На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Поняття про форми навчання. Типи структура урокв. Теоретичн аспекти органзацї уроку сторї. Методи засоби навчання на уроц на приклад теми: Внутршня та зовншня полтика князя Данила Романовича. Творчий пдхд до процесу вивчення сторї.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2011. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


36
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації уроку історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича»
1.1 Поняття про форми навчання. Урок - основна форма організації навчання
1.2 Типи і структура уроків
Розділ 2. Методи і засоби навчання на уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича»
2.1 Поняття про методи навчання
2.2 Засоби навчання на уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича»
Висновок
Список літератури
Вступ
Сучасна історична шкільна освіта базується на загальнометодологічних і історико-філософських засадах, які знаходять своє відображення на рівні принципів історичної освіти. Вони багато в чому є проявом та розвитком так званого антропологічного повороту, тобто людинознавчої спрямованості науково-філософської думки і виходять на основні положення нової освітньої парадигми. Отже, до принципів історичної освіти відносять:
- принцип антропологічності та антропософійності (суб`єкт - суб`єктне сприйняття людини в історії та історії в людині; уявлення про людину як про світового співтворця; подолання стереотипів протиставлення в історії суб`єктивного і об`єктивного; матеріального і духовного; підхід до історичного пізнання як і до самопізнання людини на основі сполучення раціонального і інтуїтивного; поняття про значення самосвідомості та рефлексії у житті сучасної та історичної людини, про зв`язок її інтеріоризованого та екстеріоризованого світу; уявлення про буття людини як співбуття, яке передбачає безумовну присутність іншого, про буття історичної і сучасної людини з точки зору сенсу її життя;
- принцип особистісно-орієнтованого спрямування (історія має розглядатися як історія людини в історичному просторі - часі в аспектах її становлення (антропосоціокультуроетногенезі), розширення меж ідентичності з іншими людьми на планеті. Отже вивчення історії як історії людини та людства допоможе сучасній людині відчути себе людиною в історії та відчути і осмислити історію в собі;
- принцип гуманізації та гуманітаризації (виховання учнів засобами історії на гуманістичних цінностях та традиціях різних народів світу, сприяння усвідомленню учнями багатовимірності їхнього буття в сучасному світі, розвитку особистого погляду на історичну реальність; становлення цілісної гуманітарно-історичної картини світу в учнів на підставі та за допомогою різноманітних історичних знань);
- принцип інтегративності (викладання курсів історії в широкому історичному та історико-культурному синтезі із суміжними соціально-гуманітарними предметами, тісний зв`язок між окремими курсами всесвітньої історії та курсом історії України; відмова від панування суто наукового бачення історичного процесу на підставі його частковості та базуванні на значній кількості донаукових форм світосприйняття (релігійних, міфологічних), обумовленості певною соціокультурною традицією та архетипами мислення; розвиток в учнях чуттєво-емоційних, поліраціонально-логічних інформаційних здібностей як підстави цілісного сприйняття людини у світі та світу в людині;
- принцип інтерсуб`єктності та інтерсуб`єктивності (розвиток в учнів діалогічного ставлення до оточуючого світу; уявлення про те, що історичний та сучасний світ є розмаїтим та багатовимірним);
- принцип культуродоцільності та аксіологічності (формування у школяра вміння ставитися до процесів всесвітньої історії як до таких, що мають певне сенсово-ціннісне підгрунтя);
- принцип поєднання загальнонаціонального і загальнолюдського (розвиток уміння учнів відтворювати історичні події з точки зору громадянина України, розуміти історію України у контексті світової історії).
Вивчення історії України починається в 5 класі. Використовуються такі підручники. В.Власов, О.Донченко. Вступ до історії України. - К., 2001 рік. У цьому навчальному посібнику поєднано традиційний науково-популярний виклад з художньо-образним. Книга містить чимало історичних оповідань у жанрі дитячої літератури, які покликані донести певну історичну інформацію й викликати емоційне ставлення до прочитаного.
Мисан О. Оповідання з історії України для 5 класу. - К., 1997 рік. У підручнику у формі невеликих оповідань розглядається історія України від найдавніших часів до сьогодення. Ілюстрації до кожного розділу допомагають учням краще засвоїти навчальний матеріал.
