Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Урок як основна форма занять. Ознайомлення з елементами органзацї прац виробництва. Розвиток якостей особистост, як потрбн для успшної участ в трудових процесах. Органзаця та обладнання шкльних майстерень як важлива педагогчна умова.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 24.10.2010. Сдан: 2010. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Зміст

Вступ

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

1.1 Урок як основна форма занять

1.2 Ознайомлення з елементами організації праці і виробництва

1.3 Розвиток якостей особистості, які потрібні для успішної участі в трудових процесах

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОБЛАДНАННЯ ШКІЛЬНИХ МАЙСТЕРЕНЬ ЯК ВАЖЛИВА ПЕДАГОГІЧНА УМОВА

2.1 Характеристика приміщень і обладнання

2.2 Санітарно-гігієнічні вимоги і режим роботи в шкільних майстернях

2.3 Планування і облік у навчальних майстернях

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність. Становлення загальноосвітньої школи як базової ланки у системі безперервної освіти пред'являє нові вимоги до знань, зокрема в забезпеченні їх узагальненості й системності. Важливо домогтися не стільки запам'ятовування конкретних відомостей, скільки досягти усвідомлення загальних закономірностей, виробити в учнів здатність вводити нові знання в систему раніше засвоєного, сформувати уміння пізнавальної діяльності на рівні їхнього вільного практичного застосування.

Реалізація названих завдань вимагає значного розширення сфери, урізноманітнення видів та зміни характеру навчальної діяльності школярів, яка має стати більш творчою, самостійною, позбавленою постійної дріб'язкової опіки з боку вчителя.

Успіх діяльності учні на уроці залежить від уміння вчителя створити необхідні умови для її реалізації.

Об`єкт дослідження - психолого-педагогічні умови організації уроку.

Предмет дослідження - сучасний урок з трудового навчання.

Мета дослідження - проаналізувати психолого-педагогічні умови організації уроку з трудового навчання.

Основними завданнями дослідження є:

- проаналізувати особливості організації уроку з трудового навчання;

- розглянути організацію роботи та обладнання в шкільних майстернях як необхідну педагогічну умову уроку.

При виконанні даної роботи для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: збір та аналіз наукової і науково-методичної літератури; узагальнення.

РОЗДІЛ 1 ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАНЯТЬ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

1.1. Урок як основна форма занять

Організація трудового навчання характеризується формою навчальної роботи (урок, виробнича практика, гурткові заняття та ін.); формою організації роботи учнів (фронтальна або групова, бригадна або ланкова, чи індивідуальна, за розподілом праці); формою організації навчання (групова, коли навчання проводиться в складі групи учнів, і індивідуальна, коли навчання проводиться окремо з кожним учнем) [16].

Урок як основна форма навчальної роботи в шкільних майстернях маг деякі особливості порівняно з уроками з інших навчальних предметів, а саме:

Центральне місце на такому уроці займає практична робота учнів, яку доцільно проводити заняття подвійними уроками. 45-хвилинний урок незручний, бо безпосередньо на практичну роботу учнів залишається мало часу. За 90 хв. учні встигають виконати певне трудове завдання, що дає їм моральне задоволення, а вчитель може оцінити результати роботи.

Практична робота учнів будується на базі продуктивної праці. Це дещо ускладнює організацію навчального процесу. Доводиться вдаватися не тільки до фронтальної, а й до ланкової, а інколи й до індивідуальної форми організації роботи учнів. Разом з тим продуктивний характер праці створити необмежені можливості для підвищення активності учнів на уроці, бо в руках учителя буде новий важливий засіб організації учнів на виконання навчальних завдань. Брати участь у створенні корисних речей цікаво для підлітків. В ім'я цього вони охоче вивчають теорію, тим більше, що відразу ж застосовують її на практиці. Спираючись на природне прагнення учнів створювати корисні речі своїми руками, вчитель праці спрямовує навчальний процес відповідно до програми.

На заняттях у майстернях учні працюють різним різальним інструментом, обробляють матеріали на верстатах. Тому особливістю уроку є те, що він потребує спеціальної підготовки з безпеки праці.

