На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Дослдження методв та прийомв формування естетичних смакв школярв на уроках трудового навчання. Основн завдання вчителя трудового навчання у цьому напрямку. Особливост поєднання та визначення взаємовдношення мж виробництвом, технкою мистецтвом.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 24.10.2010. Сдан: 2010. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання

Формування естетичних смаків школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови і літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії, як прекрасне і потворне, величне і низьке, трагічне і комічне та багато інших, виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідношення між виробництвом, технікою і мистецтвом. І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. У праці людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних і розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля.
Ще здавна, створюючи різні утилітарні предмети, людина намагалася надати їм красивого вигляду. Першими кроками в цьому напрямі були спроби прикрасити будівлі та знаряддя побуту (одяг, посуд). Дуже давно виникла архітектура -- будівельне мистецтво, її можна вважати одним з перших поєднань матеріального виробництва і мистецтва. Від кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення їх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом -- до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції і дії машин, механізмів, виробів, то з поширенням промислових товарів виникла потреба в їх належному естетичному вигляді.
Недосконалість і непривабливий вигляд перших машин, шум і скрегіт від них відлякували людину. Машина, яка повинна була стверджувати владу людини над природою та її силами, сприймалася на початку як ненаситний Молох. Англійський філософ і мистецтвознавець Дж. Рес-кін закликав повернутися до ручної праці, критик-мистецтво-знавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тільки кустарні вироби, а художник М. Реріх приходив у розпач від того, що машинна продукція, начебто, втрачає оригінальність і красу. Навіть відомі письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан протестували проти спорудження в Парижі шедевра інженерної творчості -- Ейфелевої вежі.
Це доводить, що відчуття і розуміння людиною прекрасного виникло в результаті праці. У праці людина отримує насолоду від результатів успішних творчих зусиль, від досконалості форм виготовлених нею предметів. Але праця може бути і надмірно важкою, погано організованою, яка викликає в людини неприязнь, відразу.
Відчуття й усвідомлення праці як чогось високого, прекрасного, так само як і сприймання її як явища огидного -- різні сторони естетичного ставлення до праці. Щоб показати повною мірою красу праці, необхідно її педагогічно правильно організувати. Така організація повинна бути системною і обов'язково передбачити такі елементи: мету, зміст і процес праці, результат праці, відносини, які виникають в результаті праці.
Одні педагоги вважають, що головна мета праці -- процес оволодіння навичками, точність і чіткість виконання вправ. Другі -- що метою є кінцевий результат, продукт праці. Вони не звертають особливої уваги на організацію робочого місця і процесу діяльності, але ретельно оцінюють результат, порівнюючи роботу школяра зі зразком, і визначають його естетичні переваги й недоліки. Інші стверджують, що процес праці не головне, а важливо, щоб школярі допомагали один одному, проявляли турботу.
Мета праці, або як кажуть установка, полягає не лише в створенні суспільне корисних об'єктів праці, а і в поєднанні навчання й виховання: збагачення учнів знаннями, уміннями і навичками, способами творчої діяльності, розвиток у них умінь бачити красу оточуючого і переносити її на свою практичну діяльність. Під час визначення трудових завдань цільова установка має включати всі вимоги, що висуваються до трудового навчання, та при цьому враховувати естетичний аспект, який передбачає формування в учнів естетичних смаків.
Кожний елемент педагогічної системи повинен нести естетичне навантаження в тісному взаємозв'язку з іншими елементами системи: мета праці -- з її процесом, процес -- з результатом, результат -- з особистими відносинами, відносини -- з якостями особистості. Ідеальна сторона процесу праці полягає в тому, що, виконуючи будь-яку роботу, школярі повинні мати в своїй уяві ідеальний образ виробу. Праця виховує естетично не тоді, коли дитина просто щось робить, а коли ця діяльність спрямована на відтворення ідеалу. Не лише прибирання приміщення, а й розстановка меблів, оздоблення інтер'єру -- важливі складові успіху праці.