Мисан О. Джерело / Навчальна книга-хрестоматія з початкового курсу історії України для 5 класу. - К., 1997.
У 6-7 класах використовується підручник таких авторів: Коляда І.А., Крилач К.І., Юренко С.П. Історія України. - К., 1998 рік. У цьому підручнику подаються історичні події в історії України від найдавніших часів до середини XIY століття. Матеріал підручника охоплює два великих періоди: первісну історію, зародження перших державних утворень на території України - грецьких колоній у Північному Причорномор`ї й ранньослов`янських племінних об`єднань і князівську державу за часів Київської Русі до загарбання Галичини Польщею.
Крім вищеназваного у 7 класі використовується ще один підручник: Лях Р.Д., Темірова Н.Р. Історія України з найдавніших часів до середини XIY століття. - К., 1996 рік. Відповідно до навчального плану сьомого класу підручник розрахований на 17 уроків. Один урок займає “Вступ до історії України”. Для восьмої теми: “Роздріблення Київської держави” доцільно виділити два уроки. На решту тем відводиться по одному уроку.
Актуальність теми. Однією з проблем викладання історії є комплексний підхід до засвоєння історичного матеріалу. Як правило, більшість учнів в цілому володіють історичними фактами, можуть викладати їх у хронологічній послідовності та знають найважливіші історичні дати. У той же час проблемою залишається формування у школяра загального історичного світогляду.
Враховуючи сучасний стан розвитку педагогічної науки і стан практики викладання історії та місце у цьому процесі навчальної книжки, вважаємо, що сучасний шкільний підручник історії стародавнього світу - це друкований засіб навчання, який репрезентує знання і види діяльності з цього предмета відповідно до Державного стандарту освіти (освітня галузь “Суспільствознавство”) та вимог навчальної програми з історії для учнів 6-го класу, з урахуванням їх вікових особливостей, типу школи і створюється на засадах домінуючої концепції навчання.
Методичні засади підручника - це система компонентів, що охоплює його функції, структуру та розроблені педагогічною наукою принципи відбору програмного матеріалу, які допомагають учневі організовувати процес самонавчання, підвищують його пізнавальну активність.
Об'єктом курсової роботи виступають сучасні технології навчання, методи та форми навчання.
Завдання роботи:
- розкрити основні вимоги до викладання уроку з історії;
- визначити основні поняття про форми навчання;
-проаналізувати типи та структуру уроків, організацію навчальної діяльності учнів на уроці;
- розкрити методи навчання та їх класифікація;
- познайомитися з засобами навчання;
- навести приклади проблемного навчання на уроці історії;
Дана курсова робота складається з двох розділів, які розкривають особливості викладання історії в школі. Ми проаналізували основні вимоги викладання уроку з історії, розкрили методи та засоби навчання, навели приклади проблемного навчання. Розробили Навчально-методичний комплекс до уроку з історії на тему: Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» для 7 класу.
Розділ 1. Теоретичні аспекти організації уроку історії
1.1 Поняття про форми навчання. Урок - основна форма організації навчання
Ефективність засвоєння знань учнями залежить не лише від методів і прийомів навчання, а й від форм організації навчальної роботи.
Форма організації навчання -- зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учнів.
Головними особливостями організаційних форм навчання є:
по-перше, певний зовнішній вияв функцій учителя й учнів відповідно до розпорядку (фронтальне прослуховування розповіді, пояснення, групове або індивідуальне виконання завдання вчителя та ін.);
по-друге, діяльність учителя й учнів здійснюється в певних часових межах -- урок може тривати 45 чи 30 хв., бути спареним (для читання лекції чи проведення екскурсії);
по-третє, склад учнів може бути постійним (клас на уроці) або змінним (групова робота за диференційованого навчання або при виконанні лабораторних робіт);
по-четверте, в організаційній формі навчання існує певний порядок спілкування вчителя з учнями (на уроці вчитель безпосередньо дає учням навчальну інформацію, під час екскурсії цю функцію може виконувати екскурсовод, проінструктований вчителем);
по-п'яте, організаційна форма навчання безпосередньо не пов'язана з характеристикою процесу навчання, його основними закономірностями.
