На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Основи формування в учнв спецальних вмнь на заняттях з трудового навчання у 8-11 класах при вивченн профлю Деревообробка. Педагогчна сутнсть проблеми формування розвитку загальнотрудових умнь навичок в учнв. Методичний аналз програми.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


КУРСОВА РОБОТА
«Теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревооброрбка»
Вступ
В сучасних умовах школи особлива роль відводиться удосконаленню трудової підготовки учнів. Обумовлено це тим, що сучасне виробництво, науково-технічний прогрес потребують все більш кваліфікованих робітників, здатних до творчої діяльності. Тому підготовка підростаючого покоління до активної творчої праці - проблема державного масштабу.
Завдання трудового навчання в процесі трудової підготовки учнів старших класів визначені педагогами-психологами, проте слід враховувати, що в старших класах створюються нові передумови для виконання завдань трудового навчання: зростає рівень загальноосвітньої підготовки учнів, відбувається дальший процес фізіологічного розвитку їх організму, психічного розвитку якостей особистості. Внаслідок цього стає можливим підвищити вимоги до трудового навчання.
Передусім створюються умови для повнішого втілення принципу поєднання навчання з продуктивною працею (особливо під час навчально-виробничої практик). Тому потрібно залучити учнів VIII-XI класів до продуктивної праці, де для цього забезпечуються належні умови. Відсутність таких умов слід розглядати як істотний недолік у навчально-виховній роботі.
Особливого значення набуває в старших класах профорієнтаційна робота з учнями. Вона стає тепер більш цілеспрямованою у тому розумінні, що учнів глибше ознайомлюють з окремими галузями народного господарства, ураховуючи їх нахили і здібності. Постає завдання сформувати в учнів деякий обсяг знань, умінь і навичок певної професії, тобто учнів треба озброїти професійними знаннями, вміннями і навичками, щоб вони впритул підійшли до оволодіння певною професією.
Звичайно при цьому не забувають завдань політехнічної освіти. Завдання допрофесійної підготовки привели до того, що учні IX-XI класів не набувають однакової за змістом трудової підготовки, як у восьмирічній школі. Вони спеціалізуються, тобто вибирають за своїм бажанням один із напрямків трудової підготовки, які застосовуються в цій школі або мікрорайоні.
У зв'язку із цим особливо актуальним стає завдання забезпечити єдиний рівень політехнічної підготовки учнів у процесі трудового навчання в старших класах. Як це питання розв'язується, буде розглянуто далі.
Дуже важливо надати учням змогу зробити вибір напряму трудового навчання в старших класах. Ураховуючи, що це питання дуже складне, у деяких школах учням дозволяють змінити профіль трудової підготовки протягом першого півріччя в IX класі, а також на початку навчання в X класі.
Одним із важливих завдань трудової підготовки учнів у старших класах є забезпечення наступності між трудовим навчанням у восьмирічній школі і в IX-XI класах. Наступність може проявлятися безпосередньо і опосередковано. Якщо, наприклад, у старших класах мова йде про трудове навчання з обробки деревини, то тут вчитель старається перш за все на знання і вміння з столярної обробки деревини і обробки деревини на верстатах, набуті учнями в процесі занять у майстернях. Навчаючись в IX-XI класах, учні вдосконалюються і розширюють свої знання і вміння. Така наступність буде безпосередньої і забезпечити її легше, проте цього недостатньо з точки зору політехнічної освіти. Учні дістали у восьмирічній школі певні уявлення про основи сучасного виробництва. Воно повинно стати вихідним для дальшого технічного кругозору дітей. У них сформовано певні політехнічні уміння з вимірювання, обчислення та ін. Треба подбати, щоб на базі цих умінь сформувалися нові, складніші і досконаліші. У восьмирічній школі в учнів виховуються позитивні якості, які потрібні для працівника суспільного виробництва: творче ставлення до своєї праці, уміння планувати свою працю і підтримувати порядок на своєму робочому місці - все це повинно розвиватись у старших класах, переходити в звички, ставати рисами характеру.
Поряд із наведеними завданнями трудового навчання, які потребують нового підходу до трудової підготовки учнів (бо для виконання їх створюються додаткові можливості) у IX-XI класах доводиться розв'язувати і такі завдання, як ознайомлення учнів з технікою, технологією і організацією сучасного виробництва, тобто продовжувати те, що робили у восьмирічній школі. Говорячи про старші класи, можна лише додати, що тут розширюється база для узагальнення знань учнів, бо вони, як правило, вивчають у VIII-ХI класах машини, характерні для вибраного ними профілю трудового навчання, ознайомлюються з правилами їх експлуатації, з технологічними процесами, які тут застосовуються, і з формами організації праці. Нагромадження нових знань повинно проходити в тісному дидактичному зв'язку з попереднім досвідом учнів. Основою для цього є набуті учнями у восьмирічній школі знання про елементи машинознавства та електротехніки і про міжгалузеві виробничі поняття „продуктивність праці”, „норма праці” та ін.
