На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Курсовик Особливост формування органв влади на основ демократичних принципв та деалв. Закономрност побудови законодавчої, виконавчої та судової глок влади в ран, специфка їх дяльност та функцї, правов засади, що вдображен в Конституцї.

Информация:

Тип работы: Курсовик. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):


Реферат на тему:
"Органи влади Ірану"

1. Законодавча влада

Законодавча влада завжди була необхідним елементом системи держави. Хоча мета й повноваження відрізнялись за функціональним призначенням але свою основу цей орган мав завжди.
Якщо аналізувати держави то чим більш демократична країна, тим більше законодавчий орган наділений більшими поноваженнями. Це зокрема вирізняє його призначення від географічного й політичного детермінізму.
«Суспільство має право, а держава зобов'язана» - така формула правової демократичної держави. Це означає, що державна влада в будь-якій формі повинна контролюватися суспільством і бути залежною від нього. Одним зі шляхів до цього ідеалу став знаменитий принцип поділу влади, відповідно до якого в кожної гілки влади - свої власні, чітко визначені завдання і мета.
Законодавець завжди несе відповідальність за соціальну цінність тих законів, що він приймає. Звертаючись до процесу створення юридичних законів, варто усвідомити, що насамперед виникає юридичний мотив чи ідея закону. Ідея юридичного закону - це передбачення його змісту у свідомості людей. Завжди перед тим, як що-небудь створити в реальності, людина створює це у своїй свідомості і тільки після цього приступає до матеріалізації ідеї.
У державах сучасної парламентської демократії закон приймається представницьким органом влади по визначеній регламентом законодавчій процедурі.
Така процедура, по-перше, забезпечує внесення законопроектів по дійсно важливих питаннях життя країни. Це закріплюється звичайно обмеженням кола суб'єктів законодавчої ініціативи, тобто органів, осіб, або визначеного числа громадян / до приклада - народна ініціатива в Австрії й в Італії /. До числа таких суб'єктів у більшості закордонних країн відносяться, звичайно, глава держави, уряд / але не окремі відомства/, депутати чи група депутатів, вищі судові інстанції, деякі інші органи. У Російській Федерації це - Президент, Уряд, депутати Державної Думи і Ради Федерації, законодавчі /представницькі/ органи суб'єктів Федерації.
По-друге, законодавча процедура покликана забезпечити всебічне обговорення прийнятих до розгляду законопроектів. У демократичних державах закони обговорюються по-різному.
Наприклад, в Англії, Угорщині, Росії депутатам голос надається спікером Парламенту і вони виступають з місця. У Сполучених Штатах Америки в палаті представників, у Франції в палаті депутатів парламентарії виступають із трибуни, в Україні - вони встають у чергу до мікрофона і так беруть участь в обговоренні законопроектів.
Законодавча влада в Ірані представлена Консультативною радою (меджліс-шура). Конституція говорить, що головним завданням Консультативного меджлісу (ради) є прийняття законів відповідно до Конституції, інакше кажучи, меджліс (парламент Ірану) не вправі приймати закони, що суперечать положенням Конституції і нормам офіційної релігійної доктрини (шиїзму) (ст. 71, 72). Меджліс бере на себе завдання створення законопроектів, що представляються урядом на розгляд. (ст. 74).
Депутати меджлісу (не менш 15) можуть виступати з пропозиціями щодо прийняття законів і домагатися їх схвалення (право законодавчої ініціативи). Проте меджліс залишає за собою право уточнювати й обговорювати всі інші державні справи; іншими словами, меджліс може вільно обирати теми для обговорення.
Договори та угоди, що укладаються урядом з іншими державами, можуть набути чинності лише після ратифікації їх меджлісом (ст. 77). У прерогативі меджлісу входить також розгляд питань, пов'язаних з державним кордоном: міжнародні кордони країни не можуть бути змінені без згоди на те 4/5 членів Консультативної меджлісу, тобто 80% всіх депутатів (ст. 78).
