На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Характеристика системи освти в Англї, Шотландї, Уельс та Пвнчнй рландї: минуле сьогодення. Система початкової та середньої освти, подальша та вища освта. Освтн напрямки уряду Англї. Ршення про направлення дитини на спецальне навчання.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 08.12.2010. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


План:

Вступ
Розділ І. Загальна характеристика системи освіти в Англії: минуле і сьогодення
Розділ ІІ. Система початкової та середньої освіти в Англії
Розділ ІІІ. Подальша та вища освіта в Англії
Висновки
Список використаної літератури
Вступ

Сьогодні, коли англійська мова є, практично мовою міжнародного спілкування, освіта, отримана у Великій Британії, дає значні переваги й розкриває більші можливості для випускників англійських шкіл, коледжів та університетів. Система британської освіти пройшла перевірку часом і вважається зразковою.
Сучасна система освіти в Великобританії складається з чотирьох рівнів: початкового, середнього, так званої подальшої і вищої освіти. Дошкільне виховання відбувається в школах-яслях і дошкільних класах. Початковою освітою охоплюються діти з 5 до 11-12 років. З 5 років діти відвідують дворічні школи для малюків (pre-preparatory school), з 7 до 11 років - початкові школи (primary, elementary або preparatory school). З 11-12 літнього віку для дітей починається етап середньої освіти.
З середини 50-х років в Великобританії почалась державна перебудова системи середньої освіти, яка незавершена й досі. У результаті в країні сусідствують декілька типів середніх шкіл, значно відмінних одна від одної учбовими програмами і цілями навчання. Для всіх типів шкіл законодавче закріплений єдиний освітній мінімум, який повинна дати школа. Також законодавче введена обов'язкова безкоштовна середня освіта, яка завершується у віці 15-16 років. Випускники шкіл складають випускні екзамени і отримують сертифікат про середню освіту GCSE (General Certificate of Secondary Education). Цей сертифікат є достатнім для початку самостійної трудової діяльності, але не дає права вступу у вищі учбові заклади.
Говорячи про історіографію даного питання, ми можемо сказати, що досить довгий час англійська система освіти перебувала в полі зору науковців, як зарубіжних, так і вітчизняних, російських та радянських. Певною мірою це можна пояснити частими, вже згадуваними реформами, про які писали в своїх працях такі вітчизняні та російські науковці: Н. Воскресенмська, Б. Фульфсон, С. Коваленко. Питанням виховання в англійських школах та проблемою навчання дітей з обмеженими можливостями займалися знову ж таки вітчизняні дослідники: О. Джуринський, Н. Лавриченко, О. Локшина, Л. Пуховська та ін. стосовно радянської історіографії, то ми б хотіли виокремити фундаментальну працю Н. Барбариги, присвячену переважно середній освіті в Великобританії. Серед західноєвропейських дослідників варто звернути увагу на С. Братан, Е. Кейд, К. Робінс, О. Петерс, які присятили увагу питанню початкової та вищої освіти в Англії.
Сучасні системи освіти Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії відрізняються певними деталями, але основні їхні структури подібні, про що буде сказано при подальшому вивченні проблеми.
Тож таким чином ми можемо сказати, що об'єктом нашого дослідження є така західноєвропейська острівна країна як Англія.
В якості предмета вивчення виступає система освіти Англії.
Мета нашого дослідження:
- подати чіткий наліз розвитку системи освіти в Англії;
- визначити основні освітні напрямки уряду Англії.
В ході дослідження перед нами постає ряд завдань:
По-перше, докладно проаналізувати етапи розвитку англійської системи освіти.
По-друге, порівнево охарактеризувати систему освіти Англії.
По-третє, визначити основні пріоритети уряду стосовно освіти в країні.
По-четверте, визначити чим обумовлений розвиток освіти в Англії.
