На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Характеристика демократичних змн полтичної системи Польської держави. Передумови прийняття конституцї 1997 року та розвиток парламентаризму в країн. Формування парламентсько-президентської модел та повернення до лберально-демократичних цнностей.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Реферат
Громадянсько-правовий вимір політичної системи Польщі
Зміст
1. Основні права та обов'язки громадян
2. Принципи виборів Сейму, Сенату, Президента
3. Порівняльний аналіз формування парламентаризму в Польщі та Україні
Висновки
Література
1. Основні права та обов'язки громадян
Республіка Польща утверджує і розширює права та свободи громадян. Вони мають рівні права незалежно від статі, народження, освіти, професії, національності, раси, віросповідання, а також соціального походження і суспільного становища. Громадяни Республіки Польща повинні чесно виконувати свої обов'язки перед Вітчизною і сприяти її розвиткові.
Громадяни Республіки Польща мають право:
- на працю, що означає право на отримання роботи, оплачуваної відповідно до кількості та якості праці;
- на відпочинок, яке забезпечується скороченням у законодавчому порядку робочого часу до восьми годин, коротким робочим часом у передбачених законом випадках, встановленими законом неробочими днями, щорічними оплачуваними відпустками. Держава сприяє розвитку туризму, збільшенню кількості курортів, спортивних споруд, будинків культури, клубів, парків тощо, створює можливості для здорового та культурного відпочинку якомога ширших мас трудящих міст і сіл;
- на охорону здоров'я, а також на допомогу у разі хвороби або втрати працездатності.
Дедалі повнішому здійсненню цього права сприяють:
1) розвиток соціального страхування на випадок хвороби, за старістю або у зв'язку з непрацездатністю, а також розвиток різних форм соціального забезпечення;
2) розвиток організованої державної системи охорони здоров'я та засобів поліпшення стану здоров'я населення, безоплатна медична допомога для всіх трудящих і їхніх сімей, постійне поліпшення умов безпеки, охорони та гігієни праці, широкі заходи попередження хвороб і боротьби з ними, турбота про інвалідів;
3) розширення міських лікарень, санаторіїв, амбулаторій, медичних пунктів і санітарних установ; a. користуватися багатствами природного середовища і зобов'язані його охороняти; b. на освіту, яке останнім часом забезпечується у дедалі ширшому масштабі:
1. безоплатним шкільним навчанням;
2. загально та обов'язковою освітою у неповних середніх школах;
3. розширенням системи загальної середньої освіти;
4. розвитком системи вищої освіти;
5. допомогою держави у підвищенні кваліфікації громадян, зайнятих на промислових та інших підприємствах міста і села;
6. системою державних стипендій, розширенням мережі інтернатів, студентських гуртожитків, а також іншими формами матеріальної допомоги; a. користуватися досягненнями культури та брати творчу участь у розвитку національної культури.
Це право дедалі ширше забезпечується розвитком і наданням у користування трудящим міста і села бібліотек, книг, преси, радіо, театрів, кіно, музеїв і виставок, будинків культури, клубів, читалень; всебічним заохоченням культурної творчості народних мас і розвитком творчих талантів. Держава піклується про всебічний розвиток науки, яка спирається на досягнення прогресивної світової думки, літератури та мистецтва, що відображають потреби і прагнення народу і відповідають найкращим прогресивним традиціям польської культури.
Державні та громадські структури оточують турботою ветеранів боротьби за національне і соціальне визволення, з особливим піклуванням ставляться до творчої інтелігенції - працівників науки, освіти, літератури та мистецтва, а також піонерів технічного прогресу, раціоналізаторів і винахідників. Жінці в Республіці Польща надаються рівні з чоловіками права в усіх сферах державного, політичного, економічного, соціального та культурного життя.
Ці права гарантуються:
1. рівними з чоловіками правами на працю з винагородою за принципом "рівна плата за рівну працю", правом на відпочинок, на соціальне страхування, освіту, на почесні звання та відзнаки, правом обіймати державні посади;
2. турботою про матір і дитину, опікою над вагітною жінкою, наданням оплачуваної відпустки до та після пологів, розширенням мережі пологових будинків, ясел і дитячих садочків, розвитком мережі підприємств обслуговування та громадського харчування. Держава зміцнює становище жінки у суспільстві, особливо матері та жінки, яка працює.