У ІХ-ХI класах трудове навчання можна проводити за різними профілями. Вибір профілю трудового навчання визначається характером виробничого оточення школи та її навчально-матеріальною базою. При такому підході до змісту трудового навчання учнів залучають до продуктивної праці. Тепер у загальноосвітніх школах нашої країни запроваджується близько 150 профілів трудового навчання.
Для найбільш поширених профілів (автосправа, деревообробка, металообробка, електротехніка) Міністерством освіти затверджені навчальні програми. Ці програми побудовані виходячи з єдиних принципів щодо їх змісту та структури. Вони встановлюють також єдиний рівень політехнічної підготовки учнів. Школам надається право розробляти спільно з базовими підприємствами навчальні програми, якщо для обраного ними профілю трудового навчання немає програм, затверджених Міністерством освіти. У такому разі треба орієнтуватися на типові програми (затверджені Міністерством освіти) і затверджувати розроблені програми в органах народної освіти. Дані програми також розробляються і на основі наявної матеріально-технічної бази в школі. Матеріальна база є однією з головних умов, без забезпечення якої неможливе проведення як трудового, так і профільного навчання. Аналіз матеріальної бази шкіл з трудового і профільного навчання показує, що тут застосовуються різні організаційні форми для включення учнів у продуктивну працю.
Недостатня розробленість проблеми в теорії і на практиці спонукало нас до вибору теми курсової роботи: “Психолого-методичні умови формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.
Метою нашої курсової роботи є розробка змісту методики формування і розвитку в учнів загальнотрудовив умінь і навичок при вивченні профілю “Деревообробка”. Об'єктом дослідження є трудова підготовка учнів 8-11 класів.
Предметом нашої курсової роботи є шляхи і засоби формування загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивчені профілю “Деревообробка”.
Перед нашою курсовою роботою згідно мети і предмету поставлено такі завдання:
1. Провести аналіз літератури та педагогічного досвіду по формуванню в учнів загальнотрудових вмінь і навичок при вивчені профілю “Деревообробка” у 8-11 класах.
2. З'ясувати психолого-методичні та теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових вмінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.
3. Виконати аналіз програми по профілю „Деревообробка” у 8-9 класах.
4. Ознайомитись з методикою проведення занять по даній темі і розробити свою методику формування і розвитку загальнотрудових вмінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”, перевірити її на практиці.
При написанні курсової роботи ми використовували такі методи: метод аналізу літератури, метод аналізу передового досвіду, аналізу програми, метод дослідження і спостережень.
І. Розділ І. Теоретичні основи формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревооброрбка”.

І.1.Аналіз літературних джерел з проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.

Аналіз літературних джерел ми робимо з тією метою, щоб детальніше оглянути, як автори пропонують застосовувати свою методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів старших класів в процесі трудового навчання. Так, Ханін М. Б. говорить що в 8-9 класах доцільно проводити розпочату в початкових класах роботу саме по формуванню і розвитку в учнів загальнотрудових умінь і навичок, при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з молодших класів[24]. Він стверджує, що формуючи в учнів загальнотрудові вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності і посильності, систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Не аби яке значення в формування загальнотрудових вмінь і навичок учнів автор відводить вправам. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів.
Ці поради корисні тим, що учні продовжують удосконалювати свої вміння і навички безпосередньо під час виконання робіт. Автор не рекомендує, як метод формування вмінь і навичок учнів практикувати фронтальні роботи. Такі завдання потрібно давати лише окремим учням. При цьому завдання повинні бути індивідуальними.
Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок учнів старших класів при вивченні профілю “Деревообробка” можна знайти в журналах “Школа и производство”, “Трудова підготовка в закладах освіти”, “Педагогіка і психологія”. Так, наприклад, Кірілов М. Я. подає методичні рекомендації по проведенню занять з ручної обробки деревини 8-9 класах і пропонує свою методику формування та розвитку загальнотрудових умінь та навичок безпосередньо під час виконання роботи. Його методика базується на єдності і взаємозв'язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, фізики. Особливу увагу звертає він звертає на розширення політехнічного кругозору школярів, розвиток їх технічного мислення, формування стійких інтересів до професій деревообробної промисловості.
