На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Характеристика основних стилв навчання. Сутнсть технологї оптимзацї органзацї навчального процесу. Визначення, особливост та властивост навчальної технологї як засобу органзацї освтнього процесу та показника системи дй викладача студентв.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 04.06.2010. Сдан: 2010. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


16
Стилі навчання та навчальні технології у педагогічної діяльності
Стилі навчання визначаються домінуванням певної групи методів у загальній системі методів і прийомів навчання. Смороду виступають, як засіб ставлення викладача до здійснюваної їм педагогічної діяльності та спілкування. Серед них найбільш уживаними тики, як:
*репродуктивний стиль навчання.
Його основна особливість полягає в передачі учням низки очевидних знань, тобто в простому викладі навчального матеріалу з подальшою його перевіркою. Основним видом діяльності викладача є репродукція, яка не допускає ніяких альтернатив. У межах цієї моделі враховуються тільки регламентовані або догматизовані знання. Зміст репродуктивного навчання складає система вимог викладача щодо швидкого, точного та міцного засвоєння студентами знань, умінь та навичок. В умовах репродуктивного навчання в тихнув, хто навчається, працює пам'ять і блокується сприйняття, уявлення, самостійне мислення. Спостерігаються два небезпечних синдроми. Це - перший -страх зробити помилку, другий _ страх забути вивчене.
*творчий стиль навчання.
Його стрижнем є стимулювання тихнув, хто навчається, до творчості в пізнавальній діяльності, ініціативи. Педагог відбирає зміст навчального матеріалу за критеріями проблемності й у процесі викладу досягає діалогічних відносин із студентами з метою забезпечення частково-пошукового, пошукового, проблемного характерові діяльності навчаємих.
Тактика поведінки викладача полягає в умінні сформулювати навчально-пізнавальні проблеми так, щоб викликати зацікавленість студентів, спонукати їх до роздумів, аналізу, порівняння відомих фактів, подій, явищ; у стимулюванні до пошуку нових знань та нестандартних засобів рішення; у забезпеченні підтримки навчаємих на шляхові до самостійних висновків та узагальнень.
Творчий стиль навчання виявляється в процесі вирішення проблемних задач та ситуацій, захисту творчих проектів та завдань, проведенні досліджень та експериментів, дискусій.
*емоційно-ціннісний стиль навчання.
Він забезпечує особистісне включення студентів у навчально-виховний процес на рівні емпатійного розуміння і сприйняття як навчального матеріалу, так і особистості самого викладача. Це можливо тільки завдяки емоційній відкритості викладача і щирого інтересу щодо свого навчального предметові, а також побудови взаємовідносин з студентами на основі співробітництва, емоційно-довірливого спілкування та поваги до кожної особистості. Педагог стимулює навчаємих до рефлексії, розкриття свого ставлення до наукових та технічних досягнень людства, певних результатів діяльності людини, історичних подій та творів мистецтва, цінності знань і умінь для професійної діяльності тощо.
Тактика поведінки викладача передбачає вміння оперувати певною ціннісно-смисловою інформацію, спрямованою на духовно-моральний розвиток студентів; уміння відбирати завдання і створювати ситуації, які вимагають морально-ціннісного ставлення та оцінювання.
Цей стиль спрямований на розвиток образного мислення навчаємих і емоційно-моральної сфери, стимулювання до саморефлексії та самопізнання, до саморозкриття своїх творчих здібностей та ціннісного ставлення до світу.
Найкраще означений стиль виявляється в ігрових формах навчання, у процесі діалогу та практичних діях. До складові емоційно-ціннісного стилеві навчання належати також наступні стилі діяльності педагога:
а). емоційно-імпровізаційний стиль.
Він забезпечує домінування чіткого і цікавого пояснення педагогом навчального матеріалу попри діалогічний контакт з студентами. Характерними особливостями цього стилеві є ті, що викладач орієнтується на сильних студентів і мало уваги приділяє всім іншим; акцентує увагу на більш цікавому матеріалі, а менш цікавий залишає навчаємим опрацьовувати самостійно; мало години витрачає на оцінювання навчальних досягнень студентів і не завжди аналізує виконану роботові; недостатньо адекватно планує навчально-виховний процес. Водночас, він відрізняється високою оперативністю та використанням широкого арсеналові різноманітних методів навчання, практикує колективне обговорення проблем і стимулює нестандартні підходи до їх вирішення, виявляє чуйність та проникливість.
