На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Ранкова ггєнчна гмнастика, як основа здорового способу життя учнв молодшого шкльного вку. Мсце, завдання змст гмнастики в режим дня школяра. Основн форми органзацї занять з гмнастики в школ. Комплекс ранкової ггєнчної гмнастики.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Педагогика. Добавлен: 20.10.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


53

ДИПЛОМНА РОБОТА

“УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИКОНАННЯ РАНКОВОЇ ГІГІЄНІЧНОЇ ГІМНАСТИКИ УЧНЯМИ
МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ”
Зміст

Умовні позначення
Вступ
Розділ І. Ранкова гігієнічна гімнастика, як основа здорового способу життя учнів молодшого шкільного віку
1.1 Місце, завдання і зміст гімнастики в режимі дня школяра
1.2 Основні форми організації занять з гімнастики в школі
1.3 Значення ранкової гігієнічної гімнастики у процесі гармонійного розвитку школяра
1.4 Ранкова гігієнічна гімнастика - основа здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку
1.5 Особливості організації і виконання ранкової гігієнічної гімнастики
1.6 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
Розділ 2. Методика, організація і контингент дослідження
2.1 Методика дослідження
2.2.1 Методика визначення рівня фізичної підготовленості
2.2 Організація і контингент дослідження
Розділ 3. Аналіз і узагальнення результатів дослідження
3.1 Вчителі фізичної культури і початкових класів про зміст та методику проведення ранкової гігієнічної гімнастики та гімнастики до занять
3.2 Апробація комплексів ранкової гігієнічної гімнастики з вибірковим впливом на фізичні якості учнів молодшого шкільного віку
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Умовні позначення

Mx
Середнє арифметичне
Sx
Стандартне відхилення середнього арифметичного
Sms
Стандартна похибка вибіркового середнього
min
Мінімальний показник
max
Максимальний показник
P
Показник достовірності
t
Критерій достовірності
м
Метри
c
Секунди
Вступ

Недостатній фізичний розвиток школяра спричинений, як показує практика тим, що формуванню фізичної культури в школі не приділяється належна увага. Три уроки фізичної культури в тиждень не здатні сприяти гармонійному фізичному розвитку учня, а тим більше сприяти його духовному та інтелектуальному вдосконаленню. Це при тому, що фізична культура, як складова частина загальної культури суспільства спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості і одним із шляхів покращення цього стану є ширше впровадження гімнастики у побут учнів [41,51].
На сьогоднішній день за даними “Міжнародної Організації Охорони Здоров'я” наша держава за рівнем захворюваності і тривалості життя займає 54 місце. Чоловіки в середньому живуть 57 років, жінки 70 років. 60% дітей які поступають у школу мають фізичний розвиток нижчий за норму. Більше 80% мають певні патології у стані здоров'я. Існує реальна можливість покращити цей рівень. І одним із шляхів може стати впровадження в побут життя виконання гімнастичних вправ і в першу чергу вправ ранкової гігієнічної гімнастики [7,22].
Проблемі ранкової гігієнічної гімнастики присвячено багато досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів. В їх полі зору були переважно такі питання: методика фізичного виховання молодших школярів [7;41;42;51]; форми, засоби і методи використання засобів гімнастики у фізичному вихованні молодших школярів [9;11;15;24;33]; організація занять молодших школярів гімнастикою [10;19;20;29;31;52;55 та ін.]; вирішення оздоровчих проблем фізичного виховання молодших школярів [13;27;30;34;39].
На превеликий жаль проблема впровадження в побут молодших школярів ранкової гігієнічної гімнастики, на сьогоднішній день не знайшла кінцевого вирішення, що вимагає кардинального перегляду такого стану речей. Це і спонукало нас звернутись до пошуку шляхів вирішення вище піднятої проблеми.
Мета дослідження - вдосконалити процес фізичного виховання учнів молодших класів через впровадження у їх побут вправ ранкової гігієнічної гімнастики.
Гіпотеза дослідження - передбачалося, що виконання учнями молодших класів комплексів вправ ранкової гігієнічної гімнастики в залежності від спрямованості по відношенню до розвитку окремих фізичних якостей дасть змогу покращити загальний рівень фізичної підготовленості та успішності з фізичної культури.
У відповідності з метою та гіпотезою перед дослідженням ставились такі завдання:
1. Вивчити стан виконання учнями молодшого шкільного віку ранкової гігієнічної гімнастики вдома та стан проведення гімнастики до занять у загальноосвітніх школах.
2. Дослідити та оцінити у відповідності до вимог Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів.
3. Розробити методичні рекомендації щодо покращення стану виконання учнями молодших класів ранкової гігієнічної гімнастики.
Для вирішення завдань застосовувались наступні методи дослідження: Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів; теоретичний аналіз і синтез; педагогічне спостереження; опитування (анкетування); педагогічний експеримент; методи математично-статистичної обробки даних.
Об'єкт дослідження - процес фізичного виховання молодших школярів.
Предмет дослідження - зміст та особливості виконання учнями молодших класів ранкової гігієнічної гімнастики.
Практична значущість - полягає у обґрунтуванні використання комплексів ранкової гігієнічної гімнастики вибіркової дії з метою покращення фізичних якостей молодших школярів.
Наукова новизна дослідження полягає у визначені комплексу організаційно-педагогічних умов удосконалення процесу виконання учнями молодшого шкільного віку вправ ранкової гігієнічної гімнастики.
Розділ І. Ранкова гігієнічна гімнастика, як основа здорового способу життя учнів молодшого шкільного віку