Ще більш детальні методичні розробки по формуванню і розвитку загальнотрудових умінь і навичок на заняттях з трудового навчання при вивченні учнями старших класів профілю “Деревообробка” наведено в статтях О.О. Воронова [7]. В них до кожного заняття вказуються: мета, міжпредметні зв'язки, обладнання, наочні посібники, розкривається приблизний хід занять, наводиться перелік виробів які учні мають зробити. Дуже детально розписаний матеріал по кожній темі та інструкційні картки до практичних робіт.
Як і попередник, О.О. Воронов у формуванні загальнотрудових вмінь і навичок відводить навчальним вправам. Ці вправи недовготривалі (10-15 хв.) і сприяють кращому оволодінню трудовими прийомами. В залежності від складності трудової дії вправа може охоплювати її повністю. Виконавши навчальні плани, учні приступають до виготовлення виробів. При цьому вони практично продовжують тренуватись.
Д.О. Тхоржевський в методичному посібнику подав основні питання методики трудового навчання, загальні для різних напрямків трудової підготовки учнів, виклав особливості методики проведення занять по окремих розділах програми [22]. Автор також уточнив суть понять “вміння”, “навички” та висвітлив загальні закономірності формування змісту цих понять, встановив роль загальнотрудових понять в трудовій підготовці учнів. Подав рекомендації щодо сформованості загальнотрудових вмінь і навичок при вивченні основних тем програми, зокрема ручна обробка деревини.
Цікавими є підходи до вивчення ручних операцій з обробки деревини в малокомплектній школі вчителя Вакуліча П.О. Він рекомендує комбінувати заняття у навчальній майстерні з екскурсією на деревообробне підприємство. При підготовці до екскурсії вчитель складає план її проведення. Він стверджує, те що учні побачать власними очима на підприємстві, неабиякий відбиток накладе на подальший процес формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок учнів безпосередньо в шкільній майстерні. Що до занять в майстерні то вироби які учні мають виготовляти підбирає згідно з режимом трудової діяльності учнів. Він стверджує, що деякі операції по обробці деревини являються досить такі складними і для учнів старших класів. Крім того, одноманітна робота, яка навантажує одні і ті ж групи м'язів, приводить до швидкої втоми. Тому, як стверджує Петро Олександрович, необхідно підбирати такі вироби, технологічний процес виготовлення яких передбачає дії в яких задіяні різні групи м'язів. Він будує практичну роботу так, що через кожні 10-15 хв. передбачалась пауза на 2-3 хв., причому цю паузу він заповнює біжучим інструктажем.
Потрібну методику формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок при вивченні профілю “Деревообробка” в старших класах пропонує і В.В. Волков [8]. Згідно цієї методики вивчення профілю “Деревообробка” автор пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів. Так само як і П.О. Вакуліч відводить велике значення екскурсії на деревообробне підприємство де можна спостерігати за роботою фахівців. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів, автор рекомендує давати індивідуальні завдання, які можна виконувати на заняттях з технічної праці. Він стверджує, що вміння і навички будуть формуватись і розвиватись тоді, коли учні самі будуть самі розробляти технологічні картки на виготовлення того чи іншого виробу. Дана методика визначає ефективні умови формування та розвитку загально трудових вмінь та навичок учнів при вивченні профілю “Деревообробка”.
Вчитель середньої школи №76 м. Києва Горбань І.П. рекомендує свою методику формування та розвитку загально трудових вмінь і навичок на заняттях з трудового навчання при вивченні профілю “Деревообробка” учнями старших класів. Заняття в майстерні по даному профілю він пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів при цьому необхідно спиратися на знання учнів молодших з класів. Він рекомендує починати вивчення даного профілю з порівняльного аналізу теоретичного і практичного навчання учнів по профілю, а також з виконання основних операцій по обробці деревини. Велику роль для формування та розвитку загальнотрудових вмінь та навичок він відводить практичним роботам.
Багато цікавого матеріалу з питань методики формування та розвитку загальнотрудових вмінь та навичок описав в своїй статті вчитель трудового навчання середньої школи №90 м. Києва Решетняк Л. Є. [18]. Навчання в майстерні він пропонує поєднувати з суспільно корисною працею учнів. Також вчитель стверджує, що екскурсії на деревообробне підприємство відіграють неабияку роль у формуванні і розвитку загальнотрудових вмінь та навичок учнів. Згідно його методики, основний тягар по формуванню загальнотрудових вмінь та навичок, припадає на практичні роботи, які учні виконують в трудовій майстерні.