У будь-якій праці учні мають вчитися творчості, творчому підходу в організації практичної діяльності, в конструюванні, в дизайні, у створенні нових композицій, форм, кольорових та інших рішень відповідно до законів естетики, що сприяє розвитку естетичних смаків. Але, як відомо, праця буває не завжди легкою, іноді це напружений і стомлюючий процес. Та творчість у ній, вираження учня в практичній діяльності творчою особистістю, є тим самим естетичним моментом, який породжує відчуття краси і робить працю прекрасною.
Розпочинаючи практичну роботу, учень повинен мати перспективу і установку на красу: не лише хто швидше, а й хто краще виконає, зі смаком оформить результат праці, швидше приведе в порядок своє робоче місце. Якщо трудова діяльність у колективі організовується як змагання, тоді одним з важливих показників оцінювання повинен бути естетичний вигляд роботи. Це сприяє формуванню й подальшому розвитку естетичних смаків.
Що б людина не робила, вона завжди прагне до краси. І не випадково висококваліфікованих робітників називають майстрами, а їх вироби -- шедеврами. Важливо учням пояснити: все, що робить людина, має свою форму, композицію, колір і тому будь-який виріб може бути красивим і непривабливим. Кожен предмет для людини несе в собі не лише споживацьку, а й духовно-естетичну цінність. Оформлюючи результат праці, потрібно думати не тільки про зручність конкретного виробу, а й про зовнішній вигляд. Продумуючи виготовлення об'єкта праці за законами краси, намагаючись зробити його естетичним, людина відкидає усе зайве, шукає найдосконаліші форми.
Сам процес праці може бути нелегким і потребувати багато вольових зусиль. І тоді, як стимул діяльності може виступити прагнення до творчості, образ прекрасного, який необхідно втілити в життя. Тобто, крім того, що учень повинен виготовити корисний, безпечний і зручний виріб, відповідно до його призначення, він повинен бути ще й гарним, викликати задоволення своїм зовнішнім виглядом. Створюючи виріб учень реалізує внутрішню тенденцію розвитку естетичних смаків. Така практична діяльність збагачує естетичну культуру дитини, відображає закономірності розвитку її естетичних смаків.
Щоб виріб був гарний, у ньому насамперед має найповніше відбитися та мета, яку людина ставить під час його виготовлення. Крім цього, задум предмета, його призначення повинні бути виражені в оптимальній формі: якщо в формі предмета найбільш повно виражені мета і зміст речі, то така форма сприймається як гарна.
У формі виражається не лише ставлення учня до самого предмета. Речі виступають як свідки і посередники його ставлення до людей, до дійсності в цілому. Тому вчитель повинен розвивати у школярів відчуття форми, вміння гармонійно поєднувати кольори, оцінювати композицію, гармонію, симетрію. Закон єдності і краси простежується в їх органічному поєднанні. Корисно, коли в оцінюванні виробів беруть участь учні. Це спонукає їх не лише до самокритики, критики, а й вчить всебічно розкривати естетичність даного виробу і виявляти власні естетичні смаки. Учитель має враховувати це для виявлення й подальшого розвитку естетичних смаків учнів.
Колективне ставлення до праці обов'язково передбачає відносини між учнями, які виникають в результаті трудової діяльності. Особистість формує свої якості в процесі ділових і дружніх колективних відносин, а відносини поліпшуються в результаті вдосконалення особистості, яка лише тоді проявить красу своїх індивідуальних якостей, коли буде висвітлено красу колективних відносин. Краса відносин виявляється в чіткій організації трудової діяльності і сприяє естетичному вихованню особистості, розвитку естетичних смаків і культурному збагаченню учнів.
Формуючи естетичні смаки учнів на уроках трудового навчання, не слід забувати про спецодяг. Учні на уроках праці обов'язково повинні бути в спецодязі. Добре було б, щоб учитель і діти, проявивши творчість, виготовили свій власний спецодяг, оздобивши його відповідним чином, тим самим створивши власну емблему свого класу. В такому одязі учні з великим задоволенням працюватимуть, адже він не лише захищає від забруднення, а й прикрашає, тобто виконує естетичну функцію, що сприяє формуванню естетичних смаків учнів, розвитку їхнього творчого потенціалу. Навіть така дрібничка в поєднанні з іншими складовими не лише розвиває смаки, а й сприяє розвитку особистості.
