На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Статья Принцип наочност. Психологя дтей молодшого шкльного вку. Використання наочних посбникв у початковй школ. Перод опанування грамоти. Навички звукового аналзу слв. графчне зображення голосних та приголосних звукв. нтонацйн навички читання.

Информация:

Тип работы: Статья. Предмет: Педагогика. Добавлен: 15.10.2008. Сдан: 2008. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Принцип наочності диктується як особливостями психології дітей молодшого шкільного віку, так і всім комплексом навчально - виховних завдань на уроках. Ефективність її застосування забезпечує активізацію різних органів чуття. Тому вона має бути настільки різноманітною, щоб на основі слухових, здорових і моторних відчуттів викликати в учнів яскраві враження. Тому моїм життєвим кредом і планом дій як класовода стали слова В. Короленка „Учень - це факел, який потрібно запалити”.
Використання наочних посібників у початковій школі як за кількістю так і за формою різне. Практика показує, що класовод не повинен задовольнитися тим, що вихованець лише пасивно слухає його, - ефективність навчання в такому разі буде мінімальною. Засвоєння нових знань та вмінь має спиратися на активну діяльність самого учня.
Так, працюючи з дітьми 6-річного віку, вчителі повинні чітко знати, що відмінною рисою шестирічної дитини є активна пізнавальна діяльність. У цьому віці у дітей наочно - дійове мислення і дитина знаходить відповіді на запитання „Чому?” і „Як?” тільки в результаті виконання відповідних практичних дій з предметами. Тому головним в процесі навчання дітей даного віку є практичний метод навчання. Цей метод дає можливість повніше і глибше зрозуміти учнями матеріал в процесі багаторазового повторення практичних дій.
Тому вчителеві треба вміло поєднувати наочність з індивідуальним дидактичним матеріалом.
Практика довела, що пояснення вчителя при використанні навіть найрізноманітнішого наочного матеріалу не дасть позитивного результату, якщо все, що робиться біля дошки, кожен учень не проробить на своєму робочому місці. З цієї метою я разом з батьками виготовила індивідуальні наочні посібники. Це і „віяло” з нумераційним рядом чисел, набір лічильного матеріалу, набір геометричного матеріалу, набір фішок для звукового аналізу слів.
Наочність допомагає вчителеві перевіряти і закріплювати вивчений матеріал та пояснювати новий матеріал, створюючи на уроці атмосферу захопленості і емоційного піднесення. Учитель вводить наочність в ході занять таким чином, щоб у складний момент допомогти школярам краще збагнути і запам'ятати певне правило чи положення, усвідомити його практичну потребу чи закономірність.
Період опанування грамоти один з найважливіших і найвідповідальніших у житті дитини, у розвитку її мислення та мовлення, пізнанні та осягненні навколишнього світу, загалом у формуванні особистості кожного учня. У шестиліток переважають емоції, образне уявлення та сприйняття речей. Скажімо, для них велику роль в опануванні слова відіграє графічне зображення речень. Класовод пропонує і діти охоче позначають початок речення вертикальною рискою, а кожне слово - окремою горизонтальною лінією. В кінці речення ставимо крапку, і тільки тоді можна розпочинати нове речення. Школярі звертають увагу на те, що кількість ліній у реченні точно відповідає кількості слів.
Наприклад : Настала весела весна.
|_____ _____ ____ .
Опановуючи навички звукового аналізу слів, учні ділять слова на склади, будують відповідні моделі. Перед цим вихованці ознайомилися з голосними та приголосними звуками, твердими та м'якими приголосними, пробували самостійно абстрагувати звуки, базуючись на їх класифікації. А починали з простого позначення звука „віконцем“ у рамці - скільки звуків у слові, стільки й „віконець”.
Тримаючи рамку з чотирма „віконцями”, звертаюся до учнів:
- Дітки, послухайте слово „сова”. Промовте його самі і послухайте перший звук. Школярі протяжно вимовляють звук (с), далі швидко веду указкою по решті „віконець” і запитую :
- Який перший звук ? А тепер послухаємо другий (затримую указку на другому „віконці”).
Учні повторюють слово „сова”, протяжно вимовляючи звук (о).
Так діти слухають усі чотири звуки у слові, щоразу вимовляючи його цілком. У підсумку визначаємо, що звуків у слові „сова “ - 4.
Для зіставлення кількості букв та звуків знову можна використовувати рамки з певною кількістю „віконець”.
