На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Суть дослдницького методу та проблема пошуково-дослiдницької дяльност дошкльникв в пзнанн оточуючої природи. Структура, змст та методика органзацї дослду в робот з дтьми рзних вкових груп дошкльного навчального закладу. Метод моделей.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 02.03.2011. Сдан: 2011. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



План
Вступ
1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного навчального закладу
3. Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп
4. Метод моделей в пізнанні навколишньої дійсності
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Творчим розвитком прогресивних iдей i поглядiв на природу, що закладенi О. Водовозовою, А. Шлегер, Є. Тихєєвою, є працi сучасних учених. В останніх увага акцентується на глибокому ознайомленнi дiтей з рослинами (3. Плохiй, Н. Яришева), на органiзацiї пошуково-дослiдницькоiї роботи (Н.Лисенко), вивчаються можливостi засвоєння дiтьми знань про сезоннi змiни в життi рослин (Е. Замкiлд).
Зосередження уваги вихователя на поєднаннi рiзних способiв подачi дiтям знань про природу, формуваннi у них практичних вмiнь i навичок взаємодiї з нею, вихованнi бережливого ставлення до неї на заняттях i в повсякденному житті водночас сприяє інтелектуальному, дїєво-вольовому та емоцiйно-чутливому розвитковi дошкiльника.
Закономiрностi формування екологiчної культури особистостi, особливостi процесу екологiчного виховання дiтей дошкiльного віку, аналiз видiв дiяльностi й засобiв, що їx стимулюють та екологiзують, викликають потребу вибору найефективнiших з-помiж них, якi мають забезпечити оптимальну результативнiсть роботи дошкiльного закладу в цьому напрямi. Таким активним засобом є пошуково-дослiдницька дiяльнiсть дiтей, бо вони є природженими дослiдниками, якi активно шукають iнформацiю про довкiлля. Малюки намагаються зрозумiти свiй світ шляхом спостереження та експериментування.
Саме природна допитливiсть дiтей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогiчнi дослiдження свiдчать, що дiти дошкiльного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на спостереження або практичну дiяльнiсть. На цьому положеннi наголошував i В. Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповiдь вихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уявi й срiблястi хвилi вранiшнього туману, i темну хмару, i гуркіт грому, i весняний дощ. Що яскравiшi в її уявленнi цi картини, то глибше осмислює вона закономірності природи» .
У результатi дослiдницької дiяльностi у дiтей формуються елементарнi навички пошукової роботи, посилюється iнтepec до явищ живої i неживої природи, активiзується самостiйна розумова дiяльнiсть.
Пошуково-дослiдницька дiяльнiсть найближче пiдводить дитину до проблеми, а винагородою за активнiсть та допитливiсть малюкiв є їх самостiйнi «вiдкриття» у cвіті природи. Адже пiд час дослiду дитина сама розвязує пізнавальне завдання за допомогою наявних у нeї знань, умінь і навичок, виконуючи рiзнi перетворюючi дії. У результатi знаходить правильнi шляхи його розв'язання, а також подiбних завдань з варiативнiстю змiсту й ознак. Об'єкт пiзнання при цьому постає перед дитиною в рiзних зв'язках, спiввiдношеннях зi спорiдненими об'єктами, речами, явищами. Дитина на правах вiдкривача пiзнає динамiку i статичнiсть природних явищ.
Вiдомий педагог М. Поддьяков видiляє як вид специфiчної дiяльностi експериментування, що, на його думку, стимулює пiзнавальну активнiсть дитини. Практика свiдчить про плiднiсть цiєї iдеї.
Помiтно активiзує пiзнавальну дiяльнiсть дiтей залучення їх до простих дослiдiв. Дослiди, власне, вельми нагадують фокуси, вони посильнi для дошкiльнят i цiкавi їм.
Метою курсової роботи виступає: обґрунтування пошуково-дослідницької діяльності, як засобу формування реалістичних уявлень про природу.
Завдання дослідження:
1. Визначення суті дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи.
