На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Змст програми шкльного курсу бологї для 6-11 класв. Розробка планв урокв на основ праць втчизняних вчених-бологв по темам Центри рзномантност та походження культурних рослин, Учення Вернадського про босферу, Опорно-рухова система.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2010. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


1

План

    Вступ
    Розділ 1. Аналіз програми 6 - 11 класів з біології
    Розділ 2. Учені-біологи України, короткі відомості про них
    Розділ 3. Плани-конспекти уроків біології з використанням матеріалу про вітчихняних вчених-біологів
      3.1 План-конспект уроку на тему: "Центри різноманітності та походження культурних рослин"
      3.2 План-конспект уроку на тему: Учення В.І.Вернадського про біосферу
      3.3 Матеріал до уроку на тему "Опорно-рухова система"
    Висновок
    Список літератури

Вступ

Автори, які займалися дослідженням їх життєвої та наукової спадщини намагалися розповісти про найвідоміших украінських учених, які зробили внесок у розвиток біології та суміжних галузей науки. Це академіки та члени кореспонденти НАН України, а також учені -- засновники науково дослідних інститутів і лабораторій, нових напрямів досліджень.

Предмет дослідження: пошук шляхів реалізації відомих робіт вітчизняних вчених-біології на уроках біології в школі.

Проблема: варіанти побудови уроків біології з використанням відомих робіт вітчизняних вчених-біологів.

Актуальність:

Сучасні досягнення біології є результатом напотегливої праці вчених навіть короткі відомості про життя та діяльність яких становлять безперечний інтерес.

Робоча гіпотеза: використання на уроках біології в школі відомих робіт вітчизняних вчених-біології дозволить розширити знання учнів в різних облатях біології та створить передумови для вироблення стійкого інтересу до вивчення біології.

Метою дослідження: є аналіз шкільної програми та розробка декількох планів-конспектів уроків з біології

Задачі дослідження:

Проаналізувати програму 6-11 класів з біології.

Привести короткі відомості про деяких вітчизняних вчених-біологів України.

Розробити декілька планів конспектів уроків, на яких можливе використання робіт вітчизняних вчених-біологів.

Методи та організація дослідження:

Аналіз наукової та науково-методичної літератури.

Планування, моделювання та складання планів-конспектів.