Розділ І. Загальна характеристика системи освіти в Англії: минуле і сьогодення

Говорячи про систему освіти вивчаємої країни не можна не згадати саму історію освітніх закладів Англії. Так, вона має давню й розвинену систему освіти. Перші школи існували на території Англії ще в часи, коли майже вся вона входила до складу Римської імперії і Лондон із мікроскопічного поселення перетворився на центр ремесла і торгівлі. Надалі система освіти спочатку обслуговувала церкву і керівну адміністрацію країни, а з середньовіччя розвивалася паралельно з економікою країни, задовольняючи її потреби. Засновані на початку XIII століття університети в Оксфорді й Кембриджі, кожен з яких складається в наш час з декількох коледжів, для навчання еліти, покликаної слугувати Богові й державі, кілька століть репрезентували всю її вищу освіту. Аж до XIX століття вони залишались єдиними університетами в країні. Наступні університети з'явилися тільки після 1830 року під тиском суспільних вимог періоду індустріальної революції та нових потреб країни. Та й після цього вища освіта країни була елітарною і охоплювала надто малий відсоток молоді.
З кінця XIX століття у Англії працювали технічні коледжі, але їхні дипломи вважалися нижчими від академічного стандарту університетів. Лише з 1956 р., зі створенням Національної ради з присудження академічних звань, дипломи закладів технічного сектора вищої освіти підняли до рівня бакалаврських [5; c.15].
Загалом, на сучасному етапі, систему середньої освіти Англії можна зобразити таблицею:
Державні школи
Вік учнів
Приватні та незалежні школи
Вік учнів
Дошкільна освіта
Школи-дитсадки
2 - 5
Дошкільна освіта
(школи-дитсадки)
2 - 5
Початкова освіта
Школи для мальків
Молодша школа
5 - 7
7 - 11
Початкова освіта
Передпідготовчіготовчі школи
Підготовчі школи
5 - 8
8 - 13
Середня освіта
Середня школа (граматична, технічна, сучасна, об'єднана)
11 - 18
Середня освіта
Середня школа (паблік-скулз)
13 - 18
[23; c.38].
Кінець ХХ ст. став періодом активного реформування освітньої системи Великобританії. Сучасні радикальні перетворення в освіті Англії розпочались з Акту Бейкера, прийнятого урядом М. Тетчер у 1988 році. Реформа, за цим актом, здійснювалась на основі синтезу неоконсервативної та неоліберальної освітньої ідеологій. Провідною її ідеєю стало забезпечення високої якості освіти через введення освітніх стандартів ( національних навчальних програм, рівнів навчальних досягнень учнів кожного класу з кожного предмету, національних тестів з англійської мови, математики та природничих наук учнів 7, 11, 14, 16 - річного віку ); запровадження ринкових механізмів в освітню сферу ( вільного вибору школи, їх диференціації та інформаційного забезпечення, конкурентної боротьби за «клієнта» між навчальними закладами). Проте ця система зазнала певної критики серед англійських освітян, які опираючись на те, що вона нехтує певними принципами соціальної справедливості на користь високої якості освіти «для не багатьох»; робить з вчителів не професіоналів, а «самозацікавлених індивідів», котрі мінімізують свої зусилля у викладацькій діяльності, до того ж самі педагоги не підтримали проведену реформу через що не було досягнуто бажаного результат, піддали її великій критиці.
Нова епоха освітніх реформ розпочалась із приходом до влади у 1997 році лейбористського уряду Т. Блера. Їх нова освітня політика задекларувала свої наміри щодо повернення пріоритетності принципу рівності й соціальної справедливості. Провідну ідею неолебористської освітньої реформи сформульовано так: «Високі вимоги та велика підтримка». Один з авторів даної реформи М. Барбер, зазначав, що успішність освіти прямо пропорційно залежить від характеру вимог та її підтримки владою.
Сучасний уряд Англії наполягає на абсолютній нагальності радикальних змін в освіті. Таке твердження вони мотивують в першу чергу через необхідність переконання середнього класу в дієвості державної освітньої системи, у її спроможності задовольнити потреби у якісній освіті. Дана програма опирається на ряд принципів: амбіційні стандарти, децентралізація відповідальності, високий рівень інформанованості суспільства щодо результатів діяльності шкіл та чітко поставлені освітні цілі, звітність ( передбачає інспектування ), втручання у справи шкіл у напрямі зворотному до рівня їх успішності ( нагороди, допомоги і т.д.).
Названі принципи а механізми освітніх реформ реалізуються в контексті чотирьох широких стратегій, що безпосередньо стосуються ідеї забезпечення соціальної рівності та справедливості в освіті. Коротко розглянемо ці основні стратегії. Перша - підтримка раннього розвитку дитини. Вона включає в себе такі напрямки: 1) запровадження програми «Впевнений старт», яка передбачає надання допомоги бідним сім'ям для забезпечення нормального розвитку дитини; 2) гарантія кожній дитині, починаючи з трьох років, права на отримання дошкільної освіти; 3) розробка та прийняття стандартів дошкільної освіти.