2. Визначення змісту дослідницької діяльності в дошкільному навчальному закладі.
3. Визначення структури досліду та методики його проведення.
4. Вивчення досвіду роботи по організації пошуково-дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп.
5. Проведення пошуково-дослідницької роботи з дітьми старшого дошкільного віку днз № 801 м. Києва.
пошуковий дослід дошкільники методика
1. Значення та суть дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
За даними дошкільної педагогіки у ставленні дошкільнят до пошуково-дослідницької діяльності до природи переважає когнітивний компонент. Отож активність дитини доцільніше розвивати у пiзнавальнiй діяльності. Її основними видами є пошукова робота, спостереження, екологічне моделювання.
Психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння , iнтелектуальнi та практичні дії, розвиваються мисленнєвi процеси; доведена й ефективність створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак, прихованістю причинових зв'язків.
Проблема пошуково-дослiдницької діяльності дошкільників у психолого-дошкiльнiй лiтературi, починаючи з дошкільного віку, розробляється багатьма педагогами i психологами як в iсторично-педагогiчнiй спадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленьких дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоццi, Р. Оуен, Ф. Фребель, M. Moнтecopi. Першочергового значення праці в природі і пошуково-дослiдницькiй діяльності у вихованні підростаючого покоління надавав засновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський. Дуже важливими є методичні вимоги К.Д. Ушинського до організації пошуково-дослiдницької діяльності: вона повинна бути різноманітною, посильною i неодмінно такою, що активізувала б роботу дитячої думки .
В сучасній педагогіці i психології в Україні проблема дитячої пошукової діяльності посідає значне місце. Праці Котирло В.К., Подоляк Л.Г. розкривають механізм формування самостiйностi в дитячій діяльності, особливості розвитку ставлення дітей до праці , оціночних відносин.
Педагогiчнi дослідження в Україні останніх років (В.О. Павленчик, Г.В. Беленька, M.A. Maшовeць, H.M. KOT, Н.Б. Кривошея) розглядають нові аспекти виховного впливу трудової діяльності дітей на формування позитивних взаємовідносин дітей в спiльнiй діяльності під час експериментування.
Органiзацiя пошуковоi дiяльностi дiтей.
Елементарна пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш високий ступінь активності самодiяльностi дітей. Вона дозволяє сформувати у дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини i взаємозв'язки. Дослід визначається як спосіб матеріального впливу людини на об'єкт з метою вивчення цього об'єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально створених умов. Проведенню дослiдiв з дошкільниками надавали великого значення Є.М. Водовозова, Є.І. Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостiйнi висновки. За сучасних умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності, вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослiдiв повинно бути приділено значну увагу.
Використання дослiдiв цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, яких набувають діти, мають особливу доказовість, повноту i міцність. Під час проведення дослiдiв забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність дітей i словесне обґрунтування. Такий органічний зв'язок i сприяє максимальній активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення дошкільників.
Kpiм цього досліди цiннi тим, що дають можливість стежити за ходом явища i відтворювати їх щоразу з повторенням умов, у д/з проводяться такі види дослiдiв:
l. Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам про водить дослід, а діти лише спостерігають, всі разом роблять висновки);
2. Навчальний (діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).
2. Структура та зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного
навчального закладу
Пошукова діяльність проводиться в окремій системі.
Структура дослiдiв має багато спільного iз спостереженнями.
Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?»
Другий етап - початок досліду: обговорення умов i висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерзне?»
Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками.
Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.
Дуже важливим є етап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів, вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність i діяльність дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи поетапної фіксації результатів, основні та допомiжнi засоби й матеріали, тобто планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та систематизованих знань.
Для засвоєння об'єму знань, визначеного "Програмою виховання в дитячому садку" , необхідна активна організація пізнавальної i практичної діяльності дітей. Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність спiввiднести набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації закінчується постановкою пізнавальної задачі - "Що відбувається i чому так відбувається?"