1.1 Місце, завдання i зміст гімнастики в режимі дня школяра

В програмі з фізичного виховання учнів І-ХІ класів розділ гімнастики представлений у великому об'ємі в усіх класах.
В І-ІV класах різні гімнастичні вправи займають 40-50 всього навчального часу, в V-ІХ класах - 20 i в Х-ХІ класах - 20-25.Таким чином, гімнастиці належить значне місце у вирішенні основних завдань фізичного виховання школярів.
В молодшому шкільному віці засобами гімнастики вирішуються такі завдання:
зміцнення здоров'я;
сприяння правильному фізичному розвитку і загартовуванню школярів;
формування i впровадження в школярів природних рухових навичок i вмінь;
сприяння вихованню рухових якостей, формування правильної постави;
виховання морально-вольових якостей;
формування навиків культури поведінки;
привиття учням гігієнічних знань i навиків;
виховання в учнів стійкого інтересу i звички до систематичних занять фізичною культурою i спортом.
В середніх класах ( V-ІХ ) учні засвоюють більш широке коло занять про вплив фізичних вправ на організм, про правила загартовування, прийому водних процедур та повітряних ванн, про руховий режим [6].
В Х-ХІ класах об'єм нового матеріалу з гімнастики дещо зменшується, але підвищується інтенсивність вправ що застосовуються. По своєму характеру уроки з гімнастики наближуються до спортивного тренування. В старших класах учбовий матеріал пропонується в програмі окремо для хлопчиків i окремо для дівчаток [32,33].
1.2 Основні форми організації занять з гімнастики в школі

На даний час в практиці роботи школи склалися i широко застосовуються, як урочні, так i позаурочні форми занять гімнастикою. До урочних форм відносяться учбові, секційні уроки, уроки загальної фізичної підготовки, спортивно-тренувальні i лікувальні.
Позаурочні форми занять гімнастикою проводяться, як в режимі учбового, так i в режимі продовженого дня школи, а також в вільний час.
До основних форм занять гімнастикою в режимі учбового дня відносяться:
гімнастика до занять ;
фізкультурні хвилини i фізкультурні паузи ;
гімнастичні вправи під час великих (продовжених) перерв і в режимі продовженого дня.
Позакласна робота з гімнастики в школі здійснюється проведенням наступних форм:
секції гімнастики, акробатики, художньої гімнастики;
групи загальної фізичної підготовки (ЗФП);
До індивідуальних форм занять гімнастикою відносяться:
індивідуальна гігієнічна гімнастика (зарядка);
виконання домашніх завдань;
індивідуальні тренування;
заняття атлетичною гімнастикою.
Таким чином, для української школи характерна велика різновидність форм занять гімнастикою, які призвані задовольнити потреби учнів в рухах.
Однак, як зазначають науковці [24] усунення хоч би однієї з форм занять гімнастикою призведе до порушення безперервності педагогічного процесу, неможливості забезпечити вирішення всіх завдань фізичного виховання, так як кожна форма занять вирішує загальні i часткові завдання.
Розумне співставлення урочних i позаурочних форм занять дає можливість вчителю повноцінно вирішувати завдання фізичного виховання i ефективно сприяє впровадженню їх в повсякденний побут. А для цього необхідно добре розібратися в суттєвості всіх форм занять, чітко уяснити собі головне призначення кожного із них, знати зміст, методику організації і проведення [24].
1.3 Значення ранкової гігієнічної гімнастики у процесі гармонійного розвитку школяра

Виконання дітьми ранкової гігієнічної гімнастики має велике значення для їх гармонійного і духовного розвитку. Вона є необхідним додатком до уроків фізичної культури, фізкультурно-оздоровчих і спортивних занять в яких діти приймають безпосередньо участь. Ранкова гігієнічна гімнастика повинна займати одне з провідних місць у системі заходів спрямованих на зміцнення здоров'я, прищеплення життєво необхідних навичок і вмінь, стати одним з основних засобів формування основ фізичної культури молодшого учня.
Щоденне виконання спеціально підібраних вправ, особливо вранці, зміцнює м'язи, збільшує рухливість суглобів, розвиває силу гнучкість та спритність, покращує координацію, формує школу рухів і робить їх точними.
Вправи ранкової гігієнічної гімнастики при правильному виконанні привчають правильно дихати, розвивають дихальну систему, зміцнюють серцево-судинну та кістково-м'язові системи, розвивають загальну витривалість.
Заняття фізичними вправами особливо корисні у ранкові години, в період переходу від сну до активного стану. Окрім безпосередньої м'язової радості, яка супроводжує заняття, вони “заряджають” дитину енергією та емоціями, прискорюють настання високого стану фізичної і розумової працездатності [30].
Поки людина спить, відпочивають не лише м'язи, а перш за все нервові клітини. Знижується інтенсивність всіх систем організму. Все це нормальна фізіологічна реакція організму, яка характеризує відпочинок. Прокинувшись набуття активного стану вдається організму за 2-3 години. Але цей період можна скоротити до 20-30 хвилин, і цьому якнайкраще сприяє ранкова гігієнічна гімнастика.
За твердженням [40;54] фізіологічний механізм цього явища полягає в тому, що при виконанні фізичних вправ з рецепторів м'язів, сухожилків і шкіри до мозку надходять потоки імпульсів, які підвищують збудливість центральної нервової системи, збудливість нервових центрів. На активний робочий режим серцево-судинної і дихальних систем впливає прискорений рух міжклітинної рідини, що сприяє прискореному виділенню продуктів розпаду організму та шлаків. Кисень та поживні речовини в достатній кількості поступають до всіх систем та органів організму, з'являється відчуття комфорту, легкості тіла, енергійності рухів.
У молодшому шкільному віці поки окостеніння знаходиться ще в активній фазі вправи ранкової гігієнічної гімнастики є цінним засобом, що сприяє формуванню правильної постави, запобігає викривленням хребта. Життєва необхідність виконання фізичних вправ особливо зростає у період навчання дітей. У цей час діяльність школяра пов'язана з тривалим перебуванням у приміщенні та значними розумовими навантаженнями, що обмежують дитину в русі.
Як показують дослідження [46], заняття фізичними вправами сприяють не лише їхньому фізичному розвитку але і позитивно впливають на розумовий розвиток, сприяють їхньому моральному, естетичному та трудовому вихованню, допомагають підвищити якість навчання. Кілька фізичних вправ, що їх діти виконують зранку допомагають добре організувати початок робочого дня, підвищують працездатність учнів на цілий день, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, що вивчається на уроках фізичної культури. Виконання фізичних вправ окрім іншого розвиває мислення дитини, сприяє швидкому прийняттю рішень. Хто має краще розвинуті фізичні можливості той може кращих результатів досягнути в інтелектуальній сфері.
Для деяких дітей які не використовують інших форм фізичного оздоровлення, ранкова гігієнічна гімнастика залишається тим одним засобом фізичного тренування, збереження гнучкості, сили та інших фізичних якостей. Вона допомагає вихованню сили волі: перемогти себе, почати і не зупинятись - важливий крок до шляху гармонії і здоров'я [53].
На превеликий жаль проблема впровадження в побут молодших школярів ранкової гігієнічної гімнастики, на сьогоднішній день не знайшла кінцевого вирішення, що вимагає кардинального перегляду такого стану речей [15,22].
1.4 Ранкова гігієнічна гімнастика основа здорового способу життя дітей молодшого шкільного віку