До уроку ставлять такі специфічні вимоги:

Чіткість дидактичної мети. На кожному уроці, як правило, розв'язуються дидактичні завдання, одне з яких є провідним. Так, на заняттях у майстернях учні набувають певних знань, умінь та навичок, розвивають свої здібності до технічної творчості та ін. Проте не всі навчальні завдання можуть бути здійснені однаковою мірою на кожному уроці. Це залежить від змісту уроку. Наприклад, на уроках технічного моделювання створюються особливо сприятливі умови для розвитку технічного мислення, просторової уяви та інших якостей, які потрібні для технічної творчості. Звичайно, виготовляючи моделі, учні закріплюють і вдосконалюють набуті раніше вміння і навички, але це ні в якому разі не є основним дидактичним завданням.

Структура уроку, об'єкт виготовлення, методичні засоби все підпорядковане якомусь головному дидактичному завданню, спрямоване на його виконання. Разом з тим не допускається створення таких умов, які заважали б виконанню інших навчальних завдань. Зокрема, можна підібрати таку модель, при виготовленні якої створюються об'єктивні передумови для технічної творчості учнів, проте виготовлення деталей моделі пов'язане з виконанням трудових операцій, якими учні не володіють. Цілком зрозуміло, що така модель не підходить як об'єкт виготовлення на заняттях у майстернях [17].

Можна навести й такий приклад, коли на перший план виходить завдання формувати трудові вміння. Навчання кожної трудової операції починається з того, що учням розповідають про суть операції, інструменти, прийоми роботи та ін. Засвоєння цих знань є обов'язковою умовою оволодіння правильними прийомами роботи, але недостатньою, бо можна добре знати, як тримати під час роботи зубило і молоток, як наносити удари, і разом з тим не вміти цього робити. Оволодіти знаннями, які потрібні для виконання трудових прийомів, значно простіше, ніж оволодіти самими прийомами. Тому під час вивчення операції увага вчителя зосереджується на перевірці правильності виконання учнями трудових прийомів, що і є в цьому випадку головним дидактичним завданням.

При підготовці до занять учитель праці вирішує, які дидактичні завдання слід вважати головними на уроці, розглядає їх як мету і відповідно до цього будує урок.

Нерозривність освітніх і виховних завдань. Навчання повинно бути виховуючим. Цю вимогу ставлять до всіх навчальних предметів. Учням слід прищепити цілий комплекс позитивних якостей: патріотизм, повагу до старших, чесність і багато інших. Учитель знаходить місце й час, щоб виховувати в учнів ці якості, органічно поєднуючи виховну роботу з навчальною. На заняттях у майстернях створюються особливо сприятливі умови для трудового виховання. Саме тому не можна вважати вдалим такий урок, на якому вчитель не поставив перед собою певного завдання виховного характеру.

Правильний добір навчального матеріалу для кожної частини уроку. Підбираючи навчальний матеріал, треба враховувати такі фактори: мету уроку; знання і вміння, набуті учнями на заняттях; знання учнів з основ наук; фізичний розвиток учнів.

Візьмемо за приклад таку операцію, як розмічання, що застосовується під час обробки деревини, металів, а також при виконанні електромонтажних робіт. З виконанням цієї операції учні зустрічаються вперше в V класі -- площинне розмічання деталей, які мають контур прямокутника. Деталі складнішого контуру розмічають за шаблоном. У VII класі розмічання за допомогою геометричних побудов починає витісняти розмічання за шаблоном. У 8 класі вимоги до розмічання підвищуються в зв'язку з тим, що учні починають вивчати креслення. Шаблон тут застосовується тільки в окремих випадках, а розмічають, як правило, за допомогою геометричних побудов. У IX класі вимоги до розмічання можуть бути знову підвищені в зв'язку з тим, що учні ознайомлюються з такими важливими для цієї операції поняттями: метричними співвідношеннями в трикутнику і колі, тригонометричними функціями гострого кута; вписаними й описаними трикутниками та ін. Як бачимо, добір навчального матеріалу залежить у цьому випадку від попереднього досвіду і знань учнів з основ наук [17].

Розглянемо ще такий приклад. У кожному класі програмою занять у майстернях передбачено виготовлення виробів, що пов'язано з виконаннями комплексних робіт. З класу в клас комплекс розширюється, бо в нього вміщують нові операції. Співвідношення обсягу роботи, що припадає на кожну операцію, треба регулювати, враховуючи фізичний розвиток учнів. Так, у VII класі вони вивчають рубання металів. Ця операція досить трудомістка, тому, вміщуючи її в комплексні роботи, треба: 1) підбирати матеріал (товщину листа), виходячи з фізичних можливостей учнів: 2) на операцію рубання відводити не більше, як 25 % усього часу виготовлення виробу.

