На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Педагогчна дяльнсть у вищому навчальному заклад. Загальна та професйна культура викладача. Педагогчна взаємодя субєктв педагогчного процесу. Оволодння педагогчною технкою. Поняття самовиховання та самоаналзу, самовиховання викладача.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 21.01.2011. Сдан: 2011. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Міністерство освіти і науки України
РЕФЕРАТ
на тему: «Формування іміджу викладача у вищому навчальному закладі»
по предмету «Педагогіка»
Донецьк 2011
Зміст

Вступ
1. Загальна культура викладача
2. Професійна культура викладача
3. Педагогічна взаємодія суб'єктів педагогічного процесу
4. Самовиховання викладача
Висновок
Список використаної літератури
Вступ

В умовах реформування освітньої галузі в Україні особливої значущості набуває проблема підготовки високоосвіченого компетентного фахівця, який буде конкурентоспроможним на сучасному ринку праці та зможе успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, професіонал, носій культури.
Саме в цьому розумінні значно підвищується необхідність удосконалення освітнього процесу у вищих навчальних закладах, ефективність якого залежить від його організації та рівня педагогічної майстерності викладача, що ставить визначену проблему в ряд актуальних.
Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі має надзвичайно важливе соціальне значення, оскільки йдеться про формування майбутнього фахівця, від рівня підготовленості якого значною мірою залежить економічний, політичний, соціальний, культурний розвиток суспільства.
Педагогічна діяльність у вищому навчальному закладі - діяльність, спрямована на підготовку висококваліфікованого спеціаліста, спроможного знайти своє місце на ринку праці, активно залучитися до політичної, суспільної, культурної та інших сфер життя суспільства.
Специфіка педагогічної діяльності ставить перед викладачем ряд вимог до особи педагога, які в педагогічній науці визначаються як загальна і професійна культура.
1. Загальна культура педагога

Загальна культура викладача генерує в собі такі критерії:
- гуманність - любов до тих, кого навчаєш, уміння поважати їх людську гідність, потребу і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу для їх особистісного розвитку;
- громадянська відповідальність, соціальна активність;
- справжня інтелігентність (від лат. inteleigens - знаючий, розуміючий, розумний) - високий рівень розвитку інтелекту, утворена в межах предмета викладання, ерудиція, висока культура поведінки;
- правдивість, справедливість, порядність, чесність, гідність, працьовитість, самовідданість;
- інноваційний стиль науково-педагогічного мислення, готовність до створення нових цінностей і ухвалення творчих рішень;
- любов до предмета (курсу), який викладається, потреба в знаннях, в систематичній самоосвіті;
- здібність до міжособистісного спілкування, ведення діалогу, переговорів, наявність педагогічного такту, що визначає стиль поведінки викладача, викликає впевненість в його доброзичливості, чуйності, доброті, толерантності.
Якості викладача, які допомагають йому в спілкуванні й навчанні студентів, які є складовими його загальної культури:
1. Привітність.
2. Почуття гумору.
3. Артистизм.
4. Мудрість (наявність життєвого досвіду).
5. Зовнішня привабливість.
Сукупність таких якостей викладача створює його авторитет, що, як і авторитет представника будь-якої іншої професії, здобувається працею. Якщо в межах інших професій звично звучить вислів «визнаний в своїй галузі авторитет», то у викладача може бути лише авторитет особи.
Якості викладача, які характеризують його негативну культуру:
- байдужість до студентів;
- упередженість - виокремлення з середовища студентів «улюбленців», публічне виявлення симпатій та антипатій щодо студентів;
- зарозумілість - педагогічно недоцільне підкреслення власної величі над студентом;
- мстивість - властивість особи, яка виявляється в спробі зводити особисті рахунки зі студентом;
- неврівноваженість - невміння контролювати свій тимчасовий психічний стан, настрій;
- байдужість до предмета, який викладається;
- неуважність - забудькуватість, незібраність.
Уміння розуміти викладачем, що таке загальна культура викладача, для чого вона потрібна, є одним з головних чинників успішної роботи викладача. Іншим чинником є уміння генерувати в собі ці критерії, вчитися їм і вміти впроваджувати їх в свою педагогічну діяльність.