Шлюб, материнство та сім'я перебувають під захистом і заступництвом держави. Багатодітні сім'ї держава оточує особливою турботою. Батьки зобов'язані виховувати дітей чесними, свідомими своїх обов'язків громадянами Республіки Польща. Держава забезпечує здійснення аліментних прав та обов'язків. Позашлюбні діти мають ті самі права, що й діти, народжені у шлюбі.
Піклуючись про благо сім'ї, держава прагне до поліпшення житлових умов, за участю громадян розвиває та заохочує різні форми житлового будівництва, особливо кооперативного, а також виявляє турботу про раціональне використання житлового фонду. Держава оточує особливою турботою та увагою молодь і забезпечує їй найширші можливості розвитку, а також створює умови для активної участі молодого покоління у соціальному, політичному та культурному житті, формуючи у нього почуття відповідальності за розвиток Вітчизни.
Громадяни Республіки Польща, незалежно від національності, раси та віросповідання, мають рівні права в усіх сферах державного, політичного, економічного, соціального та культурного життя. Порушення цього принципу шляхом встановлення прямих чи опосередкованих переваг або обмежень прав через національні, расові чи релігійні відмінності карається законом. Виявлення ненависті або зневаги, розпалювання ворожнечі або приниження людини через національні, расові або релігійні відмінності забороняється.
Держава забезпечує громадянам свободу совісті та віросповідання. Церква та інші релігійні громади можуть вільно виконувати свої релігійні функції. Забороняється примушувати громадян не брати участі в релігійних діях чи обрядах. Церква відокремлена від держави. Принципи ставлення держави до церкви, а також правовий і майновий стан релігійних громад визначаються законами.
В державі громадянам забезпечується свобода слова, друку, зібрань і мітингів, процесій і маніфестацій. З метою розвитку політичної, соціальної, економічної та культурної активності польська держава забезпечує громадянам право на об'єднання трудящих, селян, кооперативні об'єднання, молодіжні, жіночі, спортивні та оборонні організації, культурні, технічні та наукові товариства, а також інші громадські організації, які об'єднують громадян для активної участі у політичному, соціальному, економічному та культурному житті.
Утворювати об'єднання та брати участь в організаціях, мета чи діяльність яких спрямована проти політичного та суспільного ладу або правопорядку Республіки Польща, забороняється. У Республіці Польща важливу роль відіграють професійні спілки - масова організація, яка бере участь у розробленні завдань соціально-економічного розвитку країни. Професійні спілки представляють інтереси та права трудящих, є школою громадянської активності й ініціативності у справі створення громадянського суспільства. Громадяни Республіки Польща беруть участь у здійсненні громадського контролю, у консультаціях і дискусіях з ключових проблем розвитку країни.
Вони мають право звертатися до всіх державних органів зі скаргами та заявами. Апеляція, скарги та заяви громадян повинні розглядатися та вирішуватися швидко і справедливо. Винні у тяганині або ті, хто виявляє бездушність і бюрократичне ставлення, притягуються до відповідальності Держава всебічно забезпечує громадянам недоторканість особи. Позбавлення громадянина свободи можливе лише у встановлених законом випадках. Затриманий має бути звільнений, якщо протягом 48 годин з моменту затримання йому не було вручено постанову суду або санкцію прокурора про арешт.
Закон охороняє недоторканість житла та таємницю листування. Здійснення обшуку житла та конфіскація майна допускається лише у випадках, встановлених законом, на підставі остаточного судового рішення, що набуло чинності. Громадянам іноземних держав та особам без громадянства надається право притулку у порядку, визначеному законом. Натомість польські громадяни за кордоном користуються заступництвом Республіки Польща.
Громадяни Республіки Польща зобов'язані дотримуватися положень Конституції та законів, а також поважати правила соціального співжиття, сумлінно виконувати свої обов'язки перед державою. Кожний громадянин Республіки Польща зобов'язаний оберігати суспільну власність і змінювати її як непорушну основу держави, джерело багатства та могутності Вітчизни. Захист Вітчизни - священний обов'язок кожного громадянина.
