На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


автореферат Здоров'я дитячого й пдлткового населення. Екологчне й соцальне середовище проживання пдлткв в умовах Донбасу. Порвняльне вивчення травматизму серед рзних вкових контингентв. Розробка оздоровчої та пслятравматичної технологї реаблтацї.

Информация:

Тип работы: автореферат. Предмет: Медицина. Добавлен: 12.03.2009. Сдан: 2009. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ
АГАРКОВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 614.8-053.2(477.60)
ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ, ФАКТОРИ РИЗИКУ Й ЗАХОДИ щодо ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМАТИЗМУ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ УРБАНІЗОВАНОГО РЕГІОНУ

14.01.21 - травматологія та ортопедія
Автореферат дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата медичних наук
Донецьк - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному інституті травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Климовицький Володимир Гарійович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, директор Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії, завідувач кафедри травматології, ортопедії та військово-польової хірургії ФІПО.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Калашніков Андрій Валерійович, Інституту травматології та ортопедії АМН України, керівник науково-організаційного відділу.
доктор медичних наук, професор
Гур'єв Сергій Омелянович, Український НІЩ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України, заступник генерального директора з наукової роботи.
Захист відбудеться «20» червня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.04 в аудиторії Науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 106)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк, проспект Ілліча, 16)
Автореферат розісланий «17» травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доцент А.М. Колесніков
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Здоров'я дитячого й підліткового населення визначає майбутнє держави, подальший економічний, духовний, культурний і науковий рівень розвитку суспільства.
За рівнем розповсюдження серед населення світу, травматизм належить до масових страждань. Травматизм як причина смертності посідає в передових країнах 4-е місце й перше місце серед причин втрати робочих днів. При цьому, нещасні випадки є основною причиною смерті осіб від 1 до 35-40 років. Хворі із травмами дають більше 8% випадків інвалідності й посідають зазвичай 4-е місце в структурі причин інвалідності [Evans R.W., Evans R.I., Carvajal S., 1996; Дворкин А.М., 1968; Выголова О.В., Корольова Л.В., 1995; Шапиро К.И., Мистиславская И.А., 1995; Андреев О.М., Тяжелков А.П., Воловик В.Е., 1996].
Географія травматизму зумовлюється рівнем індустріалізації й урбанізації країн і регіонів. Чим інтенсивніші ці процеси, тим вище травматизм серед усіх вікових груп населення. При цьому, існують соціальні, економічні, виробничі, психологічні, екологічні фактори травматизму.
Особливо схильним до травматизму є дитяче населення. Травматизм серед цього контингенту населення скла- дає більше 22% всієї сукупності нещасних випадків. При цьому найбільша кількість ушкоджень відзначається у віковій групі 8-14 років з активною тенденцією зростання у віці 15-20 років [Jensen O.C., 2000; Тимонов В.Д., 1972; Анджелян Б.О., 1995; Елистратов С.М., 1996; Зильберт А.А., 1994].
В Україні на тлі несприятливої демографічної ситуації зберігаються високі рівні захворюваності підростаючого покоління. Серед різних видів патології молодого покоління зростає травматизм. Травматизм особливо збільшується серед такої перехідної вікової групи як підлітки. Травми виступають однією з провідних причин інвалідності й смертності підлітків. Дуже часто травматизм підлітків набуває рис епідемії. Існують виражені регіональні особливості травматизму підлітків України. Особливо високі показники травматизму підлітків характерні для промислових регіонів, таких як Донбас [Scand J., 1997; Wegman D.H., 1999; Хрущев С.В., 1977; Скворцов С.А., 1987; Климовицкий В. Г., 1993]. Все це зумовлює мету й завдання даної роботи.
Мета дослідження - встановлення закономірностей формування, ключових факторів ризику й розробка технології післятравматичної реабілітації та заходів профілактики різних видів травматизму серед підлітків в умовах урбанізованого регіону.
Задачі дослідження:
1. Вивчення екологічного й соціального середовища проживання підлітків в умовах Донбасу.
2. Вивчення способу життя підлітків.
3. Вивчення динаміки, рівня й структури різних видів травматизму підлітків.
4. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів населення.
5. Вивчення факторів ризику різних видів травматизму підлітків.
6. Вивчення кореляційної й лінійної залежності різних видів травматизму підлітків від факторів ризику різної природи.
7. Розробка оцінних шкал рівня різних видів травматизму.
8. Розробка рангової класифікації факторів ризику різних видів травматизму.
9. Обґрунтування принципів і системи заходів профілактики різних видів травматизму.
10. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації підлітків.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів НДР Донецького національного медичного університету ім. М. Горького й НДІ травматології та ортопедії «Вивчення закономірностей формування здоров'я дитячого й підліткового населення залежно від факторів ризику різної природи й розробка принципів і заходів щодо його охорони в умовах Донбасу» (№ держреєстрації 0195V00641) та «Клініко-епідеміологічні, соціально-психологічні закономірності формування основних видів травматизмуі обгрунтування організаційних методів, принципів функціонування травматологічної служби в умовах індустріального і урбанізовоного регіону» (№ держреєстрації 0105V8714), де дисертант був виконавцем розділу.
Об'єкт дослідження: міські й сільські підлітки, що постійно проживають у Донецькій області у віці 15-17 років.
Предмет дослідження: травматизм підлітків і фактори ризику, що його формують.
Методи дослідження: клінічні, фізіологічні, біохімічні, соціологічні, психологічні, гігієнічні, валеологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів:
Уперше встановлені загальні закономірності динаміки, рівня й структури травматизму на основі довгострокового суцільного вивчення: хвильовий характер, наявність сталих максимумів і мінімумів динаміки, поділ травматизму на 5 статистично вірогідних рівнів (низький, середній, вище за середній, високий, дуже високий), залежність динаміки, рівня й структури травматизму від екологічних і соціальних факторів, психологічної напруги в суспільстві, психо-типологічних особливостей і загального рівня здоров'я підлітків, стійкі рангові рівні в структурі й провідна роль у формуванні рівня травматизму побутових і вуличних травм.
Уперше проведена рангова класифікація ступеня травмонебезпечності факторів ризику побутового, спортивного й вуличного травматизму підлітків.
Уперше встановлений результативний спектр ключових факторів ризику побутового й вуличного травматизму підлітків, що визначають його ріст в умовах урбанізованого регіону.
Уточнено, розширено й прокласифіковано за ступенем травмонебезпечності й результативності перелік факторів ризику спортивного травматизму підлітків.
Уперше встановлені критеріальні величини частоти виникнення різних видів травматизму серед підлітків, розроблені кількісні і якісні його стандарти.
Установлена інгібіторна роль екологічних ксенобіотиків у регенеративних процесах кістково-м'язової системи.
Обґрунтовано комп'ютеризовані клініко-статистичні критерії важкості й клінічної динаміки черепно-мозкових травм.
Створено комп'ютерну програму системного вивчення черепно-мозкового травматизму.
Уперше сформульовані принципи профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону.
Практична значущість отриманих результатів. Створено комп'ютерну програму вивчення травматизму "Комп'ютеризовану програму клініко-статистичного дослідження черепно-мозкової травми" (Методичні рекомендації. Донецьк. 2000 р.)
Розроблено кількісні оцінні шкали травматизму підлітків, створено перелік факторів ризику побутового, вуличного й спортивного травматизму, розроблено багатофункціональну технологію відновлювального лікування та реабілітації, та програму профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону.
Розроблені принципи і методика клініко-епідеміологічних досліджень захворювань та травм на прикладі вивчення черепно-мозкової травми упроваджені у кліничну практику у Донецької міської лікарні №2 «Енергетік»(Акт впровадження від 11.03.2005р.), у Донецькому обласному кліничному теріторіальному медичному об?єднанні (Акт впровадження від 15.03.2005р.),на кафедрі нейрохірургії Донецького Національного медичного універсітету ім. М. Горького (Акт впровадження від 25.03.2005р.), розроблена програма профілактики спортивного та вуличного травматизму підлітків упроваджені у Донецькій обласній санітарно-епідеміологічній станції, відділ гігієни дітей та підліткі(Акт впровадження від 09.02.2007р.)