Заслуговує на увагу і методика формування трудових умінь і навичок Качнева В.І. [14] в методичному посібнику він розкрив психолого-педагогічні передумови формування загальнотрудових вмінь і навичок, висвітлив систему політехнічної освіти в процесі формування загальнотрудових вмінь і навичок, а також методи їх формування.
Автор стверджує, що найсприятливіші передумови формування загальнотрудових вмінь і навичок створюються в ході вивчення вправ та виконання практичних робіт, зміст яких він поділяє в наступному порядку: графічні роботи і визначення розмірів; вибір заготовок і планування роботи; виконання операцій; контроль якості.
Г.Б. Волошин, А.О. Воронов, О.І. Гедвіло, В.Г. Гетта, Д.О. Тхоржевський розкрили особливості діючої навчальної програми по трудовому навчанню в 8-9 класах на базі навчальних майстерень. Дали поурочні розробки по відповідних темах типової програми [9]. Вони також не лишили по заувагою питання, що до формування загальнотрудових вмінь та навичок учнів понять в учнів при вивченні профілю “Деревообробка”. І в доступній формі виклали методику, що до питань як правильно спланувати і провести заняття трудового навчання в умовах шкільної майстерні, які навчальні виховні цілі потрібно ставити, яке обладнання слід готувати до заняття і розкрили загальні методичні підходи до вирішення задач трудової підготовки учнів, показали шляхи їх реалізації на заняттях.
Проведений аналіз досліджень вчених педагогів, а також передовий педагогічний досвід показують, що вивчення профілю “Деревообробка” учнями старших класів потребує спеціальної організації навчального процесу, яка включає практичні і теоретичні заняття, екскурсії.
І.2.Педагогічна сутність проблеми формування і розвитку загальнотрудових умінь і навичок в учнів 8-11 класів при вивченні профілю “Деревообробка”.

Усі робочі операції (стругання, різання тощо) здійснюються за допомогою трудових дій. Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією - це значить засвоїти спосіб поводження з тим інструментом (механізмом), за допомогою якого виконується дана дія.
Розрізняють два ступені засвоєння: первинний і вищий. Первинний ступінь характеризується невпевн0еним і сповільненим виконанням дій зі свідомим контролем кожного її елемента. Такий ступінь засвоєння дії дістав назву уміння. Наприклад, коли учень засвоїв правильне робоче положення, хватку напилка і навчився переміщувати його при обробці деталі в горизонтальній площині, то цей учень набув уміння площинного обпилювання, навіть якщо при цьому і спостерігається ще деяке напруження, повільність та неправильність у рухах. Існує стільки умінь, скільки є різних конкретних видів трудових дій.
Уміння в процесі навчання удосконалюється, досягаючи свого вищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками. Вищий ступінь засвоєння дії одержав назву навички.
Отже, вміння і навички характеризують певний ступінь засвоєння трудових дій. Характерною особливістю трудових дій є те, що їм завжди передує думка: перш ніж практично здійснити ту чи іншу трудову дію, людина здійснює її у думці, створює уявлення (образ) цієї дії, намічає програму її виконання. І тільки після цього, орієнтуючись уявленням про дію, її суб'єктивним образом, вона виконує дію практично.
За своїм змістом образ дії є складним психомоторним утворенням, до складу якого входять і програмна, і процесуальна сторони трудової дії. В образі дії відображаються мотив, мета, способи виконання дії, а також уявлення кінцевого результату. Отже, образ дії має величезне значення в її здійсненні. Від ступеня точності і повноти його в основному залежить ефективність дії.
Наявність встановлених виробничою практикою способів дій, з одного боку, а з другого - випередження людиною практичного виконання дії уявним його здійсненням визначають процес навчання трудових дій.
Справді, якщо способи дій існують в уже відпрацьованому вигляді і якщо всяка дія повинна здійснюватися спочатку в уяві то, отже, і навчання трудових дій слід починати зі створення в учнів уявлень (образів) цих дій і способів їх виконання. Для цього навчальною практикою вироблені і відповідні методи. Найефективнішим з них є розповідь, пояснення і показ (демонстрування). За допомогою розповіді, пояснення і показу вчитель ознайомлює учнів із зовнішньою картиною засвоєння дій: з її конструкцією, з послідовністю і характером виконання кожного руху, що входить до складу даної дії, а також доводить до відома учнів той кінцевий результат, до якого мусить привести виконання дії.