Організація виконання дітьми вдома фізичних вправ має велике значення для гармонійного поєднання сімейного та суспільного фізичного виховання. Ці вправи необхідний додаток до уроків фізичної культури, а також до фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів у яких діти беруть участь [5].
Життєва важливість фізичних вправ у режимі сім'ї особливо зростає у період навчання дітей у школі. У цей час діяльність школяра пов'язана з тривалим перебуванням у приміщенні, а заняття у школі і виконання домашніх завдань вдома значно обмежують дітей у русі.
За твердженням групи науковців та практиків [16;38;44], до занять фізичними вправами у режимі сімейного побуту належать: ранкова гігієнічна гімнастика, фізкультурні хвилинки і паузи на перервах перед приготуванням домашнього завдання, виконання домашніх завдань з фізичної культури, ігри та вправи спортивного характеру на прогулянці. Основним змістом усіх цих занять є знайомі із школи фізичні вправи, їх варіанти створені самим дітьми, а також народні ігри, що традиційно передаються в сім'ях з покоління в покоління. Важливо правильно визначити час і місце для таких занять дітей. Займатися вони можуть самостійно і разом з однолітками, товаришами під загальним наглядом батьків або безпосередньо при їх участі. Важливо, щоб заняття дітей фізичними вправами сприяли не лише їхньому фізичному розвитку, а й формуванню позитивних рис характеру та поведінки, допомагали краще вчитися, успішно виконувати домашні завдання. Але для цього дорослі повинні контролювати дії дітей, стежити, щоб вони не перевтомлювались й надто не нервували. Потрібно подбати і про те, щоб у сина чи доньки було усе необхідне для занять спортом влітку і взимку.
Так для занять ранковою гігієнічною гімнастикою потрібні коротка скакалка, маленький м'яч, гімнастичний обруч діаметром 70-80 см (найкраще пластмасовий), гімнастична палиця довжиною 75-80 см, діаметром 2,2 - 2,4 см, прапорці завдовжки 15х20 см або у вигляді трикутника. Для спортивних розваг дитині потрібні ковзани, лижі, санчата, велосипед та інший спортивний та ігровий інвентар [22].
Ранкова гімнастика займає важливе велике місце у всій системі заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я, прищеплення життєво необхідних навичок і є одним із основних засобів впровадження фізичної культури в повсякденний побут учнів молодших класів. Щоденне виконання фізичних вправ зміцнює м'язи, збільшує рухливість суглобів, розвиває силу і гнучкість. Вдосконалюючи руховий досвід засобами гігієнічної гімнастики рухи стають точними і пластичними, розвивається координація, спритність і гнучкість, та пластичність. Виконуючи гімнастичні вправи зранку учні привчаються правильно дихати під час фізичних навантажень, а вправи з бігу і стрибків покращують рівень витривалості, що значно впливає на серцево-судинну систему.
Як показують дослідження [26;34;48] у молодшому шкільному віці процес окостеніння ще незавершений і вправи ранковою гігієнічної гімнастики несуть позитивний вплив на вироблення правильної постави, запобігають викривленню хребта.
Але основна відмінність ранкової гігієнічної гімнастики від інших занять з фізичної культури в режимі дня школяра полягає в тому, що учні повинні привчатися виконувати її самостійно. Отже систематичні заняття ранковою гігієнічною гімнастикою сприяють вихованню у дітей сили волі, наполегливості і дисциплінованості, привчають до підтягнутості і свідомого виконання свого обов'язку.

