На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


доклад Узагальнення снуючих даних в сторї створення, становлення та розвитку БЮТу. Дослдження еволюцї полтичних стратегй полтичної сили вдповдно до рзних перодв її перебування при влад або в опозицї. Структура та полтичн проритети об'єднання.

Информация:

Тип работы: доклад. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
План

Вступ
Розділ 1. Становлення та політичні погляди "Всеукраїнського об`єднання "Батьківщина". Створення блоку Юлії Тимошенко
1.1 Політична стратегія "Всеукраїнського об`єднання "Батьківщина"
1.2 Історія створення блоку Юлії Тимошенко
Розділ 2. Блок Юлії Тимошенко - розвиток та еволюція політичних орієнтирів
2.1 Політичні цілі та завдання БЮТ на початковому етапі розвитку
2.2 Політична діяльність та політичні орієнтири перед парламентськими виборами 2006 року
2.3 Політична діяльність БЮТ після парламентських виборів - весна - літо 2006 р.
2.4 БЮТ у опозиції до уряду В. Януковича - осінь 2006 - 2007 рр.
2.5 Політичні погляди та орієнтири БЮТ перед достроковими парламентськими виборами 2007 р. Та після них
2.6 Союзники і конкуренти блоку Юлії Тимошенко - минуле та сьогодення
Висновки
Список використаної літератури
Вступ

Актуальність дослідження. Розбудова України як незалежної держави, становлення її політичної системи, формування нових політичних об'єднань сприяють зацікавленості науковців багатьма суспільно-політичними явищами. Слід зазначити, що вміння оцінити сучасні події крізь призму світоглядних позицій окремих соціальних груп є ефективним способом формування об'єктивного погляду на історію. До таких груп належать і політичні партії. На сьогоднішній день Україна перебуває на переломному етапі становлення державності та побудови громадянського суспільства. У зв'язку з цим загострюється боротьба різних політичних груп за своє місце біля «керма влади», весь час не вщухають суперечки між представниками різних політичних сил. Тому актуальним є вивчення політичного життя України, його основних складових, становлення нових політичних партій. Особливо це стосується лівоцентристського руху, який зазнавав організаційних, структурних змін, намагався адаптуватися до вимог часу.
Кістяком Блоку Юлії Тимошенко було Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина» засноване на установчому з'їзді 9 липня 1999 року. На ІІ з'їзді, що відбувся 18 грудня того ж року, його главою обрана Ю.Тимошенко. «Батьківщина» називає себе всенародною, патріотичною, центристською партією нової суспільної ідеології, що органічно поєднує соціальну солідарність із захистом індивідуальних прав і воль людини.
Блок Юлії Тимошенко (БЮТ) -- лівоцентристський блок ліберальних партій. Лідер блоку -- Юлія Тимошенко. Спочатку БЮТ був створений для участі у виборах у Верховну Раду в 2002 р., де одержав 7,26 % голосів (21 з 450 місць) і за результатами виборів сформував самостійну фракцію.
На даний час БЮТ - це потужна політична сила, з якою рахуються в парламенті і представники, якої є в кабінеті міністрів України. Тому набуває неабиякої актуальності дослідження еволюції політичних поглядів представників цього лівоцентристського руху починаючи від Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина», як партії, яка стала основою блоку, та закінчуючи політичним альянсом БЮТ, яким він є на сьогоднішній день.
Мета та завдання дослідження. Зважаючи на актуальність проблеми, недостатність її вивчення, автор ставить за мету на основі узагальнення існуючих даних в історії створення, становлення та розвитку БЮТу, дослідження еволюції політичних стратегій цієї політичної сили відповідно до різних періодів її перебування при владі або ж в опозиції.
Для досягнення цієї мети ставляться завдання:
висвітлити процес створення, розвитку Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», розглянути його структуру та політичні пріоритети;
проаналізувати процес та причини створення Блоку Юлії Тимошенко, охарактеризувати його членів;
простежити еволюцію політичних поглядів лідери БЮТу та його членів в залежності від перебування цієї політичної сили при владі чи в опозиції.
Об'єктом дослідження є Всеукраїнське об`єднання «Батьківщина», як кістяк майбутнього політичного альянсу, та власне Блок Юлії Тимошенко, що був створений у 2002 р.
Предметом дослідження є становлення, розвиток та еволюція політичних поглядів членів Блоку Юлії Тимошенко від часів його створення і до тепер.
Теоретико-методологічна основа дослідження. При розв'язанні поставлених у роботі завдань, аналізі подій і явищ, автор керувався принципами об'єктивності, науковості, всебічності, історизму, із застосуванням наступних методів: логіко-теоретичного, системного аналізу, порівняльно-історичного, історико-генетичного, ретроспективного.
Наукова новизна дослідження полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала багатостороннього, всебічного та об'єктивного висвітлення в історичній науці.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що концепція вивчення поставленої проблеми може бути використана у подальшій науковій розробці політичної історії України, а партії матимуть необхідні уроки для своєї подальшої діяльності. Результати дослідження можуть слугувати теоретичним підґрунтям у процесі налагодження політичної взаємодії різних партій та рухів і засобом підвищення політичної культури суспільства.
Розділ 1. Становлення та політичні погляди «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина». Створення Блоку Юлії Тимошенко