До компетенції меджлісу входить також надання уряду права на тимчасове введення надзвичайного стану на тридцятиденний термін, який може бути продовжений.
Що стосується іноземної торгової і економічної діяльності всередині країни, то ст. 81 Конституції надає меджлісу право видавати іноземцям ліцензії на діяльність в країні промислових, торговельних і сільськогосподарських фірм і підприємств.
Проте в тексті статті не згадується, хто володіє цим правом. Разом з тим меджліс має право видавати ліцензії на роботу в країні іноземних фахівців після вивчення рекомендацій, що представляються урядом (ст. 82). Ст. 85 Конституції лише закріплює за меджлісом право приймати закони, тобто меджліс не може передавати свої повноваження урядовим чи неурядовим органам, комітетам чи комісіям, що не входять до його складу; вони можуть бути передані лише комісіям самого меджлісу.
Однією з найважливіших прерогатив меджлісу є винесення вотуму довіри уряду: після формування кабінету він стає чинним лише після отримання довіри з боку меджлісу.
Однак у статті, присвяченій цьому питанню, не вказується на процентне співвідношення депутатів, що забезпечує довіру уряду. Крім того, члени кабінету відповідальні перед меджлісом за свою діяльність і зобов'язані приходити на засідання цього органу і відповідати на запитання депутатів (ст. 88).
Меджліс має право позбавити своєї довіри окремих міністрів (або весь кабінет). Кандидатура міністра, позбавленого довіри, не може пропонуватися до складу наступного кабінету.
У повноваження Консультативної меджлісу входить затвердження половини членів Ради захисту Конституції (6 членів-юристів), кандидатури яких звичайно ставляться самою Радою. Проте ст. 91 не передбачає права меджлісу відхиляти кандидатури, висунуті Радою конституційного нагляду. Ст. 93 підтверджує право Ради конституційного нагляду відхиляти будь-які проекти постанов меджлісу, крім другорядних, що стосуються порядку роботи парламенту (регламент).
Законопроекти, схвалені меджлісом, виносяться на розгляд Ради конституційного нагляду, яка вивчає їх на предмет відповідності положенням Конституції і шаріату в десятиденний термін, який може бути продовжено лише один раз. Ст. 96 Конституції розмежовує повноваження факихів і юристів всередині Ради конституційного нагляду.
Вона наділяє факихів правом розглядати ступінь відповідності законопроектів шаріату і схвалювати їх простою більшістю голосів (одних тільки факихів), тим часом як членам-юристам ця стаття надає право спільно з факихами розглядати ступінь відповідності законів положенням Конституції.
Члени Ради вправі бути присутнім на засіданнях Консультативного меджлісу і брати участь в обговоренні законопроектів, що розглядаються меджлісом.
Проте ст. 97 не містить вказівки на право членів Ради конституційного нагляду брати участь у голосуванні у випадку їх присутності на засіданнях Консультативного меджлісу. Ст. 98 обмежує право тлумачення положень Конституції Радою конституційного нагляду, не визнаючи його за меджлісом.
Ст. 99 навіть забороняє меджлісу контролювати вибори президента республіки або проведення всенародних референдумів, залишаючи це право лише за Радою конституційного нагляду.
Проте Конституція не обмежується визначенням способу формування парламенту, вона закріплює положення про місцеві консультативні меджліси.
Так, у сьомому розділі Конституції викладаються необхідні умови їх формування і порядок виконання ними своїх завдань і функцій.
Крім того, тут говориться про взаємини між сільськими, міськими та обласними меджлісами, а також про їхні взаємини з главами адміністративних органів, які призначаються урядом.
Ст. 103 зобов'язує цих адміністраторів поважати рішення місцевих консультативних меджлісів, прийняті в межах їхньої компетенції, і виконувати їх, якщо вони не суперечать шаріату і законам країни.
Ст. 106 розглядає можливість розпуску місцевих консультативних меджлісів, однак не визначає інстанцію, що користується цим правом. У цій же статті місцеві консультативні меджліси наділяються правом оскаржити рішення адміністрації в спеціалізованому судовому органі.
2. и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.