В результаті аналізу проблемної життєвої ситуації 1 усвідомлення пізнавальної задачі під керівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерiгаючих явищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання.
Наприклад:
- зимою діти виносять пофарбовану воду на мороз, щоб вийшов кольоровий лід.
Вихователь запитує: "Чому на вулиці зимою вода перетворюється на лід? Чи можна виготовити кольоровий лід у приміщенні?"
- діти роблять рiзнi припущення, одні більш точні та конкретні: "вода на вулиці замерзне - буде лід", другі помилкові: "вода може замерзнути i на вулиці, i в кімнаті " , інші недостатньо точні: "на вулиці буде лід". Припущення, висловленні дітьми, часто бувають суперечливі. Вихователь пропонує перевірити - яке правильне. Якщо діти не висловлюють припущення, вихователь сам спонукає до цього, або сам висловлює необхiднi припущення.
Короткочасні спостереження використовуються для установлення якості різних об'єктів природи, для їх розпізнавання.
Наприклад:
- при визначенні необхідності поливки рослин i доказів своїх суджень, діти відшукують ознаки стану рослин дозволяючи зробити висновок про сухість та вологість ґрунту, їх колір, про зміни стану листя.
Довготривалі спостереження, досліди, моделювання i демонстрації готових моделей (поведінка комах) можуть бути використанні для рішення повчальних задач на встановлення причин природних явищ, зв'язків i відносин. Так для виявлення зв'язку мiж способом пересування тварин (кролик, жабка) i складом кiнцiвок, вихователь пропонує дітям поспостерігати за тваринами; порівнюючи їх способи пересування та склад кiнцiвок.
Демонстрація моделей може бути використання для встановлення механізмів маскування тварин. Спостерігаючи за гусінню метелика - капусниці, діти помічають, що їх важко розрізнити на листі капусти. Вихователь пропонує подумати, чому так виходить, потім пояснює це явище.
При наявності у дітей досвіду сформульованого через наочно - практичні метод и ознайомлення з природою, вихователь може використовувати для перевірки припущення i рішення пізнавальних задач евристичної бесіди.
Евристична бесіда передбачає встановлення причин різних природних явищ за допомогою суджень. Вихователь керує процесом суджень i направленням думки дітей.
Наприклад:
- під час прогулянки при відлизі (в сiчнi) вихователь звертає увагу на те, що гілки кущів, прикрашенні гірляндами з краплинок води. Він пропонує дітям здогадатися, що відбулося i чому, куди подівся сніг, який діти в ранці бачили на гілках.
- Я думаю що сніг розтав - каже одна дитина, - бачите, ліхтарі світять, від них іде тепло, тому він розтав.
- А я думаю що розтав тому, що сонце світить сьогодні. Ось i вийшли крапельки - каже інший.
Вихователь не відмовляється від відповідей, але пропонує згадати: "вчора ввечері лiхтарi теж світили, а хіба сніг танув?"
"Hi, ввечері не танув" - згадали діти.
Вихователь каже, що сьогодні не було сонця, день був похмурий.
Діти здогадалися, що причиною розтавання снігу виявилося загальне потепління. Вихователь пропонує подивитися на термометр. 1 вони переконуються, що на вулиці значно потепліло.
Заключним етапом пошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу вже наявних результатів спостережень, дослiдiв, моделювання. До самостійного формулювання висновків дітей стимулює вихователь. Bін не повинен поспішати робити висновки сам. Необхідно вислуховувати всі висловлювання дітей, задавати додаткові питання, які можуть дати направлення думці.
Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого i запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?".
Ознайомлення дітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більш розвиваюче значення. Систематичне використання прийомів в пошуковій діяльності призводить до того, що вона є способом самостійної пізнавальної діяльності дитини. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементи самостійного творчого мислення. Радість самостійних відкриттів розвиває і закріплює інтерес до природи.
Враховуючи значення пошукової діяльності для розвитку дітей, необхідно постійно створювати умови для її організації.