1.1 Політична стратегія «Всеукраїнського об`єднання «Батьківщина»

Політична партія «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» заснована на установчому з'їзді 9 липня 1999 року. Зареєстрована Міністерством юстиції України 16 вересня 1999 року, свідоцтво №122. На ІІ з'їзді, який відбувся 18 грудня цього ж року Головою партії обрано Юлію Володимирівну Тимошенко.
«Батьківщина» - всенародна, патріотична, центристська партія нової суспільної ідеології, що органічно поєднує соціальну солідарність із захистом індивідуальних прав і свобод людини. Партія тих, хто виступає за побудову незалежної і суверенної держави, громадянського, економічно і духовно здорового суспільства, за справедливість та соціальний захист громадян [6].
За шість років, що пройшли з дня заснування партії, вона проявила себе як політична сила нового типу, що відчутно впливає на політичне та соціально-економічне життя країни. Час підтвердив, що її Програма та вибрана стратегія правильні, а ідеї близькі і зрозумілі людям. Це підтверджують підсумки парламентських виборів 2002 року. Незважаючи на те, що це був перший самостійний вихід на виборчі перегони, та відвертий опір тодішньої влади, «Батьківщині», яка стала цементуючою силою передвиборчого Блоку Юлії Тимошенко, вдалося досягти значного успіху і отримати підтримку майже 2 мільйонів громадян.
Партія динамічно розвивається. Створена розгалужена партійна структура у всіх областях, містах і районах України. Вона об'єднує 250 тисяч членів партії. Серед них близько 110 тисяч працюють у виробничій сфері, майже 50 тисяч - у гуманітарній, 30% складає молодь, майже половину - жінки. «Батьківщина» - це партія активних і свідомих громадян, які займаються конкретними справами, і є типовими представниками середнього класу. Ось чому одним із головних гасел партії є: «Добробут для всіх - через працю кожного».
Зміна політичної системи, демократизація влади, впровадження реального народовладдя є головними політичними орієнтирами, на вирішенні яких концентрує свої зусилля партія. В основу економічної модернізації України вона покладає стратегію випереджаючого інноваційно-інтелектуального розвитку. Людина, сім'я, добробут і якість життя - найвищі соціальні цінності, забезпечення яких ставить перед собою «Батьківщина», «Держава для людини, а не людина для держави» - ось її гасло.
Партія вважає, що вся політика повинна бути підпорядкована духовному розвитку особистості, вихованню громадян в дусі патріотизму, кращих морально-культурних надбань українського народу та всього людства. Відродження духовності та інтелект нації, переконана партія, повинні стати головним аргументом України в боротьбі за гідне місце у світі. Партія ставить перед собою завдання закласти основи правової держави і громадянського суспільства, вести жорстку боротьбу зі злочинністю і корупцією.
В сфері зовнішньої політики і оборони вона виступає за проведення дієвої політики міжнародної інтеграції в європейські і світові структури, рівноправного співробітництва як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Головна мета такої політики - захист суверенної державності, національних інтересів і успішний, конкурентоздатний розвиток країни [8].
Батьківщина протягом п'яти років була лідером опозиційних демократичних сил України і вела непримиренну боротьбу проти кримінально-олігархічного владного режиму. Вона разом з іншими опозиційними політичними силами ініціювала проведення в Україні масових акцій протесту, закликаючи народ до активної боротьби за свої права. Для досягнення цієї мети, завдяки наполегливим зусиллям керівництва партії по згуртуванню опозиційних політичних сил, 2 липня 2004 року Блок Юлії Тимошенко підписав угоду з Блоком «Наша Україна» у Верховній Раді України щодо формування коаліції «Сила народу». Угодою було проголошено про підтримку на виборах кандидата на пост Президента України В.А.Ющенка, затверджено програму спільних дій «Маніфест народної перемоги» та визначені принципи і основні положення плану організаційних і кадрових дій після перемоги на виборах. Партія взяла найактивнішу участь у помаранчевій революції і зробила свій вагомий внесок у її перемогу. Вона всебічно підтримує реалізацію програми Президента України і програми «Назустріч людям» Кабінету міністрів України, який у лютому 2005 року очолила Голова партії Ю.В.Тимошенко.
Програма і стратегія партії, її практична діяльність знайшли порозуміння в політичних колах країн розвиненої демократії. Батьківщина веде з ними постійний діалог, співпрацює з провідними партіями цих країн, які сприймають її як вагому політичну силу.
Партія переконана, що український народ, покладаючись на власні сили, здатен будувати Європу у себе вдома та має достатні передумови для поетапного переходу до справедливого суспільства загального добробуту. «Батьківщина» володіє потужним інтелектуальним та організаційним потенціалом, її очолює визнаний представник нового покоління українських політиків. Партія пройшла випробування на зрілість, бо спирається на широку підтримку народу. Вона має обґрунтовану програму дій та сповідує загальнолюдські цінності. Усе це перетворює її на велику об'єднавчу політичну силу, здатну очолити боротьбу народу за гідне життя, а головне - взяти на себе відповідальність за подальшу долю України [4].
1.2 Історія створення Блоку Юлії Тимошенко