Нарешті, зміст навчального матеріалу може визначатися метою уроку. Проводячи підсумкове заняття в будь-якому класі, вчитель може поставити перед собою якусь мету залежно від фактичного становища. Якщо учні робили типові помилки у виконанні трудових прийомів, то на підсумковому занятті можна проаналізувати хиби в роботі, щоб не повторювати їх у майбутньому. На підсумковому занятті може стояти й така мета, як узагальнення знань учнів, виявлення спільного в різних прийомах обробки деревини і металів. Очевидно, в першому і другому випадках навчальний матеріал підбиратимуть по-різному.

Доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку. Мети уроку вчитель не зможе досягти, не поєднуючи різні методи і прийоми роботи. Основою уроку в майстернях є самостійна робота учнів, яка починається з того, що вони ознайомлюються з завданнями, продумують, в якій послідовності і з застосуванням яких інструментів та пристроїв його треба виконувати. Звичайно, вчитель може сам дати вичерпне інструктування. Але тоді порушуватиметься вимога про доцільний добір методів навчання, бо практична робота, якщо вона не пов'язана з розумовою діяльністю, не відповідає завданням трудового політехнічного навчання. Особливо цінною в дидактичному відношенні є така самостійна робота учнів, у якій є елементи творчості [16].

У самостійній роботі учнів доцільно застосовувати такі методи навчання: вправи, застосування знань на практиці, творчу роботу. Крім того, під час самостійної роботи вчитель перевіряє знання, уміння і навички учнів.

Для викладу нового матеріалу використовують такі методи навчання: інструктування, пояснення, бесіду. І тут багато залежить від умілого поєднання методів. Так, бесіда більшою мірою активізує учнів, ніж пояснення. Тому в тих випадках, коли в процесі викладу нового матеріалу можна спиратися на деякі знання і вміння учнів, слід застосовувати бесіду.

Для заключної частини уроку характерне застосування таких методів навчання, як бесіда, пояснення, перевірка знань, умінь і навичок.

Колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня. Встановилося чотири основні форми організації праці учнів: фронтальна, ланкова, індивідуальна та з розподілом праці. До оцінки кожної з них треба підходити з двох поглядів. По-перше, як вона сприяє формуванню вмінь і навичок, набуванню знань; по-друге, яка з них дає можливість створити повніше, чіткіше уявлення про організацію праці на сучасних промислових підприємствах.

Фронтальна форма організації праці полягає в тому, що всі учні виконують однакові завдання. Завдяки цьому вчитель може керувати одночасно роботою всієї групи, застосовуючи групове інструктування, колективне обговорення помилок та ін. Як бачимо, методичне керівництво навчальним процесом при фронтальній організації роботи полегшується, проте виникають і окремі труднощі.

Наприклад, не завжди вдається забезпечити всіх учнів однаковими завданнями через відсутність матеріалів; фронтальність порушується в результаті неоднакового темпу роботи учнів. Головною хибою є те, що між учнями не встановлюються виробничі зв'язки, бо кожний виконує від початку до кінця роботу сам. Це, з одного боку, призводить до того, що знижуються можливості формування колективу, а з другого -- в учнів створюється неправильне уявлення про характер поділу праці на сучасних підприємствах, де у виготовленні продукції бере участь цілий колектив. Фронтальна форма організації занять застосовується головним чином у V-VІ класах під час вивчення операцій обробки деревини і металів [5].

Суть ланкової форми організації роботи полягає в тому, що групу поділяють на ланки по 3 -- 4 особи, кожна з яких виконує своє завдання. Наприклад, при моделюванні, як правило, не потрібна велика кількість однакових виробів, тому кожній ланці дають окреме завдання.

При виконанні замовлень виробничих підприємств кількість виробів може бути значною. Тоді доцільно поділити весь технологічний процес виготовлення виробу на окремі частини і доручити виконання їх різним ланкам. При цьому в ланці всю роботу з виготовлення моделі розподіляють між учнями, бо кожний дістає завдання виготовити певну деталь. Це буде форма організації роботи учнів з розподілом праці. Так досягається певна аналогія до організації праці в умовах виробництва.