Особистий внесок здобувача. Разом із науковим керівником, професором, доктором медичних наук Климовицьким В.Г. розроблено мету та завдання дослідження, обговорені висновки. Здобувач провів самостійно клінічні дослідження щодо тяжкості, локалізації й виходів травм; біохімічні дослідження з визначення металів у біологічних середовищах організму підлітків; соціологічні, валеологічні й психофізіологічні дослідження; статистичний аналіз травматизму міських і сільських підлітків; статистичну обробку й аналіз архівних даних екологічного й соціального середовища; проаналізував і прокласифікував фактори ризику побутового, спортивного, виробничого, шкільного, вуличного й транспортного травматизму; брав участь в розробці комп'ютерної програми клініко-статистичного дослідження травми та технології реабілітації, сформулював принципи й розробив програму профілактики травматизму й оцінив ефективність її складових; провів статистичну обробку отриманих результатів. У дисертації не використані ідеї або розробки, які належать співавторам опублікованих робіт.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Бізнес, екологія й здоров'я» (Донецьк, 2001 р.); науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної й профілактичної медицини», присвяченій 70-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького; Міжнародній науково-практичній конференції «Захворювання й порушення суглобів у дітей» (Донецьк, 2005 р.), XIV з'їзді травматологів ортопедів України (Одеса, 2006 р.)
Публікації. Результати дисертації опубліковані в 1 монографії, 7 статтях (наукових виданнях, включених до переліку ВАКу України), 2 тезах (доповіді на конференціях), 1 методичних рекомендаціях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів власного дослідження, висновків, списку літератури й додатка, викладених на 135 сторінках машинописного тексту, містить 51 таблицю й 3 рисунки. Перелік літератури включає 57 українсько- та російськомовних, 29 іноземномовних джерел.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і обсяг досліджень. Травматизм підлітків вивчався в 26 містах і 18 сільських районах Донецької області за останні 15 років. Основні матеріали отримані за останні 8-10 років. Джерелами інформації про травматизм і фактори, що його визначають, слугували результати медичних оглядів (420 осіб), статистичні звіти ЦРЛ, ЦМЛ, зведені статистичні матеріали санепідслужби, Донецького медичного статистичного центру, соціологічні опитування й інтерв'ю старших школярів, учнів ПТУ й технікумів, хворих підлітків травматологічних відділень, міських лікарень і обласної травматологічної лікарні (м. Донецьк). Усього статистичною обробкою охоплено близько 70000 випадків травм. Соціологічним дослідженням охоплено 450 підлітків. Виходи травм оцінювалися за даними клінічних спостережень, медичних оглядів і архівних матеріалів Донецької обласної травматологічної лікарні (252 одиниці).
Тип особи вивчався за допомогою методики Айзенка, за якою встановлювалися екстраверти (емоційний тип) й інтроверти (пасивний тип). Рівень психологічної тривожності підлітків вивчався за методикою Спілберга. Цими дослідженнями охоплені 391 особа. Особливості побутового, спортивного й вуличного травматизму, а також фактори його ризику, вивчалися за даними інтерв'ю вчителів фізкультури, дитячих спортивних тренерів і батьків, актів санітарних обстежень місць занять фізкультурою, дитячих дворових майданчиків, об'єктів вуличної інфраструктури, місць навчальної й виробничої діяльності підлітків, за судово-медичними актами, статистичних даних обласних, районних і міських установ із зайнятості населення. Опитано 150 осіб і проаналізовано 80 одиниць архівних документів.
Рівень здоров'я підлітків визначався за трьома загальноприйнятими групами здоров'я: I-а, II-а, III-я.
Нагромадження металів (свинець, цинк, мідь) в організмі визначалося спектрометричними способами у волоссі та сечі. Обстежено 110 підлітків.
Для вивчення впливу фізико-хімічного стану ран при травмах на швидкість процесів загоєння визначалася рн реакція й співвідношення калію й кальцію в раньовій рідині (вивчено 19 випадків).
Екологічне середовище проживання підліткового населення оцінювалося за архівним даними Донецької санітарно-епідеміологічної служби й гідрометеослужби з характеристикою показників забруднення повітря, ґрунту й води.
