Здесь можно найти образцы любых учебных материалов, т.е. получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ и рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Способи формування знань вмнь учнв. Мотивування учням необхднсть знань з українського народознавства. Ефективне використання наочност. Формуванню практичних навичок учнв. Розвиток нацональних традицй, звичаїв обрядв. Мжпредметн звязки.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Педагогика. Добавлен: 30.01.2009. Сдан: 2009. Страниц: 3. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


8
Реферат з українознавства
на тему:
ФОРМУВАННЯ НАРОДОЗНАВЧИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ
Способи формування знань і вмінь учнів найрізноманітніші. Розглянемо лише деякі з них. Як мотивувати учням необхідність знань з українського народознавства? Почну з того, що людина не купує собі річ, яка їй не потрібна або не подобається. Цю аналогію можна перенести на учнів: вони не сприймають знання, які зовсім їм не подобаються. Отож, учитель повинен викладати навчальний матеріал цікаво й обов'язково пояснювати необхідність його для формування життєвого досвіду учнів.
Формувати знання й уміння учнів слід випереджаючим навчанням. Вони сприймають із задоволенням знання, коли володіють частинкою цих знань. Toму я не позбавляю їх ініціативи взяти активну участь у підготовці до наступного уроку. У кабінеті обов'язково є програма з народознавства, з якою учні знайомляться заздалегідь. Крім виконання домашніх завдань, вони готують матеріали до нового уроку: повідомлення, літературу, наочність, експонати в кабінет народознавства та ін. Це є випереджаюче навчання.
Діти середнього шкільного віку особливо люблять "хизуватися" серед ровесників своєю обізнаністю з народознавства. Вони активно шукають знання, прагнуть самоосвіти. І це допомагає мені формувати в них народознавчі знання та вміння. Отже, вчитель повинен створювати умови для активного залучення учнів до організації навчально-виховного процесу. Учитель народознавства має знати, що засвоєння знань і вмінь залежить від сприйняття учнями нового матеріалу. Наведу як приклад фрагмент уроку „Хмелю ж мій, хмелю. З історії вшанування хмелю в Україні, його використання. Хміль у фольклорі українському”. Коли я вчу виготовляти дріжджі з хмелю, то демонструю цей процес. Перед уроком я варю шишечки в шкільній їдальні. А на уроці проціджую відвар, добавляю борошна й після того, як "каша" охолоне, розкладаю дріжджі шматочками на підносі. Учні краще сприймають матеріал, коли бачать сам процес, а не тільки чують про нього. А мені, вчителю, важливо, щоб сприйняття нових знань відбулося швидко і якісно. Також не менш важливим для вчителя є і якість усвідомлення учнями знань. Наведу приклад з того ж таки уроку. Розповідаючи учням про лікарські властивості хмелю, я раптом пропоную визначити, яке в них волосся на голові: жирне, сухе чи нормальне? Після того я повідомляю, що наші предки готували ліки для волосся, щоб було воно пишним, красивим, щоб не було облисіння. Особливо зацікавилися сказаним учні, в яких лисіють татусі, а мами зовсім знищили собі волосся хімічними завивками та фарбами. Коли всі усвідомили, що знати про такі ліки важливо в житті, я продиктувала рецепт ліків із хмелю проти облисіння й для лікування волосся на голові. Формувати знання та навички потрібно на уроці, а не сподіватися, що учні вдома довчать, доміркують, дороблять. Чи можливо це?