Естетичні смаки учнів на уроках трудового навчання формуються під впливом відчуття краси в процесі праці, які виникають у дитини тоді, коли вона бачить цінність праці для суспільства; коли зміст і характер праці відповідають її нахилам і здібностям; коли трудова діяльність відбувається в естетичних умовах; коли праця сама по собі цікава, складна, різноманітна; коли в дитини є певні трудові навички, необхідні для виконання певної трудової діяльності. Звідси випливає висновок: формування естетичних смаків учнів у процесі трудової діяльності, отримання естетичного задоволення від праці багато залежить від виду праці, умов та інших чинників, але ще більше -- від самих учнів, від їх уміння насолоджуватися працею, яке повинен розвивати вчитель трудового навчання.
Вплив на особистість навколишнього середовища в процесі трудової діяльності, створеного за законами естетики, якоюсь мірою подібний до впливу творів мистецтва, але має одну важливу особливість. До зустрічі з творами мистецтва ми зазвичай готуємось. Наш мозок ніби наперед програмує цю подію, настроюється на спілкування з прекрасним. До того ж це спілкування обмежене в часі. А виробниче середовище діє на учнів постійно, кожен день, у процесі їхньої трудової діяльності. Його вплив непомітний. Людина працює, виготовляє певні вироби, а її мозок паралельно фіксує образи оточуючої її обстановки, оцінює її і по «цеглині» будує фундамент естетичного смаку. При цьому слід відзначити, що один і той самий інтер'єр різні люди сприймають по-різному. Тут відображаються особисті естетичні смаки.
Естетична організація виробничого середовища учнів включає ряд елементів. Сюди належать архітектура будівлі, зокрема школи, інтер'єр навчальних приміщень, колір, освітлення, чистота класу, раціональна організація робочих місць, наочні стенди, спецодяг, озеленення і навіть музичний супровід під час практичної роботи. Тільки на основі комплексного врахування усіх цих елементів досягається повноцінний позитивний вплив середовища на особистість і на формування її естетичних смаків.
Однією з проблем трудового навчання є недостатній рівень оснащення майстерень. Зважаючи на роль уроків трудового навчання в розвитку дітей, цій проблемі слід приділяти більше уваги. Перша і необхідна умова -- просторий, світлий клас. У такому приміщенні учні з великим задоволенням будуть працювати. Якщо робоче місце добре освітлене, -- менше втомлюються очі, помітно підвищується активність школяра, його успіхи в трудовій діяльності. Щоб вирішити проблему освітлення, недостатньо поставити певну кількість світильників або мати в класі великі вікна. Важливо досягти рівномірності і м'якості освітлення (різке світло не менше втомлює, ніж слабке).
Піклуючись про гарне освітлення, не можна забувати про колір; посилюють чи послаблюють освітлення в приміщенні пофарбовані стіни, меблі. Так, наприклад, біла поверхня відбиває 80 % світла, яке падає на неї. Крім того, кожен колір здійснює психофізіологічний і емоційний вплив на людину. Одні кольори заспокоюють, інші збуджують. Позитивно впливає на людину гармонія кольорів, негативно -- грубе поєднання кольорів.
Усе це слід враховувати, фарбуючи класну кімнату, майстерню. Раціональне кольорове рішення класного приміщення забезпечить одну з важливих умов трудової діяльності, один із суттєвих факторів естетичного впливу на школяра, через який учитель виховує естетичні смаки кожного учня.
У створенні естетичних умов праці не меншу роль відіграє краса і зручність інструментів та обладнання. Крім того, потрібно вміти культурно з ними працювати, так, щоб на парті був порядок, щоб усе було під руками і нічого не заважало, тобто приділяти увагу правильній організації робочого місця.
