На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


краткое изложение Питання формування професйної компетентност вчителя ноземних мов. Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова новизна теоретична значущсть. Когнтивно-технологчний компонент професйної компетентност. Аналз чинних програм.

Информация:

Тип работы: краткое изложение. Предмет: Педагогика. Добавлен: 03.01.2009. Сдан: 2009. Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


10
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах нової освітянської парадигми, підготовка вчителів нового типу стає найважливішою умовою відродження не тільки освіти, але і всієї вітчизняної культури, її інтеграції в загальнолюдське та європейське співтовариство.
Соціальна ситуація, що склалась, якісно по-новому ставить проблему підготовки педагогічних кадрів, вимагає наукового переосмислення цінностей системи, формування професійної компетентності вчителя, актуалізує пошук оптимальних форм цього процесу в період навчання у вищому закладі освіти.
Питання формування професійної компетентності вчителя іноземних мов постає особливо гостро, оскільки пов'язане з тенденціями розвитку світового співтовариства: змінюється соціокультурний контекст вивчення іноземних мов, що входять до системи мов міжнародного спілкування. Поступове перетворення України в більш відкрите суспільство стало стимулювати широкий розвиток міжнародного співробітництва. Це суттєво посилило визнання різними соціальними групами необхідності оволодіння однією чи декількома іноземними мовами міжнародного спілкування, що, у свою чергу, вплинуло на соціальний статус іноземної мови як навчального предмета й поклало ще більшу відповідальність на професійну компетентність учителя іноземних мов. Крім того, розповсюдження нових інформаційних технологій, серед яких важливе місце посідають комп'ютерні мережі, можливість виходу в Інтернет, ставить особливі вимоги до підготовки вчителя іноземних мов, пов'язуючи його імідж із професіоналом інноваційного типу.
Проблема формування професійної компетентності спеціалістів досліджувалася вітчизняними й зарубіжними науковцями. Так, учені (В.А. Адольф, Т.Г. Браже, С.В.Будак, С.Г. Вершловський, М.А. Галагузова, О.В. Добудько, М.К. Кабардов, І.Б. Котов, В.Ю. Кричевський, В.І. Маслов, Т.В. Новикова, Р.В. Овчарова, Г.І. Саранцев, Л.Р. Соломко, В.Ю. Стрельников, Н.В. Харитонова, О.М. Шиян) наголошують на необхідності розробки проблеми підвищення професійної компетентності вчителя в умовах багаторівневої професійної освіти. Інші дослідники (В.П. Беспалько, А.О. Вербицький, М.В. Кларін, Я.Л. Коломинський, Г.К. Селевко та ін.) пов'язують рішення проблеми професійного розвитку з технологічною організацією навчання.
У зарубіжній педагогіці питанню формування професійної компетентності вчителя присвячені роботи Д. Бритела, Є. Джимеза, Р. Квасниці, В. Ландшеєр, М. Леннона, П. Мерсера, М. Робінсона та інших.
Водночас проблема формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов вивчена недостатньо. В педагогіці відсутні системні дослідження, присвячені формуванню означеної компетентності, не розроблено модель процесу її становлення у студентів педагогічних ВЗО у нових соціальних умовах.
У зв'язку з вищезазначеним виникає протиріччя між вимогами, що суспільство висуває до вчителя іноземних мов, та якістю його професійної підготовки у вищому закладі освіти, показником якої виступає професійна компетентність. Розв'язання цього протиріччя й обумовило вибір теми дослідження - “Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса) “Дослідження педагогічних засад підготовки вчителя національної школи” (№ 0100U000958). Автором досліджувався аспект формування професійної компетентності у студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО України. Тема дисертації була затверджена Вченою радою Миколаївського державного педагогічного інституту (протокол № 7 від 26 лютого 2001 р.) та закоординована в координаційній раді при АПН України (протокол № 6 від 19 червня 2001 р.).
Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально апробувати ефективність педагогічних умов формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.
Завдання дослідження:
Конкретизувати та науково обґрунтувати сутність поняття “професійна компетентність майбутнього вчителя іноземних мов”.
Виявити критерії, показники, охарактеризувати рівні сформованості професійної компетентності у студентів.
Визначити педагогічні умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.
Розробити та експериментально апробувати модель процессу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.
Об'єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів.
Предмет дослідження - процес формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.
Гіпотеза дослідження: процес формування професійної компетентності в
