На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Диплом Поняття, основн форми та методи проведення екологчної освти. Аналз програми курсу Я Україна для учнв 2 класу, її позитивних та негативних сторн. Вдбр форм, методв та засобв екологчної освти до урокв з курсу Я Україна, їх апробаця.

Информация:

Тип работы: Диплом. Предмет: Педагогика. Добавлен: 26.09.2014. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


46
Дипломна робота
"Форми і методи здійснення екологічної
освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"

Зміст
Вступ
1. Проблема екологічної освіти в педагогічній теорії та практиці початкової школи
1.1 Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі
1.2 Стан здійснення екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у практиці початкової школи
2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі
2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас)
2.2 Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної
освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі
2.3. Результати експериментальної роботи
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Одними із найважливіших проблем сучасності, які турбують людство, є екологічні. Це зумовлено тим, що в умовах сьогодення, коли невпинно погіршується екологічна ситуація в світі, підготовка людей освічених, здатних оптимізувати природне середовище стала без перебільшення велінням часу. Людство почало усвідомлювати, що від розв'язання екологічних проблем залежить подальше його існування.
У найважливіших міжнародних документах останнього десятиріччя, присвячених проблемам навколишнього середовища і гармонійного розвитку людства, велика увага приділяється екологічний культурі й свідомості, інформованості людей про екологічну ситуацію в світі, регіоні, у місці проживання, їх обізнаності з можливими шляхами вирішення різних екологічних проблем, з концептуальними підходами до збереження біосфери та цивілізації.
Виховання екологічної культури - тривалий шлях формування правильних способів взаємодії з природою. Учень має усвідомлювати загальні закономірності природи і суспільства, вважати природу своїм рідним домом, який потрібно берегти і про який треба піклуватися.
Майбутній стан природного середовища значною мірою залежить від успішного формування нового, свідомого, відповідального ставлення до природи, розвитку екологічної етики, заснованої на ідеї співпереживання, самооцінки всього живого.
Шлях до високої екологічної культури лежить через ефективну екологічну освіту. У зв'язку з цим важливого значення надається сьогодні вдосконаленню змісту, форм і методів екологічної освіти в школі, які спрямовані на формування у школярів системи екологічних знань, переконань, навичок, поглядів, моральних почуттів, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності.
Сформоване у підростаючого покоління бережливе ставлення до всього живого, на думку вчених, вбереже природу від непоправної деградації, що її невпинно наближає господарська діяльність людей. Обов'язок берегти природу, її багатства є вимогою Конституції нашої держави. Щоб це стало нормою поведінки кожної людини, треба з дитинства виховувати почуття відповідальності за стан довкілля.
У системі навчання екологічної компетентності молодого покоління важливе місце займає початкова школа, у якій створюються надзвичайно сприятливі умови для екологічної освіти і виховання учнів завдяки природній допитливості дітей та щирому інтересу до пізнання навколишнього світу.
У працях О.Біди, Н. Ващенка, А. Захлєбного, Г. Ковальчук, Н. Пустовіт та інших показано, що шляхами реалізації екологічної освіти в початковій школі є екологізація змісту навчальних предметів, організація позакласної та позаурочної роботи екологічного спрямування.
Великі можливості щодо здійснення екологічного освіти і виховання закладені у змісті навчального курсу «Я і Україна». Його мета полягає у формуванні у молодшого школяра: потреби до пізнання світу і людини в ньому, спілкування з природою; уявлень і понять про цілісність світу, про природу та взаємозв'язки у ній, про людину як частину природи; ціннісного ставлення до природи, розуміння взаємодії і взаємовпливу людини і природи, навичок екологічно доцільної поведінки.
Від того, як вчитель початкової школи здійснює екологічну освіту молодших школярів на уроках з курсу «Я і Україна» залежить формування інтересу в учнів до пізнання природи, розвиток у них почуття відповідальності за стан довкілля, потреби з охорони і покращення навколишнього середовища.
Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження - «Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу» Я і Україна».
Об'єктом дослідження є екологічна освіта у початковій школі.
Предмет дослідження - форми і методи екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі.
Мета дослідження полягає у виборі та оптимальному поєднанні форм і методів екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі.