Зміст дослідів у д/с:
- нежива природа (сонце, повітря, вода, грунт, явища природи);
- рослинний світ,
- тваринний світ;
- організм людини.
Наведемо приклади нескладних дослiдiв згідно такої класифікації:
Тема "Сонце"
1. Мета: показати рух сонця по небу.
Матеріал: Вертикальний предмет ( стовп, дерево), крейда.
Умови проведення досліду: літо, сонячна днина,
Хід досліду. Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами (будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось з них. Повторити опiвднi та ввечері.
2. Мета: показати залежність мiж висотою стояння сонця та кiлькiстю його тепла.
Матеріал: ліхтарик.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досліду. Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30 сек, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли тепло було найвідчайдушніше.
3. Мета: та сама.
Матеріал: природні об'єкти; металеві предмети, розміщені на подвiрї.
Умови: весна, літо, рання осінь, сонячна днина.
Хід досліду. Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик температуру води, піску, різних предметів уранці, опiвднi та ввечері. З'ясувати залежність мiж висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо - як у ліхтарика) та кiлькiстю його тепла.
Тема "Повітря"
1. Мета: продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Умови: звичайне приміщення.
Хід досліду:
* Склавши у трубочку губи, з силою втягнути повітря. Повітряний струм "звучить" i відчувається на губах.
* Увімкнути вентилятор дати дітям відчути рух повітря.
* Опустити сухий камінець у склянку з водою. На поверхні з'являться бульбашки, наповнені повітрям.
* Перекинути порожню склянку догори дном і, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє?
* Подмухати на паперовий човник. Чому він рухається?
* Зважити на вагах дві повiтрянi кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому?
2. Мета: навчити розрізняти якісний стан повітря.
Умови: весняна або літня днина.
Хід досліду:
* Звернути увагу дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути, чим воно пахне.
* Звернути увагу на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чисте повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим повітрям.
3. Мета: продемонструвати потребу у повiтрi людей, тварин.
Хід досліду. Запропонувати дітям на короткий час затулити носа рота рукою, а потім глибоко вдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження за кішкою, кролем.
Тема "Вода"
1. Мета: навчити розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена).
Матеріал: три склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою водою (вкинути грудочку землі).
Умови: звичайне приміщення будь-якої пори року.
Хід досліду:
* Розглянути з дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так, зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З'ясувати, яка температура води у склянках, як використовують різну воду.
* Розглянути дві банки з водою. Запитати: чим вони вiдрiзняються? Показати дітям, що крізь забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не має ні запаху, ні кольору.
2. Мета: продемонструвати перетворення води у газоподібний стан.
Матеріал: спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої посудини.
Умови: звичайне приміщення, обов'язкове додержання правил безпеки.
Хід досліду: Незначну кiлькiсть води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою i за поступовим зменшенням кiлькостi води у колбі.
Висновок: вода від нагрівання перетворюється у дрiбнi крапельки (пару) й піднімається вгору.
3. Мета: продемонструвати нагрівання води сонячним промінням i випаровування її.
Матеріал: пласкі мисочки з водою
Умови: літо, сонячна днина.
Хід досліду. Вранці виставити на дворі дві мисочки з водою: одну - на сонці, iншу- в затінку. Порівняти температуру та кiлькiсть води вранці та надвечір.
4. Мета: продемонструвати перетворення води в рiзнi стани: з твердого у рідину і навпаки.
Матеріал: прозора склянка, лід.
Умови: зима, морозяна днина.
Хід досліду. Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли розтане, знову винести на холод.
Висновок: в холоду вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг - це рiзнi стани води.
5. Мета: показати властивості снігу.
Матеріал: дві невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової температури.
Умови: зима, морозяна днина.
Хід досліду. Виставити одну банку з водою на вiдкритiй мiсцинi, а другу присилати снігом. Через годину порівняти воду в обох банках.
Висновок: сніг зберігає тепло.
Тема "Грунт"
1. Мета: навчити дітей розрізняти вологу та суху землю.