Соціальні умови життя визначалися за архівними матеріалами Донецької обласної статистичної служби з розрахунком середньодушового доходу на 1 мешканця за рік, а також питомої ваги мешканців з декількома джерелами доходу й із прожитковим рівнем, нижчим за мінімальний.
Фактори ризику травматизму оцінювалися й ідентифікувалися на основі порівняльного й кореляційного аналізу з розрахунком коефіцієнта відносного ризику й лінійної кореляції. Ступінь значимості й рангове місце факторів ризику травматизму визначалися за величиною коефіцієнту кореляції, силою й спрямованістю зв'язку відповідно з загальноприйнятою в медичній статистиці оцінною шкалою. Статистичний аналіз результатів досліджень травматизму проводився на основі правил варіаційної статистики з розрахунком відносних, середніх величин, їхніх помилок і коефіцієнта вірогідності розходжень Стьюдента, коефіцієнтів кореляції й відносного ризику з використанням комп'ютерних технологій за пакетом прикладних програм статистичного дослідження (Statistics for Windows 6,0; Excel 2003 SP2).
Результати досліджень і їхнє обговорення. Екологічне середовище життєдіяльності підлітків в умовах урбанізованого Донбасу відрізняються вираженими техногенними характеристиками. Повітряне середовище містить широкий спектр шкідливих хімічних речовин представлених насамперед оксидами вуглецю, заліза, фосфору, сірки й азоту, важкими металами (цинк, ртуть, свинець, марганець), неорганічними кислотами, а також фенолом, аміаком і фторидами. Більшість із цих речовин (близько 80%) за середніми багаторічними концентраціями перевищують допустимі рівні в 1,5-3,0 рази. При цьому сумарна концентрація шкідливих хімічних речовин у повітряному середовищі становить 4,3-21,5 мг/м3, а комплексний показник забруднення дорівнює 2,6-15,0, що істотно вище припустимих рівнів. Питна вода характеризується підвищеною й високою жорсткістю, наявністю підвищених концентрацій хлоридів, сульфатів, аміаку, нітратів, заліза, фтору, кальцію й магнію, які часто перевищують ГДК. Питома вага аналізів води з перевищенням ГДК коливається від 1,1±0,1% до 30,8±3,1% і становить в середньому 9,8±1,2% проб, а в сільській місцевості - 24,8%.
Ґрунт населених місць містить широкий спектр хімічних елементів (близько 15 речовин) промислового походження в концентраціях, що перевищують гранично-допустимі концентрації.
Соціальне середовище проживання підлітків характеризується переважно депресивним станом з великою кількістю факторів ризику травматизму соціально-економічного й соціально-психологічного характеру, активною трансформацією умов і способу життя у бік травмонебезпечних форм діяльності й ростом на популяційному рівні психологічної тривожності підлітків, особливо в малих містах.
Травматизм підлітків має хвильову динаміку. При цьому відстань між мінімальними рівнями травматизму становить 4-6 років, а піковими - 8-10 років. Темпи підйому й спаду травматизму дорівнюють 6,1-9,5% випадків/рік при зростанні, і 5,7-9,0% випадків/рік - при зниженні.
У першій половині 90-х років темпи падіння травматизму були більш виражені серед сільських підлітків (-9,0% випадків проти -5,7% випадків/рік серед міських), а темпи падіння в другій половині 90-х років були вище серед міських (-9,5% випадків проти -6,1% випадків/рік серед сільських). Таке розходження темпів росту й спаду травматизму між соціальними групами підлітків сформувало дисинхронізм хронодинаміки, що призвело в середині 90-х років до явища перехрещення динамічних кривих травматизму серед міських і сільських підлітків і закріпило більш високі його рівні серед міських підлітків. Протягом 90-х років виробничий, вуличний і шляхово-транспортний травматизм знижувалися, а спортивний і побутовий - активно підвищувалися. Динаміка виробничого травматизму носила виражений регресивний характер протягом 10 років, що привело до його зниження за цей період в 2,3 рази. При цьому більш сильне падіння травматизму відбулося серед сільських підлітків (в 4,1 рази). Однак, з початку 2000-ого року пішов підйом цього виду травматизму серед підлітків. Такий тип хронодинаміки даного виду травматизму визначений, насамперед, різким зменшенням кількості підлітків, зайнятих у промисловому й сільськогосподарському виробництві в 90-х роках і поступовому збільшенні їх з початком 2000-х років.
