На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Методи формування у молодших школярв математичних знань в процес дидактичної гри. Переваги використання гри на уроках математики в молодших класах, оцнка його ефективност в мовленнєвому розвитку учнв. Розробка спецальних гор проведення уроку.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Педагогика. Добавлен: 14.07.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Анотація
Мета даної роботи - довести результативність використання різних видів усного рахунку для підвищення пізнавального інтересу до уроків математики.
Об'єкт дослідження - спеціально організований педагогічний процес, в плані пошуку ефективних методів навчання (зокрема усних вправ).
Предмет дослідження - вплив різних видів усного рахунку на підвищення пізнавального інтересу до уроків математики у дітей 1 класу що займаються за традиційною програмою.
Гіпотеза дослідження полягає в наступному: підвищення пізнавального інтересу до уроків математики в учнів 1 класу, виучуються за традиційною програмою в початковій школі може бути досягнуто, якщо в навчання будуть включені всілякі види усних і письмових вправ, що систематично проводяться.
Завдання:
1) вивчити теорію даного питання в педагогічній для психологотипу і методичній літературі.
2) підготувати і провести різні види усних вправ для підвищення пізнавального інтересу до уроків математики.
3) зробити виводи, по використанню даних видів усних вправ.
Методи: аналіз педагогічної для психологотипу і методичної літератури; спостереження; анкетування; порівняльний аналіз.
Зміст
    Введення 3
    1. Теоретико-методологічні засоби щодо формування у молодших школярів математичних вистав в процесі дидактичної гри 5
      1.1 Формування навичок мовленнєвої діяльності 5
      1.2 Роль і значення дидактичної гри у формування математичних знань у молодших школярів 12
      1.3 Використання дидактичної гри у формування математичних знань у молодших школярів 17
    2. Дослідницько-експериментальна робота щодо розвитку усного та письмового розвитку на уроках математики в початковій школі 22
      2.1 Методи дослідної роботи по формуванню у молодших школярів математичних знань в процесі дидактичної гри 22
      2.2 Організація дидактичних ігор на уроці математики в початкових класах 30
      2.3 Констатуючий експеримент 35
      2.4 Формуючий експеримент 46
      2.5 Контрольний експеримент 50
    Висновок 52
    Список літературних джерел 54
    Додаток 57
    Введення

    Потреба сучасного суспільства в гармонійному розвитку особи пред'являє нові вимоги до системи освіти. Сучасні умови характеризуються гуманізацією освітнього процесу, зверненням до особи дитяти, розвитку кращих його якостей. Реалізація цього завдання об'єктивно вимагає якісно нового підходу до навчання і виховання дітей. Навчання має бути таким, що розвиває, збагачувати дитяти знаннями і способами розумової діяльності, формувати здібності. Перед теоретиками і практиками поставлено завдання вдосконалення учення школярів як провідного виду їх діяльності, дидактичних засобів в цілях підвищення активності дітей в учбовому процесі. Особливо це поважно на початковому етапі навчання, де повинні зазнати зміни засобу, методи навчання і виховання дітей.
    У зв'язку з цим особливого значення набувають ігрові форми навчання і виховання, особлива роль відводиться дидактичній грі. Її особлива значущість полягає в тому, що дидактична гра робить вплив на формування математичних вистав, сприяє формуванню такої якості розуму як його рухливість і гнучкість, здатного розвивати увагу, уяву, формує волю дітей. У грі відбувається розвиток найважливіших психічних новоутворень дитяти: засвоєння мотивів суспільної значимої діяльності, становлення елементів довільної поведінки.
    Дидактична гра сприяє розвитку таких якостей особи, як індивідуальність, комунікативність, емоційність.
    Основні положення теорії ігрової діяльності були сформульовані і розроблені класиками російській і радянській педагогіці Д.Д. Ушинським, Н.Д. Крупськой, А.С. Макаренко, А.С. Виготським, А.Н. Леонтьевим і іншими. Велике значення надають грі сучасні дидакти і психологи. Дитячі ігри розглядаються ними як абсолютно необхідне явище в житті дитяти. Гра - прояв його природної потреби в діяльності, в якій він пізнає довколишню дійсність, розмиваючи одночасно властиві йому здібності. Для дитяти гра є вільною і мимовільною творчою діяльністю, повною реальних і життєво важливих переживань.
    Гра не вичерпує своїх можливостей в розвитку дитяти періодом дошкільного дитинства, її доцільно використовувати на початковому етапі навчання для формування математичних вистав дітей і підготовки їх мислення до подальшого і систематичному навчанню. Проблема використання гри в навчанні існувала впродовж всього розвитку школи. Протягом багатьох років в нашій країні складався авторитарний метод навчання і виховання, коли учення розглядалося як природний примус, направлений на механічне запам'ятовування.
    У 50-і роки дидактичні ігри стали використовуватися як форми роботи в дошкільних установах. І лише в 70-і роки починається накопичуватися досвід по використанню ігор в шкільній практиці.
    Але на жаль, в теоретичній педагогіці і практиці початкової школи в області використання гри на уроках математики багато невирішених проблем і труднощів. Деякі педагоги універсалізують значення гри. Але гра не панацея від всіх бід: дитя розвивається і дидактичні ігри не є постійними для дітей різного віку, при їх відборі вчитель враховує, як дитя засвоює нові знання. Інші вчителі в своїй педагогічній діяльності не використовують повною мірою дидактичні ігри.
    Об'єкт дослідження - процес навчання математиці молодших школярів.
    Предмет дослідження - розвиток усного и письмового мовлення на уроках математики.
    Мета - вивчення і виявлення найбільш ефективних умов вживання дидактичних ігор в цілях формування математичних вистав у молодших школярів.
    1. Теоретико-методологічні засоби щодо формування у молодших школярів математичних вистав в процесі дидактичної гри

1.1 Формування навичок мовленнєвої діяльності

Сучасний урок суттєво відрізняється від своїх попередників. У його основі лежить такий підхід до навчання, який зорієнтований на розвиток особистості кожного учня. І якщо раніше вчитель просто давав нові знання учням, то тепер він зобов'язаний так організувати навчальний процес, щоб учень сам дійшов потрібного висновку.
Сукупність цих факторів призвела до такої невеличкої «революції» в українській школі, коли, з одного боку, учителі вже не можуть викладати по-старому, а учні, у силу вищезгаданих причин, не у змозі вчитись по-новому. Але найскладніше в цій ситуації, з моєї точки зору, було кожному з нас, учителів, сформувати в собі нове, позитивне мислення, а процес навчання з обов'язку перетворити на захоплення, радість навчання та спілкування. І тому вважаю, що виконання теперішньої навчальної програми неможливо уявити на тлі такого ставлення до навчальних предметів, яке було раніше (головні та другорядні предмети, кожний предмет сам по собі). Я дійшла висновку, що сучасний урок повинен базуватись на інтеграції й міжпредметних зв'язках. Тому вирішила глибше вивчити та дослідити, як викладання того чи іншого предмета впливає в загальному на розумовий розвиток кожного учня.
Як уже зазначено, діти приходять до першого класу досить різні, особливо за своїми комунікативними вміннями, тому основним завданням є «вирівнювання» учнів. Цій меті підпорядкована комунікативна лінія змісту навчальної програми математики для 1-2-го класу, що передбачає формування в молодших школярів чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності - аудіювання, говоріння, читання, письма. А основним завданням таких занять є:
· активне та цілеспрямоване збагачення й удосконалення мовлення учнів;
· безпосередня підготовка до складання учнями власних текстів;
· грамотність усного й писемного мовлення;
· розвиток логічного мислення;
· розширення кругозору дітей.
Але в усіх випадках головним є навчання школярів зв'язного мовлення: усного чи писемного, що неможливо без тісних міжпредметних зв'язків, які дають можливість створення цілісної картини. Отже, основним завданням є навчити учнів користуватись мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу. Усе це тісно пов'язано з аудіюванням - слуханням і розумінням усних висловлювань. Переконалась, що діти в першому класі майже не вміють слухати, тобто в більшості дітей недостатньо розвинена увага: їм важко сприйняти й усвідомити почуте з першого разу, тому є необхідність повторювати важливу інформацію кілька разів. Упевнилась, що аудіюванню, як і іншим видам мовленнєвої діяльності, треба навчати спеціально, за окремою методикою. Навчаючи молодших школярів умінь аудіювати, планую та проводжу роботу за такими напрямами.