У процесі дослідження ми виходили з такої гіпотези: якщо вдало поєднати різні форми, методи та засоби навчання на уроках курсу «Я і Україна», то це сприятиме підвищенню якості екологічних знань молодших школярів.
Завдання дослідження:
1) вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи початкової школи;
2) схарактеризувати основні форми і методи екологічної освіти;
3) здійснити аналіз програми курсу «Я і Україна» для учнів 2 класу;
4) здійснити відбір форм, методів та засобів екологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна» та перевірити їх ефективність у педагогічному експерименті.
З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження:
1) теоретичний аналіз нормативних документів з питань екологічної освіти та виховання, методичної літератури, навчальних програм, підручників;
2) педагогічне спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями, учнями;
3) моделювання в процесі відбору змісту, форм, методів, засобів екологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна»;
4) педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний);
5) математичний у процесі обробки експериментальних даних.
Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 н.р. Його можна розділити на три етапи. На першому, констатуючому етапі дослідження, проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась психолого-педагогічна література з питань екологічної освіти і виховання школярів, проводилось спостереження за навчально-виховним процесом, формувалась робоча гіпотеза, розроблявся зміст, визначалися і добиралися форми і методи екологічної освіти до уроків з курсу «Я і Україна».
На другому етапі проводився педагогічний експеримент. Здійснювався аналіз та узагальнення експериментальних даних.
На третьому етапі оброблялися й узагальнювалися результати формуючого експерименту, здійснювалось оформлення роботи.
Практичне значення дослідження полягає у відборі та поєднанні форм, методів та засобів екологічної освіти молодших школярів та апробації їх в умовах початкової школи на уроках курсу «Я і Україна».
Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилось на базі навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. Участь в експерименті взяли 36 учнів других класів даних комплексів.
1. Проблема екологічної освіти в педагогічній теорії та практиці початкової школи

1.1 Теоретичні основи здійснення екологічної освіти в початковій школі

Аналіз педагогічної літератури [5; 8; 14; 17; 27 та ін.] показав, що проблема екологічної освіти в початковій школі є актуальною. Про це свідчить значна кількість публікацій, що стосуються:
- розробки системи безперервної екологічної освіти;
- оновлення змісту шкільних навчальних предметів початкової школи шляхом розкриття системи екологічних знань на міжпредметній основі;
- створення системи практичної діяльності учнів в галузі покращення навколишнього середовища;
- коректування взаємодії шкільної та позашкільної систем.
У Концепції екологічної освіти України екологічна освіта розглядається як цілісне культурологічне явище, яке включає процеси навчання, виховання і розвитку особистості, спрямовується на формування екологічної культури, цілісного екологічного знання й мислення [29, 4].
Мета екологічної освіти полягає у формуванні системи наукових знань, поглядів і переконань, спрямованих на виховання моральної відповідальності особистості за стан навколишнього середовища, усвідомлення необхідності постійного піклування у всіх видах діяльності [51, 602].
У педагогічній літературі термін «екологічна освіта» трактується як елемент загальної освіти, що пов'язаний з оволодінням учнями науковими основами взаємодії суспільства та природи.
Методисти О. Біда, Т. Байбара, К. Гончарова, Н. Пакулова та інші розглядають трактування поняття «екологічне освіта» у зв'язку із «екологічним вихованням», відмічаючи, що екологічна освіта і виховання - це педагогічний процес, спрямований на формування екологічної культури особистості
Зокрема, О. Біда зазначає, що поняттям «екологічне виховання і освіта» визначається єдина система заходів, направлена на формування тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства та природи. [6, 304].
К. Гончарова, Г. Ковальчук, Л. Нарочна, вважають, що екологічне навчання і виховання - це психолого-педагогічний процес, спрямований на формування у людини знань наукових основ природокористування, необхідних переконань і практичних навичок, певної орієнтації і активної життєвої позиції в галузі охорони природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів [37, 38].
Г. Бачинський під екологічним вихованням розуміє «передачу від покоління до покоління певної сукупності норм і правил, що регламентують бережливе ставлення людей до природи в процесі життя і виробничої діяльності і цим самим охороняють природу від руйнування» [38, 50].