Вона впливає на конкретний процес навчання, зумовлюючи, наприклад, можливість вияву індивідуального темпу навчальної роботи, на загальний перебіг і результат навчального процесу.
Форми організації навчання класифікуються за різними критеріями:
1) за кількістю учнів - індивідуальні форми навчання, мікрогрупові, групові, колективні, масові форми навчання;
2) за місцем навчання - шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві;
3) за часом навчання - урочні і позаурочні: факультативні, предметні гуртки, вікторини, конкурси, олімпіади, предметні вечори та інші;
4) за дидактичною метою - форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція), комбінованого, або змішаного навчання(урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикуми) і трудового навчання (праця в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо);
5) за тривалістю часу навчання - класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки «без дзвінків» [11, с. 116].
У сучасній школі класно-урочна форма є головною (основною), її ключовим компонентом є урок.
Урок -- логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.
Тривалість уроків у загальноосвітньому навчальному закладі становить: у 1 класі -- 35 хв., у 2 -- 40 хв., у 5--12 -- 45 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та державної санітарно-епідеміологічної служби. Тривалість перерв між уроками визначають з урахуванням потреб в організації активного відпочинку і харчування учнів, але не менше 10 хв., великої перерви (після другого або третього уроку) -- 20 хв.
У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків, залежно від взятих за основу ознак. За способами їх проведення виділяють: урок-лекція, кіноурок, урок-бесіда, урок-практичне заняття, урок-екскурсія, урок самостійної роботи учнів у класі, урок лабораторної роботи, за загальнопедагогічною метою організації занять: урок вивчення нового матеріалу; удосконалення знань, умінь і навичок; контролю та корекції знань, умінь і навичок. Залежно від дидактичної мети: спеціалізований урок (переважає одна мета), комбінований (дві або більше рівнозначні мети). Різновидами спеціалізованого уроку є: урок засвоєння нових знань; урок засвоєння умінь та навичок; урок застосування знань, умінь та навичок; урок контролю та корекції знань, умінь та навичок; урок узагальнення та систематизації знань.
Елементи уроку
Зумовлюються завданнями, які належить вирішувати на уроках певного типу, для успішного досягнення певних дидактичних цілей. Тому кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів. Розглянемо елементи уроку на прикладі уроку історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича».
1. Організаційна частина. До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета її -- мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.
2. Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети -- кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель пропонує дітям прослухати повідомлення одного з учнів про початок князювання Данила Галицького, після чого вчитель проводить із ними бесіду за запитаннями.
Бесіда за запитаннями.
1) Яку роль у становленні Галицько-Волинської держави відіграв батько Данила Галицького -- Роман Мстиславич?
2) Хто успадкував князівський престол після смерті князя Романа? Яким у цей час було внутрішнє становище в державі?
3) Чи мав Данило законне право на престол у Галицьких землях?
4) Чому сини Романа Мстиславича -- Данило і Василько -- не змогли відразу посісти галицький престол?
5) Як і за яких обставин Данилу вдалося повернути князівський престол? У якому році це відбулося?
6) Покажіть на карті «Галицько-Волинська держава XII-- XIII ст.» кордони Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича.
3. Перевірка знань учнів. Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель може переверити домашнє завдання поставивши запитання: Пригадайте, як відбувалося становлення Галицько-Волинської держави.
4. Стимулювання навчальної діяльності. Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель об'єднує учнів у сім груп, кожна з яких опрацьовує уривок з історичного джерела, після чого виконує завдання до нього. Робота в групах може супроводжуватися розповіддю вчителя.
Наприклад перша група після опрацьовування документу відповідає на питання: Які корисні справи князь Данило зробив для зміцнення своєї держави?; друга група - На основі документа визначте, із якими зовнішніми ворогя ми довелося воювати Данилові Романовичу? Чому?; третя група - Чому «честь татарська» була для князя «лихіша від лиха»? ; четверта група - -- Данило закладав нові міста Львів та Холм, будував оборонні споруди, церкви, споруджував городи-замки Кременець, Данилів та інші, куди «запрошували сідлярів і лучників, і тільників, і ковалів заліза і міді, і срібла, і життя наповнювало двори навколо замку, поля і села». Як ви гадаєте, із якою метою він усе це робив? ; п'ята група - Як ви гадаєте, із якою метою Данило Галицький прийняп титул короля і корону з рук Папи Римського? ; шоста група - Чим закінчилася боротьба Данила Галицького з татарами? ; сьома група - Порівняйте територію Галицько-Волинської держави за Данила Романовича: а) із територією Київської Русі за Ярослава Мудрого; б) із сучасними кордонами України.