I. Аудіювання під час пояснення нового матеріалу.
1) робота із сигнальними картками за тестовими завданнями (схема «так-ні»);
2) формулювання комунікативного завдання, наприклад:
· виберіть малюнок, який найкраще відповідає змісту прослуханого;
· підрахуйте дійових осіб тощо.
Вибір завдань залежить від характеру матеріалу, етапу навчання, теми та мети уроку.
II. Аудіювання як елемент діалогічного мовлення. Робота за цим напрямом відбувається, коли формуються вміння говорити та виникає обумовлена необхідність: без аудіювання не буває спілкування. Адже ще хтось із древніх мудреців сказав, що бути хорошим співрозмовником означає вміти слухати. Цю роботу необхідно вести паралельно на всіх уроках, таким чином шліфуючи вміння спілкуватись і саму культуру спілкування кожного учня.
ІІІ. Аудіювання як спеціальний різновид вправ. Відіграє важливу роль у вигляді підготовчих вправ. Оскільки одним із найважливіших завдань у першому класі є навчити дітей слухати пояснення вчителя, зосереджувати свою увагу в певні моменти уроку на мовленні учасників навчального процесу, то для розвитку аудіативних умінь і навичок молодших школярів я використовую на уроках письма такі завдання:
1. З ряду зачитаних цифр виділити зайве (цифри зачитую один раз).
· два, три, п'ять, дев'ять, чотири.
Одночасно пропоную учням аргументувати свій вибір.
3. Віднайти зображення того предмета, який я описала (пояснити свій вибір).
4. Особливе захоплення в учнів викликає гра «Упіймай звук». Використовую її на уроках письма у вигляді фізхвилинки. При вивченні написання нової букви зачитую вірш, де найчастіше зустрічаються слова з цією цифрою, а учні плескають у долоні тоді, коли я вимовляю слово, в якому є звук, що позначається цифрою, яку вчимо (ніби ловлять звук, який вимовляється).
Проводячи аудіювання, постійно опиняюсь перед фактом неоднакових можливостей учнів. У такому випадку застосовую диференційований підхід. Поділяю клас на дві групи за рівнем встигання та пропоную кожній посильне завдання. Для слабшої групи повторюю текст вправи 2-3 рази. Тим самим допомагаю учням розвивати та вдосконалювати навички усного висловлювання. Переконана, що неможливо досягнути бажаного результату, проводячи аудіювання тільки на уроках математики. Аудіативні вміння та навички, здобуті на цих уроках, повинні бути взаємопов'язані та взаємодоповнюватись.
Переконалась, що найуспішніше навчаються ті школярі, які з першого класу навчені відповідати повними реченнями, розгорнуто. Тому з перших днів навчання важливо подбати про створення емоційно сприятливої атмосфери спілкування, що налаштовує учнів на розмірковування, аналіз, пошук, допомагає їх «розговорити». Діючи таким чином, можна навчити учнів висловлювати свої думки та міркування вголос, доводити свою правоту, у них зникає страх перед спілкуванням. Маленькі школярі вчаться запитувати, відповідати, розповідати, доводити та міркувати, реагувати на нове, невідоме, виділяти запитання з мовлення вчителя.
Для розвитку діалогічного мовлення використовую сюжетно-рольові ігри, проводжу запитально-відповідну роботу за малюнками у прописі в режимі: учитель-учень, учень-учень, а на уроках читання ця робота продовжується у вигляді діалогу-обговорення прочитаного тексту.
Для навчання монологічному мовленню використовую такі завдання:
· опиши малюнок;
· доведи свою думку;
· поясни свій вибір;
· тематичні розповіді.
Здобуті навички знаходять своє застосування й удосконалення на уроках математики, де потрібно лаконічно пояснити задачу та шляхи її вирішення; на уроках природознавства та інших предметів. Отже, навички монологічного та діалогічного мовлення, сформовані на уроках у початковій школі, є основою для розвитку культури спілкування кожного учня в подальшому навчанні й житті, адже існування людини за межами спілкування неможливе.
Третім видом мовленнєвої діяльності є читання. Це такий предмет, який одночасно є дієвим засобом навчання молодших школярів та інструментом для вивчення будь-яких навчальних предметів. Давно відомо, що велику частину інформації сучасні учні отримують завдяки читанню книг, газет, журналів, з Інтернету. Але в будь-якому випадку необхідно вміти читати, це і є одним з головних завдань учителя початкових класів. Слід навчати дітей не просто читати, а розуміти текст, бачити вказівки до нього, а іноді й «читати між рядками», спираючись на текст, відповідати на запитання за його змістом. Зрозумілим стає велике значення вибіркового читання у процесі аналізу твору, тексту вправи, умови задачі. Саме вибіркове читання сприяє правильному розумінню змісту прочитаного, формуванню свідомого читання, що важливо на всіх уроках, де у процесі навчання застосовуються підручники або додаткова література. При цьому виробляються практичні навички читання мовчки, що сприяє розвитку його швидкості, перевіряється розуміння змісту, це спонукає учня до осмисленого читання. Досить часто діти, намагаючись відповісти на запитання, не заглядають у підручник навіть у тих випадках, коли їм важко висловити думку самостійно. Мені доводилося спостерігати таку ситуацію: при написанні самостійної роботи навмисне не наголошувала на тому, щоб учні закрили підручники, і тільки кілька учнів у процесі виконання завдань здогадуються скористатись ними, знаходячи там відповіді, в яких сумнівались. Звернула увагу на цей факт, тому завжди пояснюю учням, що книга - їх друг, і якщо вони чогось не знають або забули, то варто полистати книжку та знайти необхідну інформацію. Особливу роль відіграє робота над виразністю читання, що дозволяє виділити логічним наголосом важливе для розуміння змісту слово, речення, групу слів. Де зробити паузу, щоби були збережені смислові частини, які полегшують сприйняття змісту в цілому, а також гучність і темп читання. Слід звертати увагу на інтонаційне забарвлення кожного окремого речення, що впливає на загальну грамотність учня, а в подальшому полегшує сприйняття теми «Поділ речень за інтонацією та метою висловлювання».
Викладаючи математику у трьох класах однієї паралелі, мала змогу порівняти, як впливає рівень викладання читання на темп роботи та результат засвоєних знань на моєму уроці. Сучасні підручники настільки насичені друкованими текстами, що діти, в яких невиразне, повільне читання, приречені на розумову відсталість, обмеженість і зубріння. Читаючи повільно, без інтонації та логічних наголосів, наприклад, завдання до вправи, доки учень дочитує до крапки, то забуває, що було спочатку. Він не розуміє загального змісту прочитаного й не знає, що треба робити. Аналогічна неприємна ситуація трапляється з такими учнями й на інших уроках. Це нерозуміння накопичується, і дитина згодом утрачає інтерес до знань і прагнення вчитись. Щоб уникнути такої ситуації, варто особливу увагу в першому класі звернути саме на читання, адже це основа плідної праці на інших уроках. Використовуючи на уроках читання всі види переказів - стислі, вибіркові, творчі, учитель дає можливість учням запам'ятовувати нові слова, звороти мови, фразеологізми, які потім вони використовують на уроках мови при написанні власних творів чи письмових переказів. У перших і других класах навчання усному переказу ведеться паралельно на уроках навчання грамоти та на уроках письма. Одночасно з розширенням словникового запасу ця методика іде в ногу з розвивальними принципами сучасної школи, привчає до самостійності, вміння й бажання кожного учня через слово виразити свою особистість, прищеплює любов до багатої та красивої української мови.