У педагогічних джерелах [21; 22; 23; 29; 30 та ін.] визначено завдання екологічної освіти, що стоять перед початковою школою:
- сформувати елементарні знання про природу та взаємозв'язки у ній, взаємодію і взаємовплив людини і природи, про норми і правила екологічно доцільної поведінки;
- забезпечити розуміння погіршення стану навколишнього середовища внаслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;
- розвивати ціннісне ставлення до природи як джерела задоволення естетичних, комунікативних, пізнавальних, рекреаційних та інших потреб особистості; - формування екологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи;
- розвивати потребу у спілкуванні з природою;
- виховання у школярів відповідального ставлення до навколишнього середовища і здоров'я, формування готовності до його активної охорони
- формувати здоровий спосіб життя та навички екологічно доцільної поведінки.
Таким чином, під екологічною освітою розуміють неперервний процес навчання, виховання і розвитку особистості, спрямований на формування системи екологічних знань, ціннісних орієнтацій, поведінки і діяльності, які забезпечують відповідальне ставлення людини до навколишнього середовища.
Як зазначено в Концепції екологічної совіти України, в основу екологічної освіти покладено принципи: гуманізму, науковості, неперервності, наскрізності та систематичності [29]. Екологічна освіта передбачає формування в учнів розуміння необхідності побудови взаємовідносин людини з природою на базі принципів добра і краси, розуму й свідомості, патріотизму та універсалізму, наукових знань і дотримання екологічного права.
У педагогічних дослідженнях А. Захлєбного [21], В. Кучменко [31], І. Суравегіної [55], Л. Салєєвої [53] та інших визначено такі основні принципи екологічної освіти:
– міждисциплінарний підхід у формуванні екологічної культури школярів. Він опирається на конкретний зміст кожної навчальної дисципліни.
– систематичність і безперервність вивчення навчального екологічного матеріалу. Він забезпечує організаційні умови формування екологічної культури особистості між окремими ланками освіти: дошкільної, шкільної, позашкільної, професійно-технічної, вищої та післядипломної.
– єдність інтелектуального і емоційно-вольового начал у діяльності учнів з вивчення і покращення навколишнього середовища. Цей принцип орієнтує на поєднання раціонального пізнання з художньо-образним, враховуючи безпосереднє спілкування з природою. Взаємозв'язок раціонального й емоційного у практичній діяльності динамічний й різноманітний, залежить від віку учнів. У дітей молодшого шкільного віку переважає емоційно-естетичне сприйняття середовища.
– взаємозв'язок глобального, національного і краєзнавчого розкриття екологічних проблем у навчальному процесі. Цей принцип передбачає розгляд локальних, регіональних екологічних проблем у взаємозв'язку з глобальними.
У Концепції екологічної освіти України відзначено, що взаємозв'язок краєзнавства, національного і глобального мислення сприяє поглибленому розумінню екологічних проблем на різних рівнях [29, 8].
Принципи екологічної освіти реалізуються в практиці школи через засвоєння основних понять і наукових фактів про природу. На основі цих принципів визначається
– вплив людини на природу відповідно до її законів;
– розуміння багатогранної цінності природи як джерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини;
– оволодіння прикладними і практичними вміннями вивчення і оцінки стану навколишнього середовища;
– розвиток потреби спілкуватися з природою, свідомого дотримання норм поведінки в природі;
– активізація діяльності з покращення навколишнього природного середовища.
На думку А. Захлєбного, І. Суравегіної та інших педагогів екологічна освіта школярів - не лише одне з найважливіших завдань сучасного суспільства, але й умова його подальшого виживання. «Тому важливе значення має зміст екологічної освіти, той науковий багаж, фундамент знань, який повинен ввійти в світогляд нового покоління, стати основою його діяльності» [22, 25].
Зміст екологічної освіти включає такі компоненти:
1) систему знань про взаємодію суспільства та природи;
2) систему норм і правил ставлення до природи;
3) вміння і навички з вивчення природи та її охорони;
4) емоційно-ціннісні екологічні орієнтири [51, 605].
Реалізується зміст екологічної освіти через міжпредметні зв'язки і ґрунтується на системі наукових ідей, що закладені у відповідних навчальних предметах: розвиток і цілісність природи; взаємозв'язок історії суспільства і природи; зміни природи у процесі антропогенної діяльності; вплив середовища на здоров'я людини; природа як фактор морально-етичного розвитку особистості; оптимізація взаємодії в системі «природа - суспільство - людина».