Наступний етап - графічне зображення голосних та приголосних звуків. Перший з них зображений на картці - квадратику з магнітом на зворотному боці чорним кружечком. У дитини він асоціюється з вільним струменем видихуваного повітря через рот. Одна рисочка у квадратику символізуватиме перепону на шляху того струменя, а дві рисочки - сильну, ніби подвійну перешкоду, що виникає при вимові м'якого приголосного порівняно з твердим.
Орієнтуючись на звукові моделі складів і слів, першокласники роблять їх частковий або повний аналіз.
П Е НЬ К И
Навчаючи учнів зливати звуки у склади, користуюся не лише таблицею готових складів, а й таким наочним посібником як планка з оргскла. На дошці у вертикальному положенні прикріплюю цю планку, де записані вивчені літери, що позначають голосні звуки.
Букви розташовані за порядком їх опанування. Беру картку, наприклад, з літерою Н, приєдную спершу до а, що на планці, пропоную прочитати утворений склад на, потім - до о (склад но) і т.д. Цей же посібник можна використовувати і для закріплення вміння читати склади - злиття з іншими літерами, що позначають приголосний.
Корисним дидактичним матеріалом є таблиці зі збігом кількох приголосних та голосного : ППГ, ПППГ ( на зразок сл - сло, бр - бро, кн. - кни, спр - спра, стр - стра), що полегшує шестиліткам читання.
З метою полегшення запам'ятовування і вміння характеризувати звуки виготовила такий наочний посібник, як „Звукові села“, „Голосне село”, „Дзвінке село”, „Глухе село”, „Німе село “(6). Цей посібник постійно знаходився перед очима дітей і ефективно допомагав аналізувати звуки до повного їх запам'ятовування.
Щоб навчитися писати великі та малі букви, я використовувала виготовлені власноруч таблиці серії „Азбука в картинках“. Такі таблиці дають можливість за допомогою яскравої ілюстрації відтворювати в пам'яті дитини назви відповідних букв. Таблиця використовується також і на письмі. Вона знаходиться в куточку „Сьогодні на уроці” і таким чином, учні добре запам'ятовують букву, яка вивчалася. В процесі роботи я прийшла до висновку, що один і той же посібник можна використовувати в різних іграх на різних уроках. Так, працюючи з первачками, з'явилися такі універсальні посібники як „Казковий будиночок”, „Кубики”, „Потяг”, „Електровікторина” та інші. Детальніше розповім про деякі з них. Під час навчання грамоти такий наочний посібник як „Казковий будиночок”, значною мірою допомагає вчителеві у роботі.
Так за допомогою цього наочного посібника діти з великим інтересом працюють над значенням слів, що не лише збагачує словник дитини, але й допомагає засвоїти те, що слово - це назва предмету. З цією метою проводяться ігри „Знайди зайвого мешканця”, „Засели весь будиночок”, „Назви одним словом” полягає в слідуючому. У віконечках виставлені малюнки із зображенням предметів, які об'єднані однією темою. Мешканцями будинку можуть бути свійські і дикі тварини, іграшки, посуд, їжа, меблі і т.д. Діти повинні вірно назвати не лише предмети, а й дібрати одне спільне слово, яке їх визначає. Гра поступово ускладнюється. Учням пропоную знайти „зайвого мешканця” і серед запропонованих карток знайти „потрібного мешканця”, вставити її у пусте віконечко. І знову ж таки на цьому не зупиняємось, ускладнивши завдання. Пропоную розділити слова : картопля, буряк, полуниця, яблуко, груша, лимон на три тематичні групи: фрукти, овочі, ягоди. Діти поселяють слова на три поверхи.
Велику допомогу надає „Будиночок” у проведенні вправ на розвиток фонематичного слуху, удосконаленню вмінь учнів поділяти слова на склади. В цьому випадку доцільно провести гру „Розсели по поверхах”. Вона полягає в тому, щоб діти розставили картки по поверхах у відповідності з кількістю складів у словах. Але, починаючи з першого класу, я ставлю перед собою мету, не лише навчити дітей ділити слова на склади, визначати кількість складів у словах, а й під моїм керівництвом робити перші кроки у доборі споріднених слів. Перед учнями ставлю завдання - змінити одне слово так, щоб у ньому стало не два, а три склади. Якщо діти відразу не розуміють завдання, можна допомогти запитаннями : як лагідно можна назвати звіра? Як назвати дітей цього звіра? ( миша).
Таким чином учні добирають споріднені слова, не знайомлячись з цим граматичним поняттям, і , що не менш важливо, спостерігають за зміною лексичного значення слова.