Одним із напрямів своєї роботи вважаю навчання учнів засобами слова розкривати принадність рідної природи, через слово передавати любов до своєї землі, бережливо ставитись до кожної живої істоти, дерева, квітки. Це не лише тематичні уроки мови, а виховання такого стану душі, коли все суще на землі сприймається учнем як частина його буття. Особливо чітко ця мета прослідковується на уроках інтегрованого курсу «Довкілля». Використовую все це як виховний аспект до кожного уроку. Для цього залучаю знання, здобуті учнями на уроках читання, природознавства, музики, охорони здоров'я та малювання. Наприклад, при складанні тексту-опису ялинки у пригоді стануть враження, які отримали учні під час спостереження цього дерева у природі (екскурсію можна провести на уроках природознавства), сюди можна залучити нові слова й вирази, які запам'ятались учням з уроків читання, їм буде легше описати це дерево, якщо вони будуть мати певні знання, отримані на уроках малювання та праці (при малюванні вітальної листівки, де обов'язково присутній головний атрибут новорічних свят - ялинка; виготовлення новорічних прикрас у формі лісової красуні), для створення відповідного емоційно-психологічного настрою можна прослухати звуковий запис пісень про ялинку або проспівати одну з них, вивчених на уроках музики.
Таким чином, правильне використання сучасних методів і міжпредметних зв'язків робить урок цікавим, а головне - діти запам'ятовують і розуміють матеріал краще, бо крок за кроком самі збирають потрібну інформацію та відповіді на запитання, що поставив учитель.
Формування навичок письма має велике значення. Привчаючи першокласників до чіткого, акуратного, усталеного письма, я виховую в них старанне ставлення до виконання будь-якої роботи. Учні, які старанно пишуть, так само старанно виконують завдання й на інших уроках. Особливу увагу приділяю виконанню дітьми правил гігієни письма - одному з основних факторів навчання. У формуванні цих навичок велику роль відіграє аналіз допущених помилок (у букварний період - правила написання букв і з'єднань, а у 2, 3, 4_х класах при роботі над орфографічними помилками). Паралельно з цим учні вчаться співставляти, порівнювати, аналізувати, розвивається самокритичність, самооцінка. Уроки письма в період навчання грамоти надзвичайно складні за своєю структурою та навчальним навантаженням. Ураховуючи вимоги чинної програми, згідно з якою першокласники пишуть не більше 7_и хвилин протягом уроку, добираю додатковий матеріал із розвитку мовлення, формую початкові навички читання, забезпечую підготовчі вправи до письма (малювання, штрихування, обведення), розвиваю логіко-мовленнєву діяльність. Як відомо, увага молодших школярів нестійка, а тому потрібно постійно змінювати види діяльності, створювати ігрові ситуації, сюжетно-рольові ігри, виконувати творчі завдання. Початки логічного мислення й абстрагування, аналізу й синтезу, що отримують учні на уроках математики, мають своє продовження та вдосконалюються на уроках письма, а у 2-4_х класах і на уроках української мови завдяки виконанню творчих завдань з логічним навантаженням. Про необхідність розвитку логічного мислення йдеться в пояснювальних записках до навчальних програм, у методичних посібниках. Неволодіння прийомами логічного мислення призводить до неповноцінного засвоєння навчального матеріалу. Ми кажемо: «порівняй», «проаналізуй», «запиши за аналогією», а дитина не знає, як це робиться, учень не розуміє, що від нього вимагають, як виконати завдання. Саме творчі завдання сприяють розвитку в кожного учня пам'яті, уваги, уяви, мислення. Вони також можуть застосовуватись на уроках як тренувальні вправи з різним дидактичним навантаженням.
1.2 Роль і значення дидактичної гри у формування математичних знань у молодших школярів
Гра широко захоплює всю особу дитяти - розумову, емоційну, рухову, вольову сферу, звідси і різносторонній вплив її на розвиток дитяти.
Гра - один з найважливіших засобів розумового і етичного виховання дітей. А.С. Макаренко, говорив: «Яке дитя в грі, такий багато в чому він буде в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі».
У дошкільному віці гра є провідною діяльністю. У ній відбувається розвиток найважливіших психічних новоутворень дитяти: засвоєння мотивів суспільне значимій діяльності, розвиток розумових дій з символами і значеннями, становлення елементів довільної поведінки, формування уяви.
З приходом дитини в школу змінюється його соціальна позиція, що веде діяльність з ігрової перетворюється на учбову і основним видом його діяльності повинне стати учення. Тому в початковій школі необхідно закласти в учнів основи учбової діяльності. Проте цей процес ускладнюється віковими особливостями молодших школярів: слабкою перемиканню уваги, його нестійкістю, мимовільністю пам'яті і мислення. Для подолання цього і в ученні повинні широко використовуватися ігрові форми активності дітей - учбова діяльність молодшого школяра має бути пронизана ігровими моментами.
Гра - це засіб, що знімає неприємні або заборонені для особи школяра переживання.
Тому навчання має бути організоване так, щоб воно виступало як вільна форма активності учнів, і такою формою активності, вже освоєної молодшими школярами, є гра.
Для молодших школярів навчання - нова і незвична справа. Тому при знайомстві з шкільним життям гра сприяє зняттю бар'єру між «зовнішнім світом знання» і психікою дитяти. Ігрова дія дозволяє освоювати те, що заздалегідь викликає у молодшого школяра страх невідомості, пошану, що постійно вселяється, до шкільної премудрості, що заважає вільному освоєнню знань. Окрім, того установка на виконання учбової роботи у дітей ще не сформована. Тому основним типом дидактичних ігор, використовуваних на початкових етапах, є ігри, що формують стійкий інтерес до учення і знімають напругу, яка виникає в період адаптації дитяти до шкільного режиму. Гра є одним із засобів формування психологічних утворень, украй необхідних для учбового процесу, - мислення, уваги, пам'яті і так далі
Оскільки провідний тип діяльності молодших школярів - учбова діяльність, дидактичні ігри повинні забезпечувати формування навиків учбової роботи і формування власне учбової діяльності. В процесі гри створюються умови для освоєння соціальних ролей і того середовища, в якому відбувається навчання дитяти (роль вчителя, роль контролера, роль оцінювача результатів учбової роботи і так далі).
Як правило, гра направлена на рішення не однієї задачі, а цілого круга завдань, причому провідна функція гри визначається її дидактичними цілями. Наприклад, функція освоєння соціальних ролей може реалізовуватися в більшості ігор, оскільки дидактичні ігри найчастіше носять колективний характер і передбачають те або інше розділення ролей.
Гра - це «дитя праці». Дитя, спостерігаючи за діяльністю дорослих, переносить її в гру.
Дитина грає спочатку з реальними предметами, що оточують його, а потім з уявними, які для нього фізично недоступні. У цих іграх він опановує предмети навколишнього світу.
Виникаюча потреба діяти і поступати, як дорослий, не завжди задовольняється. Граючи, дитина переймає на себе соціальну функцію дорослого і відтворює її в своїх діях. Ігри дітей найчастіше відображають професійну діяльність дорослих. У них діти вступають у різні відносини: співпраці, супідрядності, взаємного контролю. Норми людських взаємин через гру стають джерелом розвитку моралі самого дитяти; діти дістають можливість для становлення як особи в цілому, так і окремих психічних процесів.
Дидактична гра є коштовним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. У ній діти охоче долають значні труднощі, тренують свої сили, розвивають здібності і уміння. Вона допомагає зробити будь-який учбовий матеріал захоплюючим, викликає в учнів глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань.
Високо оцінюючи значення гри, В.А. Сухомлинський писав: «Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитяти вливається цілющий потік вистав, понять про навколишній світ. Гра - це іскра, що запалює вогник допитливості і допитливості». [16, 103]
У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, зіставляє, класифікує предмети по тих або інших ознаках, виробляє доступні йому аналіз і синтез, робить узагальнення.
Дидактичні ігри надають можливість розвивати у дітей довільність таких психічних процесів, як увагу і пам'ять. Ігрові завдання розвивають у дітей кмітливість, винахідливість, кмітливість. Багато хто з них вимагає уміння побудувати вислів, думку, висновок; вимагають не лише розумових, але і вольових зусиль - організованості, витримки, уміння дотримувати правила гри, підпорядковувати свої інтереси інтересам колективу.
Художньо оформлені іграшки, малюнки, демонстраційний і роздавальний матеріал до ігор виконують завдання художнього виховання.
