Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Сутнсть основних поглядв мовознавцв на удосконалення принципв, змсту, форм методики гуртковх та нших позашкльних рзновидв занять з української мов.Позашкльна робота з української мов.Оснавная специфка питань змсту позашкльної роботи.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 23.11.2008. Сдан: 2008. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Роль позашкільної роботи з української мови та літератури, у процесі розвитку творчих здібностей учнів

1. Погляди мовознавців на удосконалення принципів, змісту, форм і методики гурткових та інших позашкільних різновидів занять з української мови

Позашкільна робота з української мови - важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому є продовженням тієї роботи, яка про водиться на уроці.

Під позашкільною роботою з мови переважна більшість методистів розуміє спеціальні заходи, які проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми проведення й організовуються на принципі добровільної участі них учнів.

Завданням позашкільної роботи є: збагачення й розширення знань учнів з рідної мови, створення інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму, дружби.

Уміло й цікаво проведені позашкільні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства нашої мови, її фразеології; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток української мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

Позашкільна робота з мови будується з урахуванням основних загальнодидактичних принципів: на кожному позаурочному занятті у нерозривній єдності реалізуються освітні й виховні завдання; усі відомості про мову розглядаються і з'ясовуються відповідно до положень сучасного мовознавства, чим забезпечується принцип науковості; явища і факти, що аналізуються в процесі позашкільної роботи, мають відповідати віковим можливостям учнів, принцип доступності тісно пов'язаний з принципом усвідомлення знань; позашкільна робота враховує вимоги розвиваючого навчання: формуються навички спостереження й аналізу мовних явищ і фактів, уміння самостійно працювати з доступною мовознавчою літературою, складати анотації, реферати. Особлива увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів: на писання творів, випуск газет, журналів, оформлення альбомів тощо.

У позашкільній роботі важливим є принцип наступності й перспективності: плануючи позакласну роботу певного класу, вчитель враховує ті знання й навички, що їх одержали учні на уроках і в позаурочних заходах у попередніх класах. Одночасно позашкільні заходи можуть готувати основу для кращого засвоєння матеріалу на уроках, до участі у факультативних заняттях. У позашкільній роботі реалізується зв'язок теорії з практикою, учні збагачують свій словник, розвивають навички правильного висловлення думки, глибше оволодівають мовними нормами, вдосконалюють навички самоосвіти. У позашкільній роботі реалізується принцип індивідуального підходу до учнів, ураховуються їх здібності, нахили.

Проте одночасно позашкільна робота з мови має і свої специфічні принципи, а саме: врахування віку й ступеня підготовленості учнів до занять, взаємозв'язок позашкільний роботи і класних занять, добровільність, наявність інтересу до вивчення мови, вибірковість, що виявляється у відсутності єдиної програми для позашкільної роботи її дозволяє вчителю самому планувати її, виходячи з умов роботи школи, вікового складу учнів, їхньої зацікавленості, а також залежно від програмового матеріалу, що вивчається. Цей самий принцип діє й у виборі форм роботи. Принцип наукового підходу в проведенні позашкільної роботи дозволяє ширше розкривати програмові теми, вивчати теми, не передбачені обов'язковою програмою.

У зміст позашкільної роботи входять найрізноманітніші питання - загальні відомості про мову, питання лексики, фразеології; ознайомлення із словниками, довідниками; викликає інтерес питання походження прізвищ, імен, географічних назв, топоніміка селища, району, області, аналіз діалектних особливостей у мові жителів даної місцевості; цікавить учнів збирання матеріалів про мовні явища і факти, надруковані у газетах, журналах, книгах.

У старших класах позашкільна робота передбачає ознайомлення з питаннями історії розвитку літературної мови, стилістики, культури мовлення, дослідження мовностилістичних особливостей творчості письменників класиків і митців слова.

Сучасні завдання вивчення мови спонукають учителя в позашкільній роботі спиратися на обов'язкову навчальну програму. Треба встановити, як та чи інша програмова тема може бути втілена в позашкільній роботі, як вона розширить знання учнів, допоможе збагатити їх словник, удосконалити мовні навички, як сприятиме розвитку усного мовлення. Обсяг такого матеріалу регулює сам учитель. Добираючи тематику позашкільної роботи, він враховує, по-перше, інтереси її запити самих учнів, по-друге. їх знання, вікові особливості, підготовленість до проведення відповідної роботи, по-третє, важливість теми для навчання, удосконалення культури мовлення, виховання учнів.

Г. Р. Передрій, плануючи гурток лексики для 5-6 класів, словотворення та етимології - для 6-7, гурток граматики - для 8 класу.

Позашкільна робота з мови має дві основні форми: систематичну, яка постійно ведеться протягом року, та епізодичну - заходи, що проводяться один-два рази на рік.