Як бачимо, при ланковій формі організації занять ускладнюється методичне керівництво навчальним процесом, бо вчителеві доводиться здійснювати одночасно контроль за виконанням різних робіт. Щоб полегшити контроль, використовують письмові інструкції, які розробляють для кожної ланки окремо. Вони містять досить докладні вказівки щодо самостійної роботи учнів. Ланкова форма організації занять має й певні переваги. В учнів створюється правильне уявлення про сучасну організацію праці робітників на виробництві. Крім того, стає можливим виготовлення складніших виробів, завдяки чому підвищується зацікавленість учнів роботою.

Ланкову форму організації роботи застосовують при закріпленні раніше засвоєних умінь, при моделюванні, а також у тих випадках, коли фронтальність роботи не може бути забезпечена в зв'язку з недостатністю устаткування (наприклад, при роботі на деревообробних і металорізальних верстатах) [5].

Індивідуальну форму організації праці, яка полягає в тому, що всі учні виконують різні роботи, застосовують порівняно рідко. Пояснюється це тим, що в таких умовах важко здійснювати методичне керівництво навчальним процесом, а також дуже важко забезпечити потрібні матеріали. Індивідуальну форму організації занять застосовують головним чином для роботи з сильними і слабкими учнями, які за темпами роботи і її результатами різко відрізняються від своїх товаришів. До таких учнів потрібний індивідуальний підхід. Сильним учням дають складніші завдання, щоб у них не зникав інтерес до роботи і вони були повністю завантажені. Слабким учням, навпаки, дають простіші завдання, враховуючи ті причини, якими зумовлене відставання їх у навчанні (пропуски занять у зв'язку з хворобою, слабкіший фізичний розвиток та ін.).

Організаційна чіткість уроку. Кожний урок повинен бути чітким щодо організації його проведення. Особливістю уроку в майстернях є те, що це здебільшого урок продуктивної праці учнів.

В умовах виробництва ефективнішою вважається та організація праці, яка за інших однакових умов забезпечує максимальне використання робітника щодо його основного призначення. Простої робітника з різних причин (відсутність заготовок та інструментів, поломка устаткування та ін.) свідчать насамперед про хиби в організації праці. З цього слід виходити і в оцінці організаційної чіткості уроку в майстернях.

Щоб забезпечити безперервну роботу учнів, учитель стежить насамперед за станом устаткування, бо несправність його під час роботи в умовах навчальних майстерень означає невиконання навчальної програми.

Організаційна чіткість забезпечується також безперервним постачанням майстерні всім потрібним матеріалом та інструментом у таких кількостях, щоб увесь час був деякий запас [17].

Для раціонального використання навчального часу дуже важливо організувати зберігання і видачу інструментів та заготовок.

Велике значення для організаційної чіткості уроку має також планування вчителем навчального процесу. Так, з досвіду попередніх років учитель знає, які помилки роблять учні в тій чи іншій операції. Ураховуючи це, він планує проведення поточних інструктувань, не чекаючи, поки будуть допущені помилки.

Технічна документація, якою учні користуються в майстернях, також впливає на організаційну чіткість уроку; якщо рисунки, технологічні карти, інструкції складено зрозуміло, доступно, то учні працюють з успіхом самостійно. Коли цього немає, вони звертаються по допомогу один до одного, до вчителя, ходять під час роботи, відвертаючи увагу багатьох учнів від виконання своїх завдань.

Продуктивний характер праці учнів. Заняття в майстернях будуються на основі продуктивної праці. Продуктивним називається такий вид суспільно корисної праці, у процесі якого створюються матеріальні цінності (незалежно від способу їхньої реалізації"). Тому продуктивною буде й оплачувана праця, пов'язана з виконанням замовлень підприємства; виготовлення іграшок для підшефного дитячого садка, оздоблення шкільних кабінетів та ін. Для трудового навчання всі ці види діяльності однаковою мірою бажані, бо всі вони сприяють трудовому вихованню. Якщо оплачувана праця дає змогу розкрити перед учнями принцип матеріальної зацікавленості в результаті своєї діяльності, то на неоплачуваній праці можна ознайомити учнів із суттю роботи на громадських засадах і її значенням для нашого суспільства.

