На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат нформаця як особливий ресурс в процес прийняття ршень. Специфка полтичного аналзу, когнтивне картування. Контент-аналз як метод у дослдженнях мжнародних ситуацй процесв. вент-аналз як метод у дослдженнях мжнародних ситуацй процесв.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


3
Київський славістичний університет
Інститут славістики та міжнародних відносин
Курсова робота
на тему:
"Методи політичних досліджень"


Виконала студентка
ІІІ курсу
група 35 - МІ
Герасименко Л.О.
Київ - 2009
Зміст
    Вступ
    Розділ І. Інформація як особливий ресурс в процесі прийняття рішень
    Розділ ІІ. Політичний аналіз та його специфіка
    Розділ ІІІ. Контент-аналіз
    ІІІ.І Контент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
    ІІІ.ІІ Техніка застосування методики контент-аналізу
    Розділ ІV. Івент-аналіз
    IV.І Івент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
    IV.ІІ Техніка застосування методики івент-аналізу
    Розділ V. Когнітивне картування
    V.І Когнітивне картування як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів
    V.ІІ Техніка застосування методики когнітивного картування
    Висновки
    Використана література

Вступ

На сьогоднішній день інформація є ресурсом, граючим домінуючу роль у визначенні шляхів світового розвитку. При цьому спостерігається постійне вдосконалення систем її подання та способів доставки споживачам. Неухильно зростає кількість різноманітних баз даних, удосконалюються носії інформації, розвиваються мережі передачі даних. Інтернет і його інформаційні можливості стали невід'ємною частиною виробництва і впорядкування знань у всіх сферах наукової та практичної діяльності. Але, говорячи про новітніх технічних видах інформаційного забезпечення, слід зазначити, що вони не стільки конкурують, скільки доповнюють традиційні форми і методи фіксації інформації у вигляді друкованих видань.

Оволодіння методами політичного аналізу - це є важлива сторона професійної кваліфікації. Цікаво, що під словом "аналіз" зазвичай мається на увазі аналіз логічний - один з основних наукових методів, що використовується в самих різних галузях знання. Походячи від грецького слова "analysis", що означає "розкладання", аналіз являє собою процес уявного розчленування досліджуваного об'єкта на складові частини і дослідження кожної з них окремо. За допомогою логічного аналізу виявляється будова досліджуваного об'єкта (у якості якого може виступати як окремий предмет, так і процес або явище), його структура, відділяється істотне від несуттєвого. Логічний аналіз і синтез (об'єднання всіх даних, отриманих в результаті аналізу), що дозволяють створити повне і цілісне уявлення про об'єкт, що вивчається, досить часто використовуються практично у всіх галузях гуманітарного знання.

Мета роботи - дослідити роль інформації і її вплив на політичне життя та міжнародні відносини. Визначити головні методи політичних досліджень.

Об'єкт - політична ситуація.

Суб'єкт - політична система і комплекс взаємодій на політичну ситуацію в певний період часу.

Звертаючись до опису сучасних прикладних методик аналізу інформації з політичної проблематики, необхідно зробити застереження, що їх реальна кількість набагато перевищує можливості розгляду в рамках однієї публікації. У зв'язку з цим доцільно зупинитися насамперед на трьох порівняно простих, але які володіють досить високою роздільною здатністю методиках: контент-аналізі, івент-аналізі та когнітивному картування.

Ці методики склалися і були апробовані у різні періоди розвитку прикладних політологічних досліджень, пережили підйом і спад наукового інтересу до них, неодноразово модифікувалися у конкретних проектах. Але саме контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування складають, на нашу думку, тріаду базових засобів прикладного аналізу в сфері політичних ситуацій і процесів.

Методики аналізу змісту політичних документів, динаміки політичних подій і особливостей політичного мислення осіб, що беруть участь у прийнятті рішень, об'єктивно виступають "головними несучими конструкціями" комплексного підходу, до якого прагнуть сучасні дослідники при вирішенні прикладних завдань. Контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування мають широкий спектр застосування.

Ключові слова, що будуть використовуватись в роботі:

Аналіз - процес мисленнєвого розчленування досліджуваного об'єкта на складові та дослідження кожної з них окремо.