Розділ 1. Аналіз програми 6 - 11 класів з біології

Програми шкільного курсу біології розрахована на вивчення починаючи з 6 класу і закінчується її вивчення в 11 класі.
Вивчення біології починається з розгляду в 6 класі Царства Рослини. При вивченні даного розділу біології пропонуємо звернути увагу на таких відомих вітчизняних вчених-біологів, які займалися вивченням різних явищ в даній області, а саме: Аненков М.І. (при вивчення різноманіття рослин), Фінн В.В. (порівняльна ембріологія квіткових рослин), Топачевський О.В. (морфологія та систематика водоростей), Мечников І.І. (явище фагоцитозу, інфекційні захворювання рослин), Переможенко П.І. (непрямий поділ клітини), Зеров Д.К. (основні праці із систематики, флористики і філогенії спорових рослин), Навашин С.Г (подвійне запліднення у покритонасінних).
При вивченні розділу "Зоологія" в 7 класі потрібно зупинитися на матеріалах вітчизняних науковців, таких як Ковалевський О.О (вивчення порівняльної ембріології та фізіології безхребетних тварин), Мазурмович Б.М. (безхребетні тварини, паразитологія), Мовчанов В.А. (розведення риб), Павлова М.В. (проблеми палеозоології).
Вивчаючи "Біологію людини" в 8-9 класах варто звернути увагу на роботи вчених натомів, фізіологів, паталогоанатомів, які зробили значний внесок у розвиток наукового дослідження різних захворювань людини та фокторів, які ці захворювання викликають. Цими питаннями займалися такі вчені: Амосов М.М. (при вивченні теми "Дихальна система" та "Кровоносна система і кровообіг"), Богач П.Г. (тема "Травна система, регуляція травлення"), Данилевський В.Я. ("Нервова система"), Кащенко М.Ф. (ембріологія тварин та людини), Палладін О.В. (обмін речовин у м`язах).
Завершальним розділом біології в шкільному курсі є "Загальна біологія" до якої відноситься і розділ загальної екології, селекція та генетика. Досить відомими вченими в даних галузях є значна кількість вітчизняних вчених-біологів України, праці яких мають важливе значення і учням старших класів досить цікаво буде з деякими з них познайомитися. При вивченні теми "Біосфера" пропонуємо використати матеріал з робіт вченого Вернадського В.І., при вивченні теми "Екосистеми" - Висоцький Г.М. (вплив лісів на водний режим місцевості), Омелянський В.Л. (роль мікробів у кругообігу речовин); вивчення основ селекції можна проілюструвати роботами таких вчених даної області - Іванов М.Ф. (селекція тварин), Кириченко Ф.Г. (наукові основи селекції пшениці), Кулешов М.М. (проблеми рослинництва), Мусієнко О.С (селекція зернових культур); в області генетики - Левитський Г.А. (встановив наявність мітохондрій у рослинних клітинах), Гришко М.М (генетика, селекція, акліматизація рослин).
Досить багато можна говорити про наших вітчизняних вчених, при вивченні більше половини тем біології шкільного курсу можна використовувати матеріал з їхніх робіт. Але програма шкільного курсу обмежена в часі і тому охопити весь накопичений матеріал за значний період часу ми просто не взмозі. Тому пропонуємо в нашій роботі зупинитися на дяких моментах.