Звичайно, бувають винятки. Наприклад, при вивченні елементів машинознавства (особливо при виконанні електромонтажних робіт) практично неможливо організувати заняття на базі продуктивної праці, тому діяльність учнів має в цих випадках навчальний характер (складання і розбирання механізмів, монтаж електричних схем на панелях та ін.). В інших випадках учитель вживає всіх заходів, щоб дістати замовлення, роз'яснює учням, для кого і для чого вони виконують певну роботу. Усвідомлення того, що робота, яку вони виконують, дає користь суспільству, створює передумови для формування в учнів позитивного ставлення до праці. Досвід показує, що при цьому в учнів значно зростає зацікавленість роботою. Створюються сприятливі умови для організації виробничого змагання. Прагнучи підвищити продуктивність праці, учні намагаються внести вдосконалення в технологію виготовлення продукції, раціональніше організувати свою працю та ін.

Проте продуктивна праця не є самоціллю, вона підпорядковується навчальним завданням. Тому не можна включати учнів у виготовлення будь-якої продукції, не враховуючи зміст навчальної програми. Праця повинна бути продуктивною за своїм характером і, разом з тим, відповідати за змістом навчальній програмі [17].

Створення умов для безпечної роботи учнів. На заняттях у майстерних учні працюють різним різальним інструментом, обробляють матеріали на верстатах, монтують електричні схеми. При цьому можливі випадки травмування, якщо не дотримуватися правил безпеки. Тому створення умов безпечної роботи учнів є однією з основних вимог до уроку в майстернях. Досвід показує, що там, де вчитель приділяє достатню увагу правилам безпеки, пильнує, щоб учні дотримувалися цих правил, не буває нещасних випадків.

Для створення умов безпечної праці вчитель суворо вимагає від учнів дотримання правил безпеки, а також усуває все, що може спричинити порушення цих правил. Наприклад, учні знають, що не можна користуватися молотком, якщо він злітає з ручки, користуватися зубилом, якщо на його бойку є тріщина.

У майстерні мають бути таблиці з правил безпеки, аптечка і куток протипожежної безпеки.

При подачі нового матеріалу вчитель роз'яснює правила безпеки, пов'язані з роботою над цим матеріалом, демонструє прийоми виконання їх, а потім перевіряє, як учні ці прийоми засвоїли.

Під час уроку вчитель пильнує, щоб учні дотримувалися правил безпеки, а коли помічає порушення, проводить поточне індивідуальне або групове інструктування, аналізує допущені порушення і суворо попереджає учнів про потребу усунення їх.

Підбиваючи підсумки роботи, оцінюючи вироби учнів, учитель не забуває зауважити кожному з них, які допускалися порушення правил безпеки. Таким чином, турбота про дотримання правил техніки безпеки пронизує весь урок, включаючи й підготовку до нього. Учителеві доцільно фіксувати випадки травмування в окремому зошиті для того, щоб проаналізувати їх і відповідні заходи безпеки [22].

На заняттях у майстернях поряд з уроком застосовують і інші форми навчальної роботи.

З відстаючими учнями проводять додаткові заняття, на яких учитель допомагає їм засвоїти складний прийом роботи, зрозуміти складне теоретичне питання. Додаткові заняття проводять інколи в зв'язку з недостатністю устаткування. Так, у майстернях, як правило, немає достатньої кількості устаткування для обробки матеріалів на деревообробних і металорізальних верстатах фронтально, тому цю роботу проводять ланками. Отже, вчителеві доводиться здійснювати одночасно методичне керівництво кількома ланками, зайнятими різною роботою. Це досить важко. Тому вчитель проводить додаткові заняття з ланковими, щоб вони могли на уроках допомогти своїм товаришам.

Значне місце на заняттях у майстернях відводиться навчальною програмою таким видам навчальної роботи, як екскурсії на промислові підприємства і навчально-виробнича практика.

1.2 Ознайомлення з елементами організації праці і виробництва

За програмою треба ознайомити учнів з правильною організацією робочого місця. Навчаючись слюсарних, столярних, електромонтажних і верстатних операцій, учні привчаються розміщати інструмент і заготовки так, щоб не гаяти часу на допоміжні прийоми роботи. Внаслідок цього учні усвідомлюють, яке значення має правильна організація робочого місця в умовах сучасного виробництва.