Метод - спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності.

Політичний аналіз - сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень.

Верифікація - процедура перевірки результатів прикладного дослідження або шляхом його покрокового повторення, або порівняння з результатами інших проектів.

Декомпозиція - послідовне і впорядковане дроблення масиву інформації (даних) на складові його елементи.

Контент-аналіз - прикладна аналітична методика вивчення змісту документів, виступів та інших комунікативно-значимих матеріалів.

Івент-аналіз - прикладна аналітична методика вивчення динаміки подій або послідовності подієвих даних.

Когнітивне картування - прикладна аналітична методика вивчення особливостей індивідуального (рідше групового) мислення.

Квантифікація - процедура надання змістовним одиницям вимірювання кількісного позначення з метою подальшої математичної обробки даних.

Кодувальний бланк - таблиця для стандартизованого обліку виділених характеристик об'єкта наукового спостереження; структурований формуляр для фіксації даних.

Кодування (кодування) - процедура перетворення форми подання інформації за допомогою стандартизованого набору умовних символів.

Розділ І. Інформація як особливий ресурс в процесі прийняття рішень

Інформація завжди грала дуже важливу роль в житті людей. Але особливе значення вона набувала при прийнятті найважливіших управлінських і політичних рішень. Володіння інформацією розглядалося і розглядається як найважливіша передумова вибору оптимального способу дій в умовах складних соціальних процесів, у тому числі і процесів на світовій арені.

Бурхливий розвиток науки і техніки, що почалося в середині XX ст., багаторазово підсилило роль інформації як особливого суспільного ресурсу. Різке і потужне наростання різних відомостей та їх автоматизована обробка отримали назву "інформаційного вибуху" і викликали потребу у зміні розуміння суті інформації. По-перше, воно було розширено і включило обмін відомостями не тільки між людиною і людиною, але також між людиною і автоматичною системою, автоматичною системою та іншої автоматичною системою. По-друге, було запропоновано кількісне вимірювання інформації, що призвело до створення теорії інформації. Фундаментальним положенням цієї теорії - є твердження про те, що в певних, причому досить широких умовах можна знехтувати якісними особливостями інформації та висловити її кількість математичним числом, яким визначаються можливості передачі інформації по каналах зв'язку, а також її зберігання в автоматичних запам'ятовуючих пристроях.1

Обговоренню проблем "інформаційного вибуху" присвячено велике число спеціальних досліджень. Зокрема, встановлено, що щорічно в світі публікуються результати приблизно двох мільйонів наукових робіт, щохвилини з'являється близько двох тисяч сторінок друкованої інформації, яка надається на шістдесяти мовах у більш ніж ста тисячах періодичних видань. У зв'язку з цим фахівець, який прагне мати інформацію про всі нові досягнення у своїй галузі, змушений витрачати до третини робочого часу на підбір, аналіз і вивчення інформації. В іншому випадку існує небезпека непродуктивних витрат у розмірі понад сорок відсотків від виділених на розробки і дослідження засобів.

Вивчаючи проблему "інформаційного вибуху", багато вчених прийшли до висновку, що кількість інформації, що публікується, зростає, а сама інформація стала розглядатися як один з головних видів ресурсів, що визначають статус усіх типів політичних акторів. Його роль висока не тільки на міжнародній арені, але і при розстановці сил внутрішньополітичних членів світового співтовариства. Володіння інформацією піднімає статус конкретної відомчої або корпоративної структури в процесі прийняття рішень. Щоб підкреслити комплексний характер інформаційного потенціалу в останні роки замість термінів "інформація" та "інформаційні ресурси" фахівці все частіше вживають термін "ресурси знань" (knowledge resources). При цьому ресурс знань, на відміну від інших ресурсів, якими має в своєму розпорядженні суспільство, стає необмеженим: знання виступає і як результат виробництва, і як ресурс для його нового циклу.