Друга - це національні стратегії мовної та числової грамотності. Ним передбачене дуже широке коло заходів, основними з них є такі: 1) введення у початковій школі щоденних уроків з мови та математики, забезпечення яких включає детально розроблені навчальні програми, підручники, методичні посідки та спеціальну підготовку вчителів; 2) вивчення та поширення передового педагогічного досвіду; 3) інтенсивний моніторинг результатів запроваджених стратегій; 4) організація вчасної додаткової допомоги «проблемним» учням і школам.
Третя стратегія передбачає перебудову середньої освіти. Так, урядом передбачені покращення викладання мови, математики та природничих наук, окрема увага має приділятись «проблемним » школам. Важливим кроком стала поява програм виправлення стану справ у школах з низькою успішністю. Цим програмам надається пріоритетне значення як національною, так і місцевими освітніми адміністраціями. Важливу роль при вирішенні даного питання мають відіграти успішні школи, партнерство з якими має принести користь «проблемним » навчальним закладам. Для покращення ситуації в неуспішних школах будуть залучати також соціальних партнерів: бізнесові структури, громадські та релігійні організації. Дані методи дали свої результати, так, протягом останніх чотирьох років кількість неуспішних шкіл поступово зменшилась.
Оскільки в Англії найбільш проблемними залишаються школи великих міст, через їх різноманітний національний, етнічний та релігійний склад, то уряд розпочав втілювати в життя програму яка отримала назву «Високоякісна освіта в містах». Саме вона покликана урегулювати та покращити навчання в місті. Вона включає в себе сім складових. Пропонуємо коротко розглянути їх. 1. «Обдаровані і талановиті» - запровадження спеціальних національних навчальних програм для 10% найбільш обдарованих і талановитих дітей. 2. «Усунення бар'єрів, що заважають навчанню» - передбачається введення в штат кожної школи посади консультанта (ментора), який має піклуватися про життя дітей за межами навчального закладу, вивчав обставини, що заважають навчанню. 3. «Підтримка позитивної поведінки» - створення у школах спеціальних підрозділів для боротьби з проблемами шкільного насильства без виключення важковиховуваних учнів із школи. 4. «Школи-маяки» - поширення досвіду кращих шкіл. 5. «Спеціалізовані школи» - запровадження досвіду кращих спеціалізованих шкіл країни у навчальних закладах, що розташовані у складних в соціально-економічному плані районах з метою зменшення «прірви» між рівнями їх навчальних показників. 6. «Міські начальні центри» - використання технічних та навчальних можливостей середніх шкіл для надання освітніх послуг всім, хто бажає, в межах даної комуни не тільки в шкільний час, а й у вечірній, недільні і святкові дні. 7. «Зони освітньої дії» - об'єднання шкіл, що обслуговують складні в соціально-економічному відношенні території у мережі, з метою інтеграції закладів початкової та середньої освіти та координації всіх соціальних послуг на даній території [22; c.73-76].
Загалом важко сказати чи принесуть дані методи бажаних результатів, але вони мають великий потенціал для подальшого розвиту міських шкіл. Самі ж автори реформи введені заходи вважають успішними, оскільки за підрахунками уряду суттєво знизився рівень відсіву зі шкіл та покращилось ставлення учнів до навчання, зросла якість освіти, звузилась «прірва» між освітніми результатами школярів, що належать до різних соціальних груп. На нашу думку велика заслуга в отриманні таких показників в першу чергу держави, яка встановила суворий контроль над запровадженими реформами, та директорів і вчителів шкіл, які позитивно віднеслись до нововведень.
Окрім вище перерахованих нововведень, владні структури планують кардинально зайнятись організаційними питаннями роботи школи. Планується розставити акценти в таких питаннях: більш глибоке вивчення зарубіжного досвіду та встановлення чіткого держаного контролю над управлінням школою, принциповим залишається питання не «хто надає освіту» (тобто, у чиїй власності, державній чи приватній, громадській перебувають навчальні заклади), а «як забезпечити суспільні інтереси в освіті» [22; c.77].