Як бачимо, опрацьовування таким чином нового матеріалу дає можливість закріпити та проаналізувати більше документів на уроці.
5. Актуалізація опорних знань. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель пропонує учням скласти таблицю.
Таблица. Галицько-Волинська держава за князювання Данила Галицького
Кордони держави
Військові походи князя
Внутрішня політика
Зовнішня політика
6. Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.
На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель закріплює новий матеріал за допомогою опрацьовування карти, або документів того часу, наприклад: «Літопис Руський» про боротьбу Данила із зовнішніми ворогами, «Літопис Руський» про заснування міста Холм.
7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань. Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу. На уроці історії на тему: «Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича» вчитель пропонує розв'язати ребус або кросворд.
Розв'яжіть кросворд.
Кожна команда отримує кросворд** (у всіх команд він однако- пий), який їм необхідно розв'язати. Якщо правильно розв'язати кросворд, то у виділених словах можна прочитати ім'я князя Галицько-Волинської держави, який першим прийняв титул короля (Данило Галицький).
Для виконання завдання надається 5 хв. За кожне правильно відгадане слово команда отримує 1 бал.
1) Держава монголо-татар -- Золота ... (Орда).
2) Річка, на якій у 1223 р. відбулася перша зустріч русичів із монголо-та- гарами (Калка).
3) Ім'я князя, який здійснив об'єднання Галицького та Волинського князівств (Роман).
4) Один із синів Романа Мстиславича (Василько).
5) Друге ім'я князя Юрія II (Болеслав).
6) Титул, який Данило Романович отримав у 1253 р. (король).
7) Держава, над військом якої Данило в 1245 р. здобув перемогу під Ярославлем (Угорщина).
8) Кілька монархів з одного роду, які змінюють один одного на троні за пран успадкування (династія).
9) Місто -- столиця Галицько-Волинської держави за князя Данила (Холм).
10) Церква, під руїни ми якої загинули останні захисники Києва від монголо-татн (Десятинна).
11) Місто, у якому після смерті Данила правим його син Мстислав (Луцьк).
12) Місто, яке заснував Данило на честь свого сина (Львів).
13) Воєвода, який управляв Галичи ною за князя Любарта (Дедько).
14) Монгольський хан, ону Чинґісхана, який у 1236 р. розпочав похід на Русь (Батиий).
15) Польський князь, батько Юрія II (Тройден).


8. Закріплення нового матеріалу. Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок.
9. Підбиття підсумків уроку. Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу.
10. Повідомлення домашнього завдання. Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями -- в щоденник.
Наприклад, Опрацювати матеріал підручників і виконати завдання [41, § 17, с. 167; 48, § 22, с. 134--135].
1.2 Типи і структура уроків
Урок є складним «відрізком» навчального процесу. Як усі складні об'єкти, уроки можуть бути поділені на типи за різними ознаками. За якими ж ознаками групуються уроки? Проблема ця дуже складна і не вирішена остаточно ні у світовій, ні у вітчизняній дидактиці. Кількість класифікацій сьогодні вираховується десятками.
Із педагогів минулого найстрункішу класифікацію уроків дав К.Д. Ушинський. Він виділив такі типи уроків:
1) уроки змішані, метою яких є повторення вивченого, пояснення і закріплення нового матеріалу,
2) уроки усних вправ,
3) уроки письмових вправ,
4) уроки перевірки й оцінки знань, які проводяться після певного періоду навчання та наприкінці навчального року [2, с. 75].