Розділ 2. Учені-біологи України, короткі відомості про них

Даний розділ нашої роботи ми вирішили присвятити короткому викладу відомостей про найбільш відомих вітчизняних вчених-біологів України, які займалися вивченням питань в різних її галузях.
Альперн Данило Євсійович (1894--1968). Народився в Харкові Закінчив Харківський університет. Працював у Харківському медичному інституті Українському психоневрологічному інституті та Українському інституті експериментальної медицини. Основні наукові праці присвячено патофізіології нервової системи питанням пато генезу алергічних реакцій. Встановив трофічний вплив нервової сис теми на проникливість судин та тканин. Указав на роль хімічних факторів і нервового збудження в патогенезі деяких захворювань Член кореспондент АН України.
Амосов Микола Михайлович (нар 1913р). Народився в с Ольхово (тепер -- Вологодська обл ). Закінчив Архангельський медичний інститут та Всесоюзний заочний індустріальний інститут. Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії, працював у Київському інституті вдосконалення лікарів інституту кібернетики АН України, був директором Інституту серцево-судинної хірургії. Основні наукові праці присвячено грудній хірурги анестезіології та біокібернетиці. Розробляв питання хірургічного лікування захворювань легень та серця штучного кровообігу фізіологи серця Запропонував модифікації апарата штучного кровообігу і протезів клапанів серця. Займається проблемами біологічної та медичної кібернетики моделюванням основних психічних функцій мозку Акідемік НАН України.
Анненков Микола Іванович (1819--1889). Народився в Москві. Закінчив Московським університет. Більше 10 років працював директором Уманського училища землеробства та садівництва, Царициного саду (колишня назва дендропарку "Софіївка" ). Основні наукові праці присвячено флористиці питанням акліматизації рослин, лісівництва. Досліджував дикорослі та сідові рослини. Автор "Ботанического словаря" в якому назви росіян подано п`ятьма мовами наведено відомості про ви користання рослин.
Богач Петро Григорович (1918-- 1981). Народився в с Соколівка (тепер -- Хмельницька обл ) Закінчив Ніжинський педагогічний інститут. Працював у Київському університеті директором інституту фізіологи тварин при Київському університеті близько 10 років був проректором Київського університету. Основні наукові праці присвячено вивченню регуляції діяльності травного тракту роботі м язів Академік АН України.
Вавилов Микола Іванович (1887-- 1943) Народився в Москві. Закінчив Московський сільсько господарський інститут Академік АН України був директором Інституту прикладної ботаніки та нових культур, а також директором Генетичної лабораторії перетвореної потім на Інститут генетики АН СРСР. Основні наукові праці присвячено питанням генетики, селекції. Був ініціатором створення нових науково дослідних інститутів. Встановив центри походження культурних рослин створив вчення про імунітет рослин до інфекційних захворювань. Сформулював закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Його спадщина на лежить світовій науці. Член багатьох академій світу. Його ім`я носить Товариство генетиків та селекцюнерів.
Вернадський Володимир Іванович (1863--194). Народився в Петербурзі. Закінчив Петербурзький університет. Працював в Україні Академік АН України, її перший президент. Заснував хімічну лабораторію АН України реорганізовану в Інститут загальної та неорганічної хімії АН України. Основоположник науки геохімії. Вивчав міграцію хімічннх елементів у земній корі. Створив теорію про провідну роль живих істот у геохімічних процесах. Вивчив хімічний склад тваринних та рослинних організмів. Вперше дав визначення біосфери, засновник вчення про біосферу. Член багатьох академій наук та наукових товариств.
Гаркавий Прокіп Хомич (1908-- 1984) Народився в с Пиляве (тепер -- Черкаська обл ). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва. Працював на Київській контрольно насіннєвій станції, у Селекційно генетичному інституті координував наукові дослідження з селекції ячменю. Заимався селекцією зернових культур. Теоретично обгрунтував підбір пар для схрещування, методи оцінки фітозахворювань та зимостійкості Автор 18 сортів ячменю.
Гершензон Серпи Михайлович (нар 1906 р ) Народився у Москві. Закінчив Московський університет. Працював в Інституті зоології, Інституті мікробіології та вірусології, Інституті молекулярної біології та генетики АН України та Київському університеті Основні наукові праці присвячено генетиці та молекулярній біології. Довів значення ДНК для генетичних процесів. Автор праць з генетики ентомопатогенних вірусів. Розробляв питання розвитку еволюційних ідей в біології.
Гришко Микола Миколайович (1901--1964). Народився в Полтаві. Закінчив Полтавський та Київський сільськогосподарські інститути. Був директором Інституту ботаніки АН України. Засновник і перший директор Центрального республіканського ботанічного саду АН України. Працював у Глухівському та Київському сільсько господарських інститутах, Київському університеті. Основні праці -- в галузі генетики селекції акліматизації рослин. Автор першого підручника "Курс загальної генетики" українською мовою. Академік АН України.