Коли ми говоримо про реформування освіти, то не можемо не зазначити про національний навчальний план Англії, оскільки в цій країні він виконує функцію державного стандарту, який регулює рівень освіти встановлюючи її еталон. В Великобританії він отримав назву «The National Curriculum», закріплений Законом про державну освіту 1988 р. і вперше впроваджений в школах Англії та Уельсу у вересні 1988 р. Контроль за дотриманням стандартів якості освіти в Англії здійснюється спеціальним урядовим відділом освіти - The Office for Standards in Education (OFSTED), який відновлено 1993 р. його очолює Головний інспектор Інспекторату Її Величності.
Національний навчальний план спрямований на забезпечення широкої, збалансованої і системної програми навчання. У ньому визначено, що учні повинні знати і чого їх слід навчати з огляду на встановлені стандарти якості шкільних знань. Навчальний план виконує низку виконує низку важливих організаційно-педагогічних функцій. Ось головні з них: - у вступній частині чітко окреслюються головні напрямки та педагогічні засади організації навчального процесу в початковій і середній школах; - подається визначення та пояснення термінів, які використовують у навчальному процесі вчителі та учні; - чітко визначається роль та обов'язки батьків у навчальному процесі; - визначаються державні вимоги та критерії оцінювання знань учнів та тестування.
Цей навчальний план декілька разів піддавався модернізації та змінам. Останнього разу вони вносились в 2000 р. У сучасному навчальному плані існує поділ шкільних дисциплін на предмети ядра та базові предмети. До перших віднесено такі, що є обов'язковими для всіх учнів віком від 5 до 16 років (англійська мова, математика та природничі науки). До останніх належать дисципліни, котрі вивчаються в початковій та основній школах (учні віком 5 - 14 років). До них належать дизайн та технологія, інформаційно-комунікаційні технології, історія, географія, іноземні мови, музика, мистецтво та дизайн, фізичне виховання, релігія та громадянство.
Зміст британської шкільної програми структурується відповідно до чотирьох основних етапів обов'язкової загальноосвітньої підготовки учнів. В англійському навчальному плані розподіл шкільних дисциплін за ключовими етапами навчання такий:
Ключові етапи 1 та 2: англійська: мова, математика, природничі науки, дизайн та технологія, інформаційно-комуікаційні технології, історія, географія, мистецтво та дизайн, музика, фізичне виховання, релігія.
Ключовий етап 3: англійська: мова, математика, природничі науки, дизайн та технологія, інформаційно-комуікаційні технології, історія, географія, мистецтво та дизайн, музика, фізичне виховання, одна з сучасних іноземних мов, громадянознавство, статеве виховання, релігія.
Ключовий етап 4: англійська мова, математика, природничі науки; фізичне виховання, а також технологія, дизайн та технологія, сучасно іноземна мова, громадянство, статеве виховання, релігія.
До переліку сучасних іноземних мов, поданих у Циркулярі Департаменту освіти Англії, входять мови країн Ради Європи і тих, що не належать до них.
Національний навчальний план складається з таких компонентів:
- навчальні програми (Programmes of stady);
- цілі досягнень (attainment targets);
- описи рівнів опанування навчального матеріалу з окремих дисциплін (level descriptions).
Навчальна програма окреслює необхідний обсяг знань, а також уміння та навички, які учні мають набути протягом визначеного часу. Учителі зобов'язані виконувати ці нормативні приписи. Навчальна програма містить також і певні методичні рекомендації та вказівки щодо джерел додаткової інформації для вчителів та учнів.
Цілі досягнень загальноосвітньої підготовки визначають очікувані результати, яких учні мають досягнути після завершення певного етапу навчання. Наприкінці навчання відповідність навчальних досягнень учнів вимогам і нормативам шкільної програми перевіряється іспитами на здобуття свідоцтва про загальну середню освіту звичайного і вищого рівнів (GCSE).
Описи рівнів опанування навчального матеріалу з окремих дисциплін, по суті, визначають стандарти опанування змісту шкільної програми.
З метою отримання об'єктивних даних про рівень опанування освітніх стандартів проводиться обов'язкове для всіх учнів оцінювання навчальних досягнень. Критеріями успішності в опанування знань є здатність учнів вирішувати типові (стандартизовані) завдання, які практикуються наприкінці кожного з ключових етапів навчання. Учні обирають декілька предметів для складання іспитів GCSE, серед яких обов'язково має бути математика та англійська мова [21; c.76-78].
