На бирже курсовых и дипломных проектов можно найти образцы готовых работ или получить помощь в написании уникальных курсовых работ, дипломов, лабораторных работ, контрольных работ, диссертаций, рефератов. Так же вы мажете самостоятельно повысить уникальность своей работы для прохождения проверки на плагиат всего за несколько минут.

ЛИЧНЫЙ КАБИНЕТ 

 

Здравствуйте гость!

 

Логин:

Пароль:

 

Запомнить

 

 

Забыли пароль? Регистрация

Повышение уникальности

Предлагаем нашим посетителям воспользоваться бесплатным программным обеспечением «StudentHelp», которое позволит вам всего за несколько минут, выполнить повышение уникальности любого файла в формате MS Word. После такого повышения уникальности, ваша работа легко пройдете проверку в системах антиплагиат вуз, antiplagiat.ru, etxt.ru или advego.ru. Программа «StudentHelp» работает по уникальной технологии и при повышении уникальности не вставляет в текст скрытых символов, и даже если препод скопирует текст в блокнот – не увидит ни каких отличий от текста в Word файле.

Результат поиска


Наименование:


Реферат Особливост законодавчого процесу Чехї, повноваження Президента. Судова влада та Уряд. Полтичн партї та засоби масової нформацї в полтичнй систем суспльства. Партйно-полтичний спектр чеського суспльства, його полтико-електоральний аналз.

Информация:

Тип работы: Реферат. Предмет: Политология. Добавлен: . Страниц: 2. Уникальность по antiplagiat.ru: --.

Описание (план):