Динаміка вуличного й шляхово-транспортного травматизму має схильність до дисинхронних, але однотипних хвилеподібних змін: глибоке одночасне падіння до середини 90-х років, з активним підйомом у другій половині цього десятиліття й повторний спад з початком 2000-х років, але більш ранній з боку вуличного травматизму.
Спортивний травматизм перебував на стабільно зниженому рівні до середини 90-х років, а у другій їхній половині почався активний його підйом із середнім темпом 24,0% випадків на рік, особливо серед сільських підлітків.
Для побутового травматизму властива прогресивна динаміка його підвищення протягом 90-х років із середнім темпом 7,8% випадків на рік, переважно за рахунок міських підлітків, де він зростав із темпом 9,6% випадків на рік на фоні падіння серед сільських підлітків, де він став активно підніматися тільки в другій половині 90-х років. З початком 2000-х років почалося повільне зниження побутового травматизму як серед міських, так і сільських підлітків.
Для кожного виду травматизму характерні стандартні величини, що визначають його рівні. Так, побутовий травматизм спостерігається в межах 459,9±10,5 випадків, вуличний - 49,9±6,2 випадків, спортивний - 13,9±5,0 випадків, виробничий - 15,83±4,2 випадків, а дорожньо-транспортний - 7,9±3,0 випадків на 10000 підлітків.
Рівні побутового, вуличного й спортивного травматизму вищі серед міських підлітків, а виробничого й дорожньо-транспортного - серед сільських, що визначається соціальними й соціально-психологічними особливостями життєдіяльності підлітків.
У ранговій структурі травматизму підлітків перше місце із гранично високою питомою вагою (84,0%) належить побутовому, друге - вуличному (9,1%), третє - виробничому (2,9%), четверте - спортивному (2,5%), а п'яте - дорожньо-транспортному травматизму. В основі сучасного підліткового травматизму в умовах урбанізованого регіону лежать побутові травми, питома вага яких в 9,2 рази більша, ніж вуличних, в 29-34 рази більша виробничих і спортивних, і в 56 разів більша дорожньо-транспортних.
За середніми показниками на 10000 населення на основі математичного закону великих чисел травматизм підлітків з імовірністю більше 95% розподіляється за п'ятьма якісними рівнями: низький, середній, вищий за середній, високий і дуже високий (табл. 1). Ця закономірність дозволяє формувати оцінну шкалу рівня підліткового травматизму, за допомогою якої травматизм оцінюється й прогнозується за кількісними показниками.
Таблиця 1. Оцінна шкала підліткового травматизму
Оцінні
рівні
травматизму
Кількісні критерії за видами травматизму (вип/10000)
Загальний
травматизм
Побутовий
Спортивний
Вуличний
Виробничий
Дорожньо-транспортний
Низький
<400
<250
<5
<20
<10
<5
Середній
400-600
250-400
5-10
20-40
10-20
5-10
Вищий за
середній
600-800
400-550
10-15
40-60
20-30
10-15
Високий
800-1000
550-700
15-20
60-80
30-4-
15-20
Дуже
високий
>1000
>700
>20
>80
>40
>20
Середовище перебування підлітків в умовах урбанізованого регіону містить широкий спектр факторів ризику різної природи, які сприяють росту частоти виникнення травм серед підліткового населення. Існує прямий середньої сили кореляційний зв'язок між показниками загального травматизму підлітків і високим рівнем забруднення ґрунту важкими металами (r=+0,55±0,3). Рівень травматизму підлітків зростає зі збільшенням нагромадження важких металів у біологічних середовищах організму. При збільшенні концентрації в сечі й у волоссі таких металів як свинець і цинк (в 3,5-8,1 разів) різко (в 2,5 рази) зростає частота травматизму підлітків. При тривалому проживанні в умовах забрудненого повітряного середовища відзначається мінімальний кореляційний позитивний зв'язок цього фактора з ростом травматизму (r=+0,15±0,02).