Маркелов Григорій Іванович (1880-1952). Народився в Пермі (РФ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Працював у Одеському медичному інституті, був директором заснованого ним Одеського психоневрологічного інституту Академік АН України. Основні наукові праці присвячено фізіології та патології вегетативної нервової системи. Вивчав вплив факторів зовнішнього середовища на фізіологічні процеси. Автор концепції, за якою світлові подразники впливають на діяльність різних органів людини через гіпоталамус та вегетативну нервову систему
Мечннков Ілля Ілліч (1845-- 1916). Народився в с Іванівка (тепер -- Харківська обл ). Закінчив Харківський університет. Працював у Новоросійському університеті в Одесі. Один із засновників Одеської бактеріологічної станин (тепер -- Одеський науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології ім. І. І. Мечникова). Відкрив явище фагоцитозу, за що був удостоєний Нобелівської премії. Приділяв велику увагу проблемам імунітету довголіття, захисту рослин, вивченню інфекційних захворювань.
Мовчан Василь Архипович (1903-1964) Народився в с Неморож (тепер -- Черкаська обл ). Закінчив Київський ветеринарно-зоотехнічнии інститут. Працював у Науково-дослідному інституті ставкового рибного господарства, Інституті гідробіологи АН України, Киівському університеті. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам сучасної іхтіології та ставкового рибництва. Розробив метод інтенсифікації ставкового рибного господарства. 3 його ініціативи в Україні було започатковано акліматизацію рослиноїдних риб.
Мусійко Олександр Самсонович (1903--1980). Народився в с Мусіївка (тепер -- Полтавська обл ) Закінчив Полтавський сільськогосподарський інститут. Працював у Селекційно-генетичному інституті в Одесі, близько 15 років був його директором. Досліджував біологію, селекцію і насінництво зернових культур, брав участь у виведенні 15 сортів та гібридів кукурудзи, жита, гречки. Розробив метод додаткового запилення сільськогосподарських рослин, що підвищувало їх врожайність.
Навашин Сергій Гаврилович (1857-1930). Народився в с. Царевщина (тепер -- Саратовська обл. , РФ). Академік АН України. Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті. Широко відомі його класичні дослідження в галузі ембріології та цитології рослин. Світову славу йому принесло відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Автор відкриття хромосом-супутників.
Оканенко Аркадій Семенович (1894--1982). Народився у Смілі Черкаської обл. Закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті цукрового буряку, Київському університеті, Інституті фізіологи рослин АН України. Член-кореспондент АН України. Основні наукові праці присвячено фізіологи рослин, пошукам шляхів підвищення цукровості буряку
Омельченко Федір Захарович (1865--1924) Народився в Кролівцях (тепер -- Сумська обл ). Закінчив Київський університет, а також Військово-медичну академію в Петербурзі. Працював директором заснованого ним Мікробюлогічного інституту АН України, ректором Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту. Займався медичною мікробіологією, патологічною анатомією та антропологією. Академік АН України, брав участь у складанні російсько-українського медичного словника.
Омеляиський Василь Леонідович (1867--1928). Народився у Полтаві. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Інституті експериментальної медицини в Петербурзі. Основні наукові праці присвячено ролі мікробів у кругообігу речовин у природі. Відкрив культури анаеробних бактерій, що переробляють клітковину з утворенням органічних кислот та водню. Вивчав азотофіксуючі бактерії
Павлова Марія Василівна (1854-1938). Народилася в Козельцях (тепер -- Чернігівська обл. ). Закінчила Київський жіночий інститут та Паризький університет. Учениця В. О. Ковалевського. Академік АН України. Основні наукові праці присвячено проблемам палеозоології. Вивчала причини вимирання тварин у минулі епохи. Досліджувала викопні рештки слонів, копитних тварин, амонітів.
Перемежко Петро Іванович (1833-1894) Народився в с Риботіне (тепер -- Чернігівська обл.) Закінчив Київський університет. Був викладачем на заснованій ним кафедрі гістології, ембріології та порівняльної анатомії. Основні наукові праці присвячено вивченню клітини. Відкрив і описав непрямий поділ клітин -- каріокінез. Голова Товариства київських лікарів.
Підоплічко Іван Григорович (1905--1975) Народився в с Козацьке (тепер -- Черкаська обл ) Закінчив Інститут прикладної зоологи та фітопатологи Працював у Інституті археології, Інституті зоології АН України, Київському університеті, був директором Центрального науково-природничого музею АН України. Основні дослідження присвячено палеозоології, палеогеографії, фауні та охороні природи. Здійснив понад 40 зоологічних та палеонтологічних експедицій та археологічних досліджень. Академік АН України.
Пирогов Микола Іванович (1810--1881) Народився у Москві Закінчив Московський університет. Професор кількох університетів, піклувальник Одеського та Київського навчальних округів. З 1866 р жив у с Вишня (поблизу Вінниці), організував там лікарню. Один із засновників хірургії як наукової дисципліни, основоположник військово-польової хірургії. Його ім'я носить Одеський медичний інститут.