1.5 Особливості організації і виконання ранкової гігієнічної гімнастики


Якщо гімнастика до занять проводиться під керівництвом вчителя або учнів старших класів і постійно контролюється зі сторони вчителя фізичної культури, то виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики контролюється лише батьками. Регулярність вправ, якість та багато інших факторів цілком залежить від свідомості учнів, отже потрібна необхідна сила волі, щоб привчити себе щодня вставати в один і той же час, правильно і якісно виконувати фізичні вправи [45].
Ранкова гігієнічна гімнастика проводиться відразу після пробудження. Під час сну діяльність окремих органів і всього організму в цілому знижуються, дихання стає поверхневим, не частим, уповільнюється серцебиття, усі м'язи організму розслаблюються, знижується кров'яний тиск. Після пробудження дитина ще залишається сонливою і до певного рівня загальмованою, процеси життєдіяльності працюють не на повну потужність, а у сповільненому режимі. Ранкова гігієнічна гімнастика з наступним обтиранням або обливанням водою сприяє швидкому переходу організму від стану сну до робочого стану - з'являється бадьорість, гарний настрій, готовність розпочати роботу [13].
Як показують дослідження [3;10] після 2-3 місяців систематичних занять ранковою гігієнічною гімнастикою м'язова система дитини міцніє, покращується постава, життєва ємність легень збільшується на 100-150 сантиметрів кубічних, розмах грудної клітки збільшується на 1-1,5 см, зростає сила м'язів. Дитина перестає хворіти простудними захворюваннями її рухи стають спритнішими та узгодженішими.
У процесі занять ранковою гігієнічною гімнастикою засвоюються також корисні знання і навички з фізичної культури та гігієни (що таке правильне дихання, чому важливо правильно дихати і виконувати фізичні вправи, що таке загартування організму, тощо). Батьки повинні пояснити дитині, що треба дихати через ніс, оскільки повітря при цьому зволожується і очищується. Крім того при диханні через ніс до легень попадає на 25% більше повітря чим при диханні через рот, цьому сприяють нервові закінчення розміщені у слизовій оболонці носа [3,10].
Школярам потрібно розповісти, що дихання має бути глибоким, а не поверхневим. Досягається це за рахунок видиху яки триваліший за вдих. Діти у 6-9 років вчаться відчувати це за допомогою імітаційних вправ під час вигуків “ах”, “ух” імітуючи коління дров або інші трудові рухи. Вдих виконується під час рухів, що сприяють розширенню грудної клітки (наприклад розведення рук в сторони), а видих - звуженню грудної клітки (наприклад нахил вперед, в сторони, опускання і піднімання рук). Ранкова гігієнічна гімнастика має велике виховне значення. Швидкий підйом з постелі, перехід до виконання вправ, а потім до обтирання водою вимагають вольового зусилля, наполегливості у здійсненні поставленої мети. Діти привчаються розраховувати свій час. Ранкова гімнастика поступово стає для них звичною справою, а перерва у її виконанні сприяє порушенню ритму життя, що особливо небезпечно у молодшому шкільному віці. Ось чому ранкова гігієнічна гімнастика повинна стати частиною режиму школяра молодших класів [23,30].
Учні повинні засвоїти руховий режим, передбачений шкільною програмою з фізичної культури, знати правила загартування, виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультхвилинок та фізкультпауз. Завдання батьків допомогти своїм дітям у цьому й проконтролювати їх. Насамперед потрібно дітям роз'яснити значення щоденних занять ранковою гігієнічною гімнастикою, викликати в них бажання виховувати свою волю, бути сильним загартованим. У школі вчитель фізичної культури навчає учнів виконувати вправи ранкової гігієнічної гімнастики і розучує з ними комплекси вправ на 3-4 тижні для самостійного виконання вдома. Батькам варто поговорити з вчителем фізичної культури, який дасть їм консультацію по організації ранкової гігієнічної гімнастики вдома, щоб не було розбіжностей з шкільною програмою та вимогами до неї [49].
Особистий приклад тат і мам чудовий засіб заохочення і прилучення учнів до занять. Якщо батьки самі виконують вправи, показують як правильно виконувати їх, як дихати при цьому, пояснюють порядок виконання вправ - то це буде найкращим прикладом і переконанням ніж розмови про користь виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики. Діти побачать, що вправи корисні бо їх виконують дорослі, а всі діти в молодшому шкільному віці хочуть стати дорослішими. Слід пам'ятати, що діти цього віку мають схильність виконувати ті вправи які дають швидкий ефект і бачити отриманий результат. І коли протягом короткого проміжку часу діти не відчують наслідків від занять ранковою гімнастикою, то можуть припинити виконувати вправи, або виконувати їх від випадку до випадку. Це трапляється тоді коли батьки і вчитель фізичної культури недостатню увагу приділяють роз'яснювальній роботі. Кожний батько хоче, щоб його дитина була здорова, добре вчилася, своєчасно виконувала домашні завдання. І діти також не менше бажають бути сильними, спритними. Завдання полягає в тому, щоб об'єднати ці бажання і використати їх з користю для здоров'я дітей [18].
Як організувати систематичні заняття ранковою гігієнічною гімнастикою? Перш за все потрібно спланувати їх на досить тривалий час, наприклад на рік. Передбачувати поступову зміну та ускладнення комплексів вправ. Тобто потрібно розробити чи вибрати вже з готових 10-12 комплексів. Особливу увагу потрібно звернути на програму загартування.
Для ранкової гімнастики і обтирання треба звечора приготувати все необхідне: одяг, килимок, рушники, таз, посуд з водою, щоб до ранку вона нагрілась до кімнатної температури.
За встановленим сигналом треба негайно встати, це може бути нагадування батьків, дзвінок будильника, тощо. Потім треба провітрити кімнату, запропонувавши дитині вийти з кімнати на цей час. Взимку вправи потрібно виконувати при відкритій квартирці, весною і восени при відкритому вікні, влітку потрібно намагатись проводити заняття на відкритому повітрі, спортивному майданчику. Для ранкової гігієнічної гімнастики не потрібно велике приміщення 2-3 кв. м. вільної від меблів площі, цілком достатньо щоб виконувати будь який комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики. Враховуючи, що багато вправ виконуються в положенні сидячи або лежачи, слід приготувати чистий килимок, або доріжку завдовжки 1.5-2 м., яку після занять треба прибрати та час від часу чистити. Найкращий одяг для виконання вправ ранкової гігієнічної гімнастики в приміщенні, як для хлопчиків, так і для дівчаток - майка, труси, тапочки. Якщо є змога виконувати вправи на свіжому повітрі протягом усієї весни та осені в таких випадках в залежності від погодних умов можна одягати вітрозахисний тренувальний костюм [36,43].