Проте не всяка гра має істотне освітнє і виховне значення, а лише та, яка набуває характеру пізнавальної діяльності. Дидактична гра характеру, що виучується, зближує нову, пізнавальну діяльність дитини з вже звичною для нього, полегшуючи перехід від гри до серйозної розумової роботи.
Дидактичні ігри конструюються по-різному. У деяких з їх є всі елементи ролевої гри: сюжет, роль, дія, ігрове правило, в інших - лише окремі елементи: дія або правило або і те і інше.
Тому по структурі дидактичні ігри діляться на сюжетно-ролеві і ігри-вправи, окремі елементи гри, що включають лише. У сюжетно-ролевих іграх дидактичне завдання приховане сюжетом, роллю, дією, правилом. У іграх-вправах вона виражена явно. У дидактичній грі її задум, правило, дія і включене в них розумове завдання є єдиною системою формуючих дій.
Дидактичні ігри особливо необхідні в навчанні і вихованні дітей шестирічного віку. У них удається сконцентрувати увагу навіть самих інертних дітей. Спочатку діти виявляють цікавість лише до гри, а потім і до того учбового матеріалу, без якого гра неможлива.
Як показують спостереження за навчанням дітей шестирічного віку, найбільших успіхів досягають ті вчителі, які відводять на гру третю частину уроку. Недооцінка або переоцінка гри негативно позначаються на учбово-виховному процесі. При недостатньому використанні гри знижується активність учнів на уроці, ослабляється інтерес до навчання, при її переоцінці учні насилу перемикаються на навчання в неігрових умовах.
При підборі ігор поважно враховувати наочно-дієвий характер мислення молодшого школяра. Необхідно також пам'ятати і про те, що ігри повинні сприяти повноцінному все сторонньому розвитку психіки дітей, їх пізнавальних здібностей, мови, досвіду спілкування з однолітками і дорослими, щепити інтерес до учбових занять, формувати уміння і навики учбової діяльності, допомагати дитяті опановувати уміння аналізувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати. В процесі проведення ігор інтелектуальна діяльність дитяти має бути пов'язана з його діями по відношенню до довколишніх предметів.
Для успішного навчання математиці в процесі гри необхідно застосовувати як предмети, що оточують школяра, так і їх моделі.
Психологи встановили, що засвоєння дитям знань починається з матеріальної (або матеріалізованого) дії з предметами або їх моделями, малюнками, схемами. При цьому образи предметів, їх властивості, ознаки і дії, які діти здійснюють з предметами або їх моделями, переносяться в план вистав. Практичні дії діти описують словесно. Цей процес відображає взаємодію учня з пізнаваним матеріалом. Таким чином, здійснюється зв'язок між матеріальною і внешнеречевою формами дії. Опора на дії з предметами або їх моделями постійно скорочується. Промовляння ігрових дій переноситься у внутрішній план (дії в думці).
Таким чином, матеріальна (або матеріалізована) форма дії є початковою, зовнішньомовна - передбачає міркування, розумова форма дії (промовляння про себе) здійснюється тоді, коли у учня вже сформовані вистави або поняття.
Ці три форми дії взаємозв'язані, впливають на розвиток різних сторін мислення: наглядно-дієвого, наочно-образного і словесно-логічного. При вивченні кожного розділу математики необхідно, аби діти засвоїли всі форми дії. Діяльність дітей має бути різноманітною за не лише формою, але і за змістом і будуватися відповідно до закономірностей навчання, сформульованих педагогів: «Чим більше і різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності що вчаться з предметом засвоєння, тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваної діяльності - репродуктивною або творчою». [8, 166]
1.3 Використання дидактичної гри у формування математичних знань у молодших школярів

На уроках математики з молодшими школярами гра займає велике місце. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, вміст яких сприяє або розвитку окремих розумових операцій, або освоєнню обчислювальних прийомів, навиків в побіжності рахунку і ін. Цілеспрямоване включення гри на уроках математики підвищує інтерес дітей до цієї роботи, підсилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації наводить до того, що діти захоплені грою, непомітно для себе і без особливих зусиль і напруга набуває певних знань, умінь і навиків.
Серед математичних ігор для дітей є і ролеві. Найбільш привабливу силу для молодших школярів мають ті ролі, які дають їм можливість проявляти високі моральні якості особи: чесність, сміливість, товариство, винахідливість, дотепність, кмітливість і так далі Гра сприяє вихованню дисциплінованості, оскільки будь-яка гра проводиться по відповідних правилах. Включаючись в гру, учень виконує певні правила; при цьому він підкоряється самим правилам не з примусу, а абсолютно добровільно, інакше не буде гри. Виконання правил буває пов'язано з подоланням труднощів, з проявом наполегливості.
Вчителеві поважно добре володіти методикою проведення ігрових вправ, яка полягає в дотримання певного темпу, в наданні дітям відносно більшої самостійності. Вчитель сам певною мірою повинен включатися в гру, інакше керівництво і вплив його буде недостатньо природним. Уміння включитися в дитячу гру - теж один з показників педагогічної майстерності.
Не дивлячись на всю важливість і значення гри на уроках математики, вона не самоціль, а засіб для розвитку інтересу до математики. Математична сторона вмісту гри завжди повинна виразно висуватися на передній план. Лише тоді вона виконуватиме свою роль в математичному розвитку дітей і вихованні інтересу їх до математики.
За допомогою дидактичних ігор вирішуються різні учбові завдання. Є ігри, що формулюють в учнів навики контролю і самоконтролю. Ігри, побудовані на матеріалі різної міри трудності, дають можливість здійснювати диференційований підхід до навчання дітей з різним рівнем знань.
При організації математичних і логічних ігор необхідно дотримуватися наступних положень:
Правила гри мають бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.
Якщо матеріал посильний лише окремим учням, а останні або не розуміють правила, або слабо знаються на вмісті математичної або логічної сторони гри, то вона не викличе інтересу дітей і проводитиметься лише формально.
Гра не сприятиме виконанню педагогічних цілей, якщо вона викликає дуже бурхливу реакцію у хлопців, але не дає достатньої їжі для безпосередньої розумової діяльності, не розвиває математичну зіркість їх і увагу.
Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал до неї для дітей виготовляти складно або використовувати його під час гри не зовсім зручно.
Під час командних змагань потрібно продумати, як провести контроль за результатами ігор. Облік результату має бути справедливим, відкритим.
Для дітей гра буде цікавою тоді, коли кожен з них є активним учасником.
Якщо на уроці проводиться декілька ігор, то легені і важчі по математичному вмісту повинні чергуватися; при цьому найбільш легку і живішу слід пропонувати в самому кінці заняття.
Якщо на декількох заняттях проводяться ігри, пов'язані з схожими розумовими діями, то за змістом математичного матеріалу повинні дотримуватися принципи - від простого до складного.
Рухливі ігри повинні чергуватися із спокійними.
Оскільки ігри мають пізнавальне значення, то на перший план висувається розумове завдання, для вирішення якої в розумовій діяльності повинні використовувати порівняння, аналіз і синтез.
В процесі гри має бути виконана певна закінчена дія, вирішено конкретне завдання. Гру не слід обривати незавершеній.
Б.А. Кордемський стверджує, що «будь-яка дидактична гра є математичною, якщо її результат може бути зумовлений попереднім теоретичним аналізом».
Математичні ігри часто бувають пов'язані з певними сюжетами. Сюжети їх вельми прості, розраховані на дитячу уяву. Інколи ці сюжети підказуються назвою гри: «Злови рибку», «Боротьба за цифру» і ін. У ряді ігор сюжет пов'язаний з подорожами: «Політ в космос» та ін. Сюжети героїчного пошуку, романтика подорожей в цих іграх живлять уява молодших школярів.
При організації дидактичних ігор з математичним вмістом необхідно продумувати наступні питання методики:
Мета гри. Які уміння і навики в області математики діти освоюють в процесі гри. Якому моменту гри треба приділити особливу увагу. Які інші виховні цілі переслідуються при проведенні гри.