Аналогічні вправи проводяться з метою визначення кількості звуків і складів. Такі вправи дають можливість розвивати у дітей вміння слухати звуки слова. Таким же чином можна побудувати і роботу над визначенням наголосу, коли учні поєднують у групи слова з наголосом на першому, другому і третьому складах. Допомагає наочний посібник і під час знайомства із звуками і буквами, у формуванні поняття „твердий і м'який приголосний звук”, у вмінні зливати звуки у склади, склади у слова.
Отже, наочний посібник „Казковий будиночок” може бути використаний на будь-якому етапі уроку, в різних іграх з різноманітними цілями. „Відпочити“ на уроці „Казковому будиночку” допомагає „Поїзд”. Цей наочний посібник доцільно використовувати під час закріплення вмінь визначити тематичні групи слів, виділяти в словах звуки, склади, знаходити наголошені звуки.
Подобається дітям працювати з „Кубиками”. Це великі демонстраційні кубики, які використовуються на уроках навчання грамоти з різноманітною навчальною метою. Використовуючи кубики так само, як і будиночок і поїзд, можна організувати роботу для вправ у визначенні складів, у виділенні звуків із слова у вірному визначенні наголосу.
Як і більшість колег, я також використовую прийом присутності на уроці казкових героїв: Незнайки, Буратіно, лікаря Айболита та інших, які з'являються на урок з різноманітними цікавими завданнями для учнів. Це здійснює атмосферу емоційного піднесення, що підвищує ефективність даного уроку. На уроках часто з'являється лікар Айболить, який звертається до дітей з проханням вилікувати хворих звірів, а хвороба полягає в тому, що звірі розучилися вірно вимовляти свої назви, щось в них змішують. Цю гру я використовую для розвитку фонематичного слуху. Діти уважно слухають слова, які вчитель вимовляє невірно, визначають „діагноз”, тобто визначають, що змінено в слові (звук, злиття, склад, твердий звук замінений м'яким, глухий на дзвінкий і навпаки), потім „лікують” звіра, вірно вимовляючи слово, і розповідають, як „лікували”: додали чи замінили звук, злиття, склад.
На наших уроках з'являються і такі казкові герої, як Самодєлкін, якому необхідно допомогти зібрати гвинтики, Левеня, котрому знаходимо кісточки на обід, Золота рибка і т.д.
Не можна не згадати про такий наочний посібник, як телевізор. В ньому я показую ілюстрації, „демонструю“ фільми ( разом з дітьми), зроблені із старих книжок , які ті озвучують їх вивченими віршами. „Телевізор” використовується і далі на уроках читання під час гри „Диктор телебачення” з метою визначення кращого читача.
Такі наочні посібники допомагають підтримувати інтерес до навчання, що є основною умовою навчання дітей першого класу.
Не менш важлива роль унаочнення і в формуванні початкових математичних уявлень та понять. Провідним розділом курсу математики у 1 класі є „Нумерація чисел першого десятка”. Тут корисним унаочненням стають таблиці „Числа та цифри 1-10” ( мал.. с. 43 , № 7, 91р).
Ліворуч - друкована цифра, праворуч - писемна. На уроках діти поступово ознайомлюються з властивостями натурального ряду чисел, вчаться послідовності від 1 до 10 у прямому та зворотному порядку, називають місце будь-якого числа, не повторюючи всього ряду. На дошці прикріплено довгу смужку з рядом цифр від 1 до 10 зі знаками „плюс” та „мінус”.
на на
Такий посібник незамінний для добору дій у розв'язуванні задач.
При вивченні другого десятка корисним ілюстративним матеріалом служать картки з кількісним позначенням виучуваного числа - кружечками двох кольорів.
Ще ефективнішим, на мій погляд, є посібник „Кубики”.
Це склеєні між собою 10 різнокольорових кубиків, зі зворотного боку смужки - магніти. Окремо виготовлені ще кубики, які можна додавати другим (верхнім) рядом.
Ефективним є посібник при опануванні теми „Письмова нумерація чисел 11 - 20” - „Телевізор”.
Цифри, що позначають десяток, червоного кольору, окремі одиниці - синього. У кожного учня є свій телевізор. Завдання може бути довільним, скажімо, покласти на парті десяток червоних квадратиків та 2 синіх. Яке число одержали? Позначити його на „телевізорі”. Діти роблять це залюбки і краще запам'ятовують дії та результат.
Велику увагу я приділяю вправам на засвоєння складу числа. Для цього користуюся такими таблицями. Наприклад, склад числа 8.
