На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Сутнсть змст циклових навчальних дисциплн на основ технологї моделюючого навчання. Специфка формування мети в рамках технологї проблемного навчання. Аналз особливостей технологї програмованого навчання. Перспективи ндивдуалзацї навчання.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 04.06.2010. Сдан: 2010. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


12
Технологія проблемного навчання
Розробка і вивчення змісту циклових навчальних дисциплін на основі технології моделюючого навчання є перспективним напрямом навчально-виховного процесу на факультетах університету.
У рамках гуманітарної освіти міжпредметні зв'язки розглядаються як зв'язки між культурою, наукою, різними галузями знань та навчальними дисциплінами, спрямованими на професійну підготовку студентів факультетів університету Провідними в розробці змісту кожної навчальної дисципліни є змістовно-інформаційні зв'язки, до яких відносяться зв'язки з виявлення споріднених знань у навчальних дисциплінах. В основному _ це зв'язки між поняттями та теоріями.
Застосування технології моделюючого навчання дає можливість адаптувати навчальний процес до рівня сучасної проектно-творчої парадигми освіти. Підставою цього е теоретична думка, що в рамках проектно-творчої парадигми освіти знання моделюються і подаються викладачем через інтегровану навчальну дисципліну, а студентами здобуваються з багатьох джерел у процесі моделювання, проектування, конструювання.
Найдоцільнішими для інтеграції є технологія проблемного навчання, технологія контекстного навчання, особистісно-орієнтована технологія навчання, технологія колективно-індивідуальної розумової діяльності.
Особливістю формування мети в рамках технології проблемного навчання є ті, що позначка навчання ставитися програмою, корегується та уточнюється викладачем із врахуванням можливостей студентів. Метою технології проблемного навчання є розвиток теоретичного мислення студентів у процесі засвоєння знань навчальної дисципліни; формування пізнавального інтересу в студентів. Зміст навчальної дисципліни розробляється на основі державної програми. У змісті освіти виділяються суперечності в розвитку, визначаються проблеми та підпроблеми. Засвоєння змісту навчальної дисципліни здійснюється в процесі вступних, пояснювально-ілюстративних лекцій, через проблемне викладання знань з опорою на самостійну роботові студентів.
Діяльність викладача полягає в управлінні діяльністю студентів. Вивчення навчальної дисципліни здійснюється при активній позиції студентів, в умовах актуалізації мислення. Студентові задається пізнавальна проблемна ситуація, що пов'язана з труднощами, які він не може вирішити на основі наявної системи знань, її вирішення передбачає вихід за межі наявного арсеналові можливостей. Це ніби вихід на рівень "близького розвитку".
Це - творчий процес, який завершується переструктуруванням наявного досвіду.
Основою взаємодії є діалогічне спілкування при провідній ролі викладача з використанням епізодичного зворотного зв'язку. Результат навчання виражається в наявності теоретичних знань, продуктивних розумових дій, пізнавального інтересу. Формою контролеві є виконання завдань проблемного характерові. Удосконалення вивчення навчальної дисципліни відбувається на основі перебудови діяльності викладача.
У проблемному навчанні виділяються основні етапи:
підготовчий етап (накопичення знань і відпрацювання необхідних мислительних операцій);
створення проблемної ситуації, сприймання й усвідомлення її студентами;
аналіз розумів, висунення й обґрунтування гіпотези;
побудова планові пошуку;
актуалізація необхідних знань, умінь і навичок, вирішення проблеми;
перевірка й обговорення результатів.
Для проблемної побудови навчального матеріалу існують деякі критерії його відбору. Перший критерій-ці значущість матеріалу. Значущими вважаються ті знання, що є вузловими в курсі, розділі чи темі, входять у структуру навчального предмета як невід'ємні складники. Другий критерій-ці доступність матеріалу. навчання
Суть проблемного викладу знань викладачем полягає в тому, що замість передачі готових положень (правил, законів) науки викладач повідомляє фактичний матеріал, дає його опис на фоні систематично створюваних їм проблемних ситуацій, постійно спонукає студентів до часткової або повної самостійної пізнавальної діяльності з установленням й вирішенням навчальних проблем.
Технологія проблемного навчанн. включає п'ять етапів вирішення проблеми:
1) поява відчуття складності проблеми;
2) виявлення її та визначення:
3) представлення можливого рішення;
4) виявлення шляхом умовивідних положень імовірних рішень;
5) подалі спостереження й експерименти, які призводять до прийняття або відхилення прийнятого допущення, тобто до висновку, що має позитивне чи негативне судження.