майбутніх учителів іноземних мов відбуватиметься ефективно, якщо реалізувати такі педагогічні умови:
- орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності;
- впровадження модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО;
- використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки.
Методологічними засадами дослідження виступили фундаментальні положення теорії пізнання, єдність теорії і практики у пізнанні, обумовленості якості діяльності рівнем її усвідомленості; взаємозв'язку і взаємообумовленості явищ, переходу кількісних змін у якісні. Конкретна методологія базувалася на ідеях цілісності як принципу пояснення специфіки педагогічних явищ і процесів; суті саморозвитку і самореалізації як механізмів оволодіння особистістю функціями професійної ролі.
Теоретичними засадами дослідження були
положення про систему вищої професійної освіти педагогічних кадрів в Україні, які відображені в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті; наукові праці вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені вивченню суті та структури педагогічної діяльності (А.М. Богуш, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, Д.Ф. Ніколенко, В.О. Сластьонін); психології особистості майбутнього вчителя і теорії професійно-педагогічної діяльності (Г.О. Балл, І.Д. Бех, А.О. Вербицький, Е.Е. Карпова, Н.В. Кічук, З.Н. Курлянд, М.В. Кухарев, А.Ф. Линенко, В.В. Радул, Р.І. Хмелюк); інтенсифікації підготовки майбутніх учителів іноземних мов (І.О. Зимняя, С.Ю. Ніколаєва, В.Л. Скалкін); основ педагогічного менеджменту й самоменеджменту (Я.Л. Коломинський, В.П. Симонов, О.С. Цокур).
Методи дослідження: теоретичні методи: вивчення наукової і методичної літератури з проблеми дослідження, аналіз нормативної документації вищих закладів освіти, ознайомлення з досвідом роботи факультетів в аспекті теми дослідження - з метою визначення та теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов; емпіричні: цілеспрямоване педагогічне спостереження, анкетування, бесіди, тестування, вивчення результатів діяльності студентів, рейтинг, самооцінка - з метою дослідження рівнів сформованості професійної компетентності у студентів; педагогічний експеримент - з метою перевірки дієвості умов і методів підготовки майбутніх учителів; статистична обробка результатів експериментальної роботи та інтерпретація здійснювалася за допомогою методів математичної статистики .
Базою дослідження виступили факультети іноземної філології Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса). У дослідженні взяли участь 136 учителів м. Одеси й Миколаєва та 445 студентів. У формуючому експерименті було задіяно 106 студентів.
Наукова новизна і теоретична значущість: вперше визначено комплекс педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності формування професійної компетентності у майбутніх учителів іноземних мов, розроблено і науково обґрунтовано модель процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов; здійснено компонентний аналіз, розроблено критерії, показники, їх ознаки прояву та рівневу характеристику сформованої професійної компетентності у студентів факультетів іноземної філології; уточнено та науково обґрунтовано сутність і структуру феномена “професійна компетентність учителя іноземних мов”; дістала подальшого розвитку технологія формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов.
Практична значущість дослідження полягає в розробці методики діагностики рівнів сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов; спецкурсу “Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов” і методичного забезпечення процесу його реалізації. Матеріали дослідження можуть використовуватись у професійній підготовці студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО, а також у системі післядипломної педагогічної освіти вчителів.
Впровадження результатів дослідження: основні положення, результати й висновки дослідження впроваджені у практику навчально-виховної роботи факультетів іноземної філології Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили (довідка № 04/653 від 23.12.2003р.), Херсонського державного університету (довідка № 03-11/70 від 22.01.2004 р.).
Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних концептуальних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних його предмету, меті, завданням, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних; статистичною обробкою матеріалів дослідно-експериментальної роботи, зіставленням результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, результати дослідження доповідалися на міжнародних (Київ, 1997 р., Миколаїв, 2000 р., 2003 р.), всеукраїнських (Вінниця, 1997 р., Миколаїв, 1999 р., Херсон, 2002 р., Київ, 2003 р.), обласних (Миколаїв, 1997 р., 1998 р., 1999 р., 2000 р., 2001 р., 2002 р.), міжвузівських (Миколаїв, 1997 р., 1999 р.) науково-практичних конференціях, обговорювалися на засіданнях кафедри англійської філології та кафедри педагогічних технологій і педагогічної майстерності Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського, кафедри педагогіки Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К.Д. Ушинського (м. Одеса). За темою дисертації опубліковано 11 праць, з них 8 - у фахових виданнях України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації 249 сторінок, з них 171 сторінка основного тексту. В роботі вміщено 26 таблиць, 3 схеми, 2 діаграми, які займають 7 самостійних сторінок основного тексту. До списку використаних джерел увійшло 303 найменування.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методологічні та теоретичні засади дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, подано дані щодо
апробації та впровадження одержаних результатів, а також структуру дисертації.
У першому розділі „Теоретичні засади формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов” проаналізовано вітчизняну і зарубіжну філософську, психолого-педагогічну та навчально-методичну літературу з проблеми дослідження; розкрито сутність понять „професійна компетентність учителя”, „готовність до педагогічної діяльності”, “професіоналізм”, “педагогічна майстерність”; виявлено взаємозв'язок та взаємообумовленість означених педагогічних категорій; визначено місце і роль професійної компетентності вчителя іноземних мов та її структуру; подано модель процесу формування професійної компетентності у студентів факультетів іноземної філології педагогічних ВЗО.
П
роблема формування професійної компетентності в майбутніх учителів була предметом низки досліджень. Так, учені визначають професійну компетентність як: систему знань, умінь і навичок учителя (В.А. Адольф, С.В. Будак, А.О. Вербицький, М.К. Кабардов, І.Б. Котов, Н.В. Кузьміна), як одну із сходинок професіоналізму, тобто як систему знань, умінь, навичок, способів діяльності, психологічних якостей, необхідних учителю для здійснення педагогічної діяльності, виокремлюючи у структурі компетентності певний набір компонентів (Т.Г. Браже, С.Б. Єлканов, В.І. Журавльов, І.А. Зязюн, В.Ю. Кричевський, А.К. Маркова, В.М. Миндикану, Т.В. Новикова, В.В. Радул, Н.Ф. Тализіна); як ідею імітаційного моделювання задачної структури педагогічної діяльності (В.О. Сластьонін, Л.Ф. Спирін, Г.І. Саранцев, О.І. Міщенко).
У структурі професійної компетентності вчителя іноземних мов дослідники (Є.Г. Азімов, О.Л. Бердичівський, Т.А Долгова, Л.П. Захарова, Т.М. Комарницька, С.Ю. Ніколаєва, Л.Н. Шилова, О.Н. Щукін) як одну з найголовніших виокремлюють іншомовну комунікативну компетенцію, яка охоплює мовленнєву, мовну та соціокультурну компетенції.
Під професійною компетентністю вчителя ми розуміємо інтегральне утворення особистості, яке включає сукупність когнітивно-технологічного, соціального, полікультурного, аутопсихологічного та персонального компонентів, необхідних для успішного здійснення педагогічної діяльності з урахуванням специфіки предмета, що викладається. Специфіка компетентності вчителя іноземних мов полягає в наявності сформованої іншомовної комунікативної компетенції, яка входить до складу когнітивно-технологічного компонента.
Когнітивно-технологічний компонент професійної компетентності включає професійні знання, вміння, навички майбутнього вчителя. Багатогранність педагогічної діяльності вимагає опанування різносторонніх загальних і спеціальних знань, які відповідають базовому рівню професійної освіти. У студентів факультетів іноземної філології має бути сформована іншомовна комунікативна компетенція, яка складається з мовної, мовленнєвої та соціокультурної компетенцій. Компетентному вчителю необхідно також бути обізнаним із педагогічними технологіями, прийомами педагогічного менеджменту, вміти застосовувати їх у своїй практичній діяльності.
Визначаючи соціальний компонент професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, ми виходили з того, що сучасний учитель має розуміти суть соціальних проблем, які існують у суспільстві, мати громадянську відповідальність. Професія вчителя, призначення якої - виховувати підростаюче покоління, вимагає від людини бути громадянсько зрілою особистістю - йому повинні бути притаманні ідейно-моральні якості, він має усвідомлювати свої права, обов'язки, відповідальність перед державою, суспільством, самим собою. Соціально компетентного вчителя відрізняє високий рівень національної самосвідомості, знання культури, історії рідної країни, соціальна відповідальність. Підготовка компетентного вчителя невід'ємна від його практичної участі у суспільному житті, в рішенні завдань соціально-економічного будівництва. Майбутньому вчителю необхідно також усвідомлювати соціальну значущість своєї майбутньої професійної діяльності, її необхідність для держави, суспільства.