Трудове навчання школярів неможливе без урахування рекомендацій наукової організації праці. Взаємодія краси праці і культури на уроках трудового навчання сприяє формуванню естетичних смаків через моральне задоволення, естетичні відчуття, які отримують учні в процесі праці. Однак для формування повноцінних естетичних смаків слід враховувати й умови праці (методичні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та ергономічні).
Методичні умови праці визначаються чинниками, пов'язаними з принципами і методами трудового навчання, вивченням і раціоналізацією трудових прийомів, а також застосуванням знань під час виконання практичних завдань. На практиці це означає, що там, де вчитель трудового навчання має належну теоретичну і методичну підготовку, вміє раціонально організувати трудову діяльність школярів, створюються сприятливі умови для формування в учнів не лише якісних знань, практичних умінь і навичок, а й повноцінних естетичних смаків.
З метою підвищення ефективності процесу формування естетичного смаку учнів доцільно звернути увагу на вирішення таких завдань у навчально-виховному процесі: збагачення рівня загальної культури учнів; формування естетичного ідеалу; ознайомлення учнів з критеріями краси, які існують у суспільстві; розвиток естетичних почуттів, духовно-естетичних потреб учнів; розвиток умінь сприймати і оцінювати красу; розвиток бажання створювати красу власними руками.
Естетика в трудовому навчанні школярів

Естетичне виховання школярів на уроках трудового навчання має специфічні особливості, які визначаються змістом та умовами їхньої навчальної діяльності. На уроках трудового навчання, на відміну від уроків мови і літератури, образотворчого мистецтва та багатьох інших навчальних предметів, де в учнів формуються уявлення про такі естетичні категорії як прекрасне і потворне, величне і низьке, трагічне і комічне та багато інших, виникає можливість розкрити і показати їм взаємовідносини між виробництвом, технікою і мистецтвом.
І це цілком закономірно, адже сприйняття і розуміння людиною прекрасного виникло головним чином у процесі трудової діяльності. В праці людина одержувала задоволення від успішних творчих, фізичних і розумових зусиль, від корисності вдосконалення виготовлених особисто предметів, перетворювання довкілля. Ще здавна, створюючи різні утилітарні (пов'язані з практичною корисністю чи вигодою) предмети, людина постійно намагалася надати їм красивого вигляду. Мабуть, першими кроками в цьому напрямку були спроби прикрасити будівлі та знаряддя побуту (посуд, одяг). Дуже давно виникла архітектура -- будівельне мистецтво, її можна вважати одним з перших поєднань матеріального виробництва і мистецтва.
Від кустарного виготовлення речей люди поступово переходили до створення їх у майстернях (мануфактурне виробництво), а згодом -- до машинного виготовлення. Якщо на початку машинного виробництва основну увагу приділяли вдосконаленню конструкції і дії машин, механізмів, виробів, то з поширенням промислових товарів виникла потреба в їх належному естетичному вигляді. Важливим стимулом тут була необхідність зацікавити споживачів у придбанні промислових виробів. Це спричинило потребу в залученні до створення і виготовлення багатьох речей "умільців", здатних вишукувати нові форми, фасони, матеріали, забарвлення.
Поява і бурхливий розвиток машинного виробництва зумовили необхідність розв'язання проблеми широкої естетизації всього виробничого середовища. Недосконалість і потворний вигляд перших машин, шум і скрегіт від них відстрашували людину. Машина, що повинна була стверджувати владу людини над природою та її силами, сприймалася спочатку як ненаситний Молох. Англійський філософ і мистецтвознавець Дж. Рескін закликав повернутися до ручної праці, критик-мистецтвознавець Г. Земпер вважав, що красивими можуть бути тільки кустарні вироби, а художник М. Реріх приходив у розпач від того, що машинна продукція буцімто втрачає оригінальність і красу. Навіть відомі письменники В. Гюго, О. Дюма, Г. Мопассан та ін. протестували проти спорудження в Парижі шедевра інженерної творчості -- Ейфелевої вежі.