Кількість тих, що грають. Кожна гра вимагає певної мінімальної або максимальної кількості тих, що грають. Це доводиться враховувати при організації ігор.
Які матеріали і посібники знадобляться для гри.
Як з найменшою витратою часу познайомити хлопців з правилами гри.
На який час має бути розрахована гра, враховуючи, аби діти побажали ще раз повернутися до цієї гри.
Як забезпечити повнішу участь дітей в грі.
Як організувати спостереження за дітьми, аби з'ясувати, чи зацікавила їх гра.
Які зміни можна внести до гри, аби підвищити інтерес і активність дітей.
Як можна використовувати основу гри, аби застосувати в ній інший математичний матеріал.
Які виводи слід повідомити дітям на закінчення, після гри.
У роботі над підвищенням інтересу дітей до математики необхідно, аби цей інтерес до неї бачили школярі і з боку свого вчителя. Важче викликати інтерес дітей до учбового предмету, якщо вони не бачать прикладів захопленості даною наукою, прикладів, які переконували б їх у тому, що взагалі існують люди, які з пристрастю віддаються такій складній і «сухій» науці, як математика, і що ними можуть бути не лише дорослі, але і діти.
При підборі дидактичних ігор, необхідно виходити з основних закономірностей процесу навчання. Головним серед них є те, що навчання відбувається лише при активній діяльності учнів. Чим різностороннє забезпечувана вчителем інтенсивність діяльності що вчаться з предметом засвоєння, тим вище якість засвоєння на рівні, залежному від характеру організовуваної діяльності - репродуктивною або творчою.
Враховуючи цю закономірність, розроблені гри з врахуванням всіляких видів діяльності учня. По характеру пізнавальній діяльності їх можна віднести до наступних груп:
Ігри, що вимагають від дітей виконавської діяльності. За допомогою цих ігор діти виконують дії за зразком. Наприклад, складають узор за зразком і ін.
Гра, в ході якої діти виконують відтворюючу функцію. До цієї групи відноситься велике число ігор, направлених на формування навиків складання і віднімання.
Ігри, в яких запрограмована контролююча діяльність учнів.
Ігри, за допомогою яких діти здійснюють перетворюючу діяльність.
Ігри, що включають елементи пошукової діяльності.
Деякі дослідники ділять ігри на дві групи: наочні і словесні. Гри з використанням засобів наочності, у свою чергу, підрозділяються на ігри з демонстраційним і роздавальним матеріалами і ігри з різними іграшками (об'єктами природи і предметами ужитку). До дидактичних ігор з використанням засобів наочності можна також віднести ігри - інсценування деяких казок і книжок - лічилок із застосуванням відповідних іграшок («Три ведмеді» Л.Н. Толстой і ін.). У основі словесних ігор лежить накопичений досвід дітьми, їх спостереження. Завдання цих ігор полягає в систематизації і узагальненні. Вони застосовуються на етапі закріплення і повторення учбового матеріалу. До словесних ігор відносяться також ігри - загадки (без картинок), гри на складання висловів, на доповнення їх.
Вказана класифікація дидактичних ігор не відображає всієї різноманітності їх, проте вона дозволяє вчителеві орієнтуватися у великій кількості ігор.
2. Дослідницько-експериментальна робота щодо розвитку усного та письмового розвитку на уроках математики в початковій школі
2.1 Методи дослідної роботи по формуванню у молодших школярів математичних знань в процесі дидактичної гри

У зв'язку з переходом до навчання в школі дітей з шести років особливий інтерес уявляє питання про методи навчання, зокрема такого методу, як дидактична гра.
«Основні вимоги до організації і методики роботи з дітьми молодшого шкільного віку, відзначають М.І. Мороз, С.В. Степанова, - максимальна активізація діяльності дітей на уроці, широке використання всіляких засобів наочності і елементів гри…». [13, 43]
Ігровий метод дозволяє тісно пов'язати вивчення теоретичного матеріалу з практичними діями. В процесі гри можна створювати такі умови, які сприятимуть прояву самостійності і ініціативи дитяти.
Кожен дослідний вчитель добре знає, яке велике значення має використання елементів цікавості, ігри для пробудження і підтримки у дітей інтересу до вправ, що проводяться на уроках, особливо коли йдеться про більш менш однотипних тренувальних вправах, необхідних при навчанні математиці.
Одне і те ж по своєму математичному вмісту завдання досконале по-різному сприймають дітьми залежно від того, в якій формі воно їм пропонується. Одна справа, якщо вчитель просто дасть завдання перевірити вирішення записаних на дошці прикладів і виправити допущені в них помилки. Абсолютно інакше буде сприйнято дітьми те ж завдання, якщо вчитель скаже їм: «Разом з нами приклади вирішив Незнайка. Але він, як завжди, допустив помилки. Давайте допоможемо Незнайці - знайдемо і виправимо його помилки». Навіть така, чисто зовнішня цікавість відразу оживляє роботу, сприяє активізації дітей. При цьому поважно лише, аби використовувані вчителем прийоми створення ігрової ситуації довкола виконання звичайних учбових завдань були всілякими.
Досить часто в практиці використовується і дуже корисний прийом драматизації. Так, складаються завдання по невеликих розповідях, що драматизуються, які можна розглядати як елементи сюжетно-ролевої гри. У такій грі діти, виконуючи, наприклад, ролі продавця, покупця, касира, знайомляться з монетами різної гідності, вчаться виконувати прості підрахунки. Такий же характер носить гра «Міські автомати» і ін.
Спостереження за досвідом роботи школи показують, що ще далеко не всі вчителі опанували метод гри, не використовують в своїй практиці багатьох ігор, що добре зарекомендували себе в досвіді інших вчителів.
Завдання розробки системи дидактичних ігор по всіх учбових предметах, і зокрема по математиці, впровадження її в практику стає в даний час особливо актуальною у зв'язку з переходом в нашій країні до навчання дітей в школі з шести років. При роботі з дітьми цього віку дидактична гра стає просто необхідною. Вона допомагає здійснити поступовий перехід від звичної для дошкільника ігрової діяльності до діяльності учбовою, допомагає зробити цей перехід більш непомітним і безболісним. Необхідно разом з іншими важливими питаннями звернути пильну увагу на вдосконалення методики проведення дидактичних ігор і використання різного роду ігрових цікавих вправ в процесі навчання. [12, 23]
Розглянемо використання деяких ігрових ситуацій при вивченні нумерації чисел в межах 10.
Допоможіть Незнайці.
Мета гри: закріпити уміння співвідносити цифру і число, встановлювати місце числа в натуральному ряду чисел, учити вживати в мові поняття «Попереднє число» і «подальше число», «стояти перед», «слідувати за» і «знаходитися між»; формувати навики рахунку.
Матеріал для гри: лінійка з прорізами, виготовлена з картону, в яких вставляються картки з цифрами; каса цифр.
Незнайка виготовив лінійку. Він наклеїв деякі числа на лінійці під рисками. Його покликала мама, і він не встиг закінчити цю роботу. Допоможіть Незнайці поставить на лінійці під рисками числа, які залишилося наклеїти.
1 варіант. Учні називають числа і вставляють в прорізи демонстраційної лінійки картки з цифрами, якими позначають відповідні числа.
2 варіант. Вчитель показує віконце, в яке потрібно вставити картку з відповідним числом. Учні називають це число.
3 варіант. Учні називають числа, які залишилося наклеїти Незнайці.
Назвіть числа.
Мета гри: закріплювати знання послідовності чисел від 1 до 10 (і в зворотному порядку).
1 варіант. Учні називають підряд числа від 1 до 10 таким чином: число 1 виголошують голосно, число 2 - тихо, число 3 - голосно, число 4 - тихо і так далі Називати числа можна і в зворотному порядку.
2 варіант. Назвіть числа від 1 до 10 через один. Учні називають число 1, пропускають число 2, називають число 3, пропускають число 4 і так далі Називати числа можна і в зворотному порядку.
3 варіант. Назвіть підряд числа від 1 до 10 так: Число 1 не називайте, а хлопніть в долоні, потім назвіть число 2, число 3 хлопніть в долоні і так далі Число бавовни може бути будь-яким або відповідати званому числу. Називати числа можна і в зворотному порядку.