Третім компонентом професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов виступив полікультурний. Учитель повинен одночасно усвідомлювати себе носієм національних цінностей і мати планетарне мислення. За своєю природою - це новий погляд на світ, його проблеми, можливі шляхи їх вирішення, боротьба за виживання людства, збереження довкілля, шлях до миру й благоденства. Необхідність формування в майбутніх учителів полікультурного компонента професійної компетентності пов`язана з тим, що на початку XXI століття все більш нагальною постає проблема мирного співіснування й продуктивного співробітництва людей різних націй, віросповідань, прибічників різноманітних стилів життя, представників різних культур, - тобто проблема діалогу культур. Тенденції розвитку світового співтовариства свідчать про те, що у глобальному масштабі єдиним шляхом до прогресу людства є інтеграція на рівні виробництва, споживання, формування національної самосвідомості, розвитку міжкультурних зв'язків.
Визначаючи аутопсихологічний компонент професійної компетентності майбутніх учителів іноземних мов, ми базувалися на тому, що це готовність та здатність особистості до цілеспрямованої роботи, що веде до змін властивостей особистості, її поведінки, діяльності та відношення щодо прогресивного особистісно-професійного розвитку. Педагогічна самосвідомість, що входить до його складу, є механізмом, який виконує активну функцію саморегуляції. Лише усвідомивши себе в ролі вчителя, вихователя, людина відкриває для себе можливості активного професійного саморозвитку, чому сприяє мотивація досягнення компетентності - прагнення людини досягти значних результатів, успіхів у діяльності. Для вчителя також необхідно бути емоційно гнучким. Ця властивість педагога проявляється у витримці, вмінні виявляти позитивні, стримувати негативні емоції, саморегулюватися. Педагогічна діяльність - багатопрофільна й багатоаспектна. Сьогоднішньому студенту педагогічного ВЗО належить працювати з людьми і насамперед - з дітьми. Його професійна компетентність буде визначатися не тільки інтелектом, сукупністю знань, умінь, навичок, а й особливостями нервової системи, психологічною стійкістю і підвищеною працездатністю у процесі педагогічної діяльності.
Персональний компонент включає необхідні компетентному вчителю професійно-значущі якості. Це передусім гуманістичні, такі як емпатія, такт, толерантність, уміння знайти позитивне в людині, доброзичливість, справедливість, а також мобільність та комунікативність.
Аналіз чинних програм з дисциплін професійної науково-предметної підготовки засвідчив, що в них приділяється недостатньо уваги питанням формування вищеназваних компонентів, які складають професійну компетентність майбутніх учителів іноземних мов, багато з них є застарілими, а створені сучасні програми засновані на навчально-довідковій літературі, яка видана за кордоном і не враховує реалій України.
Започатковуючи формуючий експеримент, нами було розроблено модель процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, що складається з трьох блоків (див. схему).
Перший блок містить компоненти професійної компетентності, а саме: когнітивно-технологічний, соціальний, полікультурний, аутопсихологічний та персональний.
Другий блок моделі склали розроблені нами педагогічні умови формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, а саме: орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності; впровадження модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО; використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки.
У третьому блоці моделі відображено засоби реалізації процесу формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов. Серед них: спецкурс “Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов”, розробка проекту “Вчитель світу ХХІ століття”, інтерактивні та кооперативні форми роботи, педагогічна практика у школі, відеоспостереження, міжнародний студентський клуб.
У другому розділі «Дослідно-експериментальна робота з формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов» визначено напрями дослідно-експериментальної роботи, подано методи діагностики професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов, описано шляхи реалізації моделі процесу формування професійної компетентності
у студентів факультетів іноземної філології; проаналізовано результати констатуючого й формуючого етапів експерименту.
Започатковуючи діагностичний експеримент дослідження, нами було визначено критерії і показники професійної компетентності вчителя. З-поміж них: 1) процесуально-змістовий із показниками: знання (методологічні, загальнотеоретичні, спеціальні), вміння, навички; оволодіння основами педагогічних технологій; використання прийомів педагогічного менеджменту; 2) суспільно-громадянський із показниками: громадянська
Схема
МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
К О М П О Н Е Н Т И
Когнітивно-технологічний