Значну роль у формуванні знань і навичок учнів відіграє ефективне використання наочності. Урок народознавства щороку відкриває перед учнем якийсь бік людського життя. І тут не можна обійтися лише словом, необхідно активізувати й зорову пам'ять учнів. Для прикладу візьму вже згадуваний урок "Церква в житті українців колись і тепер; Використання церквою іконопису у виховних цілях". Готуючись до нього, я малюю церкву в розрізі, щоб подати одночасно знання про її будову й навчити учнів правил поведінки в церкві, поваги до християнської віри й до людей, які прийняли її. Розповідь про використання церквою іконопису я супроводжую демонструванням схеми іконостасу, вчу дітей, які ікони та в якому ряду розміщено в іконостасі. Формувати знання та вміння учнів з народознавства - це означає вчити їх філософському осмисленню, тобто вчити розкривати внутрішні зв'язки й відносини між об'єктами реального світу. Я роблю це за допомогою створення проблемної ситуації, постановки евристичних питань та пізнавальних завдань і розв'язування їх школярами. Для прикладу візьму фрагмент уроку "Писанкарство. Яйце в міфології та обрядах. Розвиток писанкарства в Україні і т.д." Ставлю учням проблемне запитання: "Чому саме яйце вибрали наші предки-язичники для писанкарства, а не інший предмет?" Учні 5-го класу висловили здогадки, що яйце схоже на сонце, бо кругленьке, а люди поклонялись Сонцю. Довго міркували, але ніхто не сказав, що яйця несуть пташки з настанням тепла, що яйце є скарбничкою майбутнього нового життя. А люди щовесни з приходом тепла, ніби теж починають нове життя. Мабуть тому й дарували язичники навесні один одному яйця, та не прості, а розмальовані, щоб малюнки на них символізували їхні побажання. Філософія наших неосвічених нецивілізованих предків щодо писанки була проста й геніальна. Розмальоване яйце вважалось святим і мало магічну силу. Далі учні отримують цілий багаж знань про християнську писанку, але первісну суть її існування в Україні вони повинні знати насамперед. Я вже зазначала, що формувати знання й уміння учнів мені допомагають пізнавальні запитання. Мабуть, не було жодного уроку в моєму житті, коли б я не "морочила" ними дитячі голови. Наприклад, на уроці "Рослини-медоноси" я даю учням цілу серію пізнавальних запитань:
1. Скільки очей має бджола?
2. Скільки ніжок у бджоли?
3. Чим міряє бджола температуру повітря?
4. З чого готують бджоли собі хліб?
5. Як провітрюють своє житло?
6. Чим підмітають підлогу у вулику?
7. З чого готують мед бджоли?
Учні докладно вивчають будову й поведінку бджоли, біологію рослин-медоносів. На уроці зоології чи ботаніки вони не мають змоги отримати такий обсяг знань про комаху й зв'язок її з рослинним світом. Ці знання дає народознавство.
Формуванню практичних навичок учнів присвячуються уроки-практичні заняття. Учитель учить учнів інсценізувати народні обряди, провести народну гру, сплести віночок, виготовити народну іграшку, витинанку, посадити квіти, дерево, організувати ярмарок, спекти хліб чи паску і т.д. Це означає, що всі ці види практичної діяльності вчитель повинен освоїти спершу сам. Яким би плавильним не був його інструктаж на уроці, учні повинні спостерігати процес творення будь-якого предмета чи обряду. На практичних заняттях одночасно розвиваються художні здібності учнів, тому вчитель зобов'язаний впливати і на формування естетичних смаків учнів. Принагідно хочу зауважити, то чоловіча стать класу набагато краще від дівчачої виробляє тісто, мабуть, тому, що сили в руках більше.
Рецепт і правила виготовлення паски: На 6 кг болотна - 12 склянок молока, 40 жовтків /я домашніх яєць/, 600 г дріжджів, 1200 р олії", 1200 г цукру. 600 р ізюму, З чайні ложки солі, цедра з трьох лимонів. Для глазурі потрібно 6 білків, 3 склянки цукру, фарбоване пшонце, 3 ложки сметани чи вершків. Дріжджі розвести у теплому молоці /6 склянок/ із 6 столовими ложками цукру і 18 столовими ложками борошна. Коли опара підійде в теплому місці /1-1,5 год/, можна виливати в посуд з борошном. Вливаємо також 6 склянок теплого молока, розтерті з цукром 40 жовтків і сіль. Місимо тісто до появи пухирців, Додаємо вимитий ізюм, корицю, лимонну цедру. І знову вимішуємо до пухирців. Потім покриваємо тісто, щоб підійшло і збільшилось вдвічі. У цей час /або й раніше/ треба підготувати форми: змастити олією, посипати сухарцями, а на дно покласти змащений жиром папір, щоб не пригорів низ паски. Тісто, що підійшло, розкладаємо у формочки (на 1\3 її). Даємо йому підійти до заповнення форми. Коли воно виросте, змазуємо його збитим яйцем і випікаємо протягом 45 хв. при температурі 190-200 градусів. Визначити готовність можна трісочкою - проколоти паску. Якщо трісочка суха, то паска готова. Спечені паски треба накрити рушниками, тоненькою ковдрою, щоб вони цілу годину впарювалися. Потім, охолодженні, поливаємо глазур'ю - збитим білком з цукром і соком лимону, сметаною чи вершками. Зразу ж посипаємо пофарбованим кольоровим пшонцем /його фарбують у тих самих нешкідливих, харчових фарбах, що і яйця, і висушивши, перемішують усі кольори/. Іноді посипають маком, викладають пташку а переплетеними крильми - вісімкою. Смачного!