Оскільки характер екологічної освіти є міжпредметним, то необхідними умовами її реалізації є:
1) врахування вікових, індивідуально-психологічних та пізнавальних особливостей учнів;
2) організація безпосередньої діяльності учнів з питань охорони навколишнього середовища, своє місцевості під час навчально-пізнавальної і суспільно-корисної праці;
3) відбір оптимальних форм, методів та прийомів екологічного виховання;
4) виховання учнів особистим прикладом бережливого, чуйного, господарського ставлення до навколишнього середовища;
5) єдність дій всього педагогічного колективу школи в екологічному вихованні.
Основною метою шкільної екологічної освіти є формування екологічної культури особистості. В основі екологічної культури лежить відповідальне ставлення особистості до навколишнього середовища, усвідомлення закономірностей розвитку природи та суспільства, розуміння того, людина - частина природи. «Екологічна культура особистості передбачає наявність у людини певних знань, переконань, моральних установок, готовності до діяльності, які узгоджуються з вимогами бережливого ставлення до природи [51, 607]. У такому розумінні екологічна культура є показником свідомого, відповідального ставлення особистості до природи, яка характеризується:
- готовністю особистості до грамотної екологічної поведінки і діяльності у навколишньому середовищі, у відповідності з мораллю і нормами права в суспільстві;
- здатністю особистості здійснювати науково обґрунтовані екологічні дії і займати активну життєву позицію, виявляти нетерпимість до безвідповідального ставлення до природи.
Важливим завданням екологічної освіти є формування екологічної свідомості школярів, яка полягає в глибокому розумінні необхідності бережного ставлення до природи; в усвідомленні таких пріоритетних цінностей як чисті повітря, вода, продукти харчування, незруйновані природні ландшафти; у економному ставленні до природних ресурсів [29, с. 51].
Таким чином, мета екологічної освіти полягає у формуванні у школярів екологічної культури, тих якостей людини, які необхідні для гармонійних відносин суспільства і людини. Основні завдання екологічної освіти - це формування екологічної свідомості і мислення, морально-естетичного сприйняття природи; виховання в учнів відповідального ставлення до навколишнього середовища та здоров'я.
У початковій школі у процесі навчання учнів здійснюється екологічне виховання у напрямках: виховання любові до природи; виховання вміння поводитися в природному середовищі; встановлення екологічних взаємозв'язків у природі; виховання активної життєвої позиції стосовно навколишнього середовища [6, 304].
Вивчення педагогічних джерел [3; 6; 11; 17; 32 та ін.], аналіз змісту навчальних предметів початкової школи показав, що у змісті є інформація про життя природи, про взаємодію людини і суспільства з природою, про її ціннісні властивості, про ставлення людини до природи. Окрім того, що екологічні знання включаються у зміст різних навчальних дисциплін, пропонується вивчення окремого курсу «Основи екології» учнями початкової школи [5].
Навчальний курсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу. Спілкуючись з природою, вивчаючи її об'єкти і явища, учні поступово пізнають світ, в якому живуть: відкривають дивовижну різноманітність рослинного і тваринного світу, усвідомлюють значення природи в житті людини, цінність її пізнання, в них виникають морально-естетичні почуття і переживання, які спонукають їх турбуватися про збереження і при множення природних багатств. У програмі курсу розглядається також питання охорони і зміцнення здоров'я людини, необхідною умовою досягнення яких є збереження і покращення природного середовища. У процесі вивчення природи молодші школярі засвоюють знання про взаємозв'язок і взаємовплив живої і неживої природи, природи і виробничої діяльності людини.
Як стверджують педагоги, на основі змісту всіх навчальних предметів початкової школи формуються основні ідеї і поняття екологічної освіти. Так, на основі нагромадження фактичних знань з різних предметів, учні підводяться до ідеї, що природа - середовище і необхідна умова життя людини: в природі людина відпочиває, насолоджується красою природних об'єктів і явищ, займається спортом і працює; від природи людина отримує повітря, воду, сировину для виготовлення продуктів харчування, одягу, побудови житла [53].
Другою ідеєю, що розкривається перед школярами, є: праця людини - умова використання і охорони природних багатств рідного краю. Виховання працелюбності учнів, відповідального ставлення до примноження природних багатств може проявитися в наступних справах школярів початкової школи: дотримання правил поведінки в природі, вивчення і оцінка стану природного середовища, участь в озелененні школи, догляд за рослинами і тваринами.