б). емоційно-методичний стиль.
Характерними особливостями цього стилеві є орієнтація педагога на процес і результат навчання; адекватне планування навчально-виховного процесу; контроль знань і умінь усіх студентів; оперативність у роботі; колективне обговорення порушених проблем; багатий арсенал методичних прийомів; акцентування уваги студентів на сутності предметові вивчення.
Зміна змісту освіти на сьогоднішньому етапі розвитку вітчизняної вищої школи веде до зміни педагогічних технологій, надає їм особистісну спрямованість. Технологізація особистісно орієнтованого навчально-виховного процесу передбачає спеціальне конструювання дидактичного матеріалу, методичних рекомендацій до його використання, форм контролеві за особистісним розвитком студента в ході навчально-пізнавальної діяльності.
Технологічний процес є певною системою технологічних одиниць, зорієнтованих на конкретний педагогічний результат, наприклад методика викладання навчального предметові педагогом у теорії дидактики.
Вченими педагогами-новаторами розроблено технології оптимізації організації навчального процесу на заняттях (Ю.Бабанський); опорні листки (В.Шаталов); коментоване управління навчальним процесом (С.Лисенкова) та ін.
Навчальна технологія-сукупность психолого-педагогчних настанов, які визначають спеціальний підхід і композицію форм, методів, способів, прийомів, виховних засобів (схем, креслень, діаграм, карт).
Завданнями навчальної технології є:
- досягнення глибини і міцності знань, закріплення умінь та навичок у різних галузях діяльності;
- формування і закріплення соціальне цінних форм і звичок поведінки;
- научіння дій з технологічним інструментарієм, тобто здатності засвоювати і користуватися в навчальне-пізнавальній діяльності технологічними схемами, графіками, картами, алгоритмами та будувати власні;
- розвиток технологічного мислення, уміння самостійно планувати, алгоритмізувати, стандартизувати свою навчальну, освітню діяльність;
- виховання звички чітко дотримуватися вимог технологічної дисципліни в організації навчальних зайняти і суспільне корисної праці.
Навчальній технології і технологічним процесам властиві певні особливості. Передусім окремі технологічні процеси мають певний навчально-виховний потенціал. Одні з них спонукають до активної розумової роботи і розвивають творчу особистість, інші-виховують тільки увагу, ретельність, здатність діяти механічно, тільки за заданою послідовністю основних елементів програми, що сковує творчість, виховує сліпий послух.
Важливою особливістю навчальної технології є також технологічність змісту навчання, його здатність піддаватися кодуванню, не втрачаючи при цьому своїх навчально-виховних можливостей. Один матеріал легко кодується, при розкодуванні не деформується і усвідомлюється як цілісність (математичні формули, способи розв'язування типових задач). Інший при кодуванні втрачає свої навчально-виховні можливості (філософський, художній, історичний), тому обмеження процесу вивчення літератури, історії, мистецтва суто технологічними підходами призводить до бездумного зубріння, формалізму в знаннях, збіднює їх виховні можливості.
Розроблення навчальної технології має передбачати доцільність включення до педагогічного процесу кожної технологічної ланки, системи, ланцюжка. При цьому слід мати на увазі, що ніяка технологія не може замінити живого слова, емоційного людського спілкування. Кожна технологічна ланка, ланцюжок, система досягає високої ефективності тільки за умови, що вона психологічно педагогічно обґрунтована і має практичні виходи. Так, технологічні засоби, пов'язані з наочністю, мають ґрунтуватися на особливостях предметно-образного мислення, в основі інших-опора на психологічні законі запам'ятовування за подібністю, за асоціаціями, за силою емоційного збудження. Немає жодної педагогічної технологічної системи, в основі якої б не було психологічних законів.