Внаслідок вище написаного постійно здійснюються спроби використання поняття інформації, що не має поки що єдиного загальновизнаного визначення, для пояснення та опису найрізноманітніших явищ і процесів. Інформаційний підхід завоював широку популярність в лінгвістиці, біології, психології, соціології та деяких інших областях. Разом з тим у сфері політичних досліджень досвід його застосування не може бути оцінений абсолютно однозначно саме в силу специфіки світу політичного, про що вже говорилося вище.2

Значимість інформаційного підходу для політичних досліджень полягає, перш за все, в тому, що він акцентує зв'язок інформації, на яку спираються фундаментальні та прикладні проекти, з загальнонаукових поняттям відображення і, отже, передбачає дотримання універсальних правил збору та обробки необхідних для ведення аналітичної роботи відомостей (даних).

Інформація є в даний час ресурсом, граючим домінуючу роль у визначенні шляхів світового розвитку. При цьому спостерігається постійне вдосконалення систем її подання та способів доставки споживачам. Неухильно зростає кількість різноманітних баз даних, удосконалюються носії інформації, розвиваються мережі передачі даних. Інтернет і його інформаційні можливості стали невід'ємною частиною виробництва і впорядкування знань у всіх сферах наукової та практичної діяльності.

Але, говорячи про новітніх технічних видах інформаційного забезпечення, слід зазначити, що вони не стільки конкурують, скільки доповнюють традиційні форми і методи фіксації інформації у вигляді друкованих видань.

Текст, не залежно від того, чи займає він кілька рядків у стрічці новин або сотні сторінок солідної монографії, є відправною точкою дослідження. І саме текст, а точніше текстове представлення підсумків аналітичної роботи, завершує якщо і не сам дослідницький процес, то, принаймні, один з його етапів. Тому прилучення до спеціальних прийомів прикладної обробки текстової інформації, яка дозволяє не тільки підсумувати якісь відомості, але і багато разів розширювати на їх основі уявлення про предмет наукового спостереження, є дуже важливим завданням підготовки фахівців-політологів та міжнародників.

Текстова інформація, яку аналітик (дослідник) використовує для вирішення поставлених у проекті цілей, зазвичай дуже різноманітна за формою, змістом і фіксуючим її носіїв. Важливим є визначення предмета та напрямки прикладного аналізу. У найбільш загальному вигляді вони залежать від того, чи передбачається вивчення змісту політичних документів, послань, промов, звітів і т.д., динаміки політичних подій або особливостей політичного мислення конкретних осіб. Усі ці моменти можуть бути відображені в рамках одного комплексного проекту, проте прийоми прикладної обробки інформації будуть відрізнятися в залежності від предмету, до якого вона належить.

Переходячи до опису сучасних прикладних методик аналізу інформації з політичної проблематики, необхідно зробити застереження, що їх реальна кількість набагато перевищує можливості розгляду в рамках однієї публікації. У зв'язку з цим доцільно зупинитися насамперед на трьох порівняно простих, але які володіють досить високою роздільною здатністю методиках: контент-аналізі, івент-аналізі та когнітивному картування.

Ці методики склалися і були опробувані у різні періоди розвитку прикладних політологічних досліджень, пережили підйом і спад наукового інтересу до них, неодноразово модифікувалися у конкретних проектах. Але саме контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування складають, на нашу думку, тріаду базових засобів прикладного аналізу в сфері політичних ситуацій і процесів.

Методики аналізу змісту політичних документів, динаміки політичних подій і особливостей політичного мислення осіб, що беруть участь у прийнятті рішень, об'єктивно виступають "головними несучими конструкціями" комплексного підходу, до якого прагнуть сучасні дослідники при вирішенні прикладних завдань. Контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування мають широкий спектр застосування.

Розділ ІІ. Політичний аналіз та його специфіка

Аналіз - процес мисленнєвого розчленування досліджуваного об'єкта на складові та дослідження кожної з них окремо.

Метод - спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності.

Політичний аналіз - сукупність різноманітних методів, за допомогою яких можливе дослідження конкретних політичних подій і політичних ситуацій, створення припущень щодо їх можливого розвитку і прийняття компетентних політичних рішень.

