними заради них. Їх бажання і інтереси є визначальними при виборі форм і змісту позакласної роботи.
Завданням вчителя також є формування смаку учнів, наявність визначених естетичних критеріїв. При обговоренні пропозицій запропонованих учнями вчитель повинен спонукати учнів до ідеї єднання форми і змісту.
Позакласна робота виховує колективістські якості учнів, формує адекватні особисті відношення. Вона пов'язана з створенням колективу в цілому і всередині його - мікроколективів, що передбачає товариську взаємодопомогу «відчуття плеча» співпереживання і визначення свого місця в колективі, вміння співвідносити свої бажання з бажанням більшості. Успішна робота може забезпечуватися лише при умові доброзичливих відношень її учасників один до одного, при цьому важливо помічати досягнення, шукати і знаходити ще не реалізовані можливості своїх товаришів.

1.4 Основні види трудової діяльності на позаурочній роботі молодших школярів

Зміст трудового навчання молодших школярів становлять: робота з папером, картоном (аплікація з різнофактурного паперу, у сполученні із тканинами, природними матеріалами, виготовлення декоративних панно, великих і площинних предметів і конструкцій для дизайну свят і розваг, декорацій, сувенірів); робота із природним матеріалом (виготовлення маленьких і великих скульптур, складання декоративних букетів із сухих і живих рослин); робота із глиною (створення декоративних прикрас, виготовлення маленьких скульптур, іграшок-сувенірів, лялькового посуду); робота із тканиною, нитками (декоративна аплікація із тканини, плетиво із синтетичної пряжі, виготовлення декоративних прикрас і предметів побуту, одягу, театральних і декоративних іграшок і сувенірів із синтетичних тканин) [26, 35].

Для молодших школярів найбільш доступний і просто піддається обробці матеріал - папір. Робота з папером - це робота з матеріалом, що має свою індивідуальність, та володіє конструктивними й пластичними властивостями. Виготовлення виробів з паперу сприяє розвитку мускул кистей рук, удосконалює окомір у дитини, готує її до вироблення навичок письма, сприяє естетичному розвитку дітей, набуття ними вмінь добре підбирати сполучення квітів паперу, форм і розмірів комплектуючих виробів деталей. Наприклад, першокласники з паперу виконують різні двомірні й тривимірні форми. Дитина вчить здатності використовування паперу, згинаючи, стискаючи, розриваючи її на частині, але потім поєднує їх і одержує нову форму. Дітям дуже подобається робити вироби зі смужок паперу. Цей вид роботи створює величезні здатності для творчості дітей. Традиційно при одержанні картонних смужок різної довжини і ширини діти відразу починають їх мимоволі скручувати, звивати, переплітати, перехрещувати, з'єднувати одну з іншою, у підсумку чого з'являються різноманітні композиції. Чудова біла картонна пластика, чарівна гра світла й тіні, нескінченні творчі здатності й перспективи її використання примушують дивуватися й знаходити новітні шляхи рішення художніх образів і сюжетів. Якщо взяти дві смуги паперу одного кольорів, але різних по розміру, зробити кільце з кожної, з'єднати їх, а потім додати трошки уяви, можна зробити звірів для театральної вистави (курчатко, поросятко, кішка, заєць і т.д.). Як база для виконання фігурок тварин і людей може бути використані конус або циліндр [23, 74]. Дитина без допомоги інших відкриває новітні методи і форми згинання для отриманого підходящого елемента. При цьому яскраво проявляється фантазія дитини, оскільки вона створює все нові й нові композиції й часом сама дивується тому, що в неї вийшло з и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.