Зовсім по-іншому це завдання сприйматиметься дітьми, якщо вчитель введе, наприклад, казкову ігрову ситуацію: «У лісовій школі урок математики вів ведмідь Михайло Михайлович. Білки і зайці вчилися називати числа від 1 до 10. Зайці виголошували число 1 голосно, білки - число 2 тихо і так далі»
Стук-стук.
Мета гри: формувати навики рахунку.
Матеріал для гри: молоточок (олівець, кубик), каса цифр.
Вчитель стукає кілька разів молоточком, а учні повинні визначити кількість ударів.
1 варіант.
- Я вистукуватиму молоточком. Ви, закривши очі, вважатимете скільки разів я ударила молоточком. Закрийте очі і слухайте уважно.
Вчитель вистукує молоточком 6 разів.
- Скільки звуків ви почули? Скажи, Ігор.
-6.
- Правильно, молодець!
2 варіант.
- Я вистукуватиму молоточком. Ви, закривши очі, рахуватимете кількість ударів. Злічивши, розплющте очі і знайдіть картку, на якій змальовано стільки кружків, скільки ударів ви почули. [7, 44]
Вчитель складає картотеку ігор, розподілила їх по серіях і номерах. На кожній картці дала детальний опис гри. Ось деякі з них.
Невдалий математик.
На дошці записуються приклади з пропущеними цифрами і знаками:
2 + 6 =… 1… 8 = 9
… - 2 = 8 7 - … = 5
9… 3 = 6 8 + 1 =…
Ледве збоку приколюються вирізані з кольорового паперу кленові аркушики із записаними на них цифрами і знаками (2, 8, 10, 9, +, -) і малюнок ведмежати. Дітям пропонується ситуація: ведмежа вирішувало приклади і відповіді записував на кленових аркушиках. Подув вітер, і аркушики розлетілися. Мішутка дуже розстроївся: як же тепер йому бути? Треба допомогти ведмежаті повернути аркушики з відповідями на свої місця.
По виклику вчителя діти виходять до дошки, шукають аркушики з правильними відповідями і заповнюють ними пропуски.
Точно по курсу.
На дошці записуються приклади без відповідей:
5 - 3 = 7 + 2 = 1 + 5 =
10 - 2 = 4 + 3 = 6 - 3 =
6 + 4 = 9 - 5 = 10 - 5 =
Внизу під прикладами виставляються паперові кораблики. На вітрилі кожного з них записані цифри (8, 2, 9, 10, 7, 3, 4, 6, 5), які є відповідями до даних прикладів. Кількість корабликів відповідає числу прикладів, записаних на дошці. На кожному вітрилі записаний лише один з вищеперелічених відповідей.
Можна запропонувати дітям таку ситуацію: у море почався шторм, і кораблі збилися з курсу. Треба допомогти провести кожен корабель точно по курсу. Викликані до дошки учні беруть будь-який кораблик і приставляють до того прикладу, який відповідає відповіді, записаній на вітрилі корабля. Гру можна провести як змагання. Для цього треба викликати трьох учнів. Хто швидше проведе по курсу всі свої кораблі, той вважається кращим капітаном.
Виготовити кораблі можна швидко і просто: вирізуються два однакові чотирикутники у формі човника і склеюються у вигляді кишеньки. У кишеньку вставляється картка з цифрою. Виходить кораблик з вітрилом.
Складемо букет.
Заздалегідь приготувати з паперу зображення кольорів і аркушиків. На зворотному боці кожної фігурки приклеюється кишенька, куди можна вставити картку із записаним прикладом. Всі фігурки кольорів і листя розкладаються на полички біля дошки. До фланелеграфу вчитель прикладає вирізані з кольорового паперу зображення вази для кольорів і двох-трьох гілочок.
Учень личить до полички, бере вподобану йому квітку і вирішує приклад, записаний на зворотному боці малюнка. Якщо приклад буде вирішений вірно, учень прикріплює свою квітку до фланелеграфу. Якщо учневі не удалося знайти правильну відповідь, йому допомагає інший учень, який і прикріплює свою квітку до фланелеграфу. Так збирається великий букет з кольорів і листя. В кінці гри підраховується, учні з якого ряду зібрали більше всіх кольорів для букета. [15, 22]
Інший вчитель на уроках математики з дітьми часто використовує вірші або просто римовані тексти. Введення такого матеріалу оживляє урок, робить його цікавим, і діти, слухаючи вірші, непомітно включаються в учбовий процес і набувають нових знань.
Коли вона учить дітей додавати до будь-якого числа в межах 10 по 2 прийомом прораховування по одиниці (… + 1 + 1), учить писати знаки «+», «-», закріплює уміння і навики рахунку предметів шляхом збільшення і віднімання одиниці з будь-якого числа, прагне яскраво обладнати клас. Вивішує, наприклад, плакат, на якому намальована береза, виставляє годівниці, фігурки птиць, зайців, незнайки, картини «Лисенята в лісі» і ін., різні геометричні фігури, магнітну дошку, набірні полотна - «Лісова школа» і ін., каса цифр, дидактичний рахунковий матеріал, підручники, зошити, олівці.
Починає урок з повідомлення його теми (додавати до 1 і віднімати з числа 1) і мети (закріплення уміння). Потім говорить, що сьогодні всі разом вони проведуть незвичайне заняття.
Ми в ліс за наукою сьогодні підемо
Кмітливість, фантазію нашу візьмемо.
Дорогою з дороги нікуди не скрутимо.
Але аби ліс нам швидше досягти
Повинні ми піднятися
По сходах увись.
Вчитель вивішує «Числову драбинку». Діти вирішують приклади 4 + 1, 7 + 1, 8 + 1, 9 + 1, піднімаючись вгору. Закінчивши рішення, продовжують дорогу. Діти виконують вправи (крокують на місці, піднімають руки вгору - вішають годівницю).
І тут на березі на цьому суку
Годівницю повісити у птиць на вигляді.
Щоб були ситі вони лютою взимку
І користю відповіли лісу навесні.
Ну ось і попали ми в казковий ліс.
Ліс цей повний прекрасних чудес.
Вчитель відкриває завісу, там картина «Ведмідь учить звірів» з набірним полотном.
Тут звіри не лише уміють грати
Вони теж розумними всі хочуть стати.
І учить звіряток ведмідь клишоногий
Указку тримаючи своєю лапою кудлатою.
Давайте допоможемо звірятам ми всім
Як з шести отримати можна сім.
На набірному полотні виставлені картки, на яких записане 6 + +… = 7. Діти вирішують приклад. Відкривається нова картина з набірним полотном «Котенята у віконці». Котенята тримають відповіді для прикладів, які складені на набірному полотні: 6 - … = 5, 4 - … = 3. Звертаючись до дітей, вчитель пропонує допомогти котенятам:
Котенятам допоможемо віконце закрити
Щоб дощик косою їх не зміг намочити.
Переходячи до роботи над новим матеріалом, вчитель радить відправитися далі за новими знаннями.
Як цікаво, що в зимову пору
Лісові звірята відправилися в школу.
А чим же вони займалися тут влітку?
Давайте поглянемо і швидко відповімо.
На дошці картини «Лисенята грають» і «Зайчата йдуть з рибалки». Діти розповідають про те, чим вони займаються. Вчитель говорить:
Вірно! Лисенята грали на травичці лісовій.
Зайчата квапилися з рибалки додому.
Скільки ж разом зайчат і лисенят?
Треба швидше за них всіх порахувати. (відповіді дітей)
А якщо додамо ще і лісу, то скільки ж звірів
Ми побачимо в лісі?
На набірному полотні виставляється фігурка лисиці. Діти вважають: 4 + 1 = 5.
Але тут в сторононьці сидить ще їжак.
Так скільки тварин ти всього тут знайдеш?
Діти хором відповідають: 5 + 1 = 6.
Який же великий ми вирішили приклад
Давайте запишемо його скоріше.
Діти складають на набірному полотні приклад 4 + 1 + 1 = 6. Потім проводиться фізкультхвилинка. Продовжується робота з набірним полотном, демонстраційним і діалектичним матеріалами. Вчитель показує на картині лисенят і зайчат і говорить:
Але все це було лише в літню пору.