Погребняк Петро Степанович (1900--1976) Народився в с Волохів Яр (тепер -- Харківська обл ). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Працював у Науково-дослідному інституті лісового господарства, Київському лісотехнічному інституті, Інституті ботаніки АН України, був директором створеного ним Інституту лісу. Основні праці присвячено екології рослин, лісовій типології, фізіологи живлення деревних та чагарникових порід. Один із засновників порівняльної фітоеко-логії. Академік АН України.
Поляков Ілля Михайлович (1905--1976). Народився в Харкові. Закінчив Харківський інститут народної освіти. Працював у Харківському та Томському університетах, Інституті генетики та селекції АН України, очолював його. Основні дослідження -- з теоретичних проблем біології, дарвінізму, історії біологи. Член-кореспондент АН України.
Поспєлов Володимир Петрович (1872--1949). Народився у Тульській обл. (РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському, Саратовському університетах, очолював Інститут ентомологи та фітопатологи АН України. Основні праці присвячено загальній та експериментальній ентомології. Розробляв біологічний метод захисту рослин від комах-шкідників з урахуванням екологічних умов. Один з ініціаторів створення служби карантину рослин. Академік АН України.
Протопопов Віктор Павлович (1880--1957). Народився в с Юрки (тепер -- Полтавська обл ). Закінчив Військово-медичну академію, працював там. Професор Харківського медичного інституту, Київського інституту вдосконалення лікарів, Інституту фізіології АН України. Основні праці присвячено фізіології та патології вищої нервової діяльності та психіатрії.
Ремесло Василь Миколайович (1907--1983). Народився в с Теплове (тепер -- Полтавська обл ). Закінчив Маслівський інститут селекції та насінництва, працював директором Миронівської селекційно-дослідної станції, яку перетворено на Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці. Основні напрями наукової діяльності -- генетика, селекція та насінництво сільськогосподарських рослин. Брав безпосередню участь у виведенні багатьох сортів пшениці. Академік АН України.
Сапєгін Андрій Опанасович (1883--1946). Народився у Воскресенську (тепер -- Миколаївська обл ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Був одним із засновників Одеської селекційної станції, працював в Одеському сільськогосподарському інституті, очолював Інститут ботаніки АН України Академік АН України, її віце-президент. Основні праці присвячено біології, цитології, генетиці, селекції сільськогосподарських культур. Вивчав індивідуальний розвиток рослин. Застосував метод варіаційної статистики для оцінки результатів досліджень з біології та агрономії. Одержав кілька високо продуктивних сортів озимої пшениці. Одним із перших у світі застосував іонізуюче опромінювання для створення штучних мутацій у зернових культур.
Свиренко Дмитро Онисифорович (1888-1944). Народився в с Мерчик (тепер -- Харківська обл ). За кінчив Харківський університет. Член-кореспондент АН України. Працював у Дніпропетровському та Одеському університетах був директором Одеського ботанічного саду. Займався систематикою водоростей та типологією річок. З його ініціативи був створений Інститут гідробіології АН України.
Свириденко Павло Олексійович (1893--1961). Народився в Путивлі (тепер -- Сумська обл ) Закінчив Московський університет. Працював у Московському університеті, Інституті зоологи АН України. Основні наукові дослідження присвячено фауні, зоогеографії та екотопі тварин. Вивчав шкідників цукрового буряку та господарське значення гризунів. Один з ініціаторів застосування авіації у боротьбі зі шкідниками. Розробив наукові основи застосування біологічного методу боротьби зі шкідниками. Академік АН України
Севериов Олексій Миколайович (1866--1936). Народився в Москві. Закінчив Московський університет. Один з основоположників еволюційного напряму в морфології. Працював у кількох університетах, у тому числі й Київському. Наукові праці -- в галузі порівняльної анатомії та ембріологи хребетних тварин. Розробив теорію походження кінцівок наземних хребетних. Автор вчення про взаємовідношення онто- і філогенезу. Створив наукові школи морфологів -- київську та московську Академік АН України.
Симиренко Лев Платонович (1855-1920). Народився у Млієві (тепер -- Черкаська обл ). Закінчив Новоросійський університет в Одесі. Заклав перший у Європі помологічний розсадник та сад, який згодом став Мливською садово-овочевою дослідною станцією, що носить його ім'я. Створив одну з найбільших в Європі колекцію плодових, ягідних та де коративних рослин. Вивів щироковідомий сорт яблуні Ренет Симиренка.
Топачевськнй Олександр Вікторович (1897--1975). Народився в с. Бобрівка (тепер. -- Київська обл.). Закінчив Київський інститут народного господарства. Академік АН України. Працював в Інституті ботаніки, очолював Інститут гідробіології, професор Київського університету. Основні праці присвячено морфології, систематиці та філогенії водоростей, а також санітарній та технічній гідробіології. Сформулював ідею первинності амебоїдних форм. Був головою Українського гідробіологічного товариства.
Філатов Володимир Петрович (1875--1956). Народився в с. Михайлівка (тепер -- Пензенська обл., РФ). Закінчив Московський університет. Працював у очній клініці Новоросійського університету в Одесі, заснованому ним Одеському науково-дослідному інституті очних захворювань та тканинної терапії. Досліджував проблеми офтальмології та біогенних стимуляторів. Науково обгрунтував та практично розробив операцію пересаджування рогової оболонки. Створив вчення про біогенні стимулятори. Заснував українську школу офтальмологів. Його ім'я носить Одеський інститут очних захворювань та тканинної терапії.