2. Професійна культура викладача

Професійна культура викладача складається з сукупності умінь, які він може ефективно реалізовувати під час своєї педагогічної діяльності.
Для професійної культури сучасного викладача ВНЗ важливі педагогічні уміння - це сукупність послідовно розгорнених дій, що базуються на теоретичних знаннях. Частина цих дій може бути автоматизованою (навички).
Через педагогічні уміння розкривається структура професійної компетентності педагога. З огляду на те, що розв'язання будь-якої педагогічної задачі зводиться до тріади мислити - діяти - мислити, що співпадає з компонентами (функціями) педагогічної діяльності й відповідними їм уміннями, педагогічні уміння розподіляються на чотири групи:
1. Уміння «переводити» зміст процесу виховання в конкретні педагогічні завдання: вивчення особи та колективу для визначення рівня їх підготовленості до активного оволодіння новими знаннями і проектування на цій основі розвитку колективу і окремих студентів; виокремлення комплексу освітніх, виховних і розвиваючих завдань, їх конкретизація і визначення домінуючого завдання.
2. Уміння побудувати і впровадити логічно завершену педагогічну систему: комплексне планування освітньо-виховних завдань; обґрунтований відбір змісту освітнього процесу; оптимальний відбір форм, методів і засобів його організації.
3. Уміння виокремлювати і встановлювати взаємозв'язки між компонентами і чинниками виховання, приводити їх в дію: створення необхідних умов (матеріальних, морально-психологічних, організаційних та інших); активізація особи студента, розвиток його діяльності, яка перетворює його з об'єкта на суб'єкт виховання; організація і розвиток спільної діяльності; забезпечення зв'язку ВНЗ із середовищем, регуляція зовнішніх запрограмованих впливів.
4. Уміння розраховувати та оцінювати результати педагогічної діяльності: самоаналіз і аналіз освітнього процесу і результатів діяльності викладача; визначення нового комплексу стрижньових і другорядних педагогічних завдань.
Зміст теоретичної готовності викладача виявляється в узагальненому вмінні педагогічно мислити, що передбачає наявність у педагога аналітичних, прогностичних, проектувальних, а також рефлекторних умінь.
Аналітичні уміння припускають наявність здатностей:
- аналізувати педагогічні явища, тобто розчленовувати їх на складові елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву та ін.);
- осмислювати роль кожного елементу в структурі цілого та у взаємодії з іншими;
- знаходити в педагогічній теорії положення, висновки, закономірність, що відповідає логіці даного явища;
- правильно діагностувати педагогічне явище;
- формулювати головне педагогічне завдання (проблему);
- знаходити способи оптимального його виконання.
Прогностичні уміння пов'язані з управлінням педагогічним процесом і передбачають чітке відображення в свідомості викладача, який є суб'єктом управління, мета його діяльності, спрямована на очікуваний результат. Педагогічне прогнозування ґрунтується на достовірних знаннях, сутності та логіці педагогічного процесу, закономірності вікового й індивідуального розвитку студентів. До складу прогностичних умінь викладача входять такі уміння:
- постановка педагогічних цілей і завдань;
- відбір способів досягнення цілей, завдань;
- передбачення результату;
- передбачення можливих відхилень і небажаних явищ;
- визначення етапів педагогічного процесу;
- приблизна оцінка передбачуваних витрат засобів, праці часу учасників педагогічного процесу;
- планування змісту взаємодії учасників педагогічного процесу.
Педагогічне прогнозування потребує від викладача оволодіння такими прогностичними методами, як моделювання, висунення гіпотез, розумовий експеримент та ін.
Проектувальні вміння забезпечують конкретизацію цілей навчання і виховання та поетапну їх реалізацію. Проектувальні вміння припускають:
- перетворення мети і змісту освіти та виховання в конкретні педагогічні завдання;
- пояснення способів їх поетапної реалізації;
- планування змісту і видів діяльності учасників педагогічного процесу з урахуванням їх потреб та інтересів, можливостей матеріальної бази, власного досвіду і особово-ділових якостей;
- планування індивідуальної роботи зі студентами з метою розвитку їх здібностей, творчих сил і талантів;
- планування системи прийомів стимулювання активності студентів.