Зараз же зайчата відправилися в школу.
Ось вісім зайчат по доріжці йдуть
За ними навздогін ще два біжать.
Проводиться бесіда, в результаті якої діти записують 8 + 1 + 1 = 10. Далі вчитель говорить:
Поки дружно ми зайців рахували пташки в годівниці
Всі зерна скльовували. У годівниці сиділи
Лише три лише птиці, але до них прилетіли
Ще дві синиці. Так скільки ж птиць
Тут, в годівниці у нас?
Покаже на картці кожен з вас.
Діти піднімають картки з прикладом 3 + 1 + 1 = 5. І так далі Підводячи підсумки уроку, вчитель відзначає, що похід в ліс був не лише цікавим, але і корисним, оскільки діти зустрілися з різними звірятками, птицями, допомогли їм виконувати завдання і самі діти навчилися додавати до будь-якого числа в межах 10 по 2 шляхом прилічування до числа по одиниці. [11, 47]
Запропонований перелік ігор і ігрових вправ не обмежує ініціативу вчителів. Перед вчителем відкриваються в цьому напрямі широкі можливості для творчості.
Віддаючи належне грі як методу навчання, слід пам'ятати, що навіть дидактична гра не може і ні в якому разі і не повинна підміняти собою інші відомі методи навчання. Гра на уроці має бути підпорядкована цілям кожного конкретного уроку і допомагати досягненню цих цілей, а не відволікати дітей від основного вмісту уроку.
2.2 Організація дидактичних ігор на уроці математики в початкових класах
Протягом педагогічної практики в школі №9 у 1 «А» класі, по темі даного дослідження, мною був проведений наступний урок математики.
Тема: «Знайомство з цифрою і числом 5. Складання і вирішення завдань».
Мета:
- познайомити що вчаться з числом 5,
- складом числа 5,
- удосконалювати уміння складати і вирішувати завдання Устаткування уроку:
- 4 аркуша формату А3 з намальованими на них вулицею, зупинкою, дитячим майданчиком і шкільним класом;
- 8 червоних і 2 синіх круга, 3 помаранчевих і 2 зелених трикутника, 3 помаранчевих і 2 зелених квадрата;
- на аркуші запрошення для дітей в країну геометричних фігур.
Хід уроку.
1. Вступна бесіда.
Повідомляється, що: «Сьогодні у нас з вами буде незвичайний урок. Ми відправимося в подорож. Ви коли-небудь подорожували? А ви були в країні, яка називається «Математикою»? Ви про неї що-небудь чули? А ви знаєте, що в цій країні є місто геометричних фігур? Немає? Річ у тому, що це місто дуже секретне і про нього мало хто знає, туди дуже важко попасти. Але жителі цього міста «Круг, Квадрат і Трикутник» прислали мені і вам запрошення.
Дістаємо з конверта запрошення і всім його зачитує: «Дорогі учні класу! Запрошуємо вас відвідати місто Геометричних фігур. Але наше місто дуже секретне, і ми не всіх пускаємо. Отже вам доведеться пройти випробування. Ми віримо, що ви з ними впораєтеся. З повагою Круг, Квадрат і трикутник».
Далі продовжує: «Ну, що, хлопці, ви не злякалися? Хочете попасти в це місто? Тоді почнемо випробування!»
Організаційний момент.
Перевіряємо готовність учнів до уроку: «У це місто можуть попасти найакуратніші. Поглянете на свої парти: чи всі підготували до уроку? Чи є у вас на парті підручник, зошит, картки, ручка і кольорові олівці? Молодці! Перше випробування ви пройшли.
Усний рахунок.
Питання: «Мене просили перевірити чи добре ви умієте вважати?»
Попросити декілька чоловік порахувати: до 7 і назад, до 9 і назад, до 10 і назад.
«А тепер завдання поважче. Послухайте уважно вірші і відповідайте на питання за допомогою карток (учні показують відповіді за допомогою карток, із змальованими на них цифрами):
Малята у футбол грали
І голи всі забивали:
Один гол забив Андрій
Три голи забив я теж.
Скільки ж всього голів
На рахунку у гравців? (4).
Галя по лугу йшла
З кольорів вінок плела.
Дзвіночок зірвала, рожеву кашку.
Блакитних дві волошки і одна ромашка.
Відповідайте, хто готовий:
Скільки ж у вінку кольорів? (4).
Я малюю котячий будинок:
Три віконця, двері з крильцем.
Вгорі ще віконце
Аби не було темно.
Порахуй віконця
У будиночку у кішки. (4).
«Молодці! З цим завданням ви впоралися. А тепер наступне.»
Знайомство з цифрою і числом 5 і його складом.
Учні відкривають підручник (Мороз М.І. 1 клас за програмою 1-4) на сторінці 29. Відповіді на питання:
«Поглянете на малюнок і скажіть, що роблять діти? (садять дерева). Навіщо вони садять дерева? Ви напевно знаєте, що дерева, як і інші рослини очищають повітря, роблять його придатним для дихання. Дуже поважно дбайливо відноситися до дерев, не ламати вітки, не зривати листя. Скільки ж дерев діти вже посадили? (4) А скільки вони зараз садять? (1) Скільки всього дерев вони посадять? (5) Поглянете на приклади під малюнком і скажіть який з них личить до нашого завдання? (4 + 1 = 5). Чому? Давайте складемо завдання, вирішенням якого буде другий приклад 5 - 1 = 4, але тут мова піде про дітей, які садять ці дерева. (На малюнку всього 5 дітей, один з них пішов за водою. Скільки дітей залишилося?). Молодці! Ви і з цим завданням впоралися. Поглянете на цій сторінці намальовано багато різноколірних башточок, які складаються з різного числа кубиків. Із скількох кубиків складається перша башточка? (5) Друга? (4) Як можна з першої башточки отримати другу? (з першої башточки зняти один кубик і вийде 4) і так далі Які ж ви молодці! Ви пройшли всі випробування і тепер ви можете увійти до міста геометричних фігур».
Первинне закріплення.
Розсуються штори на дошці і діти бачать 4 плакати, на яких намальовано місто Геометричних фігур: його вулиці, зупинка, дитячий майданчик і шкільний клас.
«Поглянете який це красиве барвисте місто. Що ви побачили в цьому місті? (вулицю, дитячий майданчик, автобусну зупинку і школу.) Ця вулиця називається «Круглою», тому що на ній живуть лише круги. Раніше на ній жили 4 круги (4 круги наколюються на плакат), але недавно на цій вулиці побудували новий будинок, і тепер тут живе ще один круг (додається ще один круг). Скільки тепер кругів живе на «Круглій» вулиці? (5) Як ми вирішимо це завдання? (4 + 1 = 5).»
Учні відкривають зошити з друкарською основою на сторінці 21: «Поглянете на верхню строчку. Чи правильно ми вирішили це завдання? (так)».
«На дитячому майданчику спочатку гуляли 3 квадрати. Потім прийшли ще 2. Давайте вирішимо це завдання. Чому ми її не можемо вирішити? (немає питання). Придумайте питання до цього завдання. (Скільки всього квадратів гуляє на майданчику?) Яке буде рішення до цього завдання? (3 + 2 = 5)»
Потім учні розфарбовують в ТСО 3 квадрати помаранчевим кольором, а 2 зеленим. Заповнюють пропуски в прикладах: «Яким було рішення цієї задачі? (2 + 3= =5) Означає яку цифру потрібно написати на місці пропуску? (2).»
Аналогічна робота по двох завданнях, що залишилися, і малюнках в ТСО.
«На зупинці чекали автобус 5 трикутників. Один з них пішов пішки. Скільки трикутників залишилося чекати автобус?»
«Спочатку в школу прийшли 3 круги, а потім підійшли ще 2 трикутники. Скільки всього прийшло в школу геометричних фігур?»
6. Продовжується робота в ТСО: «А тепер дуже складне завдання. Поглянете у ваші зошити і скажіть, які цифри написані на першій строчці (під кругами)? Нам потрібно буде їх дуже красиво і акуратно написати. Пропустите клітинку і пишіть 144. Цифри 144 і 225, які вам треба написати, - це номери автобусів, які ходять в місто «Геометричних фігур».»