При тривалому перебуванні (більше 10 років) підлітків в умовах забрудненого екологічного середовища показники травматизму в 2 рази вищі від однолітків в екологічно сприятливих умовах. У цих підлітків спостерігаються особливості фізико-хімічних процесів у тканинах організму (порушення кислотно-лужного й кальцій-калієвого обміну), що, очевидно, є причиною підвищеної схильності кістково-м'язової системи до травматизму й уповільнення регенерації тканин, тобто спостерігається інгібіторна функція екологічних ксенобіотиків.
Загальний травматизм підлітків має істотний зв'язок з рядом біологічних і психофізіологічних якостей організму. При високому рівні індивідуального здоров'я (1-а група) відзначається негативний (r=-0,25±0,01), а при низькому (3-я група) позитивний (r=+0,21±0,01) кореляційний зв'язок, тобто слабке здоров'я є причиною підвищеної схильності підлітків до травматизму.
Типологічні характеристики особистості підлітків також кореляційно пов'язані з їхнім травматизмом. Особливо виражений позитивний кореляційний зв'язок характерний для особистостей з рисами екстравертів (r=+0,45±0,02) і менш значуща вона в підлітків, що відносяться до інтровертів (r=+0,28±0,01), тобто з підвищенням емоційної збудливості особистості збільшується імовірнісна схильність до травматизму.
При великому рівні суспільної й індивідуальної психологічної тривожності (>50 балів) формується дуже високий кореляційний зв'язок цих станів із частотою травматизму підлітків (r=+0,7±0,01), тоді як спад її нижче 30 балів приводить до негативного кореляційного зв'язку (r= -0,30±0,02).
Рівень побутового травматизму підлітків визначається 10 групами факторів ризику (табл. 2). Причому 8 груп факторів ризику умов і способу життя мають дуже високий позитивний коефіцієнт кореляції з побутовим травматизмом, що коливається від +0,54 до +0,91. Присутність цих факторів ризику формує високий рівень групової психологічної тривожності підлітків більше 40 балів, що веде до істотного росту побутового травматизму. Так, порівняльні спостереження над трьома групами підлітків показують, що при високому коефіцієнті психологічної тривожності (50,2±0,3 балів) рівень побутового травматизму підлітків вищий в 3,4 рази, ніж при низькій і в 1,6 рази, ніж при помірній.
Рівень вуличного травматизму детермінується 13 групами факторів ризику (табл. 3). З них 8 груп факторів ризику мають сильний кореляційний зв'язок з показниками вуличного травматизму з величиною коефіцієнта від +0,71 до +0,91 і сумарною питомою вагою травм 78,6%. Для трьох груп факторів ризику характерний середньої сили кореляційний зв'язок (r=+0,5-0,6), що формує близько 18,3% травм. Інші три групи факторів ризику мають слабкий кореляційний зв'язок (r=+0,25-0,28) із травматизмом і дають близько 3,1% травм.
Таблиця 2. Кореляційна залежність побутового травматизму підлітків від факторів ризику, умов і способу життя
и т.д.................


Перелік факторів ризику побутового травматизму
Коефіцієнт кореляції
і сила зв'язку
Перенесення, підняття меблів або важких побутових приладів
+0,91
сильна
Побутові дії на слизькій поверхні (підлога, стілець, сходи та інш.)
+0,90
сильна
Догляд за небезпечними частинами приміщення або меблів (вікно, стеля, верхня частина стін, високі меблі та інш.)
+0,80
сильна
Виконання хатньої роботи в поганому стані організму
(сп'яніння, хвороба, втома, нервово-психічна навантаження)
+0,80
сильна
Ремонт приміщення
+0,75
сильна
Виконання побутової роботи в умовах дефіциту часу
+0,71
сильна
Фізично активні розважальні дії вдома
+0,65
середня
Сімейні конфлікти
+0,54
середня
Ремонт побутової техніки або робота з нею
+0,40
середня

Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.