Народознавство формує особистість. Тобто вчитель повинен формувати знання з народної моралі. Наприклад, на уроці "Народний етикет. Вітання, Повага до старших. Гостинність. Доречність у одязі. Милосердя. Правила співжиття і взаємодопомоги" я знайомлю учнів з правилами вітання, які повинен знати учень 6-го класу, майбутня культурна особистість, яку ми формуємо в школі.
Народознавство готує юнаків до самовідданого служіння своєму народові. Як сформувати в учнів знання кодексу лицарської честі? На урок "Козацька педагогіка. Виховання юнака-лицаря" я запрошую офіцерів Українського війська, які переконують учнів у необхідності знання й дотримання кодексу лицарської честі, який є не видуманим законом, а давньою народною традицією. На наступному уроці я перевіряю знання юнаками правил даного кодексу. Які ж це правила?
Кодекс лицарської честі вимагає від юнака:
1. Любові до батьків, до рідної мови, вірності у коханні, дружбі, побратимстві, відданості Батьківщині - Україні;
2. Готовності захищати слабших, піклуватися про дітей;
3. Шляхетного ставлення до дівчини, жінки, бабусі;
4. Непохитної вірності ідеям, принципам народної моралі, духовності /правдивість і справедливість, працьовитість і скромність/;
5. Утвердження свободи й незалежності особистості, народу, держави;
6. Турботи про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів, бережливого ставлення до рідної природи, землі;
7. Цілеспрямованого розвитку власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму;
8. Уміння скрізь і всюди діяти благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти, бути милосердним, допомагати знедоленим;
9. Готовності боротися до загину за волю, віру, честь і славу України;
Фольклор - це природне українське джерело, з якого черпають духовність наші діти. Але ж будь-яка річка не бездонна. І ми, учителі, повинні вчити учнів творити фольклор XX століття. На уроках народознавства формуються вміння господарювати, адже це традиційна риса українців. Ось як я виконую ці завдання на уроці народознавства у 6 класі на тему "На зеленому горбочку у вишневому садочку. Догляд за садом. Його значення у господарстві ''. Вважаю своїм обов'язком навчити учнів садити дерева. Для цього вирізую з паперу Місяць у 4-х його фазах, вішаю малюнки на дошці й пояснюю: "Фруктові дерева українці садять на другій і четвертій місяцевій фазі /ставлю знак оклику над цими малюнками/. Коли посадити дерево на молодик, то воно добре приймається, але довго молодіє, тобто тоді не можна садити дерев /перекреслюю фази/. Наступного уроку й взагалі, коли б я не запитала учнів про це, вони швидко малюють місяць у 4-х фазах, ставлять знаки оклику на другій і четвертій фазах, а першу і третю закреслюють. Такі прийоми навчання високоефективні, бо сприяють швидкому запам'ятовуванню матеріалу. Сформувати міцні знання в учнів допомагають учителю творчі завдання, які учні виконують вдома. Ставлення до творчості в різних дітей різне. В одних - більше бажання, в інших - менше. І це природно, бо природно те, що не кожна людина має здатність до творчості. Але вчитель повинен працювати над розвитком творчих здібностей в учнів. Результатом такої роботи є пошукова робота учнів. Наприклад, на уроці "Летіли лелеки и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.