Рефлекторні вміння мають місце при здійсненні педагогом контрольно-оцінної діяльності, спрямованої на себе, на осмислення і аналіз власних дій. Для педагога важливо встановити рівень результативності (позитивної або негативної) власної діяльності. В процесі такого аналізу визначається:
- правильність постановки цілей, їх трансформації в конкретні завдання;
- адекватність комплексу певних завдань наявним умовам;
- відповідність змісту діяльності поставленим навчальним завданням;
- ефективність застосовуваних методів, прийомів і засобів педагогічної діяльності;
- відповідність використовуваних організаційних форм віковим особливостям студентів, рівню їх розвитку і т. ін.;
- причини успіхів і невдач, помилок і труднощів у процесі реалізації поставлених завдань навчання.
Зміст практичної готовності викладача виражається в зовнішніх (наочних) уміннях, тобто в діях, які можна спостерігати. До них належать організаторські й комунікативні вміння. Організаторська діяльність педагога забезпечує залучення студентів до різних видів діяльності й організацію діяльності колективу, яка перетворює його з об'єкта на суб'єкт виховання. Організаторські вміння педагога бувають мобілізаційними, інформаційними, розвивальними і орієнтаційними.
Мобілізаційні вміння викладача обумовлені залученням уваги студентів і розвитком у них стійких інтересів до навчання та інших видів діяльності:
- формування потреби в знаннях, праці, інших видах діяльності;
- озброєння студентів навичками навчальної роботи;
- формування у студентів активного, самостійного і творчого ставлення до явищ навколишнього середовища шляхом створення спеціальних ситуацій для прояву вихованцями моральних якостей та ін.
Інформаційні вміння пов'язані не тільки з безпосереднім викладом навчальної інформації, але й з методами її отримання і обробки. Серед них уміння і навички роботи з джерелами і бібліографією, вміння здобувати інформацію з інших електронних джерел і переробляти її відповідно до цілей і завдань педагогічного процесу. Інформаційними є також уміння:
- доступно викладати навчальний матеріал, з урахуванням специфіки предмета, рівня підготовленості студентів, їх життєвого досвіду і віку;
- логічно правильно будувати процес передачі навчальної інформації, використовуючи різні методи та їх поєднання: розповідь, пояснення, бесіду, проблемний, індуктивний, дедуктивний виклад матеріалу та ін.;
- доступно, лаконічно й виразно формулювати питання; ефективно використовувати ТСН (технічні засоби навчання), ЕОМ (електрон-но-обчислювальну техніку), графіки, діаграми, схеми тощо;
- оперативно змінювати (у разі потреби) логіку і спосіб викладу матеріалу.
Розвивальні вміння передбачають:
- визначення «зони найближчого розвитку» (окремих студентів, групи в цілому);
- створення проблемних ситуацій та інших умов для розвитку пізнавальних процесів, відчуттів і волі студентів;
- стимулювання пізнавальної самостійності й творчого мислення, потреби у встановленні логічних і функціональних відносин;
- формування та постановку питань, які потребують застосування засвоєних раніше знань;
- створення умов для розвитку індивідуальних особливостей, здійснення з цією метою індивідуального підходу до студентів.
Орієнтовані вміння спрямовані на формування морально-ціннісних установок студентів і наукового світогляду; організацію спільної творчої діяльності, яка розвиває соціально значущі якості особи.
Комунікативні вміння викладача - це взаємопов'язані групи перцептивних умінь, власне умінь спілкування (вербального) та умінь і навичок педагогічної техніки.
Перцептивні вміння допомагають розуміти інших (студентів, викладачів). Для цього необхідно вміти проникати в індивідуальну сутність іншої людини, визначати її ціннісні орієнтири, які знаходять відбиття в його ідеалах, потребах та інтересах. Крім того, необхідно знати, яке уявлення про себе має студент.
Уміння педагогічного спілкування - це уміння розподіляти увагу і підтримувати її стійкість; обирати відповідно до класу і и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.