Естетизація машинного виробництва не може обмежуватися лише зовнішнім виглядом, оздобленням окремих предметів. Вона обов'язково мусить проникати в зміст, внутрішню будову, конструкцію виробів, машин, предметів, входити складовою частиною комплексного вирішення цілого середовища. Тільки за таких умов машинна техніка, сучасне виробниче середовище та продукція сприймаються людиною позитивно, викликають задоволення.
Важливим фактором стає естетизація виробництва в умовах ринкових відносин між виробниками товарів та їх споживачами. Адже важко заперечити той факт, що за відсутності монополії на певний товар в умовах вільного ринку споживач віддасть перевагу при рівній ціні або однакових властивостях кількох схожих виробів тому з них, який має кращий вигляд, досконалішу форму, зручнішому в користуванні, тобто естетичнішому за всіма показниками, І при виборі місця роботи людина віддає перевагу зручнішим і комфортнішим умовам.
Отже, є всі підстави стверджувати, що естетизація суспільного виробництва -- явище історично закономірне. Тому естетичні знання кожного працівника суспільного виробництва повинні розглядатися не як спеціальні, а як загальнокультурні.
Тож як проникає естетика в техніку, у виробництво? Насамперед завдяки всебічному врахуванню при створенні майже всіх сучасних промислових виробів естетичних вимог. Отже завдання полягає в обов'язковому втіленні їх в усіх без винятку промислових виробах. Крім того, великого поширення набуває модернізація виробів, тобто їх "осучаснення", зміни відповідно до зростаючих загальних та естетичних вимог.
Відбиваючись у виробництві, технічна естетика суттєво впливає на перетворення виробничого середовища -- знаряддя праці, інтер'єр приміщень, побутове устаткування підприємств тощо. Організовуюча роль виробничої естетики зводиться до досягнення краси, зручності, приємності, які належать до естетичних і мистецьких критеріїв. Отже, виробнича естетика впроваджує в техніку і виробництво ряд категорій та понять із сфери прекрасного, разом з тим вона й самостійно розв'язує низку естетичних проблем.
У виробничій естетиці побутують поняття, терміни і категорії, що походять із сфери духовної культури, але з конкретним матеріальним значенням. Тому точніше можна сказати, що виробнича естетика поєднує в собі елементи як матеріальної (сукупність засобів і предметів виробництва та матеріальних благ, рівень розвитку продуктивних сил), так і духовної (рівень розвитку науки, освіти, мистецтва, літератури, умов побуту) культури.
Виробнича культура, або культура виробництва, передбачає організацію його на основі краси і доцільності. Вона являє собою комплекс засобів організації праці для створення сприятливої робочої обстановки разом з результатами застосування їх і базується на науковій організації праці (НОП). До культури виробництва неодмінно входить виробнича естетика, або естетика виробництва, -- розділ технічної естетики, що вивчає почуттєве сприймання людиною виробничої обстановки та відносин між людьми в процесі праці, визначає закономірності формування їх для досягнення високого естетичного рівня виробництва. Під поняттям "естетичний" слід розуміти якість, що збуджує позитивні, приємні відчуття.
Естетика виробництва включає важливі і моральні аспекти і стала помітним соціальним та економічним чинником, оскільки на певному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин художнє начало перестає бути лише зовнішньою прикрасою праці та середовища, а перетворюється на необхідний елемент їх змісту. Таке перетворення відбулося в період широкого переходу від ручного до машинного способу виробництва.
Забезпечується естетика виробництва головним чином науковою організацією праці та дотримуванням ергономічних вимог у взаємозв'язках між людиною та технічними засобами виробництва.
Під науковою організацією праці розуміють сукупність наукових організаційно-технічних і естетичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності праці та отримування найвищих виробничих результатів при найменших трудових і матеріальних витратах. Наукова організація праці -- поняття багатогранне, важлива проблема і могутній засіб досягнення високих економічних показників виробничої діяльності людини. Воно складається з багатьох частин, найбільш визначальними з яких треба вважати:
1. Планування робочих місць -- взаєморозташування устаткування, оснащення і працівника. Воно впливає на стан здоров'я працівника, його працездатність, якість використання робочого часу (скорочення непродуктивних рухів), а отже, на продуктивність праці в цілому.