Реферат з політології на тему:
Основи державної влади Чехії та їх місце в політичній системі
1. Державна влада Чехії
Процес утворення сучасної Чеської держави розпочався 1990 р. і був, насамперед, пов'язаний з крахом комуністичних режимів у ряді європейських країн. Уже в тому ж році було ухвалено конституційний акт про державні символи Чеської Республіки. Прийняттям цього акту розпочалось так зване “розлучення” між Чехією і Словаччиною, котрі до цього були суб'єктами федеративної держави. Цей процес завершився прийняттям 16 грудня 1992 р. представницьким органом - Чеською національною радою - Конституції. Ця Конституція набула чинності 1 січня 1993 року.
За визначенням Основного Закону, прийнята в Чехії форма державного правління є парламентською республікою. Згідно ст. 1 Конституції ЧР, Чеська Республіка є суверенною, єдиною, а також демократичною правовою державою, заснованою на повазі прав і свобод людини та громадянина. Визначено також, що джерелом державної влади є народ, який здійснює цю владу через законодавчі, виконавчі та судові органи. Окрім того, конституційний закон може встановлювати випадки прямого здійснення народом державної влади.
Ст. 5 Конституції зазначає, що політична система ЧР ґрунтується на вільних і добровільних засадах та вільному конкуруванні політичних партій, що поважають основні демократичні принципи та відмовляються від сили як засобу утвердження своїх інтересів.
1.1 Законодавча влада
Розділ другий Конституції ЧР регламентує законодавчу владу та зазначає, що вона належить двопалатному парламенту. До складу нижньої - Палати Представників - входить 200 депутатів, які обираються строком на чотири роки. До складу верхньої - Сенату - 81 сенатор, які обираються терміном на шість років. Одна третина складу Сенату оновлюється кожні два роки. Вибори членів обох палат парламенту є загальними і прямими. При цьому до Палати Представників вони проводяться за пропорційною системою, а до Сенату - за мажоритарною. Віковий ценз для активного виборчого права визначено у 18 років, а для пасивного - 21 і 40 років на виборах до Палати Представників і Сенату відповідно. Обрані депутати і сенатори повинні скласти спеціальну присягу. У разі відмови скласти таку присягу вони втрачають мандат. Ст. 22 зазначає також, що виконання повноважень Президента Республіки, повноважень суддів та інших функцій, визначених законом, є несумісним із функціями депутата чи сенатора. Мандат депутата чи сенатора втрачає чинність того дня, коли особа вступає на посаду Президента Республіки, судді або на іншу посаду, несумісну з мандатом депутата чи сенатора. Крім того, ніхто не може бути членом обох палат Парламенту одночасно.
У законодавчому процесі палати парламенту не є рівноправними. Усі законопроекти спочатку подаються на розгляд до нижньої палати. Якщо Сенат відхиляє законопроект, ухвалений Палатою Представників, нижня палата розглядає його знову. Закон приймається, якщо його схвалює абсолютна більшість членів нижньої палати. Глава держави наділений правом повернути на повторний розгляд прийнятий парламентом закон. Такий закон повторно голосується тільки у Палаті Представників. Якщо нижня палата ще раз приймає повернений закон абсолютною більшістю голосів усіх депутатів, такий закон промульгується главою держави.
Особливістю законодавчого процесу є те, що за умов, коли Палату Представників розпущено, Сенат приймає законодавчі акти щодо невідкладних питань самостійно. Пропонувати такі законодавчі акти Сенату може тільки Уряд. Надалі законодавчий акт Сенату має бути схвалений Палатою Представників на її першій же сесії, без чого він надалі втрачає чинність.
1.2 Президент
Главою держави є Президент. Характерно, що статус Президента визначено в третьому розділі Конституції під назвою “Виконавча влада”. Президент обирається парламентом на спільному засіданні обох палат. Ст. 54 зазначає, що Президент не несе відповідальність за здійснення своїх функцій. Строк повноважень Президента - п'ять років. Нікого не може бути обрано більше, ніж на два строки підряд. Віковий ценз для кандидатів у Президенти - 40 років.