На основі цієї інформації в учнів і створюється образ дії, за яким відбувається і виконання, і контроль, і керування нею. В цьому полягає виключно важлива роль пояснення і показу. Отже, з розповіді, пояснення і показу починається навчання трудових дій, а з формування образу дії - засвоєння цих дій.
Цілеспрямоване і систематичне навчання, що здійснюється за допомогою розповіді, пояснення і показу, значно зменшує час і витрату сил на оволодіння дією. Але треба зауважити, що використання розповіді і пояснення без показу або, навпаки, показу без розповіді і пояснення не дає потрібних наслідків, тому що навчаючі можливості кожного з цих методів обмежені. Розповідь і пояснення, як словесні методи навчання, взагалі спроможні навчати тільки тоді, коли кожне слово, яке сприймають учні, буде відтворювати у них відповідне уявлення про предметну основу цього слова. Якщо ж учні ніколи не сприймали відповідних предметів або явищ і не мають уявлення про них, то вони не зрозуміють слів учителя, їм обов'язково треба одночасно з розповіддю показувати предмети і явища, про які йде мова. На цю залежність мови від її предметної основи неодноразово вказував видатний учений-фізіолог І. П. Павлов. Називаючи мову другою сигнальною системою, а предмети і явища першою, він говорив: „Треба пам'ятати, що друга сигнальна система має значення через першу сигнальну систему і в зв'язку з останньою, а якщо вона відривається від першої сигнальної системи, то ви будете пустомелею...”. Ефективне використання другої сигнальної системи можливе до тих пір, поки вона „постійно і правильно співвідноситься з першою сигнальною системою, тобто з найближчим провідником дійсності”.
Це значить, що розповідь про нові трудові дії, назва нових способів і інструментів, потрібних для виконання цих дій, не будуть зрозумілими для учнів буз одночасного показу.
Проте одного показу без пояснення також не досить. Він не спроможний розкрити учням суть дії, допомогти їм зрозуміти її особливості. Крім цього, з досвіду відомо, що учні не завжди самі звертять увагу на основні сторони і моменти дії, яку спостерігають. Захоплюючись її зовнішньою картиною, яка для них і доступніша, і цікавіша, вони не помічають суттєвих особливостей цієї дії.
Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.
За своєю природою образ є суб'єктивним відображенням об'єктивно показаного і роз'ясненого вчителем зразка дії. Він є для учнів орієнтиром: по ньому вони здійснюють дію. Тому чим точнішим і повнішим буде образ, тим правильнішим буде виконання дії. Однак створити повний образ дії шляхом розповіді, пояснення і показу не вдається, тому що не все в трудових діях піддається поясненню і наочному показу. Вчитель може пояснити і показати тільки зовнішні ознаки дії, її конструкцію: робочу позу, хватку, траєкторію переміщення інструмента. Внутрішню ж картину виконуваної дії він не спроможний ні показати, ні роз'яснити. Наприклад, силовий параметр менше всього вдається охарактеризувати і проілюструвати, тоді як цей параметр у кожній трудовій дії є основним: з допомогою зусиль учні і переміщують робочий інструмент і керують ним. Розказати і показати, які зусилля треба докладати до робочого інструмента і як їх змінювати, щоб забезпечити потрібне переміщення інструмента в просторі і часі, по суті не вдається. Це пояснюється тим, що величина зусиль на протязі робочого руху безперервно змінюється, причому характер зміни дуже складний. У кожний момент часу і в кожній точці траєкторії він залежить від умов протікання руху. Передбачити ж ці умови при інструктажі вчитель не може.
Не піддається точному описові і швидкість переміщення робочих органів та інструмента, їх інерція, кінестезичні відчуття виконуваної дії та інші фактори.
Слід також мати на увазі вказівку І. М. Сєченова, що учням доступне із пояснення і показу тільки те, що відповідає наявному в них досвіду. Отже, образ дії, що формується спочатку шляхом розповіді, пояснення і показу, як правило, буває неповним і неточним, а тому й дія, що виконується на основі цього образу і керується ним, також не може бути точною.
Але якби і вдалось якимось чином сформувати у учнів досить повний і точний образ дії, то й тоді вони не змогли б відразу, без вправ, правильно виконати дію, оскільки, крім недосконалості образу дії, непогодженість трудової дії може породжуватися також особливостями сенсомоторного (рухового) апарату людини і умовами, в яких протікає дія.
Відомо, що всю величезну різноманітність рухів людина виконує одними і тими ж робочими органами. Виняткова універсальність їх забезпечується своєрідністю будови цих органів і керування ними.
Кожний робочий орган людини (рука, нога, корпус) складається з кісткових ланок, шарн и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.