Важлива ідея, яка закладена в змісті екологічної освіти початкової школи, - ідея цілісності природи. Знання про взаємозв'язки в природі важливі як для формування правильного світорозуміння, так і для виховання відповідального ставлення до збереження об'єктів природи, між якими існують взаємозв'язки. Розкриття харчових зв'язків у природі, пристосованості живих організмів до середовища існування, до сезонних змін у природі, впливу людини на життя рослин і тварин пронизує зміст усіх розділів природознавства і є спонукальним засобом до того, щоб молодші школярі усвідомили необхідність врахування і збереження природних взаємозв'язків під час організації любої діяльності в природі.
Дуже важлива для реалізації патріотичного аспекту екологічного виховання ідея: оберігати природу - означає оберігати Батьківщину. Для кожної людини почуття Батьківщини пов'язано з рідною природою. Тому почуття відповідальності за свою країну ототожнюються з почуттям відповідальності за її природу.
Важливими поняттями, які розкриваються в курсі «Я і Україна» є природа, жива природа, нежива природа. Розглядається поняття людини як невід'ємної складової природи, яка своєю діяльністю впливає на природу і вплив її може бути як позитивним, так і негативним. Школярі підводяться до думки, що для нормального існування людини необхідні сприятливі природні умови, які потрібно зберігати і примножувати. Педагоги стверджують, що в повній мірі учні не усвідомлюють цю ідею. Проте деякі елементи знань про взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем вони отримують.
Велике пізнавальне і виховне значення у формуванні бережливого ставлення молодших школярів до природного середовища має розкриття терміна «охорона природи» як діяльності, спрямованої на збереження і примноження природних багатств.
Зміст моральних норм і правил поведінки людини в природному середовищі розкривається перед дітьми поступово. На доступних, наочних прикладах школярі вчаться розуміти, що можна, а що не можна робити в природі, щоб не викликати негативних наслідків. Учні повинні засвоїти, що в природі не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят.
Необхідним елементом формування бережливого ставлення до природи є ціннісний аспект, який розкриває багатогранну роль природи в житті людини і є важливим мотивом охорони природи.
Таким чином, на підставі аналізу літератури визначено мету, завдання, принципи екологічної освіти і виховання в початковій школі, з'ясовано, що в умовах початкової школи реалізація екологічної освіти відбувається екологізацією навчальних дисциплін шляхом включення в їхній зміст відповідних знань.
1.2 Стан здійснення екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у практиці початкової школи

Для з'ясування стану реалізації екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів з здійснення екологічної освіти молодших школярів.
Констатуючим експериментом було охоплено 8 вчителів навчально-виховних комплексів с. Цеценівка та с. Людвиці Шумського району Тернопільської області. Основними методами дослідження були бесіди з учителями, спостереження за навчально-виховним процесом.
У процесі бесіди з педагогами ми намагались отримати відповіді на такі запитання:
1. У чому полягає значущість курсу «Я і Україна» в здійсненні екологічної освіти?
2. Які форми екологічної освіти реалізують у процесі вивчення курсу «Я і Україна»?
3. Які методи і засоби навчання використовують на уроках курсу «Я і Україна» з метою формування екологічних знань?
4. Які умови ефективного здійснення екологічної освіти у процесі вивчення курсу «Я і Україна»?
Аналіз відповідей учителів показав, що педагоги розуміють значущість курсу «Я і Україна» в здійснення екологічної освіти. Учителі зазначили, що на уроках курсу в учнів формуються елементарні екологічні знання, позитивне ставлення до природи, розуміння того, що людина є частиною природи і природу треба оберігати
На думку вчителів, екологічну освіту слід здійснювати не лише на уроках, а й в позаурочній і позакласній діяльності учнів. Проте вони не проводять ні масової, ні групової позакласної роботи екологічного змісту з курсу «Я і Україна». Таку ситуацію вони пояснили тим, що учні втомлюються під час уроків, і після уроків організовувати з ними позакласні заняття дуже важко. Класоводи зазначили, що відчувають труднощі в організації і проведенні різноманітних позакласних заходів з екологічного виховання. Ці труднощі пов'язані з добором необхідної методичної літератури, відсутністю вільного часу.