Сучасна дидактика в цілому зберігає розроблену К.Д. Ушинським класифікацію уроків, але дещо її уточнює. Основними типами уроків, які проводяться в школі, є такі:
1) комбіновані (змішані);
2) уроки засвоєння нових знань;
3) уроки засвоєння навичок і умінь;
4) уроки застосування знань, навичок і умінь;
5) уроки узагальнення і систематизації знань;
6) уроки перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь (В.О. Онищук, М.А Сорокін, М.І. Махмутов та ін.) [2, с. 76].
Вищеназвані типи уроків входять до системи, створеної на основі дидактичної (навчальної) мети занять. Класифікація уроків за основною дидактичною метою є найзручнішою для вчителя. Складаючи календарний або тематичний план занять, учитель розподіляє уроки на весь розділ за дидактичною метою: якщо вивчаються поняття, закони, теорії і ставиться завдання свідомого і міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань; якщо ж передбачається формування в учнів навичок, то такі заняття належать до уроків засвоєння вмінь і навичок. Після вивчення великих і важливих розділів вводяться уроки узагальнення і систематизації знань.
Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними.
Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо. Етап осмислення знань - за допомогою ширшої мисленнєвої діяльності учнів: аналізу вивчених матеріалів або здобутих фактів, порівняння, узагальнення, розкриття логічно-наслідкових зв'язків, формування висновків, виконання проблемних завдань тощо [2, с. 78].
Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання і послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.
Комбінований (змішаний) урок має класичну чотириетапну структуру, яка бере свій початок від Я.А. Коменського і И.Ф. Гербарта. Вона спирається на формальні ступені (рівні) навчання: підготовку до засвоєння нових знань; засвоєння нових знань, умінь; їх закріплення і систематизацію; застосування на практиці [2, с. 80]. Етапи комбінованого уроку визначаються так:
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння школярів.
2. Перевірка, оцінка і корекція засвоєних раніше знань, навичок і вмінь.
3. Відтворення і корекція опорних знань учнів.
4. Сприймання і осмислення, узагальнення і систематизація учнями нових знань.
5. Підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.
Він може починатися у формі гри, а закінчуватися тестуванням.
З наведеної структури видно, що комбінований урок має досягти двох або кількох рівнозначних освітніх цілей. Етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить його гнучким і придатним для вирішення широкого кола навчально-виховних завдань.
З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Згідно з деякими даними комбіновані уроки займають 75 - 80% від загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.
Поряд з різними методами усного опитування в школах поширена методика письмових відповідей учнів на запитання з пройденого матеріалу. Донецький учитель В.Ф. Шаталов пропонує учням відтворити опорні сигнали, за допомогою яких був закодований новий навчальний матеріал. Досвідчені учителі мови, математики, фізики, хімії поєднують перевірку знань з виконанням різноманітних вправ, усним вирішенням задач і прикладів, виконанням графічних робіт та роботою над таблицями, схемами тощо.
Наприклад, вчитель пропонує учням познайомитися зі схемою Галицько-Волинської держави за князювання Данила Галицького. В зошиті написати кратко про кожну подію, яку вони бачать на схемі.
Повторювально-навчальна і перевірна робота має поєднуватися з актуалізацією (відтворенням, оживленням у пам'яті) знань, навичок і вмінь, які повинні стати опорою для засвоєння нових понять. Наприклад, при виконання поставленої мети учні мають пригадати, не тільки основні події, а й поняття, які зніми пов'язані. Це буде відновленням у пам'яті знань, щоб довести їх до необхідної кондиції у всіх учнів.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Тему кожного уроку учитель повідомляє на початку заняття або при переході до роботи над новим матеріалом. При цьому важливо її чітко сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні повинні засвоїти (освітні завдання уроку). Водночас учитель наголошує на необхідності активності й самостійності при осмисленні та засвоєнні нової теми, що спричиняє розвиваюче завдання уроку. В інших випадках підкреслюється необхідність засвоєння учнями світоглядних, моральних, естетичних ідей, і таким чином визначається виховне завдання заняття. Повідомлення теми, мети і завдань уроку сприяє підвищенню організаційної чіткості і цілеспрямованості уроку.
Сприймання, осмислення і засвоєння (запам'ятовування) нового матеріалу. Сприймання є першим етапом процесу засвоєння учнями навчального матеріалу. Найбільш успішно цей процес забезпечується правильним поєднанням усього викладу, наочних посібників і самостій и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.