«Блок Юлії Тимошенко» -- український політичний альянс, створений у листопаді 2001-го р. на базі Форуму національного порятунку (ФНП) -- громадського об'єднання, яке ставило перед собою мету «усунути від влади злочинний режим Кучми», що був створений 9 лютого 2001 року за ініціативою Ю. Тимошенко. До складу ФНП входили Батьківщина, Українська республіканська партія, Українська консервативна республіканська партія, «Собор», Українська соціал-демократична партія, Українська християнсько-демократична партія і Патріотична партія [8].
10 липня 2001 р. була прийнята декларація про створення виборчого блоку за назвою "Форум національного порятунку". У ній затверджувалося, що партії, які її схвалили, поєднуються для того, щоб перемогти на виборах у парламент, створити в ньому більшість, сформувати уряд і достроково відсторонити від влади президента.
Документ підписали лідери 6 партій: «Батьківщини» - Юлія Тимошенко, «Собору» - Анатолій Матвієнко, Української соціал-демократичної партії - Василь Онопенко, Української республіканської партії - Левко Лук'яненко, Української консервативної республіканської партії (УКРП) - Степан Хмара, Української християнсько-демократичної партії (УХДП) - Олесь Сергієнко, а також представник Патріотичної партії України. Тоді ж лідером блоку була обрана Ю.Тимошенко. Всі згадані партії наприкінці 2000 - початку 2001 р. брали активну участь в акціях, спрямованих на відставку президента Леоніда Кучми. Їхні представники становили більшість (9 з 16) у провідній опозиційній структурі - раді Форуму національного порятунку, тому «приватизація» Юлією Тимошенко напередодні виборів брэнду ФНП виглядала закономірною [8].
Блок ідентифікував себе як центристська сила, але реально його конфігурація права або, з натяжкою, правоцентристська. УРП, УКРП, «Собор» й УХДП відносяться до вкрай правих сил, а «Батьківщина», УСДП і Патріотична партія зазвичай кваліфікуються як центристи. Однак партія Ю.Тимошенко з кінця 2000 р. помітно зрушилася вправо, а УСДП, що в 1999 р. ледь не приєдналася до Руху Юрія Костенко, можна вважати центристською з великою часткою умовності.
7 листопада 2001 р. ФНП за рішенням лідерів партій, які у нього входили, був перейменований у блок Юліи Тимошенко (БЮТ). Лук'яненко, що наприкінці жовтня першим сказав про ймовірне перейменування, обґрунтував його так: «Після ряду соціологічних досліджень ми прийшли до висновку, що для виборців головне не програма блоку, а люди, які у нього входять. Багато хто знає, що таке ФНП, однак ім'я Юліи Тимошенко набагато відоміше в Україні». Дійсно, відповідно до опитувань центра Разумкова, у серпні 2001 р. майже половина респондентів утруднилася відповістити на запитання про їхнє відношення до Форуму національного порятунку. На аналогічні питання відносно провідних політиків і владних структур утруднення з відповіддю відчувало набагато менше число учасників дослідження.
Практичне формування передвиборного об'єднання виявилося набагато більш гладким, ніж в «Нашої України» і блоку «За єдину Україну». Символом цієї гладкості стало формальне розчинення одних учасників об'єднання в інших: УКРП влилася в «Батьківщину», а УХДП - в УРП.
Зовнішня безпроблемність формування блоку обумовлена, насамперед, різними ваговими категоріями його учасників. Фінансові можливості «Батьківщини» у багато разів перевищували можливості всіх її союзників разом узятих, які тому були приречені на роль молодших партнерів. Разом з тим учасники коаліції доповнюють провідну партію. Союз із ветеранами боротьби за незалежність України Лук'яненко й Хмарою, не замішаних у корупційних скандалах, покликаний поліпшити імідж Тимошенко в очах виборців, багато з яких довіряють обвинуваченням прокуратури на її адресу. Крім того, націоналістичні партії, які входять у блок, мають у своєму розпорядженні активістів, здатних працювати не за гроші, а за ідею. А лідер УСДП Онопенко відомий зв'язками з харизматичними церквами, які завдяки твердій організаційній структурі своїх громад здатні до передвиборної мобілізації одновірців [10].