Незважаючи на таку чітку структуру побудови Національного плану та контроль над його виконанням на державному рівні, він не позбавлений недоліків та проблемних питань.
Окрім того, що контроль над навчанням відбувається на державному рівні, важливу роль виконують і шкільні управлінські ради. Доказом того, що шкільним радам відведена значна роль, стало створення організацій, котрі їх об'єднують: Національна асоціація членів шкільних рад і менеджерів, Національна Рада шкільних рад та ін. до основних їх завдань ми можемо віднести такі: - консультації по навчальному плану, персоналу, дисциплінам; - підтримка директора та персоналу школи; - представлення інтересів дітей; - зв'язок з середовищем, привнесення ідей зовні; - участь в шкільних справах; - представлення інтересів викладачів; - представлення інтересів общини; - запобігання впливу політичних партій на органи управління школою; - вплив на шкільну політику; - підтримувати мораль та благополуччя школи; - представляти церву; - оцінка ефективності використання ресурсів школи.
Роль шкільних рад поступово збільшується і як наслідок, вони тали проміжною ланкою між місцевою владою та школами [14; c.77].
Таким чином, ми можемо сказати, що англійська система освіти дійсно витримана часом, оскільки вона пройшла довгий і складний етап реформ та різноманітних інноваційних нововведень, але на цьому англійський уряд не зупиняється. Важливим кроком у наведенні порядку в закладах освіти, є їх контроль не лише на державному, але і на шкільному рівні (Шкільні управлінські ради). Позитивним є певна розмежованість навчальних вимог до учнів з різним рівнем успішності. Тож ми можемо зазначити, що така політика уряду має принести позитивні результати, про що говорять і самі автори реформ опираючись на певні соціологічні дослідження.
Розділ ІІ. Система початкової та середньої освіти в Англії

Обов'язкова освіта у Великій Британії починається в 5 років. Але, поряд із цим, діти 3-4 років можуть ходити в дитячий садок.
Початкова школа найчастіше 6-класна - має два цикли: 2 і 4 роки. Державні школи Великої Британії в цілому забезпечують добру загальну освіту. Політика уряду спрямована на повсюдне підвищення освітніх стандартів [17; c.24].
Поряд із державними існують приватні школи та інші заклади освіти, як звичайні, так і інтернатні. Дуже часто батьки віддають перевагу навчанню своїх дітей у приватних закладах. Сьогоднішні приватні школи беруть свій початок від публічних шкіл. За законом всі незалежні школи, що мають більше п'яти учнів у віці до 16 років, проходять реєстрацію в Департаменті освіти й працевлаштування DfEE (Department for Education and Employment), що робить для них обов'язковими всі державні нормативи. Незалежні школи мають право формувати свої навчальні плани, виходячи з особистих запитів учнів.
Окрім обов'язкових предметів (англійської мови та математики) у початковій школі в Англії, за вибором батьків, вивчають історію, географію, музику, мистецтво та природознавство [1; c.200]. Вивчаючи молодшу і середню школу ми не змогли не звернути увагу, на так звані «англійські парадокси» - цікаві нововведення в англійських школах, створені з метою покращення навчання. Пропоную коротко ознайомитись з деякими із них:
- штраф за пропущені заняття. Даний засіб контролю школярів був введений через постійні пропуски уроків учнями, які разом з батьками відпочивають за кордоном. Так, за підрахунками через сімейні обставини учень початкової школи пропускає в середньому 17 днів на рік, учень середньої школи - 23 дні. Потім дитина не може наздогнати однокласників, тому доводиться займатися додатково. Відтепер брати дитину з собою можна лише з дозволу директора школи і не більше ніж на 10 днів у році. За порушення даних вимог накладатиметься на батьків штраф у розмірі кількасот фунтів.
- штраф за двійки. Відтепер батьки учнів, які не встигають, повинні платити школі 500 фунтів стерлінгів на рік.
- таємниці геометрії. Через те, що батьки не завжди в змозі допомагати дітям з алгебри та геометрії, були введені пробні, так звані, вечірні математичні курси для батьків. Створені силами місцевих вчителів, вони розраховані на 10 тижнів, упродовж яких «студенти» повторюють основні теми шкільної програми, а наприкінці можуть здати тест, аналогічний випускним іспитам у коледжі. Тепер планують організувати схожі курси з інформатики та англійської мови.