7
1
6
2
5
3
4
4
3
5
2
6
1
7
Подібну таблицю застосовую і для з'ясування взаємозв'язку додавання та віднімання, для знаходження невідомого доданку.
Починаючи з 1 класу, діти отримують перші уявлення про геометричні фігури - точка, пряма лінія, відрізок, крива, круг, прямокутник, квадрат, трикутник, п'ятикутник, шестикутник. Для цього в кожного учня на парті є пенал з різноманітними фігурами, цифрами, знаками.
Для постійного зв'язку „учень - учитель” використовую „світлофор”. Скажімо, при перевірці самостійно розв'язаних задач, прикладів, якщо діти згоджуються з відповіддю товариша, то показують зелений сигнал „світлофора”, якщо ні - червоний.
Звичайно, не можна не сказати про такий наочний посібник, як набірне полотно. Воно використовується для демонстрування трафаретів, малюнків, карток із зображенням різних предметів, цифр тощо. Необхідний на уроці математики такий наочний посібник, як віяло, за допомогою якого здійснюється взаємозв'язок „учень” - „вчителю”. Користуючись віялом можна виконувати завдання типу:
а) покажіть картку, на якій написано число, що є відповіддю до даного прикладу;
б) покажіть число, яке більше (менше) від числа..;
в) покажіть парні (непарні) числа і т.д.
Віяло можна використовувати і під час читання віршів, загадок, де зустрічаються числа. Картки можуть також використовуватися як сигнальні.
Різні види наочності мають забезпечувати поступовий перехід від предметно - образного сприймання явищ і фактів до їх формального вираження в моделях, схемах і таблицях. Так, працюючи в 3 класі, використовую наочні посібники, які сприяють узагальненню знань учнів з математики. Важко написати про всі посібники. Перш за все це такі таблиці як: „Особливі випадки додавання і віднімання”, „Дія множення”, „Знаходження невідомого множника”, „Дія ділення“, „Знаходження невідомого діленого, дільника” та інші. Зупинюсь лише на тих, де доводиться більше звертати уваги зі сторони учнів
Перед очима учнів до повного її запам'ятовування, знаходиться в „Довіднику” таблиця „Особливі випадки дії множення і ділення”.
а*1=а
0*1=0
7*1=7
0*6=0
1*а=а
а*0=0
1*7=7
6*0=0
а:1=а
0:а=0
7:1=7
0:6=0
а:а=1
7:7=1
Цей наочний посібник дає можливість не допускати помилок в обчисленні під час множення і ділення.
Також під час вивчення порядку дій у прикладах на 2 та 3 дії використовую таблицю :
Краще засвоїти частину від числа та число за його частиною допомагають ось такі наочні посібники.
Внаслідок їх детального опрацювання, учні безпомилково розв'язують задачі.
Під час вивчення дробів діти користуються таблицею :
Ознайомлюючи учнів з нумерацією трицифрових чисел, незамінним демонстраційним посібником є класна рахівниця. На ній зручно пояснити, наприклад, що кожне наступне число утворюється з попереднього додаванням до нього одиниці або віднімання одиниці від наступного числа. Під час ознайомлення учнів з новими числами на рахівниці можна виконувати велику кількість практичних вправ: відкладати відповідну кількість кісточок, збільшувати або зменшувати числа на кілька одиниць, порівнювати числа, зображувати склад числа, розкладати його на розрядні доданки.
Допомагає засвоїти нові поняття і терміни: розряди, класи, сума розрядних одиниць такий ще наочний посібник, як таблиця розрядів і класів.
Як показує практика, школярі з великими труднощами засвоюють перетворення іменованих чисел. Тому для кращого засвоєння одиниць маси, довжини площі, та часу користуюся відповідними таблицями.
Звичайно, виготовлення таких таблиць займає багато часу, але якщо вони вже є, то служать довгий час.
Що стосується розв'язування задач, то тут теж слід вміло користуватися схемами, малюнками чи коротким записом умови задачі, які можна оформити у вигляді книжки - розгортки або таблиці. Так довелося виготовити таблиці на теми: „Прості задачі, які розв'язуються дією додавання”, „Прості задачі, які розв'язуються дією віднімання”. Наприклад :
1.
2.