Соціальний

Полікультурний
Аутопсихоло- гічний
Персональ-ний
Орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійної компетентності

Впровадження модульно-рейтингової системи навчання в педагогічному ВЗО

Використання нових інформаційних технологій навчання на заняттях з дисциплін циклу професійної та практичної підготовки
Спецкурс “Основи формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов»
Розробка проекту “Вчитель світу XXI століття»
Інтерак-тивні й коопера-тивні форми роботи
Педаго-гічна практи-ка у школі
Міжна-родний студен-ський клуб
Відео-спосте-реження

відповідальність; розуміння значущості педагогічної діяльності; суспільна активність; 3) культурологічний із показниками: усвідомлення себе носієм національних цінностей; толерантність, повага до мови, релігії, культури різних націй; планетарне мислення; 4) регулятивно-оцінний із показниками: мотивація досягнення компетентності; рівень професійної самосвідомості; емоційна гнучкість; 5) професійно-особистісний із показниками: гуманістичність; мобільність; комунікативність.

Визначення критеріїв, показників та ознак їх прояву дозволило охарактеризувати рівні сформованості професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов: високий, достатній, середній та низький.
Високий рівень сформованості досліджуваної професійної компетентності відзначавсь у студентів, яким була властива громадянська відповідальність; вони розуміли значущість педагогічної діяльності; суспільна активність була їхньою внутрішньою необхідністю. Цих студентів об'єднував високий рівень усвідомлення себе носіями національних цінностей, толерантність до представників різноманітних конфесій, повага до мови, релігії, культури різних народів та сформоване планетарне мислення. Їм була властива мотивація досягнення компетентності, що сприяло постійному професійному зростанню майбутніх учителів. Вони мали високий рівень педагогічної самосвідомості, були емоційно гнучкими. Цих студентів відрізняв високий рівень методологічних, теоретичних, спеціальних знань. Вони оволоділи основами педагогічних технологій та прийомами педагогічного менеджменту, що активно використовувалися ними під час проходження педагогічної практики. Студентам, які мали високий рівень професійної компетентності, були властиві яскраво виражені гуманістичні якості: емпатія, толерантність, доброта, чуйність, розуміння, а також мобільність і комунікативність.
Достатній рівень сформованості професійної компетентності був характерний для громадянсько відповідальних, суспільно активних студентів, які розуміють значущість педагогічної діяльності. Ці студенти усвідомлювали себе носіями національних цінностей, були толерантними до представників різноманітних конфесій, поважали мови, релігії, культури різних народів; у них було сформоване планетарне мислення, мотивація досягнення компетентності та емоційна гнучкість, однак рівень їхньої професійної самосвідомості не завжди був на високому рівні, що виявлялося в непостійній адекватності самооцінки професійно значущих якостей. У цих студентів був достатній рівень методологічних, теоретичних та спеціальних знань. Вони були обізнані з прийомами педагогічного менеджменту й основами педагогічних технологій, але не завжди могли самостійно обирати необхідну в конкретних умовах уроку педагогічну технологію. Для цих студентів були характерні гуманістичні якості, мобільність і комунікативність.
До середнього рівня сформованості професійної компетентності належали студенти, які мали середній рівень соціального та полікультурного компонентів. У них була слабко виражена мотивація досягнення професійної компетентності й професійної самосвідомості, у них була відсутня емоційна гнучкість; вони недостатньо володіли знаннями, основами педагогічних технологій і прийомами педагогічного менеджменту. Ці ст и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.