Розроблення і застосування будь-якої навчальної технології вимагає творчої активності педагогів і студентів, їх залучають до творчої участі в розробці технологічного інструментарію: складання технологічних опорних схем, карт, до організації технологічних форм навчання і виховання. Активність педагога виявляється також у тому, що він, добрі знаючи індивідуальні психологічні особливості студентів, вносити відповідні корективи в розгортання технологічного процесу, організує взаємні консультації, взаємоперевірку і взаємооцінку.
Навчальні технології не забезпечують однаково високий результат успішності та вихованості усіх студентів. Тому смороду вимагають постійного вдосконалення, щоб досягти позитивних результатів у якомога ширшій аудиторії. Результат навчальної технології великою мірою визначається рівнем майстерності педагога, ступенем загального розвитку, психологічним настроєм кожної особистості студента, загальним психологічним кліматом у навчальній групі, матеріально-технічним оснащенням.
Зміни освітньої парадигми та практичні зміни, що відбулися в системі вищої школи, сприяють введенню у вузи, поряд із структурно-функціональними і змістовними інноваціями, також і технологічних інновацій.
Основу змін технології навчання утворює особистісно-діяльний підхід. Сучасні спеціалісти Н.А.Алексєєв, Ш.О.Амонашвілі, Ю.К.Бабанський, К.Я.Вазіна, В.В.Давидов, М.В.Кларін, В.О.Сластенін, І.С.Якиманська та ін. вважають, що особистісно-діяльний підхід є стратегію організації педагогічного процесу у вищій школі. Особистісно-діяльний підхід спонукає до удосконалення педагогічної освіти за рахунок інтенсивного впровадження в навчально-виховний процес нових навчальних технологій, які дають відповідь на постійне питання "Як навчати?", змінюючи його формулювання: "Як забезпечити розвиток особистості навчаємих?", тобто як звернутись не лише до пам'яті студента, а до цілісної особистості; "Як збудити в нього інтерес до культури людства в усьому”, "Як допомогти йому вибрати власний спосіб пізнання культури, освіти?".
Щоб краще уявити впровадження нових технологій навчання в підготовку фахівців в університеті, а саме в процес вивчення спеціальної навчальної дисципліни, спрямованої на технологічну підготовку студентів, звернемось до характеристики поняття "навчальна технологія".
Виходячи із загального визначення поняття "навчальна технологія", технологія навчання (визначення М.В.Кларіна)- це реалізація на практиці цілісної системи навчання, що складається з таких складників, як позначка, зміст, взаємодія викладача і студента, методика (форми, методи, засоби), діяльність викладача, діяльність студента, результат, форма контролеві, корекція. Технологія навчання займає проміжне місце між теорією та практикою. З одному бокові, технологія навчання є проекцією теорії на діяльність педагога і студентів, виконуючи роль інструментарію, з іншого боком-шляхом технології навчання відбувається усвідомлення досвіду практики крізь призму теорії.
Термін "технологія" отримав широке використання в 40-50-ті роки нашого століття, що пов'язано із застосуванням технічних засобів навчання; у 50-60-ті роки починає ширше використовуватись термін "педагогічна технологія", а в 70-80-ті роки ввійшов термін "технологія навчання" і "технологія навчального процесу". На сучасному етапі термін "педагогічна технологія" і термін "технологія освітнього процесу" часто ототожнюються, що можна пояснити розширенням технології освітнього процесу.
До 60-х років під навчальною технологією розуміли використання засобів навчання, а з 70-х років здійснюється розширення цього поняття.
У дослідженні С.Г.Шаповаленка “технологія навчання” трактується як організація навчально-виховного процесу з широким використанням, поряд з традиційними, нових технічних і аудіовізуальних засобів навчання в тісному взаємозв'язку останніх з методами і формами навчання. В.П.Безпалько вважає, що навчальні технології-ці проект певної педагогічної системи, що реалізується на практиці. І.Я.Лернер констатує, що-навчальна технологія передбачає формування цілей через результати навчання, що виражаються в діях студентів. І.С.Дмитрук, О.С.Падалка визначають технологію навчання як наукову основу застосування різноманітних методів навчання. За визначенням М.В.Кларіна, педагогічна технологія-ці спосіб системної організації спільної діяльності викладача та студентів на основі дидактичних и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.