На заняттях у майстернях в учнів формується розуміння таких важливих елементів організації виробництва, як продуктивність праці, поділ праці, режим робочого дня, норма часу та ін. Норма часу є основою планування. Учням розповідають, що норма часу не є чимось незмінним, а залежить від конкретних виробничих умов. Ту саму роботу можна виконати за різний час залежно від устаткування, інструменту, кваліфікації робітника та інших факторів. У цьому учні пересвідчуються, коли порівнюють під час екскурсій роботу в майстернях з роботою на підприємствах.

Велику увагу приділяє програма формуванню в учнів уявлення про продуктивність праці і шляхи її підвищення. Насамперед учні мають можливість порівнювати ручну працю з роботою на універсальних верстатах, а потім роботу на верстатах - з роботою на напівавтоматах і автоматах. Вони також знайомляться з новаторами виробництва і з їхньою роботою, спрямованою на вдосконалення технології виробництва, створення нових пристроїв та інструментів. Нарешті, перед учнями розкривається залежність між продуктивністю праці і організацією виробництва. Особливо показовим є в ньому розумінні поділ праці, бо учні на своєму особистому досвіді пересвідчуються, що при ланковій формі організації праці вдається швидше освоїтися з новою роботою, виконати її якісно і за коротший час, ніж при індивідуальній.

Режим робочого дня в майстернях збігається в основному з режимом робочого дня на промислових підприємствах. Тут діють ті самі правила поведінки, додержуються тих самих правил безпеки. Усе це дає учням правильне й чітке уявлення про режим робочого дня як один з елементів організації праці на підприємстві.

Працюючи в майстернях, учні вступають один з одним і з учителем у виробничі стосунки. Учитель виконує практично роль майстра. Тому учні /її шлються на власному досвіді, як діє перша ланка організаційної структури промислового підприємства. Слід зазначити, що екскурсії, які передбачаються навчальною програмою з технічної праці, мають надзвичайно велике значення пін ознайомлення учнів з основами організації праці і елементами організації виробництва. Ефективність екскурсій залежить насамперед від учителя праці, мою вміння правильно організувати екскурсію, починаючи з вибору об'єктів і вивчаючи обговоренням підсумків з учнями.

1.3 Розвиток якостей особистості, які потрібні для успішної участі в трудових процесах

Для повноцінної участі в трудовому процесі треба бути наполегливим, і спостережливим, уміти себе контролювати, проявляти ініціативу. Треба любити працю, з повагою ставитися до людей праці. Усі перелічені і багато інших і костей треба виробляти в учнів у процесі оволодіння ними трудовими вміннями і технічними знаннями.

Досвід роботи шкіл і спеціальні дослідження показують, що умови для цього є. Наприклад, деякі учні, приходячи вперше до майстерні, почувають себе невпевнено, сумніваються, чи вдасться їм виконати завдання. Буває й навпаки, коли деякі учні проявляють надмірну самовпевненість, яка, правда, швидко зникає. В обох випадках дуже важливо правильно підібрати завдання, щоб вони не були занадто простими (не привели до самовпевненості) і занадто складними. Успішне виконання завдання породжує віру в свої сили, пробуджує інтерес до роботи, який слід підтримувати, поступово ускладнюючи завдання. Завдяки цьому учні привчаються долати труднощі, виробляти у собі наполегливість.

Успішному формуванню піддасться й така якість, як самоконтроль. Учні, як правило, починаючи заняття в майстернях, дуже погано володіють почуттям самоконтролю. З досвіду відомо, наприклад, що досить часто учні V класу, виконуючи завдання за кресленням, не звертають уваги на розміри, а намагаються надати заготовці зовнішньої форми, відповідної тій, що зображена на кресленні. Якщо на кресленні не проставити навмисно деяких розмірів, то багато хто з учнів навіть не помітить цього. Поступово учні пересвідчуються в потребі самоконтролю, привчаються до нього. При правильній організації навчального процесу вже в VI класі учні самостійно перевіряють точність розмірів заготовки на окремих операціях, правильність виконання трудових прийомів.

На заняттях у майстерні в учнів виробляється ініціативність, що ґрунтується на творчому ставленні до праці. Необмежені можливості створюються тут також для виховання в учнів позитивного ставлення до праці. Якщо деякі учні спочатку без будь-якого бажання приходять на заняття, то поступово робота так їх захоплює, що и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.