Фіни Володимир Васильович (1878-1957). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Працював у цьому університеті і одночасно в Київському сільськогосподарському інституті, згодом -- у Житомирському сільськогосподарському інституті. Основні наукові праці стосуються порівняльної ембріології квіткових рослин. Вперше встановив, що чоловічі самети (спермії) є клітинами з ядрами та плазмою, а не голими ядрами, як вважалося раніше. Підтвердив дослідження на 250 видах, що відносяться до 70 родин. Вивчав флору України, Криму.
Фольборт Георгій Володимирович (1885-1960). Народився в Петербурзі. Закінчив Військово-медичну академію. Працював у Харківському, Київському медичних інститутах, в Інституті біохімії АН України. Досліджував фізіологію травлення, кровообігу та вищої нервової діяльності. Створив учення про фізіологію процесів виснаження та відновлення, встановив основні закономірності цих процесів, які І. П. Павлов назвав правилами фольборта. Академік АН України.
Фомін Олександр Васильович (1869--1935). Народився в с. Єрмолівка (тепер -- Саратовська обл , РФ). Закінчив Московський університет. Працював у Київському університеті, на Вищих жіночих курсах, в Інституті ботаніки АН України, був його директором. З його участі розпочато видання довідника "Флора України". Багато зробив у справі збереження і розширення колекції Ботанічного саду Київського університету, який носить його ім'я. Вивчав морфологію, систематику і флористику вищих рослин. Академік АН України
Хавкін Володимир Аронович (1860-1930). Народився в Одесі Закінчив Новоросійський університет в Одесі Працював в Одеському зоологічному музеї, Женевському університеті (Швейцарія), в лабораторії І. І. Мечникова в Парижі. За проханням британського уряду боровся з епідемією холери в Індії, і зараз там є інститут, що носить його ім'я. Наукові праці присвячено вивченню холери та чуми. Довів інфекційну природу холери, створив вакцину, що перевіряв на собі
Хаджинов Михайло Іванович (1899--1980). Народився в с. Мангуш (тепер -- Донецька обл,). Закінчив Харківський сільськогосподарський інститут. Основні праці присвячено генетиці та селекції рослин. Розробляв теоретичні основи селекції' та насінництва кукурудзи. Один із перших відкрив явище цитоплазматичної чоловічої стерильності і використав його для докорінного поліпшення насінництва кукурудзи Вивів понад 20 гібридів кукурудзи.
Холодний Микола Григорович (1882--1953). Народився в Тамбові. Закінчив Київський університет, у якому працював, одночасно працював в Інституті ботаніки АН України, що носить його ім'я. Наукові праці присвячено вивченню різних питань фізіології рослин. Розробив фітогормональну теорію тропізмів, відому під назвою теорії Холодного -- Вента. Широко відомі його дослідження, присвячені залізобактеріям. Розробив оригінальні методики їх досліджень. Займався питаннями екології, ґрунтознавства, виникнення життя на Землі, еволюції та історії науки.
Чаговець Ростислав Всеволодович (1904-1982). Народився у Києві. Закінчив Київський інститут народної освіти. Працював у Київському медичному інституті, Інституті біохімії АН України Галузі наукових досліджень -- експериментальна вітамінотерапія, біохімія м'язів. Застосував метод визначення окисно-відновних властивостей за допомогою поляризованих електродів. Академік АН України.
Черненко Семен Федорович (1877--1974). Народився в с. Гремячки (тепер -- Сумська обл.). Закінчив Плодоовочевий інститут у Козлові (тепер -- м. Мічурінськ). Основний напрям наукових досліджень -- селекція плодових культур. Розробляв питання підбору вихідного матеріалу для селекції. Вивів широковідомі сорти яблунь (Пепін Черненко, Перемога, Богатир, Прогрес та ін.) і груш (Бергамот тамбовський, Російська красуня та ін.), що районовано в Україні.
Чернишов Борис Ісидорович (1888--1950). Народився в ст. Ясенська (тепер -- Краснодарський край, РФ). Закінчив Катеринославський гірничий інститут Працював у Дніпропетровському, Київському університетах, Інституті геологічних наук АН України Займався палеозоологією, вивчав ракоподібних мезозою. Довів наявність у Дніпровсько-Доне-цькій западині кам'яновугільних відкладень.
ІІІмальгаузен Іван Іванович (1884-1963). Народився в Києві. Закінчив Київський університет. Працював у Київському, Московському, Воронезькому університетах, очолював Інститут зоології АН України. Наукові праці присвячено питанням еволюційної морфології, експериментальної зоології,вивченню закономірностей росту, філогенії тварин.
Юр'єв Василь Якович (1879-- 1962). Народився в с. Іванівська Вирга (тепер -- Пензенська обл., РФ). Закінчив Новоолександрівський інститут сільського господарства. Був директором Харківської селекційної станції, професором Харківського сільськогосподарського інституту, працював в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції та генетики. Розробляв теоретичні і практичні питання селекції та насінництва сільськогосподарських культур. Вивів багато сортів зернових культур, зокрема озимої та ярої пшениці, жита, ячменю, вівса. Один із засновників селекції і насінництва сільськогосподарських культур.