Повноваження Президента є ширшими, ніж у глав більшості інших держав з відповідною формою правління. Лише частина його актів потребує контрасигнування з боку Прем'єр-міністра або уповноваженого ним члена Уряду. Водночас Президент на власний розсуд призначає і звільняє Прем'єр-міністра та інших членів Уряду, звільняє Уряд і приймає його відставку, у визначених у Конституції випадках розпускає Палату Представників, призначає суддів Конституційного Суду, призначає з числа суддів голову та заступників голови Верховного Суду та здійснює деякі інші повноваження. Ст. 63 зазначає, що Президент має право здійснювати також повноваження, що їх конституційний закон чітко не визначає, але це обумовлено законом.
Згідно ст. 64 Президент має право брати участь у сесіях обох палат Парламенту, їх комітетів і комісій. На його прохання у будь- який час йому надається слово. Він також має право брати участь у засіданнях Уряду, вимагати звітів від Уряду та його членів, а також обговорювати з Урядом та його членами питання, які належать до їхньої компетенції.
Президент може бути усунутий з поста за державну зраду на підставі звинувачувального акту Сенату і за рішенням, прийнятим Конституційним Судом.
1.3 Виконавча влада (Уряд)
За Конституцією, Уряд є “найвищим органом виконавчої влади”, який складається з Прем'єр-міністра, заступників Прем'єр-міністра та міністрів. Президент призначає Прем'єр-міністра і за поданням останнього інших членів уряду. Уряд має бути представлений Палаті Представників впродовж тридцяти днів з часу його призначення з метою одержання вотуму довіри (процедура інвеститури). Уряд звітує та несе колективну відповідальність перед Палатою Представників. Водночас члени уряду складають присягу перед Президентом.
Уряд приймає рішення колегіально. Прийняття рішення Уряду потребує згоди абсолютної більшості усіх його членів. Організовує діяльність Уряду Прем'єр-міністр, який головує на його засіданнях, діє від його імені, а також провадить іншу діяльність, віднесену до його компетенції Конституцією або іншими законами.
1.4 Судова влада
Розділ 4 Конституції Чехії регламентує судову владу. Судова система в Чехії складається з Конституційного Суду, Верховного адміністративного суду, вищих обласних і районних судів. Вищим судом загальної юрисдикції є Верховний Суд. Судова влада в Чехії здійснюється незалежними судами від імені республіки. Ст. 82 зазначає, що судді виконують свої функції незалежно і ніхто не може впливати на їхню безсторонність. Завданням судів є, перш за все, забезпечення захисту прав у спосіб, визначений законом. Тільки суд може вирішувати питання вини та покарання за кримінальні дії. При прийнятті рішень судді обмежені законом; вони мають право розглядати питання про відповідність інших правничих актів законові. Якщо суд дійде висновку, що закон, який необхідно застосовувати при прийнятті рішення, суперечить конституційному законодавству, він має передати справу до Конституційного Суду.
Конституційний Суд є “судовим органом захисту конституційності”. До його складу входить п'ятнадцять суддів, що призначаються Президентом за згодою Сенату на десять років. Усі судді загальних судів призначаються Президентом безстроково. Конституційний Суд вирішує справи про скасування законів чи їх окремих положень, якщо вони суперечать конституційному законодавству або міжнародному договору; про скасування інших правничих актів чи їх окремих положень, якщо вони суперечать конституційному законодавству або міжнародному договору та інші подібні справи, які стосуються захисту конституційності.
2. Політичні партії та ЗМІ в політичній системі суспільства
2.1 Партійно-політичний спектр чеського суспільства
державний влада чеська політична
Аналізуючи політичну систему Чехії, необхідно звернути увагу на партійну систему даного суспільства, оскільки партії є важливою складовою будь-якої держави, активними суб'єктами виборчого процесу.
Чехія має багатопартійну політичну систему. Щоб проаналізувати політичний спектр суспільства, потрібно висвітлити основні політичні партії та об'єднання Чеської Республіки.
Громадянська демократична партія - ГДП. Була заснована 23 лютого 1991 р. в результаті розколу Громадянського форуму, заснованого в 1989 р. В 1996 р. злилась з Християнсько-демократичною партією. Установчий конгрес відбувся 20 квітня
1991 р. Налічує 35 тис. членів, має 8 регіональних організацій.
Вищий орган - конгрес, керівний орган - Виконавча рада. Голова ГДП - Вацлав Клаус. Заступники голови: Лібуша Бенешова, Іван Лангер.