Як зазначають [11;25], до комплексів ранкової гігієнічної гімнастики для учнів молодших класів включають загальнорозвиваючі та коригуючі вправи з матеріалу предмету фізична культура. Вправи повинні бути простими, не забирати багато часу на виконання і мати, як оздоровчу, так і освітню спрямованість. Кожне заняття ранковою гігієнічною гімнастикою потрібно починати з ходьби на місці при виконанні у приміщенні і звичайної ходьби на повітрі. Коліна потрібно піднімати якомога вище, рухи повинні бути вільними, розмашистими, спину випрямити, голову тримати прямо. Зробивши 60-80 кроків можна переходити до виконання першої вправи. Перша вправа повинна сприяти глибокому диханню, а також збільшенню рухливості грудної клітки та суглобів плечового поясу і рук. Ці вправи повинні нагадувати рухи на потягування і виконуватись в повільному темпі. Наступні вправи повинні включати різноманітні рухи з вивчених вихідних положень і мають на меті вплив на основні групи м'язів усього тіла. Добирати вправи з таким розрахунком, щоб робота даних груп м'язів чергувалася з відпочинком інших.
Остання вправа в комплексі біг або стрибки на місці, їх призначення - впливати на органи кровообігу та дихання, активізувати роботу серця й легень, підвищити обмін речовин. Стрибки на місці і біг обов'язково змінюються повільною, спокійною ходьбою протягом 2-3 хвилин із збереженням правильної постави. Виконувати вправи потрібно ритмічно, чергуючи напруження м'язів з їх розслабленням. Тонус м'язів передньої поверхні тулуба природно має перевагу над тонусом задньої частини, що є однією з головних причин псування постави: сутулість, нахил голови вперед, опускання плечей. Тому під час проведення вправ основну увагу у молодшому шкільному віці потрібно приділяти зміцненню м'язів задньої поверхні тулуба. Тут перевагу потрібно надавати таким вправам, як прогинання тулуба назад і вправ пов'язаних з напруженням м'язів спини. Виконуючи вправи потрібно слідкувати за правильним диханням. Кожну вправу виконують 8-12 разів. Закінчується ранкова гігієнічна гімнастика водними процедурами.
Говорячи про ранкову гігієнічну гімнастику ми не рідко вживаємо слово “зарядка”. І це не випадково, щоб скоріше стряхнути з себе останки сну, звільнитися від сонливості, включитись в роботу, отримати заряд енергії. Його і дає ранкова гігієнічна гімнастика.
Зарядка не повинна втомлювати, перетворюватись в інтенсивне фізичне тренування, після якого необхідно відпочивати, відновлювати сили. Навпаки вона повинна мобілізувати, настановлювати організм на робочий лад.
Зарядку можна виконувати за методикою яка пропонується по телебаченню чи радіо. Ці вправи переважно виконуються під музику і мають ряд переваг:
виконуються в потрібному темпі,
оптимальну кількість разів,
позитивно впливають на центральну нервову систему.
Після двох-трьох тижнів занять можна замінити частину вправ загального характеру на спеціальні вправи які цілеспрямовано впливають на певні групи м'язів, а також вправи на зменшення ваги тіла, якщо така є.
Вправи ранкової гігієнічної гімнастики сприяють профілактиці таких захворювань як: остеохондроз, варикозне розширення вен.
До комплексів ранкової гігієнічної гімнастики потрібно добавляти вправи з гантелями, еспандером, скакалкою, м'ячем, гімнастичною палицею. Це дозволить індивідуалізувати стандартний комплекс, урізноманітнити заняття та зробити їх більш ефективними. Однак додатково підключати до комплексу ранкової гігієнічної гімнастики багато вправ не варто так, щоб учень не стомлювався. Ранкова гігієнічна гімнастика це перший крок до покращення здоров'я, потрібно пам'ятати про це [12,27,31,37].
1.6 Анатомо-фізіологічні особливості дітей молодшого шкільного віку
Як показують дослідження [39], при плануванні фізичних навантажень на організм дитини, а до них відноситься і вправи ранкової гігієнічної гімнастики, потрібно враховувати анатомо-фізіологічні особливості організму притаманні кожному віковому періоду.
Під фізичним розвитком дітей і підлітків розуміється безперервно триваючий біологічний процес. На кожному новому віковому періоді він характеризується визначеним комплексом пов'язаних між собою, та з зовнішнім середовищем (при домінуючій ролі центральної нервової системи) морфологічних функціональних якостей організму та спричиненими цими якостями запасом фізіологічних сил [39].
Організм дитини відрізняється від організму дорослого особливостями будови та функцій окремих органів та систем. Перш за все організм дитини знаходиться в стані безперервного росту та розвитку. Збільшення маси тіла проходить не однаково з року в рік. Періоди швидкого росту замінюються періодами його сповільнення. Під час сповільнення росту спостерігається великий приріст маси тіла. Прискорення і сповільнення зівпадає з великими гістологічними змінами котрі переживає кісткова система.
Важливу роль в процесі перебудови кісткової системи відіграє харчування дитини. Так недостаток мінеральних солей та вітамінів в період глибокої морфологічної перебудови веде до значного сповільнення росту.
Збільшення темпу росту організму спостерігається на першому та другому році життя. Також збільшення темпу росту просліджується в 6-7 років та з початком статевого дозрівання. В 6-7 років віковий приріст довжини тіла складає 8-10 см, при щорічному збільшенні маси на 3-4 кілограми [14].
Багато морфологічних та особливо функціональних показників (життєва ємність легень, екскурсія грудної клітки, сила м'язів, витривалість при статичному навантажені та динамічній роботі, обмін речовин, енергетичні витрати організму) у дівчаток різного віку помітно нижчі ніж у хлопчиків [35].
Паралельно із збільшенням всієї довжини тіла змінюються співвідношення пропорції окремих його частин. У дитини з відносно великою головою, довгим тулубом та короткими кінцівками з віком змінюються розміри кінцівок та тулубу: голова стає відносно невеликою, тулуб коротким, а ноги довшими, що безумовно потрібно враховувати при плануванні навчального процесу з фізичної культури та самостійних занять фізичними вправами [17,19].