- прагнення творчості. Підлітки з неблагополучних районів отримали можливість розвинути свої творчі можливості, попрацювавши разом з найвідомішими вченими, художниками, режисерами. Спеціальна програма, розрахована на три роки, охопить близько 40 районів країни [20; c.23-24].
Ці досить цікаві і дієві нововведення, на нашу думку, мають принести бажані результати. Акцентуючи увагу батьків на проблемах їхніх дітей, та допомагаючи при їх вирішенні, держава робить позитивні кроки в наданні якісної освіти. Загалом, ми вважаємо, що такі методи роботи з учнівським колективом були б досить дієвими і на території нашої держави, при наявності відповідної підтримки, фінансування та нагляду з боку керівних органів влади.
Подовжуючи далі розгляд питання, ми можемо зазначити, що середня школа, що завершується екзаменами GCSE, п'ятирічна і її закінчення не дає права вступу до вузів, оскільки спочатку необхідно закінчити шостий клас (sixth form) середньої школи і скласти екзамен на сертифікат GCE - А level (General Certificate of Education Advanced Level) - загальний сертифікат про поглиблений рівень освіти. У деяких школах для отримання сертифіката GCE - А level вчаться 2 роки. Якщо порівнювати нашу систему освіти і англійську, то сертифікат про середню освіту GCSE відповідає нашому атестату зрілості, а сертифікат GCE - А level відповідає диплому про закінчення підготовчого курсу вузу. Відмінність в тому, що англійський "атестат зрілості" на відміну від нашого не дає права на вступ до вузу. Терміни "шостий клас" (sixth form) і "програми А-рівня" (A-levels courses) є в Великобританії загальними для позначення різних програм і курсів, що ведуть до отримання сертифіката GCE - А level. Для підготовки до вступу у вузи в Великобританії, крім шкіл, є коледжі шостого класу (sixth form college), коледжі подальшої освіти (college of further education) і коледжі третього рівня (tertiary college), де викладаються не тільки освітні предмети шостого класу, але і надається професійна освіта (vocational courses) [8; c.87-88].
Термін "подальше навчання" (further education) у Англії відноситься до продовження освіти після закінчення обов'язкового навчання (після 16 років) за програмами, що не ведуть до отримання наукового ступеню або його еквівалента. Як правило, це:
Ш академічне навчання, в результаті якого отримують сертифікати GCE-A level або GCE-AS level з декількох предметів (зазвичай, не менше трьох). Ці сертифікати надають право вступу до британських університетів;
Ш професійне навчання, в результаті якого отримують NVQ (National Vocational Qualification). Успішне закінчення цих курсів дає можливість почати професійну діяльність у вибраній учнями області;
Ш професіонально-академічне навчання, в результаті, якого отримують GNVQ (General National Vocational Qualification). Успішне закінчення цих курсів дає можливість як почати професійну діяльність у вибраній вами області, так і продовжити навчання в університеті, але треба враховувати те, що британські університети при прийомі віддають перевагу власникам GCE-A level або GCE-AS level сертифікатів [12; c.4].
Післясередня освіта неуніверситетського рівня надається численними технічними та іншими коледжами, програми яких мають чітку фахову орієнтацію. Чимало їх підпорядко-вано Комітету з технологічної і бізнесової освіти (ВТЕС). Перший ВТЕС-диплом можна отримати вже після року денного навчання, національний ВТЕС-диплом -- після 2-3 років. Вони дещо відрізняються і суворістю вимог до вступників.
Середня освіта у Англії для тих хто бажає навчатися в університетах триває найчастіше 13 років, два останніх з яких присвячуються поглибленому вивченню дисциплін, котрі учень планує обрати для студій у Вищих закладах освіти. У старших класах учні діляться на дві основні групи групи і далі навчаються за двома різними програмами: гуманітарної і природничо-математичної освіти. У середніх технічних школах дається загальноосвітня, загально технічна і початкова професійна підготовка.
Основними типами середніх спеціальних навчальних закладів стали регіональні, районні та місцеві коледжі. Причому ще з 50-х р. регіональні коледжі розглядались як середні начальні заклади підвищеного типу, котрі забезпечували лише для невеликої кількості своїх студентів освіту, яка прирівнювалась до вищої технічної.
Реорганізація середньої школи привела до виникнення у великих містах єдиних або комплексних шкіл (comprehensive schools) для навчання дітей віком від 11 до 18 років за єдиною для всі и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.