Матеріал: добре зволожена i суха земля.
Умови: літо - подвір'я, зима - куточок природи.
Хід досліду. Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі - мокрої та сухої - і стиснути кулаки.
Висновок: волога земля м'яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля тверда, при здавлюванні розсипається.
2. Мета: показати властивість піску пропускати воду, а глини - утримувати її.
Матеріал: три банки - одна з піском, друга з глиною, третя - з водою.
Хід досліду: Налити у банки з піском та глиною однакову кiлькiсть води й спостерігати, як вона просочується.
Висновок: пісок пропускає воду, а глина ні.
Тема "Явища природи"
1. Мета: продемонструвати утворення веселки.
Матеріал: шланг для поливання, тригранна скляна призма.
Умови: літо, сонячна днина.
Хід досліду. Спрямувати високо вгору дрiбнi розсіяний струмінь води. Сонячне проміння, проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити біля водограю.
На шляху сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. На протилежній стіні з'явиться смугаста "зебра" .
2. Мета: продемонструвати утворення грому та блискавки.
Матеріал: два твердих камінці.
Умови: затемнене приміщення.
Хід досліду. Потерти камiнцi один об одний - чути потріскування й з'являться іскра. Це є у спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під час розчісування волосся гребінцем.
Тема "Рослини"
1. Мета: показати значення води для росту рослин.
Матеріал: дві прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини.
Хід досліду. Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках.
Висновок: для росту рослин необхідна вода.
2. Мета: продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.
Матеріал: дві однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою.
Умови: мiсяцi лютий, березень.
Хід досліду. Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу - в прохолодному мiсяцi (мiж в рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зi станом дерев на подвір'ї.
Тема "Тварини"
1. Мeтa: визначити кiлькiсть корму, необхідного для акваріумних риб.
Матеріал: акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка.
Хід досліду. Зранку насипати корму в годівничку, вiдмiряючи його міркою. Оглянути її через 15- хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити дослід наступного дня. Кiлькiсть корму вважати достатньою, коли його в годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік.
2. Мeтa: з'ясувати дію органів чуття тварин.
Матеріал: рiзнi види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в дослiдi).
Хід досліду. Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м'ясом, печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона пiдiйде.
Пошепки покликати тварину. Спостерігати за її діями.
Тема "Я i "природа"
1. Мeтa: продемонструвати значення зору та функцій очей.
Матеріал: два ряди стільців (або інших предметів).
Хід досліду:
* Запропонувати дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?
* Піднести розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними?
Висновок: крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око, повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього впливу.
* Запропонувати дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти.
Зненацька легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила очі).
Висновок: наш організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми дізнаємося про світ навколо нас.
* Запропонувати на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зiницi. Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на яскраве світло. За яких умов зiницi зменшуються (стискаються), а за яких збільшуються (розширюються)?
3. Методика організації дослідницької діяльності з дітьми різних
вікових груп
Розглянемо зміст пошукової діяльності та її методику по ознайомленню дітей з неживою природою.
В поданій нижче системі ми розкриваємо:
- зміст знань;
- мету ознайомлення з тим чи іншим об'єктом неживої природи;
- методичні поради до організації експериментів.
Об'єкти неживої природи: вода, cнiг, лiд, пiсок.
ВОДА
Мета: ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати i називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою - брудною, холодною - теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати найпростiшi зв'язки i взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і допитливість.
У дітей другої молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті, сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові, безсистемні.
Під час спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь наочними засобами, що продемонструють ті ознаки i властивості, які доступні для сприймання, розуміння i засвоєння дітьми цього віку.
Властивість 1. Чиста - брудна - кольорова вода.
Для порівняння доцільно використати воду з водопровідного крана та дощову, наливши й у прозору посудину.
ДОСЛIД № 1
У склянку з водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок про зміну кольору води.
Властивість 2. Холодна - тепла вода.