Шкіра орган з надзвичайно складною будовою та функціями, вона відіграє в функціюванні організму велику роль. За своєю будовою шкіра дитини багато в чому відрізняється від шкіри дорослого. Вона має менш розвинутий покривний шар, і більш багата кровоносними судинами. Тому всякі зовнішні прояви, в тому числі водні процедури, повітряні ванни, промені сонця позначаються на функціях шкіри на багато різкіше ніж у дорослої людини.
В дітей молодшого шкільного віку шкіра особливо ніжна, тонка та легко вразлива. Ця обставина, а також недостатній опір шкіри до проникаючих в пори мікробів спричиняють до можливих захворювань шкіри, а особливо під час і після занять фізичними вправами. Велику роль шкіра відіграє в процесі теплорегуляції теплового стану організму, так як через неї людина втрачає 85-90% утвореного тепла. У молодшому шкільному віці механізм теплорегуляції знаходиться на стадії розвитку. Тому у цьому віці особливо при заняттях на відкритому повітрі можливі випадки переохолодження або теплового удару. Поступово з віком ця функція удосконалюється до рівня дорослої людини.
Скелет у молодшому шкільному віці ще не сформований. Кісткова тканина формується поступово замінюючи хрящову тканину. У дітей в кістковій тканині переважають органічні елементи, що обумовлює високу еластичність скелету та легке виникнення деформацій при довготривалих навантаженнях та неправильному положенні тіла [1].
Постійність шийної та грудної кривизни хребта встановлюється тільки до 7 років. До цього віку в лежачому положенні ці вигини згладжуються. Хребтова кривизна в поперековому відділі встановлюється лише в 17-18 років, зростання окремих кісток тазу ще не закінчено. Повздовжня та сідничні кістки зростаються в єдину безим'яну в основному до 17-18 років. Тому при стрибках дітей з висоти на тверду опору можливе зміщення окремих тазових кісток з подальшим неправильним зростанням.
М'язи тулуба, спини, плеча, передпліччя та стегна стають належно розвинуті по відношенню до пропорцій і розмірів тіла вже в 6-7 років. Але дрібні м'язи (наприклад м'язи кистей) ще далеко не розвинуті. Дітям цього віку притаманна висока рухливість і при неправильному дозуванні чи підборі вправ можна травмувати мілкі м'язи, що в першу чергу негативно, в психологічному аспекті, позначиться на мотивації школярів молодших класів.
Органи дихання майже такі як і в дорослих, але в дітей необхідна легенева вентиляція досягається частотою дихання [8].
Разом з розвитком дихальної системи розвивається і серцево-судинна система. До 7-8 років закінчується структурна диференціровка опорної тканини серця, та досягає повного розвитку його центральний та периферійний нервовий апарат. М'язовий апарат серця структурно ще нерозвинений. Артерії в 7 річної дитини більші ніж у дорослої людини. Об'єм крові який викидується серцем в артерії при кожному скороченні у дитини менший ніж у дорослого. Тому серце виконує більшу кількість скорочень за хвилину ніж у дорослих.
Потрібно пам'ятати, що у дітей молодшого шкільного віку під дією сильних емоцій зростає різко кількість серцевих скорочень.
Кров постачає клітинам та органам поживні речовини і кисень. В 6-7 років в зв'язку з ростовим стрибком можливе сповільнення в прирості числа еритроцитів і вмісту гемоглобіну. В 8 років спостерігається знову підвищення в кількості гемоглобіну та еритроцитів. Кількість лейкоцитів в одному міліметрі кубічному крові в дітей молодшого шкільного віку більша ніж у дорослих. Лейкоциторна формула крові дітей молодшого шкільного віку відрізняється від дорослих. Починаючи з 5-6 річного віку кількість нейтрофілів незмінно росте, а кількість лейкоцитів зменшується. У дітей порівняно з дорослими низька фагоцитарна функція. Тривала дія на організм дитини сонячних променів спричинює продукування кістковим мозком великої кількості незрілих кров'яних тілець.
Щодо органів травлення то у дітей довжина кишечника більша ніж у дорослих і багатша на мікрофлору та кровоносні судини, це при тому, що м'язовий апарат органів травлення значно відстає у розвитку порівняно з дорослими, у зв'язку з цим і у них низька перистальтика.
Щодо залоз внутрішньої секреції то до 7 років спостерігається різке зменшення активності зобної залози і пари наднирників, значний вплив щитовидної залози і гіпофізу, поява елементів статевих залоз.
Органи відчуттів до 7 річного віку у дітей є добре розвиненими. Єдиним зауваження може бути те, що при виконанні статичних навантажень зростає осмотичний тиск ока, який може привести до розвитку і прогресування близорукості. Тому потрібно вправи пов'язані з статичним навантаженням підбирати і пропонувати дітям досить обережно і обов'язково чергувати їх з динамічними.
Для дітей молодшого шкільного віку характерна нестійкість нервових процесів, підвищена збудливість кори головного мозку, яскравою є вираженість недостатнього внутрішнього активного гальмування. Цими якостями зумовлюється велика виснажливість нервових клітин кори головного мозку дітей і мала стійкість їхньої уваги.
Діти молодшого шкільного віку відрізняються від дітей дошкільного віку тим, що в них проходить сповільнення росту тіла в довжину і більш інтенсивно набирається вага тіла. Проходить посилене функціювання всіх органів і систем організму. Покращуються і вдосконалюються основні нервові процеси які характеризують тип вищої нервової діяльності дитини. При виконанні фізичних навантажень дітьми молодшого шкільного віку не спостерігається великих відмінностей між дівчатками і хлопчиками викликаних особливостями статевого розвитку. Для дітей молодшого шкільного віку характерна велика рухливість, вони погано переносять статичне навантаження. Учні 1-2 класів навіть від сидіння за партою на протязі одного уроку значно стомлюються. Тому для них потрібно широко пропагувати виконання ранкової гігієнічної гімнастики, організацію ігор під час великих перерв та інші види рухової діяльності [2,9,56].
У віці 7-9 років діти в насідок недосконалості зрілості, нервової системи, швидко стомлюються при виконанні фізичних навантажень. Тому їм не слід давати вправи котрі вимагають великої уваги, точної координації і особливо вправ пов'язаних з силовими статичними навантаженнями.
Правильне фізичне навантаження для дітей молодшого шкільного віку повинно підготувати дитину до плавного переходу від молодшого до середнього, від середнього до старшого, від старшого до зрілого віку [4,50].