БЮТ також задекларував, що його підтримують 506 громадських організацій, які провели спеціальний конгрес 19 жовтня 2001 р. у Києві. Однак реальний потенціал цієї підтримки на кілька порядків менше. Абсолютна більшість учасників конгресу в підтримку БЮТ - це організації наступного типу:
маргінальні угруповання;
групи, які складаються в основному із представників партій, що ввійшли в блок (наприклад, місцеві організації Конгресу української інтелігенції або «Просвіти», де переважають члени УРП й «Собору»);
внутріпартійні структури (насамперед жіночі й молодіжні організації самої «Батьківщини»), які некоректно відносити до громадських організацій.
Загальна цифра 506 досягнута винятково завдяки подвійній або потрійній бухгалтерії, застосовуваній блоком - наприклад, окремим учасником конгресу вважалася не загальнореспубліканська організація «Жінки Батьківщини», а кожна місцева структура цієї організації. Тому реальний суспільний потенціал БЮТ становлять лише Незалежна профспілка гірників (НПГ) і Всеукраїнський союз обманутих вкладників й акціонерів, що поєднує як власників радянських заощаджень, так і жертв трастових компаній (1993-1995 р.) [13].
Офіційно блок Тимошенко був оформлений 22 грудня 2001 р., коли після з'їздів партій-учасниць їхні лідери підписали угоду про його створення. В останній момент від об'єднання відійшла Патріотична партія. Але цю втрату не можна вважати істотною. Ступінь впливу цієї сили показують 0,12% голосів, отриманих її лідером Миколою Габером на президентських виборах 1999 р.
Невеликі були й інші втрати блоку в ході формування. Союз із украй правими викликав невдоволення окремих політиків «Батьківщини», однак до розколу в місцевих організаціях це не привело. Більшість незадоволених цими тенденціями розвитку партії покинули її ще на початку 2001 р., а в другій половині року самими помітними подіями в даному плані став вихід з «Батьківщини» глав Харківської обласної організації Володимира Алексєєва й Київської молодіжної організації Леоніда Юдіна. Останньому вдалося повести з партії й частину однодумців.
Разом з тим блоку не вдалося ані наростити число своїх учасників, ані перетворитися в широку опозиційну коаліцію. Не виправдалася надія на прихід представників Українського народного Руху (УНР) і партії «Реформи й порядок» (ПРП), незадоволених порядком формування блоку «Наша Україна» і помірністю позиції Віктора Ющенко. Неодноразові звернення Тимошенко до Ющенко із пропозицією створити загальне опозиційне об'єднання за участю соціалістів, імовірно, мали однією із цілей активізацію опозиційних елементів в УНР і ПРП. Іншою метою було створення інформаційного приводу для згадування імені лідера «Батьківщини» у ЗМІ. Важко повірити, що такий досвідчений політик, як Тимошенко, не передбачала реакції екс-прем'єра й могла сподіватися на його згоду. А відсутність реального прагнення Тимошенко до великої коаліції підтверджується й тим, що, на словах виступаючи за союз трьох блоків, вона зверталася тільки до Ющенко й не намагалася самостійно об'єднатися із соціалістами. Такий союз у БЮТ завжди називали неможливим через різну ідеологію. Однак насправді блок по багатьом позиціям ближче до СПУ, ніж до «Нашої України», і реальною причиною відсутності переговорів із соціалістами стали президентські амбіції Тимошенко й Мороза [3].
Розділ 2. Блок Юлії Тимошенко - розвиток та еволюція політичних орієнтирів

