На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Теоретичн засади розробки проблеми розвитку творчих здбностей учнв 7-9 класв на уроках фзики на засадах монторингового пдходу. Способи оптимзацї викладання. Методичн рекомендацї щодо монторингових дослджень розвитку творчих здбностей.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 08.09.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Курсова робота
«Розвиток творчих здібностей»
учнів 7-9 класів
на уроках фізики»
Виконала
слухачка курсів
підвищення кваліфікації
учителів фізики
Сторожук В.М.
учитель ЗОШ №15
м. Дзержинська
м. Донецьк
2007р
ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ НА ЗАСАДАХ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ.
1.1. Складові творчих здібностей
1.2. Теоретичне обґрунтування проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу
Розділ ІІ. МАТЕРІАЛИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ З ФІЗИКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНЦІ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ.
2.1. Програма експериментальних досліджень
2.2. З досвіду роботи щодо розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ
АНОТАЦІЯ

В даній роботі розглянута актуальна на сьогодні проблема “РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ”, розкриті складові частини цього поняття, надаються методичні рекомендації щодо моніторингових досліджень розвитку творчих здібностей, подано алгоритм раціональної організації навчальної діяльності учнів, способів оптимізації викладання, алгоритм управління процесом розвитку творчих здібностей, кейс-пакет діагностичного інструментарію, критерії оцінювання розвитку творчих здібностей учнів. Увага приділяється стимулюванню творчої діяльності школярів та створенню системи роботи з проблеми розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики.
Робота містить 25 сторінок.
ВСТУП

Перехід України до ринкової економіки вимагає прискорення науково-технічного прогресу, пошуку та впровадження нових технологій, новаторських рішень з метою створення конкурентоспроможної продукції.
Ускладнення сучасної науки і техніки, катастрофічне зменшення запасів земних надр, екологічні наслідки нашої життєдіяльності висувають перед людством такі глобальні і складні завдання, розв'язати які під силу лише високоінтелектуальній творчій особистості, і тільки їй.
У зв'язку з цим постають принципово нові вимоги і перед системою освіти. Перш за все - це формування творчої особистості, здатної не просто засвоїти найвищі наукові й технологічні досягнення, а й самоудосконалювати, розвиваючи їх. Це дасть можливість здійснити координальний перехід від інформаційно-пояснювального підходу в навчанні до діяльнісного, спрямованого на формування в учнів уміння вчитися.
Таким чином навчально-виховний процес підпорядковують його високій меті - розвитку творчих здібностей особистості.
Актуальність обраної теми визначається в тому, що розвиток і вдосконалення творчого мислення, особливо в період серйозних соціальних змін у нашій країні, дозволить школяру виробити навички знаходити ефективні рішення для будь-яких проблем. Усвідомлене цілеспрямоване використання творчого мислення дасть можливість особистості досягти бажаного результату, самореалізуватися.
Загалом, ідея розвитку творчих здібностей індивідуума відповідає як його інтересам, так і загальнодержавним інтересам та інтересам людського суспільства взагалі.
Такі підходи знайшли відображення в Національній доктрині розвитку освіти України: “Держава повинна забезпечувати: ... підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння і впровадження інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці; створення умов для розвитку обдарованих дітей і молоді...”.
Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості [1, с. 80].
Закон України «Про освіту» визначає, що метою освіти є всебічний розвиток дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів [1, с. 14].
Закон України „Про загальну середню освіту” на сучасному етапі відродження самостійності України потребує створення нової системи освіти, спрямованої на формування творчої особистості, а також, забезпечення умов для найповнішого розкриття її здібностей, задоволення освітніх потреб [1, с. 60].
Цитуючи нормативні документи, констатуємо, що сучасне суспільство потребує особистостей, здатних практично вирішувати різноманітні життєві проблеми, спроможних до самореалізації у різноманітних сферах власної життєдіяльності.
До проблеми осмислення розвитку творчих здібностей особистості, організаційно-методичного супроводу процесу його впровадження зверталися відомі педагоги та науковці.
Це - праці з розвитку творчої компетентності особистості Волобуєвої Т.Б. - проректора облІППО з наукової роботи, кандидата педагогічних наук.
Великого значення в організації роботи з розвитку творчих здібностей учнів в школі набувають праці В. Сухомлинського, в яких розглядаються питання теорії і практики навчання, виховання й розвитку дітей; видатних педагогів: О.М. Савченко, І.Я. Лернера, Т.А. Ільїної, М.А. Данилова, Ю.К. Бабанського та інших, які вивчали методи, умови формування творчості та принципи творчої активності учнів; видатних психологів: Л.С. Виготського, С.Л. Рубінштейна, А.Н.Леонтьєва, та інших, в роботах яких найбільш ґрунтовно описані психологічні аспекти творчості.
Актуальність і педагогічна значущість цієї проблеми як у площині теоретичного осмислення, так і практичного втілення в навчально-виховний процес зумовили вибір теми дослідження «Розвиток творчих здібностей учнів».
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗРОБКИ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ НА УРОКАХ ФІЗИКИ НА ЗАСАДАХ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ

1.1 Складові розвитку творчих здібностей

Розвиток - процес якісний, це зміни структури душі, виникнення новоутворень із потенцій, які прокидаються і починають діяти.
Розвиток безпосередньо пов'язаний з діяльністю людини, з процесом у тому, хто діє, з тим, над чим вона працює, перероблюючи його у нові форми. Розгортання процесу розвитку зобразимо формулою:
становлення - зміна - рух - розвиток - творчість.
Творчість - продуктивна форма активності і самостійності людини. Її результатом є наукові відкриття, винаходи, створення нових музичних, художніх творів, рішення нових завдань у праці лікаря, вчителя, художника, інженера тощо. Школа третього тисячоліття - це школа з творчо обдарованими педагогами, які виховують творчо розвинутих учнів.
Одна з поширених точку зору на поняття “творчість” подається в роботах А.Т.Шумиліна, який пише: “ Сучасна наука визначає творчість як процес створення нових духовних і матеріальних цінностей, як найвищий рівень пізнання ”. Це процес розв'язання завдання, стан натхнення людини - спалах її енергетичного потенціалу, який розкриває межу невідомого, виокремлює його частину й перетворює його на відоме. Розрізняють наукову творчість, художню, літературну, педагогічну та інші види творчості [3, с. 165].
Творчість - психологічно складний процес. У центрі його - уява, навколо неї задіяні інші психічні процеси: увага, пам'ять, мислення, які виявляються в тих знаннях, що є в людини. Уява доповнюється здібностями і вміннями, процес творчості може відбуватися лише за умови відповідного емоційного тла.
У філософській літературі є різні трактування феномена творчості, його природи, об'єктивної основи, структури творчого процесу, інформація про формування творчих здібностей людини. Філософами розглядається творчість як “активність”, “діяльність”, “процес”, “вид діяльності”, “тип діяльності”, форма і т.д. Різні його сторони відбиваються в поняттях: творчий початок, творчий потенціал, творчі здібності, творчі можливості, творче мислення, творча активність, творче ставлення, творча діяльність, творча праця, творча особистість. Творчості потрібно вчити.
Здібності - це психофізиологічні якості людини, від яких залежить динаміка набуття знань, умінь та навичок і успішність виконання означеної діяльності.
Здібності - це обдарованість у розвитку.
Згідно з концепцією креативності Дж. Гілфорда до творчих здібностей ми відносимо [7, с.13]:
? здатність до виявлення і постановки проблем;
? здатність до висловлювання великого числа ідей;
? гнучкість - здатність до висловлювання різноманітних ідей;
? оригінальність - здатність відповідати на подразники нестандартно;
? здатність удосконалити об'єкт, додаючи деталі;
? здатність вирішувати проблеми, тобто до аналізу і синтезу.
Розвиток творчих здібностей учнів насамперед передбачає впровадження в начальну практику гуманістичного принципу освіти, коли в центрі навчально-виховного процесу знаходиться особистість учня з її потребами, інтересами і можливостями, а вчитель з набором педагогічних форм, методів і засобів виконує «екрануючу» функцію, щоб не допустити згубної дії зовнішніх чинників на розвиток творчих здібностей учнів.
1.2 Теоретичне обґрунтування проблеми розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу

Формування й розвиток творчих здібностей учнів виступають сьогодні однією з актуальних проблем української системи освіти.
Розвиток та виховання здібних і талановитих дітей відповідає потребі формування творчого потенціалу демократичного суспільства, забезпечує можливість інтенсивного соціального та науково-технічного прогресу, подальшого розвитку науки, науково-технічного прогресу, культури, усіх галузей виробництва й суспільного життя.
Майбутнє держави, надії на покращення умов життя та новий рівень розвитку суспільних відносин пов'язані саме із творчо мислячими молодими людьми, які повинні прийти в усі сфери виробництва. Водночас без потягу до творчості людина не зможе сьогодні просунутися в галузі навіть найвузьких технічних знань. Творчі здібності нині все більше цінуються в усіх галузях життя. Тому створення умов для розвитку творчих здібностей особистості - одне з найважливіших завдань сучасної освіти.
Діалектика розвитку творчих здібностей може бути визначена так:
Мотивація ----------- Функціональні вміння ------------- Соціалізація
Від мотивів через набуття певного функціонального багажу до соціалізації; у процесі соціалізації формуються нові мотиви - і ланцюжок перетворень здійснюється на більш високому рівні. Тому основні компетентності обов'язково пов'язані між собою. Аспектами формування творчої компетентності є: (додаток 1).
Сьогодні розвиток кожного учня - основна думка, мета, засіб і результат педагогічного процесу. Тому високопрофесійний педагог повинен володіти технологіями діагностики вивчення рівня підготовки учнів до творчої діяльності (додаток 2), вміти відслідковувати у процесі моніторингу мотиваційно-потрібнісну, діяльнісну та результативну сфери (додаток 3), аналізувати динаміку зростання творчих умінь учнів, виявляти недоліки в своїй роботі над розвитком творчих здібностей учнів та знаходити шляхи усунення цих недоліків.
Системний психолого-педагогічний супровід розвитку творчих здібностей учнів створює сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності.
Комплексна діагностика сприяє вивченню тих факторів, які найбільш впливають на формування мотивації самовдосконалення, самоосвіти, самореалізації; постійне ж відслідкування цих чинників надає педагогу можливість раціонально організувати навчальну діяльність учнів, супроводжувати їх творчу діяльність та оптимізувати стан навчального процесу.
Всі фахівці різних галузей психолого-педагогічних знань вважають, що для раціональної організації навчальної діяльності учнів необхідні:
Постановка мети і завдань навчальної діяльності.
Мотивація навчання.
Навчання учнів загальним навчальним умінням і навичкам, розумовим діям.
Виховання активної особистісної позиції учня.
Надання учнем самостійності.
Використання форм, методів і засобів раціоналізації навчальної діяльності учнів.
Тут можна вказати ряд напрямків, реалізація яких обов'язково приводить до раціоналізації навчальної діяльності учнів:
Формування цілеспрямованості школярів у навчальній діяльності.
Навчання учнів прийомам раціоналізації навчання.
Формування активної особистісної позиції учня на уроці.
Створення умов для прояву пізнавальної самостійності в навчальній діяльності, робота в індивідуальному темпі.
Навчання учнів самоаналізу, самоконтролю й самооцінці результатів свого навчання.
Навчальна діяльність, як відомо, поліфункціональна. У процесі її завжди виконуються наступні функції: освітня, розвиваюча, виховна й організаційно-управлінська, як головна, вирішальна, тому що вона дозволяє впорядковувати сам процес навчання, тобто привести в ефективну взаємодію всі його інші функції.
Школярів навчають певному набору дій, які реалізуються на тих же компонентах навчально-виховного процесу, що й способи оптимізації викладання, які ведуть одночасно до досягнення максимально можливих результатів при мінімально необхідних у даних умовах затратах часу й зусиль у ході здійснення навчальної діяльності, а саме:
Плануванню завдань своєї навчальної діяльності в комплексі й конкретизації їх на основі вивчення якостей особистості.
Виділенню головного, істотного в змісті своєї навчальної діяльності й вибору оптимальної логічної послідовності навчальних дій.
Вибору оптимальної структури навчальної діяльності.
Вибору найбільш раціонального сполучення прийомів навчальної роботи, розумових дій у процесі навчальної діяльності, внесенню корективів у їхнє застосування.
Здійсненню самостійної навчальної діяльності.
Вибору індивідуального темпу навчання й застосування прийомів економії часу в навчальній діяльності в школі й дома.
Самоконтролю результатів своєї навчальної діяльності, порівнянню їх зі своїми навчальними можливостями, із зовнішнім прогнозом та самооцінкою раціональності витрати часу.
Для визначення максимально можливого рівня навченості школярів можна використати наступні методи:
Досягнення прогнозу вчителем (як одним з експертів) у зоні найближчого розвитку школярів.
Аналіз навчальної роботи з підсумків діагностичних контрольних робіт.
Самооцінка (у ролі експерта виступає сам учень).
Оцінки іншими експертами: психологом, класним керівником, вчителями - предметниками, керівниками школи, батьками, ін.
Актуальність моніторингу з фізики завдяки отриманню об'єктивної інформації про стан навчально-виховного процесу полягає в необхідності подальшого аналізу дидактичних причин невідповідності рівня досягнень реальним навчальним можливостям учня, планування корекційної діяльності на основі діагностики, створення програм розвитку учня, що забезпечує цільовий, системний підхід до вирішення проблеми. Дослідницька робота вчителя підкоряється глобальній меті - надання дієвих освітніх послуг, які в свою чергу допоможуть учню підвищити рівень розвитку творчих здібностей, а педагогу створити свій індивідуальний імідж.
Для активізації пізнавальної діяльності школярів велике значення має використання під час уроку активного діалогу, ділової гри, аналізу проблемних ситуацій, навчальних досліджень, спеціальних вправ тощо.
Суттєві зміни в системі організаційно-методичного супроводу учнів сприятимуть вирішенню найактуальнішої проблеми розвитку творчих здібностей учнів. А критеріями оцінювання рівня розвитку творчої особистості можна взяти модель творчої особистості та показники творчої активності учнів [7, с. 7, 9].
Розвиток творчих здібностей учнів - це справа не одного дня, тижня чи місяця, а результат наполегливої і систематичної праці впродовж року, терміну навчання в школі, всього життя.
Розділ 2. МАТЕРІАЛИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 7-9 КЛАСІВ ІЗ ФІЗИКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МОНІТОРИНГОВОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНЦІ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ Й РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ

2.1 Програма експериментальних досліджень

Тема дослідження: розвиток творчих здібностей учнів 7-9 класів на уроках фізики .
Проблема: створення умов для розвитку творчих здібностей учнів на уроках фізики на засадах моніторингового підходу.
Мета дослідження: обґрунтувати доцільність впровадження психолого-педагогічного супроводу учнів щодо відслідкування рівня розвитку їх творчих здібностей на засадах моніторингового підходу, розробити інструментарій досліджень, створити кейс-пакет діагностичних матеріалів для подальшого практичного застосування, визначити основні фактори та шляхи розвитку творчих здібностей учнів, виявити недоліки в організації творчої діяльності учнів та знайти шляхи їх усунення, розробити рекомендації батькам щодо організації роботи з творчою дитиною на засадах моніторингового підходу.
Об'єкт дослідження: учні 7-9 класів.
Предмет дослідження: процес впровадження психолого-педагогічного супроводу моніторингу розвитку творчих здібностей учнів 7-9 класів із фізики, ступінь задоволення батьків освітніми послугами.
Гіпотеза дослідження: результативність процесу навчання з фізики підвищиться, якщо впроваджувати системний психолого-педагогічний супровід творчої діяльності учнів на основі моніторингових досліджень.
Методи досліджень:
науково-теоретичний аналіз питання розвитку творчих здібностей учнів на засадах моніторингового підходу;
психодіагностика;
діагностика результатів навчання;
моніторингові дослідження;
прогнозування результатів досліджень;
збір, обробка, аналіз, узагальнення результатів навчальних досягнень учнів;
порівняння з минулим роком;
самоаналіз уроку;
методи математичної статистики;
анкетування батьків з метою виявлення ступеню задоволення освітніми послугами.
Напрямки досліджень:
- психолого-педагогічний супровід творчої діяльності учнів на основі моніторингу;
впровадження нових технологій та активних форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі викладання фізики;
удосконалення самоосвітньої діяльності учнів з метою розвитку творчих здібностей учнів;
створення оптимальних умов для інтелектуального розвитку кожної дитини як особистості;
навчання на уроках фізики.
Завдання досліджень:
Вивчення реальних навчальних можливостей учнів та їх інтересів, потреб, мотивації, сформованості творчих здібностей.
Вивчення рівня сформованості загальнонавчальних умінь.
Встановлення дидактичних причин невідповідності рівня досягнень реальним навчальним можливостям учнів.
Поточне (тематичне) відслідкування впливу різних чинників (наявність програм розвитку творчих здібностей учнів, застосування творчих завдань, впровадження евристичних методів навчання, комплекс процедур управління навчанням творчо розвинених дітей та оптимальність управлінських рішень) на якість знань учнів.
Підсумкова діагностика впливу творчої діяльності учнів на якість знань, відслідкування динаміки розвитку учнів у порівнянні з результатами попередніх діагностичних досліджень, зіставлення цих показників, корекція діяльності учнів.
Аналіз результатів досліджень за напрямками:
рівні навчальних досягнень учнів 7-9 класів із фізики;
вплив різних чинників (наявність програм розвитку творчих здібностей учнів, застосування творчих завдань, впровадження евристичних методів навчання, компл и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.