Учні прописують в ТСО цифри, а потім по картинці з бджолами складають завдання: «Придумайте по цій картинці завдання? Який з прикладів в стовпчику буде рішенням нашої задачі? Яка відповідь?» Аналогічна роботи по другій картинці.
Підведення підсумків.
«Що нового ми взнали на уроці? З чим познайомилися? Що вирішували і складали? І так далі».
Самоаналіз даного уроку.
Я вважаю, що урок досяг поставленої мети. Учні активно працювали на уроці, виявили велику цікавість до всіх запропонованих завдань, оскільки урок починається зі вступної бесіди вчителя, яка допомагає зацікавити дітей, привернути їх увагу і налаштовує на подальшу роботу на уроці. Далі йде усний рахунок, представлений у вигляді цікавих віршів, він допомагає таким, що вчиться пригадати склад числа 4 і перейти до знайомства з числом 5 і його складом, з яким вони знайомляться на сторінках підручника. Склад числа 5 представлений в підручнику у вигляді мальованих завдань, одна з яких направлена на виховання у дітей любові до природи і дбайливого відношення до неї. Ця робота проходить швидше, ніж я планувала, оскільки учні вже знайомі з такими видами завдань, тому намагаються самі складати і вирішувати їх, з метою попасти в місто «Геометричних фігур». Далі на уроці продовжується робота над складом числа 5, представлена у вигляді завдань за допомогою наочного матеріалу на дошці. У основі вирішення цих завдань учні закріплюють склад числа 5 і паралельно йде робота в ТСО. Не дивлячись на таку велику кількість завдань, все, що я запланувала, мені удалося провести в рамках уроку, і з дзвінком на зміну ми закінчили підведення підсумків, оскільки учні були досить уважні, майже всі завдання були вирішені правильно.
На мій погляд, цінність такого уроку, що включає в учбовий процес гри і ігрові моменти, що це серйозна праця, яка робиться для дітей цікавим, вони працювали з цікавістю, захоплено, не відволікалися, легко перемикалися з одного виду діяльності на іншій. Я вважаю, що все це позитивно вплинуло на результативність навчання. Плануючи такий урок я спробувала деякі моменти пов'язати з життям, що учить бачити дітей багато цікавого в світі. Ігри і ігрові моменти включені в даний урок, послужили досягненню головної мети мого дослідження.
2.3 Констатуючий експеримент

Для підтвердження нашої гіпотези і виконання поставлених нами відповідних завдань була проведена експериментальна робота, яка проходила в три етапи:
1) Констатуючий експеримент;
2) Формуючий експеримент;
3) Контрольний експеримент.
Мета нашого дослідження: переконатися в ефективності використання різних видів усних обчислень для розвитку пізнавального інтересу на уроках математики.
Наше дослідження проходило на базі школи №9 м. Краматорськ. Були узяті два класи: 1А - експериментальний і 1Б - контрольний.
Характеристика експериментального класу
Вивчивши документацію, ми виявили, що в даному класі всього 26 людину, 13 хлопчиків і 13 дівчаток. Клас займається за традиційною програмою. У класі є учні, які відрізняються високою працездатністю і активністю на уроках (Абаєва, Бородич, Буряк, Височин, Гайдук, Делій, Іваненко), інші учні середньо активні на уроках, рідко беруть участь в обговоренні нової теми або вирішення завдань, виразів і тому подібне. У класі також є діти, які не беруть участь в колективній роботі, не піднімають руку, аби відповідати на питання (Брага, Ворсин, Ганжа, Дажук, Жарко, Ключ, Коваль). Клас займається по підручнику Моро М.І., Бантова М.А. перший клас, частина друга. Завдання виконуються в зошитах, які систематично перевіряються.
Характеристика контрольного класу
У даному класі 18 чоловік, 10 хлопчиків і 8 дівчаток. Клас займається за традиційною програмою (1-4), по підручнику Моро М.І., Бантова М.А. перший клас, частина друга (1-4). Завдання виконуються в зошитах, які систематично перевіряються. У класі є діти, які відрізняються високою працездатністю і активністю, і діти, які не піднімають руку, аби відповісти, не беруть участь в колективній роботі.
Мета: виявити, на скільки діти активні і зацікавлені на уроках математики на вихідному етапі експерименту.
Завдання: підібрати дослідницькі методи для експериментального і контрольного класів; провести дослідницькі методи і виявити результат за даними дослідження.
Були проведені наступні методи:
1) Анкетування учнів. Що вчиться була запропонована наступна анкета:
Прізвище, ім'я………………….
1) Який предмет у школі тобі більш всього подобаються?
2) Які завдання ти любиш виконувати на уроках математики?
(вирішувати вирази, завдання, усні вправи, жодні)
3) Ти швидше вирішуєш усно або письмово?
4) Чи любиш ти усний рахунок?
5) Тобі більше подобатися виконувати завдання по російській мові, читанню або по математиці?
6) На який би урок ти запізнився? (російський, математика, читання)
Основна увага при аналізі анкет що вчаться приділялося на 1 і 6 питання, 2 і 5 питання доповнювали відповідь, а 3 і 4 питання були додатковими і не давали відповіді на те чи цікава учневі математика чи ні.
Таблиця 1. Характеристика експериментального класу
Прізвище
1 питання
2 питання
3 питання
4 питання
5 питання
6 питання
Абаєва
малювання
вирішувати вирази
письмово
немає
читання
математика
Абанін
спів
завдання
письмово
немає
російський
Читання
Бондаренко
російський
жодні
усно
так
російський
Математика
Бондарчук
російський
жодні
усно
так
російський
Читання
Бородіч
математика
завдання
письмово
немає
математика
Математика
Борщ
фізкультура
усні вправи
усно
так
читання
Математика
Ботух
математика
усні вправи
устно
да
математика
читання
Брага
російський
усні вправи
усно
так
російський
Математика
Бублик
український
усні вправи
усно
так
читання
Читання
Буряк
історія
вирішувати вирази
письмово
немає
читання
Математика
Ворсин
малювання
усні вправи
усно
так
російський
Читання
Височин
труд
жодні
усно
так
читання
російський
Гаврік
читання
жодні
усно
так
читання
Математика
Гайдук
російський
завдання
письмово
немає
російський
Читання
Ганжа
малювання
жодні
усно
так
читання
Математика
Дажук
історія
вирішувати вирази
письмово
немає
читання
Математика
Делій
український
завдання
письмово
немає
російський
Російський
Ерін
читання
жодні
письмово
немає
читання
Математика
Жарко
математика
завдання
письмово
немає
математика
Читання
Жук
малювання
жодні
письмово
немає
читання
Математика
Іваненко
труд
усні вправи
усно
так
російський
Читання
Ключ
читання
вирішувати вирази
письмово
так
читання
Читання
Кобцев
труд
завдання
письмово
немає
російський
Російський
Коваль
малювання
жодні
письмово
немає
читання
Математика
Старов
фізкультура
жодні
усно
так
російський
Математика
Турко
пение
жодні
усно
так
читання
Математика
Рисунок 1. Який предмет у школі тобі більш всього подобаються?
Результаты анкетирования. «Какой предмет в школе тебе больше всего нравятся?»
Анализ анкет учащихся показал, что математика - не самый любимый предмет среди учащихся.
Рисунок 2. Які завдання ти любиш виконувати на уроках математики?
На уроках математики 3
9% учнів не люблять взагалі виконувати завдання.

Рисунок 3. Тобі більше подобатися виконувати завдання по російській мові, читанню або по математиці?
Згідно анкетуванню, лише 12% учнів більше подобається виконувати завдання по математиці.
Рисунок 4. На який би урок ти запізнився? (російська мова, математика, читання)
Більше половини учнів запізнилася б на математику.
2) Анкетування Реук І.П. і Федорової Г.І. - класних вчителів 1А 1Б класів.
Мета: виявити, як ведеться вчителями робота по вживанню усних вправ. Вчителям була запропонована и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.