Порівняти температуру води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак - воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори - воду різної температури для миття рук i обличчя, прання лялькового одягу. За наявності вiдповiдних умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою.
ДОСЛIД № 2
Одну частину води нагріти у посудині, другу - залишити на столі без змін, третю - винести на холод. Вiд чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять самостійно.
Властивість 3. Розливається - ллється - капає. IIIляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою i піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета - розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми i розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) i кількома - з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го року життя.)
Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі i спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ - краплі).
Властивість 4. Вода прозора.
Для підведення дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід: занурити у воду кілька різних предметів.
ДОСЛIД № З.
Запропонувати дітям спробувати воду на смак. Вода - без смаку. Опустити в склянку ложечку цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку поклали цукор, а в яку - сіль? Від чого залежить смак води?
Дітям 5-го року життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші - тонуть. цю роботу можна об'єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих речовин.
ДОСЛIД № 4.
У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрiбнi камiнцi, по 2-3 предмети однакової форми та об'єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші - тонуть, а окремі - розчиняються, змінюючи за6арвлення води?
Знання властивостей спостережуваних об'єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять. Для підсилення iнтepecy i стимулювання пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів дiафiльму «Вода служить людям», у середній групі - дiафiльм «Дівчинка i фонтан».
ПIСОК
Мета: розширити та погли6ити уявлення дітей про пісок - сипкий, вологий - з вологого піску можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей під час їх взаємодії.
Ще задовго до того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають їх самостiйнi (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер.
У процесі спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску су проводяться діями вихователя i дітей, спрямованими на його перехід з одного стану в інший. Спостереження варто проводити в рiзнi погоду під час прогулянки дітей на свіжому повiтрi.
ДОСЛIД № 1.
Кожній дитині запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні i розтерти. Чому розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмi піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони у грудку?
ДОСЛIД № 2.
Взяти трішки сухого піску i з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок - сипкий.
ДОСЛIД № З.
Кожен насипає гірку піску на дощечку i змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки діти ро6лять самостійно.
Для закріплення та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри дiафiльму «Про глину i пісок).
СНІГ
Мета: вчити дітей розрізняти i називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким, розсипчастим у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або 6рудну воду, а вода надворі - на лід); розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, виховувати спостережливість.
Діти другої молодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослiдiв з перетворення снігу на рідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослiдiв тощо.
Властивість 1. Білий - холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає: «чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду.
ДОСЛIД № 1.
Сніг взяти з кількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу добитися через порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, по суд тощо). Висновок діти роблять самостійно.
ДОСЛIД № 2.
Для ствердження того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури i поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане i перетворюється на воду) i температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу.
Для закріплення знань провести тaкi досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки - що змінилося? Чому? Занурити в сніг на ділянці зварене i обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зi снігом навколо яйця? Чому?
Властивість 2. Пухкий - розсипчастий (згідно з програмою середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності - виготовлення фігур зi снігу та під час ходьби на лижах. 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості - сніг розсипчастий - дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання на сніг - рипить тому, що ламаються замерзлi на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити - не ліпиться тому, що сухий від морозу; через занурення в нього важких предметів - тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом дiафiльму «Про сніжки».
ЛІД
Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість.
Спостереження бажано провести в різну погоду, а також вибрати такі місця на спорудах на території дитячого садка, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнити посуд водою i добитися утворення льоду в різних формах i різного кольору.
Властивість 1. Твердий - слизький.
Цю властивість демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогою дорослого.
Tвepдість перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по них будь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрiбнi кристалики, занурюється у пухкий сніг.
Властивість 2. Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору - колір води визначає колір льоду; різної форми - форма посудини визначає форму води, льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; при відлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням.
Зміст завдань по ознайомленню дітей дошкільного віку з такими природними явищами як веселка, повітря, ґрунт, сонце, грім та блискавка та особливості організації дослідницької діяльності див. додаток .