Вирішення проблеми здійснюється за допомогою чотирьох основних етапів а) підготовка особистості та намагання розв'язати проблему; б) інкубація--період «визрівання» рішення; в) миттєвий спалах ідеї-рішення; г) верифікація--перевірка результативності рішення та уточнення нової ідеї.
Процес розв'язання проблеми студентами пропонується за допомогою наступних дій: створення проблемної ситуації; формування гіпотез для розв'язання проблеми; перевірка рішення з подальшою систематизацією отриманої інформації. Проблемна ситуація-ці така ситуація, під година якої суб'єкт хоче розв'язати складні для собі завдання, алі йому не вистачає даних і він винний сам їх знаходити.
У вищій школі склалась система правил створення проблемних ситуацій:
-перед студентами необхідно ставити такі практичні чи теоретичні завдання, виконання яких вимагає відкриття нових знань і оволодіння новими вміннями;
-завдання повинні відповідати інтелектуальним можливостям навчаємих.
Ступінь складності проблемного завдання залежить від рівня новизни матеріалу, викладу та від ступеня його узагальнення;
-проблемне завдання пропонується до пояснення матеріалу, який усвідомлюється;
-проблемними завданнями можуть бути:
-засвоєння;
-формулювання питання;
-практичні завдання. Проте, не треба ототожнювати проблемне завдання і проблемну ситуацію. Проблемне завдання може призвести до проблемної ситуації тільки в тому разі, коли мають місце всі попередні правила;
-одна й та ж проблемна ситуація може бути викликана різними типами завдань;
-важкою проблемною ситуацією керує викладач шляхом показові студентам причин невиконання певного практичного завдання або неможливості пояснення ними того чи іншого фактові.
Формулювання гіпотез є процес евристичного характерові і він відбувається за евристичними правилами (евристиками). Евристичним процесам протистоять процеси алгоритмічні, у ході яких мі користуємося алгоритмами. Найпоширеніше евристичне правило стосується вибору напрямків пошуку. Воно вказує на вибір тихнув напрямків, які в минулому з найбільшою ймовірністю призводили до розв'язання проблемних ситуацій такого класу. Зрозуміло, що додержування цього правила в нових ситуаціях, які тільки на перший погляд належати до цього класу, призведе студентів до помилкової установки, що віддаляє від правильного рішення. Іноді відбуваються раптові знаходження рішень. Пояснення цього фактові пов'язане з раптовим відкриттям або миттєвим «спалахом» свідомості.
Частіше студенти користуються такими логічними операціями, як аналіз та і синтез, операції, які дуже корисні в ході формулювання і гіпотез. Аналіз базується на мисленому віддаленні однієї від іншої одиниць інформації й одночасному виділенні тихнув елементів, які сприяють конструюванню гіпотези. Синтез базується на поєднанні одиниць інформації, на створенні з конкретних елементів гіпотетичних нових систем або є комбінацій.
Перевірка гіпотез вимагає від студентів визначених здібностей, а саме _ відчуття проблеми та її виявлення; мислення; оцінка. Перевірка зводиться, певним чином, до оцінки і гіпотези та вибору правильного рішення.
Всі згадані вище три етапи мають місце яки в рішенні і проблем типові «відкриття», так й типові «створення», як і теоретичних, так і практичних. Означені фази можна використати у всіх способах викладу-навчання, які мають і проблемний характер. Ці способи включають «класичний» і проблемний метод, за допомогою якого проблема складеться на основі аналізу проблемної ситуації, а також відкриття і знаходження рішення та його верифікації за допомогою інших методів, таких, як ділові ігри, метод випадку, ринку розумів, мікровиклад або синектика.
Позначка навчальної дисципліни в рамках технології контесного навчання ставитися програмою навчальної дисципліни, корегуються викладачем з урахуванням професійних інтересів студентів, її основою є розвиток теоретичного мислення в процесі засвоєння теоретичних знань у контексті професійної діяльності; формування готовності до вирішення професійних завдань. Зміст навчальної дисципліни розробляється в контексті професійної діяльності студентів, виділяються основні суперечності, навчальні завдання моделюються до вимог та розумів професійної діяльності. Знання засвоюються студентами в ході інформаційних, проблемних лекцій, лекцій, що читають два викладачі, лекцій із заздалегідь запланованими помилками, лекцій-прес-конференцій.
Управління діяльністю студентів здійснюється в контексті їхньої майбутньої професійної підготовки. Позиція студентів полягає в активному вивченні дисципліни в контексті професійної діяльності на основі актуалізації професійного мислення. Взаємодія між викладачем та студентом будується на основі діалогічного спілкування з підсиленням ініціативи студентів, із встановленням постійного зворотного зв'язку.
Результат навчання виражається в наявності теоретичних знань, теоретичної готовності до в и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.