До систематичних форм позашкільної роботи належать мовний гурток, стінна мовна преса, видання учнівського журналу, регулярне проведення лінгвістичних радіопередач. Тут постійний склад учнів. Форми епізодичної роботи дуже різноманітні: це проведення мовних вечорів, конференцій, конкурсів, виставок, екскурсій, тижнів чи днів , мови в школі, олімпіад тощо.

Мовний гурток - важлива й ефективна форма позашкільної роботи, перевага якої у тому, що заняття проводяться систематично, за певним планом, при постійному складі учнів.

Найкраще, коли із гуртку працюють учні одного класу, але, часто доводиться об'єднувати учнів 5-7 і 8-9 класів. Заняття гуртка проводять два рази на місяць. До роботи залучають тих учнів, які виявили бажання працювати в ньому. Плануючи роботу, треба пам'ятати, що зміст, види й форми її мають відповідати віковим особливостям учнів, рівневі їх загального розвитку. Гурток може бути тематичний і широкого профілю. Відмінність між ними в тому, що учасники тематичного гуртка поглиблено опрацьовують одну тему, наприклад "Синонімічні синтаксичні конструкції" (гурток 8-9 класів), де протягом року детально розглядають питання синоніміки односкладних речень, "функціонування в мові повних, неповних і еліптичних структур, співвідносність простих і складних конструкцій, різних типів складнопідрядних речень, співвідносність сполучникових і безсполучникових речень, конструкцій з прямою, непрямою і невласно прямою мовою тощо.

Ще більше зацікавити учнів мовним матеріалом можна тоді, коли тематика гуртка матиме так званий широкий профіль, тобто охоплюватиме кілька мовознавчих проблем: походження мови, виникнення і розвиток писемності, походження імен, географічних назв, розвиток значень слова, розвиток і збагачення словника в певну епоху.

У мовознавчому гуртку учні 5-7 класів найчастіше опрацьовують питання з лексики, фонетики, орфоепії, словотворення, у 8-9 класах вивчають питання синтаксису, стилістики, досліджують відповідні синтаксичні явища в мові письменників, наприклад, "Дієслівні словосполучення у творі Олеся Гончара "Модри Камень", "Іменникові словосполучення у новелі М. М. Коцюбинського "Intermezzo" тощо.

Гуртківців 10-11 класів опрацьовують мовностилістичні явища творів, що вивчаються за програмою. Це дозволяє їм глибше проникнути у творчу лабораторію письменника, збагнути особливості його творчості, усвідомити ідейно-тематичну й образну основи твору.

Однією із причин недостатнього інтересу учнів до уроків мови, лінгвістики в цілому, є саме те, що словесники показують мову в одній площині, як явище несуперечливе, в якому все доведено, систематизовано. Програма вимагає висвітлення явищ у тому аспекті, що відповідає усталеним лінгвістичним теоріям, висновкам. Інший підхід, безумовно, повинен бути на гурткових заняттях. Тільки ознайомлення учнів з різними гіпотезами, лінгвістичними парадоксами, мовними явищами, що суперечать даним сучасного мовознавства, може сформувати у них стійкий професійний інтерес, який, можливо, стане стимулом до вибору майбутнього фаху.

Важливо сформувати в гуртківців уміння шукати аналогії, систематизувати, класифікувати мовні явища, розвивати мислення, його гнучкість, здатність переходити від одного класу явищ до іншого, віддаленого за змістом. Треба навчити визначати специфічний аспект мовної проблеми, вчасно відмовитися від не правильної гіпотези, формувати критичність, образність мислення, пам'ять, навички самостійного здобуття знань.

Необхідно озброїти школярів логікою знань, що забезпечить ефективність навчання незалежно від конкретної основи і стане в пригоді кожному для по дальшої творчої діяльності.

В умовах реформи школи на перший план виступає і принцип посилення практичної спрямованості гурткових занять з мови. Він забезпечує більш ефективне формування практичних умінь і навичок, що виробляються на уроках мови. Керуючись ним, учитель повинен на заняттях приділяти увагу вдосконаленню орфографічних, пунктуаційних навичок, комунікативних умінь, роботі зі словниками, конспектуванню. Реалізація цього принципу виявляється і в тісному зв'язку поглибленого вивчення мови я жит тям. Він ставить також вимогу залучення гуртківців до суспільно корисної діяльності, проведення молодшими школярами бесід, вечорів, виготовлення наочних посібників для кабінету мови, випуск стіннівки, альманахів, підготовку матеріалів для преси. Можна вважати окремим, специфічним принцип професійної спрямованості гурткових занять. Враховуючи його, керівник гуртка покликаний знайомити учнів із професіями. Робота з фаховими журналами, додатковою літературою, самостійне складання гуртківцями лінгвістичних задач, творів різних типів, виготовлення роздаткового матеріалу, виступи із доповідями, рефератами, ознайомлення із творчістю видатних мовознавців, редагування текстів тощо - все це сприятиме профорієнтації школярів.