Пошукова діяльність на заняттях поєднується з віршами, загадками, грою з розвитком мовлення, лічбою.
На заняттях нами проводилась робота по ознайомленню з властивостями повітря і води.
Нaвoдимо зразок конспекту цього заняття:
Конспект проведення заняття в старшому дошкільному вiцi "Про воду-водичку в океанах, річках"
Програмовий зміст: вчити розуміти потребу в волі всього живого, кругообіг води; розвивати навички економного витрачання води в домашніх умовах; активізувати; солона вода, прісна вода, очистка води , виховувати бажання до економного витрачання води.
Обладнання: яблуко (велике,червоне ), ніж, i плакат скляні банки, склянка, піпетка, тарілка і чашка з залишками їжі, мило, шампунь, брудні пензлі, глобус. 5 маленьких баночок, 5 серветок (ганчірок). Велика миска, тарілочки i мисочки (по 5 шт. ), брудна морква, магнітофон.
Хід заняття
Діти, відгадайте загадку:
Я потрібна зеленим лугам,
Я потрібна полям i лісам,
Я потрібна квіткам i кущам,
Якщо я раптово всихаю,
В'яне все навкруги, засихає.
- Що це таке? Правильно, це -вода.
- А ну пригадайте, яку ви знаєте гру про воду? В яку ми з вами грали? "Вода не вода".
Хто може нагадати правила гри? Якщо діти не згадають, то тоді я пояснюю: я буду називати слова: якщо слово позначає те , що містить в собі воду (райдуга, калюжа), ви будете піднімати обидві руки. Якщо предмет або явище має відношення до води (човник, дельфін), ви пiднiмаєте одну руку; якщо я назву предмет або явище, яке не має ніякого зв'язка з водою (вітер, камінь) ви руки не пiднiмаєте. Називаю слова: веселка, пісок, риба, камінь, сніг, дощ, вітep, дельфін, калюжа, хмара, човник, бурулька, лід, глина, струмок, озеро.
Молодці! Ви добре знаєте, що містить в собі воду, а що ні, що має зв'язок з водою!
- А як ви гaдaєтe , чи потрібна вода людині?
- Для чого вона потрібна людині?
- А як ви гaдaєтe, в органiзмi людини є вода?
Погляньте на цей малюнок. Бачите організм людини, в основному, складається з води: вона є в крові, в слині. Без їжі людина може прожити тиждень, але без води 1 2 дні. Як ви гaдaєтe, скільки кожній людині кожного дня треба води. Багато чи мало?- Так, багато води. Чи багато води на нашій планеті, чи вистачає її всім?
Діти, на якій планеті ми живемо? (Земля)
Показую дітям глобус. Це макет нашої планети Земля.
- Як він називається? (Глобус).
Синім кольором на глобусі зображено моря й океани.
- Подивіться уважно на глобус i скажіть, чого більше на нашій планеті - води чи суходолу? ( води).
- Погляньте сюди. Ось я зніму шторинку: це - суходіл , а все інше - вода.
- Чи багато води на планеті Земля? (багато ).
Більшу частину води складають моря i океани. А вода в них солона. Чи всяка вода може задовольнити потреби людини? Щоб дітям було зрозуміло: підходимо до столика, на якому стоїть 3-лiтрова банка підсоленої води, півсклянки прісної води, піпетка й тарілочка.
- Діти, уявіть собі, що воду морів і океанів нашої планети ми злили в цю банку. Тут солона вода. Тоді прісна вода займе лише півсклянки.
І лише 3 краплини ( рахуйте -1. 2. 3. ) це вода річок i озер.
- Чи багато нас прісної води? (Мало).
Води живим істотам треба багато, на планеті її недостатньо. Треба воду економити. Що ви робите, щоб економити воду?
- А може не треба її економити, бо вона вся повертається назад до природи?
- А в якому вигляді? i підвожу дітей столика, на якому стоять: 3-лiтрова банка води; тарілка й чашка з залишками їжі; брудна морква на тарілці, брудна сукня ляльки в ванночці, брудні пензлики, мило, біля кожного предмету стоїть баночка, пісочок й лежить серветка. Посередині стоїть велика миска.