Для професійного політолога оволодіння методами політичного аналізу - важлива сторона професійної кваліфікації. Цікаво, що під словом "аналіз" зазвичай мається на увазі аналіз логічний - один з основних наукових методів, що використовується в самих різних галузях знання. Походячи від грецького слова "analysis", що означає "розкладання", аналіз являє собою процес уявного розчленування досліджуваного об'єкта на складові частини і дослідження кожної з них окремо. За допомогою логічного аналізу виявляється будова досліджуваного об'єкта (у якості якого може виступати як окремий предмет, так і процес або явище), його структура, відділяється істотне від несуттєвого. Логічний аналіз і синтез (об'єднання всіх даних, отриманих в результаті аналізу), що дозволяють створити повне і цілісне уявлення про об'єкт, що вивчається, досить часто використовуються практично у всіх галузях гуманітарного знання.

Оскільки у політології немає чіткого розуміння того, що являє собою політичний аналіз, можна виділити два домінуючих підходи до розуміння терміну "політичний аналіз". Перший з них передбачає, що даний термін є виключно простим синонімом використання аналізу логічного для вивчення фундаментальних політичних проблем. Прихильником такого розуміння політичного аналізу є, зокрема, відомий політолог Р. Даль. Так, в його книзі під назвою "Сучасний політичний аналіз" вивчаються виключно проблеми теоретичної політології, такі як функціонування політичних інститутів, типи політичних систем, діяльність різних політичних режимів, природа політичної влади і політичних цінностей.

Другий домінуючий підхід до розуміння терміну "політичний аналіз" визнає факт "дуалізму" політологічного знання, однак припускає, що поряд з поділом політичних досліджень на теоретичне і прикладне напрямки необхідно розділити на два типи і політичний аналіз. Прихильники даного підходу наполягають на існуванні теоретичного політичного аналізу, що використовується у фундаментальних дослідженнях, і прикладного політичного аналізу, що застосовується відповідно в дослідженнях прикладних.1

Даний підхід підтримує і західний політолог В. Дан. Крім того, дає нам відправну точку для розмежування теоретичних і прикладних досліджень: рівень залученості в політичний процес можна визнати в якості одного з його критеріїв. Питання про демаркацію прикладних і теоретичних досліджень представляється украй важливим у контексті проблеми визначення терміну "політичний аналіз", оскільки тільки після розведення прикладної і теоретичної політології можна буде зрозуміти, що вкладають прихильники другого підходу в поняття "прикладної політичний аналіз" і "теоретичний політичний аналіз", і відповідно оцінити ступінь спроможності їх суджень.

Політичним аналізом як прикладною галуззю займається особлива група фахівців: аналітики, експерти, технологи, консультанти, працівники партійних апаратів, помічники публічних політиків.

Переходячи до опису сучасних прикладних методик аналізу текстової інформації з політичної проблематики, необхідно зробити застереження, що їх реальна кількість набагато перевищує можливості розгляду в рамках однієї публікації. У зв'язку з цим доцільно зупинитися насамперед на трьох порівняно простих, але які володіють досить високою роздільною здатністю методиках: контент-аналізі, івент-аналізі та когнітивному картування.

Ці методики склалися і були опробувані у різні періоди розвитку прикладних політологічних досліджень, пережили підйом і спад наукового інтересу до них, неодноразово модифікувалися у конкретних проектах.

Але саме контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування складають, на нашу думку, тріаду базових засобів прикладного аналізу в сфері політичних ситуацій і процесів.

Повний аналіз політичної ситуації - щодо штучний продукт. Це в першу чергу пояснюється тим фактом, що подібна робота вимагає значної кількості часу, наслідком чого в сучасних умовах є швидко-змінююча неминуче істотна зміна об'єкта аналізу до моменту його закінчення. У зв'язку з цим повний ситуаційний аналіз вимагає концентрації значних аналітичних ресурсів в досить короткий часовий проміжок. Звичайно, актуальність - невід'ємна і необхідна умова будь-якого ситуаційного аналізу, але при проведенні детального аналізу всієї політичної ситуації даний фактор набуває особливого значення. Адже в такому випадку протягом обмеженого періоду часу потрібно врахувати набагато більше число факторів, ніж, наприклад, при аналізі будь-якого фрагмента політичної ситуації.