Громадянський демократичний альянс - ГДА. Був заснований 17 грудня 1989 р. в результаті розколу Громадянського форуму. В ЧР був зареєстрований 5 березня 1990 р. Голова - Їржі Скалицький. Заступник голови: Д. Крупа.
Комуністична партія Чехії та Моравії - КПЧМ. Установчі збори відбулися у березні 1990 р. На І зборах, які відбулось 13-14 жовтня 1990 р., КПЧМ перетворена в самостійну національну партію, яка вийшла з підпорядкування Компартії Чехословаччини.
На ІІІ зборах (26-27 червня 1993 р.) було збережено назву партії та підтверджено її комуністичну орієнтацію. Налічує 200 тис. членів. Вищий орган партії - збори, які обирають Центральний комітет (ЦК) та Контрольно-ревізійну комісію. ЦК обирає Виконавчий комітет. Голова ЦК КПЧМ - Мирослав Гребеничек. Заступник голови ЦК КПЧМ - Милослав Рансдорф.
Об'єднання за республіку - Республіканська партія
Чехословаччини - ОПР-РПЧ. Була заснована у 1989 р. Лідер - Мирослав Сладек. Секретар - Ян Вік.
Союз свободи - СС. Заснована 17 січня 1998 р. в результаті розколу ГДП. Голова - Ян Румл.
Християнсько-демократична унія - Чехословацька народна партія (ХДУ-ЧНП). Була заснована у березні 1992 р. в результаті злиття двох однойменних партій. Голова - Йозеф Лукс. Заступник голови - Ян Касал.
Чеська соціал-демократична партія - ЧСДП. Попередня назва - Чехословацька соціал-демократична партія (створена ще 7 квітня 1878 р.). 27 червня 1948 р. злилася з Компартією Чехословаччини.
19 листопада поновила свою діяльність як самостійна партія. Офіційно зареєстрована 9 лютого 1990 р. Була перейменована на зборах, що відбулись 27-28 лютого 1993 р. в м. Градец-Кралові. Член Соціалістичного інтернаціоналу (з травня 1990 р.). Налічує 13 тис. членів (липень 1991 р.). Голова - Мілош Земан. Заступник голови - Павел Рихетський. Видає тижневик “Право ліду”.
Чесько-моравська конфедерація профспілок - ЧМКП. Заснована у 1990 р. Об'єднує 31 галузеву профспілку (1998 р.). Виконавчий орган - Рада ЧМКП. Включає голову, трьох його заступників та 31 голову галузевого профсоюза. Керівний орган - Керівна рада, яка складається з голови ЧМКП та трьох його заступників. Голова - Ріхард Фалбр.
Основні партії Чехії - ГДП і ЧСДП . Саме на основі цих партій впродовж останніх років і створюються політичні блоки: правоцентристський і ліва опозиція.
Парламентські вибори 1998 р. засвідчили, що в цілому політична ситуація в Чехії залишилась на колишньому рівні. Порівнюючи боротьбу основних політичних блоків можна сказати, що рівновага між ними не змінилася. Кожен блок користується підтримкою у середньому приблизно 50% виборців. Якщо виділяти ставлення електорату до окремих політичних партій, то в ГДП і ЧСДП спостерігається приблизно однаковий рівень довіри у порівнянні з 1996 р.
Як свідчить аналіз передвиборних програм, програма ГДП для виборів 1998 р. визначила основними своїми пріоритетами політику, соціальну сферу й економіку. При цьому слід сказати, що політичній і соціальній сферам розвитку країни в програмі ГДП приділено найбільше уваги (майже 60% тексту програми). Робиться, зокрема, наголос на вільному розвитку суспільства, посиленні демократії тощо. У політичній сфері В. Клаус найбільшої уваги приділяє ролі держави, її функціям на внутрішньо- та зовнішньополітичній арені. Аналіз передвиборної програми також показав, що між політичною та соціальною сферами існує більш тісний зв'язок, ніж з економічною.
Відносно позиції Чехії у світі, передвиборна програма наголошує на європейському розвитку Чехії, зокрема його основним вектором Клаус вважає Західну Європу. Прагнення до Європи виражається також в акцентуванні уваги на історичному розвиткові країни в Європі. У сучасному аспекті висловлюється прагнення до подальшої інтеграції в такі європейські структури як ЄС і НАТО, особливо після офіційного входження Чехії до Північноатлантичного альянсу в 1999 р. Все це фактор вказує на стабільність зовнішньополітичних поглядів у ГДП.
Вивчення передвиборної програми ЧСДП вказує на відмінності від положень, зазначених у програмі ГДП. Перш за все, звертає на себе увагу той факт, що соціальна та економічна сфери мають тісний зв'язок. Виходячи з цього можна вважати, що своїми основними принципами ЧСДП передбачає розвиток і взаємодію економіки та суспільства. Аналіз матеріалів передвиборної програми підтверджує цю думку, адже більшість тексту присвячена проблемам розвитку саме соціальних відносин і реформам економічної системи як законодавчою, так і виконавчою владою.