Висновки до першого розділу


На основі вивчення літературних джерел з питань анатомо-фізіологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку, методичних особливостей виконання учнями фізичних вправ, рухового режиму учнів визначено, що дитина у цьому віці має природну потребу до руху і одним із шляхів вирішення цієї проблеми є систематичне виконання учнями ранкової гігієнічної гімнастики, при врахування біологічного розвитку та стану систем організму, як основи формування постійної звички до занять фізичними вправами. Всі підібрані вправи повинні відповідати віковим особливостям і підготовленості учнів, бути їм доступні. Вони повинні мати всебічний вплив на організм тих хто займається, залучати до руху найбільшу кількість м'язів і суглобів організму.
Розділ ІІ. Методика, організація і контингент дослідження

2.1 Методика дослідження

Кожний етап мав певні особливості та вирішував специфічні завдання для вирішення яких застосовувались наступні методи дослідження:
1. Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів.
2. Теоретичний аналіз і синтез.
3. Педагогічне спостереження.
4. Опитування (анкетування).
5. Педагогічний експеримент.
6. Методи математично-статистичної обробки даних.
1. Вивчення літературних джерел і документальних матеріалів.
У процесі використання даного методу була отримана інформація про стан питання, що розглядається. Особлива увага приділялась вивченню:
а)постанов, інструкцій і нормативних документів;
б)дидактичних досліджень з досліджуваних питань;
в)психолого-педагогічних досліджень з питань проведення гімнастики до занять та ранкової гігієнічної гімнастики молодшими школярами;
г)публікацій авторів, що стосуються проблеми вдосконалення системи організації та проведення ранкової гігієнічної гімнастики учнями молодших класів;
д)методичних розробок, документів контролю фізичної підготовленості учнів молодших класів (робочі журнали, відомості);
е)робіт з питань використання методів математичної статистики у педагогічних дослідженнях.
2. Теоретичний аналіз і синтез застосовувались нами з метою вибору теми дослідження, визначення його концепції та гіпотези.
3. Метод педагогічного спостереження був використаний для контролю поведінки учнів молодших класів під час виконання комплексів гімнастики до занять і ранкової гігієнічної гімнастики.
4. Метод опитування використовувався з метою отримання інформації з окремих проблем дослідження. Анкета розроблялась з врахуванням загальноприйнятих вимог.
5. Педагогічний експеримент проводився у відповідності до загальноприйнятих норм та діалектичного методу пізнання.
6. Методи математично-статистичної обробки даних забезпечили визначення наступних кількісних показників:
(Мх)- середнє арифметичне;
(Sх)- стандартне відхилення середнього арифметичного;
(Sms)- стандартна похибка вибіркового середнього;
(Xmin-Xmax)- розмах варіації;
(Р)- показник достовірності.
Обробка даних проводилась на ЕОМ типу ІВМ РС за допомогою програм: Excel 8.0 for Windows.
7. Контроль за успішністю навчання учнів проводився за допомогою традиційної методики, яка передбачала використання певного комплексу контрольних заходів - форм контролю.
2.1.1 Методика визначення рівня фізичної підготовленості
Дослідження рівня фізичної підготовленості проводилось за загальноприйнятою традиційною методикою, викладену в "Умовах виконання Державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України" (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Визначення рівня фізичної підготовленості
Рухові тести
Досліджувана якість
Методика