Можна намалювати ілюстрацію до задачі. Але будь - яка ілюстрація тільки тоді допоможе учням знайти розв'язок , коли її виконують самі діти. Бо тільки у цьому разі вони аналізуватимуть задачу самостійно. Отже, треба вчити учнів виконувати ілюстрації. Ознайомлюючи учнів із задачами нового виду, навчаю їх коротко записувати задачу. Отже, використання схем, таблиць та короткого запису допомагає учням у розв'язуванні задач.
Велика кількість наочних посібників використовується під час усної лічби, якій у початкових класах приділяється багато уваги. Це зумовлено необхідністю озброїти дітей практичними навичками лічби, потрібними їм у житті, а також допомогти дітям глибше зрозуміти суть математичних обчислень. Успіх обчислень значною мірою залежить від того, чи багато учні числа, над якими виконують дії. Якщо учні сприймають числові дані на слух, вони повинні тримати числа в пам'яті, а це ускладнює обчислення. Найкраще виконувати усні обчислення за допомогою наочних посібників. Це такі, як динамічна таблиця, цікаві квадрати, картки із зображенням чисел, смужки з числами, таблиці для складання задач, ігри: „Естафета”, „Влучний рибалка”, „Кругові приклади”, „Увімкни світло “, таблиці для усної лічби. Ось деякі з них.
Різні види наочності, що використовуються на уроках математики, сприяють активізації навчання, розвиває в учнів інтерес до предмета. Але при цьому слід пам'ятати: надмірне використання на уроках математики наочності стримує формування розумових операцій узагальнення, абстрагування тощо.
Кожен урок читання розпочинаю з вправ для розвитку й контролю дихання, дикції та голосу, розширення читацького поля зору. Наприклад:
Спочатку учні читають прислів'я на одному мовному видиху. Після короткого видиху - паузи - вдиху читають прислів'я повністю і повторюють 2-3 рази:
Осінь усьому рахунок веде
Осінь іде й за собою - дощ веде.
Після цього працюю зі складовою таблицею № 2. Спочатку показую зразок читання складів із буквою „н”: на - ан, ня - ян, ну - ун, ню - юн, не - ен, нє - єн, ні - ін, ін; на, ня, ну, ню, не, нє, ні; ан, ян, ун, юн, ен, єн, ін, їн. Вчитель може керувати темпом читання (нормально, швидше, швидко, повільно, повільніше, швидше).
Інші таблиці можуть бути на великих аркушах і використовуватися на будь-якому етапі уроку.
Для вироблення інтонаційних навичок читання пропоную школярам читати прислів'я, скоромовки, вірші, використовуючи азбуку почуттів (малюнки гномів, які показують різний настрій):
Міміка гномів допоможе учням вибрати правильний тон читання. Наприклад опрацьовуючи вірш Т.Г. Шевченка “ Минає літо” виразно читаю вірш, запитую, який настрій виникає в учнів після його прослуховування. Учні можуть керуватися “гномиками” або таблицею вираження почуттів. Така таблиця виготовлена на великому аркуші паперу.
Таблиця вираження почуттів
Радість
Смуток
Сум
Жаль
Гнів
Сором
Біль
Страх
Повага
Задоволення
Захоплення
Співчуття
Обурення
Гордість
Ніжність
Тривога
Протест
Лагідність
Незадоволення
Здивування
Вдячність
Розчарування
Заздрощі
Зневага
Життєрадісність
Віра (в..)
Любов ( до..)
Таблиці для вироблення інтонаційних навичок читання також необхідні, тому що діти навчившись читати, і нарощуючи темп читання, не звертають уваги на виразність, інтонацію читання.
З цією метою виготовила ось таку таблицю.
Таблиця для вироблення інтонаційних навичок читання
Темп читання Тон читання :
спокійний схвильований
нормальний роздратований
повільний переляканий
швидкий радісний
помірний добрий
сповільнений дружній
захоплений
Гучність голосу ніжний
звичайно спокійний
тихіше, ніж звичайно розповідний
голосніше, ніж звичайно офіційний
голосно байдужий
дуже голосно впевнений
крик грубий
тихо злий
дуже тихо
пошепки
Так, опрацьовуючи пісню „Ходить гарбуз по огороду” вчитель запитує в учнів
- Який настрій пісні? ( Вона весела, жартівлива).
- У якому темпі потрібно її читати (У нормальному, пришвидшеному)
- Яким тоном потрібно читати слова автора? Дійових осіб?
(Слова автора потрібно читати розповідним тоном; слова гарбуза - добрим, інших овочів - радісним, захопленим тоном).
Давати відповіді на запитання учням допомагає звичайно, таблиця, яку з часом вони запам'ятовують і майже до неї не зверта и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.