Щодо індивідуальної позакласної роботи екологічного змісту, педагоги відмітили, що рекомендують дітям, які цікавляться природою, відповідну літературу, дають їм завдання для індивідуальних спостережень. Усі учителі зазначили, що іноді організовують роботу з учнями в кутку живої природи. Проте спеціально її не планують. Усі вчителі вказали, що організовують цільові прогулянки з молодшими школярами.
Серед методів навчання, які вчителі використовують з метою формування екологічних знань і умінь в учнів педагоги назвали бесіди екологічного змісту, різноманітні пізнавальні завдання, дидактичні ігри екологічного змісту. Аналіз відвіданих 6 уроків показав, що на уроках вчителі використовують також загадки, прислів'я, народні прикмети з метою формування в учнів екологічних знань.
На думку вчителів, ефективними умовами здійснення екологічної освіти є оптимальний добір змісту, методів і засобів навчання, спрямованих на формування екологічної культури молодших школярів, органічне поєднання урочної, позакласної і позашкільної роботи.
2. Дослідно-експериментальна робота здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

2.1 Аналіз навчальної програми з курсу «Я і Україна» (2 клас)

Щоб з'ясувати, які екологічні знання передбачено у змісті навчального курсу «Я і Україна», ми приступили до аналізу програми курсу для 2 класу.
Мета курсу «Я і Україна» - сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів [44].
Даний курс реалізує зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти «Людина і світ» і включає дві складові: суспільствознавчу і природознавчу. Природознавчий і суспільствознавчий зміст у 2 класі інтегровано у такі теми» Про тебе самого», «Родина, рід, рідня», «Людина серед людей», «Природа навколо нас»,» Твій рідний край»,» Твоя країна - Україна».
Природознавча складова програми 2 класу ознайомлює учнів з різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, з системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною та збереженням природних багатств.
Аналіз програми показав, що екологічні знання включені до кожної теми розділу. У зміст навчального матеріалу включені питання: «Охорона тварин», «Охорона рослин», «Рослини з Червоної книги України», «Тварини з Червоної книги України», «Ланцюги живлення», «Сезонні зміни в неживій природі, їх причини», «Сезонні зміни в житті рослин, тварин, господарській діяльності людини. Чим вони зумовлені»,» Охорона природи - неодмінна умова її збереження».
У програмі зазначається, що учні повинні:
- мати уявлення про значення Сонця для природи, взаємозв'язки в живій і неживій природі, зміни упродовж року; роль рослин і тварин в житті людини; необхідність охорони рослин і тварин; норми етичного, естетичного, морального ставлення до об'єктів природи;
- наводити приклади 3-4 назв рослин і тварин із Червоної книги України;
- обгрунтовувати власну відповідальність за збереження природи;
- встановлювати залежність життя і розвитку рослин, тварин, людини від факторів неживої природи, найпростіші зв'язки в природі (між неживою і живою природою, самою живою природою);
- прагнути брати участь у природоохоронній діяльності [44, 258-259].
Екологічні знання у 2 класі засвоюються школярами у формі конкретних фактів, уявлень.
Основною формою організації процесу навчання курсу «Я і Україна» є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними і позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія (вступна, поточна, узагальнююча).
У процесі вивчення курсу «Я і Україна» з метою формування екологічної культури молодших школярів використовуються практичні методи навчання (дослід, спостереження, практична робота), словесні (бесіда, розповідь, пояснення) й наочні (використання натуральних, образотворчих та ін. засобів), які поєднуються.
Учбова діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням різних засобів наочності може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.
Аналіз програми дав змогу визначити цілі уроків з теми «Природа навколо нас» курсу «Я і Україна» (таблиця 2.1.).
Таблиця 2. 1. Результати аналізу програми курсу «Я і Україна» (2 клас).
№ н/п
Назва теми уроку
Цілі уроку
1.
Природа навколо нас.
Узагальнити, розширити знання учнів про різноманітність природи; формувати уявлення «жива» і «нежива» природа; розкрити взаємозв'язки між ними. Виховати бережливе ставлення до природи.
2.
Сонце.
Збагатити знання про Сонце як небесну зірку. Ознайомити із значенням сонячного тепла і світла. Пробуджувати інтерес до навколишнього світу. Виховувати почуття любові і бережливого ставлення до живого, доброту і людяність, екологічну культуру школярів.