2.1 Політичні цілі та завдання БЮТ на початковому етапі розвитку

5 січня міжпартійний з'їзд прийняв програму блоку. Ні в програмі, ні у виступі на з'їзді Юлії Тимошенко нічого не говориться про відсторонення Леоніда Кучми від влади. У цих документах взагалі жодного разу не вжите слово «президент». Акцент у програмі зроблений на розвиток духовності. І хоча в програмі багато говориться про законодавче розширення прав опозиції, блок не задекларований як опозиційний. Подібний хід був оцінений багатьма політологами як бажання знайти взаєморозуміння із владою й послабити тиск адміністративного ресурсу. Можливим результатом такої поведінки лідера БЮТ і стало судове рішення про зняття з неї судового запобіжного заходу - підписки про невиїзд. Однак говорити про відмову від опозиційності не можна. Багато політиків блоку, особливо №3 у його передвиборному списку Григорій Омельченко, будують кампанію саме на критиці президента.
Зміна офіційних пріоритетів БЮТ, мабуть, відбулася не тільки через бажання поліпшити відносини із владою, але й через усвідомлення того, що причиною провалу опозиційних акцій початку 2001 р. стала байдужість до них населення. Цей фактор, що вплинув і на зміну назву блоку, привів «тимошенківцІв» до прагнення розширити електоральну базу. Опора на одних прихильників правої опозиції - недостатня для подолання 4%-го бар'єра. Разом з тим БЮТ, мабуть, припускала, що опозиційна частина електорату не відійде від блоку через коректування програми, оскільки в очах даних виборців неможливо похитнути імідж Тимошенко як ворога Кучми №1. З інших програмних установок блоку звертає на себе увагу близькість із лівими в неприйнятті нового Земельного кодексу й у негативному відношенні до приватизації стратегічних об'єктів. У зовнішньополітичному плані примітна відмова від курсу на євроінтеграцію, що раніше однозначно підтримувався націоналістичними партнерами «Батьківщини». БЮТ виступає за те, щоб Україна керувалася винятково національними інтересами, не зв'язуючи себе якимсь вектором. Однак критика Тимошенко україно-російських домовленостей останнього часу показує, що на практиці БЮТ розуміє національний інтерес, насамперед, як дистанціювання від Росії [5].
Головною реальною метою блоку, мабуть, було на той час створення гарних стартових позицій для свого лідера на виборах 2004 р., для чого необхідне повернення представників БЮТ у виконавчу владу або, принаймні, створення сприятливих умов для пов'язаних з Тимошенко фінансово-промислових структур, які були відтиснуті іншими олігархічними групами після відставки Павла Лазаренко.
2.2 Політична діяльність та політичні орієнтири перед Парламентськими виборами 2006 року

27 листопада 2005 р. відбувся передвиборний з'їзд БЮТ напередодні парламентських виборів (березень 2006). Глава передвиборного штабу -- колишній керівник Служби безпеки України Олександр Турчинов -- оголосив, що назва блоку залишається колишньою, але ввійти в нього готові тільки «Батьківщина» і Українська соціал-демократична партія.
Партія «Собор», очолювана Анатолієм Матвієнко, приєдналася до блоку Віктора Ющенко (Народний Союз «Наша Україна»).
Переговори БЮТ з партією «Реформи и порядок» (ПРП) Віктора Пинзеника ні до чого не привели, тим більше що Пинзеник був міністром фінансів в уряді Юрія Єханурова. Консенсус був досягнутий лише роком пізніше, уже після виборів -- 20 жовтня 2006 р. ПРП увійшла до складу БЮТ.
На виборах блок поступився лише Партії регіонів, набравши 22,29 % (5 652 876) голосів, і одержавши 129 з 450 місць у парламенті [16].
2.3 Політична діяльність БЮТ після парламентських виборів - весна - літо 2006 р.


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.