Згинання і розгинання рук в упорі

Вис на зігнутих руках на перекладині

Стрибок в довжину з місця

Підйом в сід з положення лежачи

Силові можливості м'язів рук

Швидкісно - силові можливості м'язів ніг

Силові можливості м'язів живота

Державних тестів

Державних тестів

Державних тестів

Човниковий біг 4 Х 9 метрів


Координаційні можливості, спритність
Державних тестів
Нахил вперед з положення сидячи
Розвиток гнучкості
Державних тестів
Біг 30 метрів
Прояв швидкісних можливостей
Державних тестів

Біг 1000 метрів


Рівень загальної витривалості
Державних тестів
2.2 Організація і контингент дослідження

При організації дослідження ми керувались вимогами, які широко викладені у спеціальній літературі обумовлюють достовірність отримання результатів. Ці вимоги насамперед, полягають у виборі об'єкту дослідження, визначенні його ознак, необхідної кількості спостережень.
Проведення експерименту як найважливішого засобу наукового пізнання вимагає чіткості під час планування, послідовності введення нових умов, усунення сторонніх впливів, визначення кількісних та якісних змін, що відбуваються. Дані положення і характер дослідження дозволили визначити багатоетапність його організації, яка полягає у вивченні літературних джерел з піднятої проблеми; розробці і апробації експериментальних комплексів вправ для ранкової гігієнічної гімнастики, аналізі одержаних результатів і підведення підсумків.
Дослідження здійснювалось у два етапи:
На першому етапі (2006-2007) вивчено стан питання у теорії і практиці фізичного виховання.
На другому етапі (2007-2008) сформовано і апробовано комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для школярів молодших класів, проаналізовано результати, літературно оформлено роботу.
Організація дослідження
Анкетування вчителів початкових класів та вчителів фізичної культури проводилось нами протягом 2007 року. Зміст анкети для всіх респондентів був однаковий. Опитування проводилось з метою визначення думки фахівців, які проводять заняття з фізичної культури з учнями молодших класів і зацікавлені у покращенні цього процесу та рівня підготовленості дітей.
Рівень фізичної підготовленості учнів молодших класів визначався шляхом тестування учнів другого класу протягом першого-другого тижня вересня місяця 2007 року.
На основі аналізу рівня розвитку показників фізичної підготовленості, нами проведено поділ учнів на групи за відставанням у розвитку тих чи інших фізичних якостей. - експериментальна група (10 учнів). Контрольна група (12 учнів) ніяких додаткових вправ не виконувала.
По відношенню до рівня підготовленості розроблялись комплекси ранкової гігієнічної гімнастики для виконання вдома під керівництвом і контролем батьків. Вправи в комплексах ранкової гігієнічної гімнастики підбирались за принципом покращення фізичних кондицій які відстають у розвитку і тим самим впроваджувався індивідуальний підхід, що розвитку фізичних якостей. Окрім того комплекси вправ носили: розвиваючий та підтримуючий характер. Підтримуючий характер носили комплекси які рекомендувались учням з належним рівнем розвитку фізичних якостей, а розвиваючий учням з відставанням у розвитку.
Комплекси вправ через класного керівника, вчителя фізичної культури та під час особистого контакту з необхідними методичними порадами давались батькам, щоб вони організували і проводили контроль за виконанням ранкової гігієнічної гімнастики. Попередньо з батьками було проведено методичне заняття з організації та методики проведення ранкової гігієнічної гімнастики для учнів молодшого шкільного віку вдома. В процесі проведення експерименту проводились контрольні зрізи рівня фізичної підготовленості і вносились певні корективи та уточнення.
В кінці другої четверті (грудень 2007 року) нами проведене повторне тестування контрольної та експериментальної груп і визначено динаміку розвитку показників фізичної підготовленості, та узагальнено результати дослідження.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ !
Основні правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики
Гімнастика виконується після відвідування туалету, в провітреному приміщені, на майданчику, стадіоні, парку тощо.
Вправи виконуються з акцентуванням дихання і практично не виконуються вправи з затримкою дихання.
Кількість вправ 6-12, кількість повторів кожної вправи 4-16 разів.
Найбільше навантаження (ЧСС - 150) повинно бути після виконання 2/3 всіх вправ, в кінці зарядки навантаження знижують, неповинна відчуватись втома.
Комплекс вправ змінюють не частіше одного разу на місяць, але можуть виконуватись і більш тривалий час 2-3 місяці. Проводиться зміна 2-3- вправ у комплексі.
Після виконання вправ протягом 2-3 місяців можна приступити до виконання вправ з обтяженням (легкими гантелями, еспандером).
Після ранкової гімнастики потрібно прийняти водні процедури.
Потрібно слідкувати за станом організму вашої дитини. При перших ознаках перевтоми потрібно припинити виконання вправ.
Симптоми втоми після навантаження різної величини
Величина втоми
Невелика
Середня
и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.