Ставлю по 2 дитини біля кожного "знаряддя праці ", розливаю в баночки воду з великої банки. Пропоную виконати потрібну роботу, діти виконують. Брудну воду з маленьких мисок вci зливають в велику миску. А я перед цим кожного запитую:
- Що ви робили? - злили в миску.
Діти, а ви знаєте звідки вода надходить до наших кранів? Так, вода надходить до нас з природних водоймі, з річок i озер трубами, але перед цим проходять очистку на спеціальних станціях. Потім вона відправляється назад вже по іншим трубам. Діти , пригадайте, яка кристально чиста вода була в банці, а перетворилась на противну мутну воду. З річок i озер до нас прийшла чиста вода, а повертається туди дуже брудною. Тому вода в річках та озерах перестала бути чистою. І перед тим як вода надійде знову у водопровід, її треба очистити. Вода без потреби, надходить до каналізації, де перемішується з брудною жижею. Щоб з цієї жижи отримати чисту воду, будуть спецiальнi очисні споруди, які не встигають очищати велику кiлькiсть брудноті води. Вони працюють на межі. Якщо кран залишився відкритим, то не тільки даремно витрачена чиста вода, але й збільшилась кiлькiсть брудної води. Вiдповiдне навантаження на очисні споруди. Поки що водопровідну воду можна пити, але її якість з кожним роком погіршується. З нещільно зачиненого крану витікає дуже багато крапель води за добу це 5 отаких банок води. Ось про що можуть говорити краплі, коли кран не зачинений:
Джерельце всохло, струмок заслаб,
А ми iз крану -
Крап, крап ,крап,
Мiлiють ріки i моря,
Не витрачайте воду
Зря ,зря ,зря,
Лише мине трохи лiт,
Води не стане,
Hi, Hi, Hi.
Звідки надходить вода в дім? Куди повертається вода?
Запам'ятайте, діти, чистої води мало i її треба берегти - не забруднювати. А ще забруднює воду, ми з'ясуємо грі "потрібне - непотрібне".
Я буду загадувати загадки, а ви вiдповiдати. Хто знайде вiдповiдь, пiднiме руку. Будьте уважними.
1. Я в рiчцi. Я iржавая. Я порiзала ступню маленької дівчинки, коли вона купалася. Ще я? (бляшанка)
- Вона повинна бути в чистій воді? (Hi)
2. Я дуже хвора. Meні не вистачає кисню для дихання. Meні більше не подобається плавати у цьому озері.
Хто я? (риба)
- Потреба в чистій воді ? (так)
3. Я мокра. У мене поганий запах. Мiй колір зовсім непривабливий. Щодня завод викидає в мене свої відходи. Це я. ( Брудна вода )
- Вона нам не треба.
4. Я в рiчцi. Я склянка, прозора, з дуже гострими краями. Я порiзала руку хлопчика, який вчився плавати .- Це я? (Розбита пляшка)
- Вона повинна бути в чистій воді? - (Hi)
Я мокра. Я потрібна всім живим істотам. Уci рослини, тварини, люди умруть без мене. - Це я ?- (Чиста вода)
Нам потрібна чиста вода. Тому ми не повинні її забруднювати. - Послухайте, як про це розповідається у віршику:
Чи ми з природою єдині,
Чи вірно спрямували крок?
Ми кожну річку i ставок
Вiд лиха зберегти повинні!
Включаю музику.
Вставайте зi стільчиків. Хай за вікном у нас зима, тріскучий мороз, а ми уявимо, що зараз, в групі у нас весна, а ви лiсовi струмочки.
На моє слово "Струмочки ", ви утворюєте два струмочки i течете по лiсi, не наштовхуєтесь один на одного, тримаючись за руки. На моє слово "Озеро", ви, струмочки, утворюєте одне велике озеро і повторюєте ру и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.