Розділ 3. Плани-конспекти уроків біології з використанням матеріалу про вітчихняних вчених-біологів

Вивчення матеріалу на прикладі розробки даного уроку пропонуємо проводити в 11 класі при вивченні селекції рослин

3.1 План-конспект уроку на тему: "Центри різноманітності та походження культурних рослин"

Мета: конкретизувати основні поняття теми; ознайомити учнів із центрами різноманітності та походження культурних рослин; формувати спеціальні вміння (робота з гербарієм, планування відповіді, робота з додатковою літературою в групах); удосконалити вміння виділяти головне в навчальному матеріалі, узагальнювати, робити висновки, виконувати творчі завдання; сприяти формуванню наукового світогляду; формувати екологічну культуру, почуття гордості за досягнення учених.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

форма уроку: урок-конфе-ренція-

Обладнання: виставка науково-популярної літератури про рослини та їх походження, ілюстрації, гербарій, портрети учених, селекційна карта природних зон, таблиці.

Епіграф: "Природа на диво прекрасна, і людина -- її найкраще творіння".

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку.

II. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.

Бесіда. 1) Що таке селекція і які її завдання?

2) Що таке сорт рослин? штам?

3) Що таке штучний добір? Хто його винайшов?

4) Що таке районування?

5) Що означають терміни "інбридинг", "аутбридинг"?