Ще одним принципом гурткової роботи в умовах реформи школи має бути використання, між предметних зв'язків (урок російської, іноземної мов та літератур, математики, історії, образотворчого мистецтва і т. ш.). Це, по-перше, зумовлено об'єктивною необхідністю, а саме: розвитком лінгвістики у тісному сою зі з психологією, інформатикою, логікою, кібернетикою, літературознавством. По-друге, міжпредметний матеріал сприяє активізації діяльності учнів, зацікавлює їх гуртковими заняттями, розширює кругозір, ерудицію, допомагає формуванню діалектико-матеріалістичного світогляду. Принцип емоційності навчання, зумовлений положеннями марксистсько-ленінської філософії про єдність мислення і чуттів, реалізований на практиці педагогами-новаторами, в останні роки набуває особливої актуальності. В умовах, коли треба підвищувати інтерес до навчання, активізувати пізнавальну діяльність школярів, цей принцип має вагоме значення.

Завдання словесника - проводити заняття на такому емоційному рівні, щоб запалити їх і не дати згаснути вогнику до пітливості. Тому керівник гуртка просто зобов'язаний дбати про високий емоційний тонус занять, добір мов них фактів і явищ, які б зацікавлювали дітей, методів, вправ, що пробуджували б думку.

Для гурткових занять особливо неприпустимі шаблон, трафаретність, жорстока регламентація. Принцип емоційності вимагає варіювання матеріалу, структури, методів, прийомів позашкільної роботи. Він виявляється і у виборі конкретних прийомів, завдань, лінгвістичних ігор, які дають можливість з більшою ефективністю домогтися поставленої мети.

Зацікавленість гуртковою роботою з мови здійснюється різними шляхами. Значною мірою це залежить від ерудиції, методичної майстерності керівника гуртка.

Не меншу роль відіграє усвідомлення учнями значення рідної мови для розвитку людини, зростаючої ролі лінгвістики. Використання елементів "цікавої граматики", відомостей з лексики, фразеології, етимології, граматики рідної мови, мов світу - все це також розвиває інтерес до позакласних заходів. Цьому ж сприяє використання міжпредметного матеріалу, урізноманітнення видів робіт (змагання, ігри, за гадки, шаради тощо).

Розвиток освіти в умовах реформи школи вимагає відповідно вдосконалення змісту й методики гурткових занять з мови. Слід уточнити, чому, як і для чого вчи ти школярів у позашкільній роботі. Зміст роботи гуртка також значною мірою обумовлюється принципами позашкільної роботи з мови. У методичній літературі питання, чому навчати школярів на гурткових заняттях, вирішується по-різному. Одні методисти, педагоги-практики відстоюють необхідність розглядати на за сіданнях різні теми відповідно до програми. Інші закликають до поглибленого вивчення якоїсь однієї проблеми протягом року. Однак при конкретизації змісту гурткової роботи слід враховувати кілька факторів: завдання позакласних занять, вікові особливості учнів тощо. У 6-8-х класах на початковому етапі необхідно розглянути різні питання, пов'язані з програмовим матеріалом. Молодші школярі люблять не одноплановість тем, форм, методів, а різноманітність. Крім того, це дасть можливість розширити лінгвістичний кругозір школярів. У 8-9-х класах, коли інтереси учнів більш-менш визначаться і гуртківці здобудуть елементарні навички дослідницької роботи, можна проводити і "вузьку спеціалізацію", зосередити їхню увагу на кількох важливих проблемах лінгвістики. Останнім часом добре зарекомендували себе наукові учнівські товариства, які створюються із учнів різного віку і працюють у тісній співдружності із вченими, зокрема, лінгвістами.

Удосконалення змісту роботи передбачає урізноманітнення, пошук ефективних форм, видів занять.

Особливо корисним і необхідним буде систематичне проведення індивідуальних консультацій. Адже, щоб створити на занятті ситуацію дискусії, необхідно добре підготувати опонента, доповідача, допомогти відібрати аргументи і контраргументи. Учитель має змогу в індивідуальній бесіді з'ясувати можливості, інтереси кожного члена гуртка, щоб повніше реалізувати його творчі здібності. Щоб заняття пройшло на високому рівні, треба забезпечити учнів окремими книга ми, запропонувати фахові журнали, довідники.

Потребують урізноманітнення форми гурткової роботи. Найефективнішими є короткі, захоплюючі розповіді вчителя про мову, повідомлення учнів реферативного характеру, інформації про наслідки збору матеріалу з живої розмовної або книжної мови, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими мовними явищами з наступними висновками, цікаві бесіди, вправи, лабора и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.