Військова служба - почесний патріотичний обов'язок громадян Республіки Польща. Бути пильним щодо ворогів народу, суворо берегти державну таємницю - обов'язок кожного громадянина Республіки Польща. Зрада Вітчизні - шпигунство, ослаблення Збройних сил, перехід на бік ворога - карається з усією суворістю закону як найтяжчий злочин.
2. Принципи виборів Сейму, Сенату, Президента
Право обирати має кожний громадянин, якому виповнилось 18 років, незалежно від статі, національної та расової належності, віросповідання, освіти, стану осілості, соціального походження, професії та майнового стану. Кожний громадянин може бути обраний до Сейму та Сенату після досягнення 21 року, якщо він постійно та не менше п'яти років проживає на території Республіки Польща.
Жінки мають рівні права з чоловіками. Військовослужбовці мають усі виборчі права нарівні з цивільними особами. Виборчі права не належать особам, які чинним судовим рішенням визнані недієздатними з причини психічної хвороби або розумової недорозвиненості, а також позбавлені публічних прав або виборчого права за чинним рішенням суду. Кандидатів у депутати, сенатори, на посаду президента висувають політичні та громадські організації, а також виборці. Порядок висунення кандидатів та проведення виборів депутатів, сенаторів, а також президента визначається законом. Після обрання депутати та сенатори зобов'язані звітувати перед виборцями про свою роботу і про діяльність органу, до якого їх обрано.
3. Порівняльний аналіз формування парламентаризму в Польщі та Україні
У світлі парламентських виборів - 2002 в Україні та пропозицій Президента Л. Кучми з приводу трансформації політичної системи від президентської до парламентської моделі напрошується порівняльний зріз парламентаризму в нашій державі та Республіці Польща. Долі польського та українського народів багато в чому схожі. Їх історія, трагічна і героїчна, тісно переплелась. На її перебіг значно впливали і впливають міжнародні та зовнішньоекономічні чинники, зокрема геополітичні інтереси великих держав. Крім того, саме тоді ще в соціалістичній Польщі відбулася важлива для всіх країн соціалістичної співдружності подія, котра увійшла в історію як "Круглий стіл" 1989 року.
Довготривалі та складні переговори між правлячою Польською Об'єднаною Робітничою партією та опозицією, яку уособлювали передусім лідери профоб'єднання "Солідарність", їх радники - інтелектуали та політичні кола з середовища інтелігенції, завершилися прийняттям спільної компромісної угоди. Вона фактично вперше узаконила реальне відновлення багатопартійної системи в одній із провідних країн радянського блоку. За результатами "Круглого столу" ПОРП втрачало право на монопольне керівництво польським суспільством, формування уряду, абсолютне домінування в парламенті. Україна ж на початку 90-х років отримала можливість побудови справді демократичної держави після проголошення незалежності та визнання цього факту більшістю країн світу (зараз нашу державу визнали 165 країн світу).
Отже, починаючи з кінця 80-х - початку 90-х років ХХ ст., польське й українське суспільство перебувають у фазі всеохоплюючого трансформаційного процесу. Він є не тільки внутрішньою справою Польщі та України, своєрідним дійством, яке автоматично і негайно відчинить двері до так званого "демократичного раю". Не меншою, якщо не більшою мірою цей процес має і зовнішньополітичне значення. Саме від того, як законодавча та виконавча влади зможуть ефективно розробляти та впроваджувати, формувати дієве правове поле, залежатиме і міжнародний престиж країн, що в свою чергу, сприятиме або гальмуватиме їх інтегрування в європейські економічні та політичні структури, у світове співтовариство взагалі. Звичайно, осмислення та аналіз становлення парламентаризму в посткомуністичних Польщі та Україні повинні бути досить виваженими та враховувати відмінності стартових передумов цього процесу, які складалися впродовж віків (наявність реально діючої держави, парламентарних традицій, рівня державницької ментальності у населення тощо). Також слід враховувати деякі особливості політичного життя обох країн.
Починаючи з 1989 року в Польщі, а згодом і в інших країнах колишньої соціалістичної співдружності, відбуваються процеси, об и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.