Порівняння програм ГДП та ЧСДП показує, що в принципах ЧСДП існує більше співвідношення між економічною та соціальною сферами, ніж це спостерігається в програмі ГДП. Як ГДП, так і ЧСДП визначають політику основою передвиборної програми. Приділення обома партіями меншої уваги економічному розвиткові може свідчити про підкреслено політичне забарвлення виборів до парламенту 1998 р. та акценті діяльності обох партій насамперед в інституційному політичному полі чеського суспільства.
2.2 Засоби масової інформації
В інституційну підсистему політичної системи суспільства входять також засоби масової інформації, які відіграють вагому роль у політичних відносинах і мають значні можливості впливу на владу. Інформаційне агентство Чехії (Иeskб tiskovб kancelбш - ИTK) знаходиться в Празі. Воно утворилося згідно парламентському закону від 21 жовтня 1992 р. Розпочало свою діяльність 20 листопада 1992 р.
Чехія має досить розвинену систему масової інформації, до якої входять радіо, телебачення, численні друковані засоби масової інформації та її електронні носії.
Серед основних друкованих засобів масової інформації можна виокремити наступні:
“Вечерник Прага” (“Вечірня Прага”). Щоденна вечірня газета на чеській мові, яка видається в Празі Була заснована у 1955 р. Тираж 130 тис.
“Господаржске новини” (“Економічна газета”). Щоденна газета, яка видається в Празі на чеській мові акціонерним товариством “Економія”. Заснована у 1957 р. Тираж 130 тис. До травня 1990 р. виходила щотижнево як газета ЦК КПЧ.
“Земедельське новини” (“Сільськогосподарська газета”). Щоденна газета на чеській мові, яка видається в Празі. Була заснована у 1945 р. Тираж 362 тис.
“Лідова демокраціє” (“Народна демократія”). Щоденна газета на чеській мові. Видається у Празі. Заснована у 1945 р. Тираж 140 тис.
“Лидове новини” . Щоденна газета на чеській мові. Видається у Празі. Заснована у 1893 р., поновлена у 1990 р. Тираж 68 тис. “Млада демокраціє”(“Молода демократія”). Щоденна газета.
Видається у Празі на чеській мові. Заснована у 1990 р. Тираж 30 тис.
“Млада фронта днес” (“Молодіжний фронт сьогодні”). Щоденна молодіжна газета на чеській мові. Видається у Празі Заснована у 1945 р. Тираж 391 тис.
“Світ в образех” (“Світ в ілюстраціях”). Щотижневий незалежний ілюстрований журнал на чеській мові. Видається у Празі. Заснований у 1945 р. Висвітлює питання політичного, економічного і культурного життя.
“Млади світ” (“Світ молоді”). Щотижневий суспільно- політичний молодіжний журнал на чеській мові. Видається у Празі. Заснований у 1959 р. Тираж 110 тис.
“Нова свобода”. Щоденна незалежна газета лівої орієнтації. Видається в Остраві на чеській мові для Північно-Моравської області. Заснована у 1945 р.
“Право”. Щоденна незалежна газета. Виходить у Празі з 1 січня 1991 р. Видається акціонерним товариством “Боргіс” на чеській мові. Тираж 250 тис.
“Право ліду” (“Право народу”). Тижневик Чеської соціал-демократичної партії на чеській мові. Видається у Празі. Заснований у 1989 р. Тираж 200 тис.
“Праце” (“Праця”). Щоденна профспілкова газета на чеській мові. Видається у Празі. Тираж 220 тис.
Отже, проаналізувавши ЗМІ Чехії, можна дійти висновку, що найвпливовішими газетами Чеської Республіки є “Право”, “Праце”, “Млада фронта днес” та “Земедельське новини”. Оскільки щоденний їхній тираж перевищує 200 тис. екземплярів, то значна частка населення країни перебуває під їх впливом.
Потрібно зазначити, що окрім газет демократичного спрямування, яких більшість, видаються також газети лівої орієнтації (“Нова свобода”). Свій тижневик також видає Чеська соціал-демократична партія.
2.3 Політико-електоральний аналіз чеського суспільства
Важливе значення для глибшого розуміння механізмів функціонування сучасної політичної системи Чехії має електоральний аналіз, насамперед на основі виборів 1998 р. Результати виборів по регіонах вказують на п и т.д.................


Перейти к полному тексту работы



Смотреть похожие работы


* Примечание. Уникальность работы указана на дату публикации, текущее значение может отличаться от указанного.