3.
У царстві рослин.
Ознайомити учнів із розмаїттям рослин. Формувати уявлення «дерева», «кущі», «трав'янисті рослини». Виховувати спостережливість, любов до природи, бажання охороняти і примножувати її красу, формувати навички екологічно грамотної поведінки в царстві рослин.
4.
У царстві тварин.
Ознайомити учнів із розмаїтим світом тварин. Формувати уявлення «комахи», «птахи», «звірі». Розвивати логічне мислення через завдання на порівняння, доведення, вилучення зайвого, встановлення взаємозв'язків між рослинами і тваринами. Виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до тварин, формувати екологічну культуру.
5.
Осінь. Рослини восени. Охорона здоров'я восени.
Розширити знання учнів про характерні ознаки осені у живій і неживій природі. Вчити спостерігати. Виховувати навички екологічної культури школярів, дбайливе ставлення до рослин, до свого здоров'я.
6.
Як тварини готуються до зими. Як люди готуються до зими.
Встановити причинно-наслідкові зв'язки між змінами в неживій природі, життя рослин, тварин і трудовій діяльності людей. Формувати уявлення про перелітних і зимуючих птахів. Виховувати дбайливе ставлення до тварин. Розробити проекти «Кожну крихту збережемо». Формувати екологічне мислення.
7.
Зима. Рослини взимку. Охорона здоров'я зимової пори
Вивчити зміни, що сталися в природі. Розкрити значення загартування організму для охорони здоров'я. виховувати дбайливе і уважне ставлення до природи.
8.
Як зимують птахи і звірі. Турбота людей про птахів, звірів узимку.
Вчити встановлювати взаємозв'язки між змінами в неживій природі, життя рослин та життя тварин. Продовжувати формувати вміння порівнювати тварин. Виховувати бажання допомогти птахам узимку.
9.
Весна. Рослини навесні. Охорона здоров'я навесні.
Колективно виявити зміни, що сталися навесні в неживій природі, у процесі людей. З'ясувати причини цих змін. Ознайомити з ранньоквітучими рослинами, які потребують охорони. Розкрити значення перебування на свіжому повітрі.
10.
Тварини навесні. Зустріч птахів.
Розширити знання дітей про життя тварин навесні, допомогти усвідомити користь птахів. З'ясувати правила поведінки в природі. Сприяти розвиткові спостережливості. Виховувати бажання берегти птахів, тварин.
11.
Літо. Спостереження за природою влітку.
Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою. Розвивати спостережливість. Виховувати екологічну культуру і формувати екологічне мислення.
12.
Ми і природа.
Розширити знання учнів про значення природи для життя людини. Обговорити правила поведінки в природі. Виховувати в учнів любов до природи, бажання захищати її, примножувати.
Вивчення змісту підручника з курсу «Я і Україна» [4] показало, що кожний розділ навчального предмета сприяє формуванню і розвитку відповідального ставлення до природи.
Таким чином, на основі аналізу програми курсу «Я і Україна» нами визначено екологічні знання, які формуються в даному курсі.
2.2 Вибір та оптимальне поєднання форм і методів екологічної освіти на уроках курсу «Я і Україна» у 2 класі

Формуючи елементарні екологічні знання та уміння школярів, ми намагалися відібрати та оптимально поєднати різні форми, методи, засоби навчання так, щоб після закінчення нашого експерименту досягти хороших результатів.
У молодших школярів ставлення до навколишньої діяльності формується у сфері почуттів. У процесі суттєвого сприймання об'єктів природи відбувається «переживання» знань, їх інтеріоризація та усвідомлення. Дитина схильна любити, захищати, пізнавати, насамперед, те, що їй подобається, те, що вона сприймає як красиве. Розвиток естетичних почуттів, розуміння краси природи, її унікальності та неповторності активізує мислення, образну пам'ять, спостережливість та творчу уяву дитини. Естетичні почуття породжують емоційний відгук, співчуття до природних об'єктів, сприяють формування гуманного ставлення до світу природи, до самого себе та інших людей.
Як свідчить аналіз педагогічної літератури, вибір методів і оптимальне їх поєднання у структурі уроку є одним із найважливіших завдань у роботі вчителя початкових класів [3, 218].