Методики аналізу змісту політичних документів, динаміки політичних подій і особливостей політичного мислення осіб, що беруть участь у прийнятті рішень, об'єктивно виступають "головними несучими конструкціями" комплексного підходу, до якого прагнуть сучасні дослідники при вирішенні прикладних завдань. Контент-аналіз, івент-аналіз і когнітивне картування мають широкий спектр застосування.

Розділ ІІІ. Контент-аналіз

Методика контент-аналізу є одним з найбільш поширених наукових інструментів прикладного вивчення текстової інформації.

Контент-аналіз (від англ. Contens зміст) - метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення чи виміру різних фактів і тенденцій, відображених у цих документах. Особливість контент-аналізу полягає в тому, що він вивчає документи в їх соціальному контексті. Може використовуватися як основний метод дослідження (наприклад, контент-аналіз тексту при дослідженні політичної спрямованості газети), паралельний, тобто в поєднанні з іншими методами (напр., в дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації), допоміжний або контрольний (напр., при класифікації відповідей на відкриті запитання анкет).

Не всі документи можуть стати об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволив поставити однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик, а також, щоб зацікавлені дослідником елементи змісту зустрічалися з достатньою частотою. Найчастіше в якості об'єктів дослідження контент-аналізу виступають повідомлення преси, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження і т.д., а також дані вільних інтерв'ю і відкриті запитання анкет.

Основні напрямки застосування контент-аналізу:

виявлення того, що існувало до тексту і що тим чи іншим чином отримало в ньому відображення (текст як індикатор певних сторін об'єкту, що вивчається - навколишньої дійсності, автора або адресата);

визначення того, що існує тільки в тексті як такому (різні характеристики форми - мова, структура, жанр повідомлення, ритм і тон мови);

виявлення того, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів впливу).

У розробці та практичному застосуванні контент-аналізу виділяють кілька стадій. Після того, як сформульовані тема, завдання і гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу - найбільш загальні, ключові поняття, відповідні дослідним завданням. Система категорій грає роль питань в анкеті і вказує, які відповіді повинні бути знайдені в тексті. У практиці вітчизняного контент-аналізу склалася досить стійка система категорій - знак, цілі, цінності, тема, герой, автор, жанр та ін. Все ширше поширюється контент-аналіз повідомлень засобів масової інформації, заснований на парадигматичному підході, відповідно до якого вивчаються ознаки текстів (зміст проблеми, причини її виникнення, суб'єкт, ступінь напруженості проблеми, шляхи її вирішення та ін.) розглядаються як певним чином організована структура.1

Категорії контент-аналізу повинні бути вичерпними (охоплювати всі частини змісту, що визначаються завданнями даного дослідження), взаємовиключними (одні і ті ж частини не повинні належати різним категоріям), надійними (між кодувальника не повинно бути розбіжностей з приводу того, які частини змісту слід відносити до тієї чи іншої категорії) і доречними (відповідати поставленому завданню і досліджуваного змісту). При виборі категорій для контент-аналізу слід уникати крайнощів: вибору дуже численних і дробових категорій, майже повторюють текст, і вибору занадто великих категорій, тому що це може призвести до спрощеного, поверхневого аналізу. Іноді необхідно брати до уваги й відсутні елементи тексту, які можуть бути значущими для контент-аналізу.

Після того, як категорії сформульовані, необхідно вибрати відповідну одиницю аналізу - лінгвістичну одиницю мови або елемент змісту, службовці в тексті індикатором цікавлять дослідника явища. У практиці вітчизняних контент-аналітичних досліджень найбільш, вживаними одиницями аналізу є слово, просте речення, судження, тема, автор, герой, соціальна ситуація, повідомлення в цілому та ін. Складні види контент-аналізу зазвичай оперують не однієї, а декількома одиницями аналізу. Одиниці аналізу, взяті ізольовано, можуть бути не завжди правильно витлумачені, тому вони розглядаються на тлі більш широких лінгвістичних або змістовних структур, що вказують на характер членування тексту, в межах якого ідентифікується присутність або відсутність одиниць аналізу - контекстуальних одиниць.