2. Комфорт виробничої обстановки -- сукупність виробничих і побутових умов, що створюють добрий настрій і почуття задоволення в працюючих. У понятті "комфорт" в цьому випадку переплітаються питання як технічної естетики (ергономіки, кольорів і світла), так і санітарно-гігієнічного обслуговування (вентиляція та опалення приміщень, боротьба з виробничими шумом, запиленістю, вібрацією). Звичайно, лише комфортні умови ще не забезпечують естетичної обстановки, але, впливаючи на органи чуття, сприяють естетичному її сприйманню.
Однією з найважливіших проблем НОП вважається впровадження у виробництво закономірностей ергономіки, яка вивчає функціональні можливості та особливості людини в трудових процесах з метою: пристосування матеріальних засобів виробництва до фізичних і психічних можливостей працюючої людини; створення умов для досягнення максимальної ефективності праці; забезпечення найвищої працездатності при оптимальній витраті біологічних ресурсів у трудовій діяльності; усунення всіх можливих загроз для здоров'я людини. Найважливіша частина ергономіки -- інженерна психологія -- має на меті взаємно узгоджувати можливості людини і техніки, зводити до мінімуму негативний вплив умов праці на нервову систему людини та її працездатність.
Використовуючи дані антропометрії, фізіології, психології та гігієни праці, ергономіка вивчає функціональні можливості й особливості людини в трудових процесах для ефективного застосування науково обґрунтованої системи "людина -- технічний засіб праці -- виробниче середовище". За змістом і значенням ергономіка є природною основою виробничої естетики. Завдяки високому рівню синтезу в ергономіці "людського" і "технічного" аспектів, вона посідає чільне місце у виробничій діяльності людини.
Трудове навчання школярів неможливе без урахування відповідних рекомендацій НОП і закономірностей ергономіки. Проблеми НОП мають розв'язуватися в комплексі, на основі сучасних уявлень про закономірності розвитку організму школяра, досягнень теорії і методики трудового навчання, найповнішого врахування умов трудової діяльності учнів. Взаємодія краси праці і культури на уроках трудового навчання розв'язує ряд виховних завдань. Щоб праця учнів на уроках трудового навчання справді стала виховуючою, вона повинна бути не тільки ефективною, нести моральне задоволення, а й викликати естетичні відчуття, бути привабливою. Для цього насамперед слід створювати оптимальні умови праці, боротися з негативним впливом навчального устаткування на організм учнів, створювати сприятливий мікроклімат у майстернях, кабінетах і лабораторіях.
Умови праці -- поняття, що пов'язує різні виробничо-технічні і соціально-економічні чинники з віковими особливостями учнів. До умов праці учнів належать режим роботи і тривалість занять, технічна оснащеність санітарно-гігієнічний стан навчального середовища, психофізіологічні чинники, взаємовідносини учнів у процесі праці, рівень освітленості, оформлення інтер'єра, дотримування чистоти в навчальних приміщеннях.
Слід розрізняти методичні, санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та ергономічні умови праці.
Методичні умови праці визначаються чинниками, пов'язаними з принципами і методами трудового навчання, вивченням і раціоналізацією трудових прийомів, а також застосуванням знань при виконанні практичних завдань. На практиці це означає, що там, де вчитель трудового навчання має належну теоретичну і методичну підготовку, вміє раціонально організувати трудову діяльність школярів, створюються сприятливі умови для формування в учнів якісних знань, практичних умінь і навичок, досягається висока продуктивність праці.
Психофізіологічні умови праці визначаються чинниками, пов'язаними з пам'яттю учнів, їх увагою, емоційною сферою і мисленням, фізичними зусиллями (м'язове навантаження), статичним навантаженням (робочі пози) і динамічною роботою. Цей перелік чинників слід доповнити монотонністю роботи (зміст і тривалість виконуваних операцій), темпом роботи (кількість рухів рук, ніг, голови, тулубу за одиницю часу), режимом праці і відпочинку.
Ергономічні умови праці учнів визначаються сукупністю навчально-вироб и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.