Сучасна дидактика орієнтує вчителів не на універсалізацію тих чи інших методів, а на розуміння їх сильних і слабких сторін, пошуки оптимального поєднання переваг кожного з них [52, 240].
У кожній темі навчального матеріалу курсу «Я і Україна» чітко визначається зміст уявлення про предмет або явище, яке формується у дітей. За змістом уявлення визначається освітня ціль і результат навчання на уроці.
Ми виходили з того, що при підготовці до уроку необхідно визначити, який із методів, відповідно до мети уроку, є основним, грає домінуючу роль, а який допоміжну.
Як зазначають методисти О. Біда, Т. Байбара, Н. Кисельов, Н. Нарочна та ін. тільки після глибокого аналізу змісту навчального матеріалу можна дійти висновку, який матеріал доцільно опрацьовувати із застосуванням методів проблемного навчання, а який - поясненням учителя; які знання засвоюються переважно через безпосереднє слухання та спостереження, а які - за підручником, у процесі самостійного вправляння учнів.
Обираючи методи навчання учитель вимушений потурбуватися і про забезпечення уроку належними наочними посібниками, особливо якщо матеріал такий, що урок найзручніше проводити практичними чи наочними методами
Вибір і оптимальне поєднання методів і засобів навчання залежить від ряду умов, як стверджує О. Біда:
- змісту і мети навчання;
- рівня знань, умінь і навичок учнів;
- матеріально-технічної бази вивчення курсу «Я і Україна»
- вікових особливостей школярів [6].
У педагогічній літературі [21; 22; 30 та ін.] виділяють такі етапи формування екологічних знань у молодших школярів.
На першому етапі у школярів формуються мотиви необхідності і бажання, прагнення і інтересу до пізнання об'єктів та явищ живої природи і людини як природної істоти. На другому етапі формуються уявлення про природу, взаємозв'язки в природі. На третьому етапі досягається усвідомлення школярами необхідності охорони природи. Четвертий етап - практичний - є важливим у формуванні відповідального ставлення до природи. На цьому етапі забезпечується реальний вклад школяра в справу охорони природи, оволодіння нормами і правилами поведінки в природному середовищі.
Формуючи екологічну культуру молодших школярів, виховуючи у них гуманне ставлення до природи, ми дотримувались таких умов:
Ш створення в учнів позитивно-емоційної спрямованості на об'єкт природи за допомогою виразного демонстрування педагогом відповідного особистого ставлення до нього;
Ш активізація сенсорної сфери учнів, тобто включення якомога більшої кількості аналізаторів у процес сприймання природного явища (уважно роздивитися, доторкнутися, погладити, понюхати тощо);
Ш вправляння учнів у доборі словесних позначень якостей та властивостей об'єкта природи, які підкреслюють його сутність та естетичну значущість (епітети, метафори, порівняння тощо);
Ш створення умов для активізації в пам'яті учнів образу об'єкта природи, який сприймався раніше (унаочнення, оповідання, бесіда тощо);
Ш моделювання ситуацій ототожнення себе з об'єктом живої природи (ігрові вправи, ігри драматизації);
Ш вправляння у гуманних діях та вчинках щодо об'єктів природи.
Особливу увагу у формуванні екологічних знань і умінь молодших школярів ми приділяли вихованню гуманного ставлення до природи.
Ми вважали, що приклад учителя у ставленні до природи є важливим у розв'язанні даного питання. Інтерес педагога, його щире емоційне захоплення красою природи, дбайливе ставлення до її об'єктів неодмінно передаються вихованцям.
Враховуючи те, що значна частина молодших школярів не усвідомлює негуманну сутність протиприродних дій, не оцінює їх як недобрі, неестетичні, бездушні, важливим аспектом змісту виховання дбайливого ставлення до природи, на нашу думку, є цілеспрямоване оцінювання вчителем фактів безглуздого руйнування об'єктів природи, порушення їх краси, гармонії. Це оцінювання має спиратися на емоційно-образні характеристики негативних явищ, а також співвідноситися з естетичними поняттями, потворного, жахливого, навіть драматичного, трагічного для людини.
Розглядаючи живі істоти на уроці (рослини, тварини), ми підкреслювати, що їх не можна знищувати, наносити їм шкоди. У позаурочний час, на прогу и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.