Наприклад, для одиниці аналізу "слово" контекстуальна одиниця - "пропозицію". Нарешті, необхідно встановити одиницю рахунку - кількісну міру взаємозв'язку текстових і позатекстові явищ. Найбільш споживані такі одиниці рахунку, як час-простір (число рядків, площу в квадратних сантиметрах, хвилини, час мовлення тощо), поява ознак у тексті, частота їх появи (інтенсивність).1

Важливий вибір необхідних джерел, що піддаються контент-аналізу. Проблема вибірки містить у собі вибір джерела, кількості повідомлень, дати повідомлення і досліджуваного змісту. Всі ці параметри вибірки визначаються завданнями і масштабами дослідження. Чаші всього контент-аналіз проводиться на річної вибіркою: якщо це вивчення протоколів зборів, то достатньо 12 протоколів (за кількістю місяців), якщо вивчення повідомлень засобів масової інформації - 12-16 номерів газети або теле-, радіодней. Зазвичай вибірка повідомлень засобів масової інформації становить 200-600 текстів.

Необхідною умовою є розробка таблиці контент-аналізу - основного робочого документа, за допомогою якого проводиться дослідження. Тип таблиці визначається етапом дослідження. Наприклад розробляючи категоріальний апарат, аналітик складає таблицю, що представляє собою систему скоординованих і субординованих категорій аналізу. Така таблиця зовні нагадує анкету: кожна категорія (питання) передбачає ряд ознак (відповідей), за якими квантіфіціруется зміст тексту. Для реєстрації одиниць аналізу складається інша таблиця - кодіровальная матриця. Якщо обсяг вибірки досить великий (понад 100 одиниць), то кодіровщік, як правило, працює із зошитом таких матричних листів. Якщо вибірка невелика (до 100 одиниць), то можна проводити двовимірний або багатовимірний аналіз. У цьому випадку для кожного тексту має бути своя кодіровальная матриця. Ця робота трудомістка і копітка, тому при великих обсягах вибірки зіставлення цікавлять дослідника ознак здійснюється на комп'ютері.

У сфері політичних досліджень контент-аналіз був вперше застосований американським вченим Г. Лассуелом та його співробітниками, вивчали пропагандистські матеріали періоду Другої світової війни. Основними достоїнствами контент-аналізу прийнято вважати те, що, по-перше, його технологія не спотворює результати обробки інформації за рахунок взаємодії з громадським або суб'єктивних фоном дослідження, що проводиться, а по-друге, те, що цей метод дає уявлення про об'єкти, які дослідник безпосередньо не спостерігає.

В даний час контент-аналіз широко застосовується в аналітичних дослідженнях, що проводяться в інтересах бізнесу, політичної аналітики і практики, в тому числі силових структур. І хоча поточні публікації ЗМІ як і раніше становлять основну частину матеріалів, які опрацьовуються з застосуванням цієї методики, все більшого поширення набуває її застосування для спрямованого аналізу змісту конкретних політичних документів, найважливіших виступів політичних діячів або окремих тематичних нарисів.

Різні дослідження із застосуванням контент-аналізу особливо активізувалися в 60-ті роки XX ст. в період "методичного вибуху" і стали одним з яскравих проявів розвитку міждисциплінарних підходів до вивчення політичного життя. Одночасно велика кількість робіт, виконаних на основі застосування цієї методики, дозволило істотно підвищити її популярність, надійність та ефективність, а також зумовило появу самих різноманітних варіантів дослідницьких процедур. У цей же період відбувається бурхливий розвиток ускладнених у методичному відношенні пошукових стратегій, на предметне підключення комп'ютерних технологій до аналізу текстових масивів у сфері політичної практики.

ІІІ.І Контент-аналіз як метод у дослідженнях міжнародних ситуацій і процесів

Контент-аналіз (від англ, contens - зміст) - спеціальний досить строгий метод якісно-кількісного аналізу змісту документів з метою виявлення чи виміру соціальних фактів і тенденцій, відображених цими документами. Особливість його полягає в тому, що він вивчає документи в їх соціальному контексті.

Контент-аналіз може використовуватися в якості основного методу дослідження (наприклад, у дослідженні соціальної спрямованості газети); паралельного, тобто в поєднанні з іншими методами (наприклад, в дослідженні ефективності функціонування засобів масової інформації); допоміжного або контрольного (наприклад, при класифікації відповідей на відкриті запитання анкет).