6) Що таке гетерозис?

7) Що таке віддалена гібридизація?

ІП. Засвоєння твого матеріалу.

Людина створена природою і сама збагачує природу. Рослинний світ України багатий і різноманітний. Відомо близько 4,5 тис. видів судинних рослин та 25 тис. видів культурних рослин. У цілому ж на планеті налічується 0,5 млн. видів рослин. 250--300 тис. видів становлять вимерлі рослини. Це досить багато, тому кожний десятий вид потребує охорони. На початку XX ст. вчені почали детально вивчати культурні рослини давніх цивілізацій. Селекціонери шукали предків кукурудзи та картоплі. їм не завжди щастило, проте колекції насіння в різних країнах постійно поповнювалися безцінними зразками рідкісних рослин, які згодом були використані для покращення культурних сортів.

У 20--30-х рр. у СРСР дослідження походження культурних рослин очолив академік М.Вавй-лов, який організував численні експедиції на Близький Схід, Закавказзя, до Центральної і Південної Америки, де знаходяться геноцентри культурних рослин. Ще й досі спеціалісти звертаються до зібраних ним колекцій.

М.Вавилов відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості, згідно з яким можна передбачити якості тієї чи іншої раси або виду. Закон цей діяв подібно до таблиці Д.Менделєєва, яка передбачила відкриття трансуранових елементів. Ось чому М.Вавилова називають "Менделєєвим у біології". Коротко ознайомимося з біографією М.Вавилова.

Видатний ботанік, генетик, географ, основоположник сучасної наукової селекції М.Вавилов народився 26 листопада 1887 р. у Москві.

Навчався він у Московській сільськогосподарській академії. Будучи студентом III курсу, виступив на святковому засіданні академії, присвяченому 100-річчю від дня народження Ч.Дарвіиа (1909), з доповіддю "Дарвінізм та експериментальна морфологія". У 1910 р. молодий учений закінчив інститут і зацікавився проблеммами патології рослин. Невдовзі він опублікував свою першу наукову роботу "Голі слимаки, які пошкоджують поля та городи Московської губернії".
Науково-прикладну роботу М.Вавилов розпочав в Україні, на Полтавській дослідній станції. У 1911 р. він став учасником І З'їзду селекціонерів у Харкові. З 1921 р. очолив відділ прикладної ботаніки і селекції (Петроград), який у 1924 р. був реорганізований у Всесоюзний інститут прикладної ботаніки та нових культур, а у 1930 р. -- у Всесоюзний інститут рослинництва (ВІР), яким учений керував до 1940 р. За визначні досягнення в обраній галузі М.Вавилов був обраний академіком АН СРСР, ВАСГНІЛ і Всеукраїнської АН.
Тривалий час М.І.Вавилов був президентом ВАСГНІЛ.
М.Вавилов -- організатор і керівник численних експедицій, організованих з метою вивчення флори колишнього СРСР та багатьох країн світу. У 1919 р. він створив учення про імунітет у рослин до інфекційних захворювань; у 1920 р. сформулював закон гомологічних рядів у спадковій мінливості, обґрунтував еколого-географічні принципи створення вихідного матеріалу для селекції.
У 1926 р. побачила світ книжка М.Вавилова "Центри походження культурних рослин". Спадщина вченого належить усій світовій науці. Його ім'я носить Російське товариство генетиків та селекціонерів. Заслуги М.Вавилова перед наукою неоціненні.
Проте життя видатного вченого закінчилося трагічно. Під час поїздки до Чернівців у 1940 р. його було необгрунтоване заарештовано. Через два з половиною роки, 20 січня 1943 р., він помер у Саратовській тюрмі. У серпні 1955 р. М.І.Вавилов був посмертно реабілітований.
Використовуючи додаткову літературу, ми здійснимо подорож за маршрутом, який колись пройшли М.Вавилов та його співробітники. Наша експедиція дізналася, що М.Вавилов відкрив сім и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.