Не всі документи можуть виступити об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволило поставити однозначне правило для надійного фіксування потрібних характеристик (принцип формалізації), а також щоб цікавлять дослідника елементи змісту зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значимості). Найчастіше в якості об'єктів досліджень за допомогою контент-аналізу виступають повідомлення преси, радіо, телебачення, масової усній агітації і пропаганди, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження і т.д., а також дані вільних інтерв'ю і відкриті запитання анкет.

Існують три основні напрямки застосування контент-аналізу:

а) виявлення того, що існувало до тексту і що тим чи іншим чином отримало в ньому відображення (текст як індикатор певних сторін об'єкту, що вивчається - навколишньої дійсності, автора або адресата);

б) визначення того, що існує тільки в тексті як такому (різні характеристики форми - мова, структура і жанр повідомлення, ритм і тон мови);

в) виявлення того, що буде існувати після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів впливу).

У розробці та практичному застосуванні контент-аналізу виділяють кілька стадій. Після того, як сформульовані тема, завдання і гіпотези дослідження, визначаються категорії аналізу, тобто найбільш загальні, ключові поняття, відповідні дослідним завданням. Система категорій грає роль питань в анкеті і вказує, які відповіді повинні бути знайдені в тексті. У практиці радянських контент-аналітичних досліджень свого часу склалася досить стійка система категорій, серед яких можна назвати такі, як знак, цілі, цінності, тема, герой, автор, жанр та ін. Все ширше поширюється контент-аналіз повідомлень засобів масової інформації, заснований на парадигматичному підході, відповідно до якого вивчаються ознаки текстів (зміст проблеми, причини її виникнення, проблемо-утворюючий суб'єкт, ступінь напруженості проблеми, шляхи її вирішення та ін.) розглядаються як певним чином організована структура. Категорії контент-аналізу повинні бути вичерпними (тобто охоплювати всі частини змісту, що визначаються завданнями даного дослідження); взаємовиключними (одні і ті ж частини не повинні належати різним категоріям); надійними (тобто між кодувальника не повинно бути розбіжностей по приводу того, які частини змісту слід відносити до тієї чи іншої категорії); доречними (тобто відповідати поставленому завданню і досліджуваного змісту).1

При виборі категорій необхідно уникати двох крайнощів: вибору дуже численних і дробових категорій, майже повторюють текст, і вибору занадто великих категорій, тому що це може призвести до спрощеного, поверхневого аналізу. Іноді ж необхідно брати до уваги й відсутні елементи тексту, які можуть бути значущими.

Після того, як категорії сформульовані, необхідно вибрати відповідну одиницю аналізу - лінгвістичну одиницю мови або елемент змісту, службовці в тексті індикатором цікавлять дослідника явищ. Складні види контент-аналізу зазвичай оперують не однієї, а одночасно кількома одиницями аналізу.

Одиниці аналізу, взяті ізольовано, можуть бути не завжди правильно витлумачені, тому вони розглядаються на тлі більш широких лінгвістичних або змістовних структур, що вказують на характер членування тексту, в межах якого ідентифікується присутність або відсутність одиниць аналізу - контекстуальних одиниць. Наприклад, для одиниці аналізу "слово" контекстуальна одиниця - "пропозицію".

Нарешті необхідно встановити одиницю рахунку - кількісну міру взаємозв'язку текстових і позатекстові явищ. Найбільш споживані такі одиниці рахунку, як час-простір (число рядків, площу в квадратних сантиметрах, хвилини, час мовлення та т.п.), поява ознак у тексті, частота їх появи (інтенсивність).

Важливий вибір необхідних джерел, що піддаються контент-аналізу. Проблема вибірки містить у собі вибір джерела, кількості повідомлень, дати повідомлення і досліджуваного змісту. Всі ці параметри вибірки визначаються завданнями і масштабами дослідження. Найчастіше контент-аналіз проводиться на річної вибіркою: якщо це вивчення протоколів зборів, то достатньо 12 протоколів (за кількістю місяців), якщо вивчення повідомлень засобів масової інформації - 12-16 номерів газети або теле-радіо днів. Зазвичай вибірка повідомлень засобів масової інформації становить 200-600 текстів. Необхідною умово и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.